DOU знайшов компанію, всі розробники якої працюють за гіг-контрактами. Ми отримали примірник цього документа
Після початку повномасштабного вторгнення в Україні утворилася компанія Strata22, яка впроваджує технології з елементами доповненої та віртуальної реальностей у навчання українських військових. Компанія одразу стала резидентом Дія City, а команда розробників у повному складі працевлаштована за гіг-контрактами. Редакція DOU отримала «живий» примірник одного з них.
Також ми поспілкувалися з керівником software-відділу Strata22 Дмитром Супоневим про резидентство в Дія City та роботу за гіг-контрактами. Також запитали юристів про переваги та недоліки такої форми трудового договору.
Дмитро Супонев, керівник software-відділу Strata22
Про причини резидентства у Дія City
Над проєктом для тренування військових ми почали працювати ще у 2019 році, коли злилися дві компанії: Logics7 (засновниками якої є я та Ігор Бєлов), що розробляла ігрові продукти, та UA.RPA, яка опікувалась воєнними розробками. З початком повномасштабного вторгнення всі сили спрямували на створення системи для навчання військових. Тоді перед нами постало завдання — відкрити нову компанію з чистою історією для залучення нових інвесторів на міжнародному рівні. Тому ми вирішили стати резидентом Дія City.
Про Дія City я чув ще до цього кроку і вже тоді зрозумів, що це великий поштовх для зростання ІТ-індустрії. Якщо система розвиватиметься так, як нам обіцяють, без підводних каменів, це буде круто. Коли завершиться війна, Україна відновлюватиметься, з’являтимуться нові продукти й компанії, що цікавитимуть інвесторів. Гіг-контракти дадуть можливість інвесторові прозоро зайти в компанію — це «зелене світло» для подальшої співпраці.
Дія City — нова система, і багато моїх друзів брали участь у її створенні на рівні консультацій. До цього в Україні були великі проблеми з ІТ-компаніями, які юридично залишалися «сірими». Сподіваюсь, завдяки цьому спецрежиму компаніям не доведеться пояснювати інвесторам дивну систему працевлаштування через ФОПів, довго рахувати витрати й потреби. Для нас це значна перевага, адже наразі ми витрачаємо кошти на розроблення та підтримання проєкту, запуск нових продуктів для навчання Збройних сил України, і Дія City дає змогу чітко визначити кошторис і собівартість продукту, адже всі ІТ-працівники працевлаштовані за гіг-контрактами й отримують зарплату прозоро.
Це дуже важливо. Коли продаєш інтерактивний тренажер, треба зрозуміти, які гроші йдуть на його складники: «залізо» і софт. Наразі ми чітко визначили, що здебільшого кошти йдуть саме на розробку. Зараз ми напрацьовуємо документи для проведення реального оцінювання вартості софту. Це відбувається за двома напрямами: середня кількість тисяч рядків коду в продуктах і реальні витрати на розроблення. Залишилося провести ретроспективу та порахувати всі витрати, починаючи з 2019 року.
Крім того, під час воєнного стану резидентам Дія City не потрібна аудиторська звітність. Це можна вважати преференцією від держави.
Про роботу за гіг-контрактами
Гіг-контракти зі співробітниками ми підписали влітку 2022 року. До цього ми їх розробляли. В Дія City надавали консультанції, документ треба було підігнати під свої потреби з юристами, і вже потім — передати розробникам. Процес запустили, як тільки нам підтвердили резидентство в Дія City.
Усі наші розробники працюють за гіг-контрактами. У Дія City є певні обмеження: середня зарплата команди, яка працює за гіг-контрактом, не може бути нижчою за 1200 євро. Наразі в Strata22 є дев’ять гіг-контрактерів, тобто всі розробники. Якби ми укладали такі контракти зі всіма спеціалістами, то не змогли б дотриматись вимоги про середню зарплату.
Всім розробниками надали фаховий юридичний супровід. Але спершу керівникам самим довелося розібратися в системі. Насправді це досить легко, гіг-контракт — не складний документ. Фактично це звичайний контракт, у якому прописані детальні умови співпраці: зарплата, необхідність звітів тощо. Ми вивчили всі нюанси за кілька тижнів. Після цього почали наймати співробітників. Їм надали консультації щодо відмінностей від працевлаштування як ФОП.
За цей час ми, звісно, помітили й недолік — Дія City розвивається не так швидко, як планувалося. Однак це проблема не так гіг-контрактів, як стану нашої країни загалом.
Ми вже пів року виплачуємо зарплати за гіг-контрактами. У нас вони розбиті на дві частини: авансова й офіційна. Оплачуємо роботу погодинно, тобто не фіксовано, адже так співробітники можуть самі регулювати свою винагороду.
Гіг-контрактами я наразі повністю задоволений. Хочеться, щоб моя думка не змінилася, а інші припинили так скептично до них ставитися. Зараз важливо довіряти одне одному й Міністерству цифрової трансформації, вони роблять дуже круті кроки для того, щоби наша країна була цікавою інвесторам і в ній створювались легальні привабливі продукти. Як на мене, після завершення війни наші фахівці й прозора система вступу до Дія City сприятимуть тому, що іноземні компанії й стартапи обиратимуть Україну як місце для розвитку бізнесу.
Примірник гіг-контракту зі співробітником Strata22 (подається без особистих даних):
Пояснення юристів Barbashyn Law Firm
Що таке гіг-контракт?
Гіг-контракт — це особлива форма цивільного правового договору. Можливість укладати гіг-контракти з’явилася після запуску Дія City на початку 2022 року. Укласти їх можуть лише юридичні особи, що є резидентами Дія City, зі своїми співробітниками. Але правовий режим Дія City не обмежує компанії — резиденти також можуть співпрацювати за звичайними трудовими контрактами та наймати ФОПів.
У чому особливість гіг-контрактів для компаній та підприємств?
До створення Дія City підприємці хотіли скоротити свою податкову навантаженість, і одним із можливих рішень стало наймання ФОПів. Коли роботодавець працевлаштовує робітника в штат, така людина має сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та ще 1,5 % військового збору зі своєї зарплати. Крім того, роботодавець платить єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 22 %. Фактично податкова навантаженість на підприємця становить 40 %.
Середня заробітна плата ІТ-фахівця — приблизно 2000 доларів. Щоб не сплачувати ці 40% податків та знизити податкове навантаження до 5%, підприємці ризикують і працюють із ФОПами. Коли співробітники працюють за договорами як ФОПи, то такі правовідносини відповідні державні органи можуть кваліфікувати як приховані трудові відносини. Це відбувається тому, що ФОПам надають притаманні звичайним працівникам пільги (відпустка, лікарняний тощо), а вони, своєю чергою виконують звичні для працівника речі (ходять до офісу, мають закріплене робоче місце тощо).
Українські ІТ-фахівці звикли до певних «плюшок»: day-off, соціальних пільг, медичного страхування, спортзалів, курсів англійської тощо. Зазвичай компанія компенсує повністю або частково бонуси для працівника.
Потрібно розуміти специфіку ФОПа для законодавця: фізична особа-підприємець, згідно з українським законодавством, реалізує свою діяльність самостійно, на власний ризик з метою отримання прибутку. Тобто якщо дивитися на підприємця очима державних органів, то в нього не має бути свого робочого місця, відпусток, соціальних пільг і інших притаманних звичайному працівнику речей.
Гіг-контракт не керується старим Кодексом законів про працю та може передбачати всі «плюшки», які раніше отримували співробітники, але тепер їх надаватимуть на більш правових підставах. Варто розуміти, що гіг-контракт — це новий механізм взаємодії, на сьогодні ще немає судової практики, де він би фігурував. Та якщо все працюватиме так, як обіцяє держава, то юридичні особи можуть не перейматись, що їхні відносини з працівниками перекваліфікують у трудові й доведеться сплачувати податки за попередній період, як це може бути з ФОПами.
Оподаткування за гіг-контрактом залишається зниженим, як і для ФОПів. Працівник оплачує 5% з отриманого доходу, 22% ЄСВ з мінімальної зарплати та 1,5% військового збору. На відміну від оподаткування ФОП, податковим агентом за гіг-контрактом є компанія: саме вона стягує гроші з працівника та сплачує їх до бюджету. Однак суть залишається такою ж: 6,5% з доходу та 22% ЄСВ вираховуються із зарплати контрактера, аналогічно з оподаткуванням ФОПів.
Скриншот офіційної сторінки Дія City з наведеним податковим навантаженням для резидентів спецрежиму
До того ж роботодавець може в будь-який момент сказати найнятому ФОПу, що гроші закінчилися і він не може сплачувати за послуги. Це «нормальна» ситуація для ФОПів. Підприємці, за законом, працюють на свій страх і мають ризикувати, тому що це основа підприємницької діяльності для отримання більшого прибутку. Це стосується як ФОПів, які продають товари, виготовляють продукцію, так і програмістів.
Тож гіг-контракти мають стати варіантом як для працедавця, так і для співробітника. Коли людина працює не за договором як ФОП, а як працівник за гіг-контрактом, вона отримує захист і багато соціальних переваг.
Чому деяким айтівцям не подобається перспектива інтеграції в Дія City?
Небажання працівників ІТ-сфери долучатися до Дія City може пояснюватись невизначеністю «перехідного періоду» і тим, що люди звикли шукати підступу і чекають, що все піде шкереберть. Можливо, складнощі виникають через те, що компаніям не вдається нормально пояснити фахівцям, як діють гіг-контракти. Водночас реєстр резидентів Дія City налічує вже понад 420 компаній.
Можливо, працівники думають, що коли ти ФОП, то можеш одночасно працювати на кількох проєктах і отримувати заробіток у кількох місцях. Коли ж влаштовуєшся за гіг-контрактом, потрапиш у «капкан». Але це не так. Людина може працювати за гіг-контрактом, мати всі його переваги й одночасно бути ФОПом, фрилансером й отримувати гроші в позаробочий час. Це не заборонено.
Роботодавець може заборонити окремим контрактом роботу в певному напрямі під час дії договору та максимум на рік після його завершення (Non-Compete Agreement). Це необовʼязковий пункт — його прописують для того, щоб під час створення унікального продукту працівник не міг перейти до іншої компанії та почати використовувати здобутки резидента.
Водночас стаття 22 Конституції України каже: «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані», тому, найімовірніше, в контексті неконкуренції на юристів чекає багато судових прецедентів. Однак такі ж умови можуть бути прописані в інших видах контрактів.
Щодо питань переходу прав на інтелектуальну власність, то за умови грамотно складеного договору різниці між гіг-контрактом і договором з ФОПом не буде. Крім того, коли розробник працює як гіг-контрактор, в момент створення програмного продукту всі права на інтелектуальну власність переходять до компанії.
Головний біль зараз у тому, що законодавча база про гіг-контракти тільки утворилася. Оскільки в країні триває війна, деякі питання Дія City опинилися не на часі, вимоги до резидентів спростили, і наразі фактично будь-яка компанія з IT-сектора може стати резидентом режиму.
Основні переваги гіг-контрактів порівняно з роботою за ФОП-моделлю:
- Більша захищеність прав роботодавця і співробітника.
- Визначення інтелектуальної власності та переходу прав на неї.
- Офіційне працевлаштування із соціальними пільгами.
- Закріплення відпусток та можливих «плюшок» для співробітника.
- Простіше оподаткування: гіг-контрактер, на відміну від ФОП, не виступає податковим агентом і не веде фінансову звітність.
- Визначення робочих годин.
Гіг-контракт створює такий собі «симбіоз» різних форм договорів і має певні властивості як звичайного трудового контракту, так і договору з ФОПом. Для гіг-спеціаліста закріплені норми роботи у 8 годин (якщо сторони не погодять ненормований час), мінімальна відпустка 17 робочих днів. Гіг-спеціалісти підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, мають право на виплату допомоги під час вагітності тощо. Такі соціальні гарантії закріплені законодавчо на державному рівні. Водночас ФОПи таких переваг не мають.
На сьогодні судова практика тільки почне формуватися, і ми, юристи, будемо відстежувати всі цікаві прецеденти та захищати права сторін. Водночас коли є суперечка між роботодавцем і співробітником, суд майже завжди віддає перевагу працівнику. Тому вищезазначені зміни мають вплинути на їхню захищеність.
Найкращі коментарі пропустити