«Порвати» з агресором. Як для EPAM, DataArt та Luxoft вихід з ринку рф розтягнувся майже на рік

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну чимало IT-компаній заявили, що виходять з ринку рф. В українському IT в цьому контексті найбільшу увагу привернули EPAM, DataArt і Luxoft як одні з ключових гравців індустрії. Компанії майже одразу після вторгнення засудили дії агресора й заявили, що зупинять будь-які бізнес-операції там. Однак цей процес розтягнувся на місяці, що спричинило критику з боку IT-спільноти.

DOU поцікавився у компаній, на якому етапі вихід з російського ринку сьогодні, а також розпитав колишніх і нинішніх співробітників російських офісів про те, як повелися з командами там і чи справді реальний вихід з рф відповідає заявленому.

EPAM: три юрособи в росії та ідентичні відповіді на журналістські запити щодо бізнесу в рф

Про те, що EPAM покидає російський ринок, у компанії заявили 4 березня 2022 року. Офіси техногіганта в росії були розташовані в Москві, Санкт-Петербурзі, Саратові, Волгограді, Нижньому Новгороді, Іжевську, Рязані, Самарі, Твері, Краснодарі, Тольятті. Загалом рф для EPAM була третьою локацією за кількістю співробітників: 2020 року в російських офісах компанії працювали понад 6300 осіб, а 2021 року — вже майже 9000. Хоча у коментарях, які компанія давала після початку війни, вона не озвучувала кількість співробітників, що мала в росії й білорусі. В Україні ж EPAM була і залишається найбільшою IT-компанією.

7 квітня СЕО EPAM Аркадій Добкін у листі до співробітників повідомив, що компанія остаточно покидає росію та припиняє всі операції там через війну в Україні. Закривати бізнес мали поетапно протягом трьох місяців «відповідно до всіх законів». Те, що бізнес не закрили миттю, спричинило шквал критики на адресу компанії. Та згодом, у травні, Добкін пояснював, з чим пов’язане саме таке рішення:

«Невеликий бізнес можна зупинити моментально. Якби в нас було 100 людей, ми зупинили б його у перший тиждень, але у нас там тисячі працівників. І [якби ми зупинили все моментально] виникли б проблеми на міжнародному рівні з судами, ми були б змушені ще мільйони доларів платити росії».

Тоді ж він сказав, що велику кількість людей звільнили. Інша частина переходить у компанії до клієнтів, з якими вони працювали. І є ті, хто хоче релокуватися.

Однак за майже чотири місяці компанія так і не вийшла з рф остаточно. Лише 7 вересня 2022 року вона уклала угоду про продаж майже всіх активів, що залишилися в росії, третій стороні. Суму угоди, а також компанію, що їх придбала, не розголошують.

«Терміни та завершення продажу залежать від звичайних умов закриття, включаючи дозволи регуляторних органів російського уряду», — йдеться у звіті EPAM.

Втім, станом на листопад цього року EPAM Systems все ще володіла трьома організаціями в росії: ООО «ЭПАМ Решения», ООО «ЭПАМ Системз» й ООО «Коудвеб». Станом на 20 грудня ООО «ЭПАМ Решения» перебувала у процесі ліквідації.

А от ООО «Коудвеб» і ООО «ЭПАМ Системз», судячи з даних з відкритих джерел, досі діють.

У листопаді компанія оприлюднила фінансовий звіт за третій квартал. З нього випливає, що основними ринками для неї є Північна Америка, Європа, Близький Схід і Африка. На них припадає понад 96% всіх прибутків. Водночас рішення про вихід з російського ринку негативно вплинуло на зростання виторгу EPAM — він впав на 4,7% (прибуток основної російської юрособи за 2021 рік становив $73,4 млн, а це 13,7% від глобального.). Реструктуризація бізнесу в росії обійшлася компанії майже у $17 млн.

Редакція DOU звернулася до EPAM з проханням розповісти докладніше, як саме був організований процес виходу з російського ринку, зокрема, яка ситуація з офісами компанії на території рф, як все влаштовано з юридичного погляду, яка ситуація з наймом нових працівників і яка доля проєктів, над якими працювали російські команди.

В українському офісі зазначили, що такі питання коментують представники глобального офісу EPAM, від якого DOU отримав ідентичну відповідь тій, яку раніше компанія вже надсилала на інший запит редакції. Конкретних відповідей на поставлені цього разу запитання нам не надали.

«7 квітня 2022 року ми оголосили, що розпочали процес виходу з росії. Це рішення було ухвалене після наших раніше оголошених дій щодо припинення обслуговування клієнтів у росії у відповідь на незаконний напад на народ України та санкції, які послідували за цим. Ми працювали зі значною швидкістю та вжили всіх необхідних заходів, аби припинити діяльність і передати проєкти наших клієнтів. Зараз очікуємо на схвалення регуляторних органів. Ми більше не є юридичною особою в цій країні [росії].

EPAM підтримує Україну та український народ!» — написали в компанії.

Колишній офіс EPAM у Нижньому Новгороді, фото The Village

«Проєктів там немає, найму — також»: що про вихід EPAM з росії кажуть співробітники

Останній квартальний звіт показав, що в EPAM поменшало спеціалістів. Якщо станом на червень 2022-го їх налічувалося близько 61 300 людей (з них 54 850 — працюють саме над IT-проєктами), то зараз в EPAM працюють близько 60 300 осіб (з яких 53 950 — розробники, дизайнери й консультанти).

На релокацію працівників з росії й білорусі компанія витратила майже $37,5 млн, на гуманітарну допомогу Україні — $39 млн.

На російських ресурсах з пошуку роботи немає вакансій від EPAM. У коментарях DOU кілька нинішніх і колишніх співробітників компанії з росії заявили, що EPAM справді не наймає в рф, «це просто неможливо».

«Компанія точно залишила ринок. Проєктів там немає, найму — також (я не зміг реферальнути знайомого з рф), — розповідає DOU Lead Software Development Engineer Артем Рева, що працює в EPAM майже два роки й нині мешкає в Туреччині. — Юрособи, що залишилися, схоже, потрохи передають [третім особам]. Хотіли ще влітку, але, схоже, все затягнулося».

До вторгнення росії в Україну Рева мешкав у Москві. Однак каже, що давно хотів поїхати з країни, тому, коли EPAM запропонувала релокацію, «без питань пристав на цю пропозицію».

«Керівництво сказало, що компанія пропонує швидку релокацію й оплачує її. Жити в рф і працювати на EPAM заборонено, за це можуть звільнити. Тож ми [з сім’єю] зібралися швидко і вилетіли в Узбекистан (бо інші напрямки були переповнені), а через п’ять днів — в Анталію», — пригадує спеціаліст.

Він каже, що не знає випадків, коли б люди досі мешкали в росії й працювали в EPAM. Є хіба такі, що їздять туди на певний час: «хтось за машиною, хтось — вирішити щось із майном, продовжити закордонний паспорт тощо».

«Також в EPAM є фонд допомоги українцям (через Leleka Foundation). За час війни епамівці скинули туди приблизно $500 тис. І на початку війни компанія дуже добре організувала евакуацію співробітників. Це те, що я бачив на власні очі в чаті проєкту», — додає Рева.

Колишній Front-end Developer EPAM росіянин Алекс Сидоров пропрацював у компанії рік, до квітня 2022-го. Каже, що влаштувався свого часу туди, бо «в Самарі це була одна з найкращих IT-компаній». Після початку війни EPAM запропонувала йому релокацію.

«Сказали, що можливий релокейт у Туреччину, але умови були, м’яко кажучи, дивні: ось тобі гроші на квиток і тисяча баксів (не пам’ятаю точно скільки) на житло. Проходь співбесіди на іноземні проєкти. Якщо не вийде, повертай гроші й сам якось крутися. З приємного: навіть з англійською рівня B1, як нам казали, шанс на працевлаштування є. Від релокації я відмовився, оскільки мій рівень англійської тоді трохи не дотягував до B1. Працювати я продовжив, як і раніше: за значну прибавку до зарплати (у півтора-два рази) я перейшов у компанію, на яку працював в EPAM», — розповів Сидоров DOU.

Також він додав, що з його знайомих на релокацію не погодився ніхто. І зауважив, що зараз, наскільки йому відомо, «EPAM повністю пішов з росії, перепродавши активи чи щось на кшталт цього». Відповідно працювати там, перебуваючи в рф, неможливо.

На умовах анонімності один з російських розробників, який працює в компанії, повідомив DOU, що нібито на початку війни в EPAM пропонували недовготривале відрядження: спеціалістам, за словами джерела, пропонували оплатити квитки за кордон і назад.

«Однак потім стало зрозуміло, що юридична особа в рф закриватиметься, і компанія запропонувала саме релокацію з оформленням в інших країнах. Це називалося Fast track relocation. Про жодні звільнення не йшлося. Здається, навесні стало зрозуміло, що EPAM покидатиме росію <...>. Керівництво казало нам, що ризики після початку війни зросли. Йшлося про можливе відключення інтернету, закриття кордонів, мобілізацію й усе, що пов’язано з війною. Все це називали ризиками для бізнесу», — заявив він DOU.

За його словами, обіцяні зобов’язання компанія виконала: справді оплатила квитки, перебування в готелі, а потім і квартиру в іншій країні. При чому, зауважує співробітник, спочатку переказали гроші на рахунок, «а потім просто попросили відзвітувати й повернути зайве». Переліт пропонували в Узбекистан, Казахстан, Туреччину, Вірменію, а також, вірогідно, Сербію чи Словаччину (джерело зауважило, що не впевнене стосовно програм релокації до останніх двох країн).

А от британський проєкт, на якому працював спеціаліст, за кілька днів після початку війни закрив йому доступ без попередження. Після цього EPAM підшукала розробнику інший проєкт. Після релокації фахівець підписав контракт з іншою юрособою — EPAM Georgia.

DataArt: передані задарма бізнес, спеціалісти та проєкти

DataArt заснував 1997-го Євген Голланд у Санкт-Петербурзі. Попри це росія не була найбільшою локацією для компанії: в росії до повномасштабного вторгнення DataArt мав 1500 спеціалістів у шести містах; а в Україні, згідно з липневими даними DOU, вже 3000.

У березні компанія засудила військове вторгнення рф в Україну та припинила розвивати там бізнес. Найм нових людей, як заявили DOU в DataArt, там зупинили того ж місяця. Йшлося про те, що компанії потрібен час, щоб остаточно покинути російський ринок.

«Після ухвалення рішення про повний вихід з рф компанія встановила термін, до якого всі справи мають бути закриті — червень 2022 року. Ми хотіли залишити ринок країни-агресора якомога скоріше, але водночас потрібно було розвʼязати багато питань: переналаштувати системи, вивести дані, закрити юридичні питання тощо. Компанії вистачило трьох місяців для повного закриття цих питань.

DataArt не шукала покупця бізнесу в рф і не мала наміру його продавати. Ми хотіли залишити росію максимально швидко і безболісно, надавши можливість певній кількості наших колишніх колег швидше влаштуватися на роботу», — пояснили DOU в компанії.

DataArt мала в росії три юрособи: «Смартдата», «Искусство управления данными» та «Ридлсофт». Влітку російський Forbes з посиланням на власні джерела повідомляв, що компанія ліквідовує «Смартдату», а дві інші юрособи передасть покупцеві.

Наразі, судячи з інформації з відкритих реєстрів, «Смартдата» досі функціонує. DataArt заявив DOU, що процес ліквідації перебуває на фінальній стадії, оскільки юридичні аспекти займають тривалий час.

А от «Искусство управления данными» та «Ридлсофт» мають інші статуси.

Відомо, що DataArt підписала офіційний контракт з компанією ITentika (російський розробник програмного забезпечення), згідно з яким остання забирає собі юридичні особи DataArt («Искусство управления данными» та «Ридлсофт»), контракти на оренду офісних приміщень, контакти кількох колишніх клієнтів у росії і певну кількість ексколег, які вирішили залишитися в рф.

«DataArt передала новій компанії ITentika, до якої ми не маємо жодного стосунку, своїх юридичних осіб, зобов’язання з оренди деяких офісів і право найняти колишніх співробітників DataArt, які вирішили залишитися в рф. Наголошуємо, що ця угода не є партнерством, DataArt не отримала й не отримає жодних коштів. Ні DataArt, ні менеджмент компанії не беруть участь в операційній роботі, власності та майбутньому прибутку компанії ITentika. Ця компанія не має прав на використання бренду і назви DataArt», — кажуть у компанії.

У липні «Искусство управления данными» отримало нових гендиректора та засновника. Ними стали колишній Delivery Manager DataArt Олексій Строгов і Арсен Галстян, керівний партнер компанії «Ташир Медика» (входить у групу компаній «Ташир», що належить вірмено-російському мільярдеру Самвелу Карапетяну) відповідно. 4 серпня 2022 року ООО «Искусство управления данными» отримало нову назву — ООО «Айтентика Нева». Того ж дня є запис про нового засновника компанії «Энтри групп» (або ж N3 Group латинкою). Її зареєстрували у квітні 2022-го.

ООО «Ридлсофт» тепер має назву «АЙТЕНТИКА ДОН» (ITentika Don). Нею в рівних частках володіють ті самі «Энтри групп» і Арсен Галстян.

Російські медіа оцінювали суму цієї угоди приблизно у 1,5–2 млрд рублів. Однак Managing Director DataArt Олексій Міллер спростував цю інформацію та ще раз наголосив, що компанія не отримала прибутку від угоди.

Наразі відомо, що в ITentika працюють близько 500 колишніх працівників DataArt.

Попри публічну комунікацію про те, що компанія остаточно покінчила з бізнесом в росії, деякі представники IT-спільноти вважають це лише прикриттям, називаючи задарма переданий бізнес «схематозом». Мовляв, змінилися лише імена власників.

Однак Global Brand and Communications Director у DataArt Анна Великоіваненко зауважила, що вивести великий бізнес з рф непросто. Серед опцій банкрутство, ліквідація чи продаж «за нуль». Останній спосіб — найшвидший.

«DataArt мала невелику кількість комерційних замовників в рф, але ми завжди залишалися осторонь державних грошей у будь-якому вигляді. Тепер там сформується новий ринок, який за жодних умов не виглядає привабливим для нас. Натомість ми вдячні не тільки клієнтам, які продовжили співпрацю з DataArt, а й новим, які відверто говорили, що хочуть поєднати комерційний інтерес із гуманітарним, надавши так підтримку Україні», — зазначили в компанії.

Також у коментарі DOU DataArt повідомила, що не бачить жодних причин для повернення на ринок рф.

«У нас немає планів щодо цього, і ми точно не збираємося шукати для цього нагоду. Підтримка колег в Україні є пріоритетом компанії», — підкреслили в DataArt.

Колишній офіс DataArt у Москві

«Керівництво намагалося переконувати людей, що з рф потрібно їхати». Колишні співробітники DataArt — про вихід компанії з росії

У відкритих джерелах DOU не вдалося знайти повідомлень про найм компанії в росії сьогодні. На ресурсі Habr окремо зазначено, що DataArt не наймає там людей.

Росіянам, які працювали в компанії до широкомасштабного вторгнення, запропонували кілька опцій.

«Колегам, які хотіли надалі працювати в компанії, поділяли її цінності та позицію щодо вторгнення росії, було запропоновано виїхати з рф та зберегти роботу. Ми пропонували релокацію до представництв DataArt в інших країнах. Цією опцією скористалися близько третини колег. З тими, хто не захотів виїжджати або не поділяв позицію компанії, ми припинили співпрацю. Ми нікому не вказували, що робити та як діяти. Спеціалістам, які вирішили поїхати з рф, була запропонована інформаційна, організаційна та фінансова допомога з релокацією», — йдеться у коментарі компанії.

Колишній розробник DataArt з росії на умовах анонімності сказав DOU, що «офіційна позиція компанії цілком відповідає дійсності», втім детальніше розповідати він ні про що не став, пославшись на NDA, а також етичний бік питання, — мовляв, недобре обговорювати колишніх роботодавців.

Інший співробітник також анонімно розповів, що «DataArt пішла [з росії] гірше за всі інші компанії». Він пропрацював там три роки. Свого часу обрав саме DataArt, бо серед співробітників було чимало знайомих, та й офіс у Воронежі був чималенький — на понад 500 людей.

«Конкретно на моєму проєкті переконували, що [в разі вторгнення] нікого не звільнятимуть і, раптом що, переведуть на бік замовника, чого зроблено не було. Була змога поїхати у Сербію/Вірменію з офіційним оформленням і $1000. Або ж їдеш куди завгодно і працюєш за ПП без допомоги компанії в оформленні. Нюанс: з цього приводу людям [які обіймали позицію] від сеньйора [і вище] знижували зарплату після переїзду. Нікому перегляд зарплати не роблять взагалі, якщо ти з рф. Типу їдьте з нами, але в рабство. Простіше переїхати до іншої компанії, ніж разом з DataArt. Проєкт втратив понад половину людей, з яких чимало лідів і сеньйорів. Їхали здебільшого джуни й мідли. Відповідно там страшенна стагнація.

Керівництво намагалося переконувати людей, що з рф потрібно їхати геть (в чому сенс є). Були образи й погрози в загальних імейл-розсилках від вищого керівництва і деяких інших людей у бік тих, кого не влаштовувала ситуація з відсутністю підвищень. [Писали] незадоволені рф люди, які радили „роскомнадзорнутися“. Після цього [у компанії] запровадили повну модерацію листів», — каже співрозмовник DOU.

Також, за його словами, деякі проєкти з росії «перетягнули» співробітників собі. На певних проєктах «кікали всіх росіян, на інших — всіх росіян, українців, поляків. Зробили перехід на ринок Південної Америки».

«Воронезький офіс і співробітників, що залишилися, викупила <...> „галера“ ITentika, яка з жовтня звільнила весь бенч, „кинула“ людей на зарплати — заплатили або „0“, або менш як 20 000 рублів (близько 280 доларів за поточним курсом — ред.). У воронізьких працівників навіть не вийшло звільнитися з двома компенсаціями», — додає ексспівробітник DataArt.

Крім того, приблизно п’ятьом працівникам керівництво нібито дозволило пропрацювати на території росії до кінця року, каже колишній спеціаліст компанії. Однак потім вони мають або змінити місце проживання, або звільнитися.

«З боку керівництва було бажання більше не працювати з людьми на території рф», — підсумовує фахівець.

Він каже, що варіант, в якому передача бізнесу ITentika — лише формальність, своєрідне прикриття, й DataArt і надалі працює в росії, — нереальний.

«Там окремий інвестор, всі проєкти інші. Компанія належить іншому холдингу всередині рф», — зауважив співрозмовник DOU.

Luxoft: продаж бізнесу співзасновникам... Luxoft

За даними українського Forbes, на кінець 2021-го у трьох центрах розробки Luxoft у Москві, Санкт-Петербурзі та Омську працювали близько 3000 співробітників. Серед клієнтів компанії там називали і дочірню компанію «Ростелекома» — «РТ Лабс», що розробляє портали для російських Держпослуг, банків ВТБ та «Сбербанк». Загальна сума контрактів з ними становила 1,5 млрд рублів. За 2020 рік Luxoft заплатила до російського бюджету $14,85 млн податків.

Важливо, що з 2019-го Luxoft є частиною американської компанії DXC Technology. З колишніх власників компанії у структурі залишився лише Дмитро Лощинин, і зараз він — найманий СЕО. За словами керівної директорки «Luxoft Україна» Олени Самборської, російські замовлення становили незначну частку в сумарному обороті — менше як 1%.

4 березня з’явилася інформація про те, що Luxoft виходить з ринку росії та скеровує 10 млн грн на потреби Червоного Хреста в Україні. У квітні стало відомо про те, що компанія передала свій російський сегмент бізнесу російській групі компаній IBS, що нею володіє Анатолій Карачинський, який у 2000-му був одним із трьох засновників Luxoft.

«В межах угоди передані дві юрособи: ООО „Люксофт Профешнл“ (Luxoft Professional) і АНО ДПО „Учебный центр Люксофт“ (Luxoft Training). Ці юрособи більше не будуть афілійовані з колишніми власниками», — заявили тоді в IBS, деталі угоди компанія не розкрила.

Окрім того, частина співробітників Luxoft у рф перейшла до компанії IT_One, її контролює співзасновник Luxoft Сергій Мацоцький. Компанія працює в росії з 2020-го.

DOU звернувся до Luxoft з проханням розповісти детальніше про вихід з російського ринку. У Luxoft Ukraine коментар не надали, мотивувавши це тим, що компанія «не має жодного стосунку до бізнесу в росії».

«Ми сфокусовані на справах, що мають значення для українського офісу, тому готові давати коментарі, які є релевантними саме для української локації», — йдеться у відповіді.

Коментар від глобального офісу на момент публікації матеріалу DOU не отримав.

Колишній офіс Luxoft у Санкт-Петербурзі, фото vc.ru

«Запропонували релокуватися і перейти на закордонний проєкт». Ексрозробник Luxoft — про стан справ після вторгнення

За словами розробника, який раніше був членом російської команди Luxoft, а тепер перейшов в IT_One, і з яким на умовах анонімності поспілкувався DOU, багато про стан справ у компанії після початку війни йому невідомо.

«Я точно багато не розповім, оскільки пішов з Luxoft, коли вони оголосили про свій вихід з росії. Було запропоновано поїхати разом з ними — релокуватися і перейти на якийсь закордонний проєкт. Я працював на вітчизняному й захотів залишитися. Перевівся в IT_One — компанію, яка співпрацювала з тим самим замовником. А як було з тими, хто залишився в компанії [Luxoft], не знаю», — повідомив він DOU.

Зараз на офіційному сайті компанії можна знайти вакансії, в яких серед вимог для розробників — знання російської. Хоча шукають фахівця в українському Дніпрі. Та сама ситуація з вакансією Senior Web developer у Сербії.

У грудні DOU вдалось знайти архівну вакансію Luxoft для Senior C++ Developer для пошукачів з Москви, розміщену в LinkedIn. Майбутньому кандидату пропонували релокацію в Болгарію, яку повністю покривала компанія. На те, що вакансію закрили нещодавно, вказує її розміщення у дайджесті вакансій за листопад від російського сервісу анонімного пошуку роботи GeekJob.

Втім у самій компанії заявили, що «Luxoft не веде діяльність і не має вакансій в росії. Ми не маємо жодного зв’язку з вебсайтом, який ви згадуєте».

DOU не знайшов вакансій з наймом в росії від компанії, які були б актуальні на момент публікації цього матеріалу.

Підсумок

З огляду на дані, які є сьогодні, можна припустити, що EPAM, DataArt та Luxoft справді покидають ринок росії. Принаймні вагомих фактів, які б свідчили про інше, судячи з відкритої інформації, немає. Однак питання є до швидкості процесу. За словами керівництва компаній, це мало зайняти 2–3 місяці, але триває вже майже десять. Також є проблема в комунікації на офіційному рівні. DOU тримає звʼязок із зазначеними компаніями, аби своєчасно повідомляти про статус виходу їхнього бізнесу з рф і рб.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU