Компанія не виплатила зарплату розробнику, який мобілізувався одним днем. Розбираємося в ситуації

Full Stack Developer Михайло розповів на своїй сторінці в LinkedIn про те, що компанія відмовилася виплатити йому зарплату за місяць, оскільки він порушив умови контракту. Айтівець добровільно пішов до ЗСУ, тому повідомив компанію про звільнення того ж дня. Редакція DOU поспілкувалася з обома сторонами, а також дізналася думку юриста, щоб зрозуміти, чи є така ситуація правомірною.

Що відбулося

Розробник у FRESHCODE Михайло вирішив добровільно піти на фронт як оператор дронів. За угодою він повинен був попередити керівництво про звільнення за 30 днів. Проте через мобілізацію хлопець звільнявся одним днем. За словами Михайла, реакція керівництва на його вчинок була негативною. Компанія не розглянула добровільну мобілізацію як форс-мажор для розірвання контракту. Тому хлопцю не виплатили зарплату за відпрацьований місяць.

Як зазначає сам айтівець, посаду у Збройних силах він шукав заздалегідь. Проте часу повідомити компанію про вступ до війська не мав. Оскільки рішення про прийняття хлопця до відповідного батальйону було ухвалене швидко: розпорядження про мобілізацію командир надав наступного дня після усної домовленості з Михайлом.

Ось що розповідає Михайло про цю ситуацію:

«Поясню про добровільну мобілізацію та пошук посад у підрозділах. І це стосується будь-яких позицій, а не лише ІТ. У підрозділах є певний перелік посад, які не завжди вільні. Відповідно, якщо хочете потрапити на певну позицію і в обраний підрозділ, то, окрім власного бажання і згоди підрозділу вас взяти, ця посада має бути вільною.

Пошук вкрай непрогнозований. Попереджати про те, що ви в пошуку, немає сенсу, бо ці фактори (вільна посада у відповідному підрозділі + згода командира + можливість простежити, щоб ви потрапили за мобілізацією саме туди, куди слід) могли не зійтися ніколи. Або це могло б статися за пів року, коли б я, наприклад, вже звільнився з компанії. Також я міг би потрапити під загальну мобілізацію.

Це не ті події, які можливо прогнозувати чи якось про них попереджати. Для прикладу, я шукав посаду у війську приблизно з кінця 2022 року. За цей час мене скоротили з однієї компанії та я потрапив до іншої. І я не міг казати кожному роботодавцю, що в пошуку військової посади та ось-ось „зіскочу“.

Поточна пропозиція у війську, яку я отримав, була ледь не випадковою, через знайомих. Це не ІТ-посада та навіть не тилова. І це приклад того, що ці всі процеси непрогнозовані.

Як на мене, конфлікт би міг не початися, можна було б поставитися з розумінням до фінансових проблем компанії, якби не їхня перша реакція на моє рішення долучитися до ЗСУ та поведінка у соцмережах».

За словами айтівця, компанія не просила надати його документи про мобілізацію.

Також Михайло надав скриншот листа, який отримали співробітники після інциденту. Наводимо текст без змін:

Як пояснює ситуацію компанія

Редакція DOU звернулася за офіційним коментарем до FRESHCODE. Компанія відповіла, що вони укладали контракт з Михайлом як ФОПом, і підтвердила, що айтівцю і справді не виплатили зарплату за місяць роботи. І пояснили причину цього вчинку.

Наводимо відповідь FRESHCODE:

«Михайла ми наймали під проєкт, з ним провели один дзвінок з рекрутером та два технічних перед стартом роботи в компанії. На жодному зі дзвінків Михайло не заявляв про своє добровільне бажання вступу до лав ЗСУ найближчим часом, тим паче про те, що не перший місяць шукає посаду у Збройних силах. Про довгий пошук ми дізналися з публікації його матері на Facebook.

Михайло пропрацював у нас 29 робочих днів з моменту найму, на проєкті він навіть не завершив онбординг, тобто не виконував задачі. За нашою угодою з клієнтом ми мали скасувати інвойс і не отримали жодних коштів від замовника. А також мали зі своєї сторони відшкодувати замовнику затримку на проєкті.

На початку січня Михайло попросив виплату авансу, чого ми зазвичай не робимо, проте він вказав, що довго був у пошуку роботи й не мав коштів до дати оплати праці. І ми виплатили аванс.

Щодо контракту. В нас справді вказано, що повідомити про рішення звільнитись необхідно за 30 днів, проте цей термін може бути скорочений за згодою обох сторін. Михайло не перший наш співробітник, який йде служити, не перший, хто бажає звільнитись. Проте якщо нам вдається замінити розробника, домовитися з клієнтом, то на це йде іноді тиждень, іноді день, а інколи все ж 30 днів. За будь-яких причин ми не стримуємо співробітників насильно, не стягуємо жодних штрафів, коли вони виконують свої зобов’язання перед компанією за контрактом. А компанія, своєю чергою, перед клієнтом.

Про форс-мажори. Вони також є в нашій компанії, і ми знаємо, що триває війна. Михайлу ми намагалися пояснити, що за контрактом форс-мажор — це подія, наслідки якої співробітник не міг передбачити, те, на що людина сама не впливає.

Михайло ініціював своє звільнення одним днем без можливості запропонувати компромісні варіанти: передача справ іншому розробнику, узгодження звільнення з клієнтом, обговорення ситуації з командою і покинув дзвінок з фразою «Чекайте на статтю». Поводився зверхньо і грубо.

Щодо етики, про яку всі пишуть [у коментарях під публікацією айтівця — ред.]. У нашій компанії є політика для співробітників, які вирішили вступити до лав ЗСУ — одноразова виплата у розмірі $1500, а також ми завжди готові продовжити роботу у будь-який момент повернення, за умови, що в нас буде проєкт.

Проте ми просимо бути етичними й до компанії. Михайло не надав жодного документа про залучення до ЗСУ, який ми б могли використати як аргумент із замовником, не пішов на жоден діалог з представниками компанії. Опублікував лише особисту думку у соціальних мережах, де, на жаль, упустив багато деталей. Ми готові виплатити суму компенсації (відпрацьовані дні Михайла) на бригаду ЗСУ, в якій він служить, якщо будуть відповідні підтвердження і запит».

Думка юриста

Редакція DOU звернулася за коментарем до юриста з проханням пояснити, чи є правомірною з боку компанії невиплата зарплати за розірвання контракту.

Емілія Курило, юридична консультантка:

«Насправді ситуація складна своєю емоційністю, але не юридичною частиною. Для юриста ця ситуація проста і ось чому. Попри те, що тексти обох сторін наповнені «трудовими» термінами, компанія та розробник уклали господарський договір. Розробник не є працівником, а є суб’єктом підприємницької діяльності, і до відносин застосовуємо цивільне і господарське законодавство. Також у таких відносинах потрібно керуватись укладеним між сторонами договором. Найімовірніше наприкінці договору ви побачите положення на кшталт цього:

Виконавець може розірвати цей Договір повідомивши Замовника не менше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання.

Чи можна розірвати договір раніше від цієї дати, не дотримуючись 30-денного сповіщення? Можна, і я бачу тут два варіанти:

1. Домовитися про швидше розірвання договору й укласти про це додаткову угоду. Як бачимо, цей варіант розробник не розглядав.
2. Порушити цей пункт договору і нести покладену за порушення цього положення відповідальність (розділ про відповідальність зазвичай вище договором).

Але ж війна та мобілізація — це форс-мажор, скажете ви. І так і ні.

Застосувати форс-мажор — це неабияка робота. І тут потрібно знати, що наявність форс-мажорних обставин не звільняє від обов’язку виконувати договір і не дозволяє розривати договір абиколи. Форс-мажорна обставина лише може (за дотримання певних умов) звільняти від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договору. Тобто розірвати договір і посилатись при цьому на форс-мажор — неправомірно.

Чи взагалі був у цій ситуації форс-мажор?

Форс-мажор відбувається тоді, коли одночасно дотримані усі пункти нижче.

• Певне явище закріплене договором або законом як форс-мажорна обставина. Як стверджує Михайло, договір не передбачає військову мобілізацію як обставину форс-мажору. Однак загальна військова мобілізація, що триває зараз в Україні, визначена як форс-мажорна обставина за законодавством (ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про ТПП в Україні»).
• Форс-мажорна обставина була непередбачуваною в момент укладення договору, а її настання не залежить від волі сторін договору. Судячи з історії, розробник планував мобілізуватись добровільно, а це означає, що мобілізація розробника напряму залежала від його волі. І тут вже про жоден форс-мажор не може йтися.
• Причинно-наслідковий зв’язок між обставиною (загальна військова мобілізація) і неможливістю виконати обов’язок за договором. І тут потрібно доводити розробнику, що його мобілізація напряму призводить до неможливості працювати (так, звучить жорстко, але у суді потрібні факти, а не емоції).
• Повідомлення про наявність форс-мажорних обставин і отримання сертифіката ТПП. Наскільки я розумію, цього теж не було.

Юридичний висновок такий, що добровільна мобілізація не може бути форс-мажорною обставиною, оскільки людина може впливати на ухвалення цього рішення.

І тут хочеться закликати читачів уважно читати договір перед тим, як його підписувати. Саме договір та інші документи, які підписують сторони, встановлюють права й обов’язки, регулюють, що робити за тієї чи іншої ситуації".

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU