Скільки податків сплачуть ІТ-фахівці. Інфографіка

У 2024 році та I й II кварталах 2025 року IT-спеціалісти сплатили до держбюджету понад 61 мільярд гривень податків. При цьому юридичні особи сплатили більше, ніж ФОПи.

Такі дані DOU надала Державна податкова служба України.

Розповідаємо, скільки податків сплатили айтівці за кожним напрямом, а також разом з експертами ЦЕС і KSE розбираємося, чи це багато.

За якими КВЕДами ми отримали інформацію

Напрями «Комп’ютерне програмування» і «Оброблення даних, розміщення інформації на вебвузлах і пов’язана з ними діяльність» ми обрали як найбільш популярні серед IT-підприємців.

Зазначимо, що частина айтівців реєструє свою діяльність за іншими КВЕДами, тому наведені дані лише частково відображають податкову активність в IT.

Скільки податків заплатили у 2025 році

У I кварталі 2025 року айтівці сплатили понад 12 мільярдів гривень. Юридичні особи сплатили більше — 8 мільярдів гривень. Від ФОПів бюджет отримав 4 мільярди гривень податків.

У II кварталі динаміка була така ж: юрособи сплатили майже 8 мільярдів гривень, а ФОПи понад 4 мільярди гривень.

Загалом за два квартали айтівці сплатили понад 24 мільярди гривень податків.

А як було у 2024 році

Сукупно юридичні та фізичні особи сплатили до держбюджету понад 37 мільярдів гривень податків. З них ФОПи заплатили 15 мільярдів гривень, а юрособи — 22 мільярди гривень.

З-поміж КВЕДів класу 62.0 найбільші надходження були за напрямом «Комп’ютерне програмування», а найменші в напрямі «Дiяльнiсть із керування комп’ютерним устаткованням».

Чому суми податків зростають

Експерти Центру економічної стратегії та Київської школи економіки погоджуються, що у 2025 році податкові надходження в бюджет від IT-сектору можуть перевищити показники 2024 року.

«Якщо такі темпи будуть зберігатися протягом наступних місяців, то до кінця поточного року, імовірно, вдасться акумулювати приблизно у 1,5-2 рази більше податкових платежів ніж у 2024 році», — каже Тарас Маршалок з Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE.

Експерти виділяють такі причини зростання податкових надходжень:

• Ставку військового збору підвищили з 1,5% до 5%, зокрема для гіг-контракторів у Дія City.
• Військовий збір поширили на ФОПів-спрощенців третьої групи — 1% від обороту.
• На зростання деяких податків (зокрема ПДВ) вплинула інфляція: з 12% наприкінці 2024 року до 15,9% у травні 2025-го.

З даних ДПС видно, що юридичні особи сплачують більше податків: така динаміка була 2024 року і продовжується 2025-го. Для порівняння, у 2021-2023 роках ФОПи сплачували більше. У ЦЕС пояснюють, що на це вплинуло зменшення активності частини ФОПів і розширення діяльності компаній, які оформлюють витрати через юридичних осіб.

Зменшення кількості ФОПів пов’язане із запуском режиму Дія City у 2022 році, пояснюють в KSE. IT-компанії почали переходити до роботи через юридичних осіб через вигідніші умови оподаткування для резидентів — зокрема, 9% на виведений капітал і 5% ПДФО для гіг-контракторів. Наразі резидентами Дія City є понад 2600 компаній.

Детальніше про динаміку закриття і відкриття IT-ФОПів можна почитати за посиланням.

Це багато чи мало

Податки з IT-сектору у 2024 році становили менше як 2% від загальних надходжень у держбюджет (близько 2,2 трильйона гривень). У ЦЕС пояснюють, що оцінювати внесок галузі варто ширше.

«Це не лише сплата прямих податків, а й експортний виторг, що забезпечує валютний дохід країні, підтримка внутрішнього попиту, а також отримання непрямих податків через споживання послуг і товарів».

Експерти додають, що податкові надходження від ІТ-сектору залежать від того, як компанії взаємодіють з державою. Бізнеси, що працюють із закордонними партнерами або беруть участь у держтендерах, частіше дотримуються прозорої податкової політики.

У KSE зазначають, що обсяг податків залежить і від валютного виторгу. Якщо курс гривні падає, компанії показують більше доходу в гривнях, а відповідно більше платять податків. У першій половині 2025 року курс євро зріс, що сприяло збільшенню надходжень.

Крім того, на відміну від інших галузей, ІТ не споживає багато державних ресурсів:

«Не користуються державною інфраструктурою, не вимагають значних енергетичних чи екологічних витрат, як, наприклад, металургія, хімічна промисловість чи навіть переробна галузь економіки», — каже Тарас Маршалок.

Це означає, що кожна гривня, сплачена ними до бюджету, має високу фіскальну ефективність: вона надходить до держави без зворотного витратного тиску.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU