Майже рік на воєнних рейках. Яким був 2022-й для ІТ-індустрії — підсумки DOU
Компанії готувались до розвитку своїх локацій всередині країни, збільшення кількості співробітників та поступової глобалізації, але повномасштабна війна внесла корективи як у плани українців, так і їхніх бізнесів.
У цьому матеріалі ми згадуємо, як розвивалась українська ІТ-галузь протягом вже майже року повномасштабної війни, та підбиваємо підсумки.
🔴 січень-березень. Від очікування до прийняття війни
У січні 2022 року ми дослідили внутрішню міграцію айтівців на території України та опублікували відповідну мапу. Тоді переїзд з Києва був вельми рідкісним явищем — 96% уродженців столиці чи Київській області залишалися там жити та працювати. У Львові й Харкові цей показник становив 90% айтівців.
Тоді українці ще не мали уявлення про масштаби міграції, які чекають на ІТ-спільноту менш ніж за два місяці.
На початку лютого переїжджали відносно небагато людей. Попри повідомлення щодо загрози вторгнення рф, більшість айтівців дотримувалися думки, що переїзд — завчасне рішення. Компанії оголошували про свої BCP-плани, але масової та централізованої релокації на початку та всередині лютого не проводили.
З настанням 24 лютого українське ІТ завмерло, але лише на кілька днів: нові вакансії на ринку майже не з’являлись, стрімке падіння їх кількості та активності рекрутерів можна простежити за аналітикою Djinni. Тоді люди евакуювались або ж допомагали з евакуацією родичам, а компанії втілювали свої ВСР у життя.
Вже 26 лютого Мінцифри оголосило про створення IT-армії — волонтерської організації для боротьби з агресором у кіберпросторі. Ця група об’єднала понад 300 тисяч фахівців за менш ніж тиждень свого існування.
Того ж дня російські медіа написали про «безпрецедентні за масштабом кібератаки» на портал «Госуслуги», сайти Кремля, Держдуми, пропагандистського «Першого каналу», «Роскосмосу» та «РЖД», які «налічували понад 50 DDoS-атак [із загальними запитами] у понад 1 ТБ».
Про успіхи ІТ-армії та інших схожих волонтерських об’єднань, які тоді виникали чи не щогодини, ми читали ще багато місяців поспіль.
27 лютого в Україні запустили підтримку сервісу супутникового інтернету Starlink, а засновник компанії Ілон Маск повідомив про відправлення першої партії терміналів, що забезпечують з’єднання із супутниками.
На початку березня індустрія мусила швидко стати на рейки воєнного часу, однією рукою евакуюючи людей, а іншою — не дозволяючи клієнтам компаній піти, а продуктам «впасти».
Великі компанії організовували евакуації, розгортали тимчасові прихистки (шелтери) на базі офісів у західній частині України та створювали внутрішні волонтерські групи для допомоги колегам.
За підсумками аналітики DOU першого місяця великої війни, понад 60% айтівців були змушені залишити свої домівки та переїхати в безпечніше місце. Майже половина ІТ-спеціалістів (46%) релокувались в межах України, ще 14% виїхали за кордон.
При цьому станом на кінець березня понад 80% опитаних фахівців уже працювали фултайм, хоча подекуди це доводилося робити в екстремальних умовах. Посеред березня ми попросили наших читачів надіслати фото своїх «офісів» — вони працювали у бомбосховищах, ванних, підвалах, коридорах тощо.
Багато компаній повідомляли, що
За два тижні після вторгнення деякі компанії відновили наймання співробітників. При цьому стали активніше шукати кандидатів у Європі, а сам рекрутинг-процес розгорнули у менших обсягах, ніж планували до війни.
А вже наприкінці березня, згідно з опитуванням Асоціації IT Ukraine, майже 85% компаній працювали у більш-менш нормальному бізнес-ритмі.
Головні ІТ-новини березня
На початку березня компанії почали оголошувати про вихід з російського та білоруського ринків або ж замороження послуг для тамтешніх клієнтів. Зокрема, на початку березня це зробили Bolt, NVIDIA, Terrasoft, Grammarly, MacPaw, Coursera, EPAM, Samsung,"Бітрікс24«, Preply, Luxoft, Netflix, Akamai, Sketch, Figma та інші.
Низка ІТ-гігантів оголосили про свою підтримку та допомогу Україні.
Прокотилася і перша хвиля скорочень в українському ІТ: наприкінці першого місяця війни про велику реорганізацію зі скороченням 40% команди та урізанням зарплат повідомила компанія EVO. У Parimatch Tech скоротили 15% спеціалістів. Rozetka оголосила про припинення співпраці з більшістю ІТ-фахівців. Трохи згодом, у квітні, TemaBit відправила 30% спеціалістів на «холд». А IT-фахівці «Нової пошти» розповідали, що їх змушують брати неоплачувану відпустку заднім числом.
Також важливо:- Ajax та STFalcon розробили застосунок, що попереджає про повітряну тривогу (а ми згодом записали з його розробником інтерв’ю про запуск проєкту).
- Міністр цифрової трансформації Федоров запропонував не мобілізувати ІТ-спеціалістів до війська, бо вони воюють у кіберпросторі.
- Міноборони і YouControl запустили платформу «Люди для України».
- Команда «ЛУН Місто» створила «Корисну карту», щоб українці могли знайти робочі супермаркети, аптеки й поштові відділення.
- Команда волонтерів розробила портал для Збройних сил України.
- В Україні створили умови для запуску легального крипторинку.
- Президент Володимир Зеленський оголосив про запуск податкової реформи з дерегуляцією бізнесу і добровільним ЄП для ФОПів.
- Президент підписав «Закон про хмарні послуги для держорганів».
- В Україні запрацювала міжнародна електронна платіжна система PayPal.
- Мінцифри змінило умови спецрежиму Дія City на час війни.
- У Львові кількість ІТ-фахівців через масову релокацію зросла втричі.
🟡 квітень-червень. Перерозподіл айтівців та адаптація до нових реалій
У квітні ми з’ясували, куди саме переїхали українські айтівці, та склали мапи внутрішньої та зовнішньої міграції. Переїзди торкнулися спеціалістів з усієї країни. Найчастіше айтівці релокувалися з Харкова (87% респондентів) і Чернігова (89%), а також з Києва (80%), що порушило питання про подальшу долю ІТ-галузі у цих регіонах.
Найпопулярнішими пунктами призначення стали Львівська, Івано-Франківська області та Закарпаття.
Масовий відплив людей до заходу навіть спричинив регіональні суперечки за айтівців поміж ІТ-кластерами. Дискусія розгорнулась після заснування Закарпатського ІТ-кластера, який обіцяв звільнити співробітників компаній від мобілізації, якщо ті перереєструють свій бізнес у їхній області, а відповідно туди ж платитимуть і податки. В інших регіонах, зокрема Харкові, такі заяви та плани сприйняли несхвально та подекуди називали «грабунком».
Помітнішим став вплив великої війни на ринок праці. В особливо кепських умовах опинились початківці: кількість пропозицій роботи знизилась на
Також у квітні почали ширитися тривожні новини про відмови клієнтів з-за кордону працювати з айтівцями, які продовжують перебувати на території України. Аналогічні проблеми виникали й під час найму: нам не раз повідомляли про історії, коли розробникам відмовляли у співбесідах, якщо вони продовжували жити в Україні. Масовим явищем це не стало, втім багато компаній на той час не бажали коментувати це. Аутсорсингові компанії зосередили свої зусилля на доведенні замовникам, що попри очевидні безпекові ризики у країні місцева ІТ-індустрія продовжує ефективно працювати.
Найбільше ж негативних наслідків через велику війну відчули продуктові ІТ-компанії, орієнтовані на внутрішній український ринок. Дмитро Волошин, засновник Preply, тоді розповідав DOU: " У продуктових компаній на українському ринку трагедія — просадка
Крім того, під ударом опинилися компанії з R&D-центрами, які не передбачали віддалену роботу своїх працівників.
Головні ІТ-новини квітня
- МВС України запустило спільний з Google проєкт з оцифрування наслідків вторгнення рф.
- Естонські активісти розробили мапу з адресами прописки російських окупантів, які були в Бучі.
- Microsoft відбила кібератаки на Україну.
- У квітні в Україну доставили 5 тисяч терміналів супутникового інтернету Starlink.
- За ініціативи Мінекономіки запустили безплатну платформу для допомоги в релокації бізнесу.
- Розробники створили програму для миттєвої перевірки осіб, та вона зазнала хвилі критики. Перевіряючи дані за реєстрами, застосунок знаходив людей з аналогічними ПІБ, тож того, хто підлягав перевірці, легко могли сплутати з іншою особою.
- Українські рятувальники запустили мапу замінувань України.
- НБУ дозволив банкам продавати готівкову іноземну валюту.
- Google Maps відкрив якісні супутникові зображення стратегічних об’єктів рф.
- Уряд розширив перелік компаній, що можуть вступити в Дія City.
- Компанія SpaceX офіційно зареєструвала представництво в Україні.
У травні ми проаналізували майже 140 тисяч вакансій на jobs.dou.ua і детально дізналися, як змінився ринок праці під час повномасштабного вторгнення росії. Кількість вакансій на той час становила близько 40% від довоєнного рівня. Змінилася і географія вакансій: збільшилась частка пропозицій для віддаленої роботи, а деякі українські компанії активно почали розміщувати позиції за кордоном (передусім у Польщі).
Головні ІТ-новини травня
- «ПриватБанк» перевів свої дата-центри на територію ЄС.
- Харківський ІТ-Кластер опублікував свою позицію щодо дій Закарпатської ОВА і взаємодії між кластерами.
- В Україні запустили ресурс з вітчизняними альтернативами російському ПЗ.
- EPAM збільшив штат IT-фахівців на понад 40% з початку 2022 року.
- Україна отримала $1 млн на підтримку доменної системи від інтернет-корпорації ICANN.
У червні помітним став тренд на повернення айтівців додому, зокрема з-за кордону. Східним областям країни через військові дії, як і раніше, довелося нелегко: за словами місцевих ІТ-кластерів, на той час локальний ринок втратив
Тим часом в Україні за ініціативи Мінцифри стартував державний освітній проєкт для світчерів — ІТ Generation, у межах якого ІТ-спеціальностям навчать тисячу людей. Все це коштом партнерів проєкту.
Якщо ж визирнути трохи за межі української ІТ-бульбашки, то на початку літа (і трохи раніше) ми спостерігали, як штормить американський ІТ-ринок: акції Facebook, Amazon, Apple, Netflix і Alphabet (материнської компанії Google) втратили до двох третин своєї вартості. Ці події стали підґрунтям для масштабних скорочень в ІТ-гігантах, які ми побачимо вже за кілька місяців — наприкінці осені 2022 року. А у Twitter сотні співробітників звільнятимуться через ультиматум нового власника компанії — Ілона Маска, а не ринкові умови.
Головні ІТ-новини червня
- EPAM повідомила про плани скоротити свою присутність у регіоні України, білорусі та росії до 30%.
- НБУ підвищив облікову ставку до 25%.
- Українські банки обмежили виведення коштів з криптобірж на картки.
- Термінали Starlink стали доступні для замовлення кожному українцю.
- СБУ заблокувала роботу київської ІТ-компанії, яка розробляла ПЗ для «лднр»: окупанти отримали 10 мільйонів гривень.
- У перші три місяці війни в Україні з’явилося майже п’ять тисяч ФОПів-програмістів.
- Резиденти Дія City сплатили понад мільярд податків до бюджету з початку війни.
- Усі найбільші IT-компанії України відкрили нові офіси.
- Uber спільно з Yaskrava запустили карту доступності пального на тлі бензинової кризи.
🟢 липень-вересень. Повернення додому та питання грошей
На початку липня неочікувано постало питання переміщення військовозобов’язаних на території України, після того як Запорізька обласна військова адміністрація повідомила, що військовозобов’язаним чоловікам регіону обмежили виїзд в інші частини країни.
Згодом інформацію про такі обмеження підтвердили у Генштабі, але, враховуючи реакцію суспільства, 6 липня суперечливий порядок скасували й відправили його на доопрацювання. Цю норму так і не ухвалили.
Також улітку в ІТ-секторі гостро стояло питання грошей, зокрема через введення Нацбанком множинних курсів: тодішній фіксований курс у 29,25 грн за долар суттєво відрізнявся від ринкового, який на той час становив близько 35 гривень. Тож розробники із зарплатою в доларах де-факто отримували набагато менше. Однак вже 21 липня Нацбанк на втіху українській ІТ-індустрії зафіксував офіційний курс гривні до долара США на новому рівні — 36,5686 грн/дол.
Тим часом наше літнє дослідження зарплат айтівців показало такі результати. Попри початок повномасштабної війни зарплати українських розробників у першому півріччі
Зарплати тестувальників у першій половині 2022 року змінювалися нерівномірно. В Automation QA та General QA вони продовжували зростати, а в Manual QA дещо впали. Трошки збільшилися компенсації спеціалістів від інтернів до сеньйорів, а зарплати техлідів та менеджерів зменшилися.
Щодо компенсацій українських PM, HR, DevOps, Data Scientists та інших ІТ-спеціалістів, то зростання зарплат у більшості представників цих напрямів припинилося через початок великої війни. Зарплати у
Головні ІТ-новини липня
- Monobank і «ПриватБанк» встановили ринковий курс валют для операцій з картками.
- IT стала єдиною бізнес-сферою в Україні, яка зросла за пів року.
- Єврокомісія ухвалила закони, які мають обмежити монополію техногігантів на кшталт Google й Apple.
- Oracle запланувала звільнення тисяч співробітників, щоб заощадити мільярд доларів.
- У Польщі дозволили не сплачувати податки українцям, які працюють віддалено.
- В Україні ухвалили закон про фриланс.
- В Україні набув чинності закон, який скасовує збереження за мобілізованими середнього заробітку.
- Google анонсував нову мову програмування Carbon — експериментальну заміну C++.
У серпні ми оновили наш рейтинг топ-50 ІТ-компаній. Майже половина з них показала негативну динаміку зростання, а загальна кількість ІТ-спеціалістів на той час зменшилася майже на три тисячі осіб. Відбулися зміни й у «великій п’ятірці» — цього року Ciklum вперше за 10 років опинився за межами п’яти найбільших компаній.
Понад 60% IT-бізнесів з цього переліку повідомили, що не зупиняли найм в Україні після 24 лютого. Але такий самий відсоток компаній заявили про скорочення обсягів рекрутингу на понад 20% у лютому-липні
Ми також запитали компанії про закриття фізичних офісів в Україні. Найбільше постраждав Харків — там закрили офіси 13 компаній. Ще вісім компаній — у Києві. Окрім цього, офіси закривали в Одесі, Херсоні, Дніпрі, Сумах, Черкасах, Житомирі.
Спостерігався і зсув цінностей айтівців щодо компаній. Невелике опитування рекрутерів показало, що для людей насамперед стали важливими проукраїнська позиція компанії, а також відсутність співробітників з росії та білорусі. Розробники також хотіли мати змогу отримати психологічну допомогу, піти на бенч, якщо скоротять проєкт, мати фінансову стабільність.
Головні ІТ-новини серпня
- Дослідження про вплив війни на IT України показало, що станом на серпень 2022 року від 50 до 57 тисяч айтівців після початку повномасштабної війни з рф виїхали за кордон.
- В Україні стартував проєкт з оновлення інформатики в школах.
- Y Combinator на 40% скоротив кількість стартапів, які фінансує і навчає.
- Опитування GlobalLogic показало, що понад 40% світчерів в IT планують заробляти від $2000 до $4000 у пʼятирічній перспективі.
- Перша леді України Олена Зеленська представила застосунок для жінок, які зазнають домашнього насильства.
- Kharkiv IT Cluster допоміг забронювати від мобілізації понад 1800 айтівців.
- В Україні розробили застосунок, який попереджає про вибухонебезпечні предмети поблизу.
- Техногіганти сплатили $76 млн «податку на Google» до держбюджету України.
- Мінекономіки замислилось над вдосконаленням системи бронювання військовозобов’язаних.
- Частка жінок в українському IT збільшилася до 24%.
У вересні ми обговорювали потенційну реформу «все по десять», провал програми «єВідрядження» та особисті інвестиції під час війни.
А також продовжили вивчати міграцію ІТ-спеціалістів. Ще влітку 42% ІТ-спеціалістів повернулися до Києва й ще 11% планували це зробити найближчим часом. Також активно повертались до Сум (36% та 4%), Чернігова (34% та 11%) та Житомира (33% та 7%). Близько 20% повернулися у Вінницю та Полтаву.
Головні ІТ-новини вересня
- Українцям дозволили отримувати довідку про податкове резидентство онлайн.
- Уряд відмовився від додаткового податку на імпорт у 10%.
- Міноборони відтермінувало обов’язковий військовий облік жінок на рік.
- Хакери з групи Conti атакували об’єкти критичної інфраструктури України.
- Відстрочку від призову дозволили продовжити ще на два місяці.
- Михайло Федоров та Марина Вязовська потрапили до рейтингу молодих лідерів Time 2022 року.
- За пів року майже мільярд держкоштів отримали українські компанії, пов’язані з країнами-агресорами.
🔵 жовтень-грудень. Ера блекаутів та підготовка до зими
Жовтень передусім запам’ятався «новим етапом» масованих ракетних обстрілів України. Вранці 10 жовтня росіяни завдали ракетних ударів по мирних кварталах українських міст, зокрема по центру Києва. Також окупанти гатили по енергетичній інфраструктурі, через що по всій країні почались віялові вимикання електроенергії.
За кілька днів до цього ми обговорювали з ІТ-фахівцями та компаніями підготовку до схожих сценаріїв. Нас запевнили: компанії забезпечують офіси альтернативними джерелами живлення та доступом до мережі, подекуди відкривають тимчасові притулки для колег і мають укриття. Айтівці ж ладні були витрачати на підготовку до зими з потенційними блекаутами чималі кошти.
Головні ІТ-новини жовтня
- Мінцифри презентувало придбання військових облігацій у «Дії».
- SpaceX відмовилася фінансувати послуги Starlink в Україні.
- Coursera надала безоплатні ІТ-курси для 5000 українців.
- «Повернись живим» з 24 лютого зібрав понад 5 мільярдів гривень на допомогу армії.
- В Україні створили перший захищений месенджер Dober.
- Новий податок на рекламу від Apple вдарив по Meta.
- Португалія запустила «візу цифрового кочівника» для віддалених фахівців з зарплатою понад $2750.
- Українцям повідомили, що вони зобовʼязані сплачувати податки на доходи, отримані в Польщі.
- Швейцарія виділяє понад 500 мільйонів гривень на цифровізацію України.
Енергетична криза продовжила поглиблюватись у листопаді. Компанії розповідали нам про свої «плани Б», якщо не буде світла та води. Тим часом серед айтівців розгорнулося «полювання» за інтернет-провайдерами, які можуть дати доступ до мережі й без електрики вдома.
Також листопад запам’ятався гучними оголошеннями про скорочення працівників на американському ІТ-ринку. Про звільнення повідомили в Meta, Salesforce, Amazon та інших великих компаніях.
Головні ІТ-новини листопада
- Перша леді України Олена Зеленська відкрила Web Summit 2022.
- IT-армія отримала доступ до документів Центробанку рф.
- Apple заморозила найм на наступний рік.
- Кабмін скасував ПДВ та ввізне мито на електрогенератори та акумулятори.
- Стало відомо про звільнення 11 тисяч працівників Meta.
- Salesforce анонсувала скорочення 2500 співробітників.
- Amazon запланувала звільнити 10 тисяч фахівців.
- На Djinni рекордні 70К спеціалістів перебували в пошуку роботи.
- В іранських Shahed-136 знайшли українські деталі.
У грудні, позаяк обстріли росіянами енергетичної інфраструктури України стали «звичним явищем», для бізнесів та айтівців ще гостріше постало питання продовження роботи за будь-яких умов. Частина компаній навіть оголосила про перевезення працівників до локацій зі стабільним резервним живленням, зокрема на захід України.
Судячи з нашого опитування компаній, це явище не стало масовим, втім потенційне погіршення енергетичної кризи непокоїть як ІТ-компанії, так і їхніх клієнтів.
Головні ІТ-новини грудня
- Уряд звільнив ввезення Starlink від мита і ПДВ, водночас абонплата за послуги супутникового звʼязку зросла.
- Україна призупинила інтеграцію криптоплатежів Binance із застосунком «Дія».
- Нацбанк презентував концепцію е-гривні.
- Стало відомо, що «Шахіди» можуть використовувати дані російських навігаторів у смартфонах українців.
- Kharkiv IT Cluster став частиною Enterprise Europe Network (EEN).
- В Україні дозволили використовувати електронне водійське посвідчення як основне.
- Науковиця Марина Вязовська увійшла до переліку 100 найвпливовіших жінок року від BBC.
- Найбільша розвідувальна компанія у світі пообіцяла допомогти Україні із захистом критичної інфраструктури.
- Автор «C++20 — The Complete Guide» безплатно передасть права на свою книжку українським видавництвам.
- 82% українських IT-компаній запланували підвищення зарплат айтівцям до кінця року.
- В Україні засудили двох айтівців, які обслуговували російські компанії.
- 86% українських ІТ-компаній виявили готовність наймати джунів і світчерів.
- Майже 100 млн грн зібрала спільнота DOU на ЗСУ за 2022 рік.
🟣 Де ми врешті решт опинилися
👨💻 Ринок кандидата переходить до ринку роботодавця
Найпомітнішим наслідком повномасштабної війни в Україні для ІТ-галузі став перехід від ринку кандидата до ринку роботодавця. Передусім це пов’язано з боязким ставленням закордонних клієнтів (а саме на них орієнтовані найбільші аутсорсингові компанії України) до продовження найму в Україні й відповідно тим, що стає менше пропозицій на ринку для айтівців.
Згідно з аналітикою Djinni, наприкінці вересня шукали роботу близько 65 тис. спеціалістів, тоді як вакансій було вп’ятеро менше.
При цьому, на противагу тренду 2021 року, кандидати втричі частіше відгукувались на пропозиції та самостійно писали рекрутерам.
Ці тенденції підтверджують компанії. Наприклад, у Ciklum зазначають: нові клієнти оцінюють ризик роботи з командами в Україні як високий та не готові запускати тут нові проєкти через нестабільну безпекову та енергетичну ситуацію. Тому й спостерігається зміна балансу: з ринку кандидата ініціатива зміщується в бік роботодавця, пропозиція нині переважає над попитом. Менше це стосується кандидатів рівня Senior та Expert, однак і для них пошук нової роботи стає складнішим. А в SoftServe цьогоріч спостерігали вдвічі більшу кількість кандидатів на одну вакансію, аніж у
Крім того, «перегрітий» ринок перенасичений початківцями, зокрема через наплив світчерів. Після 24 лютого багато українців залишились без роботи, тож попит на стабільне IT зріс.
Втім таку тенденцію спостерігали під час кожної кризи за останні 10 років: спочатку 2014 року, потім під час пандемії COVID-19.
«Річ у тім, що будь-яка криза спричиняє стурбованість замовників. Частина з них може призупиняти роботу, менше нових проєктів заходить в Україну. Це явище тимчасове, проте зниження кількості замовлень, звісно, впливає на кандидатів», — каже віцепрезидент з освітніх питань Асоціації IT Ukraine та Chief Learning Officer у Sigma Software Максим Почебут.
Також скорочення в ІТ-компаніях змушують українських айтівців шукати нових можливостей. Поки що ця тенденція не глобальна, але вже помітна. Про таки випадки ви можете прочитати у телеграм-каналі «Підслухано в ІТ».
🗺️ Глобалізація українських ІТ-компаній вимушено пришвидшилась
Війна суттєво розширила географію українського ІТ. Згідно з дослідженням Асоціації IT Ukraine, 27% компаній відкрили офіси за кордоном. Деякі з них перемістили свої штаб-квартири з південного, східного, північного та навіть центрального регіонів України у західний.
Втім, на думку ЕРАМ, переміщення айтівців в межах України під час війни мають тимчасовий характер. Після перемоги більшість спеціалістів захоче повернутися додому, Харківський кластер зможе відновити свою роботу до стану 24 лютого або навіть покращити свої позиції. Все це, звісно, можливо при безпечних умовах проживання та роботи.
💰 ІТ-галузь лишилася стабільним та суттєвим важелем економіки
Попри складні умови, частка ІТ-сектору в структурі експорту послуг досі найбільша — 43%, що дорівнює $4,6 млрд доларів США. Ба більше, навіть протягом першого кварталу 2022 року український ІТ-сектор демонстрував гарну динаміку — зберігав темпи експорту та показував приріст попри воєнний стан.
Так, у Ciklum зазначають: важливість ІТ-індустрії для економіки країни складно переоцінити. За очікуваннями ІТ Асоціації, частка експорту ІТ-послуг у ВВП зросте принаймні на 50% і принесе у держбюджет понад 7 мільярдів доларів за підсумками 2022 року. Крім того, варто згадати благодійні внески компаній на підтримку військових та гуманітарних ініціатив. Лише Харківський IT-кластер та айтівці міста виділили на допомогу ЗСУ та українцям в цілому понад мільярд гривень.
В Intellias кажуть, що ІТ-бізнес загалом виявився досить стійким та здатним швидко відновлювати свою роботу. Цьому посприяло те, що більшість ІТ-компаній працюють із глобальними, а не вітчизняними клієнтами. Тобто більшість клієнтів українських компаній не постраждала від війни й могла й далі замовляти ІТ-послуги.
Питання було лише в тому, чи зможуть українські IT-компанії ефективно виконувати свої зобов’язання перед клієнтами. І той, хто готувався до цього заздалегідь, мав Emergency Response Team та чіткий Business Continuity Plan, який почали відразу реалізовувати, зміг легше пережити найскладніші часи кінця лютого і перших місяців весни. Також велику роль відіграла підтримка бізнесу іноземними партнерами й клієнтами.
Невдовзі DOU представить великий матеріал з планами та прогнозами для індустрії на 2023 рік.
8 коментарів
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.