Майже рік на воєнних рейках. Яким був 2022-й для ІТ-індустрії — підсумки DOU

2022-й мав стати роком стрімкого зростання IT-індустрії, зокрема через відкладений попит на IT-продукти та сервіси у період пандемії COVID-19.

Компанії готувались до розвитку своїх локацій всередині країни, збільшення кількості співробітників та поступової глобалізації, але повномасштабна війна внесла корективи як у плани українців, так і їхніх бізнесів.

У цьому матеріалі ми згадуємо, як розвивалась українська ІТ-галузь протягом вже майже року повномасштабної війни, та підбиваємо підсумки.

🔴 січень-березень. Від очікування до прийняття війни

У січні 2022 року ми дослідили внутрішню міграцію айтівців на території України та опублікували відповідну мапу. Тоді переїзд з Києва був вельми рідкісним явищем — 96% уродженців столиці чи Київській області залишалися там жити та працювати. У Львові й Харкові цей показник становив 90% айтівців.

Тоді українці ще не мали уявлення про масштаби міграції, які чекають на ІТ-спільноту менш ніж за два місяці.

На початку лютого переїжджали відносно небагато людей. Попри повідомлення щодо загрози вторгнення рф, більшість айтівців дотримувалися думки, що переїзд — завчасне рішення. Компанії оголошували про свої BCP-плани, але масової та централізованої релокації на початку та всередині лютого не проводили.

З настанням 24 лютого українське ІТ завмерло, але лише на кілька днів: нові вакансії на ринку майже не з’являлись, стрімке падіння їх кількості та активності рекрутерів можна простежити за аналітикою Djinni. Тоді люди евакуювались або ж допомагали з евакуацією родичам, а компанії втілювали свої ВСР у життя.

Вже 26 лютого Мінцифри оголосило про створення IT-армії — волонтерської організації для боротьби з агресором у кіберпросторі. Ця група об’єднала понад 300 тисяч фахівців за менш ніж тиждень свого існування.

Того ж дня російські медіа написали про «безпрецедентні за масштабом кібератаки» на портал «Госуслуги», сайти Кремля, Держдуми, пропагандистського «Першого каналу», «Роскосмосу» та «РЖД», які «налічували понад 50 DDoS-атак [із загальними запитами] у понад 1 ТБ».

Про успіхи ІТ-армії та інших схожих волонтерських об’єднань, які тоді виникали чи не щогодини, ми читали ще багато місяців поспіль.

27 лютого в Україні запустили підтримку сервісу супутникового інтернету Starlink, а засновник компанії Ілон Маск повідомив про відправлення першої партії терміналів, що забезпечують з’єднання із супутниками.

На початку березня індустрія мусила швидко стати на рейки воєнного часу, однією рукою евакуюючи людей, а іншою — не дозволяючи клієнтам компаній піти, а продуктам «впасти».

Великі компанії організовували евакуації, розгортали тимчасові прихистки (шелтери) на базі офісів у західній частині України та створювали внутрішні волонтерські групи для допомоги колегам.

За підсумками аналітики DOU першого місяця великої війни, понад 60% айтівців були змушені залишити свої домівки та переїхати в безпечніше місце. Майже половина ІТ-спеціалістів (46%) релокувались в межах України, ще 14% виїхали за кордон.

При цьому станом на кінець березня понад 80% опитаних фахівців уже працювали фултайм, хоча подекуди це доводилося робити в екстремальних умовах. Посеред березня ми попросили наших читачів надіслати фото своїх «офісів» — вони працювали у бомбосховищах, ванних, підвалах, коридорах тощо.

Багато компаній повідомляли, що 75–90% їхніх співробітників повернулися до роботи фултайм або парт-тайм вже за тиждень після початку повномасштабної війни.

За два тижні після вторгнення деякі компанії відновили наймання співробітників. При цьому стали активніше шукати кандидатів у Європі, а сам рекрутинг-процес розгорнули у менших обсягах, ніж планували до війни.

А вже наприкінці березня, згідно з опитуванням Асоціації IT Ukraine, майже 85% компаній працювали у більш-менш нормальному бізнес-ритмі.

🟡 квітень-червень. Перерозподіл айтівців та адаптація до нових реалій

У квітні ми з’ясували, куди саме переїхали українські айтівці, та склали мапи внутрішньої та зовнішньої міграції. Переїзди торкнулися спеціалістів з усієї країни. Найчастіше айтівці релокувалися з Харкова (87% респондентів) і Чернігова (89%), а також з Києва (80%), що порушило питання про подальшу долю ІТ-галузі у цих регіонах.

Найпопулярнішими пунктами призначення стали Львівська, Івано-Франківська області та Закарпаття.

Масовий відплив людей до заходу навіть спричинив регіональні суперечки за айтівців поміж ІТ-кластерами. Дискусія розгорнулась після заснування Закарпатського ІТ-кластера, який обіцяв звільнити співробітників компаній від мобілізації, якщо ті перереєструють свій бізнес у їхній області, а відповідно туди ж платитимуть і податки. В інших регіонах, зокрема Харкові, такі заяви та плани сприйняли несхвально та подекуди називали «грабунком».

Помітнішим став вплив великої війни на ринок праці. В особливо кепських умовах опинились початківці: кількість пропозицій роботи знизилась на 70–80% для джуніорів з досвідом та без нього. Та навіть для фахівців з понад п’ятирічним досвідом кількість пропозицій тоді скоротилася на 40%.

Також у квітні почали ширитися тривожні новини про відмови клієнтів з-за кордону працювати з айтівцями, які продовжують перебувати на території України. Аналогічні проблеми виникали й під час найму: нам не раз повідомляли про історії, коли розробникам відмовляли у співбесідах, якщо вони продовжували жити в Україні. Масовим явищем це не стало, втім багато компаній на той час не бажали коментувати це. Аутсорсингові компанії зосередили свої зусилля на доведенні замовникам, що попри очевидні безпекові ризики у країні місцева ІТ-індустрія продовжує ефективно працювати.

Найбільше ж негативних наслідків через велику війну відчули продуктові ІТ-компанії, орієнтовані на внутрішній український ринок. Дмитро Волошин, засновник Preply, тоді розповідав DOU: " У продуктових компаній на українському ринку трагедія — просадка 30–50%, якщо не кінець бізнесу. А ось ті компанії, які працюють на глобальні ринки, просядуть на 5–10%«.

Крім того, під ударом опинилися компанії з R&D-центрами, які не передбачали віддалену роботу своїх працівників.

У травні ми проаналізували майже 140 тисяч вакансій на jobs.dou.ua і детально дізналися, як змінився ринок праці під час повномасштабного вторгнення росії. Кількість вакансій на той час становила близько 40% від довоєнного рівня. Змінилася і географія вакансій: збільшилась частка пропозицій для віддаленої роботи, а деякі українські компанії активно почали розміщувати позиції за кордоном (передусім у Польщі).

У червні помітним став тренд на повернення айтівців додому, зокрема з-за кордону. Східним областям країни через військові дії, як і раніше, довелося нелегко: за словами місцевих ІТ-кластерів, на той час локальний ринок втратив 80–90% грошових оборотів.

Тим часом в Україні за ініціативи Мінцифри стартував державний освітній проєкт для світчерів — ІТ Generation, у межах якого ІТ-спеціальностям навчать тисячу людей. Все це коштом партнерів проєкту.

Якщо ж визирнути трохи за межі української ІТ-бульбашки, то на початку літа (і трохи раніше) ми спостерігали, як штормить американський ІТ-ринок: акції Facebook, Amazon, Apple, Netflix і Alphabet (материнської компанії Google) втратили до двох третин своєї вартості. Ці події стали підґрунтям для масштабних скорочень в ІТ-гігантах, які ми побачимо вже за кілька місяців — наприкінці осені 2022 року. А у Twitter сотні співробітників звільнятимуться через ультиматум нового власника компанії — Ілона Маска, а не ринкові умови.

🟢 липень-вересень. Повернення додому та питання грошей

На початку липня неочікувано постало питання переміщення військовозобов’язаних на території України, після того як Запорізька обласна військова адміністрація повідомила, що військовозобов’язаним чоловікам регіону обмежили виїзд в інші частини країни.

Згодом інформацію про такі обмеження підтвердили у Генштабі, але, враховуючи реакцію суспільства, 6 липня суперечливий порядок скасували й відправили його на доопрацювання. Цю норму так і не ухвалили.

Також улітку в ІТ-секторі гостро стояло питання грошей, зокрема через введення Нацбанком множинних курсів: тодішній фіксований курс у 29,25 грн за долар суттєво відрізнявся від ринкового, який на той час становив близько 35 гривень. Тож розробники із зарплатою в доларах де-факто отримували набагато менше. Однак вже 21 липня Нацбанк на втіху українській ІТ-індустрії зафіксував офіційний курс гривні до долара США на новому рівні — 36,5686 грн/дол.

Тим часом наше літнє дослідження зарплат айтівців показало такі результати. Попри початок повномасштабної війни зарплати українських розробників у першому півріччі 2022-го зросли: медіана в червні становила $3400 проти $3300 в грудні 2021 року. Активніше збільшувалися зарплати досвідчених спеціалістів (рівня Senior та вище).

Зарплати тестувальників у першій половині 2022 року змінювалися нерівномірно. В Automation QA та General QA вони продовжували зростати, а в Manual QA дещо впали. Трошки збільшилися компенсації спеціалістів від інтернів до сеньйорів, а зарплати техлідів та менеджерів зменшилися.

Щодо компенсацій українських PM, HR, DevOps, Data Scientists та інших ІТ-спеціалістів, то зростання зарплат у більшості представників цих напрямів припинилося через початок великої війни. Зарплати у C-level та РМ навіть мали тенденцію до зниження. Водночас продовжували збільшуватися зарплати Site Reliability Engineers, деяких спеціалізацій Data Science, а також HR-спеціалістів.

У серпні ми оновили наш рейтинг топ-50 ІТ-компаній. Майже половина з них показала негативну динаміку зростання, а загальна кількість ІТ-спеціалістів на той час зменшилася майже на три тисячі осіб. Відбулися зміни й у «великій п’ятірці» — цього року Ciklum вперше за 10 років опинився за межами п’яти найбільших компаній.

Понад 60% IT-бізнесів з цього переліку повідомили, що не зупиняли найм в Україні після 24 лютого. Але такий самий відсоток компаній заявили про скорочення обсягів рекрутингу на понад 20% у лютому-липні 2022-го.

Ми також запитали компанії про закриття фізичних офісів в Україні. Найбільше постраждав Харків — там закрили офіси 13 компаній. Ще вісім компаній — у Києві. Окрім цього, офіси закривали в Одесі, Херсоні, Дніпрі, Сумах, Черкасах, Житомирі.

Спостерігався і зсув цінностей айтівців щодо компаній. Невелике опитування рекрутерів показало, що для людей насамперед стали важливими проукраїнська позиція компанії, а також відсутність співробітників з росії та білорусі. Розробники також хотіли мати змогу отримати психологічну допомогу, піти на бенч, якщо скоротять проєкт, мати фінансову стабільність.

У вересні ми обговорювали потенційну реформу «все по десять», провал програми «єВідрядження» та особисті інвестиції під час війни.

А також продовжили вивчати міграцію ІТ-спеціалістів. Ще влітку 42% ІТ-спеціалістів повернулися до Києва й ще 11% планували це зробити найближчим часом. Також активно повертались до Сум (36% та 4%), Чернігова (34% та 11%) та Житомира (33% та 7%). Близько 20% повернулися у Вінницю та Полтаву.

🔵 жовтень-грудень. Ера блекаутів та підготовка до зими

Жовтень передусім запам’ятався «новим етапом» масованих ракетних обстрілів України. Вранці 10 жовтня росіяни завдали ракетних ударів по мирних кварталах українських міст, зокрема по центру Києва. Також окупанти гатили по енергетичній інфраструктурі, через що по всій країні почались віялові вимикання електроенергії.

За кілька днів до цього ми обговорювали з ІТ-фахівцями та компаніями підготовку до схожих сценаріїв. Нас запевнили: компанії забезпечують офіси альтернативними джерелами живлення та доступом до мережі, подекуди відкривають тимчасові притулки для колег і мають укриття. Айтівці ж ладні були витрачати на підготовку до зими з потенційними блекаутами чималі кошти.

Енергетична криза продовжила поглиблюватись у листопаді. Компанії розповідали нам про свої «плани Б», якщо не буде світла та води. Тим часом серед айтівців розгорнулося «полювання» за інтернет-провайдерами, які можуть дати доступ до мережі й без електрики вдома.

Також листопад запам’ятався гучними оголошеннями про скорочення працівників на американському ІТ-ринку. Про звільнення повідомили в Meta, Salesforce, Amazon та інших великих компаніях.

У грудні, позаяк обстріли росіянами енергетичної інфраструктури України стали «звичним явищем», для бізнесів та айтівців ще гостріше постало питання продовження роботи за будь-яких умов. Частина компаній навіть оголосила про перевезення працівників до локацій зі стабільним резервним живленням, зокрема на захід України.

Судячи з нашого опитування компаній, це явище не стало масовим, втім потенційне погіршення енергетичної кризи непокоїть як ІТ-компанії, так і їхніх клієнтів.

🟣 Де ми врешті решт опинилися

👨‍💻 Ринок кандидата переходить до ринку роботодавця

Найпомітнішим наслідком повномасштабної війни в Україні для ІТ-галузі став перехід від ринку кандидата до ринку роботодавця. Передусім це пов’язано з боязким ставленням закордонних клієнтів (а саме на них орієнтовані найбільші аутсорсингові компанії України) до продовження найму в Україні й відповідно тим, що стає менше пропозицій на ринку для айтівців.

Згідно з аналітикою Djinni, наприкінці вересня шукали роботу близько 65 тис. спеціалістів, тоді як вакансій було вп’ятеро менше.

При цьому, на противагу тренду 2021 року, кандидати втричі частіше відгукувались на пропозиції та самостійно писали рекрутерам.

Ці тенденції підтверджують компанії. Наприклад, у Ciklum зазначають: нові клієнти оцінюють ризик роботи з командами в Україні як високий та не готові запускати тут нові проєкти через нестабільну безпекову та енергетичну ситуацію. Тому й спостерігається зміна балансу: з ринку кандидата ініціатива зміщується в бік роботодавця, пропозиція нині переважає над попитом. Менше це стосується кандидатів рівня Senior та Expert, однак і для них пошук нової роботи стає складнішим. А в SoftServe цьогоріч спостерігали вдвічі більшу кількість кандидатів на одну вакансію, аніж у 2021-му.

Крім того, «перегрітий» ринок перенасичений початківцями, зокрема через наплив світчерів. Після 24 лютого багато українців залишились без роботи, тож попит на стабільне IT зріс.

Втім таку тенденцію спостерігали під час кожної кризи за останні 10 років: спочатку 2014 року, потім під час пандемії COVID-19.

«Річ у тім, що будь-яка криза спричиняє стурбованість замовників. Частина з них може призупиняти роботу, менше нових проєктів заходить в Україну. Це явище тимчасове, проте зниження кількості замовлень, звісно, впливає на кандидатів», — каже віцепрезидент з освітніх питань Асоціації IT Ukraine та Chief Learning Officer у Sigma Software Максим Почебут.

Також скорочення в ІТ-компаніях змушують українських айтівців шукати нових можливостей. Поки що ця тенденція не глобальна, але вже помітна. Про таки випадки ви можете прочитати у телеграм-каналі «Підслухано в ІТ».

🗺️ Глобалізація українських ІТ-компаній вимушено пришвидшилась

Війна суттєво розширила географію українського ІТ. Згідно з дослідженням Асоціації IT Ukraine, 27% компаній відкрили офіси за кордоном. Деякі з них перемістили свої штаб-квартири з південного, східного, північного та навіть центрального регіонів України у західний.

Втім, на думку ЕРАМ, переміщення айтівців в межах України під час війни мають тимчасовий характер. Після перемоги більшість спеціалістів захоче повернутися додому, Харківський кластер зможе відновити свою роботу до стану 24 лютого або навіть покращити свої позиції. Все це, звісно, можливо при безпечних умовах проживання та роботи.

💰 ІТ-галузь лишилася стабільним та суттєвим важелем економіки

Попри складні умови, частка ІТ-сектору в структурі експорту послуг досі найбільша — 43%, що дорівнює $4,6 млрд доларів США. Ба більше, навіть протягом першого кварталу 2022 року український ІТ-сектор демонстрував гарну динаміку — зберігав темпи експорту та показував приріст попри воєнний стан.

Так, у Ciklum зазначають: важливість ІТ-індустрії для економіки країни складно переоцінити. За очікуваннями ІТ Асоціації, частка експорту ІТ-послуг у ВВП зросте принаймні на 50% і принесе у держбюджет понад 7 мільярдів доларів за підсумками 2022 року. Крім того, варто згадати благодійні внески компаній на підтримку військових та гуманітарних ініціатив. Лише Харківський IT-кластер та айтівці міста виділили на допомогу ЗСУ та українцям в цілому понад мільярд гривень.

В Intellias кажуть, що ІТ-бізнес загалом виявився досить стійким та здатним швидко відновлювати свою роботу. Цьому посприяло те, що більшість ІТ-компаній працюють із глобальними, а не вітчизняними клієнтами. Тобто більшість клієнтів українських компаній не постраждала від війни й могла й далі замовляти ІТ-послуги.

Питання було лише в тому, чи зможуть українські IT-компанії ефективно виконувати свої зобов’язання перед клієнтами. І той, хто готувався до цього заздалегідь, мав Emergency Response Team та чіткий Business Continuity Plan, який почали відразу реалізовувати, зміг легше пережити найскладніші часи кінця лютого і перших місяців весни. Також велику роль відіграла підтримка бізнесу іноземними партнерами й клієнтами.

Невдовзі DOU представить великий матеріал з планами та прогнозами для індустрії на 2023 рік.