Як модернізуються «Шахеди» і чи є там штучний інтелект. Розбір DOU

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

25 травня на The Economist вийшла стаття із суперечливими твердженнями про те, що дрони типу «Шахед» керуються через Telegram-боти. Стверджувалося, що вони мають GSM-модулі із SIM-картами для під’єднання до українських стільникових мереж, а також мають штучний інтелект.

DOU розібрався в тому, як керують «Шахедами», яку роль виконують SIM-карти, як швидко модернізуються ворожі БПЛА, а також — чи справді там є штучний інтелект. У підготовці матеріалу нам допомогли експерти ГО «Аеророзвідка» — голова організації Ярослав Гончар і Ярослав Нижник, який займається протидією ворожим БПЛА.

Telegram-боти та штучний інтелект

Обидва експерти одностайно стверджують: інформація про керування серійними зразками «Шахед» через Telegram-боти є абсолютним фейком. Як і наявність у дронах повноцінного штучного інтелекту для управління.

Ярослав Нижник пояснює, що у серійному виробництві «Шахеди» не мають ані камер, ані зв’язку, за допомогою якого ними можна було б керувати в реальному часі. Вони літають за заздалегідь заданою місією, використовуючи навігацію по GPS та власну інерційну систему.

Ярослав Гончар підтверджує, що керують дронами через попереднє програмування маршруту. Побутують версії про скрипти для певних дій, якщо виникнуть нестандартні ситуації. Наприклад, якщо втратиться супутниковий зв’язок. Умовно, при втраті зв’язку у «Шахеда» може активізуватися скрипт, щоб він летів 15 км на захід.

«Називати це повноцінним штучним інтелектом недоречно. Це не той режим „зграї“ чи „ШІ“, який ми собі уявляємо, коли чуємо про штучний інтелект», — каже Ярослав Гончар.

Проте експерти не відкидають, що в експериментальних екземплярах можуть бути камери з комп’ютерним зором. Керівник ЦПД РНБО лейтенант Андрій Коваленко писав, що на деякі «Шахеди» мали камери ще 2024 року. Проте голова «Аеророзвідки» каже, що навряд чи камери і комп’ютерний зір використовують для ухиляння від засобів ППО. Радше це для більш точного наведення на ціль. Гончар наголошує: йдеться про поодинокі випадки, навіть якщо це існує.

«Може, десь траплялися „Шахеди“ з камерою. Але масове застосування цього дрона — зовсім не для розвідки. Це ударний засіб, де камера — зайві витрати. Навіщо встановлювати камеру, навіщо додаткове навантаження у вигляді обробки відео та передачі відеосигналу, якщо його основне завдання — влучити в ціль і вибухнути?» — коментує Ярослав Гончар.

Ярослав Нижник пояснив, що трансляція в реальному часі малоймовірна, оскільки дистанція, на якій вони діють, надто велика для ефективного каналу зв’язку.

Андрій Коваленко зазначав, що у росіян є ударні дрони, в які інтегрований ШІ. Україна теж їх має, зокрема, дрони зі штучними інтелектом застосовані в операції «Павутина» по військовим аеродромам рф. Clash Report повідомив, що цілий рік українська розвідка сканувала російські бомбардувальники та навчала БПЛА зі штучним інтелектом розпізнавати їх і виконувати автоматичне ураження. При цьому штучний інтелект зміг відрізнити справжні літаки від намальованих і навести дрон у найменш захищені місця.

Роль GSM-модулів. Не для керування, а для телеметрії

Іншою тезою Economist було те, що «Шахеди» мають усередині SIM-карти та під’єднуються до стільникових веж в Україні. Нібито це робить їх більш стійкими до РЕБ і дає змогу передавати трансляцію в Telegram.

SIM-карти в «Шахедах» справді знаходять. Так, у грудні 2023 року видання Defense Express писало, що в збитому «Шахеді» знайшли 4G-модем і карту українського оператора. Зараз вони трапляються в дронах частіше, проте, за словами голови ГО «Аеророзвідка», є далеко не в усіх БПЛА.

Ярослав Гончар пояснює, що очевидне застосування стільникових веж і SIM-карт — це передача телеметрії та збір інформації про місцерозташування дрона. Він описує модуль як плату, підключену до польотного контролера, з двома роз’ємами для SIM-карт. Назв операторів на картках немає.

Польотна плата «Шахеда» з GSM-модулем і карткою пам’яті. Фото: ГО «Аеророзвідка»

За словами Гончара, GMS-модуль — це просто трекер, який потрібен росіянам для того, щоб відстежувати статус своїх «Шахедів».

«Коли вони запускають їх сотнями, самі ж потім не можуть зрозуміти — який долетів, який не долетів. Це важливо знати, бо планування такої масованої атаки — серйозна робота. Одні дрони запускаються з одного ешелону, інші — з іншого, у різний час і з різних напрямків; одні — для відволікання, інші — основна ударна група», — каже Ярослав.

Він порівняв принцип роботи GSM-модуля з роботою службових каналів у мобільному телефоні, що передають інформацію про заряд батареї, під’єднання до оператора тощо. Умовно кажучи, використовуються базові станції і відкриті протоколи типу GPRS, де станція не ідентифікує, що саме за пристрій під’єднався, але передає базову телеметрію.

За словами Ярослава Нижника, наявність GSM-модулів не робить «Шахеди» більш стійкими до РЕБ. Він бачив зразки з GSM-модулями та SIM-картами, але це не керування в режимі реального часу. Це радше спроби зрозуміти, як використовувати стільникові мережі, можливо, для синхронізації дій групи дронів. Наприклад, були випадки, коли кілька «Шахедів» збиралися в зоні очікування, а потім вирушали на атаку об’єкта «по команді».

Хоча використання SIM-карт не впливає безпосередньо на політ чи стійкість до РЕБ, це є проблемою, оскільки дає змогу ворогу збирати цінну інформацію, каже Ярослав Гончар. Знання про те, де втрачається сигнал, де дрони збиваються, допомагає їм коригувати маршрути, висоту та напрямки наступних атак, роблячи їх менш передбачуваними.

Теоретично українські телеком-оператори могли б намагатися відсікати схожий трафік. Зв’язківець «Хартії» повідомляв Forbes Україна, що «оператор на рівні ядра мережі може прописати, що коли модем рухається з високою швидкістю, то це дрон і йому можна вимкнути трафік».

Проте технічний фахівець одного з операторів заперечив можливість вимикати трафік окремим абонентам. За його словами, вимкнути зв’язок можна лише за географічним принципом, тобто для всіх абонентів в окремому регіоні. Так діють росіяни, за даними росЗМІ.

Ярослав Гончар і Ярослав Нижник пояснили, що в такому випадку неможливо буде отримувати сповіщення про повітряну тривогу, а якщо повністю вимикати зв’язок — то викликати «швидку». Тому питання залишається відкритим.

Як повідомив голова підкомітету з кібербезпеки ВРУ Олександр Федієнко, в парламенті мають провести нараду і визначити механізми протидії використанню SIM-карт у ворожих дронах.

Про стійкість до РЕБ, модернізацію «Шахедів» і протидію їм

Експерти відзначають, що «Шахеди» постійно модернізуються, хоча і не так швидко, як здається. Ярослав Нижник каже, що в середньому від появи прототипа до масового виробництва росіянам треба близько чотирьох місяців. Хоча тривалість може значно збільшуватися або зменшуватися.

Нині одним з найважливіших напрямів модернізації є покращення навігаційної системи та підвищення стійкості до засобів радіоелектронної боротьби. Ярослав Нижник зауважує, що стійкість до РЕБ забезпечують не GSM-модулі із SIM-картами, а CRPA-антени на 16 елементів, якими їх обладнують.

Експерт пояснює, що CRPA-антени — це антени для прийому сигналу від супутників позиціонування (GPS). Вони захищають дрон від спуфінгу (із землі надсилаються фальшиві сигнали GPS і збивають дрон з курсу — ред.) тим, що вміють більш ефективно аналізувати, звідки надходить сигнал, і відсіювати фальшиві повідомлення. Що більше елементів в антені, то якісніше вона може аналізувати зміщення по фазі сигналу.

На думку Нижника, РЕБ, хоч і ефективний проти деяких типів дронів, наприклад «Гербера», менш ефективний проти «Шахедів» з новими антенами. Кращим засобом протидії вважає дрони-перехоплювачі. Україна, за його словами, успішно в цьому просувається.

Окрім стійкості до РЕБ, «Шахеди» рухаються до здешевлення виробництва.

«Якщо раніше їхню вартість оцінювали у понад $100-120 тисяч, то сьогодні, за деякими даними, вона ближче до $50-60 тисяч», — каже Нижник.

За останні тижні співрозмовники помітили, що «Шахеди» почали літати набагато вище — на висоті до 3 км, тоді як раніше летіли на 200-300 метрів. І припускають, що дрони також будуть збільшувати швидкість.

Не варто відкидати можливість впровадження штучного інтелекту або інших модернізацій в майбутньому. Але зараз таких ознак в ГО «Аеророзвідка» не спостерігають. Ярослав Гончар застеріг, що росіяни вміють швидко масштабувати виробництво і впроваджувати нові модернізації. Натомість Україна має всі можливості швидше знаходити рішення для протидії завдяки більшій кількості R&D, каже Нижник.