Одна-дві книжки на рік. Як ІТ-спеціалісти обирають і читають книжки

У грудні 2022-го ми опублікували рейтинг ІТ-книжок. Окрім оцінок профільної літератури, респонденти розказали, як саме вони обирають видання, де їх купують і якій мові віддають перевагу. І тепер ділимося результатами.

Опитування відбувалося ще у 2021 році, тоді ми зібрали 1447 анкет фахівців усіх спеціалізацій і тайтлів з усієї України. У 2017 році в такому опитуванні взяли участь 1288 людей. Отже, кількість відповідей зросла всього на 12%, якщо порівнювати з минулим дослідженням. Натомість кількість айтівців за останні роки суттєво зросла — лише за 2021 рік ІТ-ФОПів стало майже на чверть більше. Для порівняння в зарплатному опитуванні ми збираємо понад 15 тисяч анкет. Схоже, що книжки з ІТ (як паперові, так і електронні) є нішевим продуктом, яким користується лише невелика частка українських фахівців, а більшість обирає інші засоби для самонавчання і професійного розвитку.

Досвідчені й успішні фахівці частіше читають

Профіль читача загалом схожий на профіль ІТ-фахівця з «Портрета ІТ-спеціаліста», проте є і цікаві відмінності. Медіанний вік айтівців в обох дослідженнях практично не відрізняється (30 років у книжковому опитуванні й 29 років у Портреті), але серед тих, хто взяв участь у книжковому опитуванні, помітно більше фахівців рівня Senior і вище (47% проти 37% у Портреті). Також читачі книжок часто мають більший досвід роботи в ІТ: у 25% понад 10 років досвіду проти 14% серед айтівців у Портреті. Отже, досвідчені та успішні ІТ-фахівці частіше читають книжки та готові ділитися своєю думкою про них.

Без книжок не обійтися, а статей і курсів недостатньо для професійного розвитку

Майже половина фахівців, які взяли участь в опитуванні, сказали, що за останній рік прочитали 1–2 книжки з ІТ чи бізнес-тематики. Ще 29% прочитали від трьох до п’яти книжок.

Найактивніше книжки на професійну тематику читають фахівці рівня СТО та Architect: більше як чверть читає п’ять чи більше видань на рік (загалом серед опитаних таких 13%). А ще РМ та HR: близько 60% цих спеціалістів читають три чи більше книги на рік (серед всіх опитаних таких 42%).

Скільки книжок прочитали за минулий рік


Думки щодо потреби читати книжки для професійного розвитку розділилися майже порівну: 48% тих, хто регулярно читає, вважають, що вони необхідні, а 43% — що читати бажано, але необов’язково. З 2017 року зменшилась частка людей, які вважають, що читати книжки обов’язково — тоді так думали 59% опитаних. За останні роки стало більше як читачів, які вважають, що професійні книжки читати бажано, проте необов’язково (з 36% до 43%), так і тих, хто вважає, що без них можна обійтися (з 4% до 8%).

Частіше за інших книжки вважають обов’язковими для професійного розвитку СТО (82% з них мають таку думку), Architects і Tech Leads (66%), а також фахівці від 35 років (63%). Прихильніше за інших ставляться до ідеї читання книжок для професійного розвитку спеціалісти з HR (68%), РМ (59%), аналітики (58%) та Data Science (54%).

Думку про те, що в сучасних умовах книжки не потрібні для професійного розвитку, натомість достатньо статей, курсів та відео, найбільше підтримують айтівці віком до 25 років (так вважають 12% з них проти 8% загалом серед всіх опитаних) та інтерни (14%). На відміну від інтернів, джуни частіше вважають, що читати все ж бажано, хоча й необов’язково (50% серед джунів проти 38% серед інтернів).

Чи потрібно читати книжки


Водночас 75% опитаних читачів вважають, що книжки корисні для айтівців на будь-якому етапі розвитку кар’єри — як для початківців, так і для фахівців з досвідом.

На якому етапі потрібно читати книжки


Обираючи книжку, більшість читачів не прив’язується до конкретного питання чи робочої проблеми, яку треба вирішити — так діють 62% опитаних.

35% шукають у книжках відповіді на конкретні робочі питання. Частіше так обирають видання інтерни (53%) і джуни (45%).

Підхід до вибору книжок


83% читачів мають список видань, які вони хотіли б прочитати: у 35% людей у списку понад п’ять книжок, ще у 25% — від трьох до п’яти книжок. Досвідченіші ІТ-фахівці, як правило, мають більше позицій, які вони хотіли б прочитати: серед читачів рівня Senior та вище 40% мають більше як п’ять книжок у списку, серед СТО таких 58%.

Частіше мають список видань для прочитання фахівці з гарною англійською: серед читачів, які знають англійську на просунутому рівні, 91% мають списки книжок і в 43% ці списки містять понад п’ять назв.

Найактивніше складають списки цікавих видань РМ: 94% з них мають такий список і в 51% він містить більше як п’ять найменувань.

Чи складають список книжок

Найчастіше читають англійською мовою через широкий вибір книжок і доступність новинок

У кінці 2021 року основними мовами читання книжок в українському ІТ були англійська (49% опитаних найчастіше читали нею) та російська (38%). Українською найчастіше читали всього 12%. Після повномаштабного вторгнення росії в Україну ситуація, напевне, змінилася не на користь російської, але точних даних щодо цього ми не маємо.

Англійською найчастіше читають досвідчені фахівці — Senior і вище (60%), ті, хто знає мову на рівні Upper Intermediate чи краще (66%), та розробники (57%). Українською частіше читали у Львові (для 24% це основна мова читання книжок), а також фахівці з HR (46%) та РМ (22%). Російською читали 74% тих, хто погано знає англійську (на рівні Pre-Intermediate чи нижче), 61% інтернів та 49% QA.

Основна мова, якою читають книжки


Для тих, хто читає англійською, важливим є широкий вибір видань цією мовою (75%), а також доступність новинок (63%). Ті, хто читає українською, передусім пояснюють свій вибір патріотизмом і підтримкою вітчизняного книговидання (77%), а також кращим розумінням суті книжки, якщо вона написана українською (37%). Основна причина вибору видань російською мовою — зрозуміла мова (63%) і широкий вибір перекладених нею книжок (31%).

Причини такої мовної ситуації стають зрозумілішими, якщо подивитися на те, якими мовами доступні для ІТ-фахівців книжки. Більша частина з 245 книжок, які ввійшли в наш рейтинг, була написана англійською. 163 з них перекладені російською, лише 33 — українською. 26 видань, перекладених українською, належали до категорій бізнесу та менеджменту, тільки 7 — до різних технічних сфер. Отже, вибір здебільшого зводиться до англійської та російської мов, і якщо ІТ-фахівець знає англійську недостатньо добре, обирає російську.

Причини вибору основної мови за мовами

Книжки англійською шукають в інтернеті безкоштовно, українською — купують

ІТ-фахівці частіше читають книжки в електронному форматі: 40% віддають йому перевагу. Ще 39% однаково часто читають і електронні, і паперові книжки.

Видання англійською та російською частіше читають в електронному вигляді (44%), українською — в паперовому (43%).

Якому формату віддають перевагу


Книжки насамперед намагаються отримати безкоштовно через пошук тексту в інтернеті або на торентах (так роблять 40% опитаних). Досвідчені ІТ-фахівці рівня Senior і вище частіше купують видання та рідше, ніж менш досвідчені, шукають їх безкоштовно (36% серед досвідчених і 43% серед менш досвідчених). Попри такий попит на безплатні книжки, бібліотеки в ІТ-компаніях не популярні: лише 0,3% читачів сказали, що можуть там взяти цікаві видання.

Найчастіше шукають безплатні тексти ті, хто читає російською (так роблять 46% з них) та англійською (39%). Українською шукають безкоштовні тексти лише 22% тих, хто переважно читає цією мовою.

Купують видання найчастіше на Yakaboo (29% опитаних) та Amazon (23%).

Amazon є основним місцем придбання книжок для тих, хто читає англійською (38% купують їх там). Англомовні видання також часто купують на Yakaboo (23%) і O`Reilly.com (20%). Книжки українською найчастіше обирають в «Книгарні Є» (54%), на Yakaboo (50%) і на сайтах видавництв (31%).

Де беруть книжки

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось10
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



13 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

У нас на роботі є книжковий клуб. Раз на місяць ми спільно обираємо книгу, компанія її оплачує. Через місяць у нас годинна зустріч, де ми обговорюємо, що сподобалось, що корисного чи нового для себе дізнались, які мінуси та ставимо рейтинг. Це дуже класна практика! Я обожнюю читати і приємно ділитися враженнями з колегами :)

Мне кажется стоит также учитывать что книги, все таки, достаточно олд скул способ получения информации. И более молодые ребята склонны получать информацию из видео/курсов и вцелом заточены на более фаст инфу (например статьи)) Поэтому может и выходит что читают в основном 40+ лет сеньйоры, хотя конечно не только они.

Швидше майже не читають і вважають, що можна методом лабораторних робот в універі робити роботу, тобто аби як лише би швидше закрити. Потім тестлід не знає, що таке software regression, BA — що таке persona method і user story, SA — що таке SOLID і хто такий Дядько Боб, PM не в курсі як прорахувати строки проекту, а програмісти про складність алгоритмів. Більш не меньше досвідчений спеціаліст сідає за гори книжок, звідкіля бере теоретичні знання якими з ним ділиться автор. Відео із скрінграбами закривають інший пласт, чисто практичний по типу куди в меню IDE натиснути, щоб компіляція пішла, чи які короткі комбінації клавіш використати. Хоча теоретичний матеріал теж можуть не погано подати у формі лекції. Як бачимо народ і художню літературу теж полюбляє, що вселяє надію.

Розкажіть хто як читає. Чи зручно читати з електронного рідера типа Amazon Kindle?)

Я купляю книжки англійською на Amazon і читаю через Kindle на iPad.

Мамі подарував Kindle Paperwhite. Вона свої книжки відправляє на читалку через спеціальний email (називається Kindle’s Personal Documents Service), який автоматично конвертує їх в підтримуваний формат. Дешево і зручно, якщо вам не потрібно читати PDF або мангу/комікси.

Купляю книжки англійською здебільшого на Amazon. Читаю з читалки Kindle, або з планшетів.
Вцілому зручно, але є нюанс.

Якщо книжки здебільшого розмовні (наприклад про чийсь проектний досвід) і вам не хочеться робити 100500 нотаток — читалки Kindle це саме те, бо набагато легше для очей.

Але. Якщо в книжці є бодай трохи математики (привіт LaTex), або багато детальної графіки, діаграмок і т.д. Або якщо ви звикли робити багато нотаток хайлайтерами.
Тоді стандартний формат книжок Kindle на читалках не для вас. Ну бо збереження коректного форматування то не про Kindle нажаль.
PDF наше все.

80% процентов людей читает меньше 5 книжек в год. А потом все удивляются откуда плохой код, плохая политика управления страны и т.д. По-факту только 20% людей стремятся улучшать себя.

Дуже мало книг українською мовою, а читати та розбирати повноцінно книги англійською мовою не всі можуть.

Книги не единственный способ получать информацию в 2023 году)

Выше Victor Gubin дал хороший ответ по поводу «не единственного способа получения информация».

Я за 5 лет достаточно встретил людей, которые грызут гранит науки без книг, а только с помощью ютубчика, статейок и тд. К сожалению, хорошие теорическую базу можно получить только читая книжки, а вот научится кнопку красить или переключать свистелку можно и из статейки или видосика. У большинства разработчиков, к сожалению, отсутствует нормальный фундамент.

Навіть без того, щоб заглублюватись у внутрішню дію читання довгих книг, це банально дає конкурентну перевагу, а для дітей взагалі є предиктором благополуччя у подальшому житті.

Цікаві результати, спасибі за опитування.

Підписатись на коментарі