Від кібербезпеки до AI: першокурсники розповіли, чому обрали ІТ-спеціальності та що чекають від професії

Уже другий рік поспіль комп’ютерні науки входять до п’яти найпопулярніших спеціальностей у вишах. Серед абітурієнтів є як новачки, яким цікава ця сфера, так і вчорашні школярі, які вже мають в активі перші реалізовані проєкти, а хтось навіть й інтернатури в ІТ-компаніях.

Ми вирішили поцікавитись у першокурсників провідних вишів України про те, чому вони обрали IT-спеціальності, про враження від навчання і плани на майбутнє.

«У 12 років зібрав робота на схемі Arduino, керування написав мовою С»

Олександр Ткаченко, КПІ, «Інженерія програмного забезпечення»

«Я народився в Луганську, а коли почалася війна, ми з батьками переїхали до Харкова. Там мене й молодшого брата віддали у гурток робототехніки», — пригадує, як народжувалася любов до комп’ютерних наук, першокурсник Київського національного університету.

На чемпіонаті, для якого треба було створити власний прототип робота та написати для нього інструкцію з користування, 12-річний хлопець виборов ІІ місце в Україні серед усіх філій курсів.

«Більшою мірою це була ідея мого тата, — зізнається. — Він бізнесмен, тож йому часто спадають на думку ідеї, які можна монетизувати. Ось тато й порадив мені за це взятися. Робота я зібрав на схемі Arduino, керування написав мовою С під керівництвом куратора. Цей проєкт міг потягнути й на перше місце. Але, думаю, на той момент мені забракло посидючості. Це був такий собі посередній робот-сапер, але зі своїм завданням він справлявся. Ним можна було керувати з телефона, він реагував на метал і міг знайти монетку».

Згодом родина переїхала до Києва, близько року хлопець узагалі не займався програмуванням. Але зрештою батьки віддали Олександра в іншу комп’ютерну академію для підлітків.

Хлопець зауважує, що про вибір спеціальності замислювався із класу сьомого. І спочатку навіть хотів бути юристом, щоб продовжити родинну династію. Але дуже надихали історії Джобса й Гейтса, тож до дев’ятого класу він визначився, що таки хоче працювати в ІТ.

«Після 9 класу я пішов навчатися в коледж. Хотів спробувати, чи програмування — це моє. І вже на другому курсі організував онлайн-спільноту програмістів. У ній зараз понад 50 учасників-студентів різних вишів Києва, — розповідає. — Я збагнув, що в коледжі мені вже нічого робити. Мріяв про КПІ. Тому і вступив саме сюди».

До ЗНО хлопець готувався серйозно. З математики та української мови в нього були індивідуальні заняття, а англійську він вивчає ще з чотирирічного віку. Іспит з математики склав на 166 балів, з англійської мови — на 194, а з української — на 188.

«Цих балів забракло для того, щоб вступити на бюджет, — зізнається. — Але я вступив на контракт і задоволений, адже навчаюся в омріяному виші. Вступав заради ком’юніті, тож для мене неважливо, бюджет це чи на контракт. Зі своїми балами я міг пройти на бюджетне навчання в інші навчальні заклади. Але душа лежала саме до КПІ».

Олександр навчається на факультеті інформаційних технологій та обчислювальної техніки. Його спеціальність «Інженерія програмного забезпечення» максимально пов’язана з розробкою ПЗ.

«Наразі в нас небагато предметів зі спеціалізації. Я чув, що на другому-третьому курсі ми зможемо обирати вузькоспеціалізовані предмети й вивчати їх, — каже першокурсник. — Я поки що визначаюся, вивчаю, що популярно на ринку, що мені цікаво, але серйозно приглядаюся до мобільних розробок».

Паралельно хлопець навчається ще у двох інтернатурах у компаніях ELEKS та EPAM, тож налаштований поєднувати навчання та роботу. Про одну з них він дізнався саме на DOU.

«Я активно читаю портал DOU, саме на ньому знайшов ці програми. Загалом він дуже корисний для новачків і не тільки. Там можна знайти багато корисних статей від більш досвідчених розробників, які діляться порадами щодо того, як краще стартувати. Крім того, є перелік стажувань, інтернатур».

Олександр розповідає, що в ELEKS навчання триває з кінця серпня до середини жовтня. Вони з одногрупниками готують командний проєкт, за яким їх будуть оцінювати. І залежно від результатів, можливо, запропонують працевлаштування.

В EPAM навчання дещо відрізняється: до Нового року слухачі проходять базові лекції та виконують до них роботи, а вже після цього за результатами оцінювання найуспішніші студенти перейдуть у лабораторію, де зможуть працювати над комерційними проєктами.

«У нашій групі хлопців і дівчат приблизно порівну, тож стереотип „IT — це для хлопців“ у нас не працює»

Софія Книшоїд, УКУ, «Комп’ютерні науки»

Львів’янка Софія Книшоїд навчалася у класичній гімназії. Дівчина мала чимало захоплень, проте майбутнє вирішила пов’язати з ІТ.

«Мені подобалися гуманітарні науки, біологія, історія. Але на вибір спеціальності вплинуло прагнення до винахідництва. Я зрозуміла: мені неодмінно потрібно щось створювати, щоб бути щасливою, — усміхається першокурсниця. — Хочеться свою креативність скеровувати у реальну роботу, ще й так, щоб допомагати людям».

Ще школяркою вона відвідувала ІТ-школу, проте у старших класах більше уваги приділяла підготовці до ЗНО та вступу в університет. У виборі спеціальності майбутню студентку підтримали й батьки. До ЗНО Софія готувалась не лише в школі, а й самостійно та з репетитором. Зрештою дівчина отримала 197 балів з математики, 198 — з української мови, 199 — з англійської та 200 — з біології.

Попри те, що за останніми даними частка жінок в IT-сфері загалом становить 25%, а серед розробників їх близько 10%, Софія не стикається з упередженим ставленням чи стереотипами «ІТ — це для хлопців» під час навчання.

«У нашій групі хлопців і дівчат приблизно порівну, тож у нас цей стереотип не працює», — каже вона та додає, що звикати до студентського життя й іншого, аніж у школі, формату навчання їй дуже комфортно, адже відчуває підтримку і викладачів, і одногрупників, і навіть старшокурсників.

Дівчина зізнається, що хоче спочатку ближче ознайомитися з усіма галузями ІТ, а вже тоді обере ту, яка їй найбільше до вподоби.

«Краще бути в когорті „білих“ хакерів, ніж переходити на бік „чорних“»

Олександр Бучик, КНУ, «Кібербезпека»

А от Олександр ще до вступу чітко вирішив пов’язати своє життя зі сферою кібербезпеки. ІТ захопився ще у восьмому класі, тож пішов навчатися в комп’ютерну академію для підлітків.

«Пробував і 3D-дизайн, і програмування, але найбільше зацікавила кібербезпека. Цей напрям дуже актуальний у наш час, адже кіберзагроза у світі велика, атаки стаються чи не щодня. Чого вартий недавній збій у роботі Facebook, Instagram, WhatsApp», — розповідає він.

На думку студента, ця сфера є напрочуд актуальною в Україні та у світі й через диджиталізацію.

«Утім важливо і те, як це все сприйматимуть громадяни. Для молоді це круто, коли все, що потрібно, є в телефоні. А от старшому поколінню опанувати це важко. Тому, думаю, не зайвими будуть тренінги, — вважає хлопець. — Тобто для диджиталізації важлива базова комп’ютерна грамотність. Добре, що зараз відкривають навіть безплатні курси з базових комп’ютерних знань для людей поважного віку».

Як і його одноліткам, закінчувати школу Олександрові довелося дистанційно, тож багато залежало від самопідготовки. З деяких предметів наймали репетитора, ще корисними стали відкриті джерела. Українську та англійську мови він склав на 178 та 159 балів, математику на 156.

«Документи подавав тільки на кібербезпеку, мій вибір батьки підтримали. Найбільше хотів потрапити в КНУ імені Шевченка. І мені дуже подобається тут навчатися», — каже хлопець і додає, що знання з математики й фізики, які він отримав у школі, в університеті неабияк виручають.

З пошуками роботи Олександр не поспішає. Каже, серйозно візьметься за це на третьому-четвертому курсі, спочатку треба набути потрібних знань. Планує продовжити наукову діяльність у сфері кібербезпеки та в майбутньому вступати на магістратуру.

Олександр погоджується із популярною тезою про те, що одні з найкращих фахівців у галузі кібербезпеки — це колишні хакери.

«Краще бути в когорті „білих“ хакерів, ніж переходити на бік „чорних“, — вважає він. — Саме „білі капелюхи“ мають навчати молодих професіоналів». Проте додає, що важливі й методичні навички, аби вміти зацікавити студента та доступно передати свої знання і вміння.

«Шкільні знання — це як фундамент. Бо зрозуміти, наприклад, лінійну алгебру без знань зі шкільної програми практично неможливо»

Максим Алєксєєв, ХНУРЕ, «Штучний інтелект»

17-річний Максим також обрав перспективну спеціальність — штучний інтелект. Каже, що після школи навіть не сумнівався, де хоче навчатися.

«У школі я робив акцент на вивченні базових наук — математики, логіки, тобто тих, на яких засноване сучасне програмування. Тому мені не було важко починати вчити мови програмування ще в школі, адже вони спираються якраз на те, що я опановував раніше», — каже Максим. ЗНО з математики та української мови він склав на максимальні 200 балів, англійську — на 199.

Хлопець твердить, що розвиватись у сфері AI йому цікаво, крім того, саме вона сьогодні на піку популярності.

«Я впевнений, що так буде і в майбутньому. Ми бачимо, що весь світ оцифровується, усе більше сфер пов’язано з комп’ютерними технологіями. І дуже добре, що мої інтереси збіглися із запитами сучасного світу», — пояснює першокурсник.

Максим зізнається: навчальний процес у виші розпочався добре, хоча вчитися непросто, адже доводиться опановувати складні предмети, багато займатися додатково. Але неабияк виручають знання, здобуті у школі.

«Це як фундамент. Бо зрозуміти, наприклад, лінійну алгебру без знань зі шкільної програми практично неможливо, — пояснює. — Одне слово, навчатися важко, але я від цього отримую задоволення».

Хлопець розповідає, що багато хто зі студентів-старшокурсників їхнього факультету поєднує роботу та навчання. Каже, й сам хотів би спробувати. Але тільки за умови, що це не шкодитиме навчанню, бо це для нього наразі на першому місці.

Підписуйтеся на Telegram-канал редакції DOU, щоб не пропустити найважливіші статті.

👍НравитсяПонравилось1
В избранноеВ избранном0
Подписаться на автора
LinkedIn



Підписуйтесь: Soundcloud | Google Podcast | YouTube


40 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Опрашивать первокурсников не имеет смысла — многие ещё эйфорию от поступления испытывают + им обычно рассказывают в «какой крутой ВУЗ и специальность» они поступили. Опрашивать надо выпускные курсы и анонимно :D

Опрашивать надо выпускные курсы и анонимно :D

Тут теж не все так однозначно.
Наприклад, КПІ все ще один з кращих вишів по «хардскілам», але і культура що сформувалась, і об’єктивніший момент, ставлення деяких викладачів формують у випускників неприязнь або навіть ворожість до вишу.

не очень хорошо, что элита нации обманывает сама себя.

По тем же причинам, почему в начале нулевых толпами шли на юрфаки и эконом — платят много.))) конечно, есть и те, кто по призванию... но быльшинство все же за валютной зп идут.

Так разве плохо что думают перед тем как поступать?)

Думать — это всегда хорошо. Плохо, когда картины пишешь, стихи сочиняешь, или, там детей любишь или фермерство, но идешь пилить код или ловить баги, так как на ЗП художника, учителя или агрария не проживешь)

Наконец-то мы узнали что все и так давно знали

Я учился в оном из «самых престижных» университетов своего города, Университет им. Альфреда Нобеля, факультет Компьютерных Технологий.
В начале второго курса бросил, ибо показалось, что пользы от него не предвидеться, кроме «корочки» которая сейчас не так уж и цениться. Оговорюсь сразу, местами будет субъективно и говорю про конкретно этот университет (а по отзывам и про большее количество ВУЗов в Днепре, там такая же ситуация) и по доброму завидую ученикам, котором в ВУЗах дают правда хорошие знания.

Ушел я по нескольким причинам:
-Во-первых, обучением как таковым там и не пахнет, обычные курсы программирования могут за неделю дать то, что в университете обучали семестр, реальный опыт, моя девушка поняла как работают if/else, for, while, массивы, переменные, пускай не очень хорошо, но это НЕДЕЛЯ работы!!! В конце первого семестра, семестровая работа заключалась в том, чтобы вывести массивы в массиве в виде матрицы и все это просто в обычный консоли блин через console.log (не помню как там это на Java, сейчас на JS работаю, просто вывод в общем).
-Во-вторых, преподавателям — плевать, ты можешь быть как гением так и идиотом, отношение будет лучше к тому, кто может больше на лапу дать. Опять же, реальный опыт, в начале второго года обучения не говорил, что ухожу, просто перестал туда ходить и естественно, не платил, когда через, внимание, 2 МЕСЯЦА, мне позвонили, первый вопрос был «Почему ты до сих пор не оплатил обучение». Позже, когда они поняли, что я намерен уходить, начались разговоры в стиле «Ты без диплома никто и звать тебя никак». И опять же, не смотря что я не ходил туда два месяца, причина отчисления — задолженность! Ах, да, был еще парень на курсе, которого пару раз видели в университете за год, на экзамены он не явился, но, О ЧУДО, у него стояли проходные баллы, не знаю попал ли он на второй курс, но думаю, что попал)))
-В-третьих, перспектив трудоустройства, в лучшем случая, на каплю больше, чем ты бы прошел курс на ютубе, все усвоил и пошел по собеседованиям бегать (мой кейс). И опять же, реальный опыт, приходит парень рассказать о работе в IT, на тот момент лет 20 на вид, он устроился джуном в большую компанию (не помню точно, то ли SoftServe, то ли Luxoft). После рассказа как он всего добился, который мне понравился кстати, вдохновило, ему начали задавать вопросы. На вопрос есть ли у него высшее образование, естественно, он ответил НЕТ.
-В-четверных, устаревшая программа, пусть это достаточно субъективно, НО, учить Basic и даже как заполнять формочки Excel это ну не очень уж «престижно», как по мне.

Повторюсь, возможно субъективное мнение, но наболевшая тема, мог бы дополнять и дополнять. Выражаю уважение парням, которые дипломными работами делают приложения по распознаванию лица в интернете, какую-то не тривиальную систему или вообще полноценную игру. Успехов нашим разработчикам и будущим разработчикам, который сейчас в вышах. А тем, кто только хочет поступать, посоветую немного разобраться в программировании заранее, интернет всегда открыт, и «на берегу» узнавать курс обучения и отношение преподавателей к своему предмету.

Ну у меня именно сейчас учится дистанционно ребенок в новом институте технологий(типа расширение КНУ), могу сказать что как минимум половина курсов у них имеют смысл.
К примеру, они изучают курс CCNA цисковский(он как-то по другому называется, но 1в1 такой же) и делают вполне жизненные лабы на python. Курс архитектуры ЭВМ тоже изучает современную архитектуру,а не то, что учили мы.
Преподы не супер, но откуда их взять то?
Вам нафиг не нужно ВО для устройства джуном. Оно позже понадобится.

они изучают курс CCNA цисковский(он как-то по другому называется, но 1в1 такой же)

І ось тут проблема:
ВО != курси. Власне вивчати курс одного з вендорів (нехай і дуже популярного) це не про вищу освіту чи науку.
І нерозуміння цього йде часто від самих кафедр, але тут як ви сказали

Преподы не супер, но откуда их взять то?

Да не, в целом там довольно неплохая программа.
Ну а найти преподователей на 15тыс при зарплате джуна в тех же пределах сложновато, да.

Ну а найти преподователей на 15тыс при зарплате джуна в тех же пределах сложновато, да.

Там трохи не так, але до сучасної мідлової ЗП, щоб дійти треба докласти значно більших зусиль ніж зараз в аутсорсі.
Ключовий момент, що в універи люди йдуть не за грошима. Нормально заробляти на науці складно (але можливо) і у нас, і на заході теж.

Та не, первый курс учат явно не те, кто занимается «наукой».

що в універи люди йдуть не за грошима.

Саме через цю ідею, дуже часто вчителями/викладачами залишаються працювати лише ті, кого більше ніде не візьмуть, а школі/університету треба закрити вакансії хоча б кимось.

що в універи люди йдуть не за грошима.
Саме через цю ідею, дуже часто вчителями/викладачами залишаються працювати лише ті, кого більше ніде не візьмуть

Ніт.
1) Як я вже казав ЗП в академії низькі порівняно з промисловістю навіть в розвинених країнах.
2) Низька престижність роботи викладача/вчителя в Україні сформована не стільки через ЗП (вони зараз на рівні середньої по країні), скільки через те що немає великої кількості людей, які готові «йти в універ не за грошима».
3) ЗП бюджетників пов’язані з розвитком економіки — не може бути високої ЗП у бюджетника, якщо економіка в сраці. (Привіт фантазери про 4К багзів)

вони зараз на рівні середньої по країні

При умові багаторічного стажу та категорій.
ЗП молодого вчителя після університету — мінімальна офіційна (насправді менша, але є спеціальна доплата, щоб була на рівні мінімальної).
Я працював викладачем — щоб зарплата була хоч трохи адекватна треба працювати в декількох місцях (сам працював в трьох місцях одночасно).

При умові багаторічного стажу та категорій.
Я працював викладачем

Чудово. Коли саме?
Зараз:
— ЗП вчительки молодших класів 10К з чимось (__без досвіду__, невелике містечно)
— 0.5 ЗП асистента __без педстажу, степенів__ і тд — 5-6К (тобто 10-12К це для зовсім початківця).

Тут, звісно, може бути, що якийсь «функціонер місцевого масштабу» вирішить, що людині «не положено» і буде виносити мозок, але це інша історія.

www.work.ua/ru/jobs/3371218
Вчитель інформатики в Києві — 8000 (і це ймовірно до податків).
Є сумніви, що дуже багато бажаючих)

www.work.ua/ru/jobs/3371218
Вчитель інформатики в Києві — 8000 (і це ймовірно до податків).

Ще раз:
мінімальна ставка 10К. Можливо що ці вказали ЗП «на руки». Знову ж ви, як вчитель у минулому, маєте розуміти, що при бажанні ЗП можна підняти преміями.

Тут ще момент, що від середньої ЗП викладача в універі, ми зараз прийшли до мінімальної в школі. В університетах значно більше можливостей для збільшення ЗП, умовно реальна ЗП лише за освітню частину може бути в 2-2.5 рази вище ніж базова ставка.

Є сумніви, що дуже багато бажаючих)

А ось тут і криється чому гроші не можуть бути мотиватором:
На яку ЗП нехай випускник профільного вишу може погодитись щоб стати вчителем інформатики (1) або викладати в тому ж виші (2)?
Яку ЗП йому потрібно забезпечити, щоб він був нормально вмотивований грошима наступні 5 років?

Якщо він піде в ІТшечку, то за рік 1К (25К грн) буде легко. Через 5 років 3К (80К грн) буде легко, якщо чувак зовсім ніякий і скоріше за все в виші від нього студням буде користі мало. А ті хто зможуть чогось навчити скоріше за все свої 4-5К (100-130К грн) вже мають.
За такі гроші можна взяти 2-4 нормальних педагога, які прочитають книгу по інформатиці і звожуть її переповісти учням/студентам.

Грошима освіта не зможе конкурувати з ІТшечкою, саме тому:

в універи люди йдуть не за грошима.

Ту ще є момент, що студні у нас такі, що десь через місяць зникає будь яке бажання навіть дочитати семестр, не те що робити посібники чи якось покращувати курс.

Зарплата начальника освиты ОТГ 20к в малых городах, точно знаю.
это с премиями.
10тыс у молодого специалиста — фантастика. откуда вы эти данные берете? В управлении освиты ОТГ средняя 10тыс, и это уже явно не молодые учителя.

10тыс у молодого специалиста — фантастика. откуда вы эти данные берете?

Від людей які отримують ту ЗП.

Зарплата начальника освиты ОТГ 20к в малых городах, точно знаю.
это с премиями.

Ви ж розумієте, що у бюджетників ЗП з досвідом росте не лінійно і не так як в ІТ?
ЗП добиваються преміями. Якщо керівництво адекватне, то воно «вибиває» норм ЗП. Якщо «совкове», то будуть і години не доставляти (як ще у мене, «заслуженого», 20К, а воно після універу і зразу 10К?).

Ну і ще раз:
ми все ж говоримо про ВНЗ там система ЗП трохи по іншому працює. Але все одно перекрити ІТшні ЗП ніяк не вийде

это фактические зарплаты. у меня жена работает начальником освиты ОТГ.
тоесть керивницвто — и есть она.
выбивать можно что угодно, бюджет на освиту в этом году выдан сверху.
называется это красиво «реформа ОТГ».

выбивать можно что угодно, бюджет на освиту в этом году выдан сверху.
называется это красиво «реформа ОТГ».

тут жарт про 73%

Виші наче як не підпорядковуються ОТГ тому наче як все простіше, але там теж купа інших заморочек (спроб знизити ЗП на руки).

в вишах(а именно в Шевченко и НАУ) она работала до этого.
да, ей там много чего обещали но по факту больше 6(шести) тысяч она там не получала. Кандидат наук.
а обещали да, до 20 тыс. Аж до увольнения.
Да с тех пор зарплаты поднялися, но не думаю шо прямо вот в 4-5 раз в вузах. Раза в полтора, не больше.

да, ей там много чего обещали но по факту больше 6(шести) тысяч она там не получала. Кандидат наук.

Піздюк на півставки з дипломом спеціаліста на посаді асистента і 0 років педстажу отримує десь стільки ж (КПІ).

Да с тех пор зарплаты поднялися, но не думаю шо прямо вот в 4-5 раз в вузах. Раза в полтора, не больше.

Ви називали суму 15К — це десь те що у ЛНУ отримує викладач (1 конкретний, статистики не знаю) 1-2 роки після аспірантури.

ну она фактически работала на посадi завкафедры(официально помощником, но сам завкафедры отсутвовал). да, официально она работала на полставки. По факту — полный день и еще чуток.
Я вам говорю как по факту. Бывает, конечно, намного лучше. Но не всегда.
20к она получает сейчас как руководитель уровня ОТГ(тоесть чуть выше старого районного уровня). Причем сейчас мы ее вообще не видим(с 6 утра до 8). Но тут ничего не поделаешь, мечта типа.
При этом только на бензин она тратит 4-6тыс в месяц ;)

(официально помощником, но сам завкафедры отсутвовал). да, официально она работала на полставки. По факту — полный день и еще чуток.

Те що «гнуть те що гнеться» — це не новина. У багатьох керівників в освіті (і не тільки) логіка:

Якщо «совкове», то будуть і години не доставляти (як ще у мене, «заслуженого», 20К, а воно після універу і зразу 10К?).

Це сумно. Це потрібно змінювати. Щоб робити такі зміни, треба так чи інакше йти в сферу освіти (не обов’язково вчителем) і все одно буде дуже складно.

Але ця гілка почалась з

що в універи люди йдуть не за грошима.
Саме через цю ідею, дуже часто вчителями/викладачами залишаються працювати лише ті, кого більше ніде не візьмуть

Суть в тому, що «середні по країні ЗП» в освіті вже є (не всюди), тобто освіта — це не лише для «тих кого нікуди не взяли». Грошима класних спеціалістів в освіту (і викладання, і тим паче в менеджмент) заманити не вийде в найближчі 5-10 років.

Думаю, в вышеупомянутом ДУАН, вопрос стоит не в ЗП преподавателей, университет частный и деньги они гребут лопатой. Бюджетных мест нет как таковых!

берем шевченко. плата за год 3тыс. на 30 человек контрактников — 90тыс на курс(на самом деле меньше). вроде много, да? делимна 7 месяцев. получаем 12.8 в месяц, из которых большая часть на самом деле пойдет на содержание корпусов(отопление, электрика, ремонт, оренда земли. реально дофига денег, до 80-90% доходит в наших вузах), из оставшихся вам надо оплатить 100 часов пар + дополнительный персонал.
Соотношение количества студентов к преподователям в Шевченко порядка 1к 12(1 к 15 для первого). Вот пруф(вниз прокрутите) csc.knu.ua/en/administration
Это только кажется,что денег там много.

Стоимость контракта в КНУ существенно выше (25-60+ в год) — vstup.knu.ua/...​a-za-or-bakalavr-2021-rik

Когда препод, буквально, хвастается техникой Apple, что у него есть и мак и макбук и все что душе угодно, а так же что он живет в новострое, по нему не скажешь, что ему платят не много)
Ну и опять же, хочу акцентировать, что это конкретная ситуация и от части, субъективное мнение, может сейчас такие все «понтовщики» и я чего-то не понимаю) Да и те же студенты этого университета (какая-то их часть) ведут себя омерзительно, показывая, что они считают себя лучше, не думая о том, что им дали все родители, мажоры одни словом) Большинство, обычные дети, которые просто не знали куда пойти и пошли куда 100% взяли бы за деньги (я в их числе, кстати), когда узнал, что мои 173 по ЗНО математика, самые большие на курсе, задумался куда попал вообще.
Говорю исключительно про ДУАН, Днепровский Университет им. Альфреда Нобеля, там, чем-то перспективным и не пахнет. Цены, как и в КПУ, (тогда было 25 в год ±), сейчас в ДУАН 37800 грн/год, в КПУ (аналогичный факультет) 38к.. «супер-пупер» престижное и разрекламированное образование ДУАНа меня обманули и я попал туда, что стало ошибкой, учиться там — во вред себе, разве что, если вам просто нужна корочка, и то, для родителей, так как корочка этого ВУЗа (по рассказам многих знакомых) не такая уж и вездесущая, как говориться о том во всех рекламах! В других ВУЗах, пока-что, не был, хотел бы на заочку куда-то попасть, просто для корочки (для родителей), но пока другие цели в жизни.

мажоры есть везде, включая бюджет Шевченко(куда даже на платное не попасть с низким баллом).
Как и преподы-выпендрежники.
Переводитесь в Киев, такая возможность присутвует(тем более на платное).
173 достаточно для Института технологий платного(типа филиал Шевченко новый).

Да я ушел оттуда год назад) Точнее, меня турнули после 2 месяцев прогулов, за неуплату естественно, к тому времени, уже работал джуном) Из хорошего, этот ВУЗ учит не доверять никакой рекламе, самообучаться, ну и лично мой опыт, убеждать родителей, что ты не самозванец и можешь чего-то добиться без диплома)
Может через пару лет попаду куда-то, чтобы дали просто диплом. Может я и не прав очень сильно, но считаю, что можно всему научиться в программировании и без университета (тем более web, в котором я и работаю), разубедите меня, если я ошибаюсь, у вас опыта явно больше)

Та да, я тоже думал нафиг та магистратура, потом закончу. Ага, 18 лет собирался а теперь мой диплом вообще приравняли к MS, потому нету смысла уже.
знаю ровно одного человека, поступившего в универ после 27 и рабочего перерыва. и еще одного который закончил мед и сразу ушел в другой, но он нефига вообще не работает до сих пор. Просто не хо работать.

Из хорошего, этот ВУЗ учит не доверять никакой рекламе, самообучаться, ну и лично мой опыт, убеждать родителей, что ты не самозванец и можешь чего-то добиться без диплома)

Если вам исполнилось 18 и вы сами зарабатываете, как вы тут указали, зачем в чём-то убеждать родителей ?:)

Когда родители хотели, чтобы у них сын был юристом, скрипя сердцем отпустили на компьютерные науки, а через пол года сын сказал, что сам может без ВУЗа деньги заработать и это не грузчик на Новой Почте, то тут выбора было не много, пришлось убеждать всеми правдами и не правдами. Даже интересно стало написать полноценную статью на тему самообучения и про уходит из учебных заведения, как считаете, DUO поддержит?)

DUO поддержит?

мій голос за. тракторно-коронавірусні топіки вже запарили, а так якесь свіже віяння.

Когда родители хотели, чтобы у них сын был юристом, скрипя сердцем отпустили на компьютерные науки, а через пол года сын сказал, что сам может без ВУЗа деньги заработать и это не грузчик на Новой Почте

А я вам по-хорошему завидую, так как провела 5 лет в говновузе на совершенно неинтересной мне специальности, которая никогда не пригодилась, равно как и диплом. Не жалею в целом, т.к. это были ненапряжные веселые студенческие годы, учиться было легко (хотя обучением это было назвать сложно)... но, по-хорошему, можно было провести это время с большей пользой.

Даже интересно стало написать полноценную статью на тему самообучения и про уходит из учебных заведения, как считаете, DUO поддержит?)

Да, было бы интересно.

Хорошему универу реклама не нужна)
Но как бывший препод напишу — поступать лучше туда, где направление достаточно давно и высокий проходной балл. Там будет +/- адекватное обучение (за счёт сильного потока) и возможны активности от ИТ-компаний. Если направление новое или не совсем профильное (привет пед.универам, которые переименовали подготовку учителей информатики в подготовку ит-специалистов / разработчиков) — стоит погуглить проходные баллы за предыдущие годы.

Подписаться на комментарии