«До біса роботу, яка вже давно остогидла». Як айтівці змінили плани на життя через широкомасштабну війну

Повномасштабне вторгнення росії зруйнувало плани на найближче майбутнє багатьох українських технічних спеціалістів. Хтось збирався звести будинок і завести дитину, хтось — змінити компанію, однак війна змусила якщо не забути, то бодай відтермінувати ці плани. Втім опитування DOU показало, що є й такі фахівці, для яких війна стала поштовхом до змін, на які вони довго не наважувалися.

Ось що ще про плани й висновки, що зробили айтівці, ми дізналися...

Для більшості плани змінилися кардинально

«Війна вплинула критично. Я не спромігся змінити місце роботи» (Junior Front-end Developer).

«Немає більше жодних планів — залишилися тільки мрії, й то не всі. Планувати майбутнє до перемоги — взагалі річ авантюрна» (Senior .Net Developer).

«Плани змінилися кардинально. Були довготермінові плани в Україні, але тепер схиляємося з дружиною до еміграції. Для себе зрозумів, що Agile чудово можна застосовувати у житті: «Готовність до змін —> дотримання початкового плану» (Product Manager).

«Зрозумів, чого я хочу насправді та найбільше. Хочу сім’ю» (Middle Manual QA).

«Довелося виїхати з України і, мабуть, назавжди, чого ніколи в житті не планував. Зміни дуже великі, бо мене тут все влаштовувало. Тепер же доведеться будувати нове життя в Іспанії, яку я все ще вважаю менш розвинутою за Україну.

Зрозумів, що психологічний та духовний розвиток людини має стояти на першому місці. Це важливіше навіть за фізичне здоровʼя» (Senior Front-end Developer).

«Не знаю, чи зможу повернутися до Харкова, де наш дім. Тепер скептично ставлюся до ідеї купівлі власного житла. У мене немає планів на майбутнє. Є плани на кілька тижнів і місяць. А далі — як життя покаже. Я переглянув своє ставлення до непотрібних покупок. Став параноїком у формуванні фінансової подушки. І зрозумів, наскільки важливою є міжнародна сертифікація та вільне володіння англійською» (Chief of Talent Department).

«Планував звести будинок. Починали з дружиною планувати дитину, але війна внесла свої корективи, і все стало неактуальним. Втрата роботи в українській компанії в перші дні війни також додала стресу й остаточно змінила плани на майбутнє.

На жаль, навіть після нашої перемоги перші 10 років для України будуть досить важкими, та й буде ризик нової війни, а це погано для бізнесу. У вакансіях все частіше є рядок-вимога „Для українців, які проживають суто за межами України“, що гальмує потенційне кар’єрне та фінансове зростання. Тому після нашої перемоги планую виїхати за кордон з міркувань безпеки, стабільності та майбутніх перспектив, але ще не визначився, в яку країну» (Front-end Software Engineer).

«Відмовилась від вагітності. Добре, що не була вагітна на момент початку війни» (Business Analyst).

«Довелося їхати в іншу країну, шукати роботу, щоб взагалі мати гроші, намагатися шукати курси, безкоштовні стажування, які б не вплинули на основну роботу, бо знайти вакансію для джуна без комерційного досвіду практично неможливо, ще й з моїм рівнем англійської.

Були плани на операцію на коліні, другу в житті нормальну відпустку, крутий ювілей (мій та партнера). Все це накрилося не те що мідним тазом, а навіть не знаю чим. Тепер я далеко від партнера, друзів, лікую тяжку депресію і чекаю, коли зможу повернутися до рідного Харкова. Важко бути консерватором у цьому житті.

Непросто зробити висновки. Для мене взагалі складно жити не за планом, бо я для всього маю список: від покупок у довготривалій перспективі до перегляду фільмів і серіалів. Минуло майже пів року, а я й досі не можу отямитися, щоб знову займатися списками, щось планувати. Хіба що дійшла висновку, що слід частіше читати новини, щоб завчасно бути в курсі ситуації, коли треба збирати наплічник» (Junior Manual QA).

«Більше жодних планів немає, як і немає майбутнього. Уже сказали багато разів: „Це затяжна війна на роки, нікого не випустять, і всі пройдуть через фронт“. Для мене це рівноцінно тому, що майбутнє відсутнє. Все, приїхали» (Senior Software Engineer).

Декого війна підштовхнула змінити професію

«Через війну мене звільнили з першої роботи. У мене відбувся невеликий світч (я працював класичним Data Scientist, тепер — Computer Vision Engineer). Звичайно, були плани щодо житла в Києві, не збирався жити у західних областях. Були плани інакше провести весну й літо (хотілося хоча б раз у житті з’їздити за кордон, також ніколи не був у горах).

Також задумався про вступ у закордонний навчальний заклад (MSc/PhD), про складання сертифікації з англійської, чого раніше не розглядав. Зараз вважаю, що треба витрачати мінімум грошей і максимально донатити фонду «Повернись живим» (Computer Vision Engineer).

«Планував переходити у продакт-менеджмент та готувався до іспитів CCBA, також була ідея піти на навчання з маркетингу. Зараз все відкладено, крім іспиту з англійської.

Замислився серйозно про переїзд, документи на візи подані, попереду різні підтвердження. Зрозумів, що ніколи не варто відкладати заняття з тактичної медицини, поводження зі зброєю (добре, що я відкладав не всі з них)» (Business Analyst).

«Звільнився з роботи, пройшов курси на тестувальника. Але зрозумів, що звільнився я дарма» (працював як Customer Support).

«Через війну довелося скасувати свій світч з підтримки в розробники. Тепер знаю, що треба довіряти західним партнерам (інформація про вторгнення здавалася страшилкою, адже двічі на рік подібні навчання зс рф відбувалися протягом восьми років)» (Technical Support Engineer).

«Планувала працювати далі як Senior Manual QA. З початком війни змінила місце проживання, опинилася без роботи. Почала вивчати автоматизацію й зараз влаштувалася як Automation QA Intern.

Війна показала, що всі проблеми, що були раніше, — це ніщо. Головне — життя і здоров’я. А ще, що просто зараз найкращий час для змін, бо завтра може вже й не настати» (AQA Intern).

«У планах було отримати сертифікацію (CKA), але зараз дуже важко морально зібратися, аби щось вивчити. Та й ті $395 краще витратити на допомогу ЗСУ, тому цього року без сертифікацій» (Middle DevOps).

«Оскільки я потрапила під скорочення, то в мої плани тепер входить пошук нової роботи та відновлення свого фінансового стану. Це досить критично, адже я розцінила звільнення як „пендель“ і вирішила зробити те, над чим замислювалась останній рік — змінити професію PPC та вивчитися на тестувальницю (не через весь цей дурнуватий маркетинг про легкий старт в IT — я вважаю, що ця професія якраз про мене, інакше б одразу пішла вчити програмування).

Саме зараз для мене — найкращий час вчитися, бо я точно знаю, чого хочу (ще п’ять років тому тестування взагалі не давалося, коли я намагалася розібратись, що це таке). Зараз маю жагу до знань, а наявність великої кількості вільного часу (бо я ж безробітна) дає змогу багато вчитися» (сподіваюся найближчим часом отримати посаду Junior Manual QA або навіть Junior Automation QA).

«Війна забрала в мене роботу і зруйнувала всі плани на майбутнє. З перших днів я у складі ТРО зі зброєю в руках став на захист батьківщини. На жаль, нічні холоди, морозні чергування в полях далися в знаки, і мене комісували за станом здоров’я. Це був ще один удар. Але я не розгубився і зрештою наважився на крок, який дуже хотів зробити, але постійно відкладав на невизначене майбутнє — пройти навчання Quality Assurance. Нарешті маю бажаний сертифікат „Manual QA“. Зараз я з упевненістю дивлюся в майбутнє» (в пошуку роботи Junior/Intern QA Engineer).

«Планувала змінити компанію навесні, бо відчувала, що досягла „стелі“ там. Проте досі ніяк не наважуся змінити компанію через те, що відчуваю провину, бо це — український продукт» (Middle JavaScript Developer).

Плани щодо житла змінилися чи не найбільше

«Думав звести будинок і переїхати. Не вийшло: орки стоять у 12 км від місця, де мій дім. Висновок — не варто було будувати будинок, якщо до кордону з рф 20 кілометрів» (Senior iOS Developer).

«Три роки тому я купила квартиру, виплатила кредит, зібрала гроші на ремонт, 21 лютого отримала на руки дизайн-проєкт, щоб з березня почати ремонт і у вересні заїхати у своє житло. У березні в ТЦ поряд з будинком прилетіла ракета. У моїй квартирі пошкоджені тільки вікна, але жити я там більше не планую. Зараз я в іншій країні, хочу повернутися додому, але питання, де жити далі, в якій країні, в якому місті, наразі залишається відкритим. Тож зміни критичні. Як і багато інших співвітчизників, я перебуваю у стані повної невизначеності. Можу планувати максимум на місяць» (Senior QA).

«Змінила країну проживання. Раніше планували з хлопцем купити маленьку квартирку у Львові для подобової здачі в оренду, однак тепер про це можна лише мріяти. Зараз розумію, що варто цікавитися політикою та жити подалі від країн-агресорів» (UX/UI Designer).

«Збирався будувати комфортний будинок — мав чимало заощаджень, але всі їх витратив у перші два місяці війни. Тепер думаю, що варто активніше працювати над фінансовою незалежністю в далекому майбутньому. Загалом я став більше радіти життю тут і зараз і менше заздрити „інстаграм-досягненням“» (Lead Android Developer).

«Змінилися цілі та підходи до планування. Раніше я планувала з огляду на стабільність і «ну нічого, поки повідкладаю, зате потім буде добре». Наприклад, планувала купувати та облаштовувати власне житло, хоча це означало, що доведеться потіснитися в інших бажаннях. Тепер я хочу після війни подорожувати Україною та світом (наразі залишаюся в рідній Одесі), пожити у різних містах місяць-два, а далі побачу, де та як мені подобається жити. Планую пофарбувати волосся в яскравий колір, змінити гардероб (до війни я побоювалася, бо не люблю уваги, а зараз думаю, що ті страхи — несерйозна маячня).

Зараз я розумію, що власне житло може бути зруйноване будь-коли, та й моє життя також може несподівано обірватися. Можна менше відкладати на майбутнє (як бажань, ідей, так і грошей), бо впевненості в майбутньому немає. Я точно не хочу проґавити моє «сьогодні» (Middle QA).

«З планів взагалі зникли подорожі, хоча до повномасштабного вторгнення вони становили істотну і важливу частину життя.

Війна „допомогла“ визначитись з другою профільною освітою і надала можливість здобути її дешевше. В усьому іншому довгострокових планів не будую, бо ймовірність мобілізації або різних розвитків подій можуть їх перекреслити.

Привабливість мати свою квартиру, а не орендовану, стала набагато меншою через ризики. Натомість придбання автомобіля тепер буду розглядати з більшим пріоритетом» (Middle Python Developer).

«До війни планував більше подорожувати як Україною, так і світом. Хотів займатись інвестиціями (нерухомість, акції, облігації). Планував облаштовувати квартиру, в якій проживаю. Намагаюся дотримуватись цього плану, але є важливіші пріоритети. Сумно, але жити можна — головне, аби якомога більше українських солдатів вижили» (Middle Java Developer).

Деякі айтівці відзначають, що війна в певному сенсі позитивно вплинула на їхні плани

«Те, що сталося, пішло на користь: мене не все влаштовувало на першій роботі, але якось не вистачало сміливості звільнитися. Зрештою все склалося майже само собою» (Machine Learning Engineer).

«Плани повністю змінилися. Я швидше зрозуміла, що мені не подобається поточне місце роботи, влаштувалася на нове й зараз живу за кордоном. Зрозуміла, що нічого не вічно й не треба прив’язуватись ні до роботи, ні до житла» (Senior Product Manager).

«Планувала звільнитися у серпні, а також присвятити кілька місяців відпочинку, закінчити купу дрібних справ, перевірити стан здоров’я.

Звільнилася раніше. До біса роботу, яка вже давно остогидла і за яку ти тримаєшся для „стабільності“. Це не має сенсу. Працедавцю війна лише дала ще більше причин не підвищувати зарплату. Також зрозуміла, що „сімейна“ компанія — то лише вигадки.

Переоцінила ставлення роботодавця до свого ментального й фізичного здоров’я. Залишилося зганяти в похід Карпатами на кілька днів, аби повністю перезавантажитися» (Middle Manual QA).

«Я переїхала до іншої країни, планувала попрацювати колись за кордоном рочок-другий. Все це й настало, хоч і не з моєї волі. Може, це й на краще, „магічний пендель“, так би мовити. Треба поспішати жити й інвестувати у себе (в усіх сенсах)» (Senior Data Scientist).

Декому довелося забути про хобі

«Були грандіозні плани на походи у гори. З початком війни вже придбана екіпіровка та досвід допомогли почуватися впевнено в умовах, коли неясно, чи буде завтра існувати житло та інфраструктура. А гроші із запланованих покупок скерував на ЗСУ. Це не дуже критичні зміни. Вважаю, що за можливість зменшувати кількість русні будь-яка ціна адекватна, а деякі мої незручності — то взагалі дрібниці.

Війна не була раптовою, до неї я планував свої дії і на випадок миру, і на випадок апокаліпсиса. Головний висновок — треба було набагато раніше скидати великий відсоток зарплати на „Повернись живим“. Ось це найбільший наш провтик» (Embedded C Developer).

«Все життя мріяв навчитися кататися на лижах і нарешті наважився поїхати у школу фрірайду. Але скасував поїздку напередодні вторгнення через панічний настрій дружини (яка навіть почала погано спати через новини про загрозу вторгнення). І не помилився. Тепер знаю, що завжди варто дослухатися до близьких» (DevOps Engineer).

Але є й такі айтівці, для кого майже нічого не змінилося навіть у планах

«Довелося переїхати в іншу країну, перенести побачення на час після війни. Це єдине, що змінилося. В іншому — я й далі рухаюся в тому напрямку, в якому планувала. До війни думала, що речі мають значення, а коли довелося з нуля в новій країні збирати собі гардероб, виявилося, що це взагалі не проблема й не так багато речей мені потрібно. Ще я зрозуміла, що яким би інтровертом ти не був, не варто недооцінювати роль спілкування з друзями та однодумцями» (Front-end JS Developer).

«Плани ніяк не змінив, бо те, що війна невідворотна, зрозумів на початку 2021-го. З того часу готувався та планував великі покупки й інвестиції з оглядкою на можливі економічні наслідки, певна річ — конвертнув усі активи в долар та вийшов у кеш. Напередодні нападу приїхав до сім’ї, аби разом було простіше координувати дії. Плани на майбутнє здебільшого оптимістичні. Принаймні ніщо не заважає використовувати ті можливості, які є зараз» (Senior Java Developer).

«Довелося виїхати й поневірятися іншими країнами. З одного боку — круто, з іншого — виснажливо, особливо через невизначеність, зараз важко щось планувати і йти до цілей; тим паче, що вільні гроші йдуть на допомогу родичам й армії. Плани не те щоб змінилися — вони відтермінувались на невизначений час» (Senior Java Developer).

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



18 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Какая-то депрессивная статья, обнять и плакать. Могу понять если что-то типо «все плохо» пишут люди из окупированных или разрушенных городов, но когда такое пишут люди из Киева, выглядит как нытье

«У планах було отримати сертифікацію (CKA), але зараз дуже важко морально зібратися, аби щось вивчити. Та й ті $395 краще витратити на допомогу ЗСУ, тому цього року без сертифікацій» (Middle DevOps).

Рекомендую іти здавати сертифікацію => ставати Сініором => більша ЗП => більше донатів на ЗСУ + більше витрат грошей в Україні

«Завести дитину»? Ну така собі фразочка, дуже така собі 😳

звести дитину, завести будинок

Зруйноване знову побудують, буде ще краще, війна закінчиться. А життя може обирватися будь де, якщо нехтувати правилами безпеки. Зараз час інвестицій у себе та час шукати позитив

«У планах було отримати сертифікацію (CKA), але зараз дуже важко морально зібратися, аби щось вивчити. Та й ті $395 краще витратити на допомогу ЗСУ, тому цього року без сертифікацій» (Middle DevOps).

Хотів здавати CKAD у березні. Десь в кінці травня таки зміг забратися, завершити курс і записатись на іспит. Переживав щоб під час іспиту не було повітряної тривоги і не довелось бігти в укриття бо його б тоді скасували.

подумав, що навпаки — люди ідуть з іт )

Очень много людей в подвешенном состоянии — потому надо победить в войне и вступить в НАТО, а иначе это всегда риск повтора. Как по мне — это единственный вариант когда люди останутся и не уедут в другие страны

Не буде ніякого НАТО. Вже давно необхідно з цим змиритися

з якого саме року до нас завітали? чи буде в той час ще джаваскрипт? питаю для друга.

Питання в передумовах вступу в НАТО. Зараз і близько немає нічого щоб туди пустили

А які передумови, розкажіть, будь ласка?

чи буде в той час ще джаваскрипт?

А шо ж ним сі стане? Буде звісно :D

Арестовича переслухали?

Підписатись на коментарі