«Українці — пункт № 1 в будь-якому Risk Assessment Report». До чого готуватись українському IT у 2023 році

2022 рік став складним для держави, всіх українців і зокрема для ІТ-індустрії. Ми вирішили розібратися, чого галузі чекати від наступного 2023 року.

Ми поспілкувалися з представниками державних установ, кластерами, компаніями та айтівцями про те, які виклики чекають на ІТ у майбутньому, чи зможе галузь відновити зростання, утримувати та залучати нових клієнтів та ключових розробників.

Плани Мінцифри: military-tech, Дія City, стартапи

У Міністерстві цифрової трансформації 2023 року сфокусуються на підтриманні та розвитку таких великих проєктів, як Дія City (нині там уже 413 резидентів), military-tech, технологічних стартапів на основі систем штучного інтелекту й робототехніки.

«Наша країна має всі шанси стати світовим лідером з розвитку military-tech. У нас для цього є високопрофесійні розробники, сильна ІТ-індустрія, яка демонструє зростання навіть під час війни, та можливість оперативного випробування технологій на полі бою», — коментують у Мінцифри.

Відомство також має план розвитку ІТ, розроблений спільно з представниками галузі, що передбачає підтримку чотирьох напрямів: венчурної та стартап-екосистеми, ІТ-освіти, digital resistance, просування бренду України як IT-держави.

Крім того, у своїй діяльності міністерство робитиме акцент на підтриманні продуктового напряму.

Релоковані ІТ-компанії повертаються до України — дослідження Асоціації IT Ukraine

Цьогоріч Асоціація IT Ukraine разом з ІТ-кластерами та партнерами провела дослідження Do IT like Ukraine, у якому, зокрема, проаналізувала, чи планують релоковані через війну ІТ-компанії повертатися до України.

Результати показали, що 81,5% релокованих за кордон ІТ-компаній усе ж планують повертати бізнес до України, 5,6% з них — уже в процесі повернення (станом на початок грудня). Крім того, 93,4% ІТ-компаній планують продовжувати інвестувати в Україну.

Згідно з дослідженням Асоціації, 64% українських ІТ-фахівців були змушені релокуватися через війну (13% — за кордон), проте 24% вже повернулися туди, де проживали до початку повномасштабного вторгнення. Асоціація опитала айтівців, що вони думають про еміграцію з України в майбутньому. 27% відповіли, що думають про це, а 12,5% — що активно готуються.

Які побоювання мають представники ІТ-галузі щодо майбутнього

Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster, розповіла DOU, що наприкінці листопада кластер зібрав на зум-кол усіх учасників, де в форматі круглих столів обговорювали ключові виклики для ІТ-бізнесу у 2023 році, а також спільні ініціативи, які допоможуть успішно їх подолати.

«ІТ-компанії згенерували понад 230 різних за масштабами запитів та викликів, які Kharkiv IT Cluster структурував за сімома напрямами. За кожним з векторів наша команда активно працює для ІТ-спільноти. Це ІТ-освіта та людський капітал, клієнти, продажі та бренди наших учасників, нетворкінг-заходи та внутрішні спільноти кластера, сервіси ІТ-компаній, інфраструктурні проєкти для роботи та життя, юридична підтримка та лобіювання інтересів ІТ-бізнесу, благодійність», — розповіла Шаповал.

За її словами, всі виклики та ініціативи, з якими вже працює та працюватиме Kharkiv IT Cluster, можна згрупувати за часовою ознакою.

Короткострокова перспектива — що потрібно робити зараз, щоб вижити, зберегти бізнес, — складається, за словами Шаповал, з трьох ключових компонентів:

  1. Збереження команд та їхньої фізичної спроможності створювати ІТ-рішення та продукти для клієнтів. Для цього потрібні самі команди (відповідно прозорі процедури бронювання айтівців, для всіх ІТ-бізнесів незалежно від розміру) та обладнані фізичні простори (Starlink, генератори тощо).
  2. Збереження клієнтів та їхньої довіри. Ключові виклики тут — відсутність процедури виїзду за кордон у відрядження, брак позитивних посилів з боку держави щодо підтримки стійкості роботи бізнесу та важкість отримання нових замовлень в умовах війни з невизначеними термінами. З останнім викликом ми всі боремося підтримкою ЗСУ та волонтерством. Але попередні два можуть стати завданням, що повинно знайти рішення у 2023 році, максимум — у першому кварталі. Бо втративши клієнта, каже Шаповал, можна стикнутись з тим, що його повернення займе від шести місяців до року.
  3. Стабільність умов ведення бізнесу. Це стосується нинішньої податкової системи, яку використовує ІТ-бізнес, збереження пільги ПДВ на постачання програмної продукції, відсутність тиску з боку держави. Розвʼязання питання оподаткування стартапів в просторі Дія City, яке через колізію у змінах до Податкового кодексу перебуває у «підвішеному» стані. Можливість бронювати контракторів (ФОПів), а не тільки штатних фахівців.

У довгостроковій стратегічній перспективі потрібно відновлювати та розвивати державу, бізнес, освіту, інфраструктуру.

Директорка Kharkiv IT Cluster навела перелік запитань, відповіді на які її організація шукає вже зараз:

  • Як зростатиме ІТ-бізнес за три роки, якщо вже зараз у всіх регіонах зменшилася кількість студентів, які вивчають ІТ-спеціальності?
  • Яким буде географічний ландшафт української ІТ-індустрії, яка наразі працює «у хмарі»?
  • Як виглядатиме екосистема для технологічного бізнесу?
  • Чи вдасться зберегти нинішню податкову модель (систему ФОП 3-ї групи)?
  • Як можна повернутись тим, хто хоче повернутись з-за кордону?

Степан Веселовський, CEO Львівського IT Кластера, розповів нам, що насамперед усі компанії спільноти хвилює те, як розвʼязати проблему з вимкненням електроенергії та можливих довгих блекаутів.

«Класичним рішенням для офісу є генератор, і більшість компаній їх уже закупили. Попри те, що купівля генераторів поки що є оптимальним і популярним рішенням, і вона має свої ризики. Наприклад, є можливість нової паливної кризи та перебоїв з постачанням дизельного пального та бензину. Крім того, генератори доволі дорогі в обслуговуванні. А це створює додатковий тиск на бюджети IT-компаній», — каже Веселовський.

За його словами, в офісах можна встановити системи накопичення енергії, однак вони зможуть ефективно працювати лише при планових вимкненнях світла. У нинішніх реаліях з аварійними та екстреними вимиканнями, акумуляторні батареї просто не встигають достатньо зарядитися.

Друге, що турбує компанії, це питання про те, що чекає на індустрію у разі зимових холодів. Зокрема, чи буде централізоване теплопостачання у великих містах.

«Ми вже бачимо вимкнення тепла на день-два після масованих ударів росії. Якщо ці вимикання стануть довшими, то, ймовірно, на нас чекає нова хвиля внутрішньої релокації. Адже попри те, що компанії роблять усе, щоб офіси були автономними, якщо у працівника вдома не буде тепла, він буде змушений переїжджати. А це означає певні логістичні труднощі для компанії: доведеться розвʼязувати питання, де поселити своїх співробітників, як забезпечити їм місце для роботи», — розповідає CEO Львівського IT Кластера.

Третє — це забезпечення працівників резервним доступом до інтернету. У разі тривалих блекаутів жоден інтернет-провайдер не зможе гарантувати своїм клієнтам безперебійний зв’язок. Частково цю проблему розвʼязує закупівля терміналів Starlink, але запити на них зростають у геометричній прогресії, адже якщо працівники частково релокуються і розпорошаться по різних містах і містечках, доведеться шукати індивідуальні рішення для маленьких груп людей.

Четверте, що хвилює учасників спільноти, — це можливість бронювання своїх працівників.

«Забігаючи наперед, скажу, що рішення, яке нині готують, не зможе задовольнити геть усіх учасників ринку. Адже бронювання стосуватимуться лише штатних працівників. Згідно з нашим дослідженням IT Research Resilience, таких лише 14%. Більшість айтівців, а саме 86%, в Україні працюють як ФОПи. Також невідомо, як цей закон працюватиме з компаніями, які мають гіг-контракти, тобто з резидентами Дія Сity. Крім того, поки незрозуміло, чи працюватиме цей закон для малих компаній та стартапів. Адже вони не є великими платниками податків. Натомість, згідно з нашим дослідженням, фактично кожен третій айтівець (близько 30%) є співробітником компаній до 100 працівників, і майже кожен другий (43%) працює у компаніях до 250 спеціалістів», — поділився роздумами Веселовський.

Головним викликом для IT-індустрії та держави наступного року він вважає відновлення позитивної динаміки обсягів експортного виторгу.

«Звичайно, перемога України розв’яже цю проблему, але ми змушені планувати 2023-й з погляду того, що війна триватиме. Частково перервати цю тенденцію допоможе, якщо буде змога бронювати IT-спеціалістів і влаштовувати короткострокові відрядження за кордон», — зауважує Веселовський.

За словами керівника Львівського ІТ Кластера, доки ці питання не вирішені, усе більше компаній намагатимуться відкрити офіси за кордоном, щоб залучати нових клієнтів. Іноземні клієнти все рідше хочуть брати на проєкти розробників з України. Якщо їх і цікавлять українські спеціалісти, то лише рівнів Middle та Senior. Водночас в Україні збільшується кількість світчерів, які вирішили перейти в IT. Відповідно, ринок може стикнутися з перенасиченням новачками, які не можуть знайти роботу.

Ще один виклик, за словами Веселовського, пов’язаний з резидентством IT-спеціалістів. Згідно з серпневим дослідженням IT Research Resilience, вже тоді 18% ФОПів планували легалізуватися за кордоном. Ймовірність того, що ця цифра зростатиме у 2023-му, дуже висока.

«Буде складно, але прорвемося» — про плани ІТ-компаній на 2023 рік

Ми поспілкувалися з кількома ІТ-компаніями, що працюють в Україні, і розпитали їх про плани на 2023 рік, а також про те, як вони бачать розвиток ІТ-індустрії у кризовий період.

Genesis

Артем Копанєв, COO Genesis, розповів, що основна ціль компанії — це розвиток технологічних продуктів її бізнес-екосистеми. З огляду на це, плани на 2023 рік такі: збереження та посилення бізнесу; операційна підтримка понад 25 проєктів екосистеми; безпека команд і допомога колегам, які воюють на фронті; нові глобальні партнерства та спільні проєкти з технологічними гігантами на кшталт Мeta, Amazon тощо.

Genesis наразі не планує скорочень.

«Наші команди органічно зростають щороку, і ми щиро сподіваємося, що ця тенденція збережеться і наступного року. Попри війну наші продукти продовжують розвиватися, адже всі вони глобальні й ми не залежимо від зовнішніх замовників», — стверджує Копанєв.

Від початку повномасштабної війни компанія зберігає за мобілізованими колегами робочі місця та зарплати, а також за запитом підтримує і колег, і їхніх близьких, які на фронті. У 2023 році планують продовжувати це робити.

«Performance Review є основою цілепокладання та ефективних процесів у компанії. Під час війни ми його не переглядали — не було потреби. Плануємо роботу так само, як до війни — піврічними проміжками, які дадуть змогу відрефлексувати досягнення і труднощі, а також визначити цілі на наступний період», — розповів COO Genesis.

Кілька моментів з Business Continuity Plan компанії:

  • Головний офіс у Києві залишається опорним автономним пунктом, в якому можуть повноцінно працювати команди проєктів і перебувати за необхідності їхні близькі люди (забезпечення основними та резервними генераторами, водою, інтернетом, укриттям, їжею).
  • Відкриття та розвиток повноцінного офісу Genesis у Варшаві, куди можуть на бажання релокуватися працівники.
  • Забезпечення безперервної роботи Emergency Team.
«Індустрія продовжить зростати, хоч і значно меншими темпами, ніж до війни, та залишиться чи не головною галуззю експорту послуг, яка тримає економічний фронт держави. Однак багато залежатиме від того, як швидко буде відновлена стабільна й повноцінна робота критичної інфраструктури», — так Артем Копанєв прогнозує ситуацію для українського IT на першу половину 2023 року.

Ciklum

У Ciklum розповіли, що перед компанією не постає потреба скорочувати команди, навпаки, найм триває.

«Зі зрозумілих причин, обсяги наймання в Україні скоротилися, але ми готові повертатися до попередніх показників, щойно це буде можливо. До того ж компанія розвивається глобально і посилює інші локації, зокрема в Польщі та Болгарії, де зараз також перебуває чимало українських айтівців», — кажуть у компанії.

Однак зауважують, що треба більше комунікувати з клієнтами, оскільки вони стривожені подіями в Україні та вбачають у ракетних атаках додаткові ризики для власного бізнесу.

«Ми поважаємо вибір наших колег, які приєдналися до ЗСУ та захищають країну зі зброєю у руках. Підтримувати їх — наш прямий обов’язок і важлива складова наших бізнес-принципів. Саме тому ми зберігаємо для них пакети бенефітів у повному обсязі», — розповіли у Ciklum.

Зараз компанія намагається зробити свої офіси максимально автономними. Розширює мережу хабів, щоб створити стабільні умови для фахівців у тих регіонах, де офісі немає. Ciklum також пропонує колегам спеціальні умови для придбання павербанків, старлінків, потужних зарядних станцій. У компанії діє програма підтримки ментального здоров’я, а також регулярно проводяться вебінари з експертами-психологами.

«Початок зими відверто напружений, росіяни регулярно атакують критичну інфраструктуру. За таких умов пріоритетом є збереження бізнесу та підтримка ефективної комунікації з клієнтами щодо ВСР та продуктивності команд. І якщо перший квартал 2023 року точно буде складним для ІТ в Україні, то другий може стати поворотним моментом для відновлення галузі, якщо наша армія матиме успіх на фронті. Для клієнтів успіхи українських військових і стійкість індустрії будуть стимулом скористатися унікальною можливістю швидко масштабувати команди висококваліфікованими спеціалістами», — прогнозують у Ciklum.

DataArt

У компанії стверджують, що зміни в штаті залежать від великої кількості зовнішніх факторів, на які вони не можуть впливати: попит на послуги, обмеження та ризики з боку клієнтів, ситуація на ринку.

«DataArt достатньо добре адаптований до короткострокових змін у штаті, але ми не плануємо скорочення фахівців компанії. За падінням ринків завжди йде їхнє зростання, тому наразі ми зосереджені на безболісному масштабуванні компанії».

Умови співпраці з мобілізованими колегами в компанії залишаються незмінними: зберігається повний компенсаційний пакет, пільги та привілеї.

У DataArt вважають, що стан українського IT залежить від впливу війни на бізнес-клієнтів та глобальні ринки.

«Наразі плануємо консервативний розвиток ринку і підлаштовуємо процеси під цей напрям. Але ми віримо в якнайшвидшу перемогу України», — коментують ситуацію DataArt.

SocialTech

Вероніка Кавка, People Operations Director SocialTech, розповідає, що у 2023 році компанія сфокусується на масштабуванні своїх бізнесів, запустить ще один продуктовий бізнес, продовжить наймати таланти, інвестувати в освітні проєкти та працювати над продуктовими й фінансовими метриками. Також продовжить розвивати фонд співробітників SocialTech, який допомагає військовим.

«Лише у 2022 році ми найняли 350+ спеціалістів. Наступного року збавляти динаміку не плануємо», — стверджує Кавка.

Для мобілізованих колег компанія продовжить зберігати 100% зарплати, робоче місце та соцпакет протягом всього часу військової служби. А також забезпечувати амуніцією та технікою не тільки колег, а й їхніх родичів та близьких.

Компанія і надалі ініціюватиме підвищення зарплати співробітникам під час процесу Performance Review.

Вероніка Кавка вважає, що наступного року ситуація розвиватиметься так:

«1. Українське ІТ буде зосереджене на операційній ефективності та забезпеченні безперебійності роботи бізнесу в умовах віялових вимикань електроенергії та довготривалих блекаутів.

2. Компанії будуть переходити на гнучке цілепокладання.

3. Світ зануриться у рецесію.

4. Аутсорс-компаніям буде складно отримати нові замовлення, і вони будуть змушені наймати поза Україною.

5. Операційно ефективні продуктові компанії, орієнтовані на глобальні ринки, продовжать зростати».

Автономність і збереження ментального здоровʼя працівників. Як керівники змінюватимуть підходи до управління командами у 2023-му

DOU поспілкувався з айтівцями, які обіймають керівні посади, про те, чи змінюватимуть вони підходи до управління командами у 2023 році та які виклики для ІТ-індустрії вбачають у найближчому майбутньому.

Костянтин Мрачко, Front-end Principal у N-iX

Основний виклик — це переконати клієнтів, що варто й надалі інвестувати в Україну. Бо навіть ті, хто на початку війни вирішили не змінювати курсу і залишитися (а може, навіть масштабуватися) на нашому ринку, уже розуміють, що війна точно не скінчиться скоро, і починають замислюватися про альтернативи.

Велику роль у цьому відіграли терористичні дії рф у вигляді атак на нашу енергосистему, що суттєво вплинули на умови праці ІТ-спеціалістів, особливо у містах, де шкоди було завдано найбільше. Клієнти бачать, що люди випадають з мітингів, не можуть працювати у звичний час, і це їх лякає, бо вони не знають, чого очікувати далі. Компанії намагаються виправляти ситуацію через офіси з генераторами та старлінками, але й це не панацея.

Утім не все так сумно, як видається, я щиро вважаю (і не єдиний в цій думці), що українські айтівці показують екстраординарний професіоналізм і відданість своїй справі. Попри обстріли, тривоги, блекаути й усі інші обставини вони працюють не гірше, ніж раніше, якщо не краще. Чи сталий це ефект — невідомо, але клієнти приємно вражені результатами, і це наш основний аргумент, який допомагає і утримувати, і залучати нові контракти. Тож нам треба робити все, щоб нам і далі довіряли свій бізнес, навіть у такий час.

На рівні компанії постійно розробляють і вдосконалюють Business Continuity Plan, щоб гарантувати стабільні умови праці (обладнання офісів, релокація людей в безпечні місця). Але багато що залежить від самої людини і її особистих обставин, тож «срібної кулі», на жаль, немає.

Я виокремив два загальних виклики в робочих процесах:

Перший — треба оптимізувати процеси так, щоб, якщо людина випадає в певний момент, це мінімально впливало на роботу. Тобто підвищити автономність спеціалістів. На жаль, типовою стає ситуація, коли люди змушені працювати ввечері, зранку, вихідними чи навіть вночі, тобто, коли є змога.

Тож критично важливо, щоб людина мала чіткі та зрозумілі завдання, щоб не створювати блокерів у роботі. Для цього ми намагаємось детальніше документувати ухвалені рішення, записувати всі мітинги й просто думати наперед (наскільки це можливо), щоб підготуватися до різного розвитку подій.

Другий виклик — треба знайти баланс у комунікації з клієнтами про війну. Скажу чесно, нам всі співчувають і нас дуже підтримують, але гроші платять лише за результат. Тому через щоденні повідомлення про всі труднощі, з якими стикаються українці, ми викликаємо не тільки співчуття, а й підвищену увагу до своєї роботи, одночасно стаючи пунктом № 1 в будь-якому Risk Assessment Report.

Тому я раджу обережно розповідати клієнтові про жахливі умови в країні й неможливість працювати, бо це дає короткотривалу підтримку, але в довгостроковій перспективі відлякує західних менеджерів, змушуючи їх шукати backup. Це не означає, що треба усміхатись і казати, що все чудово, коли над головою літають ракети, чи брехати про кількість відпрацьованих годин — просто варто памʼятати, що це бізнес, і в бізнесі співчуття далеко не на першому місці.

Леонід Литвиненко, CEO YouScan

Очевидно, що викликів багато. Співробітники психологічно втомлені від постійного стресу цього року, працювати реально складніше через російські терористичні атаки та проблеми з електрикою. Але при цьому відбувається і адаптація, багато команд і компаній, включно з нашою, вже набули певного «імунітету» та досвіду для роботи в цих надскладних умовах.

Співробітники стають все більш автономними завдяки павербанкам, акумуляторам та генераторам; ми все більше звикаємо до асинхронної роботи в різних часових зонах і з розумінням ставимося до короткострокових провалів у продуктивності. Попри складнощі, цього року ми зробили в продукті величезну кількість інновацій та не збираємось зупинятись. Ми дивимось на ситуацію реалістично — наступний рік навряд чи буде простим, але впадати в песимізм точно не варто.

Намагаємось зменшити кількість мітингів, заміщуючи їх письмовими комунікаціями, та все більше спілкуємось асинхронно, оскільки учасники нашої команди зараз перебувають у різних часових зонах, а інколи не можуть брати участь у колах через проблеми зі зв’язком. Кістяк нашої R&D та Computer Science команди, як і раніше, у Києві, і хоча ми вже давно працюємо у вільному гібридному режимі, зараз все більше заохочуємо співробітників працювати з офісу, оскільки подбали про його автономність.

Ярослав Морозов, СЕО Universe

Наступний рік буде справді складним, насамперед для країни та, звичайно, для бізнесу.

Бізнесу передусім потрібно навчитися працювати за умов блекаутів та справлятися зі всіма складнощами, які пов’язані з ментальним здоров’ям команди. Загальний тиск на співробітників через вимикання світла, тепла та води накладає відбиток на кожного, яким би професіоналом він не був. Варто не забувати, що IT-бізнес працює на світовому ринку, наші конкуренти — це міжнародні компанії. Вони не мають схожих проблем. Саме тому всім українським бізнесам потрібно працювати якомога зосередженіше, щоб не відставати від темпу конкурентів. Ми також чітко розуміємо, що наймати нових людей у ​​команду буде складніше, ніж зараз.

2023-й — це перший новий рік, який ми зустрічатимемо майже всією командою у прямому сенсі. Ми релокували всіх охочих співробітників на захід України. Бо усвідомлюємо, що ефективно працювати, коли немає світла, води й тепла, дуже складно. За кілька тижнів перебування тут ми вже бачимо підвищення продуктивності та морального стану команди.

Нам допомагає відкритість і чесність у комунікації, які ми вважаємо ключовими у нашій культурі. Кожен із менеджерів починає зустріч з уже звичного «як ти?», щоб зрозуміти психологічний стан і за нагоди підтримати. Такий людяний підхід дозволяє нам не лише об’єднуватися, але й виконувати поставлені цілі, адже кожен відчуває свій вплив і важливість того, що робить.

Ірина Шмідт, СЕО COMPARUS.UA

Війна дуже змінила нашу буденність у всіх сферах. Додалося серйозних факторів ризику для життя та здоров’я людини, членів її родини. Щоб мінімізувати загрози, ми маємо вжити додаткових заходів.

По-перше, це увага до свідомого дотримання правил безпеки кожним членом команди в офісі, вдома та будь-де за межами компанії. І під час повітряної тривоги, і під час використання побутових пристроїв. Доцільно дати людям покрокові інструкції, що робити в кризових ситуаціях. Також рекомендую організовувати майстер-класи з психологами щодо орієнтації в стресових ситуаціях, зумовлених війною.

По-друге, якнайповніше інформувати фахівців і замовників про ситуацію та умови співпраці. Важливо спокійно й детально роз’яснювати нюанси, надавати вичерпну інформацію стосовно всього, що може вплинути на роботу та побут команди. Це допомагає людям орієнтуватись та відчувати хоч якусь стабільність сьогодні.

По-третє, особистим прикладом допомагати колегам справлятися з викликами та стресом. Тобто потрібно мотивувати формальних і неформальних лідерів ділитись, як вони проживають кризові ситуації, зокрема обстріли, блекаути, втрати. Чесно та відкрито спілкуватися про складне, ділитися моментами «проживання».

Мені, наприклад, непросто говорити про власні сльози в офісі після останнього ракетного обстрілу Дніпра. Адже було страшно, в якийсь момент я зловила себе на думці: «Раптом це все?». Важливо давати собі право на слабкість. Коли ти втомлена, виснажена, дезорієнтована, фрази на кшталт «зберись, ганчірко!» не додають енергії, а тільки змушують почуватися «не такою».

Люди можуть підтримувати одне одного простим спілкуванням! Об’єднуватись навколо допомоги ближнім, військовим чи біженцям — наразі це наші сенси.

І четверте: для кожного усвідомленого форс-мажору має бути план, який потрібно надати команді. Розробити та описати дії, викласти у вільний доступ для команди, пояснити та відповісти на питання.

Моє гасло на 2023 рік залишиться таким, яким є з лютого 2022-го: «Виживання та адаптація всупереч будь-яким обставинам!». Це актуально для всіх українців, отже і для кожного представника IT-галузі — встояти й втримати рівень продуктивності, в міру сил розвиватися. За перше півріччя 2022 року тільки IT-галузь продемонструвала зростання. Наше завдання — зберегти його темпи, враховуючи переорієнтацію на обслуговування потреб внутрішнього ринку безпеки, оборони та озброєння.

Цього року ми побачили, що зростання IT-галузі можливе навіть в умовах війни. Вірю та сподіваюсь, що цей тренд збережеться. Зараз від нас потрібна готовність до будь-яких обставин і віра в найкраще — нашу велику перемогу!

Висновок

Опитані представники української ІТ-галузі не вважають, що 2023 рік буде легким, але всі налаштовані долати труднощі та зростати командно та в межах компанії.

Те, що важливо зробити для індустрії наступного року:

  • Подбати про безперебійний інтернет, звʼязок для співробітників, їхню фізичну спроможність працювати.
  • Зберегти довіру клієнтів, стабільно виконувати всі зобовʼязання перед ними.
  • Забезпечити сталу роботи бізнесу та всіх його процесів.
  • Працювати не лише стабільно, а й випереджати конкурентів на міжнародному ринку.
  • Відновити позитивну динаміку обсягів експортного виторгу.
  • Підтримувати армію, подбати про безпеку та ментальне здоровʼя команд.
  • Зберегти співробітників (тобто спроможність платити зарплати, резервувати від мобілізації тощо).

Для подолання всіх цих викликів та уникнення падіння ІТ-галузі її представникам варто й надалі обʼєднуватися та співпрацювати з державою, допомагати армії та знаходити підходи до клієнтів.

Мінцифри у 2023 році планує розвивати military-tech, технологічні стартапи на основі систем штучного інтелекту й робототехніки, ІТ-освіту, digital resistance, Дія City, а також просувати бренд України як IT-держави.

Віримо в ЗСУ та українське ІТ!

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось11
До обраногоВ обраному2
LinkedIn



3 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Дуже якісна та інформативна статистика!
Раджу почитати оригінальне дослідження щоб зрозуміти масштаби
itukraine.org.ua/...​2/DoITLikeUkraine2022.pdf

Із усіх компаній тільки SocialTech навів хоч якісь показники, усі інші надали воду, при чому брудну навідь не очіщену. Бла бла бла, ми сподівамаємось та ми віримо, а де операційни ціфри? Скільки працівників отримали підвіщеня? Бо усі як один кажуть, кожні пів року зберегли перегляд зп, і нікого не звільнили. Скільки відкритих позіцій зараз мають? Скільки проектів придбали за 2022 рік? Та скільки проектів загубили за той самий 2022 рік? Скільки саме надали допомоги для ЗСУ та своїх хлопців хто на нулі. Залишається тільки міркувати про відповіді.
Як на мене це є психологічна статя, направлена заспокоїти, хоча від друзів в крупних компаній чую зовсім іншу інформацію, що команії пропонують релокейт за межі країни, при чому примусово-добровільно, нема можливості, то знайди її, або будемо з вами прощатися.
Дякую але з таким же успіхом можно подивитися хлопця «2-3 тижні і проблем нема».

цікаво, а що вам дадуть «операційні» цифри? Кількість вікритих позицій, доречі, є в будь-якої більш-меньш великої компанії на сайті.

Підписатись на коментарі