Генератори, дрова чи релокація. Як українські айтівці та ІТ-компанії готуються до зими 2022

Українцям обіцяють холодну зиму: температура повітря у приміщеннях може бути нижчою за звичну на 4 градуси і триматися позначки 17—18°C. Це за умови роботи усієї критичної інфраструктури України, яку регулярно обстрілює російська армія.

Ми вирішили поцікавитися в айтівців та ІТ-компаній про те, як вони готуються до зими 2022 та можливих перебоїв з електроенергією й опаленням через ракетні атаки агресора, а також порадилися з інженером, що спеціалізується на електроприладах, як обрати техніку для критичних ситуацій.

Як до зими готуються ІТ-компанії

Забезпечують офіси альтернативними джерелами живлення та доступом до мережі

Усі десять опитаних нами компаній зазначають, що мають Business Continuity Plan (BCP) та стратегію дій на випадок різних позаштатних ситуацій, у тому числі знеструмлення, перебоїв з опаленням тощо.

Першочергово компанії забезпечують альтернативними джерелами живлення свої офіси. У EPAM зазначають, що в їхніх офісах уже є тимчасові альтернативні джерела електроенергії.

Офіси GlobalLogic обладнані дизель-генераторами для підтримки безперервної роботи критичної інфраструктури і мають щонайменше два альтернативних способи швидкісного доступу до інтернету, які безпосередньо під’єднані до основних європейських хабів в обхід території рф та Білорусі.

Усі локації Luxoft мають резервування електропостачання офісів через дизель-генераторну установку. Також тут закупили резервні партії води та палива, а всередині березня компанія отримала станції Starlink.

В головному офісі Intellias у Львові усі критичні сервіси мають генератори напруги. Зараз там встановлюють потужний дизель-генератор для забезпечення роботи бізнес-центру загалом. Київський офіс компанії теж має генератор на випадок перебоїв з електроенергією. Усі офіси компанії мають доступ до інтернет-зв’язку від Starlink.

Аналогічно DataArt організовує офіси таким чином, щоб за будь-яких обставин колеги мали доступ до електрики та інтернету завдяки генераторам та терміналам Starlink.

В Infopulse називають класичною процедурою, передбаченою Business Continuity Plan, резервування електропостачання та можливість аварійного перемикання на дизельні електрогенератори в офісах.

«Перед зимовим періодом перевірили електрообладнання та генератори, створили запаси палива. Це стандартні регламентні процедури, але цього року вони набули особливої ваги, зважаючи на можливі відключення електроенергії через потенційні ворожі атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури», — повідомляє компанія.

У великих офісах компанії Sigma Software на сьогодні втілено два варіанти альтернативного живлення: використання заздалегідь встановлених генераторів або заведених резервних електричних вводів з різних підстанцій. У разі виникнення проблем з електропостачанням ці офіси працюватимуть саме за одним з таких сценаріїв. У нових офісах нині встановлюють генератори, а компанія перевіряє готовність до зимового періоду бізнес-центрів, у яких орендує приміщення.

Готові до перемикань на генератори в компанії N-iX, яка теж співпрацює зі своїми орендодавцями щодо ризиків знеструмлення. На випадок перебоїв з інтернетом компанія має чотири різних інтернет-провайдери та станції Starlink.

Компанії зазначають, що попри ризики не очікують довгострокових проблем з електромережею країни.

У SoftServe пишуть, що за сім місяців повномасштабної війни компанія впевнилася в надійності української інфраструктури.

«Ми продовжуємо працювати над оптимізацією ресурсів. Йдеться про ощадне використання енергоресурсів та готовності до перебоїв з енергопостачанням, опаленням чи інтернетом. Наразі наші офіси готові до короткотривалих перебоїв, та у довшій перспективі це викликає великі труднощі, оскільки впливає не тільки на сам офіс, а й на телефонні та інтернет-мережі операторів. Проте українська мережа розгалужена і сконструйована так, щоби не допускати системних і масштабних перебоїв. Тому навіть великі аварії мають ліквідуватись за лічені години», — пишуть у компанії.

Ciklum пишуть, що є підстави не очікувати тривалих зникнень електрики.

«Ризик пошкодження критичної інфраструктури ракетними ударами ворога існує. Українські енергетики та Державна служба України з надзвичайних ситуацій творять дива, і є підстави очікувати, що у більшості регіонів електроенергія навіть за критичних сценаріїв не зникатиме на понад добу. Попри стриманий оптимізм ми ретельно готуємося, регулярно оновлюємо свої плани дій для забезпечення комфорту, безпеки та продуктивності колег.

Наразі найбільші ризики — на прифронтових територіях та у невеликих містах і селах, залежних від однієї окремої лінії енергопостачання. Ще з початком повномасштабного вторгнення чимало наших фахівців залишили небезпечні зони. Більшість українських спеціалістів Ciklum зараз перебувають у містах, де є офіси компанії, або неподалік від них; а також у відносно безпечних локаціях на заході країни. Для тих, кому буде складно дістатися до „підключених“ міст у разі тривалого перебою електропостачання, ми підготували список готелів, які мають генератори, в усіх регіонах підвищеного ризику», — зазначає компанія.

Організовують тимчасові притулки для людей в офісах

Деякі компанії пишуть, що готові влаштувати у своїх офісах тимчасові притулки, якщо знеструмлення та зникнення опалення торкнеться людей у їхніх домівках.

EPAM розгортали прихистки на базі офісів навесні й готові повторити це у разі надзвичайних ситуацій. В Intellias теж облаштовували тимчасові притулки на початку повномасштабного вторгнення росії у львівському, івано-франківському та краківському офісах. Тож і цієї зими певна кількість людей зможуть за потреби там розміститися.

Infopulse можуть приймати людей в офісах в режимі прихистку і мають для цього запаси питної та технічної води, є електрообігрів приміщень тощо. «Від лютого, коли наші офіси приймали спеціалістів і їхні родини, що рятувалися від війни, там залишаються запаси теплих пледів, кариматів. Отже, на певний час офіси можуть стати пунктами обігріву та прихистку, а також слугувати робочим місцем у разі відключення електрики в будинках, адже більшість наших спеціалістів працюють у віддаленому режимі. Крім цього, міркуємо над тим, щоб оперативно збільшити кількість місць для прихистку і роботи у разі потреби», — пише компанія.

У DataArt зауважують, що їхній львівський центр розробки став прихистком для багатьох українських колег ще з початку війни, тож він облаштований для безпечного проживання.

«В офісі є пральні та сушильні машини, душ і бойлери, велика кількість спальних комплектів, триразове харчування. Маємо розроблений план евакуації, тому вважаємо, що готові до різних варіантів розвитку подій», — пише компанія.

У Sigma Software зазначають, що не планують облаштовувати спальні місця в офісах, натомість пропонують релокацію. «Від самого початку ми намагались залишити офісні простори саме для роботи. Разом з тим допомагали та продовжуємо допомагати нашим фахівцям, що були вимушені релокуватись з небезпечних регіонів. Команда BCP шукає варіанти для довгострокового розміщення спеціалістів та членів їхніх родин», — пише компанія.

Інформують колег про можливі ризики та пропонують (або ні) короткострокову релокацію на випадок знеструмлення міста

EPAM пише, що компанія регулярно пропонує колегам та їхнім родинам зі сходу та півдня допомогу в релокуванні на захід країни, якщо вони цього ще не зробили.

У GlobalLogic наголошують, що ключовий елемент їхньої BCP-стратегії — превентивність, тому через ризики порушення роботи критичної інфраструктури в деяких регіонах України вони, орієнтуючись на вказівки державної влади, рекомендують спеціалістам виїхати на осінньо-зимовий період у більш безпечні регіони на заході країни.

«Наші спеціалісти мають необхідну техніку та обладнання для безперебійної віддаленої роботи. Ми регулярно переглядаємо BCP та інформуємо спеціалістів про його оновлення — загальний таунхол відбувся минулого тижня», — повідомляє компанія.

У Luxoft для зимового періоду підготували окремий BCP, який передбачає чіткий план комунікації та дій у разі знеструмлення та інших викликів цієї зими. У ньому пропрацьовані можливі сценарії розвитку подій з урахуванням потенційних ризиків для роботи бізнесу та визначена команда, відповідальна за реалізацію різних частин плану — трансферу, інформаційної підтримки тощо.

Infopulse має план безперервності роботи для кожного спеціаліста.

«Всі розуміють, що функціонування великого міста без електрики можливе не довше за кілька днів, наслідком стане припинення водопостачання і водовідведення та перебої зі зв’язком. Тому важливо створити план безперервності для кожного окремо.

На сьогодні наші колеги перебувають у 43 країнах і понад 100 містах України. Диверсифікація допомагає нашій стійкості. Ми дбаємо, щоб у кожного спеціаліста був бекап та кожен із них мав особистий план, як забезпечити своє помешкання електрикою, теплом або куди переїхати у разі тривалого відключення живлення. Усім спеціалістам ми надали рекомендації для створення запасів, передислокації, складу тривожної валізи та утеплення помешкання за потреби», — повідомляють у компанії.

У Sigma Software розробили інструкції для людей, які працюють віддалено. Вони передбачають чіткий алгоритм дій, спрямованих на уникнення або мінімізацію впливу зовнішніх факторів на робочий процес.

У SoftServe готують BCP-план для кожного ІТ-проєкту.

«Його мета — підстрахувати одне одного, розподілити ролі, поки частина команди недоступна. Саме так ми вже робили під час першого етапу війни та переконалися, що можемо діяти злагоджено. Це відбувається і завдяки диверсифікованим проєктним командам, які перебувають в різних локаціях як в Україні, так і за її межами».

Ciklum у разі блекаутів, що очікувано триватимуть менш як 24 години, радять колегам зберігати спокій та продовжувати працювати офлайн.

«Фахівці завжди можуть приїхати до найближчого офісу Ciklum, де вони будуть забезпечені електроенергією та доступом до інтернету, а також питною водою й обігрівачами. Наші команди географічно розподілені, тож для більшості проєктів відсутність фахівця онлайн протягом одного робочого дня не стане проблемою. Втім варто підготуватись: тримати павербанки зарядженими, а також мати запас води про всяк випадок.

Якщо ж світло зникатиме більше ніж на добу, рішенням стане короткострокова чи довгострокова релокація до міст, де більш стабільне енергопостачання. Ми радимо колегам першочергово розглядати міста, де є офіси компанії. У Києві, Львові, Дніпрі та Вінниці ми маємо дизельні генератори. Доступ до інтернету забезпечить Starlink, а фахівці зможуть брати павербанки для підзарядки своїх пристроїв для екстреного зв’язку. Досвід весни цього року показав, що наші офіси готові бути центрами спільноти та прихистку для колег, яким потрібна допомога».

DataArt в межах Business Continuity та Disaster Recovery планів створили окремий розділ на внутрішньому порталі компанії з інформацією, як діяти у непередбачуваних обставинах.

«На сторінці можна ознайомитися як з базовими рекомендаціями з безпеки від Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони та інших державних інституцій, так і з порадами від компанії та прикладами з досвіду конкретних колег. Наша команда створила базу знань, де можна знайти інформацію із забезпечення оселі опаленням, електроенергією, зв’язком тощо з посиланнями на конкретні товари та послуги. Ми звертаємо увагу колег, що інформація щодо безпеки та комфорту їхнього особистого проживання має рекомендаційний характер. Компанія не змушує спеціалістів до тих чи інших дій. Колеги самостійно визначають рівень ризиків на території свого перебування та ухвалюють рішення щодо використання цих даних.

У кожному центрі розробки в Україні проводяться спеціальні тренінги, під час яких колегам розповідають про створений розділ з підготовки до зимового періоду, можливі ризики, відповідають на запитання. Спеціалісти звертаються з особистими запитами напряму до керівників офісів, які за сумісництвом є лідерами відповідних Emergency Response Team», — пише компанія та додає, що обов’язкових короткострокових релокацій у випадку знеструмлення не планує.

Як до зими готуються айтівці

Дехто витрачає на підготовку понад 100 тисяч гривень

«Купив дрова та акумулятори на 200Ah, витратив вже понад 100 тисяч гривень» (Senior Full Stack Developer).

«Маю камін, генератор, запаси, термоодяг, дрова. Загалом витратив 100–200 тисяч гривень» (Middle Python Developer).

«Я почала готуватись до зими ще в травні цього року, коли надія на обіцяні „2–3 тижні“ вмерла остаточно і почалась тривога щодо дорогої та холодної зими. Я живу у квартирі старого панельного будинку, в якому і в мирний час ходила в куртці взимку при опаленні, тож страшно уявити температуру в помешканні цієї зими.


Щоб не заклякнути, я утеплила фасад; відрегулювала всі двері і вікна; замінила дерев’яні вікна на балконі на двокамерні склопакети, утеплила балкон; задула у схили монтажну піну, залила всі щілини герметиком; перестелила ламінат — під ним поклала теплоізоляцію; почистила батареї, поставила за ними відбивальний екран; ущільнила вхідні двері, почистила бойлер.

Планую ще купити зимовий спальник, якісну термобілизну, хімічних і гумових грілок, можливо, килим у спальню, влаштую теплий куточок з грілками для тварин. Планую замінити старе вікно на поверсі, раз ніхто будинком не займається, і підготувати спільний щиток до зловживання обігрівачами. Крім того, влітку я відкрила спеціальний рахунок, куди щомісяця надсилаю гроші із запасом на майбутню комуналку в опалювальний період, щоб ціни мене не шокували :)

Більшість запланованого я вже зробила. Найдорожче обійшовся балкон — 55 тисяч гривень за утеплення та заміну вікон. Фасад утеплили за 24 тисячі гривень за 15 квадратів стіни. Загалом все перелічене обійдеться мені в 130 тисяч гривень» (BA).

«Живу у приватному будинку, тому планую купити генератор. Вже купила паливні брикети для опалювання будинку та для каміна, більше теплих речей, ще влітку встановила кондиціонер з можливістю обігріву. Вже витратила 70 тисяч гривень і ще близько 40 тисяч витрачу в найближчому майбутньому» (Strong Middle .NET Software Engineer).

«Я переїхав із сім’єю до села у Миколаївській області, біля Нової Одеси. Село рідне, тут мої родичі. Купив генератор на 3–3,5 кВт із можливістю працювати і від бензину, і від газу. Також придбав зарядну станцію EcoFlow River, щоби для дрібних споживачів енергії на кшталт роутера, холодильника та обігрівача і лампочок в тераріумі не вмикати одразу генератор вночі. Зробив запас пального: 50 л газу, 55 л бензину — повний бак автівки та запас у каністрах на ще один такий бак. Стільки ж запасу дизелю для другої автівки.


Планую докупити ще одну зарядну станцію, щоб вона могла запускати щось на кшталт чайника (1,8–2,2 кВт) та додаткові обігрівачі, аби в кожній кімнаті було по одному. Замінив стару плиту на комбіновану — дві конфорки класичний газ, дві — електричні. Можливо, докуплю Starlink, але ще не певен, чи мені вистачить бюджету. Зробив запас їжі. Водопостачання тут своє, помпа працює від електрики. Придбав дозиметр. Вже витратив $1200–1500 і планую витратити ще $1500» (Middle .NET Developer).

«Я придбав бензиновий генератор, бензинову діжку на 200 літрів і заповнив її, газові балони з наповненням, конвекторні електрообігрівачі, газові конфорки/обігрівачі, термобілизну, запас їжі — консерви, крупи. Бюджет — $4–5 тисяч» (Senior Full Stack Developer).

«Роблю ремонт в будинку, який дістався від баби й діда, ставлю генератор і альтернативний котел на дровах. Бюджет — $25 тисяч» (Senior Android Developer).

Кілька людей не бачать сенсу готуватися до суворої зими у багатоповерхівках

«Все просто — планую переїхати в інше місто на заході. Я зараз живу недалеко від російського кордону. Робити якийсь „survival starter pack“, живучи у квартирі багатоквартирного будинку, немає жодного сенсу. Виїхати в село в області також — і тому єдиний варіант, який є, це переїзд. Найімовірніше, на той момент наші співгромадяни влуплять космічні ціни на житло, але що ж — це життя» (Back-end Developer).

«Робити щось на випадок надзвичайних ситуацій в багатоквартирному будинку не бачу сенсу. Звичайно, все утеплення зроблено. Серед витрат — водійські права. Це близько 15 000 гривень за автошколу та практику. Також трохи підготував дім за містом, вийшло близько 40 тисяч гривень» (Scrum Master).

«Ніяк не готуюся. У мене вже є електричний обігрівач, в разі чого користуватимусь ним. Якщо ж все буде дуже кепсько, поїду в село до дров’яної печі :) Бюджет — 0 гривень» (QA).

«Ніяк не готуюся, вірю в те, що все буде окей, принаймні в Івано-Франківську. Якщо раптом буде біда, то напрошуватимусь до родичів у село (до тих, в кого є можливість опалювати житло дровами). З витрат — тільки чотири тисячі гривень на зимову куртку» (Full Stack Developer).

Хтось, навпаки, має детальний план щодо обігріву квартири взимку

«Я живу сам у Києві у квартирі на лівому березі, сім’я в Іспанії. Орієнтуючись на те, що може зникнути все, подбав про:


1. Їжу. Для її приготування купив похідну газову плитку з балонами, 6 шт. (на OLX коштувала 600 грн). Трохи консерв, снеків, завжди маю кілька бутлів з водою на 20 літрів.

2. Електрику. Купив сонячну панель Allpowers 100w (6500 грн з Allegro) + БПЖ Sade s300 на 300 ватів (7500 грн на OLX). Хоча в погану погоду взимку сонячна панель може давати електроенергії в 10 разів менше.

3. Тепло. Придбав гасовий обігрівач, який використовують в японських домівках. Не новий, з OLX за 3500 гривень. Він зможе нагріти кімнати на 15 квадратних метрів. Я порахував, що 50 л гасу вистачить на два місяці — ці запаси я докуплю та відвезу на дачу. Ще придбав термобілизну для повсякденного носіння та всілякі ковдри, фліси. Ну й маю кота для обігріву :) Загалом до складної зими готовий, але сподіваюсь на тепло та наше сильне ППО! Слава Україні! На все витратив 30 тисяч гривень» (Freelancer, Designer).

Близько третина опитаних зазначила, що готується базово або ж лише планує це робити

«Живу в новобудові у селі поряд з Києвом. Викликав майстрів відрегулювати та утеплити вікна, аби ніде не було протягів; оглянути котел, який дає опалення і гарячу воду. Попередні роки опалював квартиру на 20—25ºС, тепер планую зменшити до 16—20ºС. Куплю теплий домашній одяг, наберу каністри пального для автівки.


На території маємо свердловину для води, генератори та мангали для готування їжі, тому щодо харчування не переживаю — сільська місцевість має свої плюси. З березня дуже згуртувались з сусідами і підтримували одне одного; впевнений, що і цієї зими впораємось разом. Бюджет — 30 тисяч гривень на свою родину, але основні кошти йтимуть на забезпечення наших воїнів усім теплом, яке їм знадобиться» (Senior Engineer).

«Перевірив роботу теплої підлоги та кондиціонерів на обігрів, придбав термобілизну, акумуляторні LED-світильники, мобільну газову плитку і балончики до неї, купив power bank високої місткості. На все це витратив 10 тисяч гривень» (Product Designer).

«Придбав конвекторний обігрівач, маленьку електричну плиту на випадок, якщо не буде газу, термобілизну. На все витратив до 10 тисяч гривень» (Project Manager).

«Купа ліхтарів і газовий примус в мене були, купив ще перехідник для іншого типу балона та павербанк. З „Аліекспресу“ замовив інвертор 12–220 для газового котла про всяк випадок. Трохи утеплив вікна. Це програма мінімум для спокійних областей (я живу у Полтавській). Витратив небагато — до 100 євро. Якби мав вільні кошти, то купив би маленький інверторний генератор» (Project Manager).

«Я живу у Чернівецькій області, у квартирі 47 м². У мене газовий котел, загалом не так вже й багато газу використовую, тому стрибки ціни чи лімітоване споживання я пройти зможу. Але додатково подбав про альтернативне джерело опалення: масляний радіатор, електроковдру, кондиціонер з обігрівом; ширму, щоб тепло менше розходилось по квартирі. І, звісно, готовий перебувати в квартирі з дещо нижчою за комфортну температурою у 20 градусів — можна перезимувати. Витратив близько 9 тисяч гривень, деякі речі мав до цього» (Middle Java Developer).

«Я міркую щодо придбання бензинового генератора на балкон або газового обігрівача на балонах та автомобільного інвертора.

Фактори, які враховую:

— Живу у квартирі в Ужгороді. Зими у нас теплі, сніг — рідкість. −10–15 градусів бувають хіба 5–15 днів за зиму.

— Квартира опалюється газовим котлом. При біді є кондиціонер. Щоправда, котел не увімкнеться без електрики. Тут стануть у пригоді інвертор та автомобільний акумулятор. У крайньому разі можна просто запалити конфорки на деякий час.

— Відсутність електроенергії чи газу в нас може статися лише у випадку пошкодження інфраструктури, розраховую на те, що її полагодять упродовж 1–3 днів.

Генератор на балкон або газовий обігрівач розцінюю як резерв, якщо не буде електрики або газу протягом більш ніж трьох днів. Ще нічого не купував, цікаво почитати думку колег :) Бюджет — до 30 тисяч гривень» (QA Lead).

«Я будую маленький будинок на колесах з дизельним обігрівачем :) Бюджет — 25 000» (Middle QA).

«Я купив обігрівач і потрохи роблю запаси продуктів, які довго зберігаються. Бюджет — шість тисяч гривень» (Designer).

«Купив дрова в будинок та рідним, теплі речі, обігрівачі. Бюджет — 20 тисяч гривень» (QA Engineer).

«Купив генератор. Є можливість жити в селі, там заготовлені дрова, планую докупити вугілля, якщо виникне потреба в опалюванні без газу. Великих вкладень не планую — всі утеплення були зроблені набагато раніше. Вже пішло 15 тисяч гривень, можливо, витрачу ще близько 5 тисяч» (Senior Front-end Developer).

Детальні поради написав айтівець із передмістя Харкова, де відключення вже траплялися

"Я намагаюся зберегти тепло в оселі та свою працездатність навіть у критичних умовах. Мешкаю в невеликому приватному будинку в передмісті Харкова. Маю свою свердловину, газове опалення (встановити щось додаткове немає змоги), два інверторні кондиціонери (можуть працювати на тепло).


Що я вже зробив та з якою метою:

1) Придбав два газових балони на 50 л та заправив газом на найближчій заправці, також купив редуктор і шланг для з’єднання. Це потрібно на випадок зникнення газу, щоб можна було якось готувати їжу на маленькій туристичній плиті та мінімально живити газовий котел, аби зберегти цілісність системи опалення взимку. Балонів саме два, щоб заправляти один, доки другий працює.

2) Придбав спальні мішки для всієї родини. Все ж гарний сон — це найважливіше, без нього голова геть не працюватиме.

3) Створив запас їжі та ліків. Бо у критичний момент більшість крамниць та аптек не можуть працювати без світла та зв’язку.

4) Купив чотири великих павербанки (на 20+ А/г), щоб вистачило на гаджети, зв’язок, роутер — усе необхідне для віддаленої роботи.

5) Придбав акумуляторну батарею 12v 100 А/г та подовжувач до автомобільного прикурника. Це основне джерело живлення для робочих потреб, щоб можна було працювати впродовж 2–3 днів без підзарядки.

6) Знайшов автомобільний інвертор з модифікованою синусоїдою 150W. Це потрібно для живлення хоча б одного монітора, а також пристроїв, які не можна зарядити прямо від акумулятора.

7) Дістав автомобільну зарядку для телефонів (вже була в машині). За її допомогою можна перетворити великий акумулятор у величезний павербанк для зарядки та живлення гаджетів.

8) Придбав блок безперебійного живлення 300W з правильною синусоїдою та акумулятор на 60 А/г до нього. Він необхідний для газового й дров’яного котлів, аби живити помпу та плату керування (споживає до 60W).

9) Купив інверторний бензиновий генератор на 1kW номінальної потужності (максимальна 1,5kW) та дві каністри для палива по 10 л. Це резервне джерело живлення для зарядки всіх акумуляторів та павербанків. Зарядні пристрої в мене вже були, тому купляти їх не довелося. Також це резервне джерело живлення для кондиціонерів на обігрів, якщо з газом та балонами будуть проблеми.

10) Роздобув потужний 3kW бензиновий звичайний генератор для короткочасного живлення потужної помпи, яка розташована на глибині понад 60 м у свердловині, щоб була можливість набрати води для пиття. На жаль, з водою в моїй місцевості проблеми, і я придбав цей генератор суто для помпи — у критичний момент це допоможе багатьом людям, яким знадобиться вода.

11) Придбав котушковий подовжувач на 50 м. Необхідний для швидкого розгортання та згортання при підключенні генератора 1кW.

12) Купив харчову бочку на 50 літрів для зберігання питної води. Місткості для технічної води у мене вже були.

13) Запасся портативними радіостанціями (звичайний baofeng) для зв’язку між членами родини та не тільки. Як показали попередні від’єднання живлення при пошкодженні критичної інфраструктури, на місцевий мобільний зв’язок можна не розраховувати, він тримається лише декілька годин на будь-якому операторі.

14) Придбав зовнішній LTE-роутер з антеною 18+Dbi (в мене є декілька різних антен). Як показав минулий досвід, мобільний інтернет зникав упродовж 10–30 хвилин (наземний — одразу), а працювати без інтернету я не можу. Тому я вирішив придбати дві зовнішні антени, 18Dbi та 30Dbi (параболічна). Достатньо було й одної 15—18Dbi, щоб дістати LTE-інтернет з найближчої робочої вежі та працювати й проводити мітинги. LTE-роутер живиться від 12 вольтів за POE від акумулятора.

15) Купив декілька різних ліхтариків на акумуляторах, аби не сидіти у темряві та безпечно переміщуватися.

Сподіваюся, мій досвід допоможе краще підготуватися до зими та критичних умов для праці, але краще хай не знадобиться. Бюджетного ліміту не маю, готувався поступово впродовж кількох місяців" (Core Team Tech Lead).

Як обрати електроприлади для цієї зими

Докладніше про вибір електроприладів та електронакопичувачів у межах підготовки до екстрених ситуацій нам розповів інженер компанії i3 Engineering Богдан Калінін.

Як підготуватися до можливого знеструмлення через удари росіян по критичній інфраструктурі

Якщо будуть удари по критичній інфраструктурі та перебої з електроенергією, багато чого залежатиме від тривалості цих перебоїв.

Наприклад, у випадку тривалого знеструмлення багатоповерхівки можуть опинитися без водопостачання. Каналізація зазвичай працює шляхом гравітації, тож функціонуватиме (якщо є зовнішнє джерело води), доки не замерзне. Вода в будівлі постачається з централізованих джерел — це можуть бути водонапірні вежі, водосховища тощо, — і всю цю воду качають помпи. Якщо електроенергії не буде тривалий час, помпи не зможуть качати воду, і вона зникне.

Схожа проблема стосується і свердловин у приватному секторі — звідти вода також підіймається помпою. А от якщо у вас своя криниця, труднощів не виникне.

Найкритичніше у тому, що в будинку не буде опалення та води тривалий час, — вода у трубах може замерзнути та розірвати їх. Тут може допомогти лише теплоізоляція. Зараз фасади будівель часто утеплюють пінопластом — це дозволяє довгий час зберігати тепло у будинку, і температура всередині спокійно може не дійти до точки замерзання за кілька днів.

Якщо ж температура в будинку таки впаде нижче нуля і почнеться замерзання, то навіть за умови увімкнення води та тепла за кілька днів перебувати у такому приміщенні вже буде проблематично: почнуть протікати труби; будинок, ймовірно, перебуватиме в критичному стані.

Якщо ж перебої триватимуть відносно недовго, то із запасами води можна пробути кілька днів. Під час вибивання світла водопостачання ще певний час зберігатиметься — можна встигнути набрати води у ванну та інші місткості. Крім того, на випадок знеструмлення міста варто мати певний запас готівки — ані термінали, ані банкомати не працюватимуть.

Втім, найгірші сценарії малоймовірні — наші комунальні служби досить швидко розв’язують проблему зі знеструмленням. Україна об’єднана в одну величезну електромережу, тож навіть якщо вийде з ладу один величезний вузол на кшталт електростанції, мережу швидко перемикають на живлення з інших станцій.

Та раптом так станеться, що електроенергії не буде зовсім протягом днів п’яти, а ви проживаєте у багатоповерхівці — тоді краще виїхати до регіонів з електропостачанням або ж у приватні будинки в сільській місцевості.

Як обрати електропростирадла та обігрівачі

Електропростирадла — варіант для людей, які сильно мерзнуть, та для себе їх не розглядаю. Тепла, яке генерує наше тіло при достатньому утепленні ковдрою, спальником тощо, цілком достатньо, щоб і в сильний мороз почуватися більш-менш комфортно. Та й з погляду ризиків вимкнення електроенергії краще обрати звичайні теплі ковдри та спальні мішки.

Щодо вибору обігрівачів, то на совість працюватиме практично будь-який, крім китайських ноунеймів — на мою думку, це не та річ, за яку варто переплачувати.

Якщо говорити про тип обігрівача, то тут потрібно дивитися на вашу мету. Наші стаціонарні батареї працюють за принципом конвекції повітря: воно нагрівається біля батареї, підіймається догори, а холодне повітря опускається до батареї. І так по колу. За таким же принципом діють масляні електричні радіатори. «Дуйчики» створюють примусовий рух повітря. І за достатньої потужності або їх кількості ці пристрої можуть обігріти площу кімнати чи квартири.

Якщо ви обираєте UFO-обігрівач, то він майже не нагріває повітря — інфрачервоне випромінювання спрямоване на одну невелику ділянку, в якій людині буде тепло. Це хороший варіант для великих приміщень, які недоцільно обігрівати класичними пристроями.

Якщо готуватися до сценарію тривалого знеструмлення, то можна придбати невелику газову плитку, яка буде інструментом для приготування їжі.

Як обрати хороший павербанк

Павербанки загалом не надто потужні пристрої — навіть найпотужніші з них не забезпечать повноцінну роботу багатьох електроприладів. Хіба що ми будемо говорити про величезні накопичувачі електрики на кшталт Tesla Power Wall — ними деякий час можна було б і опалювати помешкання, але це не дуже оптимальний і дороговартісний варіант.

Щоб порахувати, які саме павербанки нам потрібні, треба розуміти їхню місткість, і не у лише у мА/год, які зазвичай вказують на пакуванні. Показник мА/год — це місткість акумулятора при певній напрузі, і без неї він нічого про кількість можливої енергії у павербанку не говорить. Нам потрібні цифри у ват-годинах.

Щоб розрахувати їх, ми беремо місткість у мА/год та множимо все на номінальну напругу акумулятора.

Класичний літієвий акумулятор має номінальну напругу 3,7 вольта. Якщо ми візьмемо павербанк на 20 000 мА/год, то при напрузі 3,7 вольта її місткість буде 74 ват-годин.

Якщо ми візьмемо свинцевий акумулятор на ті ж 20 000 мА/год, то у нього номінальна напруга — 12 вольтів. І його місткість вже буде 240 ват-годин.

Від цих показників уже можемо розраховувати, скільки накопичувачів енергії та якої місткості вам потрібні, аби живити прилади певну кількість годин. Наприклад, одна звичайна лампочка споживає близько 10 ватів на годину.

Ноутбук споживає від 10 до 15 ватів за годину. Електрообігрівачі беруть дуже багато — звичайний конвектор «їстиме» близько двох кіловатів на годину.

Електрочайник також споживає два кіловати, але його потрібно вмикати періодично і лише на кілька хвилин, тож витрати енергії будуть не такими великими.

Наприклад, якщо дві літри води у чайнику закипають приблизно за п’ять хвилин, то на цей процес піде близько 160 ват-годин.

Додатково при виборі павербанку можна орієнтуватися на вагу — літієві акумулятори мають електричну місткість до ~250 Вт*год на 1 кг, тобто «банка» на 30 000 мА/год не може важити менш ніж 0,44 кг + грамів 100 на корпус і електроніку. Але недобросовісні виробники для ваги можуть запакувати піску, тож це не має бути єдиним показником, на який варто звертати увагу.

Чи варті уваги електрогенератори, ручні динамомашинки та сонячні батареї

Дизельний або бензиновий генератор — чудова річ, але радше для приватних будинків. При спалюванні палива виділяються гази, і їх потрібно відводити назовні з приміщення. Чи можна ставити його у квартирі? Хіба що невеликий та на відкритому балконі, однак з часом він закоптить стіни. І, звісно, це «критичний» варіант на випадок найгіршого сценарію.

Щодо маленьких ручних динамомашинок для зарядки — це гарний варіант, якщо вони дають стабілізовану напругу. Ручні динамомашинки з Китаю, наприклад, часто дають нестабілізоване живлення. Що швидше ви крутите ручку, то більшу напругу вона дає — і часто може перевищувати допустимі для телефона 5 вольтів. У більшості телефонів є різні способи захисту, але він може не спрацювати, і це пошкодить батарею або телефон.

Якщо ж пристрої дають стабільну напругу, але невеликий струм, не варто хвилюватися — заряджати пристрої «на мінімумі» навіть краще, ніж використовувати швидку зарядку. Банально: що меншим струмом заряджати акумулятор, то менше він нагрівається, а перегрів акумулятори страшенно не люблять.

Сонячні панелі — хороший варіант накопичення електрики в гарну погоду. Якщо панель розташувати під правильним кутом, на південь у зеніті сонця, то можна назбирати непогану кількість електроенергії — близько 400 Вт на м². Є сонячні водяні конвектори: якщо поставити їх на даху, то цілком можна отримувати теплу воду навіть взимку. Але великі потужні панелі — теж більше для приватних будинків.

Якщо плануєте купити маленьку розкладну сонячну панельку, то вона може дати кілька десятків ватів при ясному дні та прямому сонці. Цілком достатньо, аби за день назбирати сотню-другу ват-годин та підзарядити павербанки. Але на них не можна покладатися на 100%, якщо день буде хмарний, то такі батареї назбирають дуже мало.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось15
До обраногоВ обраному5
LinkedIn



46 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

сколько упс протянет если обогреватель на минимум подключить ?

Смотря какой упс. Если за $100, то 5 мин

в холодком помещении невозможно работать за компом, так что автономно отопление это № 1

Можно. Проверено учёбой в 90-е. Когда в тёплых куртках и перчатках вполне себе записывали лекции и выполняли лабы в аудиториях с +5...+10.

Нічого собі підготовка до зими іде.

Для тех кто готов вложиться и хочет действительно эффективное решение рекомендую связку: самый маленький 4-х тактный генератор (желательно инверторный — тише работают) + зарядная станция с возможностью быстрой зарядки самой станции (что-то из EcoFlow, например). Генератор долго гонять под мелкие нагрузки очень не выгодно, шумно и воняет (если рассматриваем балкон квартиры), а станция отдельно, с каким бы емким аккумулятором она не была, рано или поздно разрядится и при длительном отключении электричества превратится в тыкву. При правильном подборе мощности устройств запускаете генератор на пару часов исключительно под зарядку станции, он с максимальной эффективностью заряжает ее и потом в течение суток питаете ваши ноутбуки и телефоны в тишине и покое. Для подогрева воды/еды проще всего и удобнее обзавестись газовой горелочкой на туристических цанговых баллонах.

боже, а не выгодней и проще солнечная панель на 100-200W, тем более ты уже заплатил за mppt контроллер
бензогенератор то для мощного строительного оборудования, а тебе надо ноут максимум

для кемпинга в солнечные летние дни на берегу моря вариант, а в квартире в войну зимой?

а зимой че, солнце не светит
любое топливо в квартире не вариант

При всей моей любви к солнцу, но такой панелью в пасмурный день от солнца не соберешь почти ничего. Маленький инверторный генератор в эко-режиме шумит особо не больше пылесоса. Топливо требует отвественного отношения, но не более, чем, например, с бытовым газом, тут даже открытого пламени нет.

Маленький инверторный генератор в эко-режиме шумит особо не больше пылесоса.

Це яка модель?

У меня Weekender X950i, а вообще одни из самых тихих Honda

Це толкова комбінація. Затестив на собі. Зарядна станція може заряджатись як від генератора (1.7кВт було) так і від сонячних батарей (800 Вт макс підтримує). Але розуміємо, що зимою ці батареї будуть давати суттєво менше.

Живу в квартирі. Купив ББЖ для котла з синусом (Б/В за 1200 грн + 2 батарейки 9Ah ще 1500). Також купив інвертор 12-220 для котла (300Вт потужність реальна, пікова 1000, 1600 грн з китаю) з можливістю підключити простий зовншній авто акумулятор (зніму з машини або докуплю ще один) в разі відстуності електрики довше ніж на пару годин. На добу хватить. Також спальник (+1000 грн), туристична газова плитка (1200 грн з керамічним пальником) + 10 балончиків з газом (+600 грн). + пальник газовий (+200 грн).
Також купив тепловий насос повітря-повітря з можливістю роботи до −35 (70000 грн).
Також замінив склопакети (+15000 грн) в парі вікон зі старих однокамерних 4-16-4 на нормальні енергозберігаючі 4i-10Tar-4-10Tar-4i, ефективність вікна зросла з класу E до класу C (+100%).
Запас води маю постійно в баку на 200 літрів.
Каністра з бензином 20л теж в гаражі.
Без газу при наявності електрики зможу обійтися.
Без електрики при наявності газу теж жити можна.. працювати складніше.
У випадку пропадання на довгий період і газу і електрики — ця вся підготовока до одного місця, планую їхати в село де є дрова і п’єц :)

или просто одеваться как в зимний поход и всё, бесконечная экономия топляка, спальник на 0 градусов тоже жрать не просит, ветра в квартире нет, горячая еда, чай и печенье есть, только биотуалет и старлинк надо заморочиться )

А що за модель плитки?

Happy Home BDZ 155-A. Але там є дві моделі, за 900 грн зі звичайним пальником, а за 1200 з металокерамічним. Кажуть так краще, я сам не пробував ще.

Вообще прикольно, что кто-то только сейчас додумался окна на пластиковые поменять поменять. Заодно советую и проводку заменить👌🏻

вся надежда на боженьку илона маска, каждый его наброс сгенерирует тепла на один день
вообще солнечная панель 30W ($60) и какая-то газовая горелка или резак и 500г газа ($50) должны быть у каждого, чтобы не делать дефицит когда реально надо. Можно и кашу приготовить и грелку сделать и замерзшую воду слить из труб и припаять что-то

nvidia 4090 — дуже технологічний обігрівач для ігор у 8к

rozetka.com.ua/...​2897,355071921,355071927 Який краще? Чи це все відстій? Порадьте

Купуй щось таке, його хоч с нас збирають. є моделі і послабше.
www.pa.ua/bandera-power-225-s

Але є одна «але»
Відправимо 25 жовтня

Детальніше: vencon.ua/...​-vinnica-banderapower-125

брав на іншому сайті, чекав десь тиждень, але може зараз всюди напряг.

Як варіант можна ще Bluetti подивитись. Їх збирають на LiFePO4 батареях, які мають значно кращі характеристики ніж літієві як у тих, що за посиланням. Якщо дивитись щось із нашого виробництва, то Kseon ще можна розглянути kseonics-technology.com.ua/products.

Kseon не раджу. Вони поставляються з інверторами (виходами на розетку) на 500 та 1000 ват, а в інструкції дрібним шрифтом написано що не можна підключати споживач більше 100 ват. Купував щоб зарядити ноутбуки 300 та 180 ват — в результаті зламана зарядна станція та гроші на вітер.

Планую взяти Jackery, якщо буде в наявності найближчим часом.
В нього гарна ціна за Вт*г, з явних недоліків лише повільна зарядка. jackery.pro/...​tatyvna-elektrostancziya

Краще щось таке: logicpower.ua/ua/product/5870, воно може не так красиво виглядає, але потужніше і надійніше.
Комплект резервного живлення LogicPower ДБЖ B1000VA + гелева батарея 2700W розроблено та введено в експлуатацію для забезпечення безперебійного живлення електричних газових котлів, систем відеоспостереження, комп’ютерної техніки та інших пристроїв, що працюють у режимі 24/7/365. Комплект може бути використаний як джерело безперебійного живлення для бомбосховища.

Джерело безперебійного живлення з правильною синусоїдою потужністю 1000/700 VA/W виконує 2 основні функції: стабілізація напруги (на вході — 140-275V, на виході — 220±10%V) та перетворення постійного струму від акумулятора на джерело змінної напруги 220V. UPS системи безперебійного живлення керується мікропроцесором. Акумулятор забезпечує подачу електроенергії в режимі резервного живлення.

Час автономної роботи електроустаткування у разі відключення живлення із загальної мережі:

384 години для роутера,
24 години для ноутбука,
20 годин для телевізора,
16 годин для опалювального котла,
8 годин для ПК,
70 зарядів гаджетів.
Бувають ще більш потужні.

Я просто цю фірму знаю, колись було працювали з ними.

Вес, кг: 64,1

Дрова.. В смысле, костыли? :D

Треба починати обливатись холодною водою і взагалі моржувати.

Юзаю MacBook на Intel. Думаю опалювальний сезон пройду спокійно.

Електрику тільки велогенератором доведеться видобувати.

Fanless mini-pc тоже подходят.

Теж придбав японський гасовий обігрівач для домівок. Добре працює, без запаху, обігріває як UFO, але:
1. Потрібен очищений керосин марки К-1. У нас його зараз не виробляють, але в Києві є виробник очищеного керосину, який за паспортом відповідає К-1. Теоретично можна скинутися на хімічний аналіз, щоб бути впевненим, за 6-8 тисяч гривень
2. Запах не виділяє, але виділяє монооксид вуглицю, тому приміщення потрібно провітрювати
3. Раз в тиждень потребує чистки від нагару

але виділяє монооксид вуглицю

Точно «монооксид», не «діоксид»? Монооксид вуглецю — це СО, чадний газ, дуже небезпечна штука: uk.wikipedia.org/wiki/Монооксид_вуглецю

Якщо про це відкритим текстом написано в інструкції — я б таким обігрівачем не користувався.

Так, саме моноксид вуглецю, або чадний газ. Він дуже легкий (одразу піднімається під стелю), але в малих дозах він взагалі не токсичний — тимчасово зв’язує частину кров’яних тілець, ніде не відкладується і через деякий час залишає організм. Головне, щоб він не накопичувався у приміщенні. І так, це сказано в інструкції, і це масовий вироб у японців, а живуть вони найдовше у світі — без центрального опалення.

Дуже цікаво. Монооксид вуглецю виділяється при згорянні в умовах нестачи кисню (ну або надлишку вуглецю) — чого б там такі умови... А можна конкретну модель нагрівача, сам почитаю?

Пошукайте Sengoku HeatMate

Знаю, проходив. Вся родина у реанімації. Лікарі сказали ще 10-15 хвилин і вже не було би кого рятувати. Раджу придбати сигналізатор чадного газу і без нього цю штуку не вмикати.

Дякую, на всяк випадок замовив детектор монооксиду вуглецю, він недорогий. За інструкцією має бути і детектор, і вогнегасник.

ви тойво, відписуйтесь періодично (згоден з аргументами, але)

Чи могли б ви підказати цього виробника в Києві? теж зіштовхнувся з проблемою доступності такого пального...

Я брав тут: kerosinoil.com.ua/...​tvoriteli-ua/gas-kerosin
За паспортом він ніби відповідає марці К-1, якщо вірити їх вимірюванням. Теоретично можна скинутися і віддати в лабораторію — це буде коштувати декілька тисяч гривень.

Підписатись на коментарі