Які зарплати у сфері GovTech і чи варто йти працювати з державою — розповідають учасники GTA UA
Наприкінці грудня пʼять IT-компаній обʼєдналися у GovTech Альянс, або GTA UA. Цей проєкт має об’єднати зусилля айтівців, держави та міжнародних партнерів, зокрема щоб експортувати українські рішення на міжнародні ринки.
DOU поспілкувався з учасниками альянсу про те, які зараз є проблеми із державними технологіями, кібербезпекою і чому все падає під час Євробачення чи запуску «Резерв+». А ще про те, які зарплати отримують ІТ-фахівці у цій сфері та чому фахівці обирають працювати на державу, попри бюрократичні труднощі.
🔎 Навіщо створили GTA UA
До Альянсу увійшли IT-компанії, що спеціалізуються на розробці цифрових рішень для держави. Це AMEDIA, Kitsoft, MK-Consulting, Prozori Solutions, Strimco.
Вони зазначають, що GTA UA має представляти спільні інтереси сектору, а не окремих компаній. Мовляв, коли про спрощення процесів і бюрократії просить не хтось один, а альянс, це має серйозніший вплив.
«Альянс дозволить українським компаніям зустрічатися з державними структурами інших країн або з такими ж міжнародними кластерами. У Європі партнерство між державою і GovTech-спілками є дуже популярним, особливо коли є потреба пілотувати нову технологію або навчати людей», — розповідає Олександр Єфремов, засновник Kitsoft.
Коли члени Альянсу об’єднають свої зусилля та експертизу, вони зможуть створювати нові стратегії та брати участь у змінах законодавства.
Одним із пріоритетних напрямів для альянсу є експорт українських GovTech-рішень. Про конкретні продукти, які будуть експортувати, поки що не готові розповідати. З офіційною інформацією про свою подальшу роботу GTA UA вийде навесні цього року.
Ще одна мета GTA UA — спільна комунікація: щоб цифровізація державних послуг та управління асоціювались насамперед із важливими для держави проєктами. І нові гравці не боялися заходити на цей ринок. Також це про можливість ділитися ресурсами, досвідом і розвивати ринок GovTech загалом, зазначають члени Альянсу.
Довідка про учасників Альянсу (натисніть, щоб розгорнути)
Strimco — консалтингова ІТ-компанія, яка займається продакт-менеджментом. Вона працює над сервісами Міноборони, системою «еРиба», системою обліку музейних експонатів, освітньою системою АІКОМ реєстри системи «єКров» та іншими медичними реєстрами, реєстрами Мінагро та Мінмолоді. Проєктувала Міжнародний реєстр репарацій і готувала проєкт «єПосвідчення» для Мінсоцполітики. А також супровідні послуги на «Дії» для цих проєктів.
90% команди — це PM та бізнес-аналітики. Решта — невеликий юніт розробки на платформі реєстрів від Мінцифри. Коли необхідно залучити класичну розробку, компанія звертається до партнерських команд за девелоперами. Основна послуга компанії полягає у тому, що вона підсилює замовника (держоргани) в продакт-менеджменті та бізнес-аналізі.
ТОВ «Прозорі Рішення» спеціалізується на розробці програмних продуктів. Для державних установ розробляє системи керування даними, платформи дистанційного навчання, тестування та сертифікації та інструменти, призначені для оптимізації робочих процесів і забезпечення підзвітності в державному секторі.
Серед таких продуктів — Всеукраїнська школа онлайн «ВШО», Національна платформа можливостей професійного розвитку педагогічних працівників «EdWay», платформи для Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) та Національного мультипредметного тесту (НМТ).
Kitsoft — технологічна компанія, яка впроваджує цифрові продукти та розробляє сайти у сегменті gov.ua. Основний продукт компанії — Liquio — low-code платформа для створення цифрових послуг за принципом one-stop-shop. На ній розробляються вебсервіси за допомогою технології BPMN.
Серед проєктів Kitsoft — портал «Дія», десятки сервісів на ньому, зокрема «єМалятко», послуги для ФОПів і ТОВок. Також соціальні послуги під час ковіду та війни, електронні документи та відновлення втрачених, реєстрація проживання, послуги для забудовників та моряків тощо.
MK-Consulting — компанія з розробки програмного забезпечення з досвідом впровадження національних ІТ-проєктів. Компанія працює з напрямами здоров’я, ентерпрайз, фінтех, електронні закупівлі та електронний уряд.
Серед проєктів MK-Consulting — ePermit, MedSupply, «Дія», eRegistry of Museum Exhibits. А також хмарна та локальна віртуальна інфраструктура для державних установ, електронні довідки про COVID-статус, система електронних лікарняних листів, реєстрація громадян та електронні послуги для новонароджених та їхніх батьків тощо.
Компанія розробляла рішення для Міністерства охорони здоров’я, Укрзалізниці, Prozorro, Державної митної служби України та інших установ.
AMEDIA — продуктова ІТ-компанія з досвідом у веброзробці, мобільній розробці, дизайні та кібербезпеці. Компанія працює з клієнтами з України, Великої Британії, Швейцарії, Австралії, Швеції тощо. Головна мета AMEDIA — диджиталізація державних послуг.
Серед кейсів компанії — робота з порталом та застосунком «Дія», проєктом Дія Сity та UNITED24. А також освітніми платформами «Superludi 2.0» і «ЛЕГО». Серед клієнтів AMEDIA — Мін’юст та Мінцифри, Фонд Східна Європа, EGAP, TAPAS та інші.
💰 Які зарплати ІТ-спеціалістів у сфері GovTech
За словами засновника Strimco, у більшості державних інституцій не вистачає айтівців, тому GovTech зараз має перспективи.
На DOU зараз відкрито 90 вакансій у категорії GovTech — і здебільшого зарплатний діапазон в них або не вказаний, або варіюється в межах $1-2К. Загалом у сфері GovTech можна розділити зарплати за чотирма групами:
- у приватних компаніях;
- у донорських командах;
- у державних підприємствах (ДП);
- на державній службі.
Приватні ІТ-компанії пропонують середні за ринком зарплати, тобто GovTech-бізнес почувається за рівнем оплати праці приблизно так само, як і інший ІТ-бізнес.
Якщо ж говорити про донорські команди, там є поняття «стелі». Тобто спеціаліст, незалежно від свого рівня, може отримувати не більше ніж $4000, наприклад. Число залежить від донора. Проте середні зарплати в донорських командах спікери визначають як нижні за ринком. І якщо така команда наймає джуніора або мідла, то вона зможе запропонувати йому ринкову зарплату, а ось з сеньйорами буде складно через «стелю».
Важливо знати, що донорські проєкти мають довгий цикл контрактування. Від першої співбесіди до прийняття на роботу може минути
Найгірша ситуація із зарплатами на державній службі. Там CDTO можуть отримувати з преміями до $2000, а в команди розробки «стеля» може бути навіть $500. В середньому це зарплати $1000. Однак є винятки з правил. Наприклад, розробницькі зарплати на митниці регулюються спеціальною постановою, тому вони вищі.
У державних підприємствах зарплати залежать від того, як їх погодять у міністерствах. В середньому вони кращі, ніж на держслужбі, але нижчі, ніж у донорських команд. Але це все ще нижчі суми від ринкових.
Розгляньмо рівень зарплат на прикладі Senior Business Analyst в різних установах.
- приватні компанії — $3000-3500
- донорські команди — $2500
- державні підприємства — $1800-2000
- державна служба — $1000
Якщо говорити про можливість впливу, то держслужбовці чи працівники ДП можуть напряму вирішувати, як організувати державний процес. Донорська ж команда має владу над грошима і може за їхньою допомогою впливати на процеси, але вже менше. У приватних GovTech-компаній влади взагалі немає. І якщо хтось захоче ухвалити нерозумне або корупційне рішення, команда нічого не зможе з цим зробити.
🚩 Які є проблеми у сфері GovTech
Оновлення о 14:25: Приблизно третина всіх проєктів у сфері GovTech фінансувалася USAID. Зараз їхнє фінансування зупинене. Усі нові ініціативи призупиняються, а оплачуються лише ті, що реалізовані вже. За словами експерта Романа Ланського, далі всі контракти, найімовірніше, будуть на холді протягом трьох місяців. Детальніше розповіли в окремій новині.
Технологічні
Цікавить робота в оборонці?Засновник Strimco називає серед викликів велике навантаження, яке часом його буває складно спрогнозувати.
Наприклад, команда Strimco залучена до роботи над «Резерв+», де займається бізнес-аналітикою, пише вимоги до застосунку та супутніх продуктів. При запуску застосунку команда МО не очікувала, що його завантажить так багато людей. Через навантаження перші дні застосунок добряче «підвисав». Схоже було і з «Дією» під час нацвідбору Євробачення.
«Як на мене, цю проблему надто гіперболізують: що щось не дорахували і перші дні продукт „висить“. Його потім швиденько стабілізують, і все надалі працює добре. Таке стається досить часто, в тому числі в приватному секторі. Приміром, якось сервіс Megogo „ліг“ під час футбольного матчу», — зазначає Ланський.
Олександр Єфремов, засновник Kitsoft, пригадує: коли анонсували якусь державну допомогу, велика кількість людей відразу заходила на платформу і намагалася її замовити. Це навантаження призводило до гальмування всієї системи: інфраструктури, рішення, взаємодії з державними системами, що були залучені до цих сервісів.
Тоді підключалась команда DevOps, налаштовувала додаткове кешування, оптимізувала алгоритми, дивилась в реальному часі, яким чином і які запити, транзакції навантажують систему найбільше. І таким чином систему покращували, зменшували навантаження й обсяги даних, що передаються між сервісами.
Також важливим є питання кібербезпеки. На думку Олександра Єфремова, державним структурам варто додати кіберспеціалістів на кожному етапі створення продуктів і постійно аналізувати ризики.
Роман Ланський зазначає, що кібербезпеку майже неможливо зробити ідеальною. Адже дотримання усіх її правил зазвичай створює дуже незручні рішення для користувачів.
Оскільки державна система контролю за кібербезпекою трохи застаріла і реформується досить складно, відповідальність на себе беруть замовник і розробники. І вони вже вирішують, чи фокусуватимуться на цьому.
У GovTech є бюрократичні вимоги до кібербезпеки: коли проводиться атестація за усіма нормами (КСЗІ, СУІБ тощо). Проте реальна технологічна кібербезпека не покривається лише цими бюрократичними вимогами.
«Ми знаємо багато випадків, коли ці документи видавались швиденько без суворого контролю, як і загалом багато рішень, які попри атестат відповідності зламувались досить банально. Щоб система була захищеною, необхідно ще зробити багато роботи, крім папірця. І тут все залежить від рівня команди замовника та виконавців», — розповідає Ланський.
«Не існує чарівної пігулки у вигляді шифру чи технології, що гарантує кібербезпеку. Це рутинна, нудна, але дуже необхідна робота. Вона стосується багатьох аспектів: від організаційних до технічних. Ігноруючи принаймні один аспект, можемо отримати великі неприємності», — каже засновник Kitsoft.
Олександр Єфремов пригадує, що ще перед початком повномасштабного вторгнення, у січні, кібератаки зачепили інфраструктуру компанії. З того часу команда почала більше уваги приділяти кібербезпеці, навіть не маючи постійного запиту від усіх замовників. Зараз Kitsoft проходить сертифікацію ISO 27001, налагоджує внутрішні процеси та допомагає замовникам покращити рівень кібербезпеки у них.
Крім того, державним структурам варто запровадити практику Zero Trust, коли будь-який елемент системи при проєктуванні розглядається як зламаний. Тобто це підхід, при якому компоненти системи не мають довіряти одне одному.
«В контексті кібербезпеки варто розглядати сценарій, не просто коли „адміністратор зайшов“, а коли зловмисник зайшов. І що станеться, якщо він отримує несанкціонований доступ. Це трохи змінений світогляд, але люди, які професійно займаються кібербезпекою, саме так мають дивитися на речі. Для них немає абсолютно безпечного сервера, користувача, технології. І тоді вони можуть побудувати таку систему, що при зламі одного її компоненту, не буде втрати даних або виходу з ладу всієї системи», — розповідає Єфремов.
Ще одна проблема GovTech — неточності в даних. У державі є два принципи роботи з даними: коли первинним є паперовий документ і коли цифровий. Наприклад, якщо є розбіжності у даних між паперовим і цифровим паспортом, то коректними вважаються ті, що у паперовому.
«У більшості базових реєстрах первинними є саме паперові документи, тому важливіше видати їх з правильними даними. А як ці дані потім переносяться у цифровий реєстр — другорядне питання. І через це виникає багато неточностей у цифрових даних.
Один із прикладів — відстрочка для людей з інвалідністю. Для цього був потрібен реєстр таких громадян. Є Центральний банк даних з проблем інвалідності, але там інформація вноситься після того, як людина отримає паперову довідку з МСЕК. Відповідно чиїсь дані могли і не внести. Ми знайшли цьому рішення і звернулися до реєстрів Пенсійного фонду, адже люди з інвалідністю отримують пенсію. І з огляду фінансового питання, за цим ретельніше стежать.
Натомість, якщо паперовий документ є просто витягом із реєстру, і він вторинний, тоді є значно більша мотивація стежити за тим, щоб усі дані були актуальними та повними у реєстрі», — розповідає засновник Strimco.
Ще одним технологічним викликом для команди Strimco став ідентифікатор інформації про людину — унікальний номер запису в реєстрі (УНЗР, на кшталт ID громадянина). Його присвоюють тим, хто отримує біометричний паспорт або дітям, які народилися після 2020 року. Дані решти людей у цей реєстр не вносяться. І у нас є
Якщо цим людям потрібно надавати послуги, то ідентифікувати їх досить складно, доводиться шукати в інших реєстрах та звіряти інформацію. І ця проблема не зникне, доки у всіх громадян країни не буде біометричного паспорта.
Бюрократичні труднощі
Серед бюрократичних проблем у GovTech — непередбачуваність термінів. Буває, що від подачі на закупівлю до її оголошення може минути від кількох місяців до року. Роман Ланський пригадує ситуацію, коли оголошення тендеру на розробку системи затрималось на півтора року.
«Коли тебе запрошують взяти участь у проєкті, ти маєш заздалегідь продумати, які ресурси і команда тобі будуть потрібні. Тому непередбачуваність з термінами закупівлі може бути проблемою. Та і коли її оголосять, це не означає, що робота стартує.
У нас була ситуація, коли ми виграли тендер і замовник просив розробити систему за чотири місяці. Ми погодились, почали роботу і чекали підписання контракту. Але це відбулося лише через два місяці. І формально на роботу у нас залишилося ще два. Через що замовник сказав, що вони не встигнуть її прийняти і не пояснять аудиту, як так швидко було розроблено рішення. В результаті у договорі йшлося лише про розробку ТЗ, а розробку рішення перенесли на значно пізніший термін. Тому починати роботу до підписання контракту, навіть вигравши тендер — ризиково, адже щось може змінитись», — розповідає Роман Ланський.
Засновник Strimco пригадує і те, що вже у процесі розробки замовник може додавати технічні вимоги зі свого боку. Адже він міг спочатку не продумати всю функціональність, яка для нього є важливою. І оскільки є бюрократичний процес прийому проєкту, замовник може натиснути на виконавця, тож той змушений буде дороблювати продукт. А це все ризики, які передбачають зайві витрати. І бувало, що нова на GovTech-ринку компанія через такі доопрацювання продукту виходила в мінус і більше не хотіла мати справу з GovTech.
Засновник Kitsoft зазначає, що у GovTech є бюрократичні особливості, до яких варто бути готовим компаніям, які звикли працювати у приватному секторі. Основна з них — замовники вимагають велику кількість документації, обов’язково паперової. Адже цифрові документи можуть бути знищені під час кібератак, тож повинен бути резерв.
«Це здається дивною вимогою у 21 столітті, але потім розумієш, що може прилетіти ракета і знищити серверну. Або бути кібератака, що пошкодить інфраструктуру. Отже, повинні бути резервні паперові носії, щоб відновити критичну державну систему.
Це був челендж — зрозуміти, що іноді документація може забрати ресурси майже як розробка самої системи. Й іноді від держави є вимога досить великої кількості документів. Тобто замовник хоче перестрахуватись, щоб ми ще детальніше описали певні елементи системи, особливості їх роботи тощо. Але для нас з часом ця вимога стала цілком зрозумілою», — зазначає Олександр Єфремов.
Наступний бюрократичний виклик — ретельна перевірка продукту. Наприклад, бізнеси зазвичай ставляться до цього більш лояльно, тому що вони зацікавлені швидше запуститися, а держава зацікавлена зменшити ризики. Тому перевірки GovTech-продуктів можуть тривати дуже довго, комісія перевіряє кожну функціональність, дає свої пропозиції.
«Треба розуміти, що держава — дещо консервативна структура. Ми стикалися з досить прискіпливим і довгим процесом прийому і тестування продуктів. Але насправді, якщо підготуватися, впевнено демонструвати свої рішення, захищати власну думку, то навіть при роботі з державними структурами досягаєш результату», — розповідає засновник Kitsoft.
🐞 «За все хороше, проти всього поганого». Чому виникають технологічні баги
Економія на тестуванні
За словами Ланського, український GovTech значно бідніший за європейський. А коли мало коштів та жорсткі терміни, команда передусім економить на тестуванні. Тому в багатьох державних продуктах кінцевий користувач і є тестувальником.
«Коли я працював в аутсорсинговій компанії, у нас на тестування був виділений пристойний бюджет, був величезний тест-юніт. І загалом тестувальників та бізнес-аналітиків було більше, ніж розробників. На проєктах ставили високі вимоги до тестування. Бувало таке, що ми покривали 80% продукту автотестами, 90% — юніт-тестами.
У GovTech середньостатистичний замовник навіть у вимогах не писатиме про такі стандарти тестування. Адже це дуже дорого. І тому воно виходить поверховим», — зазначає засновник Strimco.
Більшість закупівель визначає переможців суто за ціною, тому якщо закласти завеликий бюджет на тестування, можна стати неконкурентним.
Робота без кінцевої мети
За словами засновника MK-Consulting, іноді розробники починають роботу над проєктом, не бачачи кінцевої мети. І впровадження систем йде без конкретного фокусу, «за все хороше, проти всього поганого». І замість формування MVP (мінімально життєздатного продукту), нагромаджуються непотрібні функціональності. Від цього складність проєкту сильно зростає, і з’являються баги.
Неналежна підтримка
«Якщо замовник забезпечує підтримку суто власними силами, а рівень зарплати інженерів в держсекторі точно менший, ніж у комерційному, то розраховувати на якісну підтримку. Тому поле для помилок просторе як українські степи», — розповідає засновник MK-Consulting.
Відсутність розвитку
Як позитивний приклад спікери наводять окремі ЦОВВ/ДП, в яких сильні команди, горизонт планування 3+ роки, законодавча база. Там є помітний розвиток. Приклади: «Дія», «Прозорро», «Прозорро.Продажі», e-Health тощо.
«Там, де в Gov-Tech продуктах є розвиток, проблема критичних помилок не стоїть. Так, помилки будуть, бо це постійний процес розробки й удосконалення, але це абсолютно нормальна історія у світовій практиці. У кого зі світових комерційних топ продуктів не було багів?
Інша історія, якщо замовник нехтує розвитком. У його розумінні розробку закінчили, акти підписали, код на диск записали, в сейф поклали. Все, має працювати, поки є живлення в розетці. Ось такі продукти падають так, що підняти їх потім дуже важко. Про безпеку тут навіть немає що казати. Продукт, який не має розвитку, мертвий продукт», — зазначає Максим Корженевський.
⏰ Чому підтвердження бронювання займає 72 години: дослідження ринку користувачів
Компанії розповіли, що не завжди замовник є ініціатором дослідження потреб користувачів. Іноді виконавці самі беруть на себе це завдання. Чиновники хочуть насамперед оцифрувати свій процес і рідко мають ресурс сфокусуватись на зручності та інтересах кінцевих користувачів. Навіть коли це працівники відомства на місцях. Тому частіше виконавці шукають способи створити сервіс, що буде зручний для юзерів. І беруть на себе їхні та бізнесові потреби, зазначає Роман Ланський.
Потребами користувачів переймаються донори. Наприклад, проєкт UNDP, який фінансує частину проєктів Мінцифри, наполягає на тому, щоб усі продукти, на які вони виділяють кошти, були інклюзивними. Мова про стандарти WCAG. І якщо ці стандарти з інклюзії не дотримані, вони мають право не приймати продукти й відповідно не виплатити кошти розробникам.
Засновник Strimco розповідає, що його команда іноді теж досліджує потреби користувачів і закладає їх у свої продукти. Зокрема, кістяк команди — фахівці, які були залучені у митну реформу у
Засновник Kitsoft Олександр Єфремов розповідає, що усі продукти компанії після узгодження із замовником проходять бета-тестування. Під час нього користувачі дають свої зауваження і побажання, і продукт іде на доопрацювання. Тож від ідеї до продакшену він може суттєво змінюватись. Якщо є запит, продукт можуть вдосконалювати вже після його реалізації.
«Ми запустили швидку послугу бронювання, де людина могла отримати його буквально за хвилину. І сталося так, що користувачі почали зловживати цим. Наприклад, подавати заявку вже після того, як почали спілкуватися з ТЦК. Тож ми змінили підхід, і тепер на підтвердження бронювання йде 72 години. Це було нескладно та швидко зробити завдяки гнучкості технології.
Також коли ми помітили, що деякі компанії бронюють багато співробітників, то дали можливість імпорту/експорту з електронних таблиць. І це пришвидшило процес заповнення заявок», — розповідає Олександр Єфремов.
🐟 Важлива «еРиба», або Чому люди йдуть працювати в GovTech
У команді Strimco кажуть, що це можливість працювати над цікавими та суспільно важливими проєктами.
«Якщо подивитись на наше портфоліо, там немає нічого нудного, того, що не впливає на економіку чи громадськість. Зараз ми працюємо над групою проєктів для армії, тут мотивація очевидна. Також ми виграли тендер на великий проєкт з репарацій.
У нас є проєкти, що мають соціальне значення: в освітній та культурній сфері, раніше бували у медичній. Ми не беремося за оцифрування незрозумілих звітів. Наприклад, проєкт „еРиба“, у якого дуже мемна назва, на практиці, приносить колосальну економію в бюджет і зменшення браконьєрства. Тому для нас така робота важлива», — розповідає Роман Ланський.
За майже три роки роботи команда Strimco розширилася з 13 до 70 людей, щоб працювати у різних сферах. Як можливість масштабування компанія бачить експорт власних розробок на американський, європейський та азійський GovTech-ринки.
«Для нас це місійна річ, адже багато друзів-вестернів нині нам допомагають. Тому було б класно у зворотній бік експортувати наші успішні доробки», — зазначає Ланський.
Олександр Єфремов, засновник Kitsoft, розповідає, що компанія планує масштабуватись за межі України. Вона вже запустила програму сертифікації навчання партнерів на платформі Liquio. Тобто не тільки Kitsoft розробляє на платформі продукти, а також інші партнерські компанії навчаються, самі створюють проєкти, заробляють і в тому числі контриб’юють у спільний продукт. І ці рішення Kitsoft хоче спрямувати й у інші країни.
Компанія вже відкриває представництво в Німеччині та разом з партнерами пілотує проєкти для міст. Оскільки команда Kitsoft брала участь у розробці проєкту «Київ Цифровий», то має досвід у цифровізації міських послуг. Крім того, створює представництво в Бельгії для реалізації пілотного проєкту, пов’язаного зі спрощенням відкриття бізнесу.
«Відкрити бізнес в Бельгії з погляду бюрократії значно складніше, ніж в Україні. Наше завдання — спростити та здешевити цей процес. На наш погляд, Україна може бути взірцем для стрімкої модернізації державних послуг», — розповідає Єфремов.
Ще засновник згадав про удосконалення напряму кібербезпеки, поширення інклюзивних стандартів у продукти компанії та впровадження ШІ, що допоможе розробникам швидше створювати сервіси на платформі Liquio.
3асновник MK-Consulting Максим Корженевський зазначає, що слоган компанії — Develop systems that Matter. І це мотивує команду робити продукти, створювати послуги, якими вони, їхні рідні, знайомі користуються щодня.
«З 2014 року, коли почали з’являтися прогресивні GovTech-продукти, вони зазвичай стали прив’язаними до реформ. Тобто, розробляючи якусь систему, ти ще й долучений до реформування застарілих інституцій в державі. І це ніяк не можна порівняти зі створенням комерційних продуктів у якомусь фінтеху. Працюючи на GovTech-ринку, ти і українцям життя полегшуєш, і державу реформуєш», — пояснює Корженевський.
13 коментарів
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.