Гіг-контракт для ІТ-спеціалістів — шаблон угоди, думки розробників та коментарі юристів (UPD)

8 лютого в Україні запустили спеціальний правовий режим для ІТ-галузі — Дія City, резидентами якого стали вже 260 компаній.

Мета нового правового режиму, як її визначає Міністерство цифрової трансформації — розвивати ІТ-галузь в Україні та зробити український ІТ-ринок привабливим для інвесторів. Серед переваг Дія City посадовці називають низькі податкові ставки та альтернативні форми найму, зокрема — співпрацю за гіг-контрактами. Водночас частина айтівців сприйняла ці нововведення зі скепсисом.

Ми з’ясували, що думають про новий спецрежим ІТ-спеціалісти, які працюють у компаніях-резидентах Дія City, чи готові вони до роботи за гіг-контрактами, а також розпитали про нюанси гіг-контрактів у юриста проєктного офісу Дія City Олексія Добронравова. Крім цього, поспілкувалися з Андрієм Закалюком, старшим юристом компанії Legal IT Group, який розповів, які пункти можуть бути в гіг-контрактах з ІТ-спеціалістами й на що варто звернути увагу в нових угодах.

Що кажуть ІТ-спеціалісти

ІТ-спеціалісти, які співпрацюють з компаніями SoftServe та EPAM, погодились дати анонімні коментарі для статті.

👨‍💻 Денис, розробник у SoftServe

Люди з мого оточення ставляться до Дія City нейтрально. Не дуже розуміють, що таке гіг-контракти. І я не чув, щоб комусь із колег пропонували їх підписувати.

Я працюю в компанії як ФОП на тих самих умовах, що й раніше. Про вступ SoftServe в Дія City я дізнався з листа. Його розіслали співробітникам компанії, щоб пояснити своє рішення. Загалом у листі було те саме, що й у презентації Дія City: модель знімає ризик прихованих трудових відносин між компанією та ФОПом тощо.

Нам повідомили, що створять групу, яка буде працювати у «новому правовому полі». Вступ до режиму буде добровільним. Чи доведеться згодом усім переходити на гіг-контракти, я не знаю.

Я негативно ставлюсь до Дія City. Як працівник не бачу жодної вигоди для себе у гіг-контракті. І сама ідея спецрежиму — така собі. Та великої загрози теж не помічаю, у «кріпацькі» контракти не вірю.

У SoftServe я давно. Усі ці роки мені було приємно працювати в компанії. Тож буду міркувати, як прийдуть до мене з тим контрактом.

👨‍💻 Андрій, розробник в EPAM

Розмови про Дія City в компанії були ще восени. На таунхолах з керівниками української локації казали, що EPAM розглядає можливість вступу до Дія City в очікуванні змін у податковому й цивільному законодавстві країни. Голосування чи чогось схожого щодо приєднання компанії до спецрежиму не було. Про те, що компанія стала резидентом, я дізнався з новини на DOU.

Мені здається, що співробітники компанії доволі скептично поставились до вступу EPAM в Дія City. Але згуртованої протидії чи масового звільнення я не помітив. Мабуть, почалась війна, і всім було не до того.

Згодом, 10 травня, був окремий таунхол щодо приєднання компанії до Дія City. Виступав Юрій Антонюк (тепер він голова EPAM у Центральній та Східній Європі, живе у Швейцарії) та Степан Мітіш (голова української локації). Це обґрунтували тим, що EPAM — найбільша компанія на українському ринку, і було б дивно проігнорувати цю ініціативу. Сказали, що EPAM завжди був за позитивні зміни в українському ІТ. Розповіли про деталі переходу на гіг-контракт та умови роботи за ним.

Умови роботи в EPAM Digital — окремій юрособі, що входить у Дія City і з якою укладається гіг-контракт

Для вступу в Дія City EPAM створив окрему юрособу (EPAM Digital), тож особисто мене поки що це не торкнулось — працюю на тих самих умовах, що й раніше. Жодного тиску щодо переходу на гіг-контракт щодо мене не чинили. Та загалом через війну в Україні поки що зменшився пул проєктів, відповідно й вакансій всередині компанії. Також частково заморозили зростання зарплат.

Я так розумію, що в найближчому майбутньому насильного переводу співробітників на гіг-контракти не буде. Проте, здається, усіх нових співробітників, зокрема джунів, тепер намагаються наймати на гіг-контракти. Кажуть, якщо припинити співпрацю з компанією і через деякий час повернутись сюди, наймуть тебе вже суто на гіг-контракт.

Я не чув захвату від переходу на гіг-контракти у своєму оточенні. Серед інженерів цей варіант не популярний. А ось серед нетехнічних спеціалістів, думаю, охочих буде більше.

Поки в гіг-контракті немає пунктів щодо непереманювання/неконкуренції, я нейтрально ставлюсь до цього формату співпраці. Має право на існування. Якби я «входив в ІТ» зараз і мені б запропонували вибір — відкривати ФОП чи підписувати гіг-контракт, мабуть, обрав би останнє. До ІТ я майже 10 років працював в іншій галузі за стандартною схемою трудового договору, з трудовою книжкою,18% ПДФО + 1,5% військовий збір тощо. Тож для мене гіг-контракт як своєрідний сурогат трудового контракту прийнятний.

Оновлення від 11:30 22 червня

Після виходу матеріалу до редакції звернулись представники EPAM Ukraine із заявою щодо того, що компанія поки що не практикувала укладання гіг-контрактів. DOU публікує її офіційну позицію:

У команди EPAM Ukraine є можливість приєднатися до податково-правового простору Дія City, уклавши трудовий договір з юридичною особою EPAM Діджитал, тобто оформлення в штат компанії. Наразі формат співпраці гіг-контракт ще додатково проробляється юристами з цивільного, трудового права. Отже, ця модель співпраці в компанії ще не реалізована. Жодного гіг-контракту ще не укладено. Андрій у своєму коментарі подає інформацію про гіг-контракт, яка відповідає умовам трудового контракту з оформленням в штат, що може вводити в оману.

👨‍💻 Богдан, розробник у SoftServe

Мої колеги спочатку негативно сприйняли вступ компанії до Дія City. Та в SoftServe сказали, що перехід на гіг-контракт необов’язковий, за власним бажанням. Тому відпливу спеціалістів не було.

Компанія повідомила співробітникам своє ставлення до спецрежиму. Написали, що сучасна модель співіснування роботодавців та фахівців на третій групі ФОП — це тимчасове рішення, яке затягнулося. Рано чи пізно його мали змінити. При цьому компанія хотіла долучитися до законотворення нового контракту, щоб допомогти зробити його практичним і актуальним у наших реаліях.

Зміни, яких насамперед прагнула компанія, — створити усі можливості, щоб в Україну заходили сервісні компанії. Мовляв, досі вони не робили цього через ненадійний регламент працевлаштування в ІТ-сфері.

На мою думку, головний мінус спецрежиму — фіксація податкової ставки під «чесне джентльменське» від урядовців. Водночас відокремлення айтівців від третьої групи ФОП зробить їх досить малою окремою групою людей, для якої буде легше впроваджувати невигідні умови. Якщо збільшити податки для всієї третьої групи ФОП, обуряться мільйони й тисячі вийдуть на площі. Якщо зробити це для окремої групи людей на спецрежимі, котру ніхто, крім нас самих, представляти й захищати не буде, — ніхто й не помітить нашої незгоди. Впливати на зміни у цій сфері буде набагато складніше. Я не кажу, що поточний план можновладців — «розділяй та володарюй», але це можуть використати в майбутньому.

На захист спецрежиму сказав би, що зараз кількість тих, хто готовий до переходу в Дія City, дещо збільшилась. Людей приваблює те, що в спецрежимі є військовий збір.

Примірник гіг-контракту та коментар ІТ-юриста

Андрій Закалюк, старший юрист Legal IT Group, надав нам базовий шаблон гіг-контракту, розібрав його по пунктах і пояснив, на які нюанси варто звертати увагу.

Про гіг-контракт та його основні пункти

Гіг-контракт — це насамперед контракт: тут обов’язково має бути вказаний предмет договору, сума компенсації, термін дії. Далі йде низка пунктів, які визначають умови співпраці, права та обов’язки сторін.

🖊️ Предмет гіг-контракту — це пункт, який визначає бізнес-домовленості між резидентом Дія City та гіг-спеціалістом. Він має показувати, які завдання виконуватиме гіг-спеціаліст. Наприклад, надавати послуги чи виконувати роботи зі створення програмного забезпечення відповідно до завдань резидента Дія City.

Гіг-контракти можна укладати не лише з розробниками, тестувальниками, а й з іншими фахівцями — дизайнерами, бухгалтерами, юристами тощо.

🖊️ Постановка та прийняття задач. В законі про Дія City є таке поняття, як «погодження електронними повідомленнями». Те, що справді використовують у роботі ІТ-компанії — Slack, Jira, інші системи, які дозволяють ставити завдання, контролювати роботу — тепер внесли в закон. Системи, якими користується компанія і гіг-спеціаліст, вказують у гіг-контракті. Звісно, тепер ніхто не буде фізично зустрічатися і підписувати технічні завдання. Постановка задач, прийняття результатів, калькуляція годин — усе перетворюється на електронний документообіг.

🖊️ Строк дії договору. Термін дії гіг-контракту може бути невизначеним. Також його можна укладати на певний строк (наприклад, на один проєкт, який триває 18 місяців). І в гіг-контракті можна прописати будь-який термін автопролонгації — автоматичного продовження після закінчення терміну дії.

У законі зафіксували чіткий перелік нюансів, як можна розірвати гіг-контракт.

  • За взаємною згодою сторін.
  • Якщо закінчився строк дії гіг-контракту.
  • Якщо замовник втратив статус резидента Дія City (у цьому випадку гіг-контракт може діяти ще три місяці).
  • Розірвання гіг-контракту однією зі сторін.

Норма про односторонній строк розірвання договору завжди була спірним моментом між ІТ-спеціалістом та компанією. На жаль, на практиці бувають різні кейси. Ми бачили договори, де написано, що спеціаліст має попередити про звільнення за 12 календарних місяців. Буває, до нас приходить спеціаліст, ми відкриваємо його договір і читаємо, що він ледь не рідних дітей має віддати за те, що вирішив звільнитися. Звісно, це «мертві» пункти, написані в угоду клієнтським «хотєлкам».

Ми завжди намагалися зафіксувати в договорі хоча б місячний термін для одностороннього розірвання договору. Це добре для ІТ-спеціаліста — якщо компанія захоче припинити співпрацю з ним, є 30 днів, щоб знайти нову роботу, новий проєкт. З іншого боку, цей термін зручний для компанії — якщо спеціаліст захоче покинути проєкт, є час, щоб знайти заміну, передати справи.

Тепер у законі зафіксовано, що про одностороннє розірвання договору треба попередити не менш ніж за 30 календарних днів. Щоправда, є приписка про те, що сторони можуть погодити інший строк. Але, на мою думку, це все одно спрощує життя. Будь-яка зі сторін може сказати: залишмо все-таки той термін, який є в законі.

Наступний пункт — винагорода. В гіг-контракті вказують, як оплачують роботу гіг-спеціаліста. Оплата може бути погодинною, поденною, місячною.

Винагорода може бути зафіксована в договорі в іноземній валюті. Та виплата грошей обов’язково має бути в гривні, в національній валюті.

Хорошим моментом є те, що в гіг-контракті можна зафіксувати умови збільшення винагороди. Скажімо, погодити, що через пів року буде підвищення оплати на 12%, і записати це в гіг-контракт. Може бути збільшення винагороди при досягненні КРІ. В законі це називають «при досягненні певних результатів», але ми розуміємо, що в розмові з будь-яким HR йдеться про КРІ. Раніше треба було придумати, як зафіксувати виплату премії — записували додаткові робочі години, прописували особливі умови. Тепер усе це можна зазначити в договорі, прозоро і законно.

🖊️ Права та обов’язки. Права та обов’язки сторін не зафіксовані законодавством. У цьому пункті прописують нюанси, які не підпадають під основні розділи.

Іноді тут пишуть про те, на чиїй техніці буде працювати гіг-спеціаліст. Є опис алгоритму, як замовник надає в роботу свою техніку. Останнім часом замовники, резиденти Дія City, почали вписувати в контракт, що мають право встановлювати на своїй техніці програмне забезпечення, яке буде відстежувати дії гіг-спеціаліста. Навіть можуть активувати камеру і знімати процес роботи. Звісно, це пишуть з припискою про те, що не втручатимуться в особисте життя гіг-спеціаліста.

Компанія має право додавати таку умову співпраці. Якщо спеціаліст підписує гіг-контракт з таким пунктом, він підтверджує, що погоджується з цим. Але, на мою думку, це трохи неетично. Ми звертаємо увагу клієнтів на такі нюанси, іноді вони відмовляються від цього пункту. Але є й резиденти, які хочуть відстежувати роботу.

Іноді в цьому пункті пишуть і про те, що спеціаліст може використовувати відкрите програмне забезпечення, вільний код, власні напрацювання.

Буває, у пункті про права та обов’язки сторін вказують, що гіг-спеціаліст має виконувати внутрішні інструкції, дотримуватись правил обміну інформацією, розпорядку роботи компанії. Якщо такий пункт є, треба, щоб гіг-спеціаліст отримав ці внутрішні документи та ознайомився з ними. Підписувати просто так, «для галочки», не варто. Інколи в таких документах ховаються не дуже хороші речі для спеціаліста.

Про пункти гіг-контракту, близькі до трудового договору

Важлива річ, яка є в гіг-контрактах, — оплачувана відпустка. Тут вона називається «оплачуваною перервою в роботі». В законі зафіксовано, що ця перерва має бути не меншою за 17 робочих днів. Але, звісно, сторони можуть домовитися про більшу відпустку.

Також у гіг-контракті вказують, що гіг-спеціаліст надає послуги протягом 40 годин на тиждень, має фіксований графік роботи (з 9 до 18 чи з 10 до 19). Основна умова — робота спеціаліста не може тривати понад 8 годин на день.

Ще одна соціальна гарантія, яку надає гіг-контракт, — «оплачувані дні вимушеної непрацездатності», тобто лікарняні. В цьому розділі є два пункти. В першому йдеться про те, що на підставі лікарняного листа гіг-спеціалісту надають оплачувану перерву в роботі. В другому — про вагітність та перерву з догляду за дитиною. Є відпустка до вагітності (70 днів) і відпустка після вагітності (56 днів). Закон не передбачає відпустки з догляду за дитиною до трьох років.

Відповідно, якщо тато дитини — гіг-спеціаліст, він також не може взяти відпустку після народження дитини. В законі про це не йдеться.

Є приписка про те, що на гіг-спеціалістів поширюється закон про загальнообов’язкове державне страхування. Але наразі бухгалтери не розуміють, як це відображати, проводити. Цей механізм поки що не відпрацьований.

Наступний важливий момент — інтелектуальна власність. Раніше, коли ми готували контракти для роботи з ФОПами, точилися суперечки про те, з якого моменту інтелектуальна власність належить замовнику. Якщо дивитися з боку ІТ-спеціаліста, ФОПа, то краще, щоб інтелектуальна власність переходила до замовника після виплати винагороди. Роботодавці ж ставилися до цього по-іншому. Вони хотіли отримувати усі права на інтелектуальну власність з моменту її створення. Зазвичай йдеться про аутсорсингові компанії, яким треба передавати ці інтелектуальні права далі. Не маючи прав, компанія не може їх продати.

Тепер у законі про гіг-спеціалістів є норма, що будь-який продукт, створений ІТ-спеціалістом, належить замовнику з моменту його створення. Норма працює так само, як під час роботи за трудовим договором, і захищає замовника.

NDA (Non-disclosure agreement — нерозголошення) та NCA (Non-compete agreement — неконкуренція)

Пункти про NDA та NCA можуть бути прописані в гіг-контракті або можуть бути укладені як окремі договори. Варто зауважити, що резидент Дія City може укладати договори про NDA та NCA не лише з гіг-спеціалістами, а й з людьми, які працюють за трудовими договорами чи на умовах ФОП.

Краще, коли умови NDA та NCA прописують в окремих договорах.

  • Якщо усі пункти NDA та NCA будуть в основному договорі, гіг-контракт буде надто великим і нечитабельним.
  • Окремі договори простіше опрацьовувати, вносити правки.
  • Окремі контракти простіше оскаржувати в суді. Не треба розкривати всі умови взаємодії.
  • Договір про нерозголошення можна підписувати до укладення основного контракту. Буває, що розробники отримують доступ до інформації, про яку ще не знають на ринку. Скажімо, банк розробляє новий особливий застосунок. Розробник має розуміти, який продукт треба створити, ще на етапі прийому на роботу. У цьому випадку є сенс на момент співбесіди укласти договір про NDA, щоб розробник не пішов з цією ідеєю до конкурентів.

😶 Угода про нерозголошення

В останні два-три роки в Україні вже діяла судова практика, пов’язана з угодами про нерозголошення. Якщо договір NDA написаний добре, суди справді працюють з цим, розбираються і виносять розумні рішення.

Та часто юристи та компанії пишуть в договорі NDA, що конфіденційна інформація — це будь-яка інформація, яка стала відома спеціалісту під час взаємодії з компанією, під час спілкування. З таким формулюванням договір не працюватиме.

У контракті про NDA має бути чіткий перелік інформації, яка вважається конфіденційною. Це може бути інформація про певний продукт, про продажі, коли стартує продукт тощо.

Я вважаю, що тут також треба вказувати способи передачі конфіденційної інформації.

  • Скажімо, конфіденційною може бути інформація, яку передають з грифом «конфіденційно».
  • Інформація, яку передають з конкретного імейла на інший конкретний імейл.
  • Вся інформація, яку передають з певного доменного імені або в Slack-каналі тощо.

Ще треба вказати строк зберігання інформації, що відповідає здоровому глузду. Якщо йдеться про якийсь продукт, зазвичай договір про NDA підписують на 12 місяців. Далі продукт запускають, і інформація про нього перестає бути конфіденційною. У нашій практиці був приклад, коли компанія хотіла зберігати конфіденційну інформацію 20 років. Це — нонсенс.

І залишається ще один нюанс — як оцінити втрати від розкриття конфіденційної інформації? Ми бачили різні суми штрафів, які компанії вказували (чи хотіли вказати) в договорі NDA. Був штраф — мільйон доларів. Ми розуміємо, що такий пункт не може працювати. Суддя попросить калькуляцію, як компанія визначила саме таку суму.

Зазвичай схожі судові процеси закінчуються тим, що суддя суттєво занижує суму штрафу або компанія взагалі нічого не отримує. Були випадки, коли компанії вимагали по 500–600 тисяч гривень, а все закінчувалось штрафом у розмірі 10 тисяч гривень і компенсацією за судовий розгляд.

У законі немає граничного розміру штрафу за недотримання NDA. Та ця сума має бути логічною і документально підтвердженою.

На мою думку, пункти закону про NDA наразі недоопрацьовані. В Україні ще недостатньо повʼязаної з цим судової практики. Хотілося б мати певні роз’яснення від посадовців, як рахувати суму штрафів, чим її підтверджувати. Тоді люди б не фантазували, а мали певну базу, з якою можна працювати.

Закон про Дія City нам каже, що договір про NDA може бути відплатним: резидент Дія City може заплатити гіг-спеціалісту певну суму за те, що він зберігає конфіденційну інформацію. Та це необов’язково. Думаю, що таких випадків буде мало.

🕵🏻 Угода про утримання від конкурентних дій

Пункт про NCA — найбільш суперечливий. Проблема в тому, що в законі наведено занадто великий перелік обмежень.

  • Не працювати з конкурентами за трудовими договорами чи гіг-контрактами.
  • Не вести конкуруючу діяльність як ФОП.
  • Не бути учасником або бенефіціаром компанії-конкурента.
  • Не бути в керівництві такої компанії.
  • Інші конкурентні дії, передбачені договором.

Компанія може вибрати умови неконкуренції. Та, на жаль, ми часто стикаємося з тим, що компанії вписують у договір NCA усі можливі умови. Копіюють з закону всі пункти та вставляють їх у контракт. Закон про Дія City дозволяє використовувати всі обмеження одночасно.

Якщо спеціаліст погодиться підписати такий договір, після звільнення з компанії він на певний час втратить можливість працювати за фахом.

У законі є обмеження — такий договір можна підписувати максимум на рік. Але ця умова не рятує. Якщо в людини була зарплата у $100 тисяч на місяць, мабуть, можна рік не працювати, зробити перерву. Та зазвичай людям треба весь час працювати, заробляти гроші.

В законі також є норма, що договір NCA обов’язково має бути оплачуваним. Але немає жодних вимог щодо розміру оплати. Ми розуміємо, що компанії не платитимуть гідну компенсацію за те, що людина погодилась не працювати на інші компанії. Передбачаю, що за договори NCA пропонуватимуть 1000 грн (вказувати 1 грн — некрасиво, а 1000 грн — наче окей). Формально ж оплата є.

В контракті NCA має бути вказана територія, на якій діє угода, та вичерпний перелік діяльності, що підпадає під конкуренцію. Вичерпний перелік діяльності теж викликає питання. Річ у тім, що державні органи під час визначення переліку діяльності компаній аргументують їх КВЕДами (класифікацією видів економічної діяльності). А люди, які працюють в Дія City, мають два КВЕДи — програмування і, можливо, дизайн. Тож фактично ІТ-спеціаліст не зможе працювати з усіма компаніями, які мають КВЕД «програмування».

Щодо того, чи суперечить договір NCA Конституції, можна довго дискувати. Є юридичні підстави як для однієї позиції, так і для іншої. Так, є Конституція України з правом на працю, проте є і свобода договору — якщо спеціаліст підписав такий договір, він погодився з ним.

Раніше, коли ми стикалися з подібними нормами в трудових договорах, посилалися на Конституцію України — кожна людина має право на працю.

Якщо йшлося про договір з ФОПом, посилалися на таке поняття, як ділова мета. Це поняття застосовує податкова у своїх висновках, простіше — отримання прибутку. Тож договір, який обмежує можливість вести діяльність та отримувати прибуток, суперечить законодавству.

Тепер ми отримали пункт у законі 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який розв’язує руки резидентам Дія City. Мені здається, що в переліку обмежень можна було б знайти компроміс. Знайти те, що справді важливе на ринку і залишає людям можливість працювати.

Так, у США, в Європі є контракти NCA. Але там вони зазвичай прив’язані до бренду. Скажімо, якщо я працюю з «Альфа-Банком», то після цієї співпраці не можу працювати з «Універсал Банком» та іншими банками, які створюють аналогічні продукти. Компанія не хоче, щоб я переніс її напрацювання конкурентам. Та я можу піти, наприклад, в «ПриватБанк», де немає такого продукту.

Американські, європейські контракти враховують нюанси того чи іншого бізнесу. В заборонах є логіка — спеціаліст не може працювати з прямим конкурентом компанії, не може з аутсорс-компанії іти до клієнта і працювати напряму. Американці приблизно так і пишуть в контрактах: «Не працювати з усіма клієнтами, які стали відомі тобі під час надання послуг за основним договором». Є листування, Slack, месенджери. Легко можна довести, що співробітник працював саме з цим клієнтом і пішов до нього працювати напряму.

Мені здається, що норма про NCA в тому вигляді, в якому вона викладена у законі тепер, нежиттєздатна. Ми стикнемося з тим, що одна сторона — резидент Дія City — буде повністю домінувати над гіг-спеціалістом. На жаль, це справді схоже на «рабський контракт».

Це мені видається абсурдним. Ми створили закон, який дозволяє людям працювати, дає податкові пільги, новий статус працівника, але з умовою, що після звільнення протягом року вони не працюватимуть на інших.

У нас був клієнт, який 12 років розробляє модулі для платіжних систем. Йому запропонували роботу в компанії, але за умови, що він підпише договір NCA. Розробка платіжних систем — його профіль; те, що спеціаліст уміє найкраще. Він міг піти в проєкт, певний час заробляти $5000. Але що далі? Перекваліфікуватися на дизайнера? Навіщо?

Звісно, тут працює й людський фактор. Якщо в компанію приходить спеціаліст рівня Senior, якого складно знайти на ринку, він сам диктує умови компанії. Та спеціалісти з меншим досвідом часто підписують усе, навіть не читаючи.

Що буде, якщо спеціаліст проігнорує угоду NCA, яку він підписав? Найімовірніше — судовий позов. Компанія може подати його на свого колишнього гіг-спеціаліста і залучити до судового процесу нового роботодавця. Якщо це не призведе до конкретного результату, то хоча б «потріпає нерви» — змусить ходити в суд, витрачати кошти на юристів. Це створить негативний досвід співпраці зі спеціалістом. Тут буде війна не за штраф, а за репутаційні ризики. Буде тиск, аби створити враження, що з цим фахівцем краще не працювати. Після такого кейсу людині може бути складно знайти нормальну роботу.

Загальні враження про закон 4303 (закон про Дія City)

Сам собою закон 4303 хороший. Він приносить позитивні зміни в нашу систему законодавства. Але біда в тому, що загальне законодавство не адаптоване під нього.

Скажімо, в законі є чудові норми про інвестиції — договір позики з відкладеною обставиною. Це те, що є у світових інвестиційних практиках: можливість дати позику стартапу, а потім конвертувати ці гроші в акції компанії. Цю норму в Україну запозичили з американського законодавства. Але в Україні вона не може працювати через норми, які є в загальному законодавстві.

В США аналог такого інвестиційного інструменту — Convertible Loan — застосовують майже до всіх організаційних форм компаній. В Україні 99,9% резидентів Дія City — ТОВ. Вони мають не акції, а частки компанії. Це ускладнює можливість перетворити позику на частку: невідомо, як оформити це, як здійснити перехід права власності на частку. У реєстраторів є свої інструкції, які кажуть, що зміни можуть бути здійсненні на підставі договору продажу, спадкування тощо. Умов переоформлення часток за новим інструментом та збільшення статутного фонду немає, вони не передбачені загальним законодавством про ТОВ.

Таких прикладів багато. Ми зрозуміємо, що норми закону не працюють, лише коли почнемо оформлювати інвестиції.

Тож, на жаль, зараз цей закон — як вишенька на торті, тільки сам торт уже засох.

Що каже Олексій Добронравов, провідний юрист проєктного офісу Дія City

— Чи є в Дія City якісь обмеження щодо формату роботи співробітників — скільки відсотків ФОП-спеціалістів може бути в компанії, скільки гіг-контрактників, скільки людей мають працювати за трудовими договорами (укладеними за КЗпП)?

Компанії-резиденти Дія City можуть самостійно обирати форму співпраці з ІТ-спеціалістами. Немає жодних обмежень у частці тої чи іншої форми у загальному кадровому складі. Єдина вимога, яка стосується лише ІТ-компаній (не стартапів) — те, що кількість працівників у штаті або гіг-спеціалістів не повинна бути меншою ніж 9 осіб (на час воєнного стану ця вимога необов’язкова — ред.).

Для компаній-резидентів діятимуть обмеження щодо співпраці з ФОПами з 2024 року. До того часу встановлено трирічний перехідний період, що дозволить компаніям поступово підлаштуватися під нові умови роботи. У 2024 році виплати ФОПам не повинні перевищувати 50%, а з 2025 року — 20%.

Водночас компанія-резидент Дія City, яка сплачує податок на прибуток у розмірі 18% і річний дохід якої не перевищує 40 млн грн, зможе співпрацювати з ФОПами без обмежень увесь період перебування в Дія City.

— Які соціальні гарантії для спеціаліста обов’язково мають бути прописані в гіг-контракті?

Незалежно від того, якими будуть домовленості, викладені в гіг-контракті, згідно із законом гіг-спеціалісти мають право на соціальні гарантії.

  • Оплачувана відпустка — мінімум 17 робочих днів на рік. У гіг-контракті треба визначити, як компенсують нереалізовану відпустку (вона може бути конвертована у гроші або перенесена на наступний рік).
  • Лікарняні виплати. Декретна відпустка — мінімум на 70 днів до пологів та 56 днів після них. Крім того, в цей період заборонено розривати гіг-контракт в односторонньому порядку.
  • Компанія не може накладати матеріальні штрафи або зменшувати розмір винагороди гіг-спеціаліста (крім компенсації за шкоду, завдану майну резидента Дія City — тут можлива щомісячна компенсація, до 20% винагороди).
  • Якщо компанія пропонує гіг-спеціалісту релокацію, вона покриває витрати, пов’язані з переїздом.

Також роботодавець і гіг-спеціаліст можуть зафіксувати у контракті будь-які додаткові соціальні гарантії. Наприклад, суму компенсації за невикористану перерву, оплачувану перерву на період фахового навчання, виплату у зв’язку з народженням дитини тощо.

— Які можуть бути плюси роботи за гіг-контрактом для спеціаліста, якщо порівнювати з ФОПом?

На відміну від ФОПа, гіг-спеціаліст отримує 100% соціальні гарантії.

Адмініструванням гіг-контракту займається суто роботодавець. Гіг-спеціалісту не треба відкривати чи закривати ФОП, він взагалі не займається веденням звітності, навіть формальним.

У разі банкрутства компанії компенсація заборгованості за винагородою гіг-спеціаліста йде в першій черзі погашення. Для ФОПа це була б лише четверта черга.

— Які можуть бути плюси роботи за гіг-контрактом для спеціаліста, якщо порівнювати з роботою за трудовим договором (за КЗпП)?

Гіг-контракт — різновид цивільно-правового договору. Він не регулюється застарілими нормами Кодексу законів про працю і трудовим законодавством, а поєднує гнучкість співпраці на кшталт ФОП та базові соціальні гарантії для спеціалістів.

При цьому зведено нанівець ризики того, що гіг-контракти можуть бути перекваліфіковані у трудові відносини [у випадку з ФОПом податкові органи можуть визнати відносини співробітника та компанії трудовими, якщо перший користується перевагами штатного працівника, такими як відпустки тощо — ред.].

— Які мінуси для спеціаліста має гіг-контракт, на вашу думку?

Відповідно до вимог закону, якщо компанія втрачає статус резидента, то гіг-контракти припиняють свою дію впродовж трьох місяців.

— Чим вигідні та зручні гіг-контракти компаніям?

Гіг-контракти — це альтернатива роботи з ФОПами. Завдяки гіг-контрактам ІТ-компанії можуть будувати прозору корпоративну структуру. Це дозволить компаніям легше залучати інвестиції та виходити на міжнародний рівень.

Гіг-контракт — зручний і зрозумілий інструмент. Схожі інструменти використовують у всьому світі: США, країнах ЄС та Великій Британії.

Компанії, які працюють за моделлю ФОП, стикаються із проблемами залучення іноземних інвестицій. Не всі закордонні фонди готові прийняти таку схему, де 85% працівників компанії оформлені як субпідрядники.

— Які податки платять спеціалісти, що працюють за гіг-контрактами, і які податки в цьому випадку платить компанія?

Компанії-резиденти виступають податковими агентами за гіг-контрактом. Тобто під час виплати винагород фахівцям вони сплачують за них 5% ПДФО (податку на доходи фізичних осіб), 1,5% військового збору та мінімальний ЄСВ (єдиний соціальний внесок) — 22% від мінімальної заробітної плати.

— Багатьох спеціалістів насторожує те, що до гіг-контрактів роботодавці можуть додавати пункти про неконкуренцію. Які саме обмеження можуть додавати роботодавці до гіг-контракту?

З погляду юриспруденції це мають бути окремі угоди. В угоді про неконкуренцію необхідно зазначити посилання на гіг-контракт.

Наголошу, що угоди про неконкуренцію та нерозголошення — необов’язкові. Ідея їх запровадження полягала в тому, щоб вони стосувалися обмеженої кількості фахівців, котрі мають доступ до конфіденційної інформації й за обсягом знань і досвідом можуть скласти конкуренцію компанії в майбутньому.

Схожі договори компанії укладають навіть зараз, поза Дія City, і роблять це на безплатній основі. В межах Дія City компанії обов’язково мають платити спеціалістам за ці договори.

Угода про неконкуренцію — це окремий документ, термін дії якого не може перевищувати один рік (може бути меншим). У цій угоді має бути прописана територія, де вона діє (наприклад, Україна), конкретний перелік видів діяльності, що підпадатиме під конкуренцію (наприклад, програмування мовою Java, сектор Agritech) та сума компенсації фахівцю (або інші матеріальні блага, погоджені сторонами — наприклад, частка в компанії). Відповідно, якщо фахівець отримає пропозицію від німецької компанії у сфері MedTech, угода про неконкуренцію не стане йому на заваді.

— Уявімо, що компанія вирішила припинити співпрацю достроково. Як у цьому випадку працює пункт про неконкуренцію?

Компанія повинна сплатити всю суму за договором про неконкуренцію на користь фахівця, з яким був він укладений, якщо не домовлялись про інше.

— Чи є якісь винятки, коли можна звільнитися від угоди про неконкуренцію (наприклад, компанія не виконала свої обов’язки щодо соцвиплат, компанія припинила існування абощо)?

Формально можна звільнитись від зобов’язань угоди, якщо компанія припинила своє існування, оскільки немає суб’єкта правовідносин.

Ключова підстава для припинення відносин за цим договором — якщо компанія не проводить періодичні платежі фахівцю, що вказані в угоді про неконкуренцію. У самій угоді треба зазначити, що за час її дії компанія зобов’язана сплачувати компенсацію на користь фахівця (краще, щоб це було на щомісячній основі протягом періоду дії угоди). Відповідно, систематичне (або одноразове грубе) порушення цього зобов’язання може вважатися підставою для припинення відносин за таким договором.

— Як в інших країнах працюють угоди про неконкуренцію? Яку компенсацію зазвичай пропонують спеціалістам?

У різних країнах ці угоди працюють по-різному. У Фінляндії, наприклад, такі договори укладають на безоплатній основі, в Німеччині розмір компенсації за неконкуренцію прив’язаний до розміру винагороди спеціаліста. Україна перебуває десь посередині, бо у нас розмір компенсації визначається за згодою сторін.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному7
LinkedIn



Найкращі коментарі пропустити

Якщо спеціаліст погодиться підписати такий договір, після звільнення з компанії він на певний час втратить можливість працювати за фахом.

АХАХААХХА
Все — что нужно знать о Дия.Сити)

Побажання до ЕПАМу засунути гіг контракти собі же в сраку вже було?

Останнім часом замовники, резиденти Дія City, почали вписувати в контракт, що мають право встановлювати на своїй техніці програмне забезпечення, яке буде відстежувати дії гіг-спеціаліста. Навіть можуть активувати камеру і знімати процес роботи. Звісно, це пишуть з припискою про те, що не втручатимуться в особисте життя гіг-спеціаліста.

Компанія має право додавати таку умову співпраці. Якщо спеціаліст підписує гіг-контракт з таким пунктом, він підтверджує, що погоджується з цим. Але, на мою думку, це трохи неетично. Ми звертаємо увагу клієнтів на такі нюанси, іноді вони відмовляються від цього пункту. Але є й резиденти, які хочуть відстежувати роботу.

🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️
Все, що потрібно знати про рівень контор, які лізуть в цифровий колгосп. А також це вкотре підкреслює рабську природу гіг-контрактів.

В адекватному світі, підписуючи NCA ти можеш розраховувати на «парашут».
Все просто: ти рік не допомагаєш конкурентам (читай не працюєш над тим, що тобі цікаво/що ти вмієш добре робити), а тобі за це виплачують компенсацію.

Звичайно, здебільшого якщо твоїм контрагентом є продуктова компанія.

В outsource/outstaff NCA це, як мінімум, смішно.

Якщо почитати відгуки гребців з даної статті — створюється враження, що це типові жертви корпоративної пропаганди, яким на всяких таунхолах розповіли, що колгосп — це круто, і вони навіть шукають в ньому плюси. Цікаво, це ДОУ відбирає для інтерв’ю таких ідеальних <---->, чи це типовий приклад сучасного галєрного гребця? В коментарях народ набагато адекватніший.

94 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

В мене ще є питання стосовно податків «гіг-спеціалістів». От я зараз ФОП, сплачую 5% податків, і ці податки йдуть в місто де я приписаний. Якщо я стану (прости Господи) «гіг-спеціалістом», то мої 5% податків, і далі будуть йти за пропискою?

Якщо я стану (прости Господи) «гіг-спеціалістом», то мої 5% податків, і далі будуть йти за пропискою?

Не будуть йти, це не ФОП. От тільки куди підуть — неясно.

по Гиг контракту, контрактор не платит налоги сам, за него это делает компания — то есть, компания выступает твоим налоговым агентом.

держава: я ось зробила для тебе класну штуку.
айтішник: дякую, але мені це не підходить і не подобається.
держава: тут я вирішую що тобі підходить і що тобі подобається.

PS провідний «юрист»:

На відміну від ФОПа, гіг-спеціаліст отримує 100% соціальні гарантії.

В країні де за 30 років, 2 рази переписувалась конституція, обіцяти щось з вірогідністю 100% — це ознака малоумності і некомпетентності. Навіть якщо ці «гарантії» і будуть, то які вони будуть? Мої нинішні 24 дні відпустки стануть більше відпустковими?

В статті дуже часто трапляється «треба доопрацювати те, треба доопрацювати се, а ось це зовсім не життездатне». В мене питання: а до кого ці заклики? це вже прийнятий закон. Тим хто його прийняв вже нічого не треба, вони його не собі писали.

С началом войны (и фикс курса валюты) правительству надо забыть про Дия сити.

та не, правительству надо обогатить банкиров

Останнім часом замовники, резиденти Дія City, почали вписувати в контракт, що мають право встановлювати на своїй техніці програмне забезпечення, яке буде відстежувати дії гіг-спеціаліста. Навіть можуть активувати камеру і знімати процес роботи. Звісно, це пишуть з припискою про те, що не втручатимуться в особисте життя гіг-спеціаліста.

Компанія має право додавати таку умову співпраці. Якщо спеціаліст підписує гіг-контракт з таким пунктом, він підтверджує, що погоджується з цим. Але, на мою думку, це трохи неетично. Ми звертаємо увагу клієнтів на такі нюанси, іноді вони відмовляються від цього пункту. Але є й резиденти, які хочуть відстежувати роботу.

🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️
Все, що потрібно знати про рівень контор, які лізуть в цифровий колгосп. А також це вкотре підкреслює рабську природу гіг-контрактів.

Мне кажется подобные пункты были и до Дии и никак с Дией не связаны. Увеличение требований подобного со стороны работодателей сейчас — это реакция на то что перестали работать те методы которыми аутсерсер мог гарантировать клиенту хотябы относительное неудобство для человека который пытается например работать на двух работах, где вторая работа не может быть не за счет первой, и порождает необходимость постоянно врать и начальнику и команде. Скорее это проблема перехода на ремоут.

где вторая работа не может быть не за счет первой
порождает необходимость постоянно врать и начальнику и команде

Угу, падажіте, язапісиваю... QArea в свій затишний ЧС... якщо там у СЕО в голові ТАКЕ!

Компанія/команда — хто такі, щоб перед ними звітували та як на сповіді говорити «правду, лише правду, нічого окрім правди»?
ФОПи діють в межах законодавства країни реєстрації. Решта — фантазії інфантильних погонщиків сумнівного рівня профпридатності.

Мне кажется подобные пункты были и до Дии и никак с Дией не связаны.

Подекуди були. І підписувалися під ними, будучи ФОПами, виключно тупенькі лошари та вчорашні студенти. Але тут вже в галєр розрив шаблону: оскільки кастомерам ще на етапі прісейлу обіцяють золоті гори, то на проект часто хочуть конкретного «от того чувака», бо сейзли, сео, та інші паразити — молодці, канєшна, притягли каку в хату, але далі ж гівно саме себе не розгрібе... а по факту з такими договорами та фонтануючим з усіх щілин копропротивним буллщітом хайрити доводиться з усілякого, різного, та ще й, О БОЖЕ, ВНЄЗАПНА, брехати кастомеру, домальовувати грейди , тощо. Ліл!

Мне есть что ответить но когда из сообщения делают семантический тролльский треш, обвинительный, агрессивный и вообще не в тему — я конечно не буду. Если есть желание диалога — напишите нормально без использования языка достойного Пригожинских троллей-ботов на зарплате. Хотя может вы специально так и написали. Чтоб вам никто не ответил. Ну Ваше право, у нас плюрализм.

Мне есть что ответить но

НО, ой-вей, біле пальтішко відмивати, то пральних засобів не напасешся ))

с анонимного аккаунта

До окуліста. Терміново!

А так-то да, я розумію, що, мабуть, трохи проїхався по спеціоліздам твого корита оціночними судженнями накшталт:

тупенькі лошари та вчорашні студенти

Але то таке. З пісні слів не викинеш ) Якщо ФОПи, будучи ФОПами, не самоусвідомлюють себе в першу чергу підприємцями, а натомість добровільно влазять в ярмо, підсунуте працюючої на межі законності галєрою, то грош ціна їм як ФОПам.

А Вы мне не тыкайте. Тыкалка не выросла.

Тыкалка не выросла.

А ТИ ніхто й ніщо, щоб про це судити.

Але на гарнюню ПР-компанію ти собі вже наговорив, поздоровляю.
Власне, що й треба було вкотре довести про вітчизняних погонщиків та любителів усіляких невідомо ким скликаних ІТ-атсосацій.

Да в этом вы ошибаетесь. Такую как у Вас издалека каждому издалека видать — вы ее роскошно как профессиональный эксгибиционист на все коммьюнити вываливаете . Только симпатий она не вызывает. Быть Швондером почетно только среди других Швондеров.

Только симпатий она не вызывает.

Кадальшежить?!!!!!!!!!!111

От тільки манюня така, але від того, не менш цікава деталь.
Я на відміну від багатьох обісравшихся, а потім ховаючихся за спідницями HRок та рекламщиць у-власній-уяві-Преображенських погонщиків, «виливаю на все ком’юніті», виключно усвідомлено і цілеспрямовано, лише те, що вважаю за потрібне. І зрештою маю від того чималий нематеріальний профіт.
Як то кажуть, — найвища ступінь блаженства, це коли люди, які тобі не підходять, до тебе не підходять.

Я прекрасно понимаю какой именно нематериальный профит вы тут имеете. И мое мнение — лучше сходить за этим профитом к психотерапевту чем так позориться.

ахахах дайте вгадаю, у вас в конторі практикують трекінг за працівниками))

Якщо спеціаліст погодиться підписати такий договір, після звільнення з компанії він на певний час втратить можливість працювати за фахом.

АХАХААХХА
Все — что нужно знать о Дия.Сити)

Винагорода може бути зафіксована в договорі в іноземній валюті. Та виплата грошей обов’язково має бути в гривні, в національній валюті.

А про цей нюанс ніхто раніше не згадував. Шикарно, тобто ніякої можливості отримувати валюту на рабському гіг-контракті немає.

Чим виплата по курсу відрізняється від неможливості зняти валюту з ФОП-рахунку?

Тим, що валюту можна продати по курсу вигіднішого тобі банку, а не якомусь усередненьому, як галєрі захочеться. І ти можеш притримати валюту до дня, коли буде вигідніший курс, і тоді продати. А ще, якщо ти користуєшся нормальним банком — моно, то можна зняти валюту кешем фактично з ФОП-рахунка напряму, без жодних втрат на конвертаціях, бо там переведення коштів на валютну картку фізособи здійснюється через продаж і купівлю валюти по однаковому курсу (поки неактуально через обмеження НБУ). На рабському гіг-контракті це все неможливо.

можна продати по курсу вигіднішого тобі банку, а не якомусь усередненьому, як галєрі захочеться

Ви будете кидатися грошима між ФОП-рахунками для пошуку кращого курсу?

можеш притримати валюту до дня, коли буде вигідніший курс, і тоді продати

Ви взагалі дуже часто цим займалися? В спокійні часи коливання курсу не такі значущі, щоб заради 500грн можливого виграшу гратися з моніторингом курсів.

А ще, якщо ти користуєшся нормальним банком — моно, то можна зняти валюту кешем фактично з ФОП-рахунка напряму, без жодних втрат на конвертаціях,

Це тільки моно. У абсолютній більшості банків це виглядатиме як «продав долари — купив долари за гривні». Нічого не заважає додати до свого контракту 100$, щоб покрити втрату на різниці курсів (мова так само про часи без обмежень НБУ).

Ви будете кидатися грошима між ФОП-рахунками для пошуку кращого курсу?

Для чого перекидати між різними банками, якщо можна зразу вибрати хороший банк? Я вибрав моно і завжди маю хороший курс, а не як в умовному приматі.

Ви взагалі дуже часто цим займалися?

Так, якщо гроші не потрібні були тут і зараз. Я не проти отримати додаткові гроші зверху.

Це тільки моно. У абсолютній більшості банків

А що заважає юзати моно, а не якісь кончені банки?

Нічого не заважає додати до свого контракту 100$, щоб покрити втрату на різниці курсів

Тобто замість того, щоб зразу обрати моно і не втрачати, треба вибрати якийсь кончений банк, щоб потім просити додаткові 100 баксів до контракту для покриття втрат. Браво, ви геній.

...
По більш-менш спокійному сну — якийсь банк з «мамою» закордоном, Райф, Кредит Агриколь і що там ще є в нас.

Моно теж не стягує ніяку комісію при переказі з картки на картку на будь-який банк. По реквізитах там є хитрість — якщо платіж до 10к, то без комісії, якщо більше комісія. Якщо є можливість розбити платіж на декілька, то комісію можна обійти.

Кеш в моно — залежить від потреб. 50к в місяць можна знімати безкоштовно. Далі вже буде мінімальна комісія.

зразу обрати моно

Ти тут просто рекламуєш моно, чи що?) То не треба, я теж ним користуюся. Але обмежувати варіанти працевлаштування на основі користування одним конкретним банком — це вже фанбойство 🙂
Для початку, купа українських галер вимагає мати рахунок ФОП в цілком конкретному банку, часто укрсиб. Та і в цілому не можна голослівно сказати, що моно 100% кращий варіант для всіх.

Я б в принципі не став працювати з галерою, яка мені щось там пробує обмежити по банках. Я веду ФОП самостійно і отримую кошти туди, куди хочу. А оскільки моно найвигідніший, то юзаю його.

І так, саме для ФОП моно найкращий. З картками — там умови одні з найкращих, але вже є деякі нюанси зі зняттям готівки. Проте ніщо не заважає отримувати гроші на моно ФОП, а тоді без комісії переказувати на картку будь-якого іншого банку.

Я б в принципі не став працювати з галерою, яка мені щось там пробує обмежити по банках

Класна ідея — особливо зараз, коли купа айтішніків втратила роботу, максимально вдалий час перебирати конторами на основі таких критеріїв (подивитися тільки на різницю між кількістю вакансій і людей в пошуку на djinni).

Не бачу проблеми, я кожен день отримую нові пропозиції в лінкедіні. А принцип «жріть, що дають» — ісконно кацапський. Завжди треба вибирати найкраще.

А взагалі шукайте прямі контракти, і буде вам щастя)

Шикарно, тобто ніякої можливості отримувати валюту на рабському гіг-контракті немає.

так в Украине валютные операции между резидентами Украины и так запрещены.

Що все одно є суттєвим мінусом колгоспу, про який пропагандисти-борнякови замовчують.

подскажи, а по твоему, в ДияСити должна быть какая-то своя валюта для платежей? Я просто думал, что в Украине есть национальная валюта для всех резидентов Украины

Є валюта в якій виставляються рахунки замовнику.
В 99% це буде або долар США або Євро.

Є виконана робота, є підписана угода між двома сторонами в якій валюті це оплачується.
Чи не вважаєте ви, що штучне додавання сюди сторонніх людей та організацій які створюють тобі додаткові штучні проблеми це, як мінімум, дивно, як максимум несправедливо?

окей. Вернемся на одно мое сообщение назад: "

так в Украине валютные операции между резидентами Украины и так запрещены

"

Подскажи, ты между резидентами Украины счета в долларе или Евро выставляешь?

Вознаграждение по Гиг контракту — это вознагреждение которое платит РЕЗИДЕНТ Украины.

Я виставляю замовнику рахунок в доларах. І де-факто працюю з ним, а не з конторою-прокладкою. І чомусь коли я працюю як ФОП — в мене ніяких проблем з отриманням валюти не виникає. Тому так, якби Дія Сіті була б хоч в чомусь хорошою ініціативою — для компаній-резидентів могли би зробити виняток на рівні законодавства і дозволити платежі у валюті, враховуючи специфіку роботи.

так не работай с резидентами Украины, а работай с НЕ резидентами и получай деньги в валюте. Все просто. Это тоже самое, если б ты в США просил зарплату тебе в гривне платить

Коли Україна стане достатньо розвинутою державою, щоб американці працювали на українців — тоді про таке поговоримо. Наразі гривня — це фантики, а не валюта, і підходить лише для оплати продуктів тут і зараз, а не для відкладень, інвестицій і т.д.

А загалом я так і роблю, як ти радиш — працюю на прямому контракті, де ніхто мене не зажене в колгосп, і не забирає собі в кишеню 50% коштів замовника.

А загалом я так і роблю, як ти радиш — працюю на прямому контракті, де ніхто мене не зажене в колгосп, і не забирає собі в кишеню 50% коштів замовника.

Так, а чем тогда ты не доволен? ) Хочешь — работай как ФОП на иностранных клиентов, хочешь — работай по ГИГ контракту на резидентов Украины.

Тим, що я би не хотів повністю відкидати ринок українських компаній, бо деколи і тут може знайтися хороший проект за хороші гроші. Менш ймовірно, але може. І на даний момент з цим проблема немає, бо досі абсолютна більшість компаній працює з ФОПами і багато з них виплачують валюту. А от у разі масового переходу в колгосп це стане неможливим.

ты сейчас серьезно? То есть, ты говоришь, что сейчас абсолютное большинство компаний в IT нарушает законодательство Украины, выплачивая вознаграждение в долларах и, по твоему, это нормально? Может и хлеб тогда за доллары продавать будем? Я не знаю НИ одну компанию в Украине которая выплачивает вознаграждение контрактору из Украины в долларах. Даже банк не пропустит такую транзакцию

Абсолютна більшість нормальних українських компаній мають юрособу за кордоном, через яку проводять виплати в доларах. Ти реально не знайомий з українським айті?

абсолютна більшість компаній працює з ФОПами і багато з них виплачують валюту.
мають юрособу за кордоном, через яку проводять виплати в доларах.

Ты не видишь разницу в своих сообщениях? Так с кем работает ФОП: с украинской компанией или с иностранной компанией?

Итого: как и сейчас, Украинская компания НЕ имеет права платить вознаграждение контрактору в долларе, так и при Дия Сити не имеет права платить вознаграждение в долларе.

Что мешает резиденту Дия Сити иметь иностранную компанию и платить тебе с нее вознаграждение в долларе как ФОПу, а в гривне как ГИГ контрактору?

Під українськими компаніями я маю на увазі ті, які активно набирають девелоперів на нашому ринку, які мають тут свої офіси. Умовні SoftServe, N-iX etc. В них є іноземні юрособи, але колгосп ставить під питання їх майбутнє існування. Якщо буде паралельно існувати можливість роботи з ФОП через окрему іноземну юрособу — жодних проблем. Але в мене є підозра, що багато компаній-резидентів колгоспу в майбутньому приберуть таку опцію.

тобто ніякої можливості отримувати валюту на рабському гіг-контракті немає.
Але в мене є підозра,

вот мы и пришли от твоего утвердительного сообщения к сообщению, что «есть подозрения».

Я вот абсолютно без негатива, но реально не понимаю пока чего ж все так хейтят Дия Сити, если хейт в большей мере основан не на фактах (запретили и все), а на том, что может быть когда нибудь запретят :-)

Хоть ты в сообщениях выше и засомневался, что я знаю как работает наше айти, но я имею какой-то опыт этой сферы :-) и как мне кажется большая часть резидентов Дия Сити будет контрактора брать на гиг договор и как ФОПа на свою иностранную компанию

Та навіть в статті згадується, що епам перестане брати нових гребців як ФОП, тільки на кріпацький контракт. Цього мало? Плюс джунам майже гарантовано доведеться його підписувати, бо в них вибору не буде.

Плюс джунам майже гарантовано доведеться його підписувати, бо в них вибору не буде

серьезно? )))) Я думал, что рабов уже давно не существует в Украине. Что значит «нет выбора»? То есть, если педагог идет в школу работать по трудовому договору, то он «колхозник у которого нет выбора»? В моем понимании, у нас у всех есть выбор. И кто-то выбирает Гиг-контракт, а кто-то работает как ФОП.

Я думал, что рабов уже давно не существует в Украине

От з появою кріпацьких гіг-контрактів раби знову з‘являться. Бо джун або стане кріпаком, або буде сидіти без роботи. І ніякого йому ФОП. Ось такий «вибір».

То есть, если педагог идет в школу работать по трудовому договору, то он «колхозник у которого нет выбора»?

А звідки інфа, що я проти трудового договору? Він хоча би забезпечує права працівника, і це добре. А ці ваші гіги — це ніщо інше, як кріпацтво. Де гарантії писані вилами по воді, зато галери стають реальними рабовласниками.

Ви робите вигляд, що не бачите очевидного. Вам часом не платить компашка борнякова і федорова?

А звідки інфа, що я проти трудового договору? Він хоча би забезпечує права працівника, і це добре

Стаття 16. Трудовий контракт
1. При наймі працівника резидент Дія Сіті може укладати з ним контракт як особливу форму трудового договору, спрямовану на забезпечення умов для ініціативності та самостійності працівника з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін.

Вам часом не платить компашка борнякова і федорова?

сейчас вот как раз очередной денежный перевод пришел на карту.

Стаття 16. Трудовий контракт

Це якийсь франкенштейн, суміш трудового договору і кріпацького контракту, а не нормальний трудовий договір. Дякую, трудовий договір з неконкуренцією мені не треба. Або ФОП, або нормальний чистий КзПП.

сейчас вот как раз очередной денежный перевод пришел на карту.

Я і не сумнівався.

Ви можете піарити колгосп скільки завгодно, але туди підуть хіба найпромитіші корпоративною пропагандою гребці з принципом «какаяразніца». Аудиторія ДОУ, на щастя, адекватніша.

а не нормальний трудовий договір.

а ты ж в курсе, что «нормально» — это понятие относительное? То, что для тебя «не нормально», для других ок. Что плохого в том, что государство наоборот дает более широкий спект выбора. Кто тебе запрещает продолжать работать по ФОП договору?

Аудиторія ДОУ, на щастя, адекватніша.

— я так понял, что ты официальный представитель аудитории ДОУ? )

Что плохого в том, что государство наоборот дает более широкий спект выбора.

Борняков, перелогінься.

Кто тебе запрещает продолжать работать по ФОП договору?

Мені на прямому контракті — ніхто. А от якщо я раптом захочу пошукати роботу на галері, то є немалі шанси, що будуть вимагати саме кріпацький контракт. Це буде суттєве зменшення вибору вакансій для ФОП, ось в чому проблема.

— я так понял, что ты официальный представитель аудитории ДОУ? )

Один з типових представників.

то є немалі шанси, що будуть вимагати саме кріпацький контракт.

. то есть, требовать от тебя будет галера, но виновато государство? Где логика?

Галера під тиском держави. Крім того, всякі епами особисто були зацікавлені в просуванні колгоспу задля доїння гребців, а тепер багатьом навіть нормальним компаніям будуть загрожувати маски-шоу, якщо вони не перейдуть.

Галера під тиском держави.

какое давление? )))))

тепер багатьом навіть нормальним компаніям будуть загрожувати маски-шоу, якщо вони не перейдуть.

это тебе кто такое сказал? Гилдия IT специалистов, которая продает свои юридические услуги под видом донатов? )))))))

это тебе кто такое сказал?

Федоров чи Борняков в інтервʼю, не пригадую вже хто саме з цих п******ів. Він прямо сказав, що маски-шоу не виключені. Крім того, владі не можна довіряти.

Крім того, владі не можна довіряти.

 в жизни вообще мало кому можно/нужно доверять )

Він прямо сказав, що маски-шоу не виключені.

я могу прямо сказать, что не исключен тот факт, что завтра на землю упадет метеорит.

в жизни вообще мало кому можно/нужно доверять )

Звісно, тільки українська влада — остання в списку довіри. Федоровам, Борняковам, Гетьманцевам лиш би подоїти населення.

я могу прямо сказать, что не исключен тот факт, что завтра на землю упадет метеорит.

Ну якщо ви не бачите в цьому меседжі прямої погрози від влади, то сумнівів, що ви проплачені, більше немає. На цьому можемо завершити розмову.

Я резидент України, юридична адреса більшості українських ІТ-контор це Британські Віргінські острови чи інший офшор, іноді, українська дочка з нульовим статутним капіталом, замовники майже завжди це не-українські резиденти.

Тепер розглянемо двох українських резидентів, один співпрацює з компанією по моделі ФОП, інший як гіг-контрактор.
Перший може отримувати валюту на свій ФОП рахунок і далі з нею робити будь-які маніпуляції, а інший, по-перше, закабалений рабським контрактом, а по-друге не може ніяким чином контролювати свої чесно зароблені гроші.

При якій умові перший захоче стати другим?

Між резидентами України, якщо ми говоримо саме про сферу ІТ, майже завжди інвойси також виставляються в доларах США. Оплата може бути в гривні по обумовленому курсу, але всі свою роботу привʼязують до $.

Дійсно, прямо зараз валютні операції униможливили, але ж ми всі працюємо на перемогу, після якої постане питання, що робити з Дією.

валютные операции между резидентами были и есть под запретом. Тут статья про ГИГ контракт, а не про ФОП. Необходимо все же немного разграничивать ФОП (это бизнес отношения) и трудовые отношения. Никто не заставляет ФОПа стать наемным сотрудником.

Між резидентами України, якщо ми говоримо саме про сферу ІТ, майже завжди інвойси також виставляються в доларах США.

Стаття 524. Валюта зобов’язання
1. Зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні.

Ни разу в сфере айти не видел инвойс между резидентами в долларе

А можно чуть подробнее с точки зрения (трудового? гражданского?) законодательства, что за зверь этот гиг?

Кто я сейчас и какие у меня права мне все понятно, вплоть до того, что по решению суда у меня могут отнять теперь уже панорамное окно в Лимане, которое является моей собственностью.

Но вот кто такой гиг — непонятно от слова «совсем». Это сотрудник? Предприниматель? Что кроме закона про дия-сити к нему относится?

Гиг-контракт — это комбинированный контракт который включает в себя как положения трудового законодательства так и обычных положений контракторства. Действующее законодательство допускает такие формы «смешанных» договоров. Кроме закона о Дия Сити к данной форме контракта относится как КЗОТ так и гражданский и хозяйственный кодексы. Попробую на днях найти время и чуть подробнее напистаь на эту тему )

ну ви можетезвичайно, але замість ваших доларів по інвойсу отримаєте гривні по факту))

Якщо почитати відгуки гребців з даної статті — створюється враження, що це типові жертви корпоративної пропаганди, яким на всяких таунхолах розповіли, що колгосп — це круто, і вони навіть шукають в ньому плюси. Цікаво, це ДОУ відбирає для інтерв’ю таких ідеальних <---->, чи це типовий приклад сучасного галєрного гребця? В коментарях народ набагато адекватніший.

Той же Федоренко грузив на безнаДію Сіті, а як тільки його MacPaw зайшов туди, то і риторика у Федоренка змінилася «ну мінцифри йдуть на контакт, вони молодці», «ну а це вже не так погано», «а це ще 1 величезний плюс в сторону дія сіті» і тд. А оце все якщо і подати під «патріотичним соусом» типу «Зробибо українське айті ґрейт аґєйн», то кнопкодави взагалі пісяються від ейфорії.

Мені намагалися продати Дія-Сіті під соусом бронювання від призову :) Війна-війною, але ПР колгоспу по розкладу.

Ого, яка контора? Країна повинна знати своїх героїв)

Умови роботи в EPAM Digital — окремій юрособі, що входить у Дія City і з якою укладається гіг-контракт

Але на скріні вказано «Штатний працівник». Чи уточнювали у компанії, чи має місто підміна понять чи все ж гіг і штатний — це різні ситуації?

Це різні речі. Наш менеджмент наголошував на цьому. Це повноцінній штатний працівник. Не гіг-контрактор

Це різні речі. Наш менеджмент наголошував на цьому. Це повноцінній штатний працівник. Не гіг-контрактор

Та я в курсі ;)
Тут питання до авторів статті, що картинка не відповідає підпису.

Інша історія, що з такими умовами для штатних, не ясно нах треба ті гіг-контракти.

З отриманої нами інформації випливає, що саме зазначені в таблиці умови пропонуються гіг-контрактерам.

З отриманої нами інформації випливає, що саме зазначені в таблиці умови пропонуються гіг-контрактерам.

А що відповіла компанія на питання:
Для чого тоді потрібні гіг-контракти, якщо немає різниці зі штатними працівниками?

Наскільки я зрозумів, до гіг-контрактів можуть не відноситись певні норми, наприклад, виплата ЗП та авансу (2 рази на місяць у певні дні) і т.п.

В адекватному світі, підписуючи NCA ти можеш розраховувати на «парашут».
Все просто: ти рік не допомагаєш конкурентам (читай не працюєш над тим, що тобі цікаво/що ти вмієш добре робити), а тобі за це виплачують компенсацію.

Звичайно, здебільшого якщо твоїм контрагентом є продуктова компанія.

В outsource/outstaff NCA це, як мінімум, смішно.

Меня все вопрос мучает — вот в выражении «гиг-контракт» что эта приставка «гиг-» значит вообще? Почему именно «гиг-контракт», а не например «гик-контракт» или «ээх-контракт» или «раб-контракт»?

От английского Gig Worker en.wikipedia.org/wiki/Gig_worker Что переводится буквально — батрак. После гражданской войны в США чернокожее население было освобождено от рабства, однако собственности естественно не получили. В итоге они стали сбиваться в батракские артели и ходить между плантаторами и фермами нанимаясь на временную работу. Посевные, стрижку овец, сборку хлопка, яблок и прочую сборку урожая. Оказалось что так даже выгоднее чем рабы, заплатил деньги и не надо: кормить, поить, одевать, строить бараки организовывать чтение библии и богослужения, нанимать белого погонщика. Батраки приехали — поставили палатки, отработали сезон, получили деньги и дальше поехали. Причем деньги хорошие как для чернокожих и даже не было договоров о не собирательстве яблок на других фермах в течении года за один цент компенсации. Ровно как и аудида от компании погонщиков, подтверждающий что ты чернокожий заробатываюший собирательством яблок, с средним гонораром в 20 долларов, причем ценой в 200 долларов в квартал. В фильме «Правила Виноделов» с Тоби Макгуаэром как раз показана такая артель. Вот такой вот батрак на сленге — Gig. Сейчас этим в основном мексиканцы промышляют. Сленговое слово также проникло в ИТ, в Америках так называют фриланские кооперации.

если продолжить ряд аналогий:
тим лид — белый погонщик
а Скрам мастер — чтец библии :)

Ти приводиш посилання на вікі, де чітко написано, що

Gig’s origin is uncertain. The earliest usage of the word gig in the sense of „any, usual temporary, paid job” is from a 1952 piece by Jack Kerouac about his gig as a part-time brakeman for the Southern Pacific railroad

і далі розповідаєш якусь захоплюючу, незрозуміло звідки взяту історію про походження слова „gig”. Звучить, як розказні, що „словʼяни” походить від „slave/раб”.

Ми стикнемося з тим, що одна сторона — резидент Дія City — буде повністю домінувати над гіг-спеціалістом. На жаль, це справді схоже на «рабський контракт».
Компанія може подати його на свого колишнього гіг-спеціаліста і залучити до судового процесу нового роботодавця. Після такого кейсу людині може бути складно знайти нормальну роботу.

Дякую за чесну оцінку — саме так я себе це i уявляв!
А ще треба прийняти до уваги що зараз IT компані перейшли на електронний документообіг. Тобто девелоперу навіть підписувати нічого не треба: йому зроблять цифровий підпис i самі за нього усе підпишуть. Так само, як зараз бухгалтери галер відкривають i ведуть за усіх ФОП.
Девелопери ЕПАМа про вступ до Дiя Ciтi дiзналися з ДОУ. Можливо на них все i Гiг-контракти оформили.

Ідея їх запровадження полягала в тому, щоб вони стосувалися обмеженої кількості фахівців, котрі мають доступ до конфіденційної інформації й за обсягом знань і досвідом можуть скласти конкуренцію компанії в майбутньому.
У цій угоді має бути прописана територія, де вона діє (наприклад, Україна), конкретний перелік видів діяльності, що підпадатиме під конкуренцію (наприклад, програмування мовою Java, сектор Agritech)

Програмування на мові Java підпадає під конкуренцію. Цікаво :)

Я дуже сумніваюсь що ці NCA хтось підпише свідомо з абсурдними пунктами. Думаю що компанії також не будуть собі робити такі безглузді контракти, де наприклад програмування на Java це предмет конкуренції.
Це має буди доречно в багатьох випадках мати адекватний NCA, коли ти розробляешь щось унікальне, або є реальні конкуренти на ринку. Але не коли тобі кажуть, що на Java ти писати не зможешь після цього, це безглуздо.

Я дуже сумніваюсь що ці NCA хтось підпише свідомо з абсурдними пунктами. Думаю що компанії також не будуть собі робити такі безглузді контракти, де наприклад програмування на Java це предмет конкуренції.

А ты не думай — ты узнай. Мало того, даже на руки не дают контракт. Подписывай — потом прочитаешь

Адекватні люди не підписують документи не прочитавши їх.

Ой, ты не представляешь какими инфантильными бывают люди

Спарава в тому, що ніяких пунктів закону не заважає туди таке додавати. А зробити папірець, де виявиться, що ти таке підписав зовсім не проблема. Так само як видати справку, що ти трамвай і маєш вийти на маршрут. Як там в Кінзда Зда www.youtube.com/watch?v=Fj2NvKowhVo Для мене повний аргумент, що в США такі угоди законодавством багатьох штатів, включно з Каліфорнією де росташована Кремнієва Долина, суворо заборонені.

Побажання до ЕПАМу засунути гіг контракти собі же в сраку вже було?

Краще одразу Добкіну та всім тим підсосникам/підсосницям, які час від часу не забувають вскукарікнути на ДОУ якусь маячню по методичці на захист честі любої галєри.

Цікаво, можуть шановні юристи дати юридитчні підстави на базі якого україньского законодавства діють угоди про «не конкуренцію», що можна, і що не можна додавати в такі договори? Скажімо чи можливо за допомогою такого договору порушити конституційне право людини на труд, наприклад заборонити програмувати, тестувати чи PM-ти взагалі ? Тобто фактично монополізувати ринок праці, блокуючи зміну місця роботи через ось такі договори. Так само цікаво — на підставі чього має проводитись аудит того, що компанія відповідає крітеріям вступу до податкового спец режиму? Чому цей аудит здійснюється приватними компаніями, та хто акридетує самі приватні компанії, що вони здатні проводити такий аудит. Як зарееструвати таку компанію, чи це взагалі прозорий механізм? Чому при цьому існує фіксована ціна на аудит, і вона не ринкова, також чому вона така велика, разом з вимогами на середню заробітню платню, що власне робить починаючім компаням — стартапам недоступним вступ в спец режим? Тобто підтримую пана Влодимира Кожаева — спец режим, повне корупціне і монополістичне гімно. Маємо вимагати відставки створювателя таких корупційних схем пана гетьманцева з посади (і взагалі імперативний мандат щоб давати копняка таким антидержавним діячам) і всеохоплеючеї податкової реформи, яка була в програмі партії Слуга Народу коли вони йшли на вибори. Тих хто намагався цю реформу провести: Горнчарук, Розумков тощо — партія зняла з усіх посад. Тобто українького виборця ошукали! Якщо знову спустимо таке лайно політикам коли вони нас прямо обдурюють, втратимо вже і самоповагу. Повагу від іньших країн через це ми втратили давно. Тепер вони або з нами воюють, або знущаються створюючи по три конференції на яких обговорюють як зберегти путлеру лице і коли небуть надати нам зброю в розмірі чотирьох машин з потрібних 400.

З мінусів — прибрані всі переваги буди ФОП
З плюсів — прибрані всі переваги буди ФОП

Дия сити — гавно. Гиг контакты вкупе с хитросраким налогом на экспорта — лучший способ загнать людей в тень

Ну все же расцениваю эту беганину с Дией как мощный пинок мне под зад нахер с этого зоопарка.

Пригадав мемчик 90х:
i.pinimg.com/...​87ce0f0e7f54624a53994.jpg
Незабаром знову грошима рахуватимуться лише хрумкі долари.

Якщо вчасно не зупинити рагуляторів та інших гетьманцевих, то так воно і буде.

Підписатись на коментарі