Як я працюю: Дмитро Волошин, СТО Preply

[У рубриці «Як я працюю» ми запрошуємо гостя розказати про свою роботу, організацію воркспейсу, корисні інструменти та лайфхаки]

Дмитро Волошин — однин з трьох співзасновників стартапу Preply. Наразі займає позицію СТО — управляє технічною командою. Дмитро розказав DOU про свої щоденні обов’язки, типовий робочий день та способи покращити свою продуктивність.

Про себе

Мені 30, я працюю в ІТ вже 10 років. Програмуванням цікавлюсь ще зі школи: брав участь у олімпіадах з інформатики, в 11 класі посів друге місце на всеукраїнському етапі. Там я познайомився з багатьма олімпіадниками, і майже всі з нас вступили в КНУ ім. Шевченка на кібернетику. Що мені дав університет? По-перше, доступ до розумних людей. Мої однокурсники — дуже талановиті програмісти, алгоритмісти, науковці, які зараз працюють у Facebook, Google, Uber. І по-друге, виш дав системну базу математичних знань. Програмування — це ремесло, і база цього ремесла — математика.

Після університету я працював в аутсорсингу, а також спробував себе в маркетингу — для того, щоб упевнитись, що я точно хочу бути програмістом. Побачив, що в маркетингу цікаво, але це не та сфера, яка зростає і розвивається так стрімко, як IT. Але і цей досвід виявився корисним. Я вважаю, що кожна людина має певною мірою бути T-Shaped, тобто мати як основну компетенцію, так і суміжні.

Перед Preply ми з моїм другом Тарасом, який зараз працює в Google NYC, запускали два стартапи, але обидва не вистрілили. Проте це був дуже цікавий досвід: ми побачили, як важко робити власний бізнес.

У 2012 році ми з партнерами почали розробку платформи дистанційного репетиторства Preply. На початку наша команда складалася з 3 людей. Сьогодні, через 6 років, нас вже 97 спеціалістів, у тому числі 25 програмістів, якими я керую.

Окрім Preply та своїх хобі — хіп-хоп танців та грі на гітарі, — я молодший співробітник Інституту програмних систем Національної академії наук. Цікавлюсь штучним інтелектом, машинним навчанням — мені здається, ці тренди визначатимуть розвиток бізнесу в наступні 3-5 років. Кандидатську я поки що не захистив, але мрію, що це колись станеться. Наразі пишу статті, раз на півроку публікуюсь у наукових журналах.

Робочі обов’язки

Як співзасновник Preply я разом із партнерами визначаю стратегічний напрямок бізнесу, куди ми рухаємось у довгостроковій перспективі. Наприклад, ми побачили, що в нас користувачі все більше і більше застосовують мобільні версії, і я — як технічний кофаундер — розумію, що нам треба інвестувати в розробку мобільних додатків. Або бачу, що комунікація студента і викладача через нашу платформу не є ефективною, і приймаю рішення розробляти відеоплатформу. Окрім цього, ми разом з іншими співзасновниками проводимо співбесіди з кандидатами на ключові позиції, такі як VP of Product чи VP of Marketing, обговорюємо питання інвестицій.

Якщо говорити суто про роль СТО, по-перше, в мої обов’язки входять інтерв’ю з людьми на посади Senior Developers, Team Leads, Solution Architects, DevOps. Після найму я слідкую за їхнім розвитком, проводжу 1×1, беру участь у performance- і salary-review. Я намагаюся відчувати свою команду, розуміти, коли їм важко, полегшувати умови, коли їм некомфортно працювати.

По-друге, займаюсь процесами, їхньою оптимізацією. Наприклад, зараз ми рухаємося по певній гібридній моделі Git Flow, але бачимо, що ця практика не відповідає нашим бізнес-цілям. Тому ми зараз мігруємо з цієї моделі в Skullcandy Workflow. Я слідкую, щоб перехід відбувся швидко і приніс успіх для бізнесу. Інший приклад: разом з командою QA ми намагаємось зменшити кількість мануального тестування і збільшили кількість автоматичного.

По-третє, технічні питання. Я роблю код-рев’ю критичних частин продукту, пов’язаних з платежами, приймаю архітектурні рішення, виконую роль технічного ментора людей у команді. Інколи в мене виходить кілька годин у місяць самому покодити і зробити якусь класну фічу. Але нагадую собі, що зараз в мене інша робота — люди й комунікації. І я відповідаю за те, щоб наймати сильних технічних лідерів у команду, які б могли займатись розробкою краще, ніж я.

Коли ми тільки починали створювати Preply, я писав і Back-end, і Front-end. Згодом ми переходили на React, і я просто не встигав одержувати достатньо інформації і розвивати себе в цьому напрямку. Чесно, я зараз навіть не розумію, як працює наш Front-end — знаю загальні принципи, але навряд чи сам зможу швидко написати компонент. Але втрачаючи одні навички, я опановую інші. Зараз моя точка росту включає роботу з людьми та процесами — роботу з технологіями все більше віддаю людям, які у цьому розбираються краще.

Взагалі в стартапах і компаніях середнього розміру зазвичай відбувається розподіл обов’язків щодо сеньорних технічних позицій між СТО та VP of Engineering. СТО більше займається архітектурою і технічними рішеннями, а VP of Engineering — людьми. Я підозрюю, що в найближчий час і нам треба буде розділити ці дві компетенції, адже мені за день доводиться дуже багато разів переключатися між зовсім різними активностями.

Я ще не вирішив, яку з цих посад оберу собі, а яку делегую. Напевно, з точки зору бізнесу я буду ефективнішим на позиції VP of Engineering, фокусуючись на залученні талантів у компанію. Проте тоді виникає задача знайти кваліфіковану людину, яка зможе якісно виконувати обов’язки СТО. У найближчі півроку будемо вирішувати ці питання.






Типовий робочий день

8:00. Я прокидаюся вранці, відразу вмикаю музику, намагаюсь оперативно встати з ліжка. Якщо щось приготовано, то снідаю, якщо ні, то роблю це трохи пізніше, в кафе біля офісу. Викликаю Uber, щоб поїхати на роботу. Дорога займає 10-15 хвилин.

10:00. Приїжджаю на роботу. Починаю ранок з Daily Funnel Meeting: збираються менеджери стартапу, і ми разом аналізуємо результати попереднього дня. Наприклад, бачимо, що в нас просіли продажі в Бразилії, аналізуємо, чому це могло статися, висуваємо декілька гіпотез, тестуємо їх. Одна з можливих причин — у Бразилії зараз карнавал, і їм не до того, щоб купувати наш продукт. Інший приклад: просіла конверсія з арабських країн. Виявилося, що на якійсь сторінці нашого сайту неправильно конвертуються арабські цифри. Це технічний баг, і його треба виправити якнайшвидше. Тож завдяки мітінгу ми тримаємо руку на пульсі бізнесу.

10:30. Дивлюся в календар, виконую свої завдання. Відповідаю на питання команди, проводжу інтерв’ю з кандидатами на різні посади, код-рев’ю, операційні мітинги.

12:30. Іду в кафе обідати, зазвичай з кимось із колег. Я люблю ходити на обіди не з великими компаніями, а сам на сам, щоб можна було поспілкуватися. Раніше я це поєднував з якимись робочими зустрічами, але намагаюсь від цього відходити.

Зазвичай ходжу на обіди з кимось із моєї команди розробників, але раз на тиждень обідаю з представниками нашої інтернаціональної команди (в нас працює 25 іноземців). Наприклад, вчора обідав з нашим бразильцем. Сприймаю це як можливість зрозуміти, що відбувається в інших департаментах і в людей, з якими я не працюю.

13:30. Повертаюсь до робочих справ: проводжу зустрічі, займаюсь процесами, комунікацією. Це триває до самого вечора.

19:00. Дуже хочеться знайти work-life balance, тому о сьомій-восьмій стараюся розгрузитися повністю і їхати додому. Інколи прямую до школи танців або спортзалу. Проте час від часу доводиться затримуватись на роботі: не всі люди можуть приходити на співбесіди протягом дня, тому, буває, призначаємо їх на вечірню годину.

Вдома стараюся не думати про роботу, хоча перед сном майже завжди перевіряю Slack і дивлюсь календар на наступний день.

Інколи випадають дні, які не схожі на інші. Наприклад, минулої п’ятниці ми робили внутрішній хакатон на цілий день. Я розробляв аплікацію для Google Home, яка питає користувача вивчені на Preply слова.

Інструменти та продуктивність

З гаджетів використовую Macbook Pro, Apple Watch, нещодавно придбав Iphone X — дуже задоволений, зовсім новий досвід користування. Всі пристрої повністю синхронізовані між собою.

Основні інструменти — пошта, Slack для переписки з командою, GitHub для код-рев’ю, AWS для інфраструктури. Якщо в Slack отримаю щось термінове, то відповідаю відразу, якщо ні — то відмічаю зірочкою і по черзі проходжусь по всіх питаннях протягом робочого дня. Постійно заглядаю в Google-календар, планую там всі зустрічі.

У якості менеджера задач я перепробував дуже багато всього, у тому числі Remember The Milk, Google Task. Але найбільше подобається звичайний паперовий блокнот. Обожнюю викреслювати з нього задачі.

Із соцмереж використовую Telegram та Instagram для особистих цілей, Facebook та Twitter — для робочих. Останній для мене — основне джерело інформації.

Найкраща практика, яка мені допомагає ефективно використовувати і організовувати час, — квадрант ефективності. Поділяю справи на термінові і важливі, термінові і неважливі, нетермінові і важливі, нетермінові і неважливі. Згідно з цією методологією, не має бути нічого термінового і важливого: всі важливі задачі треба робити завчасно, поки вони не стали терміновими. А термінові і неважливі — делегувати.

На початку дня намагаюсь завжди «з’їсти жабу» — зробити найнеприємніші і важкі завдання. Для мене такими є задачі, які потребують писати багато тексту — наприклад, опис нової вакансії. Або рутинні задачі, на кшталт переглянути резюме 20 кандидатів, які відгукнулись. По можливості намагаюсь рутинні завдання автоматизовувати або делегувати. Іноді не дуже хочеться фіксити якийсь неприємний баг, але я розумію, що сам баг себе не пофіксить, тож доводиться робити.

Надихає мене кінцевий продукт, який ми робимо. Мене дуже запалюють великі цифри у метриках кількості наших користувачів. Наприклад, коли ця позначка досягла мільйону, відчув, що роблю щось, що приносить людям користь. У мене були вже десятки ситуацій, коли я знайомився з людьми на якихось заходах, і виявлялося, що вони або наші користувачі, або викладали на наших платформах. Це, мабуть, і є те, що мене драйвить найбільше.






Книжки та навчання

Зараз читаю біографію Ілона Маска, наступна у списку — «Deep Learning» Яна Гудфеллоу. До цього читав «Моє життя та робота» Генрі Форда, «Сила інтровертів» Сьюзен Кейн. Мені дуже подобаються книжки «Нашого формату» — дуже якісна підбірка літератури для людей, які займаються бізнесом.

З технічних книжок нещодавно перечитував «Штучний інтелект» Норвіка й Рассела, а також півроку тому готувався до розширення Front-end команди і освіжив у пам’яті «Learning JavaScript» Девіда Фленагана. З художніх останнім часом не читаю нічого.

Виділяти час на книжки виходить дуже рідко. Раніше я читав перед сном, але останнім часом маю досить велике навантаження на роботі, тому засинаю дуже швидко. Два-три роки тому я читав рази в два більше. Зараз просто такий період, коли ми дуже активно зростаємо. За останній рік виросли в три рази, і на наступний рік маємо такі самі плани. Це створює певний виклик для нас як співзасновників, щоб ми розвивалися особистісно, покращували процеси, допомагали розвиватися компанії.

Отак, професійною літературою я підтримую себе у формі, але зараз помітив, що не менш ефективним форматом для навчання є тренінги з хорошими спеціалістами. Наприклад, два тижні тому у нас в Preply був тренінг по CBI — це така система проведення інтерв’ю. Мені дуже сподобалось: за один день можна вивчити більше, ніж читаючи книжку.

Ретроспектива й плани на майбутнє

Хотілося б собі 20-річному порадити не працювати з людьми, з якими не комфортно працювати. Приділяти більше уваги близьким людям. Не кидати спортзал, тому що потім буде набагато важче відновити. І, мабуть, хотів би проходити магістратуру за кордоном, а не в Україні. Вважаю, що це би дало мені досить сильний поштовх — мав би міжнародний досвід та досконалу англійську.

Мої подальші плани насамперед пов’язані з бізнесом. Я хочу зробити Preply мільярдною компанією. Для цього потрібно стати більш міжнародними, робити кращий продукт, залучити більше технічних людей, працювати з ще кращою продуктивністю.

Ми готуємось відкрити офіс за кордоном — у Берліні — і налагодити роботу на дві локації. Будемо переносити туди частину продукту, тож потрібно буде зрозуміти, як з цим працювати і синхронізувати обидва офіси.

Прагну стати більш ефективним менеджером — навчитись краще контролювати свої емоції. Це якраз зона мого росту.

Окрім розвитку в бізнесі, я б хотів закінчити аспірантуру і написати кандидатську. Але наразі тверезо оцінюю ймовірність досягнення цієї цілі — вона не така висока, адже бізнес на першому місці.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



49 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Спасибо за статью, интересно. Еще было бы интересно послушать про историю создания платформы более подробно. Что было в mvp, как раскручивали и тд

Дякую! Успіхів у розвитку!

Как однофамилец :) - прочитал статью и не пожалел! Очень реалистично и не натянуто/притянуто. Радует (если это конечно не пустые слова) — что есть желание и время заниматься собственно внутренними процессами, да еще и в период роста компании! Я это редко встречал.

Дякую. Дуже цікава стаття. Я бачу ви теж читали Браяна Трейсі для таймменеджменту.

Дмитре, дякую за розгорнуту статтю. У вас крутий сервіс, бажаю експоненційного росту ;-)

Судячи з комментів, багато людей зовсім не фокусуються на тексті, а лише роздивляються фоточки. Як на мене, дійсно цікаві моменти стосовно планування, та книжок, додам собі до списку читання «Deep Learning» Яна Гудфеллоу. Якісний матеріал, дякую, розвитку Preply.

Пользуюсь, круто, спасибо.

Из того, что не удобно. Можно купить несколько уроков у одного преподавателя, т.к. это выгоднее, чем покупать каждый раз по одной штуке. Затем, если по определенной причине передумал заниматься с преподавателем, то нужно писать в поддержку и инициировать возврат на карту или просить оплатить уроки другого преподавателя. Понятно, что с точки зрения преподавателя, будет несправедливо получить подтверждение от ученика за оплату пакета уроков по дисконтному тарифу, а затем вернуть часть оплаты по этому же дисконтному тарифу. В данном случае усложняется взаиморасчёт. Но думаю, что создатели Preply не сидят на месте и постоянно думают как улучшить свой продукт. Напрашивается фича виртуального счёта в личном кабинете.

Удачи в развитии!!!

Дякую за конструктивний фідбек) З віртуальним рахунком є нюанси в тому що там трохи інше юридичне регулювання починається — але ми дійсно думаємо як можна покращити досвід користування балансом.

Дима крутой — профессионализм, самоотдача, настоящее лидерство. Go, Preply!

Статья понравилась и сам работал на preply, очень классная штука, успехов вам!

Дмитро, хочу побажати вам успіхів і досягнення поставленої мети!
Не втрачайте запалу))

Чего все докопались, читается интервью легко и приятно, пафоса не замечено. Спасибо за материал и успехов в бизнесе

Круто, класно, молодці :)
Опен спейс правда якийсь ну дуже тісний, перегородок немає і людина напроти тебе дуже близько, думаю можна навіть її дихання відчувати, це якось кріпі )
хоча можливо мені не зрозуміти «фемелі атмосфери» яка там присутня ;)

придбав Iphone X — дуже задоволений, зовсім новий досвід користування.

так жеж «бренд ню експірієнс, гайз» :)

Ну правда оооочень тесно, судя по фото, уверен, некомфортно в таких условиях работать

Ага, офис распологает думать о кастомерах и продукте, а не о квадратных метрах рабочего стола ;)

офис распологает думать

угу, чим більше шуму, тим краще думається.

Желаю трудовых успехов и новых достижений!

«Як я працюю». И на фото openspace. Усталый парень. Тесное рабочее место. Рядом какая-то тетка. Найс, есть чем похвастать! Стоило даже дать интервью.

Мені іноді здається якби якийсь умовний Стів Джобс чи Маск давали інтерв’ю як вони працюють, коментатори з доу знайшли б до чого домахатись =)

Ладно усталый, ладно рабочее место тесное, но то, что рядом «какая-то тетка» — это вообще возмутительно!

А где на фото тетка, которая всем мерещится?

(тсс...тільки між нами) фотографії можна гортати

Знаю. На фотках слева от Димы сидит разработчик, такой же как и комментирующие здесь. Или кому-то не понравилась его прическа?

Снимают пространство в коворкинге iHub. Ребята стратап делают и на ведении бизнеса сконцентрированы а не на вые6осах с офисом. То галерам плохой офис непростителен.

А поставить второй монитор — это тоже выпендреж для компаний из топ-5 галер ?

да, особенно если он не нужен

Пускай об этом будет судить разработчик/тестировщик, а не очередной HR, ок? За последние 10 лет в IT у меня были случаи осутствия второго монитора в работе, но не было случая, когда он оказался бы лишний.

Вопрос был не про «нужен» или «не нужен», а про выпендреж. А кому монитор нужен в работе — само собой, он у них есть. Но даже не все разработчики их себе заказали.

Т.е. разработчик просто открывает реквест на второй монитор и ему его покупают БЕЗ вопросов «зачем он тебе» или «почему так дорого, возьми вот ЭЛТ со склада»? А по поводу «не нужен» — в достаточно большой команде я не наблюдаю никого кто бы не пользовался своим вторым монитором.

Все еще просто — он пишет в Слаке, что нужен монитор, выбирает какой ему подойдет и мы покупаем.

Ну кто как привык работать. У меня, допустим, тоже есть внешний монитор. Но пользуюсь я им достаточно редко — как правило во время код ревью, когда нужно смотреть дифф и код, и во время рефакторинга, когда куски кода таскаются между файлами. Для остальных задач окна IDE с кодом программы на экране макбука полностью хватает. И в такие моменты я сразу стараюсь отключить внешний монитор, потому что если не сделать этого вовремя, то на нем сразу появляется телега, слака, DOU, скайпик, ютубик и продуктивность идет по пизде наклонной. Когда пришел в текущую компанию, то сказал, что внешний монитор мне не нужен, но мне его все равно дали. Я подозреваю, что герой статьи может иметь сходные привычки.

Снимают пространство в коворкинге iHub.

Стой, пагаді !
«Головний офіс: Brighton, Boston, Бостон, Массачусетс, США»
Де ж фото щасливців з головного офісу ? :)

А что уж с опен спейсом не так? Все же прогрессивные ИТ компании так работают. И где там всем тетка на фото мерещится?

А что уж с опен спейсом не так?

Всё не так :)
Тут много раз об этом писали.
И то, что многие компании так работают, не значит что многие девелоперы любят так работать.
От этого никуда не денешься, но пнуть лишний раз намекнуть работодателю что небольшие помещения лучше — почему бы и нет?

«Лучше» поняття суб"єктивне. Google/Facebook — і багато інших референсних для мене продуктових компаній процюють в openspace.

Те, що це влаштовує керівництво, не означає, що це влаштовує працівників. Крім того, Гугл не працює вексь в одному приміщенні. так? Об’єднувати в одному приміщенні команду припустимо, а сейли, наприклад, поряд з техвідділом — це пекло, згаяний час і квадратна голова наприкінці дня. Коли компанія молода й маленька, загальне приміщення має неабиякий сенс; коли потоки якось встановлюються, то ділити колектив по функціональним підрозділам та ізолювати один від одного конче необхідно.

А что уж с опен спейсом не так? Все же прогрессивные ИТ компании так работают.

Не все. Но то унылые галеры, не то что моднейшие стартапы.

Это не парень усталый, это фотограф усталый был ))))

Ага, а ще у фотографа на фотоапараті стояв спеціальний фільтр, який просторе робоче місце перетворює на тісне. Думайте, що кажете

Мне кажется, если Дмитрий выглядит устало (хотя как по мне, выглядит вполне себе хорошо, не более уставшим, чем большинство других людей) — это не упрек. Он работает на собственный проект, и понятно, что вкладывает в него много сил.
А вот переводить стрелки на фотографа, то есть на меня — не совсем красиво, мне кажется, даже если в шутку. Тем более, жанр съемки — репортаж, а не фешн.

я против того парня на фото вообще ничего не имею, просто высказал свое личное мнение насчет рабочего окружения — тесного маленького стола, маленького экранчика и да, тётки рядом

не стал писать про единорога на рабочем месте СИ-ТИ-О компании, опасаясь волны негодования малохольных, которые превращают рабочее место в цирк и феншуями, золотыми лягушками и прочим хламом

но многих забомбило мое сообщение, HR подтянулся защищаться, кое-кто подсуетился с фоточкой, где Джеф Безос сидит за довольно немаленьким столом...ОДИН...не в openspace

"

коментатори з доу знайшли б до чого домахатись

"
а написавший это даже не осознает, что он такой же «комментатор с доу» и что он — «докопался» до чьего-то комментария

Не бачу проблеми в тому щоб бути втомленим на фото — я дійсно багато працюю. Важливо свою втому не проектувати на емоції по відношенню до інших людей. Openspace — мені дуже комфортно в такому оточенні — можливо комусь це складно, але я поки не знаю як це можна вирішити. Можливо колись коли буде можливість розділити простір офісу на зону openspace і офіс ми це і зробимо, але на даний момент це точно не те на чому я вважаю за потрібне фокусуватися нам як компанії. Ціль формату статті не похвалитися, а поділитися тим як я працюю. Як на мене вийшло змістовно.

Не переймайся. :) Получись супер, твой рассказ будет «референтом» формата рубрики. :)

Это первая статья из этого цикла, которая мне понравилась.

Підписатись на коментарі