Компанія не виплатила зарплату розробнику, який мобілізувався одним днем. Розбираємося в ситуації

Full Stack Developer Михайло розповів на своїй сторінці в LinkedIn про те, що компанія відмовилася виплатити йому зарплату за місяць, оскільки він порушив умови контракту. Айтівець добровільно пішов до ЗСУ, тому повідомив компанію про звільнення того ж дня. Редакція DOU поспілкувалася з обома сторонами, а також дізналася думку юриста, щоб зрозуміти, чи є така ситуація правомірною.

Що відбулося

Розробник у FRESHCODE Михайло вирішив добровільно піти на фронт як оператор дронів. За угодою він повинен був попередити керівництво про звільнення за 30 днів. Проте через мобілізацію хлопець звільнявся одним днем. За словами Михайла, реакція керівництва на його вчинок була негативною. Компанія не розглянула добровільну мобілізацію як форс-мажор для розірвання контракту. Тому хлопцю не виплатили зарплату за відпрацьований місяць.

Як зазначає сам айтівець, посаду у Збройних силах він шукав заздалегідь. Проте часу повідомити компанію про вступ до війська не мав. Оскільки рішення про прийняття хлопця до відповідного батальйону було ухвалене швидко: розпорядження про мобілізацію командир надав наступного дня після усної домовленості з Михайлом.

Ось що розповідає Михайло про цю ситуацію:

«Поясню про добровільну мобілізацію та пошук посад у підрозділах. І це стосується будь-яких позицій, а не лише ІТ. У підрозділах є певний перелік посад, які не завжди вільні. Відповідно, якщо хочете потрапити на певну позицію і в обраний підрозділ, то, окрім власного бажання і згоди підрозділу вас взяти, ця посада має бути вільною.

Пошук вкрай непрогнозований. Попереджати про те, що ви в пошуку, немає сенсу, бо ці фактори (вільна посада у відповідному підрозділі + згода командира + можливість простежити, щоб ви потрапили за мобілізацією саме туди, куди слід) могли не зійтися ніколи. Або це могло б статися за пів року, коли б я, наприклад, вже звільнився з компанії. Також я міг би потрапити під загальну мобілізацію.

Це не ті події, які можливо прогнозувати чи якось про них попереджати. Для прикладу, я шукав посаду у війську приблизно з кінця 2022 року. За цей час мене скоротили з однієї компанії та я потрапив до іншої. І я не міг казати кожному роботодавцю, що в пошуку військової посади та ось-ось „зіскочу“.

Поточна пропозиція у війську, яку я отримав, була ледь не випадковою, через знайомих. Це не ІТ-посада та навіть не тилова. І це приклад того, що ці всі процеси непрогнозовані.

Як на мене, конфлікт би міг не початися, можна було б поставитися з розумінням до фінансових проблем компанії, якби не їхня перша реакція на моє рішення долучитися до ЗСУ та поведінка у соцмережах».

За словами айтівця, компанія не просила надати його документи про мобілізацію.

Також Михайло надав скриншот листа, який отримали співробітники після інциденту. Наводимо текст без змін:


🔖📌

«Хочу для всіх пояснити ситуацію, яка склалась. За контрактом, який підписує кожен з нас, співробітник має відпрацювати у компанії до 30 днів, звільнення за власним бажанням може відбуватись раніше за згодою обох сторін. Компанія Фрешкод несе відповідальність перед кожним з вас, а окрім цього ще й перед кожним замовником. Це дуже велика відповідальність, як моральна, так і матеріальна. Ми одна команда, тому працюючи на своєму проєкті, ви допомагаєте всій компанії. Кожен з нас. Проєкт, на якому працював Михайло не є виключенням. Через його власне бажання звільнитись одним днем, ми маємо обов’язок виплатити матеріальну шкоду замовнику. Наші контракти складені абсолютно аналогічно як контракти наших замовників, тобто зараз ми маємо виконати матеріальний обов’язок перед клієнтом.

Ми поважаємо і цінуємо кожного захисника країни, кожного військового. Ми підтримуємо ЗСУ і ви про це знаєте. В історії компанії Михайло — не перший співробітник, який вирішив вступити до лав ЗСУ. Наш екс-колега Микола Колесник був першим, хто пішов служити, заявив про своє бажання покинути компанію, проте попередив про це вчасно, тобто ми встигли обговорити ситуацію з замовником і уникнути штрафів. До того ж, Микола відмовлявся від будь-якої допомоги, проте компанія вважала своїм боргом виплатити не просто компенсацію праці, а також надати додаткову матеріальну допомогу на покупку амуніції.

Цей пост не для того щоб звинуватити Михайла у порушенні контракту і зобов’язань перед компанією. Ми обираємо бути чесними з вами і вести прозору комунікацію, тому пояснюємо ситуацію так, як вона є».

Як пояснює ситуацію компанія

Редакція DOU звернулася за офіційним коментарем до FRESHCODE. Компанія відповіла, що вони укладали контракт з Михайлом як ФОПом, і підтвердила, що айтівцю і справді не виплатили зарплату за місяць роботи. І пояснили причину цього вчинку.

Наводимо відповідь FRESHCODE:

«Михайла ми наймали під проєкт, з ним провели один дзвінок з рекрутером та два технічних перед стартом роботи в компанії. На жодному зі дзвінків Михайло не заявляв про своє добровільне бажання вступу до лав ЗСУ найближчим часом, тим паче про те, що не перший місяць шукає посаду у Збройних силах. Про довгий пошук ми дізналися з публікації його матері на Facebook.

Михайло пропрацював у нас 29 робочих днів з моменту найму, на проєкті він навіть не завершив онбординг, тобто не виконував задачі. За нашою угодою з клієнтом ми мали скасувати інвойс і не отримали жодних коштів від замовника. А також мали зі своєї сторони відшкодувати замовнику затримку на проєкті.

На початку січня Михайло попросив виплату авансу, чого ми зазвичай не робимо, проте він вказав, що довго був у пошуку роботи й не мав коштів до дати оплати праці. І ми виплатили аванс.

Щодо контракту. В нас справді вказано, що повідомити про рішення звільнитись необхідно за 30 днів, проте цей термін може бути скорочений за згодою обох сторін. Михайло не перший наш співробітник, який йде служити, не перший, хто бажає звільнитись. Проте якщо нам вдається замінити розробника, домовитися з клієнтом, то на це йде іноді тиждень, іноді день, а інколи все ж 30 днів. За будь-яких причин ми не стримуємо співробітників насильно, не стягуємо жодних штрафів, коли вони виконують свої зобов’язання перед компанією за контрактом. А компанія, своєю чергою, перед клієнтом.

Про форс-мажори. Вони також є в нашій компанії, і ми знаємо, що триває війна. Михайлу ми намагалися пояснити, що за контрактом форс-мажор — це подія, наслідки якої співробітник не міг передбачити, те, на що людина сама не впливає.

Михайло ініціював своє звільнення одним днем без можливості запропонувати компромісні варіанти: передача справ іншому розробнику, узгодження звільнення з клієнтом, обговорення ситуації з командою і покинув дзвінок з фразою «Чекайте на статтю». Поводився зверхньо і грубо.

Щодо етики, про яку всі пишуть [у коментарях під публікацією айтівця — ред.]. У нашій компанії є політика для співробітників, які вирішили вступити до лав ЗСУ — одноразова виплата у розмірі $1500, а також ми завжди готові продовжити роботу у будь-який момент повернення, за умови, що в нас буде проєкт.

Проте ми просимо бути етичними й до компанії. Михайло не надав жодного документа про залучення до ЗСУ, який ми б могли використати як аргумент із замовником, не пішов на жоден діалог з представниками компанії. Опублікував лише особисту думку у соціальних мережах, де, на жаль, упустив багато деталей. Ми готові виплатити суму компенсації (відпрацьовані дні Михайла) на бригаду ЗСУ, в якій він служить, якщо будуть відповідні підтвердження і запит».

Думка юриста

Редакція DOU звернулася за коментарем до юриста з проханням пояснити, чи є правомірною з боку компанії невиплата зарплати за розірвання контракту.

Емілія Курило, юридична консультантка:

«Насправді ситуація складна своєю емоційністю, але не юридичною частиною. Для юриста ця ситуація проста і ось чому. Попри те, що тексти обох сторін наповнені «трудовими» термінами, компанія та розробник уклали господарський договір. Розробник не є працівником, а є суб’єктом підприємницької діяльності, і до відносин застосовуємо цивільне і господарське законодавство. Також у таких відносинах потрібно керуватись укладеним між сторонами договором. Найімовірніше наприкінці договору ви побачите положення на кшталт цього:

Виконавець може розірвати цей Договір повідомивши Замовника не менше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання.

Чи можна розірвати договір раніше від цієї дати, не дотримуючись 30-денного сповіщення? Можна, і я бачу тут два варіанти:

  1. Домовитися про швидше розірвання договору й укласти про це додаткову угоду. Як бачимо, цей варіант розробник не розглядав.
  2. Порушити цей пункт договору і нести покладену за порушення цього положення відповідальність (розділ про відповідальність зазвичай вище договором).

Але ж війна та мобілізація — це форс-мажор, скажете ви. І так і ні.

Застосувати форс-мажор — це неабияка робота. І тут потрібно знати, що наявність форс-мажорних обставин не звільняє від обов’язку виконувати договір і не дозволяє розривати договір абиколи. Форс-мажорна обставина лише може (за дотримання певних умов) звільняти від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договору. Тобто розірвати договір і посилатись при цьому на форс-мажор — неправомірно.

Чи взагалі був у цій ситуації форс-мажор?

Форс-мажор відбувається тоді, коли одночасно дотримані усі пункти нижче.

  • Певне явище закріплене договором або законом як форс-мажорна обставина. Як стверджує Михайло, договір не передбачає військову мобілізацію як обставину форс-мажору. Однак загальна військова мобілізація, що триває зараз в Україні, визначена як форс-мажорна обставина за законодавством (ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про ТПП в Україні»).
  • Форс-мажорна обставина була непередбачуваною в момент укладення договору, а її настання не залежить від волі сторін договору. Судячи з історії, розробник планував мобілізуватись добровільно, а це означає, що мобілізація розробника напряму залежала від його волі. І тут вже про жоден форс-мажор не може йтися.
  • Причинно-наслідковий зв’язок між обставиною (загальна військова мобілізація) і неможливістю виконати обов’язок за договором. І тут потрібно доводити розробнику, що його мобілізація напряму призводить до неможливості працювати (так, звучить жорстко, але у суді потрібні факти, а не емоції).
  • Повідомлення про наявність форс-мажорних обставин і отримання сертифіката ТПП. Наскільки я розумію, цього теж не було.

Юридичний висновок такий, що добровільна мобілізація не може бути форс-мажорною обставиною, оскільки людина може впливати на ухвалення цього рішення.

І тут хочеться закликати читачів уважно читати договір перед тим, як його підписувати. Саме договір та інші документи, які підписують сторони, встановлюють права й обов’язки, регулюють, що робити за тієї чи іншої ситуації".

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось19
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



Найкращі коментарі пропустити

Якийсь цирк на рівному місці. Про аванс у пана було часу просити, але попередити про свої пошуки в договорі — чомусь ні. Компанія цілком адекватно реагує нмд.

100% на боці компанії. Контракт описує цей кейс та диктує компанії не сплачувати в такому випадку, ніякого форс-мажору тут немає, адже ситуація була 100% під контролем працівника. Якщо таку ситуацію називати форс-мажором то сутність цього терміну не буде мати жодного сенсу.

А какой смысл устраиваться в компанию если собираешься мобилизоваться? Чтобы компания потом платила деньги или есть другой смысл и я что то не понимаю? Выглядит странно. Это не форс мажор кстати.

В цій історії з обговорення випало, що перший місяць (інколи два), замовник апріорі несе збитки. Новий співробітник під час онбордингу майже нічого не контрибьютить, і при цьому забирає час інших розробників. В такій ситуації максимум можна апелювати до контракту, на який всі погодилися. З моральної сторони, можна додати обговорення донату ЗСУ, але це вже прохання, а не вимога.

Для аналогії. Уявіть ви найняли майстра покласти плитку в будинку. Він взяв аванс, фактично нічого не зробив, потім добровільно мобілізувався і вимагає повну оплату по конкракту. Можна говорити про виплати в контексті підтримки армії (і особисто знайомих), але це вже донат.

Великий респект компаніям, які здатні розвивати бізнес, знаходити клієнтів та наймати співробітників. В цей важкий час репутація перед кліентам вкрай важлива. Добре, якщо це будуть розуміти не лише компанії, а й співробітники та допоможуть компаніям мінимізувати репутаційні ризики.

168 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Так форс-мажор же для обох сторін працює. І для спеціаліста і для компанії. Якщо виконавець вирішив захолдити виконання своїх обов’язків через форс-мажор, то замовник може також цим скористатися щодо оплати, в них також фактично через це форс-мажор...

Я не знаю хто правий, але компанія публічно пообіцяла відправити ці гроші донатом на підрозділ Михаїла з чим він погодився. Буду уважно слідкувати за новинами про це.

Достатньо було не казати про добровільність мобілізації, і у компанії не було б ніяких аргументів проти.

На жодному зі дзвінків Михайло не заявляв про своє добровільне бажання вступу до лав ЗСУ найближчим часом, тим паче про те, що не перший місяць шукає посаду у Збройних силах. Про довгий пошук ми дізналися з публікації його матері на Facebook.

Тоді компанія точно повела себе дуже непорядно. В блекліст.

А, чекай, я пропустив про маму, що вони таки дізнались про ці пошуки. Тож, він дійсно все-таки шукав посаду, але не казав про це на роботі. Тоді з боку компанії все ок, він отримав адекватну реакцію за приховування важливої інформації від роботодавця.

Думаю, що обидві сторони могли б спокійніше поставитись до ризику:
— компанія могла б не дуже ображатися, що її (по)кинули з такої причини;
— працівник міг би не дуже ображатися, що звільнення одним днем з найшляхетнішої причини не гарантує, що виплатять все, просто через супутні ризики.

А взагалі, все це не здорово. Отож-бо, що третій рік війни, що вона в затяжній фазі, що вже не треба всім хутко хапатися за зброю і в джинсах з калашами боронити Київ. Якщо новий закон про мобілізацію гарантує місяці навчання, то тиждень на владнання всіх справ точно можна було б надавати, особливо коли мова не йде про тих, хто не з власної волі проїхався в ТЦК «для уточнення», попутно «пройшовши» ВЛК і відразу поїхавши в частину, а таки про свідомих новобранців.

Як на мене, то взагалі не релевантно чи заплатив за щось замовник, чи ні. Це відповідальність бізнеса враховувати ризики автобусного типу. Робота виконувалась і за виконану роботу треба платити. Навіть якщо «онбординг», «навчання», «кмб», «тестовий період» і подібні умовності.

А «попереджати що збираєшся мобілізуватись» це нереалістична вимога. Особливо коли дійсно посаду шукаєш дуже довго. Схоже на вимоги від жінок попереджати про плани вагітності, крінж того ж рівня

Крінж чи не крінж, але це бізнес. Є компанії, які надають соціальні гарантії, а є — які не надають. Компанія свою позицію озвучила в договорі. Працівник свою позицію приховав. Як правильно сказала юрист(ка):

Насправді ситуація складна своєю емоційністю, але не юридичною частиною

Чому цю позицію як і будь які подібні він має озвучувати?

Тому що це базова етика. Якщо ви, або він, цього не розумієте, тому не розумію чому взагалі тема «етики» була піднята. Те ж саме що винаймати квартиру на 1 рік, знаючи що чи завтра, чи через рік, ви звалите з квартири. Етично? Ні. Ви це приховаєте? Так. Чи будете ви до орендодавця претензії гнати коли він скаже що по договору не поверне вам залогову суму? Ні. А якщо так, то ваші моральні принципи трохи неадекватні. І не треба зараз казати «це ж мобілізація, у нас війна». Так, війна. Компанія і так має великі ризики. Вона вам і так дає роботу під час війни, тож треба включати голову й не намагатися маніпулювати.

Ви неуважно читали мої приклади.

Якщо хочете аналогію з квартирою тоді ви мали вказати що «звалю» я з неї через день, через рік при збігу певних обставин — знайду дружину, поміняю роботу та ,наприклад ,заведу дітей. Тоді буду виїжджати. Або не з’їду НІКОЛИ бо не буде збігу всіх цих обставин.

То саме так мають попереджати орендодавця?

Або не з’їду НІКОЛИ бо не буде збігу всіх цих обставин

Це ви вже вигадуєте. На роботі НІКОЛИ також не звільняються. Всі розуміють що за рік-два звільнитись нормально. І то, за місяць попередьте, і звільняйтесь хоч через 2 місяці. Проте за спиною вам добрих слів не скажуть.

знайду дружину, поміняю роботу та ,наприклад ,заведу дітей

Мене, як арендодавця, це взагалі б не «колихало». Знайшов дружину, завів дітей? Ну заплати штраф й роби шо хочеш. Тим паче, у компанії ще є обов’язки перед клієнтами. То орендодавець максимум що втрачає це свій час, і то не факт, бо є іпотеки, борги, і тд. Тому навіть від орендодавця вимагати «пійти на зустріч» це крінжа повна.

Що повідомляти чи не повідомляти вирішуєте ви самі. По правилам бізнес етики, у ваших інтересах зробити співпрацю максимально прогнозованою, тому є сенс повідомляти про всі суттєві та неочевидні індивідуальні обставини, які можуть вплинути на співпрацю. Наприклад, що у вас нема компьютера і вам треба його надіслати, чи наприклад ви мешкаєте у селі де дуже повільний інтернет тому не зможете по відео виходити на дзвінки, минулої зими мала місце ситуація з автономним електроживленням, яка суттєво могла вплинути на роботу.

Це потрібно щоб інша сторона змогла до них підготуватися, та по можливості мінімізувати ризики та збитки. Наприклад, забезпечити вас безперебійним живленням якщо у вас нема. Якщо інша сторона не бажає приймати ці ризики і втратити профіт від співпраці з вами, це її право. Наприклад, ви можете як орендодавець здавати квартиру лише українцям, це полегшує комунікацію і мінізує деякі ризики, але іноземці могли б платити більше.

Якщо ви не повідомили якусь суттєву обставину, і так сталося що інша сторона понесла через це збитки, яких можна було уникнути, і ви мали на це хоч якийсь вплив, то будьте психологічно готові понести за це відповідальність за всією строгістю договору. Зараз ми через етичні обставини обговорюємо лише виплату чи не виплату донату, але ще можливий варіант обговорення повернення авансу + виплату компенсації через репутаційні втрати, якщо це прописано в договорі. В теорії, ФОП відповідає всим своїм майном за заподіяні збитки. Ну і взагалі, комунікація про щось наперед легше дається, ніж уже пост фактум.

У вашому випадку аналогічна ситуація з командиром підрозділу. Бажано повідомити всі обставини, які можуть вплинути на співпрацю. Наявність офіцерського звання/стан здоровя/наявність навичок та вмінь/попередні взаємини з тцк тощо. Від нього ви очікуєте аналогічного, наявність посади, терміни підписання відношення, виконання процедури, тощо. Ви ж не дуже зрадієте, якщо він щось суттєве не сказав, і це вплинуло на вас.

Для завершення аналогії. Командир планував до літа максимально наростити боєздатність підрозділу. Тому він взяв вас на цю посаду зараз, бо ви маєте здоровя і якісь суміжні навички, + 3 місяці часу на навчання, замість того щоб чекати поки йому тцк наловить 55 річних дідів. А у вас у дружини проблеми з ногами і вона 2 роки намагається оформити інвалідність у МСЕК, і буде продовжувати намагатися. Ви про це не кажете. І тут у неї через місяць це несподівано виходить. Ви собі оформлюєте опікунство і спокійно звільняєтеся одним днем щоб працювати над суспільно-корисним підвищенням демографії. Опікунство за дружиною — дуже благородний вчинок. Але для командира та підрозділу це в першу чергу підстава, бо тепер у нього нема часу когось нормального знайти і обучити до літа. І він засмучений що ви йому не повідомили про склад і ситуацію у сімї з самого початку, щоб він сам прийняв рішення краще взяти вас чи пошукати когось ще. Ну а ви наостанок вимагаєте виплатити майже-зароблену зп з бюджету підрозділу по догляду, а то «чекайте пост» та репортаж журналістів про «гівнюка» командира. Занавес.

Схоже на вимоги від жінок попереджати про плани вагітності,

Але проблеми реально будуть, хоч «забороняти вагітніти» як це в шоубізі часто буває, це порушення прав людини. Інша справа, що вагітність це 9 місяців і десь до 6 в цілому то в ІТ жінки здатні працювати, це не лопатою чи з токсичними рідинами. А далеко не кожен ІТ проект подорожуватиметься більше півроку.

Судячи з коментарів деякі люди не розуміють що різниця між наймом напряму з замовником та наймом через галеру саме в тому що за свій відсоток галера має свої зобов’язання в тому щоб покривати такі кейси як:
— мобілізація працівника
— вагітність працівника
— хвороба працівника
— втрата працівником здатності працювати
— смерть працівника
Без різниці сталось це в перший робочий день чи посеред ланчу в четвер.

А ще окремо й особливо гірко бачити коментарі рівня «ми вас туди не посилали» в другу річницю повномасштабної. Раджу таким людям задуматись про людей які добровільно кладуть свої життя задля того щоб затишні кодерські Київ/Львів/Краків/Берлін не перетворились в холодні, вкриті трупами, роз***ані рузкім міром «Маріуполь, Северодонецьк, Авдіївку та Бахмут».

щоб покривати такі кейси як

Ага, саме так, форс мажори. Вагітність не форс мажор, але й співробітниця має час щоб попередити. А у топіку, цікаво, за що мова?

Раджу таким людям задуматись

Раджу все ж перестати маніпулювати на темі війни. У нормальних людей, котрих велика більшість, чудове ставлення до військових, і всі їм вдячні. Проте коли з’являються отакі маніпулятори, то з’являється агресія, бо хтось вирішив свої наративи прив’язати до теми, досить «сакральної», котра цього не стосується.

Дозвольте не погодитись.

теми, досить «сакральної», котра цього не стосується

В тому і проблема, що тема декого не стосується, але має стосуватись. І кодера, який працює в теплій квартирі, і і бізнес, який шукає замовників.
Як на мене, донат на підрозділ — реакція, яка мала бути спочатку, а не тоді, коли на доу тему підняли і компанія має всі шанси бути висвітленою в негативному контексті, коли це підчепить якийсь телеграм канал і рознесе в маси. І ця реакція свідчить більше про бажання зберегти гроші, потім вже репутацію. Бажання якось допомогти війську тут нема і близько, інакше ця проблема не виникла би взагалі.
Чи для компанії 81...200 спеціалістів є проблемою виплатити від себе кілька тисяч $ компенсації замовнику, ніж забирати її в людини, якій зараз треба буде овердофіга коштів на екіп, яка поїде ризикувати своїм життям для того, щоб компанія і далі існувала, і що найважливіше — людині, яка фактично зробила робту. Не думаю, що така ситуація трапляється кожен тиждень чи навіть місяць. Та й я більш ніж переконаний, що замовнику ніхто компенсацію платити не буде, знайдуть іншого роботягу, перекинуть з проекту, манагери розхвалять, що «цей ще крутіший, навіть коштує дорожче» і т.п.
Просто в нас вже звикли, що війна десь там, нас не стосується, ми, звичайно, хлопцям вдячні, але ... бізнес є бізнес. Поки ща вікном не стріляють — «давайте не прив’язувати до теми війни». Нажаль

А в чому проблема, попросити про донат коли уже в підрозділі, є якісь документи/фото, зрозуміло на що треба кошти підрозділу, і тоді оцінювати реакцію компанії? Людина тільки прийшла, своїм обманом доставила купу траблів, не допрацювала навіть до першого інвойса, під час комунікації про звільненння не то що до підрозділу, навіть до «учєбкі» ще не виїхала? А апеляцій до ЗСУ вже стільки, ніби останні декілька років на 0.

Та, мабуть, ні в чому. Тут же справа не в донаті)
Про який обман йдеться? ТС сказав на інтерв’ю, що не шукає можливість потрапити у військо? Чи його не спитали? Хто кого обманув, не розумію.

не допрацювала навіть до першого інвойса

по моєму, причини терміновості зрозумілі більш ніж на 100%

навіть до «учєбкі» ще не виїхала

якщо є мобілізаційне розпорядження — доїде 100%. Якщо виникли сумніви щодо того, чи він взагалі пішов у військо — можна попросити фото цього розпорядження. Але компанія не попросила? Знаєте чому? Бо це неважливо. Я навіть приблизно знаю реакцію тих менеджерів, що вирішували не виплачувати ЗП: «ми тут дєньгі тєряєм із за етого лоха, которий умірать уєхал». І таких менеджерів у нас купа, навіть тут в коментах. Нажаль.

Не сказати важливу деталь — це пасивний обман. З психології, реакція організму на це аналогічна на активний обман, коли явно говориш неправду.

Якщо є довіра, то вони і без документів допоможуть, якщо довіри немає — то навіть документів може бути недостатньо, зараз можна підробити що завгодно. Для цього і є «бізнес етика» та «репутація». Її легше втрачати, ніж повертати.

В статті вказано, що у них є політика щодо мобілізованих співробітників. Як і у всих компаній, з якими я співпрацював, тому чому таке сподівання не зрозуміло.

Чому зробити донат на підрозділ, коли все устаканиться — проблема, не розумію. Автор писав що готувався до цього 2 роки і донатив 500-1000USD в місяць при цьому, в чому проблема відкласти собі на найнеобхіднішу спорягу на перший час теж не зрозуміло, або навіть наперед купити щоб не переплачувати перекупам за терміновість.

Дозвольте не погодитись.
Якщо ви захочете знайти іншу роботу — чи повинні ви в день виникнення такого бажання чи оновлення резюме йти до керівника і попереджувати, що можливо найближчим часом зміните роботу, якщо знайдете кращу пропозицію. А може й ні... Бо якщо ви так не зробили — з вашої ж логіки тут починається пасивний обман чи викриття правди.
Або якщо у вас виникло бажання стрибнути з парашута — ви маєте сказати про це керівнику? Бо для нього є ризик штрафних санкцій від клієнта, якщо ваш парашут не розкриється.

Для цього і є «бізнес етика» та «репутація».

як компанія підтримала репутацію такими діями? сказали клієнту «ми наказалі етого мудака, такого больше нє павтарітся?» не розумію

що у них є політика щодо мобілізованих співробітників

на словах є, в реальності маю великі сумніви (знову ж, якщо рішення про невиплату не приймав якийсь один манагер і це не типова поведінка компанії)

Чому зробити донат на підрозділ, коли все устаканиться — проблема, не розумію.

бо якби не доу — не було би ніякого донату на підрозділ. Чи ви маєте сумніви?

в чому проблема відкласти собі на найнеобхіднішу спорягу

насправді хз як виходить, але я щомісяця доначу, переглядаю вакансії до ЗСУ, відправляв резюме, але норм снарягу ще не купив. Мабуть тому, що не впевнений, чи взагалі потраплю туди, куди хочу (а куди не хочу — немає бажання мобілізовуватись), тому витратити 3к, щоб лежало? Коли кожен донат треба на вчора...

чи повинні ви в день виникнення такого бажання чи оновлення резюме йти до керівника і попереджувати

якщо це може вплинути на ваш поточний контракт, так. Якщо ви можете виконати свої зобовязання по поточному контракту (з нотіс періодом), або готові понести відповідальність за порушення поточного контракту — не обовязково.

як компанія підтримала репутацію такими діями

показала адекватну комунікацію, і готовність виплатити кошти на рахунок підрозділу

якби не доу — не було би ніякого донату на підрозділ

думаю якби не доу і вся ця шуміха, можна було б уже отримати виплати. адекватна комунікація без «чекайте на пост, гівнюки» і софт скіли більше ефективні, ніж шантаж публічним розголосом, особливо якщо юридично все ок.

але норм снарягу ще не купив

ну хоч кошти на перший час в разі чого маєте мати. задонатити все до нуля, якщо шукаєте вакансії і з роботою можуть бути траблс — дуже ризикова стратегія

І все ж менш ризикова, ніж у будь кого, хто цими донатами користується, в тому числі і в ТС-а, який скоро стане ціллю № 1 для ворожих дронщиків.

Думаю ви заслуговуєте на окрему статтю на доу (без сарказму). Історія айтівця, який задонатив 100% наявних коштів.

Ахах, 100% залишкових коштів, а там далеко не такі суми, як в недавньому пості айтівця про 9 лямів. З огляду на те, що треба забезпечувати родину, кататись на роботу кожень день 120+ км, ще й кредити, які брались до повномасштабки. Тому нічого цікавого там не буде)

О, бывали даже донаты в счет кредитного лимита, но это не значит, что все заработанное донатилось.

перш за все, дякую автору за службу і надіюсь, він повернеться додому живим здоровим!

намагаюсь зрозуміти перебіг подій чисто по фактах:
— людина протягом 2х років має бажання та шукає варіанти мобілізуватись на певну посаду\підрозділ
— під час цих пошуків, також паралельно співбесідується в ІТ контори на позицію дева
— під час всіх етапів співбесіди жодним чином не згадує про свої 2річні пошуки та бажання мобілізуватись
— приймає оффер від ІТ контори і виходить на роботу
— під час онбордингу просить та отримує аванс (при цьому, я майже впевнений, що компанія в цей момент ще не отримала оплату від замовника, тобто, це аванс за рахунок компанії)
— потім знайшовши підходящу посаду в ЗСУ і вдаривши по руках з командиром, людина вирішує звільнитись в цей же момент, незважаючи на контракт та 30денний термін його розірвання. (про форс-мажор тут вже написано багато)
— після «розірвання» контракту людина перестає виконувати робочі завдання де-факто, а компанія попадає на штраф від замовника через непопередження про звільнення працівника згідно їхнього (компанія + замовник) контракту.

в результаті:
— компанія в мінусі через невиплату замовником зароблених працівником годин, також штраф, також аванс який вона видала працівнику.
— працівник в мінусі на пів зп (чи скільки там) бо вирішив звільнитись за день.

Багато писав у коментах. Не втомлюсь повторювати. Пошук посади це не прогнозований процес. Акцент історії про два роки у тому що я якраз нічого не знайшов і на той момент можна було впевнено казати що нічого і не знайду.

Про що ще я маю поперджати? Що можу покалічитись у спортзалі під штангою? Чи розбитися на машині, так як я здавав на права?

Ну так, звучить трішки дивно, якщо розглядати це як буденну ситуацію і мирний час.
Але поставте себе на місце співробітника: чи попереджали би ви роботодавця на співбесіді про пошук вакансії в ЗСУ, якщо ваші спроби півтора року — марні? і очевидно, що після такого попередження шанс отримати роботу різко прямує до 0? І якщо в якийсь момент вакансія знаходиться, але командир каже, що людина треба тут і зараз, бо нема часу чекати, поки хтось відпрацює місяць, а потім ще навчатиметься місяць.
Можна ще поставити себе на місце компанії — так, це потенційний штраф і проблеми з замовником. Але, чисто з моральної точки зору, чи можна було покрити ці витрати за рахунок компанії? Це не стартап на 2 людини, кілька тисяч баксів — велика проблема? Чи в бюджеті нова плейстейшн, тому вибачай, друже, шолом з бойових купиш. На співбесідах всі ж люблять розповідати про компенсації, плюшки від компанії, софт-скіли, необхідні моральні якості і т.п.
Як на мене, з юридичної точки зору компанія права, з моральної — співробітники, які звільняли (може це рішення одного ефективного менеджера) тест на адекватність провалили.

Це не стартап на 2 людини, кілька тисяч баксів — велика проблема? Чи в бюджеті нова плейстейшн, тому вибачай, друже, шолом з бойових купиш.

Поразительно всё-таки, насколько наши люди любят обсуждать и осваивать чужие бюджеты. Прикрываясь моралью «взять и поделить».

А ніхто й не пропонує «взять і падєліть». Мова йде про те, що в умовах виживання потрібно думати перш за все про тих, хто це виживання забезпечує. Забирати кошти у співробітника (хоч і колишнього), якому потрібні вони на каску, бронік, може пульт для квадріка — ну таке.
Обсужраєм ми ситуацію, а не «как падєліть». На щастя, у нас є багато бізнесів, які в день донатять більше, ніж дані персонажі забирають у свого співробітника. Але поскільки мораль ви, схоже, насоєму чсв вертіли, вам того не зрозуміти:)
І ще, «наші люди» це хто?

Надаю повне роз’яснення з приводу того як відбуваються пошуки на посаду

Хочу ще раз спробувати стисло прояснити ,в чому моя не згода з позицією озвученою фрешкодом (попередження заздалегідь і все з цього витікаюче)

Головне: що таке добровільна мобілізація та пошук посад у підрозділах. І це стосується будь-яких посад ,а не лише «айті». У підрозділах є певний перелік посад, які не завжди є вільним, відповідно якщо є бажання потрапити на певну посаду у певний підрозділ то , окрім власного бажання і бажання підрозділу тебе взяти, вона (посада) має бути вільною. Окрім цього є проблеми суто формального характеру, які пов’язані з тим як зараз працюють відношення, а саме як їх розглядають у ТЦК та навчальних центрах — зазвичай це рекомендаційний характер і ні до чого їх не зобов’язують. Роки півтори назад ця ситуація була інакшою , простішою.

Відповідно це породжує наступну ситуацію: пошук посад ,де є спільна зацікавленість підрозділу і кандидата та можливості підрозділу прослідкувати, що кандидат потрапить саме до них
— є вкрай не прогнозованим процесом.
Попереджати про якийсь пошук нема сенсу бо :
1. Описані фактори могли не зійтися буквально ніколи
2. За цей час я міг просто бути бусифікований на вулиці.
3. Це могло відбутися і через півроку, за час якого я міг просто не пройти випробувальний термін чи сам лишити компанію чи шось таке.

Це не ті події які можливо прогнозувати чи якось про них попереджати.

Для прикладу я шукав чисто айті посаду десь з кінця 2022 року через знайомих ,через рекрутів , відгукувався на всі вакансії підрозділів, писав у підрозділи напряму, робив військовим волонтерські проекти ,і не отримав жодного відгуку чи пропозиції.

І за цей (тобто майже за два роки)час я кожному мав казати що я шось шукаю і от от зіскочу? За цей час мене звільнили з одної контори і я пішов до іншої. Це ілюстрація того що описане вище.

Поточна пропозиція ,яку я отримав , була ледь не випадковою через знайомих. І це не айті посада. Скажу більше — це взагалі не тилова посада. І це приклад того , як ці всі процеси не прогнозовані.

справа ж не в тому, що вимагається повідомити точну дату, час і підрозділ, куди ви мобілізуєтесь.
а в тому, що ви шукали собі посаду 2роки і навіть дотично не згадали про це під час співбесід з роботодавцями, щоб вони мали це на увазі.
компанія починаючи співпрацю з працівником, планує роботу та має зобовʼязання....

Я написав це пояснення щоб показати як працює рекрутинг у ЗСУ. Фактори найму можуть просто не зійтися ніколи.
І моя історія це саме те як вони не зійшлись. Я б взагалі міг не писати що шось шукав, бо пропозиція прийшла від третьої сторони,а не завдяки моїм пошукам.
Це все одно що попереджати про те що в мене може зламатися нога чи згоріти квартира. Чи ви вважаєте про це треба говорити?

Нагадаю що в країні і так йде мобілізація і кожен може бути одним день мобілізованим. Я що має це теж вказувати?

звісно ні.
але якщо ви маєте стійке бажання та шукаєте можливість зламати ногу, тобто, мобілізуватись, протягом останніх 2х років, то сказати про це роботодавцю не було би зайвим аж ніяк.

Про що саме попереджати? Ще раз. Фірма не знає що у нас є війна і мобілізація? Я вище написав приклад як людина нічого не шукала і отримала. Мав би він про це попереджати на співбесіді?

Про що взагалі треба попереджати на співбесіді? Я займаюсь боксом багато років. «шукаю як себе покалічити». Я має про це попереджати?

ще раз.
з самого початку ці аналогії це не зовсім вдала ідея.
просто факт — якщо хочу САМОСТІЙНО мобілізуватись (а не коли мене призвуть) і шукаю можливість для цього, я очевидно що не зможу поєднувати це з роботою, значить про такі речі було б непогано попопередити.

Про які «невдалі» аналогії йде мова?

Суть аналогій про бокс, зламану ногу та бусифікацію чи добровільну мобілізацію у тому,що це принципово не прогнозовані процеси.

Насправді таких процесів у кожної людини може бути десятки, і про це не кажуть на співбесідах. Зауваження про потрібність попередження мали б сенс якби я точно знав що ,умовно за 2 чи 3 місяці я отримаю посаду.

Я вкотре наголошую що за два роки я не отримав взагалі ніякого відгуку. Відповідно це наближає цей процес до аналогії збиття машиною чи травми в спортзалі. Тобто до ситуації яка не є прогнозованою. Я відносно детально показав свій шлях до ЗСУ для того, щоб продемонструвати цю непрогнозованість.

Ймовірність отримати повістку десь на блокпосту чи у трц навіть вища за пошук конкретної посади.

Таке відчуття що люди, яке це пишуть ,знаходяться по той бік Тиси і взагалі не розуміють який зараз відбувається мобілізаційний процес в Україні.

і навіть дотично не згадали про це під час співбесід з роботодавцями, щоб вони мали це на увазі.

Шо це за маніпулятивно звинувачувальні тези «і навіть дотично не згадали ...» ??

Компаніі які продовжують співпрацювати з розробниками в Україні здається розуміють ризики, і їм за це подяка )) Людину могли б бусифікувати , що б це змінило для компаніі на відміну від того що сталося ?? правильно, нічого
1. Людина часто щось планує, шукає, але якщо випаде шанс (дійде до діла, так би мовити) то може і передумати більше не повертаючись до питання ))) - і що, все одно говорити про це на співбесідах, щоб на роботи ніхто не брав ??
2. Забагато осуждаторів тут розвелося.

P.S. Такі статті для всіх корисні, і для компаній і для працівників, усі зроблять для себе висновни, і можливо будуть лояльніші до рішень один одного. Усі люди індивідуальні і по свому розуміють правильність своїх рішень, тож не варто осуждаторством займатись.

Публічно закріпимо обіцянку компанії на відшкодування невиплачених грошей на рахунок підрозділу. У вас є всі мої контакти , я надам необхідні підтвердження. Буду чекати на публічні звіти

Ми готові виплатити суму компенсації (відпрацьовані дні Михайла) на бригаду ЗСУ, в якій він служить, якщо будуть відповідні підтвердження і запит".

Офіційний запит від бригади уже есть? :)

Треба подавати до суду і вирішувати питання у судовому порядку. У юридичних консультантів майже немає досвіду у вирішенні справ з настанням форс-мажор через мобілізацію тому можна не звертати особливої уваги на їх коментарі. Якщо питання оплати пов’язано лише з попереднім попередженням щодо завершення контракту за 30 днів то суд майже 100% завершиться на користь ФОП оскільки мобілізація проходить згідно мобілізаційного розпорядження і в сроки зазначенні у цьому розпорядженні, тому у данному випадку у ФОП не було ціх 30 днів щоб попередити про припинення контракту зазделегідь. Усі інші доводи скоріше за все не будуть прийняті як контр аргументи і фірма з 99% програє цей процес і не тільки втратить кошти але ще й отримає величезні репутаційні втрати.

Які тут репутаційні втрати ? От коли взяли контракт і не виконали — оце реально репутаційні втрати, піде мова по клієнтам через сарафанне радіо чи навпаки не піде і скільки не шукай клієнтів з цією назвою більше не знайдеш. Відкрию вам секрет — іноземному бізнесу щодо України «виражають глибоке занепокоєння», а коли справа стосується реальних грошей то їм уся ваша ситуація не цікава, в них є справи які треба робити за наявний час та гроші. І війна тут навпаки це лише аргумент зторгувати з вас величезну скидку бо нікуди ви не дінетесь як на ваші послуги чи товари низький попит. Нажаль держава систематично робить усе так — що їй громадяни та бізнес усе винен, і взагалі вони її росхідний ресурс, не стосується лише бізнесів олігархів бо вони беніфіціари держави. Тому дикі заходи з мобілізації — це реально сурова проблема для бізнесу. Щодо судових розборок — там напевно є контракти, і усе буде просто нема переданих виконаних робіт, нема грошей і неустойка.

А Ви впевнені, коли надаєте такі прогнози по результатах судової заруби, що компанія, з якою був підписаний контракт, є українською юридичною особою, а не наприклад зареєстрована десь у сонячній Литві? І що тоді судитися за дефолтом треба за кордоном, за правом іншої країни, де геть нічого немає про наші проблеми і що мобілізація є достатньою причиною порушення договору? Чи якісь інші нюанси

спробуй відчути різницю: послуги надає ФОП, а мобілізують ФІЗИЧНУ ОСОБУ

І я не міг казати кожному роботодавцю, що в пошуку військової посади та ось-ось «зіскочу».

Why?

Тому що це все одно що жінці казати що вона може бути у декреті, або кандидат попереджає що може бути вбитий ракетою чи мобілізований бусиком на вилиці. Чи допоможе ця інфа фірмі чи кліенту? Навряд

Очевидно, когда люди нанимают человека из Украины — они оценивают эти риски, учитывая их вероятность. В Киеве от ракет погибло порядка 200 человек — шансы, что кандидат окажется среди таких, мягко говоря, невысоки. С бусиком сильно сложнее, но тоже ничего критичного.
Если же человек сам начинает активно искать «бусик» — то его рисковость для компании существенно возрастает (особенно в сравнении со «средним по палате» соискателем).
Собственно, сокрытие подобной информации при найме — это именно что dealing in bad faith, и несколько странно теперь видеть какие-то апелляции к «етичній стороні питання».

Що значить активно «шукає бусік»? )
Є приклад знайомого що сидів вдома і вийшов викинути сміття о 10 вечора у халаті в його паканули в бусік. Ви про такі пошуки?

Наскільки я знаю на співбесіді не питають наскільки ти активно «шукаєш бусік».

Не розумію до чого тут ракетні удари, і не бачу сенсу дискутувати на цю тему

Що значить активно «шукає бусік»? )

Активно ищет способы устроиться на работу в ВСУ — так понятнее?)

Но так-то да, это всё лирика. Вы ведь читали договор при подписании? Про обязательство отработать 30 дней видели текст? Не задали ж тогда вопрос, что под этим подразумевается, что будет, если по тем или иным причинам (хоть «работу мечты» нашли где-то, хоть в бусик вас спаковали) вы не сможете эти 30 дней отработать?

Я не раз писав і основний пост якраз і наголошує не на юридичній стороні питання — щодо цього у мене не було питань в цілому. А на відношенні компанію до цього, наче це якийсь хитрий план.

Повторюсь — якби розмова була про те, що компанія розуміє моє рішення,але не взмозі (чи не хоче, на що має право юридичне) виплатити мені гроші, то ніякого обговорення ймовірно не було б взагалі. І про це не раз вже було сказано.

Справа в тому, що почалися трагікомічні звинувачення від компанії на мотив «щось собі вигадав». І була висунута дуже правдоподібна версія про те, що я дуже хитро змінив сидіння вдома і роботу за кілька тисяч доларів на життя в лісі, зарплату в рази меншу та всі відповідні супутні ризики війни. Виявляється, що як для компанії так і для немалої кількості людей те, що на другому році великої війни та безперервної мобілізації людина раптом може опинитися в армії це прям велика дивина.

Так вам извинения от HR надо за неудачную коммуникацию?
Потому что выше сплошь разговор про «дайте денег за 29 дней онбординга, если уж не мне, так хоть на подразделение». Равно как и в посте некой Виктории Журавлевой, который прямо начинается с «компания кинула сына на зарплату».
P.S. Про «не взмозі» — опять лирика. Вопрос в том, должна или не должна.

Надайте будьласка де я тут вимагаю гроші за 29 днів онбордінга?

Наскільки я пам’ятаю на підрозділ неоплачену сумму запропонувала виплатити компанія (я підтримую цю ініціативу). Якщо я помиляюсь — надайте будьласка де я помиляюсь.

З приводу вибачень. Крилата цитата про «шось вигадав» ,як і все інше , було від СЕО компанії декого Дмитра. Тому скоріш тут не дискомунікація ,а позиція компанії. Якщо вони вважають що хочуть за щось вибачитись — то певно вже б вибачились

Та чуть-чуть выше вы «публичных отчетов» уже ждете.

я підтримую цю ініціативу

Кто бы сомневался.

Ви проти донатів у підрозділи ЗСУ? До чого це ехидство?

К тому, что сейчас компании проще заплатить месячную зарплату гребца, чем продолжать нести репутационные убытки — по итогам статьи и поднявшейся шумихи тут и в ФБ. Этим и объясняется «инициатива».
P.S. Я ведь правильно понимаю, что подойдет донат на ЛЮБОЕ подразделение ВСУ, а не на конкретно ваше?) Ну, чтобы не возникало подозрений в личной заинтересованности, так сказать.

Згоден. Дивна поведінка компанії.

Чого ви обговорюєте зі мною умови ініціативи донату? Це їх пропозиція (поки тільки словесна) з озвученими умовами. До чого тут що мене влаштує чи не влаштує?

Ще раз — цю ініціативу я в цілому підтримаю, але всі питання та пропозиції до цієї ініціативи мають бути адресовані не мені

Штоби нє вознікало лічной заінтєрєсованості донат можна зробити в дронах, хорошим західним екіпом, шоломами, касками і т.п. Навряд чи хтось такий донат використає у власних цілях.
Я почитав ваші коменти, зрозумів би, аби це хтось писав з вашави чи праги. Ви ж, здається, в Києві.
Тому або ви не розумієте, що завдяки таким «іскатєлям бусіков» ми тут можемо спокійно їздити на роботу і маємо впевненість, що хочаб до літа наступу на Київ не буде. І ми маємо віддавати якомога більше не тільки працівником зароблених коштів, а й своїх, для того, щоб там у людей було якомога більше шансів вижити.
Ну або ви, в принципі, не сильно турбуєтесь, якщо сюди прийде русня. Бізнес же залишиться, мабуть... Ну долари в рублі доведеться переводити, подумаєш...

Штоби нє вознікало лічной заінтєрєсованості донат можна зробити в дронах, хорошим західним екіпом, шоломами, касками і т.п. Навряд чи хтось такий донат використає у власних цілях.

Шутить изволите? Если человек надевает на себя «хороший западный экип» вместо «посредственного отечественного» — он улучшает свое положение и, соответственно, «використовує у власних цілях».
Дальше вы, конечно, можете начать эмоциональные качели в духе «нам всем это надо, это всё в наших общих интересах» — но если в наших общих, то не имеет же значения, какое подразделение это получит, верно? А нарушение контракта и последующие попытки манипулировать не должны поощряться.

он улучшает свое положение

Він збільшує свою вірогідність вижити. Ви вважаєте це неправльним? Корисливим? В своєму підрозділі можна це якось проконтролювати. А в інший підрозділ... У війську подекуди корупція побільше, ніж в верховній раді.

Дальше вы, конечно, можете начать эмоциональные качели в духе

Я сподіваюсь, ви не менеджер. Бо історії «Какоє на*** мать заболєла, піздуй работать» перестає бути із області фантастики.

А нарушение контракта и последующие попытки манипулировать не должны поощряться

Індивідуальний підхід? Нахуй нада.Чітай контракт, піздуй работать, раб. Мда...

Він збільшує свою вірогідність вижити. Ви вважаєте це неправльним?

За счет манипуляций и такого себе вымогательства? Да, я считаю это неправильным.

Я сподіваюсь, ви не менеджер. Бо історії «Какоє на*** мать заболєла, піздуй работать» перестає бути із області фантастики.

Т.е. речь про тех людей, которые подписывают контракт с существенно большим вознаграждением, но без «социалки» типа sick days, больничного и прочего, а как только возникает в ней необходимость, т.к. что-то случилось — начинают кричать «ай-ай, памагіті, вайдітє в палаженіє»?

Де ви вгледіли маніпуляцію? Схоже, ви не зовсім розумієте значення цього терміну...

но без «социалки» типа sick days, больничного и прочего

У вас є контракти, де нема лікарняного? Ви вашому рабу будете ноут на операційному столі тикати? Чи зп знімати з приводу і без?
У вас є контракти, які ви зобов’язауєте підписати на значно меншу суму, якщо мати співробітника теоретично може захворіти і їй потрібна допомога?
Якщо підсумувати всі можливі ситуації, які теоретично можуть статись і їх потрібно вписати в контракт, по залишку є шанс шо сума від’ємною вийде?
Вибачте, що за довбоєбізм?
Мабуть у вас час трекають, за відповідь на дзвінок карають і в туалет строго 1 хв на попісять.. Бо кантракт заключіл же. Трішки в шоці, що така ***ня відбувається в 21 столітті, але мабуть є довб***би, які на це погоджуються.
П.С. До речі, переписка на ДОУ в робочий час у вас погоджена в контракті, бо ще без зп на місяць залишать через мене:)

Ну саме в цьому і різниця між ФОП та найманим працівником, бінго

Великий респект компаніям, які здатні розвивати бізнес, знаходити клієнтів та наймати співробітників. В цей важкий час репутація перед кліентам вкрай важлива. Добре, якщо це будуть розуміти не лише компанії, а й співробітники та допоможуть компаніям мінимізувати репутаційні ризики.

Згоден. Ціна репутації не варта зп співробітника

Рандомні звільнення одним днем незалежно від причини в своїй массі негативно вплинуть на репутацію українських компаній. Зп співробітника тут ні до чого.

І тут згоден. Компанія яка працює в Україні має знати про ризики , що співробітники можуть бути мобілізовані одним днем чи не дай боже загинути

Цей сценарій описаний в договорі, з яким всі погодилися. Якщо компанія все виконала згідно договору, то які можуть бути претензії. Якщо вона ще щось поза договором заплатила/задонатила — то окреме дякую, якщо ні — то респект що залучає замовників/валюту в Україну, і при цьому не обіцяє того, що не може виконати.

Це ваше право працювати лише з компаніями, у яких інша політика для цієї ситуації (там є випадки що зп навіть зберігають), то в чому проблема.

Не втомлюсь писати і буду це писати по кожним подібним коментарем.

До юридичної сторони ,а саме до договору немає питань.

Питання до поведінки компанії і інтерпретації мого рішення як якогось хитрого і прогнозованого.

Якщо «до договору питань немає», то «невиплачених грошей» також немає. Все інше — благодійність. Не можна нікого звинувачити що задонатив мало/не туди/не так.

Хто звинувачує? Компанія сама захотіла задонатити борг. Я підтримую. Не бачу що ще обговорювати стосовно цього питання

Если по договору вопросов нет, то откуда «долг» нарисовался?

Ви хочете обрати якийсь інший термін? «Компенсація у розмірі відпрацьованих днів» вам підходить?

Компенсация за нарушение условий контракта разве что.

Обговорювати з вами термінологію не бачу сенсу, якщо є шось по суті — уважно вислухаю

Ну от якщо я буду шукати роботу, натраплю на цю компанію, і прочитаю цю статю, для мене «репутаційно» ніяких червоних прапорців тут не буде. Бо все в межах договору. Навпаки для мене це +1 балл за професіоналізм компанії, і доречі за досить адекватну реакцію. Я думаю для компанії навіть краще, якщо отакі кадри, як у топіку, самі відсіються.

Так, я мав на увазі саме репутацію компаній перед кліентами/замовниками. Якщо замовники будуть бачити, що подібні ризики спрацьовують часто, вони менш охоче будуть співпрацювати, або це буде призводити до зменшення рейтів. В будь-якому разі це буде вливати і на компенсацію, і на вакансії.

це м’яко кажучи п****ць хитросрака галера кинула працівника який йде захищати її гівнобізнес а гниди тут розказують про її якусь репутацію

В цій історії з обговорення випало, що перший місяць (інколи два), замовник апріорі несе збитки. Новий співробітник під час онбордингу майже нічого не контрибьютить, і при цьому забирає час інших розробників. В такій ситуації максимум можна апелювати до контракту, на який всі погодилися. З моральної сторони, можна додати обговорення донату ЗСУ, але це вже прохання, а не вимога.

Для аналогії. Уявіть ви найняли майстра покласти плитку в будинку. Він взяв аванс, фактично нічого не зробив, потім добровільно мобілізувався і вимагає повну оплату по конкракту. Можна говорити про виплати в контексті підтримки армії (і особисто знайомих), але це вже донат.

Плиточнику платять за виконану роботу. В нашому ІТ — за витрачений час. Це непорівнювані речі.

За умови що тасочки рухаються в потрібному напрямку з прийнятною швидкістю. Якщо кількість виконаної роботи ~0, то ситуація схожа.

Тут про бізнес-контекст. З точки зору кінцевого замовника, дали людину яка місяць забирала час на інтервью та онбордінг, але так і не приступила до виконання робочих завдань. За таке а) не оплачується робота б) штраф компанії за витрачені ресурси та затримку з хайрінгом. Компанія оплатила штраф, не отримала жодного прибутку, понесла репутаційні втрати, виконала всі зобовязання по контракту з підрядником.

І тут «етичне» питання чи проводити якісь додаткові виплати підряднику понад те, що прописано в контракті. Враховуючи бізнес-контекст, можна говорити лише про донат на ЗСУ, а не обовязкові виплати. Але якщо це донат, то форма, розмір, залежить від бажання та можливостей компанії + аванс теж свого роду донат, якщо він не прописаний в контракті. Судячи з коментарів, комунікація з компанією була грубою, тому вони мають моральне право замінити особистий донат на донат підрозділу за своїм вибором.

У випробувальний термін відбувається притирка в команді, погрузка в контекст, онбординг і т.д. І за цей період, зазвичай, платять компенсацію, а не кажуть людині, що з неї толку мало, тому зп почнуть платити після онбордінгу. І під час випробувального — кожна із сторін може зупинити договір в міру різних субʼєктивних чи обʼєктивних причин. І це НЕ значить, що робота виконавця може бути НЕоплачена! В одній з моїх колишніх компаній люди йшли (чи їх просили піти) на випробувальному терміні, і їм виплачували компенсацію. І це нормально!

Компанія інкапсулює свою відповідальність перед замовниками. Не варто перекладати відповідальність перед одними контр-агентами, на свої зобовʼязання перед іншими.
Якщо якась компанія, наприклад, має х2 рейт від зп працівника, то вони зважують всі за-проти, готові нести можливі ризики. Бо маржинальність хороша.
Чи коли «брити маржу», то вони з замовником самі все узгодили, а коли нести ризики, то нехай кінцевий виконавець відповідає?)

Враховуючи бізнес контекст, треба виплачувати компенсацію стороні договору, а не комусь іншому, прикриваючись, наприклад, імʼям ЗСУ чи благодійністю. Або не виплачувати, якщо вважають що умови договору порушені і в ньому узгоджено, що виплата може не відбутись.
А то Фрешкод показово вирішують, що хтось інший краще знатиме як розпоряджатись грошима, ніж та людина яка їх заробила.

Ну так про це і мова. У кожного свої ризики, які розподілені у контрактах. Компанія контракт виконала, підрядник погодився що за контрактом все ок. Далі йде апеляція до ЗСУ та етики, щоб отримати додаткові виплати від компанії, які поза підписаним контрактом. Тут уже може бути корисним розуміння бізнес контексту, і трохи софт скілів, щоб правильно це прокомунікувати. Грубість та шантаж не найкраща стратегія.

Не зрозумів. Це ви чи компанія зробили висновок, що я апелюю до етики щоб отримати виплати? Якщо ви, то поясніть де я писав про додаткові виплати?

Додаткові виплати — все, що поза контрактом (аванс, донат і т.д.). В оригінальному пості в Li акцент був на «кидає на зарплату», «оплатити вже зроблену роботу», «сплатити відпрацьований місяць» при тому що «з юридичного боку все добре».

Ви хочете обговорити термінологію? Не маю бажання.
Якщо є шось по суті — уважно вислухаю

Якщо «кидає на зарплату» означає «не дає донат», то прохання про донат у формі «чекаю на публічний звіт, гівнюки» виглядає дивно.

Не готовий дискутувати з вами про термінологію і ваші інтерпретації. Краще залишити їх при собі

Це ви чи компанія зробили висновок, що я апелюю до етики щоб отримати виплати?

А это что, если не апелляция к этике?

але питання не у юридичній, а етичній площині

Ви забули іншу частину питання

Ви забули іншу частину питання

Да нет же, это ты подзабыл:

Компанія кидає мене на зарплату
оплатити вже зроблену роботу

Дивлячись який тип контракту. Може бути замовлення воно же fixed price також відоме як аутсорсінгова модель. А може бути — лізінг персоналу, також відома як аутстаіфінгова модель (не легальна в багатьох країнах, як чорна схема ухилення від оподаткування і захисту праці в інших — це нормальна легальна практика контракторів). Крім ІТ так працюють інші індустрії типу клінінгових компаній, компаній які виступають посередниками щодо послуги (няні, гувернантки, покоївки, медсестри, горнічні, садівники, прибиральниці тощо) у приватних осіб тощо. В другому випадку об’єм роботи не регламентується, тільки години. Взагалі то це зазвичай система під адмінів з девопсами та технічну підтримку. Але розповсюдилось на програмістів, що насправді наробило велике зло.

Якийсь цирк на рівному місці. Про аванс у пана було часу просити, але попередити про свої пошуки в договорі — чомусь ні. Компанія цілком адекватно реагує нмд.

Детально і усюди описував крок до ЗСУ. Попереджати немає про що, бо процес пошуку посад непрогнозований.

Я не в курсі що ти їм наговорив, і що в тебе в контракті

По суті вони можуть і упиратись через кризу за той нещасний день

але хоч тут юристки й писали щось про неможливе й безисходность, на форумі п_здякати про загально й ні про що конкретно — не по ділу розбиратись конкретно

По факту що я зрозумів це можна трактувати так:
— ти їх попередив про розірвання контракту за 30 днів
— ти просто не працював ті наступні 30 днів

Деталі чи можна це так трактувати залежать від слів контракту й того що саме було сказано в письмовому вигляді

Тобто вони тобі можуть не платити звісно за 30 наступних днів, але ти можеш абсолютно спокійно ставити їм інвойс за виконану роботу. Робота тут будьщо що вони тобі казали робити — онбордінг теж. Це їх проблема що вони тобі казали робити в цей час, а не твоя

Не упирай на форс мажор. Війна не вчора почалась, і ти мав владу приймати рішення, це не форс мажор. Виставляй їм просто рахунок за виконане.

Як не заплатять і є бажання — шукай нормального юриста для стягнення боргу. Може хтось поволонтерить тобі юридично. Це якщо є бажання.

Дякую за коментар, але питання не у юридичній, а етичній площині. Нема бажання займатись цим. Зараз інші пріоритети

є про що
«я можливо мобілізуюсь, буду тримати вас в курсі якощо-що»
питань немає

невже це так важко повідомити компанії?
100500 виправдань про рекрутинг в ЗСУ виглядять максимально тупо

«..а можливо не мобілізують, а можливо захворію». Ну і звісно триматиму у курсі. Це так мае виглядати?

на хворобу є сіклік, який або олачуваний, або ні

досить маніпуляцій вже

Доречі компанія заявляє про гроші добровільно мобілізованим. Це до свкліву. Але ми не про це

Випадково задублював коментар

В чому саме маніпуляція? Це конкретний приклад про що маємо ,а про що не маємо попереджати. Про один непрогнозований процес маємо, про інший вже чомусь не маємо. Де та межа?

Якщо ви 2 роки цілеспрямовано шукаєте способи захворіти, а ваше захворювання може спричинити розрив контракту одним днем, то так, це так має виглядати.

100% на боці компанії. Контракт описує цей кейс та диктує компанії не сплачувати в такому випадку, ніякого форс-мажору тут немає, адже ситуація була 100% під контролем працівника. Якщо таку ситуацію називати форс-мажором то сутність цього терміну не буде мати жодного сенсу.

Так до контракту немає ніяких претензій. Має нерозуміння етичного характеру , коли твоє екзистенціальне рішення служити зверхньо називають «як ти собі щось придумав», а бусифікацію — варіантом коли може є що обговорити.

А що по «етичності» коли перекладають відповідальність за своє екзистенціальне рішення на когось іншого?

В чому тут перекладання відповідальності? Це мое рішення ,його важко було прийняти.

Я не розумію реакції компані про «сам шось шось придумав». Наче в нас не війна, а я собі щось по кайфу вигадав і поїхав до французького легіонів у Малі.

Я вже писав що якби мені сказали про те, що у компанії проблеми , і там дійсно нема змоги виплатити гроші то я думаю це питання було закрите, але мене вирішили звинуватити у прийнятті «вигідного» для мене рішення , наче я перейшов у іншу компанію. Підкресю що пішов я не у тилову посаду

«сам шось шось придумав»

а пруф какой-то у этого есть? А то судя по посту, обе стороны обвиняют друг друга в неуважительном обращении (шо это «сам шось придумав», шо «поводився зверхньо і грубо») — но при этом предоставить какие-то скриншоты, записи и прочее почему-то затрудняются. Видимо, предполагают, что джентельменам верят на слово, причем всем сразу.

30 днів прописують в контракті не просто так, це час щоб тобі знайти заміну на проекті і щоб був час передати знання. Потім ти йдеш працювати де подобається, а компанія йде своїм шляхом далі.
Коли ти ставиш підпис, що на тебе можна розраховувати, а потім свідомо не виконуєш обіцянку — це не форс мажор.
І ніхто не винен платити гроші за невиконані обіцянки.

Це так само що і не ставити підписи , тому що ти водій автомобіля, бо можеш розбитися. Це так має працювати?

З приводу грошей — питання не про гроші та контракт. Це я підкреслив. Справа про етичність та інтерпретацію ситуації

Ну якщо ти водій самостійно два роки шукаєш варіанти, щоб розбитись, то дійсно краще підписи не ставити. Та й роботодавця краще попередити про такі нюанси.

Ставити або не ставити підпис вирішує водій. Ми говоримо про те, чи має він про це (і все подібне ) казати на співбесіді

має він про це (і все подібне ) казати на співбесіді

Да, должен. Именно так откровенно и сказать, что пришёл на время, пока не получу более выгодное предложение, на которое свалю одним днём.
З.Ы. Очевидно, так почти никто не делает, но аппелировать к этике, самому будучи нечестным, — такой себе путь.

В чому саме моя нечесність? Це все одно що звинувачувати людину у нечесності коли вона захворіла

У чому робота вдома за компом вигідніше за роботу військового, що на це аж «завалюють одним днем»?

У чому робота вдома за компом вигідніше за роботу військового, що на це аж «завалюють одним днем»?

Это если выбор именно такой.
А может быть, что это выбор между работой плюс-минус по специальности (но в армии) — и «окопным пихотом, оператором лопаты», где и вреда для здоровья больше, и смертность выше.
Тогда выгода становится очевидна.

Не розумію по що це і до чого

Вам варто більш розгорнуто висловлювати думки. Може я не так вас зрозумів. Мій кейс — вибір між тепленьким та безпечним місцем в айті і не тиловою службою і бойовий підрозділ. То що у цьому кейсі є «звалити одним днем на вигідну позицію»? Перейти з айті у армію ?

У вас была какая-то бронь от мобилизации (можно без конкретики)? Потому что если нет, то «тёпленькое и безопасное место в айти» только до тех пор пока повестка не придет.
И в этом случае мобилизоваться раньше, но плюс-минус туда, куда хочешь (а не куда военком пошлет) — вполне себе выгодная стратегия.
P.S. Я уже не знаю, куда дальше мысль разворачивать.

Так я зрозумів вас. Ні, броні не було Звісно обрати підрозділ це краще ніж його оберуть за тебе. Тут все вірно

це виглядає так. Ви заключили контракт зі страхування. Пішли навмисно зломали ногу і кажете виплатіть мені гроші за травму. А вам кажуть — ви за власним її зламали, тому виплат не буде

Мої «навмисні спроби зломати ногу» якраз і не дали жодного результату бо за 2 роки спроб я не отримав жодної пропозиції чи відгуку. Пропозиція служби була випадкова і непередбачувана. Тому страхова компанія залишається з носом. Умисел не спрацював.

я кажу, як це виглядає. Якщо б я планував йти до ЗСУ і чекав пропозиції, то я б повідомив работодавця, що я прийшов до вас на невизначений період, так як планую йти до ЗСУ і чекаю зручної позиції

В чому саме моя нечесність?

Ты уже активно искал другую работу/службу (для нанимателя не важно, где именно и какая у тебя мотивация) с твёрдым намерением уволится одним днём, как только появится подходящий вариант, т.е. в любой момент. И не поставил в известность работодателя до устройства на проект.

Оно и понятно: хрен тебя на что-то значимое возьмут в таких раскладах. И, раз ты утаил от компании свои поиски, ты прекрасно понимал что так и будет и почему именно.

Ви порівнюйте пошук служби з переходом до іншої компанії? Я вас вірно зрозумів?

Де я писав що в мене був твердий намір звільнитися одним днем? Це ваші фантазії . Якби мені дали не 2 дні а більше, я б звісно відпрацював їх. Такої змоги не було.

В чому я мав поставити у відомість роботодавця ще? Я детально описав, як відбувався пошук і яким він є непередбачуваним. Підкреслю — саме мій пошук і не дав жодних результатів. Пропозиція була випадковою.

Що ще мав знати роботодавць? Що я воджу машину і можу розбитися? Що я можу захворіти? Доповніть цей список

Ви порівнюйте пошук служби з переходом до іншої компанії? Я вас вірно зрозумів?

Ага. В чём принципиальное отличие?

Де я писав що в мене був твердий намір звільнитися одним днем?

Ты же сам пишешь, что заранее понимал: надо будет

швидко давати згоду

Что это, как не твёрдая уверенность уволится в любые сроки, объявленные тебе третьей стороной?

Такої змоги не було.

Была — не принимать это предложение.

Що ще мав знати роботодавць?

Да не вопрос, можешь не сообщать. Если в один прекрасный день окажется, что твою должность сократили и завтра тебя отправляют в светлую неизвестность, а командир задолго знал об этом, но молчал, сможешь вспомнить эту свою историю...

Ну не знає людина значення терміну «форс-мажор», ну з ким не буває.
Мобілізаційний форс-мажор — це мобілізація за один день методом бусифікації.

А какой смысл устраиваться в компанию если собираешься мобилизоваться? Чтобы компания потом платила деньги или есть другой смысл и я что то не понимаю? Выглядит странно. Это не форс мажор кстати.

Сенс очевидно такий що поки сидиш і чекаєш вакансію в підрозділ який тебе влаштує — можна фармити бакси на повну ставку.

Так. Донатити весь цей час по 500-1000$ на місяць , платити податки та їсти і годувати інших.

Тоді я мав бути безробітним близько 2-х років, і мав одразу звільнятися у компанії де працював до фреш коду? Ви це маете на увазі?

Ні, ви мали попередити, і шукати ту компанію, котра вас підримала б. Завтра підете дівчину шукати «на рік», при чому їй розповідаючи про любовь-морковь до гробу, бо «я маю без дівчини сам під ковдрою розважатись цілий рік?» ?

Виходить що я мав так само попередити компанію що купляю машину і йду здавати на права, бо можу розбитися. Але чомусь так не роблять

попередити компанію що купляю машину і йду здавати на права, бо можу розбитися

Ви цю хрінь намагаєтесь впердолити в кожен комент. Хоча він взагалі не має нічого спільного. Купити права і їздити по правилам — це один рівень ризику, котрий компанія розуміє. Купити права, і ціленаправлено шукати стовба, на якому ви розпетляєтесь — зовсім інший. Ви або спеціально гнете свою лінію, або не розумієте справді. Але якщо всі вам кажуть що ви не правий, то по-нормальному треба все ж трохи задуматись в своїй правоті

та ладно. в цього пана стільки часу фігачити 100500 коментів що я йому заздрю. напевно мобілізувався в Центр інформ операцій з доступом до компу 24/7)

Якийсь сюр. Мені б стільки вільного часу)

Ага, руснявий агент, не дає айтішникам працювати, бо трігерить їх провокативними коментами:)

Проходжу наразі БЗВП. Раджу всім панам по той бік Тиси повивчати як зараз проходить мобілізація.

Люди спочатку направляються в навчальні центри і тільки потім розподіляються по підрозділам.

На бзвп не тримають 24/7 на тренуваннях. Є тренування і є вільний час. Раджу спробувати. Піти у ТЦК і відправитись на БЗВП. Залишите комент чи є час чи нема.

Хто всі? Статистики не бачу. Невже автор коментаря хоче натякнути на відому фразу про «мільйони мух не можуть помилятися» , щоб використовувати це в якості аргументації?

Знову ж таки я детально все пояснював не в одному коментарі що процес не є прогнозованим і буду пояснювати це кожному ,поки не зрозуміють. Я ще раз нагадаю про 2 роки абсолютно марних пошуків. Підкреслю слово — абсолютно — марних.

Саме в непрогнозованості і є схожість з автомобільною аварією чи травми в спорті? Що тут не зрозуміло — зрозуміти важко.

На останок. Я шось ніколи не зустрічав на співбесідах градацій «рівнів ризику» ,які компанія розуміє чи не розуміє)

Ваша «непрогнозованість» це те саме що й «подаю 100500 аплікацій в гугл, може візьмуть». Пройшло два роки, гугл в дупі, і почав брати навіть таких як ви. І тут ви валите з компанії і кажете «у мене форс мажор, тому платіть без штрафів». Ні, пане, у вас просто неадекватине сприйняття світу.

Хто всі? Статистики не бачу.

Ну то якщо не бачете, то й нічого тут обговорювати. Тільки сліпий не побачить 100+ коментарів у цьому топіку, й висновок юр консультанта. І то, сліпий одразу не побачить, так, але коли вже ж прочитає, то все зрозуміє.

Я шось ніколи не зустрічав на співбесідах градацій «рівнів ризику» ,які компанія розуміє чи не розуміє)

Якщо ж ви так любите статистику, то маєте розуміти, що статистично — люди нормальні, і про реально ризикові речі попереджають. Тому компанії за таке й не запитують. От якщо завтра кожен перший почне так робити, то дуже швидко почнуть запитувати.

видел новость пару дней назад в фейсбуке, ждал, когда появится тут.
мое имхо, что обе стороны поступили не лучшим образом. И идет оно скорее всего от недоверия сотрудников к компании.

В галере здорового курильщика было бы нормально сообщить менеджеру, что есть желание мобилизоваться, сейчас в поиске. И (опять же, в нормальной компании) поняли бы-приняли бы разошлись бы миром довольные друг-другом. У компании было бы время подготовиться к моменту мобилизации, сотрудник бы выполнил свою часть обязательств.

Но я вполне допускаю, что у сотрудника не было уверенности, что если он сообщит, то его как раз с другой стороны не турнут с работы, а мобилизоваться к тому моменту он мог и не успеть. Зная реалии нашего дикого аутсорсо-аутстафа, это далеко не нулевая вероятность.

В итоге «маємо те, що маємо». Хотя и тут компания могла поступиться своими принципами и выплатить заработанную зп. Рассматривать эти деньги, как донат на ЗСУ. Но она пошла на принцип.

Как вообще быть в такой ситуации? Как вариант, компания официально может объявить, что если кто-то ищет варианты мобилизации, но не хочет в штурмовики, а поэтому подбирает варианты без гарантии, пусть сообщит, чтобы у менеджеров был план «Б».
Но это опять же, если есть доверие друг к другу.

У поясненні редакції компанія варіант доната на ЗСУ і запропонувала. "

Проте ми просимо бути етичними й до компанії. Михайло не надав жодного документа про залучення до ЗСУ, який ми б могли використати як аргумент із замовником, не пішов на жоден діалог з представниками компанії. Опублікував лише особисту думку у соціальних мережах, де, на жаль, упустив багато деталей. Ми готові виплатити суму компенсації (відпрацьовані дні Михайла) на бригаду ЗСУ, в якій він служить, якщо будуть відповідні підтвердження і запит".

Компанія або платить людині за роботу, або не платять. Фрешкод вирішила, що військова частина краще знає як розпоряджатись грошима, ніж та людина яка їх заробила. Ще б запропонували його мамі виплатити компенсацію. Хлопцю ще екіпу купляти на 100-200к грн. Сумніваюсь що військова частина виділить гроші з бʼюджету, щоб новобранець купив собі нормальні берці та інший одяг.

ну хлопець міг про це подумати заздалегіть
З його слів «шукає 2 роки»
За 2 роки назбирати необхідну суму міг би

Компанія тут абсолютно ні до чого

Так наче і не говоримо про що я так збирав чи не збирав за 2 роки.
Донат за «відпрацьовані дні» на підрозділ — ініціатива компанії (доречі вже який день тільки слова). Згоден що компанія не до чого до ,умовно, мого екіпірування

ну так ідіть, оформляйте документи і навадайти компанії те що вона хоче
ви тут відписалиісь під кожним коментом. в мене б стільки часу, як у вас, добровільно мобілізований пане, який не зміг допрацювати 1 день. але ратить вже днів так 5 на виправдання своєї ж наглості

Чому я маю кудись йти і шось робити на кожну ЇХ ініціативу? За язик їх не тягнув і такого не вимагав.

Повторюсь. Всі мої контакти в них є , і вони мають повну волю дій на реалізацію своєї ініціативи. Поки жодних сигналів.

Не пригадаю що мова йшла про 1 недопрацьований день. Йшла про 30. Їх змоги відпрацювати не було.

У чому наглість? У тому що я не звик щоб до мене ставилися як до використаної речі чи звинувачували мене у якихось «хитрих планах»? На це я знайду час

У чому наглість? У тому що я не звик щоб до мене ставилися як до використаної речі чи звинувачували мене у якихось «хитрих планах»? На це я знайду час

а подумайте. тут вам приблизно в сотні коментарів посянили. ви в тупу ігнорите це. затираючи свою точку зору

короче. троль з вас знатний)
хай щастить

Мені шкода, що відсутність у вас аргументів вимагає звинувачувати мене в троллінгу.

І в сотнях коментарях я пояснив в чому вони не праві. Ще жоден не надав контраргументи. Я б уважно вислухав.

Для мене це принципова історія

«Всі неправі, лише я один прав»

Закріпимо і тут. Компанія може зв’язатися зі мною, де я надам необхідні «пруфи» , після чого вони будуть мати змогу ,з публічними звітами звісно, задонатити весь борг на підрозділ.

Але ще раз повторюсь. Моя позиція не про контракт чи гроші, це я підкреслив не раз,а про етичний, а саме як я собі «шось вигадав» і пішов до ЗСУ

А якщо би в бус запхали, то питань не було би?

А якщо автобус збив на вулиці, чи там літак розбився ? Про такі речи же статті не пишуть ?

Бус це якраз форс-мажор, тож не було б

А можете пояснити різницю між пошуком підрозділу (без результату у впродовж 2х років) з абсолютно випадковою пропозицією служби, та бусифікацію на вулиці? У контексті випадковості та прогнозованості.

Виявляється так, що людина яка їздить за межі міста, має попереджати роботодавція про це, тому що вона свідомо наражається на небезпеку бути бусифікований на блокпості. Виходить людина теж має владу уникнути цього і це не є форс-мажором

ви ж прикидуєтесь, так? прикидуєтесь?

бусифікація на вулиці — примусова дія — форс-мажор, на який немає впливу співробітника
добровільна мобілізація — добровільня дія — не форс-мажор, тому що рішення мобілізуватись чи ні приймає співробітнки

невже це треба пояснювати?

Форс-мажор я вживаю не у юридичному сенсі. Я не раз писав що до юридичної сторони зауважень в мене немає.

Форс-мажор я використовую у загально-вживаному значені — тобто як подія що не є прогнозованою.

Я писав і буду повторювати — ймовірність цього вкрай низька і я міг би працювати так до кінця війни.

Люди ,які вважають що «добровільна» мобілізація це якийсь спланований процес чи може мати якісь прогназовані терміни, в мене викладають враження тих, у кого проблеми з прочитанням тексту.

Оскільки я вже не раз описував як відбувався процес пошуку. І я так нічого і не знайшов.

Форс-мажор я використовую у загально-вживаному значені — тобто як подія що не є прогнозованою.

В общеупотребительном смысле, форс-мажор — непредсказуемое событие, не зависящее от воли сторон, участвующих в сделке. В твоём случае не выполняется условие «не зависящее от воли сторон», значит, твоя добровольная мобилизация — это не форс-мажор даже в общеупотребительном смысле.

Бус — це коли людину 23 років закинули в бус, тримали 4 дні в ТЦК без можливості сказати де ти, погрозами заставити пройти ВЛК добровільно, і мобілізували. А потім за $8k пропонували «залишитись» в учєбці подовше, поки половина людей, котрі не змогли заплатити, вже стали «героями». Ось три місяць пройшло, і треба платити заново, бо $8k то були «тимчасові».

Коли сам йдеш у підрозділ це так само організовано? Риторичне питання.

Без образ, але ви або виплавлений до кожної клітини у тілі, або просто розумово не з цієї планети. Я розумію коли військових плавить після 2х років війни, їм нажаль треба лікувати психіку. Але таких як ви я зовсім не розумію. Зрозумію, якщо ви троль. Тоді респект, справжній штірліц.

За угодою він повинен був попередити керівництво про звільнення за 30 днів. Проте через мобілізацію хлопець звільнявся одним днем.

Ну не красиво насправді, це ж не 22-й рік. На що сподіватись після цього ? Так узяв на себе забов’язання і не виконав.
Клайд Монро ще в 1775 році надав третє правило ведення бізнесу — воно в тому щоб виконувати взяті на себе зобов’язання.

Судячи з історії, розробник планував мобілізуватись добровільно, а це означає, що мобілізація розробника напряму залежала від його волі. І тут вже про жоден форс-мажор не може йтися.

Ідемо в гугл, шукаємо «види мобілізації»:

Згідно зі статтею 4 Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, є два види мобілізації в Україні ― мобілізація може бути загального або частковою. Інших видів мобілізації за законом не існує, як і нема поняття «повна мобілізація».

Відповідно до цього можна зробити висновок що згідно закону добровільна мобілізація входить у визначення загальної мобілізації, яка в свою чергу таки є форс-мажором, включай ти її в контракт чи виключай. І відповідно в суді в компанії немає шансів.

Я не юрист, можу бути неправим. Але якщо я таки маю рацію — то раджу доу змінити юридичну консультантку, як мінімум бо з 4-х абзаців про форс-мажор 3 — це про «а чо це він раптово пішов захищати країну, це не па галерскім панятіям, нада нагнуть красноглазіка»

Раптово то таке — тебе спіймали на вулиці і одним днем вивезли десь під : Бахмут, Куп’яньск чи Авдєєвку. А це зовсім не передбачувані обставини — а тут підвернулась можливість попасти в підрозділ, при чому давно шукалась можливість, але і в бізнесі теж хотілось бути. Це не форс мажор — відверто погана бізнес поведінка, конкретно замовника по контракту відверто надурили та підставили. Так робити тобто брехати та утаювати власні наміри з корисливою ціллю — не красиво.

привіт.
проблема не у визначенні «загальної військової мобілізації», а у тому, щоб форс-мажор був форс-мажором потрібна наявність усіх 4 ознак, про які я вказувала у коментарі.
і, якщо наявність загальної військової мобілізації (ознака № 1) присутня в цій історії, то наявність інших трьох, які також є обов’язковими за вимогами законодавства і судової практики, — скоріше за все відсутня. зокрема, добровільна мобілізація до війська (і тут ще питання, чи була це мобілізація, чи підписання контракту, а це — різні історії) якраз не відповідає ознаці № 2 про неможливість впливу на те, що його мобілізували.

Все ж таки зауважу не у юридичній площині питання, а етичній (але буду радий якщо ще і юридично це не вірно)

Підписатись на коментарі