.NET Fest: полная программа конференции на сайте. Присоединяйся к самому большому .NET ивенту
×Закрыть

Робота як кохання: за що я люблю програмування

Більшість ІТ-спеціалістів люблять свою роботу, тому до Дня закоханих ми запитали 14 розробників, що їх надихає присвячувати всі робочі думки коду і технологіям та що в професії подобається найбільше.

Ілюстрація — Аліна Кропачова

Володимир Агафонкін, Software Engineer в Mapbox

Люблю свою роботу за відчуття вільного творчого процесу при вирішенні складної задачі і радість, коли все складається в успішний результат. Попри стереотип, що програмування потребує суто аналітичного мислення на відміну від «творчих» професій, я вважаю, що найкращі програмісти — люди дуже творчі. Написання коду для мене схоже на процес створення музики та поезії, якими я теж захоплююсь. Зазвичай немає чіткого плану та послідовності дій — є тільки загальне уявлення про бажаний результат. Далі потрібно імпровізувати, генерувати ідеї, випробовувати їх, тримати в голові багато образів і концепцій і правильно їх поєднувати. І код ми пишемо не стільки для машин, скільки для людей — потрібно також мати гарне почуття краси і стилю, щоб писати простий, ясний, елегантний код, який легко підтримувати і розділяти з колегами.

Особливо мені пощастило з індустрією, в якій я працюю. Уже 11-й рік я займаюсь інтерактивними картами та візуалізацією даних. Це сфера з нескінченною кількістю цікавих, ще не вирішених задач, великим простором для створення чогось нового. І особливо захоплює, що в ній безпосередньо бачиш результат своєї праці і те, як ним користуються мільйони людей у повсякденному житті. Також маю привілей присвячувати більшість свого робочого часу open-source-проектам, від чого є сильне відчуття приналежності до світової спільноти і праці над речами, які того по-справжньому варті.

Врешті-решт я дуже люблю своїх колег. Радісно бути в оточенні такої кількості надзвичайно талановитих, розумних та приємних людей, у яких хочеться вчитись кожен день.

Руслан Шевченко, Research Development Consultant в Garuda.АІ

Найбільше у роботі мені подобається:
  • Те відчуття, коли після роздумів над якоюсь проблемою «все складається». Мабуть, тому я й зайнявся у свій час математикою та програмуванням.
  • Бачити, як те, що раніше було неможливим, стає реальністю.
  • Бачити, як люди починають щось розуміти.

Володимир Рожков, Software Architect/Engineer/Manager в Devlify

Головною перевагою у своїй роботі я вважаю мобільність. Зараз не потрібно ставати в чергу на запуск своєї програми на мейнфреймі. Не потрібно затримуватися на роботі, бо ноутбуки чи домашні комп’ютери дорогі та недоступні, та й інтернет не такий розповсюджений. Працювати можна з будь-якої точки світу, де є більш-менш нормальний зв’язок. Звісно, не всі компанії готові надавати співробітникам можливість працювати віддалено, але, так чи інакше, індустрія дедалі швидше рухається у цьому напрямку. Про віддалену роботу писали дуже багато, не буду повторюватися, лише заохочую вас спробувати. Я перейшов на такий режим приблизно півтора року тому і жодного разу не пошкодував про це.

А щодо власне роботи, то правило 10 000 годин чудово працює. Коли ти став професіоналом своєї справи, то задоволення приносить саме створення складного продукту. А різноманіття технологій не дає цьому процесу стати надто легким, і робота ніколи не набридає.

Никита Галкин, System Architect, Independent contractor

Я люблю программировать, потому что это не работа, а игра. Я учился программировать в школе на примере управления роботом черепашкой (вариант языка Лого). Поменялись языки, но осталось удовольствие, когда алгоритм делает то, что нужно — черепашка выходит из лабиринта. Я работаю с JavaScript/TypeScript, поэтому моя черепашка часто учит новые трюки, от чего мой внутренний ребенок просто захлебывается слюнями.

Дмитро Скороход, iOS Developer в Perfectial

Філософія роботи має бути близька за концепцією до філософії кохання. Коли ти поруч із коханою людиною, не виникне думки сказати: «Вже шоста година, на сьогодні годі». Те саме з роботою. Якщо завдання цікаве, люди не дивляться на годинник.

Суспільство нав‘язує культ грошей, але часто статки — це просто безглуздий фетиш. На вашій могилі не напишуть: «Він заробляв 5k». Щоб відбутись в житті та бути щасливим, треба знайти улюблену справу. Для мене це програмування.

Але мене ніколи не приваблювало вирішення абстрактних задач без прикладного значення. Код — це інструмент створення кінцевого продукту. Я отримую задоволення від розробки програм, що змінюють життя людей. Зокрема зараз починається епоха доповненої реальності, комп’ютерного зору та обробки природної мови, і є можливість зробити внесок у нову дійсність.

Владимир Симоненко, Front-end Developer в PyTeam

Почему мне нравится программирование? Такой характер ума, мне нужно постоянно что-то сложное осваивать. Больше всего люблю в работе, когда пользователь продукта доволен. Что для меня код? Больные глаза :(

Юлія Шалева, Salesforce developer в CoreValue

За що тільки я не люблю свою роботу! Для мене писати код — це як складати конструктор. Люблю розділяти складні задачі на окремі частинки, кожна з яких максимально проста і зрозуміла — а якщо їх скласти, твій код починає «працювати» :)

Розробник — в певному значенні вічний студент. Адже щоб залишатися в тренді, потрібно завжди вчитися. Це одна з головних причин, чому мені подобаються технології. Немає меж в можливостях для розвитку себе як спеціаліста, немає щоденної рутини.

У мене є можливість працювати і спілкуватися з людьми з усього світу. Я не прив’язана до офісу, можна водночас подорожувати.

Всеволод Дьомкін, Lisp developer в Franz Inc.

Я люблю програмування за творчий аспект процесу, коли потрапляєш у потік і вирішуєш проблему, яка до цього здавалась неприступною. Також за такі проекти, які з часом накопичують знання і перетворюють їх на код. І ще за драйвову взаємодію з однодумцями, яка, на жаль, зустрічається не так часто, як хотілося б.

Олексій Марховський, Senior Software Developer в HERE Technologies

Раніше було враження, що технології — прогнозований набір інструментів. Зараз, із підключенням бюджетів окремих компаній, чисто технологічні рішення потерпають від зайвого піару, стрімко розростаються, трапляється, ламають сумісність власного API. Іноді вузькість планування самих користувачів призводить до таких бізнесово-технічних негараздів, як vendor lock-in. Але не дивлячись на той-таки хайп, програмування дає можливість зосередитись на формальних сторонах проблеми, не витрачати більшу частину енергії на такі речі, як бізнесове маневрування, конкуренція, пошук клієнтів, продажі та увесь цей стрес.

Програмування дає можливості поєднувати багато аспектів — від математики до візуального мистецтва, синтезувати конкретні продукти, спрощувати (або надмірно ускладнювати), автоматизовувати процеси, впливати на якість послуг, створювати нові ринки й руйнувати старі.

Не варто забувати і про власну затребуваність: коли є запит на ваші вміння, можливість обирати, де й з ким працювати. Це дає неабияку свободу, в тому числі й фінансову.

Що я найбільше люблю у роботі? Можливість працювати з адекватними, розумними людьми. Вирішувати завдання у власному темпі, мати розкіш зупинитися, проаналізувати проблему, вирішити, що краще — розв’язувати задачу «в лоб» чи виокремити час на підготовчий рефакторинг.

Насправді важко сказати, що подобається найбільше. Класно знаходитись в позиції, яка дозволяє обирати між різними сферами, доменами. Вміння писати програми, в певній формі, потрібно чи не скрізь. Можна обрати галузь, з якоїсь причини привабливу на даний момент, — скажімо, музичну, — і спробувати себе у створенні інфраструктури для стрімінгової платформи або програми для вивчення музичних інструментів. Подобається астрономія — в NASA є ціла організація на GitHub, а в Кібернетичному центрі — Інститут космічних досліджень :)

Є популярна романтична думка, що код — це мало не поезія. Можна погодитись, але варто вказати, якого жанру твір. Іноді доводиться писати об’ємні тексти під чіткі правила, а часом можна собі дозволити відійти від норм й викласти свої уявлення у вільній формі. Так само і з публічною стороною питання. Є купа проектів на тисячі файлів. Вони вирішують доволі конкретні завдання, приносять прибуток, підтримують бізнесові цілі, але нікому не спадає на думку поцікавитись авторством — всі права у роботодавця чи замовника. А буває й навпаки: проста й лаконічна програма, викладена в open-source, збирає свою аудиторію, приносить автору визнання, робить поштовх в певному напрямі, починає працювати в інтересах спільноти. Сьогодні код став навіть інструментом маркетингу, працює ще й на залучення людей до компаній чи відкритих проектів.

Володимир Кубицький, Head of AI в ЛУН

Свобода.

Андрей Литвинов, Senior Software Engineer, Independent contractor

Я выбирал программирование, потому что это одна из немногих сфер, где нужно постоянно и много учиться, развиваться. Больше всего мне нравится, когда продуктом, который я создавал, с удовольствием пользуется (в идеале не пустое) множество людей. Мне нравятся возможности и перспективы, которые открываются как в плане развития, так и в плане реализации себя. Код для меня — это возможность выразить себя, свои умения и свою экспертизу в виде качественного продукта или решения проблемы.

Вадим Копанев, .NET Architect в Infopulse

Жизнь построена так, что все повторяется циклически: мы каждый день ходим на работу, проводим ритуальный митинг, проверяем почту и т. д. Если разбирать в деталях каждое действие, то и там найдется шаблон повторений, который практически не меняется со временем. Зачем же делать одно и тоже каждый раз? :) Возможно, кому-то нравится монотонное повторение знакомых действий, но не всем. Обычно все, что связано с использованием компьютера, можно автоматизировать и самому заниматься только тем, что нравится, оставив рутинные действия машине. Технологии и программирование — ключ к этому.

Технологии и программирование сокращают количество скуки в жизни, даже если не заниматься этим самому. Представьте себе мир хотя бы без интернета — это значительно скучнее, чем с ним. Многие могут возразить, мол, есть куча занятий более интересных, чем втыкать в монитор. Но вы же не в газете это читаете, правда? :)

В своей работе люблю только ее техническую сторону, возможность принимать решения, которые будут влиять на технические аспекты проекта, и видеть результаты своих решений. В равной мере мне нравится писать код «по фен-шую», что позволяет получить высокое качество, сопровождаемость и очевидность. На таких проектах всегда приятно работать, и на них действительно можно работать. А не искать оправдания, из-за чего что-то сделать нельзя, выдумывать хаки и, фактически, просто выживать, закопавшись в куче проблем и багов. Предпочитаю избегать проблем, а не ждать их и потом героически решать.

Код — это инструмент изложения мыслей. Как бы это странно не звучало, но по коду можно понять, что за человек перед тобой: предпочитает порядок или хаос, имеет план или все время импровизирует, нравится ли ему заниматься рутиной или нет, имеет ли для него значение то, чем он занимается или нет.

Сергей Сыроватченко, Senior SQL Server DBA в EPAM Systems

Если бы на этот вопрос меня попросили ответить лет так 5 назад, то я бы, с предсказуемостью Капитана Очевидности, сказал, как люблю писать код. Но, по правде, это все хрень, ибо самое интересное в работе — явно не рутинные задачи. Самое классное — это решать проблемы с перформансом. Базы данных для этого как раз подходят идеально.

Представьте ситуацию, когда дали запрос, который отрабатывает у клиента час, а у тебя получается его ускорить до пары минут. Ты думаешь, что крут... Но проходит время, появляются новые идеи и получается ускорить его до считанных секунд. Потом в табличку приходит лишних 500 миллионов строк, план выполнения меняется, и все начинается заново.

Для меня работа — это постоянное движение и поиск новых способов сделать что-то лучше.

Роман Гелембюк, Lead Software Developer в Storage Made Easy

Я люблю свою роботу, тому що я на роботі програмую. Я завжди любив програмувати. Вперше спробував у 4-му класі кодити на Бейсіку. І з того часу це моє улюблене заняття і хобі. Крім того, ця чудова робота має інші «бенефіти». Є відчуття свободи і незалежності. Якщо є потреба чи бажання, то можна виїхати в іншу країну практично в будь-який момент. Так само можна повернутися. І це не тягне за собою якихось великих змін в стилі життя сім’ї. Ще одна чудова річ — відчуття причетності до інновацій, перебування в авангарді на шляху до майбутнього.
LinkedIn

76 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Почему не пишут «Люблю программировать, потому что это позволяет мне зарабатывать деньги»? Вместо этого — какую-то дичь про «черепашек — ниндзя»...

Никита Галкин

Я люблю делать программы потому, что они облегчают людям работу. Кроме того, программы повышают производительность труда и качество.

А мені було цікаво побачити яку компанію вибрав Володимир Рожков =D

Це моя власна компанія якщо шо.

доу-нята, вы походу окончательно приехали, газета Труд

по мере роста популяции и соотв. роста чиса и численности нижних уровней социально интеллектуальной пирамиды этого следовало ожидать.

так это дорогая редакция патронирует так сказать, ну мерзость же приторная, просто ппц, как самим не противно.
а потом появляются прекрасные.айти, куда зараженные коханням до програмування ходят проблеваться на весь мир

а от чего конкретно вас воротит?

как самим не противно.

см. эффект немца Даннинга-Крюгера вынуждены соответствовать’с ))

Не понял юмор про немца.

Эта очень тонкая шутка понятна не только лишь всем.

я застал времена, когда люди тянулись на уровень, который задавался в проф. (и не только проф) сми, а не наоборот — поэтому парадигма потрескивает сейчас

смотри какая фишка сми они смотри слово «массовые» и соотв. им _приходится_ соотв. уровню соотв. масс и когда уровень масс соотв. соотв. то и и сми соотв. ему соотв. ))

А теперь поговорим про программирование а не работу на дядю через прокладку. Разве это не прекрасно?

В программировании нет творческого аспекта.

Или может просто пока не везло с проектами :)

Все таки в этом деле я бы отдал предпочтение жесткому прагматизму. На любом проекте.

Не везде и не всегда это сработает, но да прагматизм часто надежнее.

Сильное Заявление. Проверять я его, конечно, не буду. ©

согласен, особенно если это бизнес-логика

Володимир Кубицький молвил эпично.

А почему никто не написал просто «потому шо много бабла», а то какая то нерепрезентативная выборка слишком вдохновленных и творческих людей, или это как-то негативно на карму влияет? :)

Потому что если человек начинал работать до 2014, то по баблу там разницы особо и нет.

ну почему же? вот вам тру-стори — когда-то в 2004 или 2005 году будучи студентом 2-го курса я проснулся от сильного будуна в общаге и понял что я пробухал все 50 грн которые мне высылали родители каждую неделю. В тот момент я понял — чтобы продолжать куролесить дальше и закусывать не только 5-мя бутербродами на 3 человека целый вечер под чистую водочку нужно искать работу. Зашел на какой-то сайт работы и просто начал искать вакансии с максимальной зп. Тогда я увидил что за программирование хорошо платят, купил книгу по С++ в каком-то магазинчике в 18 корпусе КПИ (стоила она 4 грн потому что была немного обгорелая и страницы были волнистые потому что она была видимо мокрая и потом высушеная) и начал клепать WinForm апликухи чисто потыкать палочкой, чисто для себя в формате пет-проектов (тогда я и слова такого не знал). Со временем программирование стало для меня интересным — когда ты пишешь какой-то код и он превращается в какую-то автоматизированную формочку. Это выглядело как магия и то что эту магию сотворил я реально вдохновляло. Сейчас конечно вдохновления я не чувствую, но все же все увлечение началось с хорошого уровня бабла относительно других вариантов работы.
P.S. в этой истории я ничего не преувеличил и не выдумал, кроме количества бутербродов, точно не помню сколько их было, но помню что хорошо закусывать было моветоном. На С++ кстати писал потому что его учили в универе.

будучи студентом 2-го курса
Зашел на какой-то сайт работы и просто начал искать вакансии с максимальной зп. Тогда я увидил что за программирование хорошо платят

тобто 2 роки до того, коли ви вступали до вузу, ви того не бачили?:)

я думаю, що не всі дивились рівень зп перед вибором внз, а тим більш в 2002-2003 році

я вступала до вузу у 2002 році і добре пам’ятаю: факультет програмування вважався найбільш престижним на той момент. Вже було відомо широкому загалу, що програміст — це перспективна і високооплачувана професія. Крім того, якщо людина навчається на факультеті програмування, то що дивного в тому, що вона купує книгу з C++ і починає його поглиблено вивчати? Якби він купив книгу з фінансів , тоді був би взаємозв’язок «сайт роботи > зарплата > книга». А так тут радше «покликання > вуз > книга»

А я помню что в те года программистов считали задротами и получали они так же как средний бухгалтер)

у мене мама була не середній бухгалтер, а головний. Проте у 2002 році наша машина була — Москвич, успадкований від дідуся. А мій викладач в університеті, який також працював програмістом, їздив на Шкоді. Ну тобто можливо були різні випадки, але ж ми тут говоримо про тенденції?

Я знаю преподавателей которые и на люксовых тачках ездили) Тенденция была такая что что тогда программист получал может немного больше, а не в 10 раз как сейчас.

я думаю рази в 2-3 більше. Проте згодна, що не так як зараз. Проте в 2-3 рази — це також суттєво.

На вторник готовлю к публикации интервью с Романом Шрамковым из EPAM, он начинал в 2000 году. Рассказывает, топовые программисты получали около $100

Как и говорил, я помню что в 2002-м программисты получали примерно как все. Серьёзный рост начался где-то в 2005-м, и за 3 года зп очень выросли.

Рост начался уже во второй половине 90-х и остановился совсем недавно. Уперся в предел для аутсосрса, который зависит от зарплаты программистов в Америке.

в штатах по крайней мере половина программистов сидят на «внутреннем оутсорсе» через какие-нибудь прокладки иногда через несколько а может и не иногда.

Да пофиг как они там сидят. Они и определяют потолок зарплат.

врёт ну ок «приукрашивает»

в 2000 году
топовые программисты получали около $100

В той час було трошки інше світобачення. Ніхто не мріяв працювати програмістом саме на території України, це був треш. Виключенням була лише легендарна київська компанія GSC Game World. Але професія програміста все таки вже встигла стати престижною, тому що вона відкривала можливість переїхати працювати в США. Мрією того часу була робота в Microsoft. Мені здається, тема «задротів», про яку писали вище, була актуальна до середини 90х, але з появою Windows 95 та особливо Windows 98 престиж професії різко пішов в гору. А на першу половину 2000х припадає пік престижу професії веб-девелопера, і це не мало жодного стосунку до зарплат: просто в той час будь-який сайт міг круто злетіти. Фуяк-фуяк і ти Павел Дуров / Марк Цукерберг / Джефф Безос. Таких амбіцій, як «Nk + роль Senior» тоді не існувало і не могло бути, але були амбіції «Nm + роль CEO».

Это июни были. В 2000 году уже в Виннице платили сеньорам от 600 бачей и выше.

Те это какие? Ты про 15 век?
Если про совок, то в конце совка все инженеры зарабатывали очень мало.
А в 90-х уже программистам начали платить забугорные дяди и зарплаты резко выросли.

повезло вам. я поступал в КПИ на ПриМат в 1990 году, так вот мы были для всех задротами, на занятиях было мучительно и невыносимо скучно, многотерминальный многошкафовый _ЭСМ с Фортраном убивал последние зачатки мотивации. не выдержал — бросил на третьем курсе. из группы, кто окончил вуз, по специальности работали 2 человека. остальные — по ларькам..... (насчет зарплат в те времена: я жил в месяц на 20 долларов. не жировал, но и не бедствовал. 100 долларов в те времена было очень хорошо)

Уже в 1995 для квалифицированного программиста нормальным было 250-300, на меньшее не соглашались.
Но да, когда я закончил БГУ в 1992 у меня первая зарплата была 20 баксов в лаборатории МРТИ. Но уже к 1997-98 в Минске появилось много иностранцев, которые платили сильно больше.

Уже в 1995...

я про Киев вообще-то писал

В Киеве не хуже было.
Но вы тут были в лучшем случае июнями в то время. А июням и сейчас копейки платят.

Наверное вам виднее )

На фоне Киева, Питера и Москвы Минск всегда скромнее был по зарплатам. Минск по зарплатам сравним с Харьковом (да и по всему остальному).

при вступi в вуз в 2003 роцi я не звертав увагу на зп. В 17 рокiв пiсля школи не впевнений що хтось думаэ про зп — бiльше звертають увагу на те чи буде цiкаво вчитися на такiй чи iнiй спецiальностi (менi цiкаво було поступити на спецiальнiсть де знання математики необхiднi тiльки тому що з математикою в школi в мене не погано складалося). Зараз, можливо, зважаючи на хайп на рахунок входу в IТ бiльше звертають увагу на зп.

Некоторые вообще выбирали вуз из тех, куда получилось поступить на бюджет.

тобто 2 роки до того, коли ви вступали до вузу, ви того не бачили?:)

я узнал что в айти высокие зп после того как работать начал месяца через 3

тобто ви влаштовувалися на свою роботу і не подивилися які ЗП на ринку?:)

именно, я не видел для себя другой работы поэтому смотреть сопутствующие детали не имело большого смысла, на большую зп расчитывать я все равно не мог, а перспективность такой работы меня не интересовала, сча если бы такая профессия пропала (внезапно программистов заменили роботы :) ) я бы не перестал программировать все равно

(внезапно программистов заменили роботы :) ) я бы не перестал программировать все равно

а если бы б роботы зохватили мир и запретили бы б программировать? ))

ЗЫ: ну а что пятницо же ж!

а если бы б роботы зохватили мир и запретили бы б программировать? ))

был бы вне закона, программировал бы по запрещенным айти-притонам

это неправда, разница была, чтобы ее не было надо было в 2000 начинать, если не раньше

2000 — то, что надо. В 99м у меня-железячника была ЗП $110-120/мес, с которой я ушел на $50/мес в программирование.
Но про любов я, конечно же, писать не собираюсь. Потому что єто не любов-асисяй, как видят єто себе огранизаторши акции, а поиск способов саморелизации. И только. Скорее — єгоизм, чем любов.
Єто уже в 2000 она поднялась до $200. Мало того, в 2000 очень широко распахнулись ворота H1B, когда брали даже после техникумов. И ЗП уже отошла на второй план, уступив первое место опыту и английскому, которые «стоили» гораздо выше, чем те пару сотен.
А про 2014 — єто какая-то шутка.

Я почав ще років 14 тому назад і зп завжди була досить високою відносно усіх інших, тому не треба ля ля. Зараз цей розрив просто ще збільшився.

Давай я напишу:

потому шо много бабла

Может лучше перефразировать в «открываются возможности увидеть мир своими глазами, есть что хочу, покупать макбуки и другие мега дорогие вещи»?

Для чего вам мега-дорогие вещи? Что компенсировать?

труд компенсировать деньгами, от мега-дорогих вещей просто балдеть, странный вопрос

Балдеть от мега-дорогих вещей? Вам в Louis Vuitton.

Там слишком дорого балдеть от мега-дорогих вещей :D

Я хотів написати що це плюс, але як на мене це не основний плюс. Мені подобалося працювати і в ті часи коли в мене зп була як в юристів та банкірів, а то й менша (коли долар був по 5, так-так )))

Крім того перейшовши на фіксед прайс проекти я місцями заробляю менше ніж на галері, але не парюсь з цього приводу.

то есть, даже в худшие для айти годы у вас была зп топ-3 специальностей? :)

в мене зп була як в юристів та банкірів
о есть, даже в худшие для айти годы у вас была зп топ-3 специальностей? :)

Бгг. Банкіри топ-3 по зп?

вот вопрос который задавала Валя:

чому вам подобаються технології, програмування, що ви найбільше полюбляєте у своїй роботі, що для вас код?

для меня он прозвучал как вообще не про работу, а про программирование, но имхо про много бабла можно только за уши притянуть: «в работе люблю только зп!!!!!111расрасрас»

Именно. А забери бабло и всю любовь как ветром сдует. Долго ли проработают бесплатно или за минималку? Один правда написал, справедливости ради, про финансовую свободу. Немного лицемерно просто, а в остальном есть интересные мысли, наверное.

Я более, чем уверен, если бы была сфера более выгодная в финансовом плане и перспективная, я бы туда свичнулся. И с большой вероятностью получал бы удовольствие от работы. Я, ведь, до того, как стать программистом, тоже поработал на разных работах и многие по-своему были интересны. Что плохого в том, что бы получать хорошую оплату за свой труд?

Ты что, ты должен родиться с ООП в сердце!

Совковое в комьюнити мышление, ей Богу....

Минправды за это по голове не погладит.

Навеяло из Довлатова:
Как-то дождливым вечером мы разговорились:
— Миша, ты любил свою жену?
— Кому?! Жену-то? Бабу, в смысле? Лизку, значит? — всполошился Михал Иваныч.
— Лизу. Елизавету Прохоровну.
— А чего ее любить? Хвать за это дело и поехал...
— Что же тебя в ней привлекало?
Михал Иваныч надолго задумался.
— Спала аккуратно, — выговорил он, — тихо, как гусеница...

Вторая ассоциация, про свободу, из Леся :((

Ну раз Довлатов) — то мне навеяло:

У хорошего человека отношения с женщинами всегда складываются трудно. А я человек хороший. Заявляю без тени смущения, потому что гордиться тут нечем. От хорошего человека ждут соответствующего поведения. К нему предъявляют высокие требования. Он тащит на себе ежедневный мучительный груз благородства, ума, прилежания, совести, юмора. А затем его бросают ради какого-нибудь отъявленного подонка. И этому подонку рассказывают, смеясь, о нудных добродетелях хорошего человека.
Женщины любят только мерзавцев, это всем известно. Однако быть мерзавцем не каждому дано. У меня был знакомый валютчик Акула. Избивал жену черенком лопаты. Подарил ее шампунь своей возлюбленной. Убил кота. Один раз в жизни приготовил ей бутерброд с сыром. Жена всю ночь рыдала от умиления и нежности. Консервы девять лет в Мордовию посылала. Ждала...
А хороший человек, кому он нужен, спрашивается?...

А.С. Пушкин Наталье Гончаровой: «Какая ты дура, ангел мой!...» )))

Подписаться на комментарии