Від повної апатії до трьох робіт водночас. Запитали айтівців, як війна вплинула на їх продуктивність

«Як змінилася ваша працездатність за час повномасштабної війни?» — майже двісті українських IT-фахівців відповіли на це запитання DOU.

Про те, що повномасштабна війна ніяк не вплинула на їхню робочу ефективність, написали не більше як десять людей. Натомість багато хто зазначає, що концентруватися на роботі стало важко — тривожність і постійний скролінг новин заважають робочому процесу. Частина айтівців опинилися не в найкращих для роботи умовах. Є й люди, чия продуктивність лише зросла — завдяки завданням вони відволікаються від реальності та бачать можливість більше допомагати армії.

Тож як змінилася робоча ефективність айтівців за кілька останніх місяців?

У частини фахівців продуктивність серйозно впала і для виконання робочих завдань доводиться «ламати себе через коліно»

«Впала. Важче фокусуватися на складних задачах. Та й загалом фокусуватися. Часом здається, що я отупів...» (Senior Python Developer).

«Погана працездатність. Дитина без дитячого садочка і постійно відволікала від роботи. Я міг працювати тільки по три години на день... Врешті мене звільнили, наразі я шукаю роботу» (Senior Product Designer).

«Важко всім, звісно. Найважче для мене підтримувати мотивацію людей у команді для досягнення цілей та розвитку. Іноді й на себе позитивної енергії не вистачає, але що робити — вчимось переживати це разом» (Product Manager).

«Моя продуктивність тотально впала. Маю сильний психічний розлад, межовий розлад особистості, з яким і до війни працював суто за підтримки антидепресантів, протисудомних препаратів та систематичних відвідувань психолога. Тепер мотивацію вбачаю в отриманні зарплатні для підтримки родини та донейтам волонтерам, які допомагають військовим.

Зараз я переїхав із родиною до Польщі — зміг виїхати як батько дитини з важкою інвалідністю. Майже цілком зосередився на роботі, нині важко знайти, чим урізноманітнити буденність... Не можу припинити скролити новини. Відчуваю скажену втому насамперед через власні психічні особливості, та війна загострила їхні негативні ефекти. З боку працедавця розуміння та підтримка» (Senior Java Developer).

«Саме робоча працездатність упала. На тлі війни є сильна мотивація робити те, що укріплює оборону, виробляти щось для фронту, шукати все необхідне для наших бійців, допомагати пристосуватись біженцям, лікувати або виходжувати поранених тощо. А от щоб виконувати робочі таски, доводиться ламати себе через коліно» (Business Analyst).

«Інформація про війну як наркотик: шукаєш цілий день актуальні новини, переживаєш, чи не пропустила інфу щодо наступу з боку Білорусі на Київ, чи не подешевшали електрокари» (Front-end Developer).

«Продуктивність знизилась. Стало важко концентруватись на роботі, мене супроводжує постійна тривожність. Вночі погано сплю в очікуванні повітряної тривоги, а на роботі постійно хочеться спати. Багато часу витрачаю на перегляд новин, відволікаюсь буквально кожні 10–15 хвилин» (ARM Embedded Developer).

«Моя продуктивність сильно погіршилась. Дружина далеко, багато тривог і переживань» (Senior SRE).

«Продуктивність сильно знизилася. Думки, що в будь-який момент мене можуть мобілізувати й відправити на смерть, не дають фокусуватися на роботі. Думаю про це постійно» (Senior Developer).

«Знизилася. Переважно через те, що більшість внутрішніх ресурсів доводиться витрачати на боротьбу із собою — перестати вкотре відкривати новини/месенджери та змусити себе робити таски на роботі. Найбільше страждає саморозвиток, також важко змусити себе писати код, документацію чи планувати задачі, натомість рутинні багфікси робляться так само як і раніше» (Middle Data Engineer).

«Складно стало працювати на повну силу. Більше часу приділяю новинам, та й загалом спостерігаю стрімке падіння працездатності» (Lead QA).

«Немає сил працювати, максимум дві години на день» (PHP Developer).

«Продуктивність впала майже до нуля» (Lead Software Engineer).

Кілька людей зазначили, що на їхню продуктивність впливають погані умови для роботи

«У мене значно погіршилися умови для роботи. Живу в орендованому житлі з купою людей за багато грошей. Працювати в божевільні майже неможливо» (3D Generalist/3D Animator).

«Складно сконцентруватися, постійний потік новин відвертає увагу. До того ж у тимчасовому місці перебування немає комфортних умов для роботи, я сиджу за підвіконням на кухонному стільці» (Middle Front-end Developer).

«Важко сконцентруватися, постійно гортаю новини. Я вимушено переїхав до села, тож комфорт та загальне самопочуття теж постраждали» (Junior Full Stack JavaScript Developer).

У багатьох працездатність спочатку впала, але згодом почала повертатись до норми

«Спочатку продуктивність була меншою, ніж зазвичай. А зараз я працюю продуктивніше, ніж упродовж усього 2021 року» (Senior PHP Developer).

«У перші три тижні продуктивність була нульовою, потім поступово відновилася до 100 %» (Senior Python Developer, Co-founder).

«Не міг працювати в перші дні повномасштабного вторгнення через евакуацію, але згодом усе налагодилось» (Senior QA).

«Першого місяця продуктивність помітно впала, після — почала відновлюватися. Нині ж загалом працездатність повернулася до колишнього стану, проте помічаю за собою розсіяність. Відновлюватись мені допомогла відмова від купи інформаційних потоків — груп, каналів людей, на яких я підписався в перші дні після 24 лютого. Загалом зменшення когнітивного навантаження пішло лише на користь, попри важливість усієї ситуації» (Middle Node.js Developer).

«На початку війни продуктивність впала приблизно на 60%. Проте через два чи три тижні нормалізувалась і зараз становить 80–90 % від довоєнного стану. Але все ще багато часу витрачаю на новини» (Senior PHP Developer).

«На самому початку війни продуктивність знизилась, бо кожні п’ять хвилин я читала новини й боялась пропустити щось важливе. Зараз, навпаки, вона зросла. Хочеться довести замовникам, що ми надійні партнери та з нами варто продовжувати співпрацю, не хочеться втратити проєкт. До того ж треба максимально допомагати ЗСУ із заробітної плати» (QA Engineer).

«Працездатність впала через значну кількість побутових і волонтерських питань, які довелося вирішувати. Поступово кількість присвячених роботі годин росте. Також вибили з графіка хвороби, пов’язані з переїздами» (Senior PHP Developer).

«Працездатність суттєво знизилась у перші два місяці повномасштабної війни. Мотивація і розуміння змістовності роботи значно впали. А нині поступово повертається на довоєнний рівень» (Junior iOS/macOS Product Engineer).

«Я живу в Латинській Америці, вся команда — ремоут: колумбійці, еквадорці, кубинці, уругвайці, аргентинці, а менеджмент зі США, Канади й Нідерландів. 24 лютого, після того, як я всю ніч не спала, мені написав СОО і сказав: „Не переживай за проєкт, якщо тобі потрібно займатись зараз справами твоєї країни, бери стільки часу, скільки потрібно, ми не вирахуємо це з відпустки й зарплати“.


Я весь час читала новини, ходила протестувати під орківське посольство, а мої латинські колеги робили все за мене. Тільки зараз, через понад два місяці, я повернулась до більш-менш довоєнної працездатності. Але те, що зробила для мене моя команда, ніколи не забуду» (QA Engineer, QA Manager).

Значна частина айтівців нарікають на проблеми з концентрацією уваги та пам’яттю

«Я багато прокрастиную, читаю новини. Начебто все встигаю, але важко зосереджуватися» (Middle BA).

«Стало важче концентруватися на роботі, адже всі „абстрактні“ речі на кшталт релізів, багів і якості продукту стали здаватися зовсім несуттєвими та відірваними від реальності» (Manual QA).

«Мені стало важче концентруватися, завжди є певна напруга. Начебто ти і працюєш, але часто робочі думки відлітають (Middle QA Enqineer).

«Стало складніше концентруватись на роботі та довго втримувати увагу на задачах. Постійно тривожусь, погано сплю. Усе через батька — він залишився в Луганській області, й зараз у мене навіть немає зв’язку з ним» (Lead UI/UX Designer).

«Я забув багато базових способів вирішення завдань, іноді мені через це соромно. А так у роботі я намагаюся втекти від проблем світу, і це допомагає» (QC Project Lead).

«Дуже важко довго концентруватися. Робота не дуже допомагає відволікатись, радше втомлює. Але є мотивація краще й більше працювати, навчатися, щоби не втратити місце роботи та збільшити свої прибутки. Деякі з моїх колег кілька березневих тижнів були без зв’язку, і я відчувала, що маю якісніше і швидше виконувати завдання, щоб не підвести їх» (Middle QA).

«Працюю, як і раніше, але, здається, стало гірше з уважністю та концентрацією, пам’яттю. У понеділок важко згадати, чим займався в п’ятницю. Загалом робота допомагає не збожеволіти. А от із навчанням біда: з 24 лютого прогрес у розвитку нульовий» (Middle Manual QA).

«Погано зосереджуюсь на роботі. Тепер стало мало одного лише бажання працювати за гроші, натомість з’явилося бажання або бути корисним, або просто насолоджуватися життям. Гроші та одвічна праця заради них стають менш актуальними для мене» (Senior Mobile Developer).

«Завдяки роботі я відриваюся від новин» — у деяких айтівців продуктивність на тлі війни збільшилась

«Продуктивність майже не змінилася, ба навіть покращилася, адже завдяки роботі я відволікаюсь від перегляду стрічки новин. Узяв навіть додаткові проєкти, аби більше донатити на армію» (Senior Python Developer).

«Якщо коротко — ї**шу в кашу» (Senior Front-end Developer).

«Продуктивніше працюю, бо робота дозволяє не думати про війну. Крім того, частину команди скоротили, а роботи менше не стало» (BA).
«Продуктивність змінилася в кращу сторону. З’явилося багато часу й енергії працювати та заробляти більше, щоб підтримувати фонд „Повернись живим“ та Україну. Зарплату на роботі поки що не вдалось підняти, але я над цим працюю. Натомість вдалось знайти дві додаткових роботи. Сумарно зараз працюю на трьох роботах, це понад 100 годин на тиждень. Разом зі мною таку саму авантюру зробили мій друг і сестра. Наша мета — зібрати мільйон для ПЖ.


А надалі купувати щось корисне для економіки :) Нові компанії знають, що в мене є основна робота, але їм стало цікаво спробувати та підтримати наші мотиви. Так само й у друга та сестри. Наразі всі задоволені, я особливо.

Тепер не нудно, багато цікавих задач, які потрібно вирішувати, дуже активно розширюю досвід. Хотілося б, щоб усі, хто так само любить багато працювати, мають на це час та енергію, не боялись спробувати. Як на мене, зараз вдалий час» (Senior .NET Developer).

«Я став працювати менше. Волонтерю, більше гуляю. Але через те, що часу поменшало, я став працювати у відведений час, а не читати новини. Тож ефективність зросла» (Senior C++ Developer).

«Продуктивність зросла. Стало менше факторів, що відволікають; можливостей (на кшталт різних спортивних гуртків), збільшився фокус. Я глибше зрозуміла, чого хочу від роботи та життя» (Senior Data Scientist).

«22.02 у мене був перший день у новій компанії після шести років у попередній. З 24.02 по 09.03 пробув в окупації в Бучі. Почав займатись складнішими й масштабнішими задачами. Зараз здається, що вихід із зони комфорту — це якийсь мем» (Lead QA).

«Моя продуктивність підвищилася, бо зросла мотивація заробляти гроші — усе для перемоги» (Senior Android Developer).

«Загалом, якщо раніше мені хотілося працювати по 3–5 годин, то зараз по 8–10 годин. Хочеться відійти від новин та емоцій, тому праця допомагає. Коли так довго зайнята, не маю часу подивитися новини, поспілкуватися тощо» (HR/Recruiter).

У деяких людей після «адреналінового піка» з часом працездатність пішла на спад

«У перші тижні моя продуктивність дико збільшилась, після ненормованого робочого дня я ще по пів ночі витрачав на збір донейтів з інших країн через LinkedIn, DDoS-атаки, координацію та допомогу знайомим. Коли повернувся на робочі рейки, то зменшилась швидкість роботи. Те, що раніше займало годину, стало займати інколи 2–3, хоча обсяг задач зменшився на 30 %.


Всім у команді повідомляю, що це нормально, потрібно визнати це та не брехати собі та іншим, щоб була змога планувати та виконувати обіцянки. У результаті за час війни розробили та випустили два корисних рішення» (Scrum Master).

«Спочатку був адреналіновий пік і суперпрацездатність — перші кілька тижнів. Потім сильне падіння. Чекаю можливості піти у відпустку» (CEO компанії).

«Щойно пройшов перший шок від початку повномасштабної війни, працездатність зросла в півтора раза. Якщо раніше вільний час я витрачав на тренажерний зал, комп’ютерні ігри або перегляд кіно, то в перший місяць війни все це відійшло на задній план. Тепер або робота, або новини.


Відповідно замовники не могли звести докупи факт того, що по нас летять ракети і їдуть танки, а ми комплітимо 80 тікетів замість 60 середніх за спринт. Деякі колеги, звичайно, не могли працювати на повну або взагалі були в процесі переїзду, але загалом решта команди витягувала і їхні задачі.

За кілька місяців з’явилась і втома, і настрій подивитись кіно. Та й качалка відкрилась, тож продуктивність повертається до звичайного рівня» (Senior Java Dev/Team Lead).

Лише незначна частина людей написали, що їхня робоча ефективність залишається стабільною

«Перші три тижні працездатність стрімко падала, аж до того, що я взяв відпустку, щоб перепочити та перетравити все, що відбувається. Після двох тижнів „відпочинку“ працездатність почала повільно покращуватись. Наразі відчувається майже такою ж, якою була до війни» (Middle PHP/Go Developer).

«Працювати стало важче хоча б тому, що в мене з початком війни змінився проєкт. Мене пересадили на паралельний стрім, адже треба було замінити розробника, який пішов до ЗСУ. І новий проєкт значно важчий у сенсі бізнес-логіки застосунку.

Психологічно важко було лише перші два тижні, бо я часто відволікався на новини. Зараз навчився відкладати перегляд новин на вечір. Тож нині війна впливає лише на моє життя поза межами роботи» (Senior Ruby Developer).

Натомість багато хто стикається з «гойдалками» щодо власної ефективності — з різних причин

«Я постійно напружений, при цьому погано концентруюсь. Щохвилини є відчуття, що зараз прилетить. Іноді накочує апатія, і здається, що все безглуздо. Буває стаю спокійнішим і вдається працювати ефективніше» (Senior JS Developer).

«Перші два тижні практично не міг працювати. Коли переїхав з Ізюма на захід України, то швидко надолужив втрачене. Чи то не було чого робити, чи то гроші потрібні, але працездатність була наче в джуніка з палкими очима.

Навіть взяв додатковий проєкт з обліку гуманітарки. Працював по 10–12 годин на добу 6 днів на тиждень. Зараз уже втомився і працюю стандартно, по 8. Але, думаю, треба відпочити зо тиждень, аби не втратити ефективності» (Senior .NET Developer).

«Моя працездатність йде по синусоїді — від повної працездатності до повної апатії. Але цикл нині коротший, ніж був до війни» (Middle Manual QA).

«Спочатку продуктивність впала майже до нуля на нервовому підґрунті. За якийсь час трохи відновилась. А потім народився синочок — в бомбосховищі під час тривоги. Будемо тепер дні народження святкувати в підвальних приміщеннях :) Власне, робоча продуктивність знову впала, але тепер уже з позитивної причини. І тільки зараз я вийшов на 80–90 % від довоєнного рівня. У компанії поставились із розумінням, у тому числі замовник зі США» (Middle SDET).

«Стало дуже складно навчатись чогось нового. Я просто не можу сконцентруватись на відео або статтях на потрібну тему. Завжди відволікаюсь на новини тощо. З початку війни й до кінця березня я брав відпустку та „філонив“, бо просто не міг нічого робити. Зараз працездатність залежить від настрою, який дуже штормить. Від 10 % до 70 %, залежно від обставин та новин із фронту :(» (Middle Golang Developer).

Кілька людей в опитуванні зазначили, що на їхню ефективність вплинула мобілізація

«Перший тиждень я не міг працювати, чекали із сім’єю в Києві закінчення війни. Другий тиждень добирались до знайомих на Закарпаття, облаштовувались. Ще кілька тижнів я працював віддалено. А потім вирішив учинити за законом і стати на облік у військкоматі в Ужгороді. Одразу був мобілізований, і з 19 березня не працюю як розробник» (Senior C++ Developer).

«Працездатність сильно знизилася. По-перше, через психологічний тиск в країні.

По-друге, я був змушений кілька разів переїжджати в інше місто, просто щоб захистити себе від військкомату. Для мене військова повинність завжди буде асоціюватись суто із совєцькою армією та її ставленням до людей як до розхідного матеріалу. А армія вільної України може бути винятково добровольчою.

По-третє, моя спеціалізація робить мене залежним від лаби. Одного разу в мене вже зупинялася робота на декілька днів, бо в містечку, де я жив, не було радіомагазину» (Embedded Developer).

«Можу сказати, що працездатність навіть зросла. Комендантська година, усе зачинено, блокпости, обмеження — мимоволі займаєшся лише роботою. До того ж на початку було порушено робочий процес — багато хто переїжджав, перевозив сім’ї, перемикався на волонтерство.


Часто траплялося працювати й за себе, і за „того хлопця“. Та довго так не тривало — я пішов до армії й тепер продуктивно працюю в десантних військах :)» (Senior DevOps Engineer).

Маєте важливу новину про українське ІТ? Розкажіть спільноті. Це анонімно.І підписуйтеся на Telegram-канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному5
Підписатись на автора
LinkedIn



5 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Спасибо за статью! Приятно видеть как война изменила ДОУ. Раньше здесь была «Сыроварня» где статьи в основном восхваляли галеры, топили за Дию.Сити и рекламировали небывалый успех аутсосного украинского ИТ. Любая критика галер, аутсоса или, не дай Бог, истории про обман клиентов или судебные иски к бывшим сотрудникам быстро уничтожалась цензурой.
Теперь тут можно прочитать правдивые (!) статьи про то, что оставшихся в Украине выбрасывают за борт и набирают на их место русских ИТшников в Европе. Про то, что ИТ рынок в Украине пробивает дно, наем практически остановился, а если кого и ищут — то на килогривны.
И теперь вот про реальную продуктивность в условиях войны!
ДОУ — разрушители мифов на страже правды!
При этом я прекрасно вижу что рассказывает моя галера клиентам: почти всех эвакуировали из Украины (в том числе меня ;)), продуктивность команд не снизилась (даже в подвалах), клиенты не уходят (они просто исчезают), никого не увольняем (просто выгоняем на неоплачиваемый «бенч»), новые проекты заходят — работы полно (и вся она идет в офисы в Индии).
Особенно замечательно мы работали первый месяц. Клиент сказал: ну поскольку есть риск что вас могут убить — давайте вы побыстрее закончите проект (пока не убили). Погонщики взялись за кнуты — и вся команда овертаймила как проклятая без праздников и выходных. В итоге проект закончили на 2 месяца раньше срока. Угадайте что теперь? Правильно — 2 месяца фиксим отступы в коде! Деньги-то уплочены, а клиент уже про нас уже забыл и думать. Для меня это 100% доказательство того, что никаких новых проектов у галеры нет. Если раньше синьоры были нарасхват — для нового проекта старались найти хоть одного в команду, то теперь синьорам в пору готовиться к сбору клубники в Польше!

Любая критика галер, аутсоса или, не дай Бог, истории про обман клиентов или судебные иски к бывшим сотрудникам быстро уничтожалась цензурой.

а можно какой-то конкретный пример?

Вы хотите что бы я нашел вам пример отзыва или статьи, которые были УДАЛЕНЫ с ДОУ ?
Я как-то не занимался тем что бы следить и сохранять. Чисто навскидку помню было что-то про то, как дали по морде менеджеру, как кто-то выпрыгнул в окно на работе, про QAREA (бывшее СDD).
А вот «ждинсу» от ИТ галер и сейчас можно легко найти. Я имею ввиду статьи, которые галера просит писать сотрудников специально для ДОУ. Особенно интересно читать статьи от HR вида: «Как мы, в нашей СамойЛучшейКомпании наладили идеаьные процессы», «Как мы, в нашей СамойЛучшейКомпании растим синьорв за 7 месяцев», «Как мы, в нашей СамойЛучшейКомпании смогли удаленно работать лучше, чем раньше» и т.д.

По-перше, якщо за 2 місяці фіксів відступів в коді платять гроші, то чому б і ні? Якої тільки дурної роботи не буває.
А по-друге, юзайте лінтер :)

Ой, а можна я піду відступи фіксить? 7 років досвіду, я справлюся )))

Підписатись на коментарі