«Повернення айтівців на схід є перспективою багатьох років». Як війна вплинула на ІТ у Харкові — думки представників галузі та економіста

З початком повномасштабної війни та евакуації IT-компаній Харків втратив значну частину своєї техноспільноти. Наскільки все погано та коли і як вдасться відновити ІТ у Харкові?

DOU спробував це зʼясувати, поспілкувавшись із представниками Харківського ІТ-кластера, компаніями, що мають офіси у місті, та економістом Романом Шереметою.

Трохи статистики

До повномасштабного вторгнення у Харкові було одне із найбільших ІТ-комʼюніті в Україні. Згідно з нашим рейтингом міст, частка українських ІТ-спеціалістів, які мешкали у регіоні, становила 15,8%.

Однак з початком великої війни Харків залишили близько 87% опитаних айтівців, про що свідчать результати березневого опитування DOU. Враховуючи обстріли міста росіянами, що не вщухають, можна припустити: до рідних домівок повернулись не так багато.

Щонайменше 13 технологічних компаній закрили свої офіси у Харкові. Інші компанії закрили офіси тимчасово і чекають на стабілізацію ситуації. Про це ми писали у статті «Яких втрат зазнали ІТ-компанії у гарячих точках через війну в Україні».

Карта міграції українських айтівців, квітень 2022

«Харківська ІТ-спільнота розкидана Україною та Європою, проте збереглася її чітка самоідентифікація»

Ми звернулися до Kharkiv IT Cluster з проханням розповісти про ситуацію в регіоні.

Як стверджують в організації, для них перестали існувати кордони, оскільки до кластера приєднуються учасники з усього світу.

«Попри війну Харків залишається топовою ІТ-локацією, адже ІТ-спільнота постійно збільшується і продовжує ідентифікувати себе з Харковом навіть на великій відстані — в різних містах України та ЄС. Наразі в кластері понад 200 організацій, під час війни приєднались понад 50 нових учасників. Кожного тижня ми отримуємо нові заявки від харківських ІТ-компаній, що розмістились по всьому світові».

За статистикою кластера, до 24 лютого у Харкові налічувалось понад 50 тисяч айтівців і понад 500 IT-компаній.

«За нашим опитуванням, у 82% компаній з офісами у Харкові є співробітники, які залишилися у місті. Більшість ІТ-бізнесів було евакуйовано, що забезпечило швидке відновлення роботи».

Згідно з дослідженням, проведеним Kharkiv IT Cluster разом з Асоціацією IT Ukraine, 95% українських компаній зберегли довоєнний рівень замовлень. Це ж стосується і харківських бізнесів.

«Скоротився процес найму, нових контрактів стало менше, але принаймні зберегли те, що було. IT-експортери майже нічого не втратили, а от компанії, які працюють на український ринок, лише тепер починають відновлювати роботу. Але й тут бачимо позитивні зрушення, адже наші „продуктові“ та діджитал-маркетингові учасники не тільки відновили робочі процеси, а й допомагають іншому українському бізнесу стати на ноги: створюють рекламні кампанії чи змінюють софт з російського на український (у більшості — харківської розробки)».

У Харківському ІТ-кластері зазначають, що критично важливо зберігати можливість для харківських ІТ-фахівців сплачувати податки саме харківському регіону. Менше як 4% харківських айтівців змінили місце реєстрації ФОП під час війни.

«До цього з повним розумінням ставляться у більшості регіонів України. Ми працюємо над встановленням партнерських відносин з різними ОВА для допомоги харківським фахівцям, які перемістились в безпечніші регіони».

Наступну хвилю міграції харківських айтівців у кластері очікують ближче до вересня, коли потрібно буде визначатись з навчанням для дітей та інфраструктурою для життя у зимовий період.

У Харківському кластері вважають, що розвиток IT в регіоні «не припинився, а децентралізувався».

«Кількість ІТ-спеціалістів Харкова співмірна з кількістю ІТ-фахівців у цілих європейських країнах, наприклад, Латвії. І хоча зараз харківська ІТ-спільнота та її люди розкидані Україною та Європою, збереглася її чітка самоідентифікація. Це місто має свою особливість — йому байдуже, де ти народився, але якщо ти полюбив Харків, то ця любов тебе вже ніколи не відпустить».

Чи планують компанії повертатися до Харкова

Ми також поспілкувалися з кількома ІТ-компаніями, що мають офіси у Харкові, про те, як війна вплинула безпосередньо на них та яким вони бачать майбутнє харківської ІТ-спільноти.

AgileEngine

Харків — це місце народження AgileEngine, саме тут почала роботу наша перша команда розробників. Тому в майбутньому ми плануємо відновити роботу R&D-центру за умови, що в місті буде безпечно. На щастя, саме приміщення ціле, хоча поруч із ним були прильоти і ситуація щодня може змінитись.

Від початку повномасштабного вторгнення шестеро наших фахівців залишаються в місті та працюють віддалено. Ми поважаємо їхній вибір, постійно підтримуємо зв’язок та стабільно забезпечуємо компенсацією. Інші харківські «еджайлівці» разом із сім’ями переїхали до більш безпечних місць України та Європи. Усі ми не знижуємо темпів та працюємо в довоєнному режимі.

Про майбутнє харківського ІТ думаємо тільки у позитивному ключі. Віримо в його швидке відновлення й подальший розвиток після перемоги.

P2H

Ми доклали всіх зусиль для того, щоб перемістити своїх фахівців у безпечні куточки країни або за кордон. Більша частина колективу покинула місто, крім тих, кому не дозволили виїхати особисті обставини. Вирішили орендувати готель у Львівській області, де колеги можуть зупинитися і відновити свою працездатність. Частину номерів компанія продовжує орендувати і зараз. Ми також відкрили коворкінги у Львові та Вінниці, де працює частина фахівців P2H.

Наразі наш харківський офіс зачинений для відвідувань колегами. Проте ми не відмовлялися від приміщення, адже віримо у майбутню перемогу України та повернення основного складу компанії в рідне місто (понад 50% наших колег — харків’яни).

Усі меблі та устаткування офісу залишаються в приміщенні, яке перебуває під охороною. Періодично місцеві спеціалісти приводять робочий офіс до ладу, адже ми прагнемо бути в повній бойовій готовності на момент повернення додому.

Ми впевнені, що із закінченням війни перед Україною та IT-галуззю відкриються великі можливості. Харківське технічне ком’юніті завжди було одним з найпотужніших в країні, тому ми впевнені, що вже незабаром почнемо розбудовувати державу усі разом.

KitRUM

Наш харківський офіс тримається і слугує тимчасовим прихистком для людей, що залишились без дому. Наразі в самій офісній будівлі розташований волонтерський штаб, а саме на нашому поверсі — тимчасове житло для тих, кому це потрібно. В нашому офісі є дивани, кухня, кава, чай, душ та багато місця. Там часто залишаються люди, які чекають на евакуаційні автобуси або тимчасово потребують прихистку. До речі, після вибуху неподалік від офісу тільки на нашому поверсі залишились вікна — ангел оберігає. В нашій будівлі є міцний підвал — там безпечно і комфортно.

Волонтерський штаб у харківському офісі KitRUM

На роботу війна фактично ніяк не вплинула, ми ні на день не зупинялися, просто брали по декілька годин на релокейт без зв’язку і знову вривались у роботу. І хоча наш CEO Влад Китайник одразу сказав, що можна не працювати два-три дні, якщо немає сил чи можливості, — працювали всі :)

Всі наші співробітники залишились з нами — нікого не скоротили. В нас є люди не тільки в Україні, а й у Польщі, Казахстані, Киргизстані, Грузії, Молдові, Мексиці. Всі наші закордонні фахівці пропонували своє житло колегам, яким була потрібна тимчасова оселя. Декілька колег пристали на пропозицію.

Щодо майбутнього харківського ІТ, думаємо, ми разом з колегами з інших компаній зможемо повернути довоєнні показники лише за 3–4 роки після завершення війни.

Techstack

Коли більшість колег опинилася у безпечних місцях, ми сфокусувалися на налагодженні віддалених процесів та побудові ремоут-культури. Нам важливо зберегти ту атмосферу, що оточувала нас у харківському офісі. Наразі 72% команди перебувають у різних куточках України, а решта — в найближчих європейських країнах.

Війна згуртувала нас і надала мотивацію працювати ефективніше, ніж будь-коли заради нашого спільного майбутнього. За весь період у нас не було жодної затримки у релізах чи порушених комітментів перед партнерами — люди, що евакуювалися раніше, брали відповідальність за завдання колег, підстраховували одне одного. Це неймовірна віддача.

Найбільше сьогодні ми пишаємось тим, що жоден спеціаліст не втратив роботу та жоден клієнт не залишив Techstack. За останній квартал ми почали активно зростати та збільшувати кількість партнерів. Наразі працюємо над відкриттям офісів на заході України та у Польщі, щоб забезпечити комфортні та безпечні місця нашій команді.

Попри те, що наш головний офіс постраждав під час обстрілу центру Харкова, ми обов’язково повернемося до нього після перемоги. Зараз ми робимо все можливе для того, щоб наше місто залишалося провідним IT-хабом країни: платимо податки, співпрацюємо з місцевим IT-кластером, університетами та курсами, запускаємо програми стажувань, щоб розвивати фахівців-початківців, та тендер на навчання професії QA Manual Engineer для людей, які втратили роботу.

З такою згуртованістю та підтримкою ми впевнені, що Харків вистоїть, як і вся наша країна. Слава ЗСУ! Разом переможемо.

SoftServe

В Харкові у SoftServe є два офіси (на вул. Сумській та вул. Полтавський Шлях), які активно працювали до війни, але зараз тимчасово призупинили свою діяльність. Загалом, в Харкові в нас було понад 1200 працівників. Ми порадили їм залишити місто через небезпеку, й більшість так і зробили, переїхавши в основному до сусідніх Полтави та Дніпра, а також до інших українських міст та за кордон.

Офіси в Харкові наразі підтримують свою функціональність, там залишились охоронці, які слідкують за будівлями та навіть доглядають за квітами. Вони також допомагали з евакуацією співробітників в більш безпечні регіони на початку війни, розвантаженням гуманітарної допомоги, яка прибувала до міста від компанії, перевезенням до західних локацій техніки та інших речей.

Ми впевнені, що настане час, коли ми зможемо повернутися до міста й почати робити свій внесок у його відновлення.

Коли і як вдасться відновити харківське ІТ

Про це ми запитали Романа Шеремету — українського економіста та очільника Американського університету у Києві.

На його думку, головне питання — яку політику потрібно буде вести державі для розбудови та розвитку східних регіонів, адже вони постраждають найбільше через знищення інфраструктури та відплив людського капіталу.

«Утворився дисбаланс через те, що велика кількість українців переїхала зі сходу на захід країни. І цей дисбаланс створюватиме труднощі у плані розбудови сходу України. Наприклад, айтівець, котрий отримує хорошу зарплату, живе у Львові замість того, щоб жити у Харкові. Нам потрібно буде знайти якісь механізми, яким чином зробити так, щоб частина того додаткового валового продукту, який він створює для Львова, йшла на розбудову і розвиток Харкова. Йдеться і про податки, і про інвестиції. Необхідно буде шукати механізм балансування тих людей, які переїхали зі сходу на захід, — яким чином ми зможемо використовувати їх, щоб допомогти розбудувати східну частину України».

Шеремета вважає, що українському уряду потрібно буде сформувати збалансовану політику з повернення айтівців у східні регіони.

«Тут потрібно буде шукати і відповідні стимули, і допомагати компаніям, можливо, давати їм дотації, щоб вони могли цих айтівців забрати назад. Але я гадаю, що це перспектива багатьох років. На жаль, якщо у когось є надії, що за рік-два ситуація зміниться, я цього не бачу. Тому що нам потрібно буде декілька років тільки для того, щоб відновити основні елементи інфраструктури. А якщо говорити про повну розбудову — то це десяток років, а може й більше».

Підсумки

Війна негативно вплинула на розвиток ІТ у Харкові, насамперед через міграцію спеціалістів та бізнесів у інші регіони країни та за кордон. Місто вимушено покинули близько 87% айтівців, а 13 ІТ-компаній закрили там свої офіси. Проте, якщо утримувати спільноту згуртованою, правильно організувати дистанційну роботу фахівців і бізнесів зі збереженням податків та інвестицій саме у харківському регіоні, після війни вдасться відновити і ІТ-спільноту регіону, і його економіку.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось11
До обраногоВ обраному4
LinkedIn



27 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Обговорення перспектив не має жодного сенсу, поки ми не знаємо післявоєнних умов. Перемога та залізні гарантії від країн-партнерів — це одна історія, а заморозка конфлікту мінськ-стайл — зовсім інша. Але я майже впевнений — кожен айтішник, хто повернеться до Харкова після війни, буде інвестувати гроші на фолбек-апартаменти як мінімум в умовному Франківську, а то й в Польші чи Турції

Та у випадку Харкова навіть чітка перемога в купі з НАТО не є запорукою відродження, якщо росія залишиться мордором. Це ж логістичний тупік, крайній схід на кордоні з мордором, з яким ні торгувати , ніяких спільних справ мати не можна. І не зрозуміло які настрої в місті, в фейсбуці до сих пір зустрічається ядрьона вата з Харкова, у якій Українав винна у війні

Ну, ядрьона вата зустрічається навіть в тернопільській області, де я зараз перебуваю. При чому чим ближче до почаївської лаври, тим відсоток таких кадрів більший

Якщо десь москвовоправославні катакомбно відправлююсь свій б-гомерзький культ, це одна справа, а інша справа — неанонімні коментарі з харьківською пропискою у міжнародних сторінках літера в літеру повторюють російску пропаганду.

Онолитека на уровне карпатских мольфарок. Оптовая торговля — далеко не единственная отрасль экономики, есличо. Что Харьков успешно подтверждал те самые 8 лет. А ватников до войны было куда больше (как и везде по стране их было больше) — и все равно жили и развивались.

Ответ на уровне ватника где-то на полпути процесса деватизации

Ну да, проще назвать оппонента ватником, чем пошевелить мозгами :)

І не зрозуміло які настрої в місті, в фейсбуці до сих пір зустрічається ядрьона вата з Харкова, у якій Українав винна у війні

І не буде зрозуміло, до кінця війни + десь 3-6 місяців, поки страх пройде. Можливі різні варіанти, наприклад 2 протилежних:
— вата порозумнішає, а хто не порозумнішає буде сидіти і не відсвічувати, бо в місті будуть суттєво переважати проукраїнські настрої;
— всі хто хоч трохи проукраїнський звалить з Харкова і він перетвориться на рядинський заповідник.

Если постоянно заявлять, что единственное условие мира — это деоккупация до границ 1991 года и никак иначе — то боюсь, у меня для вас плохие новости насчет Харькова и перспектив его существования как города-миллионника вообще.

можливо, давати їм дотації, щоб вони могли цих айтівців забрати назад

Несіть іншого експерта, цей зламався. Дотації в країні де розгул корупції — це шлях в нікуди. Донецьку он давали дотації, але щось пішло не так.

Наразі, основна надія Харкова (тут його перевага над іншими містами, що сильно постраждали від бойових дій) — це наявність університетів. ІТ дуже прив’язане до університетів, тому якщо харківські універи будуть якісно навчати, то місто відродиться.

Як випускник одного з універов можу сказати, що власні курси ІТ-компаній для окремих галузей роблять університети непотрібними. Універи ще до війни почали погоджуватись, щоб курси вплитались в офіційну навчально програму, щоб для окремих спеціальностей, де є купа безкорисник предметів, програма не так огидно виглядала.

Як випускник одного з універов можу сказати, що власні курси ІТ-компаній для окремих галузей роблять університети непотрібними.

Як викладач на власних курсах ІТ-компаній можу сказати, що є величезна різниця між студентами з норм універів та не з них :)

ІТ дуже прив’язане до університетів, тому якщо харківські універи будуть якісно навчати, то місто відродиться.

На жаль, яку ти програму не побудуй, це не змінить того факту, що російський «Піон» добиває до центру Харкова навіть не виїжджаючи з території росії. Не кажучи вже про «Смерчі» та «Урагани».

На жаль, яку ти програму не побудуй, це не змінить того факту, що російський «Піон» добиває до центру Харкова навіть не виїжджаючи з території росії. Не кажучи вже про «Смерчі» та «Урагани».

Так, а ще вертольотами за 20 хв долетьть, а колоною менше ніж за день до околиць можуть дійти. З іншого боку, ракето можуть і по Львову бахнути, а всі 40 млн не помістяться у Закарпатській області.

ІТ сильно завязано на молодняк, він йде з універів в основному. Тому після завершення війни, універи — це важлива перевага для Харкова. Але це не означає, що не треба буде відбудовувати інфраструктуру і посилювати оборону регіону, бо без цього джуни після набуття достатнього досвіду будуть валити з міста.

Больше налогов богу налогов.

Харьков — отличный город. Чтобы АйТи вернулось нужно
1. Прекращение войны
2. Отстроить город
3. Дать по рукам ретивым повышателям налогов, можно даже морду набить. Я бы набил с удовольствием
4. Ффсё

1. Прекращение войны

Прекращение войны на условиях Украины иначе даже если стрелять перестанут никакое ИТ и бизнес туда уже не вернутся.

Условно продуктовому бизнесу в принципе может и вполне устроить, все равно риски намного выше аутстафа, взлетит не взлетит и т.п.. А вот с аутсафом видимо уже все, амба. Только уже заходят мародёры с такими проектами за которые уже никто не хочет браться в своем уме или с явным намерением кинуть (своровать експертизу по дешовке, 24/7 супорт без оплаты за сверхурочные и т.п.). Действительно только универы и могут спасти ситуацию, однако когда суда стреляют с ракет и артиллерии 6 месяцев каждый день, никто вменяемый ребенка тут учится не оставит.

А що пропонуєте зробити з московією, яка може через декілька років почати якусь ще «аперацию»?

Те що роблять поляки, якшо подивитися на їх трансформації в армії. Нікому і нападати не захочеться. Правда для того треба хоча б польску економіку побудувати спочатку.

Нема ресурсу, в рамках війни федерація давно і навмисно його нам закриває і душить економіку як з назовні так і з середини. Це давно пропрацьований план, поставити нас у цілковиту залежність від рішень з кремлю. Для цього і потрібні патологічні кліптомани по типу януковича чи медведчука, бо вони повністю залежні і керовані. Ресурс топто енергетику на сам перед, тепер може дати лише наука, нафти газу і вугілля більше нема, взяти ніде і нема за що. А енергетика це і виробництво і транспорт тобто їжа та кров економіки. Польщу теж чекають не кращі часи, хоча вони принаймі власне буре вугілля і видобувають і активно використовують. В них є власна нафта і взагалі вперше комерційну нафту стали вибудувати саме в Польщі з таких собі криниць, для потреб медицини і освітлення.

Перемогти і змінити путлера і йому подібних на принаймі частково адекватних людей. Бо вони не тільки Україні жити не дадуть вони принципово ненавидять демократію як таку і по усьому світі з нею боряться. То в Грузію полізуть, то в Сирії чи Венісуелі диктаторів захищають. Бо як буде демократія то може і ціна на нафту провалитися і тоді їм точно в середені владу не втримати. P.S. Упирі це наслідок економіки домінування пального з природних копалень, тобто симптом — а не сама хвороба. Як буде біогаз, біопаливо, відновлювана енергетика надійність людства в упирях дорівнюватиме нулю.

Всього-навсього )))

Харьков — отличный город.

Місто — це люди та інфраструктура. Активна фаза війни на певній території змінює і людей, і інфраструктуру, саме змінює. Яким буде Харків після війни ми не знаємо.

Чтобы АйТи вернулось нужно
1. Прекращение войны
2. Отстроить город
3. Дать по рукам ретивым повышателям налогов, можно даже морду набить. Я бы набил с удовольствием
4. Ффсё

Стратег-не-тактик. Може розкажеш як реалізувати перші 2 пункти в найближчій перспективі? За які бабки відбудовувати?
Про «бити морду», то поки ти лише «зжимав явару в кармані, коли якийсь бик клеївся до твоєї жінки» та «працював в сб, бо колектив би не зрозумів», а у Гетманцева морда все ще не бита чомусь.

як реалізувати перші 2 пункти в найближчій перспективі?

Смотря кому, мне — никак

Щоб дістати гетьманцева треба мінімум батальйон з усім наявним озброєнням, гарматами, танками, доронами тощо. Покищо його менти відлупцювали мітинг ФОП та ногами побили гучномовці і порвали плакати, в кращих традиціях януковича і банди. Як оснащені приватні «охоронні компанії» з якими Валерьйович приїздив перешкоджати Найєму з Укртатнафтою усі бачили. Та ще й менти будуть і усі іньщі. Гетьманцева треба бити на виборах, бо тут як у школі «він братву наведе».

Через близьке сусідство з рашкою та близькі до нуля перспективи радикальних змін у рашці навіть після закінцення війни це круте місто нажаль має усі шанси перетворитись в Український Детройт

Підписатись на коментарі