Автор Nuxt.JS вперше в Україні на конференції JavaScript fwdays | 14 березня, Київ
×Закрыть

Здоров’я ІТ-спеціаліста: мігрень, невропатії, тунельний синдром

Біль у суглобах, дратівливість, розлади сну, мігрень, хронічна втома можуть виникати в людей, що багато працюють за комп’ютером. Що робити, аби уникнути неврологічних синдромів, радять лікар та ІТ-фахівці.

Ця стаття є другою з серії матеріалів на DOU, присвяченої здоров’ю. Тут ви знайдете поради від невролога щодо профілактики і лікування поширених неврологічних захворювань, а також кейси від ІТ-спеціалістів та HR. Першу статтю з загальними порадами можна прочитати тут.

Нагадуємо: самолікування може зашкодити, тому у будь-якому разі радимо звертатись до лікарів. Також важливо пам’ятати, що універсальних порад не існує, тож не варто сприймати текст як абсолютну істину. Все індивідуально.

Ілюстрація: Дарина Скульська

Профілактика неврологічних захворювань

Основні фактори, які розглядають при розробці рекомендацій щодо здоров’я для працівників, — місце роботи (приміщення та робоче місце) та спосіб, в який працівник виконує роботу. Типовий працівник ІТ-сфери працює в приміщенні офісного типу за комп’ютером, що означає довготривале перебування в статичному, переважно сидячому положенні, з виконанням часто повторюваних і низькоінтенсивних рухів.

Олександр Іллючок, лікар-невролог, член Американської академії неврології, розглянув основні захворювання, що потенційно можуть виникнути в ІТ-фахівців. Нижче у цьому матеріалі — його рекомендації.

Важливо розуміти, що в медицині існує три напрямки щодо реагування на хворобу:

  1. Первинна профілактика — комплекс заходів, що спрямований на попередження захворювання.
  2. Лікування вже наявного захворювання.
  3. Вторинна профілактика — комплекс заходів, що спрямований на попередження ускладнень та рецидивів захворювання.

Чому це важливо знати? Тому що від того, в якому стані ваш організм знаходиться наразі, безпосередньо залежатиме, який комплекс профілактично-лікувальних заходів рекомендувати. Дуже часто ті заходи, що можуть бути використані на етапі лікування, не потрібні для первинної чи вторинної профілактики, і навпаки. Оскільки другий етап (лікування) — це компетенція лікаря, мова в цій статті йтиметься про первинну та вторинну профілактику захворювань.

Ймовірні неврологічні захворювання ІТ-фахівців

Переважно сидяча і малорухома робота з часом може призвести до проблем опорно-рухового апарату, серед яких:

  • Остеохондроз — поширений діагноз, винесений Міжнародною класифікацію хвороб (МКХ) в окрему патологію хребта. Діагноз настільки об’ємний, що його можна поставити кожному другому для пояснення болю в хребті. Через це його намагаються якомога конкретизувати.
  • Протрузії — зниження висоти міжхребцевих дисків та їхнє випинання за межі хребця.
  • Грижі міжхребцевих дисків — кінцева стадія протрузії зі значними змінами структури диску та випадінням структур диску чи пульпозного ядра за межі диску та хребця.
  • Спондиліт та спондилоартрит — запалення міжхребцевого диску або диску та м/х суглобів.
  • Спондилоартроз, артроз — хронічні, довготривалі, переважно незворотні зміни в м/х диску та м/х суглобах з тенденцією до зрощення м/х суглобів між собою.
  • Невропатії, або по-народному «защемлення нерва» — біль різної інтенсивності, що розповсюджується від хребта та поширюється на периферію, супроводжується онімінням, «повзанням мурашок». При цьому відбувається компресія (стискання) нервового волокна. Також може застосовуватися термін «корінцевий синдром», проте в такому разі мова йдеться радше про подразнення (торкання) нерва, ніж його компресію, «защемлення», або «радикуліт» — коли мають на увазі запалення нервового корінця.
  • Карпальний (зап’ястковий) тунельний синдром — запалення та біль у променево-зап’ястному суглобі.
  • Епікондиліт — запалення та біль у ліктьовому суглобі, а саме — в місцях кріплення м’язів передпліччя.

Спосіб роботи, звички, стрес та інтенсивність роботи можуть призвести до таких неврологічних станів:

  • головний біль та мігрень;
  • невроз, збудження та панічні атаки;
  • депресія;
  • нервовий тик;
  • синдром хронічної втоми;
  • синдром вигорання на робочому місці тощо.

Карпальний синдром

Патологія, що може зустрічатись у працівників ІТ-сфери, які тривало працюють з клавіатурою та комп’ютерною мишкою, — карпальний синдром (синдром зап’ястного каналу). Це стан, що характеризується болем, відчуттям оніміння і поколювання в пальцях руки й власне кисті та виникає в результаті здавлювання серединного нерва в зап’ястковому каналі.

Найчастіше до цієї патології схильні люди зі звуженим каналом, яким проходить серединний нерв у зап’ястку. Ця анатомічна особливість може призводити до швидкого розвитку синдрому зап’ястного каналу.

Профілактика:

  1. Регулярно робіть фізичні вправи.
  2. Стежте за правильним розташуванням рук під час сидіння: лікті та долоні мають розташовуватися на одному рівні або лікті на 5 градусів вище (з використанням підлокітників на кріслі).
  3. Намагайтесь не напружувати руки, а особливо кисті, під час користування мишкою та набирання тексту.
  4. Стежте за поставою, уникайте напруження спини, особливо її верхньої частини (шия та плечовий пояс), оскільки це може сприяти порушенню кровопостачанню та іннервації кисті.
  5. Тримайте руки в теплі, уникайте переохолодження в холодну пору року та впливу кондиціонера влітку.
  6. Відмовтесь від куріння, оскільки воно призводить до порушення кровопостачання в дистальних (віддалених) відділах кінцівок, частиною яких є цей суглоб.
  7. На ніч та в неробочий час одягайте фіксувальний бандаж (пальці залишаються вільними), що упереджуватиме рухи в променево-зап’ястному суглобі та підтримуватиме «спокій» суглобу.

Вправи, спрямовані на розширення каналу серединного нерва в променево-зап’ястному суглобі:

  1. Стискання кулака — сильне стискання кисті в кулак, стискання антистресового м’ячика, найкращий варіант цієї вправи — стискання губки.
  2. Тильне випрямлення фаланг пальців (після стискання кулака, пальці при цьому піднімаються вгору приблизно на 20 градусів щодо долоні та дещо напружуються).
  3. Вправи з канцелярською гумкою для фаланг пальців.

Уникайте рухів кисті вгору та вниз, виконання вправ на розтягування: натягування кисті в напрямку на себе тильною стороною чи долонею, виконання кругових рухів кистю.

А тим, хто вже має карпальний тунельний синдром, варто звернутись до спеціаліста з хірургії кисті та розглянути можливість операції зі звільнення каналу.

Епікондиліт

Епікондиліт — запальний та дегенеративно-дистрофічний процес, що виникає в місцях прикріплення м’язів, які кріпляться до надвиростків плечової кістки в ділянці ліктьового суглобу.

Часто виникає в людей, робота яких пов’язана з динамічними навантаженнями на ліктьовий суглоб, швидкими та різкими рухами в зап’ястку та ліктьовому суглобі, що призводить до травматизацій. Дуже часто це захворювання зустрічається в тенісистів — латеральний епікондиліт, або «лікоть тенісиста», та медіальний епікондиліт у гольфістів, «лікоть гольфіста». Часто ця патологія зустрічалась у доярок, працівників лісопилок та осіб, що працювали з вібруючими інструментами, наприклад відбійним молотком.

Ця патологія розвивається і в працівників ІТ-сфери, причина така сама: тривале напруження м’язів, які кріпляться в дистальній ділянці плечової кістки. Дуже часто лікоть є точкою опори при роботі з комп’ютерною мишкою та клавіатурою або в процесі розмірковування та відпочинку, коли голову схиляють на долоню з опорою на лікоть. Ці фактори сприяють тому, що створюється постійна компресія на ділянки дотику у частині, що прилягає до поверхні, таким чином погіршуються мікроциркуляція та іннервація ділянки.

Профілактика епікондиліту:

  1. Виконуйте регулярні фізичні вправи.
  2. Робіть постійні перерви на відпочинок.
  3. Уникайте прямого спирання на лікоть, особливо на твердих поверхнях.
  4. Тримайте передпліччя в положенні 90 градусів стосовно плеча, лікті наближені до тулуба, розташовані на одному рівні з кистю.
  5. Намагайтесь не напружувати руки, а особливо кисті, під час користування мишкою та набирання тексту.
  6. Використовуйте силіконові або поролонові підкладки на твердих поверхнях.
  7. Стежте за поставою, уникайте напруження спини, особливо її верхньої частини (шия та плечовий пояс), оскільки це може сприяти порушенню кровопостачання та іннервації ліктьового суглобу.
  8. При загостреннях — накладайте фіксувальний бандаж.
  9. Перед початком та після закінчення періоду навантаження проводьте самомасаж м’язів передпліччя.
  10. Регулярно (2-4 рази на рік) робіть масаж з акцентом на м’язи шиї, плечового поясу та верхніх кінцівок.

Синдром де Кервена

Синдром де Кервена — запалення сухожилків великого пальця кисті та артрит (запалення суглобу) великого пальця кисті. Причини виникнення схожі на причини карпального синдрому, проте в цьому випадку захворювання виникає при тривалому навантаженні великого пальця кисті, як при набиранні тексту на клавіатурі та особливо при роботі з мишкою. Рекомендації для профілактики цієї патології подібні до профілактики карпального синдрому, вправи вказані на малюнку.

Біль у спині

Можна не виокремлювати окремі структури опорно-рухового апарату, як-то хребет та його різні відділи, окремі м’язи та суглоби, оскільки їхнє пошкодження виникає переважно з одних і тих самих причин, а реакція на пошкодження є комплексною, хоча проявлятись може різним чином. Найтиповішими ознаками гострого перебігу є біль (переважно інтенсивний), локальне запалення та м’язовий спазм як захисна реакція на пошкодження.

Біль проявляється у різних відділах спини, має різну інтенсивність та характер. Основними факторами розвитку болю в спині є різка зміна положення тіла на тлі певного статичного стану (різкий нахил чи поворот). Часто такі рухи викликають надриви («розтягнення») м’язово-зв’язкових структур, що призводить до виникнення спочатку гострого, а згодом, при невдалому лікуванні, хронічного болю. Іншою причиною є підняття важких предметів, що призводить до перенавантаження еластичних та кісткових структур хребта, і як результат — біль унаслідок їхніх пошкоджень. Та не менш важливим фактором розвитку проблем зі спиною є гіподинамія (малорухомий спосіб життя), зазвичай тривале сидіння.

При виникненні гострого болю в спині необхідно звернутись до лікаря. Лише лікар може визначити ступінь та структури пошкодження, призначити невідкладні лікувальні заходи.

Первинною профілактикою займаються тоді, коли людина вважається здоровою, але потрібно вжити заходів для попередження появи захворювань (наприклад, зумовлених професійною діяльністю).

Отже, для уникнення захворювань опорно-рухового апарату рекомендовано:

  1. Організувати робоче місце.
  2. Організувати робочий режим.
  3. Робити профілактично-оздоровчі фізичні вправи.

Організація робочого місця

Правильно розташуйте меблі.

Якщо користуєтеся ноутбуком, встановіть його так, як на малюнку, або використовуйте додаткову клавіатуру при набиранні тексту.

Використовуйте підставку під ноги.

Використовуйте ергономічне, функціональне крісло з фізіологічними (так званими підтримувальними) вигинами, регульованими підлокітниками та напівм’яким сидінням (для запобігання компресії).

Використовуйте різні положення спинки крісла: положення для роботи — 90 градусів, для відпочинку — 45 градусів, для відновлення — 0-20 градусів.

Організація робочого режиму

Немає чіткого визначення, що корисніше для здоров’я: працювати стоячи чи сидячи. Обидва способи мають переваги й недоліки. Якщо казати про поперековий відділ хребта, який страждає частіше, то робота стоячи буде кориснішою, ніж в сидячому положенні (оскільки тиск, що створюється між 4 і 5 хребцями поперекового відділу, становить близько 90 кг у людини з масою 70 кг — і 60 кг у цієї ж людини в положенні стоячи). Отже, положення стоячи саме для поперекового відділу хребта є вигіднішим. Утім, в положенні напівлежачи навантаження становить 50 кг, а в лежачому ж положенні — лише 20 кг. Враховуючи ці дані, робота в напівлежачому та лежачому положенні є найкращою для хребта.

Але існують й інші фактори, окрім тиску на міжхребцеві диски поперекового відділу. Наприклад, у положенні стоячи більше навантаження створюється на нижні кінцівки та опорно-руховий апарат загалом, а в положенні напівлежачи збільшується навантаження на шийний відділ хребта, а стан розслаблення погіршує концентрацію уваги. Лежачи працювати ще важче, і особливо страждає шийний відділ.

Зважаючи на це, рекомендовано:

  1. Дотримуватись режиму 45/15: 45 хвилин праці і 15 хвилин відпочинку. Чому так? М’язи спини складаються з трьох шарів. Ті, що ближче до поверхні, при статичному навантаженні втомлюються через 2-15 хвилин, другий шар втомлюється через 10-25 хвилин, і третій (дрібні м’язи) — через 30-45 хвилин. Сигналом до відпочинку може бути біль низької інтенсивності, дискомфорт та бажання змінити положення в попереку або інших відділах хребта. Ці сигнали зазвичай ігноруються, тож встановіть нагадування про відпочинок на якомусь з гаджетів. Для відпочинку потрібно 15 хвилин, оскільки відновлення відбувається приблизно в чотири рази швидше за період настання втоми. Наприклад, людина потребує 7 годин сну після 17 годин бадьорості або 10-15 хвилин короткого сну після декількох годин розумового навантаження. У середньому час відпочинку має бути 1:3 або 1:4 стосовно роботи.
  2. Ходити і лежати. Для того щоб процес відновлення був ефективним, найкращий спосіб — 10 хвилин ходи і 5 хвилин у положенні лежачи з піднятими догори ногами.
  3. Змінювати положення тіла. Переміщайте комп’ютер (ноутбук) по столу — таким чином змінюється навантаження на м’язи, що підтримують позу. Змінювати робочу позу відносно інтенсивності роботи та робочого часу варто в пропорціях: 30% — сидяче положення (для виконання найбільш складної роботи, яка потребує найбільш зосередженої уваги), 30% — стоячи (для виконання рутинної роботи, що потребує уваги, але вже не такої значної), 40% — напівлежачи (бажано в другій половині дня; підходить для роботи, що не потребує особливої уваги і є більш цікавою для вас: навчання, планування, перегляд електронної пошти тощо).
  4. Потягуватись. Це природна рефлекторна реакція організму, спрямована на те, аби підготувати людину до руху. Та варто робити це обережно.

Фізичні вправи

Не варто займатись фізичними вправами під час короткого відпочинку. Після тривалого перебування в статичному положенні м’язи можуть перейти або ж в розслаблений стан, або в гіпертонус (напруження). У такому разі при виконанні вправ може з’явитись неадекватна м’язова реакція (скорочення-розслаблення) на той чи інший рух, що часто призводить до травмування м’язів або зв’язок. Фізичні вправи варто робити зранку та ввечері, до прийому їжі та щоразу після 10-хвилинної ходи.

Займатись спортом слід лише за умов, якщо людина здорова, займається правильно, не зазнає травм — лише так можна покращити стан здоров’я. Заняття в тренажерному залі для створення м’язового корсету — міф, що пропагують прихильники кінезітерапії. Заняття в тренажерному залі або центрах кінезітерапії — річ корисна, коли дотримуватись тих самих правил, що і для спорту, проте вона більше спрямована на покращення загального стану м’язової системи та естетичного вигляду, ніж на профілактику захворювань хребта.

Вторинна профілактика захворювань опорно-рухового апарату

Як уже йшлося, вторинна профілактика проводиться для уникнення повторного розвитку захворювань або попередження ускладнень поточного.

Спорт

Основне завдання фізичних вправ при вторинній профілактиці — це відновлення нормальної функції скелетно-зв’язкової м’язової системи або окремих її відділів. Відновлення — це не завжди укріплення або нарощування м’язової сили, розтягнення чи вправлення, хоча ці елементи можуть бути наявні на різних етапах. Відновлення — це повернення втраченої функції. Завданням є не укріпити чи надати людині здорової фізичної форми або досягти спортивних результатів — завданням є відновити нормальну функцію, за якої забезпечується комфортне, безболісне функціонування ушкодженої частини опорно-рухового апарату (ОРА).

Фізичні вправи, що рекомендуються при проблемах в хребті, мають декілька видів і призначаються поетапно: від безболісних до більш інтенсивних.

Лікувально-профілактичні фізичні вправи призначаються приблизно з 3-го місяця після гострого періоду, за умови мінімальних або відсутніх больових відчуттів у місцях ушкодження. Багато лікарів, а особливо фізіо- та кінезітерапевтів, фітнес-інструкторів, реабілітологів, нехтують цими рекомендаціями, що часто призводить до рецидивів.

Окремо можна виділити фізичні вправи при хронічному больовому синдромі, які призначаються незалежно від наявності больових відчуттів. Мета вправ — підвищення больового порогу та відновлення об’єму втрачених рухових функцій.

До того як розпочати фізичні вправи, рекомендовано пройти курс лікувального масажу (10-12 сеансів). Саме масаж допомагає м’язам відновити звичний тонус та фізіологічну функцію м’язово-зв’язкового апарату, покращити трофіку цих структур та значно знизити больові відчуття. Відновлення нормальної зв’язково-м’язової функції та зниження больових відчуттів є підготовчим етапом пацієнта до виконання фізичних вправ.

Для реабілітації та профілактики на будь-якому етапі захворювання рекомендують т.з. «безболісні вправи»: загальні вправи при захворюваннях хребта (для окремих відділів).

Фізична активність визначається рівнем навантаження на хребет. Для вторинної профілактики та під час реабілітаційного періоду рекомендують вдаватися виключно до фізичної активності 1-го рівня навантаження, коригуючи лише її інтенсивність.

Вправи 2-го рівня складності, хоча і мають загальний позитивний вплив на здоров’я людини, спричиняють значне навантаження на хребет, тож мають високий ризик травмувань. Найбільш небезпечними для хребта є рухи тулубом на скручування, стрибки, різкі зміни положення тіла.

У таблиці наведено фізичні активності відповідно до рівня навантаження:

Kramer, Nentwig, 1999 p.

1-й рівень навантаженняВплив на м’язову активність (в балах)
Хода горизонтальною поверхнею (з палицями для ходи)2
Хода (в т.ч. вгору)3
Аквааеробіка3
Динамічне садівництво3
Динамічна фізична праця (прибирання, замітання, витирання пилу тощо)3
Динамічна професійна праця (що не передбачає підняття або пересування значних вантажів)3
Гімнастика3
Фітнес (без статичних навантажень)3
Хода в воді4
Плавання на спині4
Танці (без підтримок), бальні танці4
Спортивна ходьба4
Плавання (різні стилі)5
Біг у воді5
Їзда на велосипеді6
Аеробіка6
Біг підтюпцем (за рахунок ударів по поверхні)10
2-й рівень навантаженняВплив на м’язову активність (в балах)
Гольф2
Футбол10
Гандбол10
Баскетбол10
Волейбол7
Настільний теніс5
Великий теніс6
Бадмінтон8
Сквош10
Спуск схилом на лижах4
Хода на лижах пересічною місцевістю10
Танці (без підтримок), бальні танці4
Альпінізм5
Біг на ковзанах3
Сноубординг4
Водне поло10

Зауважте! Фізичні заняття:

  1. не мають спричиняти біль або виконуватись через біль;
  2. повинні складатись з динамічних та статичних вправ;
  3. мають виконуватись регулярно (1-3 рази/тиждень) і тривало (6 місяців і більше).

Хода

Вважається найбільш корисним способом фізичної активності при захворюваннях хребта. Механізм позитивного впливу на хребет забезпечується коливальними рухами, що створюються під час ходіння. Таким чином, міжхребцеві диски стискаються і розширюються на мікрорівні, що сприяє покращенню фізіологічного «живлення» диску. Також нерізкі, помірної інтенсивності рухи задіюють усі групи м’язів, зв’язок та міжсуглобові з’єднання, що сприяє пожвавленню обмінних процесів у цих структурах, забезпечуючи їхню рухову функцію.

Рекомендована дистанція ходи за добу — 8-10 км.

Для зменшення навантаження на суглоби нижніх кінцівок рекомендовано: використання палиць для ходіння (-30% навантаження), хода гумовою або ґрунтовою поверхнею (-20% навантаження), використання спеціального взуття для ходіння (-20-40% навантаження).

Біг

Вважається найбільш корисною фізичною активністю для серцево-судинної та дихальної систем. Проте це не можна сказати про опорно-руховий апарат. Біг — активність 1-го рівня навантаження на хребет, тож займатись ним рекомендовано для первинної та вторинної профілактики захворювань опорно-рухового апарату. Та для вторинної профілактики рекомендовано біг лише підтюпцем, ґрунтовою або гумовою поверхнею, з невисокою інтенсивністю та використанням спеціального взуття для такого типу бігу.

Біг не рекомендують для профілактики захворювань опорно-рухового апарату, оскільки він передбачає: жорсткий дотик стопи з твердою поверхнею, що є травмувальним фактором для м/х дисків та суглобових поверхонь; високу і напружену роботу м’язів, що підвищує ризик їхньої травматизації та створює суглобову напруженість; ризик травматизації суглобових поверхонь та з’єднань внаслідок нерівномірних навантажень та переохолодження.

Плавання

Після нещодавно перенесеного гострого болю в спині, у період відновлення, рекомендовано плавання лише на спині, використовуючи при цьому допоміжні засоби для підтримки шийного відділу хребта, оскільки самостійна підтримка голови над водою створює надмірне навантаження на шийний відділ хребта.

Головний біль

Головний біль може проявлятись як симптом хвороби, або бути самостійним захворюванням. Ми зосередимо увагу на головному болю як окремому захворюванні. Типовими для представників ІТ-сфери є наступні: головний біль напруги, мігрень, очна мігрень та скотома, кластерний головний біль.

Усі ці назології є окремими захворюваннями, проте причинами їх виникнення часто є:

  • емоційні чинники: стрес, депресія, хвилювання, збудження;
  • мерехтіння екрану, сильний запах, гучне та погано провітрюване приміщення, шум, зміна температури та яскраве світло;
  • надмірні фізичні навантаження (переважно стосується занять у тренажерному залі);
  • нестача сну;
  • надмірне споживання кофеїну.

Головний біль може проявлятись по-різному: починатись з певної частини голови з розповсюдженням на інші, починатись поступово чи різко, мати різну інтенсивність та періодичність. Проте, ми починаємо звертати увагу на головний біль тільки тоді, коли він впливає на якість нашого життя та праці. Коли епізоди головного білю проявляються 15 разів на місяць і більше, ми говоримо про хронічний процес. Інколи епізодичний або гострий головний біль може також значно порушувати нормальний життєвий ритм.

Для того щоб визначити характер та тип болю, слід згадати кожен епізод болю. У цьому випадку допоможе ведення «Щоденнику головного болю», в якому треба детально описувати всі ознаки болю, а головне відслідкувати, що стає його причиною. Ведення такого щоденника значно полегшить діагностику.

Головний біль напруги характеризується:

  • наростаючий головний біль різної інтенсивності, котрий з’являється після інтенсивної, напруженої роботи, зазвичай під кінець робочого дня;
  • має стискаючий характер зовні в вигляді «обруча»;
  • зазвичай починається з лобної або потиличної ділянки з поступовим розповсюдженням по всій поверхні голови.

Цей тип головного болю — доброякісний і минає після прийому знеболювальних препаратів або після відпочинку. Якщо ж такий біль проявляється часто, він може спровокувати інший тип болю, наприклад — мігренозну атаку.

Лікування та профілактика головного болю напруги зводиться до прийому «Аспірину» чи «Ібупрофену» та здорового сну. Якщо ж біль набуває ознах хронізації, у такому разі додають антидепресанти та препарати для покращення сну. Як альтернативні методи використовують поведінкову терапію, ерготерапію, масаж та голкорефлексотерапію.

Мігрень, очна мігрень та скотома, кластерний головний біль — різні нозології, проте мають одну загальну рису: дуже часто люди успадковують схильність до розвитку цих проблем. Тому уникнення факторів, що провокують ці захворювання, є критично важливим для людей з групи ризику. При наявності постійного провокуючого фактору (емоційна перенапруга, порушення балансу «праця-відпочинок», порушення харчування та нестача сну) захворювання може набути будь-хто.

Основними характеристиками мігрені є:

  • початок — різкий, біль переважно високої інтенсивності, часто пульсуючого характеру;
  • біль тривалий за часом (від декількох годин до декількох діб);
  • переважно односторонній;
  • часто супроводжується нудотою та призводить до неспроможності виконувати роботу;
  • несприйняття світла, шуму та дотиків;
  • слабо піддається лікуванню за допомогою поширених нерецептурних засобів для лікування головного болю.

Очна мігрень та кластерний головний біль мають ті ж характеристики, проте біль локалізується переважно в ділянці ока.

Очна мігрень (скотома) викликає порушення зору шляхом появи темних плям, ділянок яскравого світла або повної втрати зору на одне око, з подальшим розвитком головного болю, інколи без нього. Варто розрізняти порушення кровопостачання сітківки ока і появу скотоми, і т. з. сцинтилярну скотому, що зазвичай є аурою, тобто предвісником мігрені або епілептичного нападу.

Механізм розвитку очної мігрені та вининкнення скотоми ще ціком не вивчений. Порушення кровопостачання та електричної провідності — важливі фактори розвитку патології, проте в будь-якому випадку різке порушення зору (темні плями, мерехтіння світла) потребує негайного реагування.

Кластерний головний біль має ознаки порушення зору, проте провляється переважно в вигляді розмитості зображення, туманності або двоїння. Супроводжується сльозотечею, світлобоязню та припухлістю навколо очної щілини. Односторонній, спостерігається сезонність загострень.

Лікування та діагностика

Лікуванням мігрені займається невролог-мігренолог у тісній співраці з суміжними спеціалістами. Наприклад, головний біль, якому передує одностороннє порушення зору, потребує консультації офтальмолога, а в другу чергу — невролога, і лише потім потім мігренолога.

Профілактика захворюваннь зводиться до уникнення загальних провокуюючих факторів, визначення та уникнення специфічних провокуючих факторів, дія яких і призводить до розвитку таких станів.

До найбільш поширених загальних провокуючих факторів належить:

  • гормональні зміни у жінок;
  • гормональні препарати, такі як оральні контрацептиви та замісна гормональна терапія;
  • алкоголь, особливо червоне вино, кофеїновмісні напої;
  • стрес;
  • яскраве світло (відблиски сонця), гучні звуки, сильні запахи (парфуми, розріджувачі фарб, дим при пасивному курінні);
  • порушення якості чи відсутність сну;
  • інтенсивне фізичне навантаження, сексуальна активність;
  • зміна погоди та атмосферного тиску, магнітні бурі;
  • споживання копченої, смаженої, солоної іжі та харчових добавок на зразок глютамату натрію та аспартаму;
  • вживання ліків (переоральні контрацептиви та нітогліцерин).

Додатковими методами профілактики є прийом вітаміну В 2, Коензиму Q 10, Мелатоніну, Бутербару, препаратів Магнію; застосування акупунктури, транскраніальної магнітної стимуляції, масажц м’язів спини та шиї; позитивний заспокійливий ефект матимуть заняття фізичними вправами, йогою, медитацію, молитви, прослуховування класичної музики.

Негайного звернення до лікаря потребують симптоми:

  • дуже сильний, раптовий головний біль;
  • головний біль після травми голови або падіння;
  • лихоманка, напруженість м’язів шиї, висипи, сплутаність свідомості, судоми, двоїння в очах, слабкість, оніміння обличчя або порушення мови;
  • біль, що посилюється, незважаючи на лікування.

Зауважте, що працівники IT входять до переліку професій, що часто страждають на хронічні головні болі та мігрені, тому вживайте профілактичні заходи завчасно.

Досвід ІТ-компаній

Редакція DOU звернулась до українських ІТ-компаній з проханням розповісти, як керівництво дбає про здоров’я своїх співробітників.

Команда Forbytes двічі на тиждень має можливість відвідувати фітнес-заняття безпосередньо в офісі компанії. Тренерка Ольга годину працює з усіма охочими, підлаштовуючись під потрібне навантаження для кожного. Можна розім’яти спину після робочого дня, проведеного за комп’ютером, підтягнути м’язи та навіть отримати консультацію стосовно фізичних навантажень. Заняття в офісі — це зручно, оскільки не треба витрачати час, аби дістатися до тренажерного залу. «Я ходжу на фітнес з метою підтримувати гарну фізичну форму. Оскільки робота сидяча, то заняття корисні для моєї спини, — каже Галина, QC Engineer у Forbytes. — До того ж, тренер дає нам різні вправи для всього тіла, завдяки чому можна бути завжди в тонусі».

В офісах компанії Intellias працюють масажні кабінети. Двічі на місяць кожен працівник має змогу відвідати 30-хвилинний сеанс профілактичного масажу. Його методика розроблена спеціально для людей, що ведуть малорухомий спосіб життя, з метою профілактики захворювань хребта. Цей масаж чудово знімає напруження м’язів рук, шийно-комірцевої зони, поперекового та грудного відділів хребта, забезпечує відтік лімфи й покращує циркуляцію крові. Також проводиться масаж голови, що покращує розумову діяльність та позитивно впливає на психоемоційний стан загалом.

Terrasoft Ukraine допомагає спеціалістам вести здоровий образ життя та підтримувати корисні звички: організовано масажний кабінет в офісі, двічі на тиждень вранці відбуваються заняття з йоги, є спортзал, де спеціалісти займаються самостійно чи з тренером на групових й індивідуальних тренуваннях. Щомісяця до офісу компанії приходить лікар-терапевт і проводить первинний огляд застрахованих співробітників, консультує щодо профілактики типових захворювань та скеровує до спеціалізованих лікарів у разі потреби.






Ми запитали українських ІТ-спеціалістів, з якими професійними захворюваннями вони стикались і що роблять, аби покращити свій стан.

Віталій Маренков, Back-end developer в eTravel S.A.

Особисто я стикнувся з такими проблемами: біль у зап’ястку правої руки, спричинений використанням комп’ютерної мишки. На жаль, жодної профілактики не проводив, боліти почало раптово, і для профілактики виявилось надто пізно. Довелося скористатися досвідом знайомого з такою самою проблемою і навчитися користуватися мишею лівою рукою. Колега з тієї ж причини користується трекболом. Але сам я не знаю, наскільки це допомагає. Тепер стежу, аби зап’ясток не напружувався і більшість часу залишався випрямленим. Допомагають у цьому спирання ліктями на правильно підібрані заввишки підлокітники і ось така ергономічна клавіатура. Зверніть увагу, що площина нахилу — не до користувача, як на звичайних клавіатурах, а від нього. При цьому погано видно знаки на клавішах, зате зап’ястки не загинаються догори.

Інколи турбує біль у спині. Зі змінним успіхом допомагають заняття в спортзалі на укріплення м’язів корпусу. Спочатку робив гіперекстензію. Біль зник, але за деякий час повернувся — наскільки розумію, я довів себе до несиметричності м’язів, і тепер мушу посилено тренувати прес і сідниці, аби збалансувати. Інакше кажучи, при тренуванні спини варто тримати баланс, аби колись ослаблені м’язи не почали вигинати її в інший бік. Ще намагаюся тримати спину по спинці крісла (що також допомагає уникнути короткозорості) і підбирати висоту крісла і підлокітників так, аби не горбитися.

Анонімний коментар від тестувальника:

Зараз саме проходжу обстеження у невролога. Причиною відвідин лікаря стали сильні головні болі. Вони бувають різними, але найчастіше — це тиснучий біль у скронях. За шкалою болю від 1 до 10 — десь на 7-8. Через біль трапляється нудота. Погіршилися слух та пам’ять.

Своїм колегам, яким випало нещастя страждати на щось схоже, можу порадити звернутися до страхової, якщо є поліс (діагностика буде недешевою). Якщо ж полісу немає, то не відкладайте та обстежуйтеся за власний кошт.

Найперше, варто звернутися до невролога. У моєму випадку лікар відправив мене на рентген та УЗД шийного відділу хребта. Також порадив зробити МРТ голови. Наразі я зробив лише томограму, яка показала проблеми із ВСА (внутрішня сонна артерія). Артерія викривилась та набула S-подібного вигляду, що цілком може бути причиною сильних мігреней.

Попереду ще рентген та УЗД, втім, уже зрозуміло, що стиль життя потрібно змінювати. Якщо проблеми з ВСА ще не хронічні, то їх можна підкоригувати за допомогою дієти та спеціальної фізкультури. Якщо ж хронічні, то, наскільки мені відомо, лише складним хірургічним втручанням.

Висновки прості: не слід налягати на знеболювальні з думкою, що саме мине. Варто йти до лікаря, доки проблеми не стали хронічними.


Додам, що розумію людей, яким страшно йти на обстеження, адже завжди чекаєш найгіршого. Втім, себе варто перебороти. «Роби що можеш, та будь що буде» — відомий афоризм тут підходить якнайкраще.

Анонімний коментар від розробника:

У меня остеохондроз шеи и протрузии поясницы. Сначала появилась проблема с поясницей. Год ходил в зал (три раза в неделю с тренером), проблема уменьшилась, но не решилась окончательно. После ходил на ЛФК два раза в неделю + один раз зал — где-то полгода. Ситуация стала хуже, чем была. Потом начал сам делать зарядку каждое утро + зал. Это помогало, но было тяжело сочетать с утренними делами и ребенком. Рабочий вариант для меня оказался таким: йога два раза в неделю + зал один раз в неделю. И раз в пару недель массаж.

После появились проблемы с шей. Острая фаза, диклофенак, мидокалм, все как обычно, но этого не хватило, поэтому перешел на более сильные. Острую фазу, в которой не мог ничего делать правой рукой, как-то пережил.


Сейчас живу в режиме один раз в неделю плаванье, один раз йога, один раз зал. Пока работает.

Максим Ганенко, Computer Vision Engineer в Upwork

Моя карьера программиста началась в четырнадцать лет после того, как на уроке информатики нам показали, как сначала ввести число в программу, а потом умножить его на два — в этот момент я понял, что такое власть, и она вскружила мне голову: я начал кодить сутками напролет.

Через несколько лет стали появляться первые проблемы со здоровьем в виде приступов цветовых пятен в поле зрения — мерцательная мигрень. Я тогда еще не подозревал, что моя проблема была связана с позвоночником, но об этом далее. Карьера шла в гору, я нанялся в самую продвинутую украинскую геймдев компанию, чтобы делать всемирно известный шутер. Мне было двадцать пять, когда начались головные боли и бессонницы, я еле дотянул до релиза и был вынужден уволиться с самой интересной работы в своей жизни.

Я не понимал, что происходит, но начал испытывать отвращение к программированию и думал о смене профессии. Меня выручила подруга, которая работала в агенстве фриланса и стала давать мне работу в том объеме, который я мог проделать. Опытным путем я убедился, что программирование — это моя судьба, но тогда я не мог работать больше трех часов в день — начинала болеть голова.

Переломный момент произошел, когда мне стукнуло тридцать — в поле зрения появилось непроходящее световое пятно. Я прошел кучу исследований, в результате которых мне сообщили, что у меня остеохондроз и как следствие — плохое кровоснабжение головного мозга. Я не буду рассказывать, что мне назначали врачи, потому что по большей части они меня вели по неверному пути уколов и таблеток. Единственное, что действительно помогло из их лечения — ударные дозы Гинкго Билобы, препарата с недоказанной эффективностью: мое пятно, наконец, пропало из поля зрения!

Далее я прошел реабилитацию в Центре Бубновского, где меня обследовали и назначили курс лечения. Три раза в неделю под присмотром врача и инструктора я выполнял силовые упражнения на тренажерах, в результате которых я неожиданно для себя не только убрал свои головные боли, но и начал повышать свою продуктивность за счет более долгих сессий программирования. Впоследствии я оптимизировал свои занятия спортом и перешел на такой режим: два раза в неделю я хожу в спортзал к тренеру и один раз в реабилитационный центр. Это дало мне возможность не просто дольше работать, но и вернуться в свою геймдев компанию на полный рабочий день.

Також радимо почитати обговорення на Форумі, що стосуються неврологічних захворювань:

LinkedIn

12 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Для профилактики проблем со спиной есть какие-то специальные стулья, есть практическое использование, рекомендации? У меня было «директорское кресло», в нем начала болеть спина, полезли эти самые проблемы со спиной. К стулу прикрутил тупо доску, получился угол около 120°, сейчас тех болей нет, не знаю, надолго ли

есть спорт-зал, бассейн, кроссфит, йога... утром, вечером или, даже, можно в обед... а еще каждый час на 5-10 минут вставать нужно и ходить (только не по курить)

кроссфит

И тогда вместо проблем со спиной появятся проблемы с коленями, например :)

Така велика і гарна стаття, але про те, що ледь не половина ІТ-шників страждає міофасціальним синдромом — а ні слова. Всі лікують остеохондрози і грижі :)
Тільки деякі історії (приведені у статті) — як доказ, що «мідокалми і диклофенаки» (які всім підряд призначають неврологи) ще НІКОЛИ і НІКОМУ не вилікували остеохондроз і тим паче грижу (так само як і пояс Шанца чи петля Гліссона).
А от заняття йогою — це якраз і є розтягнення хворих\деградованих і спазмованих (через багаторічне сидіння) м’язів (із триггерними точками), частково вирішує ситуацію. М’язи сильно розтягуються, розслабляються — у них зменшується біль, звільнюються міжхребцеві диски від неприродного перенавантаження (яке і викликає з часом протрузії і грижі).
Хороші спеціалісти, що «у темі», в складних випадках рекомендують додати до йоги ще: постізометричну релаксацію, міопресусру, ультразвук, прогрів м’язів та навіть обколювання тригерних точок.
Але то вже геть інша тема, на яку мала бути б ще одна стаття. Але її не буде. Та й хто ж тоді купуватиме препаратів на сотні баксів і лікуватиметься роками? А хірургія з видалення гриж? То взагалі міліардний бізнес. Всім успішного лікування!)

Полезная инфа, спасибо.

О.. цей чувак, напевне, теж dou читає. Оперативно випустив відео під цю статтю :)
www.youtube.com/...​tr_tag=QUf96FG4IUMevNYD:6

Location: russia 🤔

Надіюсь Тебе не буде лупашити зрадно-когнітивний дисонанс :)

Достаточно каждый час делать перерыв на 15 минут работы за компьютером.

так лень, предлагаю начать с нового года

каждый час делать перерыв на 15 минут

Где-то в мире поперхнулся 1 ПМ

Подписаться на комментарии