×

З данських теплиць до харківської IT-компанії. Історія механіка, який став програмістом

Привіт! Моє ім’я Євген Сагач, мені 22 роки. За фахом я механік сільського господарства, ще під час навчання скористався можливістю пройти закордонні практики за спеціальністю. Працював в теплицях, доглядав квіти. Така робота мені подобалася, але вона була сезонною і мала ліміти щодо часу перебування за кордоном. Коли постало питання пошуку майбутньої професії, розглядав різні варіанти. Звернув увагу на програмування. На другому місяці навчання на курсах я знайшов роботу. У мене було шість співбесід, в результаті яких я отримав чотири офери. У статті розповім, як це вдалося.

Данські теплиці і повернення додому

Ще навчаючись на механіка сільського господарства в Дніпровському аграрно-економічному університеті, я вирішив скористатися можливістю взяти участь у закордонній практиці. Мій університет відправляв на такі добровільні практики приблизно до 15 країн світу, налагодивши зв’язки з їхніми офіційними імміграційними органами. Був шанс спробувати себе в роботі у господарствах з вирощування свійської худоби, овочів, фруктів або квітів. Чи не єдина умова відбору — знати англійську на рівні, достатньому для проживання та роботи.

Уперше після третього курсу я поїхав до Польщі, до населеного пункту Olchowiec, але там не сподобалися умови: проживання з 64 іншими людьми в одному домі, по 16 осіб на кімнату, лише три газові плити та шість душових кабінок на всіх, що призводило до довгих черг. Та й збирати у полі лохину досить важко фізично. Наступного разу майже через рік поїхав до Швейцарії, працював у господарстві Brunner beeren неподалік Базеля. Там умови були кращими, жив лише з двома румунами, дуже смачне триразове харчування за рахунок фермера та легша праця на зборі малини (порівняно з Польщею). Повернувшись, вирішив, що знову варто кудись поїхати. Обрав Данію, місто Оденсе, за цією ж університетською програмою. Там один за одним відпрацював два контракти з фермером, тривалістю по півроку кожен.

Робота моя частково полягала в тому, щоб ремонтувати машини, мінітрактори, сівалки — власне, всю наявну в господарстві техніку. Але більшість часу я опікувався квітами, які й складали основу господарства: гвоздиками, петуніями, жоржинами та іншими. Висаджував їх, поливав, упаковував. Господар постачав квіти у кілька найбільших торгових мереж Данії, а також збував на експорт до Швеції, Німеччини та Нідерландів.

Мені працювалося легко і подобалося з кількох причин. Передусім, така праця не вимагала від мене надмірних фізичних зусиль, я не надто втомлювався. Ймовірно, ще й тому, що робочий день у Данії коротший, і за його дотриманням стежать, навіть якщо ти тимчасовий сезонний робітник. Починали працювати о 7 ранку, а о 16.00 я був уже вільний — іноді не помічав, як збігає час. Також праця гідно оплачувалася: 71 крона на годину до вирахування податків для працівника, який працює на умовах стажера, як я (приблизно 284 грн). Для порівняння: мінімальна платня, яку в Данії отримують за цей час, складає 110 крон. Мене цілком влаштовував такий заробіток, його вистачало, аби покрити поточні потреби та й поза тим забезпечити собі певну якість життя. Скажімо, з данських заробітків я придбав собі та дівчині кілька гаджетів (телефони, ноутбук), міг вихідними поїздити Європою, та ще й привіз солідну суму додому. Цей аспект подорожей мені теж подобався, як і загалом життя у незвичній для себе країні, спілкування з новими людьми.

Умови проживання в будинку фермера теж були пристойними, якщо порівнювати з тією ж Польщею. Усі восьмеро працівників мешкали у двоповерховому будинку, кожен у власній кімнаті, мали спільну кухню, два душі та дві вбиральні на всіх. Кімната була просторою, близько 30 квадратних метрів, як теперішня однокімнатна квартира, яку я винаймаю. Платили по 1500 крон за кімнату.
Утім, я розумів, що працювати так все життя мені не вдасться. Хоча й не був проти того, аби лишитися, якби це було можливо. Справа у тому, що у статусі практиканта таких контрактів можна відпрацювати лише два, а я вже вичерпав свій ліміт. За контрактом звичайного робітника можна було відпрацювати вісім років, щоб отримати дозвіл на проживання, та моєму шефові було невигідно брати постійних робітників: по-перше, їм слід платити на 25 відсотків більше, ніж інтернам. По-друге, через яскраво виражену кількамісячну сезонність не так багато часу відводилося на працю.

Тож останніми місяцями свого перебування в Данії, навесні цього року, я почав розмірковувати про те, ким працюватиму далі. Викладачем англійської? (Гарно знав мову, для поїздки до Данії належало скласти мовний тест КЕТ. Також уже в Данії почав глибше вивчати англійську з репетитором — у чужій країні хочеться знати мову на такому рівні, щоб не потрапляти до ситуацій, коли всі жартують, а ти не розумієш, про що йдеться). Це можливо, та особливих задатків педагога я не мав. Ще в університеті я добре розв’язував різні логічні завдання, навіть допомагав одногрупникам із математикою. Коли перебирав ймовірні варіанти, збагнув, що IT може бути опцією для мене.

Співбесіда і початок навчання

Мій друг мав бажання повчити Python і запропонував зробити це разом. Почали вивчати ще за два місяці до закінчення контракту в Данії в післяробочий час, спочатку пройшли курс Python for everybody, потім почали читати Learning Python авторства Mark Lutz. У результаті йому не зайшло, а мені сподобалося, тож вирішив занурюватися в тему. Почав читати профільні ресурси, різні статті на ДОУ, якось побачив статтю про Mate Academy. Мене зацікавив їхній підхід до навчання: якщо на звичайних курсах платиш гроші наперед, вони тебе навчають, але ніхто нічого не обіцяє, то тут я мав гарантію, адже плачу гроші лише у разі успішного працевлаштування. Подумав собі: навіть якщо, в найгіршому разі, нічого не вийде, то максимум, що втрачу, — це кілька місяців життя. Коли ж усе складеться — спробую себе в новій професії.

З таким настроєм ще в останні дні свого перебування в Данії вирішив податися, написав їм з проханням дати мені тестове завдання. Склав вступний тест: він був з JavaScript (досить легкий, на розуміння базових принципів роботи з масивами). Для тих, хто зовсім не мав відповідного досвіду (а я був саме таким, знав лише синтаксис Python, міг розв’язати на ньому суперпрості задачки), організатори пропонували скинути навчальні матеріали завчасно (мені, наприклад, порадили пройти курс на freeCodeCamp), а за два тижні, яких би мало вистачати на їхнє опрацювання, надсилали задачки.

Після цього етапу відібраних кандидатів запрошували на онлайн-співбесіду, де перевіряли знання англійської та давали ще дві досить схожі задачі, які потрібно було розв’язати в лайв-режимі. Співбесіду я проходив в останні дні перебування в Данії. Наступного дня прийшла відповідь, що можу брати участь у навчанні. На мою думку, роль зіграло моє знання англійської — принаймні, мого товариша, який так само подавався і отримав відмову з першого разу, відсіяли через погане знання мови. Через п’ять днів після прильоту вже почав навчатися.

Початок навчання

Навчання відбувалося онлайн у групі з 30 осіб (зідзвонювалися в Zoom-і). Я вибрав напрямок фронт-енд, оскільки поставив собі за мету стати фул-стек розробником, а досвідчені знайомі порадили в такому разі починати з фронту. Зранку о восьмій годині нам розсилали задачки на JS — така собі розминка мозку перед лекцією. Потім розпочиналася двогодинна лекція.

Уже з перших днів навчання я зрозумів, що значно відстаю від групи, і мені доведеться працювати більше, ніж решті. Можливо, не всі мали бекграунд, але я помічав, що одногрупники швидше засвоюють інформацію. Зразу себе на це налаштував: щодня прокидався о восьмій ранку і засинав о першій ночі. Весь день проводив за комп’ютером. Будь-яке соціальне життя тоді було відсутнє — я суто навчався. Навіть переїхав жити до батьків, аби не гаяти часу на приготування їжі та домашні клопоти. Для більш поглибленого вивчення час від часу просив викладача або одногрупників дати посилання на якісь цікаві статті стосовно тем, які ми розглядали.

І це дало свої результати. Інколи ми маленькими групками зідзвонювалися з учасниками, щоб обговорити певну тему. Якоїсь миті стало зрозуміло, що під час таких розмов у мене найчастіше питають поради. Мені писали, дзвонили, прохаючи щось пояснити. Як на мене, секрет тут очевидний: у кількості часу, який я присвячував навчанню. Хоча кожен виділяв багато часу на навчання, люди, що працюють або навчаються у ВНЗ, все одно можуть присвячувати цьому по 6 годин щодня максимум. Я ж міг собі дозволити всі 16. Було трохи складно підтримувати такий ритм протягом тривалого періоду, але я не та людина, яка здається на півдорозі.

Шість співбесід, чотири тестових і три офери

Так сталося, що я працевлаштувався після двох з половиною місяців, ще не закінчивши повний курс навчання. Отримав три офери — і всі три були не на позицію React девелопера. Один — на Vue.js девелопера, другий — на Angular девелопера, а третій трохи стосувався Реакту, але з більшим нахилом у бек-частину розробки (такий собі фул-стек :).

Я почав доволі рано розсилати резюме. Швидше для того, аби набити в цьому руку та потренуватися у співбесідах, щоб у майбутньому проходити їх успішніше.

У CV я вказував абсолютно всі технології, якими володів, навіть якщо рівень мав не надто високий. В cover letter потрібно було описати, чому саме ти «perfect fit» для даної вакансії, а також вчергове наголосити на своїх перевагах порівняно з іншими кандидатами. Більшість ейчарів писали мені на Djinni, куди я просто додав своє портфоліо з трьох проектів, які ми виконували в академії (два лендінги та SPA TODO app).

Я одразу був готовий до переїзду, тож розглядав вакансії у різних містах. На моє здивування писати стали часто — якимось дивом я за тиждень потрапив на 12-те місце в топі у Дніпрі (з-поміж 200 кандидатів). У Києві ж мій рейтинг був значно скромнішим — я тримався на 160 місці. Зауважив, що роботодавцям подобалося моє знання англійської — вони наголошували на ньому під час співбесід. Згодом щойно запитували про знання іноземної, я сам пропонував нею говорити, оскільки зрозумів, що це моя перевага.

За результатами надісланих резюме мені відповіли три компанії з Одеси, Києва та Дніпра (BIIR, E-consulting та LoopMe). Співбесіди було заплановано зі всіма трьома, але встиг пройти лише з компанією, яка відгукнулася з Дніпра (оскільки з двома іншими співбесіди мали відбутися наступного тижня). У ході співбесіди зрозумів, що вони потребують не звичайного джуніора, а людини з досить великим об’ємом знань (як мені здалось, можливо, навіть на рівні мідла). Тестовим завданням було написати код, який би збирав інформацію про поведінку користувачів на сайті та виводив цю інфу у вигляді теплової карти для перегляду адміном. На виконання цього завдання давався тиждень — у принципі, достатньо часу, аби розібратися і зробити карту. Але водночас я розумів, що іншому, досвідченішому кандидату це ж завдання може датися простіше, а я, вникаючи в деталі, лише вб’ю тиждень часу і залишуся ні з чим, і разом з тим не матиму змоги виконувати інші тестові. Тож відмовився.

Мені за декілька днів написало досить багато ейчарів на Djinni, яким я навіть не надсилав своє CV. З багатьма з них я мав інтерв’ю, але виділю лише три, від яких отримав офери.

У компанію зі Львова RestTech треба було написати SPA, який би працював з Spotify API, був би схожий на Spotify та мав подібний функціонал. Успішно впорався за вихідні і отримав офер. Ще два офери були з Харкова, в обох випадках для компаній був дуже важливий problem solving skill. У першій flow.ai (фул-стек позиція) я мав лише співбесіду, на якій перевірили мої технічні здібності та те, як себе поводжу під тиском, шляхом психологічного пресингу під час співбесіди. Наприклад, мені задавали питання, які не стосувалися моєї спеціалізації, і при цьому підганяли з відповіддю. Після цієї співбесіди я одразу ж отримав офер. У другій компанії Ukad, що в Харкові (позиція Angular розробника), я спочатку виконав тестове завдання на JS (задача на логічне мислення), а потім пройшов співбесіду з CTO, тімлідом та ейчаром компанії, в якій також багато уваги приділялось тому, як я вирішую поставлені завдання. Отримав офери від обох компаній, але вибрав останню, оскільки там мені запропонували досить гарні умови розвитку як спеціаліста, а ще я об’єктивно не був готовим до роботи на позиції фул-стека.

Переїзд до Харкова та плани на майбутнє

Якщо підсумувати досвід співбесід, які я пройшов, то запитання завжди були різними, і те, що не питали на одній співбесіді, могло бути дуже важливим на іншій. Але все ж спільні запитання траплялися, і їх можна умовно поділити на дві групи: запитання стосовно HTML/CSS/JS стеку, що є досить очевидним, адже це основи, і друга група запитань стосувалася побудови логічного ланцюжка з вирішення тієї чи іншої проблеми (наприклад, як би я реалізував кешування в додатку, схожому на Інстаграм, пояснити, чому саме таке рішення, в чому його плюси та мінуси та чи я бачу можливі шляхи оптимізації цього рішення).

Від себе хотів би порадити тим, хто лише почав подаватись на вакансії, бути наполегливими та в жодному разі не здаватися після того, як відмовлять 10-20 або й більше разів. Також для мене спрацювало те, що я наголошував на своїх перевагах, особливо якщо це англійська (всі компанії, в яких я проходив співбесіди, хотіли кандидата з дуже гарним рівнем англійської). Ще одне загальне спостереження: не варто хвилюватися на співбесідах, адже якщо вас запросили, то ви потрібні цій компанії не менше, ніж вона вам ;)

Так, я зібрав речі і переїхав до Харкова. Наразі працюю на зарплатні, яка приблизно на третину вища за середню по місту у розробників з тими самими даними, що й у мене (згідно зі статистикою ДОУ). Втім, вона очевидно менша за ту, яку я отримував в Данії на квітах. Проте важливим фактором для мене тут є стабільність, можливість вирішувати, в якому напрямку будувати кар’єру в майбутньому. Не можу стверджувати, де житиму і чим займатимуся протягом наступних років (я досить молодий, і в мене багато чого попереду), але зайнятість у IT відкрила переді мною нові перспективи та розуміння того, що я принаймні можу спробувати себе в Україні. На роботі я знайомлюся з цікавими людьми — подекуди вони нагадують мені мешканців Данії з їхньою відкритістю до світу та приязним спілкуванням. Загалом, спілкуючись із колегами та клієнтами, які приїжджають з-за кордону, я утверджуюся в думці, що у нас не все так погано, і є можливість реалізовувати себе вдома.


Дякуємо за допомогу у підготовці статті Ярославі Тимощук.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному6
LinkedIn

Схожі статті




66 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Все пишут только о конечных результатах и почти никто не пишет о провалах. Но чтобы были силы и понимание перед чем человек может столкнуться- нужно читать такие статьи. Женя, потрясающая статья! Ты большой молодец. Круто, спасибо!

Иди учи Angular, по 16 часов в день. За тобой устали рефаткторить и передлеывать

Хочется уточнить несколько нюансов:
1. Сколько вы уже работаете ?
2. Выплачиваете ли Mate процент от зарплаты ?

У 2019 році Соболєв на вибори не пішов. Тепер він розповів УП, що вирішив опановувати нову професію — програмування:

«Оскільки я прийшов у політику з журналістики, то я зрозумів, що дороги назад немає. Зараз я собі поставив питання: чим займатися, щоб воно мені приносило задоволення і дохід.

Цей новий цифровий світ, в якому я уже почувався наче у 19 столітті, для мене дуже цікавий. Я вчу відразу дві мови програмування: Java і Python. Зараз я домовляюся про стажування — це досить важко, тому що на ринку величезна конкуренція, і це мені теж подобається».

Екснардеп каже, що нове захоплення йому вже навіть сниться.

www.pravda.com.ua/...​icles/2019/11/19/7232357

Не трактористами едиными пополняются ряды отечественного айти :)

Це все дуже сумно, співаки стають депутатами, депутати стають програмістами, а в результаті маємо погану якість коду.

Історія групи Агафонкіна «Обійми дощу» почалася в 2004 році ще в час, коли Володя навчався у ВУЗі.

Але, приписукаю, що в ті роки заняття музикою не приносило достатньо грошей, тому довелося вечорами програмувати на фрілансі, а не зависати з друзями у музичній тусовці.

Истории о том, как пробиться за пару месяцев от собирания ягод и выращивания цветов до «высоких технологий» еще не было. Автору респект.

от собирания ягод и выращивания цветов до «высоких технологий»

Круто, можно перебирать все подработки и стажировки студентов и клепать статьи «от работы на стройке до айти», «от разноса пицци до высоких технологий», «от продажи косметики до гуру программирования».

Круто, можно перебирать все неправильные написания слова «пиццы»

Щоб надихнути молоде покоління навчатися програмувати, а ви про що подумали?

Ну и о чём статья? Как всё легко, модно, стильно и молодежно? Как за пару месяцев можно вкатиться на фронтенд? Чувак, ты ничего не знаешь об айти, о технологиях, об их истории, развитии, причинах и следствиях, инженерных подходах, комьюнити, да много о чём. Рановато статью написал (или за тебя написали) — в итоге уже засветился на известном итальянском сайте... Вот не стоило так спешить. Работал бы себе тихо и спокойно, книжки читал, код писал — но нет: мы же рвёмся сразу к славе и доказываем как всё легко! Да вот только это ни разу не так. Короче, перестаньте обманывать людей такими рекламными статьями. Я когда-то тоже начинал с курсов, да только потом ту же джаву несколько раз пришлось доучивать — ведь внезапно оказывалось что всё немного не так просто :) ладно, хватит с меня... попутного ветра и удачи в пути!

Так наверняка на визу О. Ему не пофигу?

Чуваку тільки 22 роки, Карл)) Забагато жовчі :)

Сеньоры-помидоры напряглись. Если так дальше пойдет, то полчища вайтишников прогнут их высокие рейты. Для дискредитации новичков в ход пускаются «грязные» приемы, как обвинение в алчности и в отсутствии «настоящей» любви к профессии.

Насправді це тупо реклама чергових курсів

Чому ж тупо? Доволі креативно)))

Оперативно отреагировали на статью хD

******.it/2019/11/18/mechanic-to-programmer/

Дякую за те, що поділився своїм життєвим досвідом з читачами ДОУ.

Згадалося, що в часи моєї юності (кінець дев’яностих) навіть студенти інженерних спеціальностей, наближених до комп’ютерних технологій не гребували їздити на сільсьгосподарські роботи влітку до UK через Concordia Ltd.

ps
О, бачу, що діло Concordia Ltd живе і в 2020 році.

www.gov.uk/...​t-request-for-information

Парень молодец! А вот интересно — сколько программистов смогли бы стать механиками?

права на трахтор есть если чо)

***ссе датчане стандарты труда держат

Починали працювати о 7 ранку, а о 16.00 я був уже вільний
Та й збирати у полі лохину досить важко фізично.

тема лохыны раскрыта!

Как по мне, больше смахивает на рекламу курсов. Смотрите, не едите собирать яблоки и клубника, а всего 2 месяца у нас и 3 оффера сразу.

щодня прокидався о восьмій ранку і засинав о першій ночі. Весь день проводив за комп’ютером. Будь-яке соціальне життя тоді було відсутнє — я суто навчався.

Вот эту фразу нужно выгравировать на стенах айти-курсов, дабы вайтишники знали, на что подписываются. Захотел в айти — обрёк себя на 16-часовое заточение перед компом.

А в другой сфере нужно меньше обучаться? В других сферах это делать сложнее, не везде можно сидеть дома в кресле возле холодильника и учиться.

В багатьох інших сферах не потрібно стільки навчатися.
Сфери, де треба навчатися ще більше це, хіба, медицина, але там самонавчатись майже ніяк і якісь вузькі наукові сфери, але це далеко не для новачків.
Можете навести приклад професії, де треба вчитись так само багато як в ІТ для того аби почати в цій новій професії ефективно працювати?

Врач (масса направлений под одном словом), юрист(аналогично), учитель(аналогично), пилот, связист, инженер(аналогично), музыкант, архитектор, научные профессии (физик, химик, биолог, филолог и т.д.), психолог, хореограф.
Достаточно?

Врач

це я озвучив

юрист

дуже спірно, для початку потрібно вивчити закони, практики та преценденти по твоєму напряму, що може й довго але явно не по 10+ годин протягом багатьох місяців. Не підходить.

пилот

невелика теорія, яка вчиться за декілька місяців на курсах, а потім просто практика і все. Єдине з чим заморочка тут, це ціна навчання і необхідність англійської, але в ІТ теж без англійської нікуди, тому не підходить.

связист

Связист чого? Диспетчер в аеропорті? Якщо так, то вивчення інструкцій, що максимум тиждень і англійська.

инженер

інженер чого? Стояти за станком на заводі чи перебирати двигун на СТО? Є купа інженерних професій де достатньо одного робочого дня для навчання. Мимо.

музыкант

Мінімальна теорія і чиста практика. Тут можна було б погодитись, що вимагає, мабуть, ще більше часу ніж ІТ, але різниця в тому, що ніхто не свічається в музиканти з нуля після того, як закінчать ВУЗ по ншому напряму або навіть проживши половину життя. Аби стати ± норм музикантом, треба аби за тебе обрали цей напрям коли тобі менше 10 років. Аналогічно з хореографами і подібним.

психолог

ой-вей, ну це точно ні.

Ітого, окрім наведених мною медицини і наукових сфер, в які ніхто не свічається з нуля, як в ІТ, аргументів нема.

илитка, что возьмешь.
Просто не обесценивайте чужой труд. Я все сказал ©

дуже спірно, для початку потрібно вивчити закони, практики та преценденти по твоєму напряму, що може й довго але явно не по 10+ годин протягом багатьох місяців. Не підходить.

Ну конечно... куда уж нам до "И"литы. В университете одну книжку с названием Конституция прочитал и пинаю теперь уже 15 лет — романтика!

cs7.pikabu.ru/...​406183290_1060926371.jpeg

Ну давай, розкажи мені як середньостатистичний нотаріус сидить і задрочує закони по 10 годин на день.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Особенно учитель, который в три часа дня уже дома.

Дома он обычно продолжает работать. Далеко не в каждом классе есть оргтехника и интернет.

Вообще да. Если учитель/преподаватель вменяемый. У меня подготовка к парам отнимала большое количество времени.

Мабуть, попередній коментатор все ж мав на увазі шкільних вчителів, які, переважно, йдуть строго по програмі і особливо нічого додаткового не готують. Для таких працівників хіба перевірка зошитів може займати додатковий час, але наскільки я знаю, цей час оплачуваний.
Особисто для мене, найпривабливішим в професії вчителя є двох-трьох місячна оплачувана відпустка щоліта + оплачувані канікули, карантини і т.д.

Ви просто не знаєте про підводну частину айсбергу роботи вчителя

Я б із задоволенням почитав, якби ви мали б час написати.
Я серйозно, впевнений, що багато кому буде цікаво поглянути на питання з іншого боку.

Там овердофига планов и отчетности. Даже больше, чем непосредственно контакта с учениками.

Всë формально, много согласований и строго взыскивается за отклонения, даже если отклонение во благо (по здравому смыслу), поэтому если в плане согласовано изучение Pascal, то весь год все изучают Pascal, невзирая на ситуацию на рынке.

Это одна из причин того, почему галеры не ходят «учить джунов в институтах», а делают «внутренние курсы». Галерные энтузиасты ходят в вузы каждый год, сходят с ума от насаживаемого формализма и сбегают, а вузы не понимают, неужели так сложно написать учебный план, согласовать его в министерстве и строго его придерживаться, постоянно будучи готовым лишиться шкуры с седалищ за отклонения от плана лекций и «лабораторных работ»...

Да, вы не поверите учитель продолжает работать дома, потому что нужно проверить домашки, прописать журнал, продумать план учебы. А плюс еще много левых не связанных именно с предметом организационных вопросов.
У учителей работы дохрена, а нервы им портят поболее чем вредные клиенты или ПМы.
Вы видите только верхушку айсберга, а сути не понимаете.
P.S. Я сам знаю, потому что у меня мама учитель, правда в лицее, и да над домашками и контрольными приходится и до полуночи иногда сидеть.

Это суперобобщение. Все сильно зависит от школы, предмета и мотивации самого учителя.

Можете навести приклад професії, де треба вчитись так само багато як в ІТ для того аби почати в цій новій професії ефективно працювати?

Для начала понять бы, что значит эффективно. Скажем если берут на джуна верстать странички или набивать конфиги то это уже эффективно или еще нет ? В моем понимании да ведь человек своими навыками может заработать пусть и не густо по началу.

Сфери, де треба навчатися ще більше це, хіба, медицина

Если нормально учиться то электрику или сантехнику тоже надо знать не мало. При этом сидя за компом можно освоить максимум теорию, а в ИТ можно реально поднять проект на своей машине.

и это пока учился, а когда устроился на работу — то вставать нужно уже в 6 часов утра, а не в 8

Ну молодец, в принципе, но во-первых это история каждого второго выпускника ВУЗа сейчас. А во-вторых, честный вопрос — насколько велика вероятность, что человек бы заинтересовался свитчингом в программирование, если бы украинским ит-шникам не ломили западные зарплаты на фоне локальных цен?
Поэтому мне как-то больше импонируют истории программеров начала-середины 2000-х, когда они были нищие и педалили за идею, а когда технологическое развите (и экспансия галер) догнало постсовок, то опыт, скиллы, талант и увлечение любимым делом честно окупились. А это — просто нынешний тренд т.к. заработать в этой стране кроме ИТ и черной политики — больше негде.

на фоне локальных цен?

об каких таких «локальных ценах» вообще речь?

это — просто нынешний тренд

это общий тренд точно так же ж в штатах стоят очередями разных строителей и «разнотехников» чтобы «вайти вайти» курсы популярная вещь стоят тоже кстати ничего так ))

по европках с программистами сложилась довольно странная история с одной стороны у них там социализм и реально программисты сейчас должны бы б получать примерно вдвое больше чем могут но с другой стороны евросистема слишком старая и «просто программисты» там просто незачем они никак не укладываются в существующую систему и в её «условное будущее» читай программы эти никому не нужны европка сильно консервативна для этого ))

вот скажем почему человек не остался в той же ж дании не пошёл учиться в уни а вместо того быстро быстро на курсы и вайти в харькове?

об каких таких «локальных ценах» вообще речь?

Локальные — это местные, украинские. Которые пропорционально зп среднестатистического украинского IT-шника, работающего в US/EU конторе (или с проектами оттуда) — довольно низкие. Что непонятного-то? )

это общий тренд точно так же ж в штатах стоят очередями разных строителей и «разнотехников» чтобы «вайти вайти» курсы популярная вещь стоят тоже кстати ничего так ))

по европках с программистами сложилась довольно странная история с одной стороны у них там социализм и реально программисты сейчас должны бы б получать примерно вдвое больше чем могут

1. В US это популярно не настолько, как в Украине и % потом устраивающихся на работу «после курсов» (без профильного колледжа) настолько смешной, что это скорее замануха для ищущих легких денег, чем тренд.
2. В «европках» ситуация с программистами вполне нормальная, и зп вполне достойные (выше только врачи, топ-менеджмент и некоторые юристы), если, конечно, кандидат что-то из себя реально представляет, а не приехал после галерного формошлепства, а тут вокруг программировать, простите за выражение заставляют и теорию знать и использовать требуют. Просто наш «украинский айтишник», очень привык к социальной позиции псевдопривилегированного класса, когда всякие там сантехники, строители, учителя и даже врачи мечтают о нищебродских 500 евро зп, а он может бравировать зп-шечкой раз в 6 больше, прихлебывая смузи и чувствуя себя на их фоне королем ))) Особенно, когда ему еще нет 30-33 и это все сильно будоражит чсв и вселяет надежду на скорое благоустройство личной и половой жизни ))) Ну и конечно, в «европках» ему некомфортно, никто ниц не падает, бабы в барах не вешаются и фраза «я же программизд» вызывает разве что «ну ок, круто». Потому что разброс зп не так велик с другими профессиями и это нормально и правильно.

евросистема слишком старая и «просто программисты» там просто незачем они никак не укладываются в существующую систему и в её «условное будущее» читай программы эти никому не нужны европка сильно консервативна для этого

Это вот интересно на чем основано? Погуглите на досуге количество вакансий на stepstone хотя бы, даже в депрессивных регионах. Количество ИТ-компаний в Берлине (в том числе и стартапов, перманетно штурмующих linkedin), на мысли не наводит? Немецкий автопром даже перечислять лень, их много и ищут они самых разных программеров постоянно и в огромных количествах. Всякие там SKF и прочие промышленные конторы, постоянно пилят встроенный софт, какие-то api, анализ данных, промышленную автоматизацию, веб-интерфейсы для нее и пр., Сфера антенного бизнеса — Kathrein и Huawei развернули тут настоящую войну на юге Германии за специалистов, в том числе из которых половина — это ИТ-позиции. Продолжать можно долго.
А вы мне тут рассказываете, что «программисты европке не нужны» и «программы тоже не нужны» )))
Ну да, он же «еще зеленый» © )))

Которые пропорционально зп среднестатистического украинского IT-шника, работающего в US/EU конторе (или с проектами оттуда) — довольно низкие.

этот миф давно уже не работает более или менее «средними» остаются только цены на недвижимость да и то на самую бросовую всё остальное уже вполне себе «мирового уровня» а в частности одежда и обувь дороже чем в штатах и бензин и машины тоже ))

ЗЫ: остальное бред сорьки нужны были бы б программисты нашли бы б деньги не нашли деньги значит не очень-то и нужны чтобы годами искать первой версии программы «зелёная карта» уже 20 лет как будет а воз и ныне там я уже сказал з.п. должны быть вдвое выше тогда можно что-то там думать а иначе «ищите шура ищите они там есть!»

этот миф давно уже не работает более или менее «средними» остаются только цены на недвижимость да и то на самую бросовую всё остальное уже вполне себе «мирового уровня» а в частности одежда и обувь дороже чем в штатах и бензин и машины тоже ))

Бензин, машины и недвига в Киеве да, остальное нет. Дешевле и на порядок.

ЗЫ: остальное бред сорьки нужны были бы б программисты нашли бы б деньги не нашли деньги значит не очень-то и нужны чтобы годами искать первой версии программы «зелёная карта» уже 20 лет как будет а воз и ныне там я уже сказал з.п. должны быть вдвое выше тогда можно что-то там думать а иначе «ищите шура ищите они там есть!»

Ну бред, как по мне, это ничем не аргументировать, а просто писать, вот я так считаю ) Я вон выше привел немерянный список, а вы твердите про «зп должны быть вдвое выше». Программисты и есть, и нужны и они их находят, что я наблюдаю лично. Не пойму, что за ахинею вы несете (тоже «сорьки» :))) )
p.s. особенно больно мозгу, читать два абзаца текста и без единого знака препинания ;)

You would need around 1,935.07€ (51,674.00₴) in Kiev to maintain the same standard of life that you can have with 3,500.00€ in Berlin (assuming you rent in both cities). This calculation uses our Cost of Living Plus Rent Index to compare cost of living. This assumes net earnings (after income tax).
что я наблюдаю лично. Не пойму, что за ахинею вы несете (тоже „сорьки” :))) )

мимо проходил смотрю вижу ОН

p.s. особенно больно мозгу, читать два абзаца текста и без единого знака препинания ;)

попробовал точно ОН! (к) (тм)

На порядок — это в 10 раз. Что конкретно в Украине «на порядок» дешевле?
Ну развечто бомж-стрижка в салоне где тетя «умеет» после двухнедельных курсов.
Еда? Да ну нафиг, уже европу догнали, а качество на плинтусе.
Садики?Возможно, но мы, например, не ходим уже полтора месяца потому, что 19 НОЯБРЯ !!! в садике все еще нет отопления.
Медицина? Не прикалывайтесь.
Няни? Ну вменяемые няни берут прилично и их не найдешь в Украине.
Кружки? Вне Киева материальная база отсутствует напрочь.

кроме ИТ и черной политики — больше негде

Знаю фермерів, для яких 300$ тис на рік — це нормальне явище.

фу фу фу гроші заробляти, як так можна.

они были нищие и педалили за идею,

не те що зараз! какую страну просрали!

технологическое развите (и экспансия галер) догнало постсовок

і не було ні комунізма, ні крєпких хозяйствнніков цього разу щоб нас захистити, так ми і упали жертвою сирів по 500

Где я писал, что это было хорошо? Где я писал, что плохо сейчас? Слишком бурная фантазия? )) Пост был вообще не о том.

В любой непонятной ситуации — учи английский. В очередной раз убедился в мудрости этого совета ))

ну худой конец будешь работать учителем английского ага ага ))

Наразі працюю на зарплатні, яка приблизно на третину вища за середню по місту у розробників з тими самими даними, що й у мене (згідно зі статистикою ДОУ).
Втім, вона очевидно менша за ту, яку я отримував в Данії на квітах

чарівне.it, тут для вас інфопривід під’їхав!
«В айти платят хуже, чем заробитчанам в Европе»

А взагалі молодець, скористався трохи не єдиним легальним соціальним ліфтом в Україні поки є можливість.

Підписатись на коментарі