Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Незалежні та готові до бою. Поради українських військових про те, як правильно підготуватись до можливої мобілізації

24 серпня 2022 року, в День Незалежності України, минає шість місяців від початку російського вторгнення. Українці продовжують незламно боротися з ворогом як на фронті, так і в цивільному житті — донатити та волонтерити.

Але водночас багато в кого виникає питання: як підготуватися до можливої мобілізації? Військові-айтівці, які вже побували на фронті або ж і досі перебувають там, поділилися порадами з власного досвіду: що варто завчасно закупити, готуючись до мобілізації, та які навички варто опанувати ще до того, як прийти до військкомату.

«Навички керування автівкою на механіці 100% будуть корисними»

Володимир Дельбін, менеджер з питань стратегічного розвитку. Нині — солдат української армії

Є речі, які з високою ймовірністю знадобляться вам на позиціях, але їх не видають в армії (можна отримати хіба що у вигляді волонтерської допомоги):

  • тактичні рукавички;
  • наколінники;
  • водонепроникні герметичні пакети та/або презервативи — вони знадобляться для зберігання документів, засобів та інших речей, які можуть пошкодитись водою або потраплянням вологи;
  • індивідуальна аптечка, включно із засобами для шлунку, зокрема від печії. Важливо не забути про ліки проти хронічних або сезонних хвороб. Знеболювальні та протизастудні засоби, пластир;
  • дитячі вологі серветки для особистої гігієни;
  • павербанк та зарядні пристрої;
  • ліхтарик (бажано з додатковою зеленою або червоною підсвіткою — це може бути дуже корисним, коли треба залишатись непомітним);
  • туристична газова горілка зі змінними балонами.

Щодо документів, зокрема оригіналів, то мені за пів року знадобився лише оригінал паспорта.

Для заповнення документів, заяв або інших запитів здебільшого надсилав скани документів, які зберігаю у «хмарі». Також у пригоді декілька разів ставала «Дія».

Рідним військового варто знати номери телефонів якомога більшої кількості військовослужбовців з його підрозділу. Також є сенс дізнатися номер безпосереднього командира/взводного/ротного.

Навички керування автотранспортом з механічною коробкою передач 100% будуть корисними. Також з огляду на свою військову спеціальність добре прочитати літературу та/або подивитися навчальні фільми на цю тему. Наприклад, один снайпер-початківець в перші дні війни знайшов багато корисної інформації та матеріалів на торентах.

Навички орієнтації на місцевості не обов’язкові, але будуть безумовною перевагою для кожного військового.

«Підготуйте тіло до фізичних навантажень — вам доведеться багато ходити у броні»

Олександр Бевзюк до 24 лютого працював бізнес-аналітиком у логістичній компанії FM Logistic, до червня служив у роті охорони. Наразі — командир відділення стрілецького батальйону

Моя власна підготовка до широкомасштабного вторгнення розпочалася наприкінці 2021 року. Ситуація на сході загострювалася, міжнародні розвідувальні спільноти відкрито попереджали про можливість масштабного вторгнення росіян в Україну.

Ми з дружиною почали активно збирати тривожні рюкзаки, розробляти план дій, маршрути евакуації. Частина речей, які входили до складу рюкзака, мені знадобилася вже на службі в ЗСУ.

Тоді ми купили хороший туристичний рюкзак, каремати, добротні спальники, дрібні інструменти, термобілизну. Наприкінці 2021 року пройшли тренінг з домедичної допомоги у Ярослава Вуса, купили аптечку.

Що я раджу тим, хто готується до мобілізації

Подбайте про особисте здоров’я та фізичну підготовку. В умовах стресу, втоми, підвищеного фізичного навантаження повилазять усі хронічні проблеми, які в цивільному житті могли ледь нагадувати про себе.

Зважайте, що після мобілізації ви перебуватимете поза «цивілізацією». Доступ до якісної медицини у вас навряд чи буде, а хворий побратим — це проблема для підрозділу. Тож підлікуйтеся, особливу увагу зверніть на зуби — позбудьтеся карієсу, поставте якісні пломби або замініть старі. Зробіть усю планову вакцинацію.

Підготуйте власне тіло до фізичних навантажень — доведеться багато ходити в спорядженні. Вага стандартного бронежилета ЗСУ становить 11 кілограмів. Додайте сюди шолом, боєкомплект, аптечку, різні дрібниці, і вага може дотягнути до 20 кілограмів.

Основне навантаження впаде на ноги та спину, тому вже зараз більше ходіть, припиніть користуватися ліфтом, качайте прес, стійте в планці — це дасть змогу укріпити спину. Позбудьтесь надлишкової ваги, після підйому на 5–7 поверх у вас не повинно з’являтися сильної задишки. Якщо є можливість, почніть ходити в спортзал.

Тактична медицина

Нині у військах підготовка з тактичної медицини базова, зважаючи на кількість мобілізованих до лав армії. Тому рекомендую пройти курс домедичної чи тактичної підготовки ще до того, як вас мобілізують. Ці знання необхідні не лише під час служби в армії, а й у цивільному житті. Після якісних курсів ви навіть зможете організувати навчання для побратимів.

Купіть якісну аптечку та доукомплектуйте її, щоб вона містила такі засоби:

  • турнікет САТ (2–3 шт.);
  • джгут Есмарха або аналог (1–2 шт.);
  • ізраїльський бандаж (1–2 шт.);
  • хлоргексидину 2–3 пляшки;
  • кровоспинні серветки;
  • бинт для тампонади;
  • атравматичні ножиці;
  • термоковдра з фольги;
  • бинти, пластир;
  • декомпресійна голка;
  • оклюзійна наклейка;
  • клапан-плівка;
  • рукавички медичні (5–6 пар);
  • ліки проти розладів шлунка;
  • активоване вугілля;
  • судокрем;
  • індивідуальні медикаменти.

Купуйте лише сертифіковані CAT-турнікети, жодних підробок, відмовтесь від аналогів. Серед українських виробників турнікетів може бути SICH. Відразу купіть дві підсумки під них. Один турнікет розпакуйте, укладіть для накладання на руку, підсумок потім розмістіть на верхній частині бронежилета. Інший підготуйте для накладання на нижню кінцівку, підсумок розміститься на РПС (ремінно-плечовій системі) або на поясі.

Потренуйтесь накладати турнікет на кінцівки лівою, правою рукою, навчіться робити це максимум за 20 секунд.

Базова стрілецька підготовка

Знайдіть тренера і розпочніть тренування на стрільбищі, щоб опанувати базові стрілецькі уміння (стійка, перехід між стійками, зміна магазину), поводження зі зброєю, повправлятися у стрільбі з АК, AR.

Вивчіть основні ТТХ стрілецької зброї та боєприпасів, поширених в армії: АК-74, РПК, ПКМ. Дослідіть балістику, щоб, коли зброя потрапить до ваших рук, ви розуміли, на яких дистанціях вона ефективно працює.

Туристичний/армійський компас для роботи з картою, орієнтуванням на місцевості, навігації на маршруті

Інженерна підготовка, топографія

В YouTube можна знайти купу інформації про облаштування окопів, захисних споруд. Для мене цінними є канали «Американський піхотинець», Combat Raccoon, «Хлопці з лісу».

Вивчайте інформацію про основні протипіхотні та протитанкові міни, про техніку противника та способи її ураження.

Завчасна закупівля спорядження

Я б купив таке спорядження ще до мобілізації:

  • Тактичний рюкзак на 30–40 літрів. Міцний, надійно пошитий, в камуфляжі, з системою MOLLE (від абревіатури, що означає, модульне полегшене розвантажувальне спорядження). Для тренувань і його випробування можете ходити з ним на тижневі закупи у супермаркет, який далеко від дому, і повертатися пішки.
  • Тактичні черевики на пів розміру більші, ніж ваше звичайне взуття. Їх варто «розходити». Я обрав Mil-Tec, замовляв доставку з Польщі, оскільки в березні у наших військторгах було неможливо щось придбати. Сьогодні таке спорядження відносно легко купити в Україні. Є «Мілітарист», Punisher, «Ірбіс», «Ствол» тощо.
  • ЗСУ видають хороші літні берці «Талан», але я прихильник того, щоб мати взуття «про запас». Видані «талани» лежать поки що вдома.
  • Тактичні шкарпетки (1–2 пари). Це високі, майже до коліна міцні шкарпетки з поздовжніми смугами для відведення вологи з черевиків.
  • Хороший спальний мішок.
  • Комплект тонкої термобілизни.

Все інше спорядження можна буде докупити відразу після мобілізації та залежно від вашої спеціальності.

Приблизний об’єм спорядження середньостатистичного піхотинця. Баул на 100 літрів, рюкзак, бронежилет, зброя, каримати. У моєму випадку ще й палатка

Список спорядження, який я рекомендую взяти з собою в армію.

Одяг:

  • 2–3 пари високих літніх шкарпеток та 2–3 пари грубих зимових;
  • 2–3 комплекти спідньої білизни («боксери»);
  • комплект термобілизни, навіть для літа;
  • 1–2 футболки;
  • хороший пояс, бажано зі швидкою застібкою;
  • панама, протисонцеві окуляри, антимоскітна сітка;
  • тактичні рукавички (ті, що видає ЗСУ, такої собі якості). Не купуйте рукавички з обрізаними пальцями;
  • комплект військової форми на заміну;
  • флісова кофта;
  • гумові чоботи, дощовик;
  • арафатка за бажанням;
  • 1–2 пари будівельних рукавиць.

Інструменти:

  • складний ніж;
  • мультитул;
  • компас;
  • ліхтарик, налобний ліхтарик, живлення;
  • викрутка зі змінними насадками, маленькі плоскогубці;
  • кілька карабінів;
  • павербанк, кілька зарядок до телефону і шнури;
  • подовжувач;
  • набір для шиття з нитками, голками, англійські булавки;
  • простий мобільний телефон;
  • запальнички, сухий спирт, кілька пачок сірників;
  • кілька штук сміттєвих пакетів;
  • мастило для зброї.

Посуд:

  • ложка, чашка;
  • за бажання питна система.

Гігієна:

  • зубна паста та щітка;
  • господарське мило для прання;
  • мило для душу;
  • рушник маленький та середній;
  • кілька великих пачок сухих і вологих серветок, не на спиртовій основі;
    кілька флакончиків дезінфектора для рук;
  • бритва для гоління;
  • дитяча присипка;
  • 10–12 жіночих прокладок, щоб ноги довго залишалися сухими.

Спорядження:

  • хороша РПС (ремінно-плечова система);
  • активні навушники (якщо ви перебуваєте в зоні бойових дій);
  • саперна лопатка;
  • тактичний рюкзак на 30–40 літрів;
  • баул армійський на 100 літрів;
  • невеликі підсумки;
  • наручний годинник;
  • каремат;
  • спальний мішок;
  • мотузка або паракорд, 20 м.

Їжа:

  • енергетичні батончики (5–7 шт.);
  • галети (2–3 пачки);
  • льодяники;
  • таблетки для очищення води.

Документи

Підготуйте до десяти фотографій 3×4, кілька копій паспорта та ідентифікаційного коду.

Відразу після розподілення у військову частину вимагайте у стройовій частині, щоб вам на руки видали «витяг з наказу», та відправте його рідним. Оригінал залиште вдома, копії потрібно передати на роботу, за потреби надати в ЖЕК тощо. А найголовніше — це базовий документ, який допоможе вирішувати спори з виплатами, якщо такі виникнуть.

Рекомендую усі документи, які ви отримуєте у стройовій частині, фотографувати та зберігати оригінали.

Після вашого зарахування до військової частини та видачі зброї у військовому квитку роблять відповідні записи. Завжди звіряйте коректність даних. В мене був випадок, коли при видачі квитка я відразу знайшов кілька помилок, в тому числі неправильний номер зброї. Відразу виправляйте схоже на місці. Зробіть фотографії усіх сторінок військового квитка та збережіть їх у «хмарі» з доступом для рідних.

Після того як вас розподілять у конкретний підрозділ, зробіть з побратимами список з власними номерами телефонів та контактами близької людини, надішліть його рідним. У випадку поранення, потрапляння в полон чи загибелі рідні зможуть зв’язатися з побратимами та дізнатися інформацію.

Інформаційна безпека на війні

Багато тут не писатиму, адже на DOU було достатньо корисних статей на цю тему.

Основні правила:

  • використовуйте месенджер Signal для важливої та чутливої інформації;
  • на позиціях не користуйтесь мобільним телефоном;
  • не використовуйте смартгаджети з Bluetooth, Wi-Fі, які не можна вимкнути;
  • вимикайте геолокацію на гаджетах;
  • не поширюйте точні дані про місце перебування, чисельність особового складу, озброєння тощо.

Бережіть себе та близьких, працюйте, донатьте на ЗСУ та готуйтесь до мобілізації. Ми маємо перемогти мордор!

«До мобілізації потрібно підготуватись морально»

Володимир Камуз, Full Stack WordPress Developer. Нині — боєць мінометної батареї, де служить як аеророзвідник та коригувальник вогню

Передусім до мобілізації потрібно підготуватись морально, адже на війні люди помирають значно частіше, ніж у мирний час.

Завчасно попіклуйтесь про розв’язання проблем зі здоров’ям та попрацюйте над фізичною формою. Почніть бігати, тренуйте і розтягуйте спину різними вправами для йоги, займайтесь на турніку і брусах, качайте прес — це допоможе, якщо у вас є проблеми зі спиною. Це важливо, адже в армії вам доведеться більшість часу носити бронежилет задля власної безпеки, а він нелегкий. Бажано скинути зайву вагу.

У військкоматі вкажіть, де саме ви б хотіли проходити службу і на якій посаді. Якщо будуть необхідні навички, це збільшить ваші шанси потрапити туди, куди хочете. Наприклад, щоб потрапити на посаду снайпера, до того як піти на війну, я хотів пройти курс снайперів «Дике поле», але мені так і не вдалося зв’язатись з організаторами. Будьте рішучими та наполегливими зі співробітниками військкомату.

Також на Prometheus є курс «Бойове застосування БПЛА», який би я рекомендував пройти кожному. Але, наскільки я знаю, він і досі доступний тільки через офіційне звернення військової частини для особового складу.

Закупівля спорядження та підготовка

Завчасно можна купити деякі речі, придатні і для армії, і для походу: рюкзак, лопату, ножівку, сокиру, пончо чи плащ-намет, спальник, надувний каремат, мультитул з викрутками, газовий чи бензиновий пальник.

Спробуйте більше часу проводити на природі, беручи з собою мінімальну кількість речей. Що більшу відстань ви пройдете пішки й що більше часу проведете на природі, то краще зрозумієте, що саме вам потрібно для виживання в диких умовах. Спробуйте провести одну або декілька ночей у власноруч викопаному окопі.

Окоп — це основний вид захисту і ваш дім на бойових позиціях. Можна викопати індивідуальний окоп на ширину каремата по плечі. Або спробувати викопати окоп у формі букви «П» чи «М». Можна зробити бліндаж на декілька людей у вигляді землянки.

З кожною спробою у вас виходитиме все краще і краще; ви зрозумієте, які матеріали та інструменти знадобляться, скільки приблизно часу ви на це витратите. Якісний окоп вбереже вас набагато краще, ніж каска і бронік. Тож добре його замаскуйте, для облаштування по максимуму використовуйте підручні матеріали, робіть перекриття, вибирайте правильне місце для окопу, щоб був нормальний сектор обстрілу, позиція має бути непомітною з повітря і з флангу противника.

Корисно розібратись з топографією та орієнтуванням на місцевості. Здебільшого вам потрібно буде користуватись офлайн-мапами. Військові найчастіше обирають «Кропиву». Для початку можна просто ознайомитись з можливостями цього програмного комплексу, прочитавши посібник користувача, та підписатись на їхній Telegram-канал.

Щодо покупок, то вони сильно залежать від того, де ви служитимете, які завдання виконуватимете і чим вас забезпечать в армії. Основні принципи — це замаскованість (піксель, олива тощо), надійність, вага, габаритність у похідному вигляді, зручність і частота використання. Що менше речей — то краще. Будьте мінімалістами. Якщо ваш рюкзак досить легкий і не дуже габаритний, а з набором речей у ньому ви зможете прожити від 3 до 10 діб та пройти 10–20 км, отже ви усе робите правильно.

Додатково вартоо ознайомитись з різними типами озброєння ЗСУ і російської армії, це допоможе менше боятися того, з чим ви ще не знайомі, та краще розуміти, як себе захистити від тієї чи іншої зброї.

Рекомендовані книги:

  • Валерій Маркус — «Сліди на дорозі»;
  • Крістофер Ларсен — «Тактика дій легкої піхоти для дій малих груп».

Рекомендовані ресурси:

«Війна продовжується, і з високою ймовірністю доведеться піти повоювати»

Сергій Прохоренко, Co-Founder and Principal Agile Transformation Consultant at Agile.Live, в лютому-березні 2022 — солдат роти резерву 4-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади

По-перше, підготуйтесь морально. Кожна людина має усвідомлювати: війна в нас, найімовірніше, надовго, і на її завершення за 2–3 тижні, 2–3 місяці чи й пів року розраховувати не варто. Відповідно, ще багато людей призовного віку пройдуть через мобілізацію, хочуть вони цього чи ні.

На жаль, на фронті у нас є втрати, в деяких частинах — досить значні. Я дивлюсь серед своїх знайомих — на щастя, не дуже багато загиблих, але багато поранених. Навіть серед неушкоджених фізично вистачає тих, хто фізично й емоційно виснажений після шести місяців повномасштабної війни. Зрозуміло, що їх потрібно замінювати, відводити на ротацію, на переформування тощо.

Тож айтівець ви, сейлз-менеджер чи дизайнер, я б не сподівався, що під час мобілізації ви зможете сидіти та робити корисне ПЗ у штабі. За вашим фахом може не бути посад, або виявиться, що в піхоту треба більше людей, ніж у штаб, і це та робота, про яку ніхто не мріє, але яку все одно треба робити.

Якщо ви для себе вже усвідомили, що війна продовжується, і з високою ймовірністю вам доведеться піти повоювати, то наступне питання — «Де і як я можу бути максимально корисний?».

Якщо я розумію, що маю особливі навички, які допоможуть знищувати ворогів у якийсь незвичайний спосіб, то варто прокачувати у цьому навички. Наприклад, якщо ви оператор дрона або добре знаєтесь на домедичній допомозі.

Далі: «Що для мене важливіше: потрапити туди, куди хочу і де я зможу застосувати свої навички, або ж максимально довго уникати мобілізації та чекати, поки до мене прийдуть?».

Я чудово розумію людей, які не хочуть йти штурмувати територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Знаю, що є люди, які сидять і чекають на мобілізацію — як і я до цього. Я повоював місяць, а потім повернувся до роботи. Зараз чекаю, чи буде для мене «друга серія». Але треба розуміти, що коли до вас прийдуть із повісткою, то велика ймовірність, що ви будете займатись зовсім не тим, під що заточені.

Бо якщо просто зараз потрібен заряджальний в артилерію, у механізовану бригаду, то військкомат відправить вас туди. І те, що у вас недостатня фізична підготовка, але є досвід керування дронами, вже мало кого цікавитиме.

Якщо ж ви хочете потрапити до частини та на посаду, яка відповідатиме вашим навичкам, то є сенс завчасно підготуватися, обрати підрозділ з тямущим командуванням та отримати «відношення», так би мовити, офер на роботу, з яким вже йти до військкомату.

Спорядження для захисту

Після відповіді на запитання «Чим я можу та буду займатись?» можна починати думати про екіпірування. Бо тип бронежилета, шолома та обвісу на зброю дуже різниться залежно від задач, які потрібно виконувати.

Наприклад, для людини, яка буде в піхоті сидіти в шанцях, як хлопці на Донбасі, 24/7 під обстрілами, потрібен бронік з максимальною кількістю кевлару у всіх місцях: захист шиї, горла, плечей, пахової ділянки, ще можна додатково захист боків. Таке екіпірування захищатиме від уламків снарядів та мін.

Якщо ви у розвідці, то там потрібен легший та компактніший бронежилет, можливо, навіть плитоноска — треба буде багато ходити та загалом бути дуже мобільними.

Бронежилети Eagle, TUR Gear, Safariland, LBT 4 та 6 класу, кевларові шоломи ACH та MICH 2002, численні рюкзаки (в тому числі медичний NAR з ношами Talon II), розвантажувальні системи та інше тактичне спорядження

У мене кілька бронежилетів для різних призначень. Хоча більшу частину свого спорядження я купував ще до початку війни у 2014 році, коли активно займався страйкболом, реконструкцією. Тож я не дуже показовий приклад — у мене є окрема кімната зі зброєю та спорядженням.

Якщо можете купувати бронежилет і знаєте, куди йтимете — купуйте. Бо з видачею плит у ЗСУ лотерея. Можна потрапити в нормальну частину, де вам видадуть керамічні плити 6-го класу, досить легкі, до трьох кілограмів одна плита. Але можуть дати й гірші варіанти.

Наприклад, плити 3-го класу, які нормально не зупиняють бронебійні кулі, за вагою майже аналогічні. Або дадуть поліетиленові плити 3-го класу. Можуть дати взагалі сталеві плити (це вже зовсім капець): вони важкі, і людині з неідеальним здоров’ям таке навантаження на хребет та ноги буде нелегко витримати.

Я собі нещодавно купував комплект шостого класу на Amazon, дві плити коштували 500 євро. З одного боку, це недешева покупка. Я не пишу у Facebook «купуйте завчасно нормальні керамічні плити», бо розумію, що мене читають люди з різним достатком. Для когось 500 євро — це місячний дохід на життя.

Але якщо ми говоримо про досить забезпечену IT-аудиторію, то здається, що це нормальна інвестиція. Навіть якщо куплений бронежилет/плити не знадобляться особисто вам, ви завжди можете продати його або віддати. Зрештою, це «розхідний матеріал», який постійно стає непридатним (керамічні плити крихкі й мають бути замінені після першого влучання; власне, це плата за найвищий ступінь захисту при відносно невеликій вазі).

Близько 40 магазинів та 7000 набоїв до, переважно, нарізної зброї

Ще одна обов’язкова річ для індивідуального захисту — балістичні окуляри. Їх вам, з великою ймовірністю, не видадуть. Якщо у вас поганий зір, то варто завчасно подбати про спеціальні вставки у них — лінзи, підібрані під ваші показники. Периферійний зір в таких окулярах працює нормально, бо лінзи сидять ближче до очей, ніж у звичайних окулярах.

Звісно, можна взяти й контактні лінзи. У мене є друзі, які успішно використовують варіанти, які можна не знімати місяць, спати у них тощо. Якщо вам це підходить — супер. Але в мене далекозорість, а не короткозорість. І для таких, як я, варіантів лінз набагато менше, далеко не всі з них є.

Лінзи ж, які треба знімати-надягати, для бойових умов геть непридатні: на позиціях темрява, антисанітарія, здебільшого короткий та переривчастий сон. Лише уявіть: у вас бойова тривога, ви маєте 30 секунд, щоб одягнути бронік, взутися, взяти автомат і побігти на позицію. І дві хвилини на встановлення лінз, щоб принаймні бачити, куди бігти, у вас просто не буде.

Якщо за медичними показаннями вам можна або потрібно зробити корекцію зору, то це теж варіант.

І звісно, потрібні активні навушники. У мене багато знайомих з контузіями, від яких частково захищають навушники. Активні навушники можна купити досить дешево, достатньо моделі Impact Sport від Honeywell/Howard Leight. Якщо шукати у нас, то вони дефіцитні або ж за всі гроші світу. На Ebay реально замовити такі за $60–70. Дорогі варіанти, з підключенням до радіостанції, здебільшого не потрібні (якщо вам такі треба, то ви, найімовірніше, дарма витрачаєте час на цей текст).

Що варто докупити

Форму вам видадуть, але на зміну можете докупити комплект свого розміру з Ebay Великої Британії чи США.

Те, що треба точно, — це нормальне взуття, літні та зимові тактичні або туристичні черевики. Варто завчасно подбати про це, якщо у вас непопулярний розмір ноги.

Зручні черевики в армії — це життєво важливо, тож їх справді краще купувати під себе. У мене чотири пари: на літо піхотні Belleville, тактичні низенькі Мerrell. На зиму високі й утеплені Corcoran та низькі трекінгові Asolo. Рекомендувати конкретні моделі не буду, але в тему варто зануритись і знайти те, що підходить вам. Знов-таки, якщо вчасно отримаєте штатні «Талани» — це непоганий варіант, але я знаю людей, яким літні моделі видали наприкінці липня, а зимових вони не мають досі.

До взуття обов’язково потрібно кілька пар трекінгових шкарпеток, які відводять вологу. Краще брати з великим вмістом синтетичної речовини Coolmax — тоді у вас ані влітку, ані взимку не хлюпатиме у черевиках.

Шкарпетки із бавовни, льону та інших натуральних тканин, які ми так любимо у цивільному житті, для армії геть не придатні. Якщо вдома ви змінюєте їх щодня та миєте ноги, то у війську ви можете ходити в одній парі кілька днів, не знімаючи взуття. Тож дуже важливо, щоб вони моментально висихали та відводили вологу.

Якщо у вас є проблеми зі стопами (наприклад, плоскостопість), то придбайте ортопедичні устілки. Можна конкретно під вашу стопу, якщо ви нікуди не поспішаєте. У нормальних трекінгових черевиках устілки за замовчуванням хороші, але 1–2 комплекти «під вас» геть не завадять.

І звісно, потрібен рюкзак. Зручний, із підтримкою попереку. Важливо, щоб він розподіляв навантаження на ноги, а не на спину. Бо спина за абищо спасибі не скаже. Щодо місткості — то вона індивідуальна. Для мене ідеальний варіант — 60–70 літрів. Більший — надто громіздкий, у менший не влізають всі необхідні речі. І звісно, він має швидко застібатися.

Що покласти в рюкзак? По-перше, спальник, бо, що б вам не видали, це буде шмат лайна. І питання не в тому, що він буде поганої якості, а в тому, що радше за все він буде досить громіздким та незручним.

Наприклад, у мене є чудовий американський спальник-система з кількох елементів: двох спальників — теплішого та легшого, які вкладають один в одного, двох класичних чохлів і водонепроникного чохла, який дозволяє спати навіть на калюжі. Разом уся ця система дає можливість комфортно спати при температурі до −30 °C за найскрутніших погодних умов. Для американського піхотинця це чудовий вибір, тому що у них навіть легка піхота є механізованою і забезпечена авто та бойовими машинами повною мірою. Тобто вони можуть возити речі із собою.

Але цей спальник некорисний на нашій війні, бо буде займати половину рюкзака, а з собою все спорядження повезти на автівці не вийде — ситуацію з авто на війні ви собі уявляєте із щоденних фейсбучних зборів для нових частин або замість знищених обстрілами та донбаськими дорогами. Тому краще брати найпростіший, найкомпактніший спальник із синтетичним наповнювачем, який легше прати, а за потреби не дуже шкода буде й кинути на позиції.

Також варто взяти:

  • каремат. Я купив собі надувний M-Tac. З туристичного погляду це класна штука — він займає мало місця, легко надувається, справді зручний. Але будь-який маленький прокол, потрапляння уламка — і він вже непридатний. Тому в польових умовах тонка складена туристична пінка — це вже кращий варіант.
  • звичайний складний ніж;
  • мультитул. Тільки не беріть китайський, краще раз витратитись на хороший, наприклад Leatherman або Gerber;
  • газова горілка — достатньо однієї на кількох людей. Вона займає мало місця, але балони досить об’ємні;
  • туристичний посуд, термочашка. На останній краще не економити — дешеві здебільшого одношарові та погано тримають тепло;
  • фляга на 1–2 літри, на літо зручно мати Camelbak — це гнучка фляга місткістю 2–3 літри зі шлангом, який завжди у вас біля обличчя; можна постійно поповнювати запас рідини в організмі, не кидаючи зброї;
  • крокси. Можете все інше не купувати, але крокси — обов’язково. За першої ж ліпшої можливості ви будете прагнути зняти взуття, бо ходити 24/7 в черевиках — це пекло. Крокси зручніші та витриваліші, якщо порівнювати зі звичайними капцями, мають фіксацію та хорошу підошву;
  • лопата — без неї в армії нікуди. Дискусійне питання — складена чи не складена. Якщо не впевнені, то беріть не складену. Середнього розміру, 600–800 мм, з чохлами, які кріпляться до рюкзака. Як варіант, є натівська піхотна складена лопата. Варто купувати оригінал — він надійніший, але не дешевий, вийде $50–60 плюс доставка;
  • парашутна стропа. Це моток до 5–10 метрів, який не займає багато місця. Може стати в пригоді при облаштуванні позицій та фіксації спорядження;
  • пластикові карабінчики Grimloc та Tac Link, ITW Nexus — дуже корисні штуки. Знадобляться для закріплення спорядження (наприклад, швидко повісити та зняти рукавиці);
  • сумка для прання Scrubba. Це пластиковий чохол, в який закидаєте речі, доливаєте трохи води, рідкого засобу для прання, застібаєте і трясете, 1–2 рази змінюючи воду. Звісно, можна прати дідівськими методами, але так справді зручніше, хоча якщо зайвих грошей немає — це не найнеобхідніша річ.
  • звичайний годинник. Ми всі звикли дивитися час на телефоні, але на позиціях їх не бажано використовувати (а носити постійно під рукою в airplane mode суто для відстеження часу не завжди зручно), тож електронний наручний годинник Casio G-Shock за $50–150 — чудовий варіант.
  • павербанк на 30 тисяч мА та ліхтарик зі світлофільтрами: червоним чи синім.

Ще можна купити бінокль або монокуляр для спостереження, зайвим не буде. Якісний тепловізор (не Hikmicro за 1000 доларів, а такий, що впевнено ідентифікує людину хоча б з 500 м) — це прекрасна річ, але дуже дорога, та й не потрібна кожній людині у підрозділі, так само як і прилад нічного бачення. Дешеві варіанти не так показують ворога вам, як вас — ворогу, а армійські 3-го покоління (з показником якості FOM 1600+) коштують як крило літака та обмежені в обігу, тож легко придбати їх не вдасться.

Зайві гроші та час краще витратити не на сумнівної користі спорядження, а на навчання — тактичної медицини, пілотування коптера або навіть крила, правил облаштування позицій тощо.

Про медицину та фізичну підготовку

Треба бути готовим до тривалих фізичних навантажень. І йдеться не про вагу ваших м’язів — біцепси, як у термінатора, у війську непотрібні. Зате дуже потрібна витривалість. Якщо ви можете в нормальному темпі (5–6 км/год) по лісу пройти 10 кілометрів з навантаженням на собі до 40 кілограмів, то у вас нормальна фізична підготовка для піхоти. Якщо ні — тренуйтесь. І, звісно, полікуйте всі хронічні захворювання та зробіть планові операції, бо після кількох тижнів у незвичних умовах все це швидко дасться взнаки.

Щодо медицини, тут все просто. Гуглите IFAK (Individual First Aid Kit) армії США, натівський стандарт. І вчіться всього, що там є: накладати турнікет на себе чи на побратимів. Робити це однією рукою, з незручних положень: наприклад, лівою рукою на праву руку, лівою рукою на праву ногу (або правою, якщо ви лівша). Якщо опануєте турнікет — це вже 80% від необхідних знань, бо, за свідченнями медиків, більшість загиблих — саме від кровотечі з кінцівок.

Далі вчитеся використовувати компресійну пов’язку, тампон для тампонування рани. У яких випадках вона тампонується, а потім перев’язується, а коли накладають турнікет. На наступному рівні треба розуміти, як використовувати назофарингіальну трубку; голку для декомпресії легень і розвʼязувати інші «задачі із зірочкою». Ними зазвичай володіють бойові медики.

Ще можна навчитися користуватись оклюзійною наліпкою при пораненнях грудини, якщо зачеплено легені, та протиопіковими пов’язками. Вони не в кожну аптечку входять, але якщо ви все це опануєте, то пройшовши ще кілька практичних курсів тактичної медицини, можете готуватись до блискавичної кар’єри санінструктора.

Військова література про війни у В’єтнамі, Іраку та Афганістані

Щодо стрілецької підготовки, то бажано знати базу: з якого боку за автомат братися, як його розбирати, чистити після стрільби тощо. Вчитись, власне, стріляти — ніколи не завадить, але індивідуальна стрілецька зброя — це не основне знаряддя знищення ворогів на цій війні. Різноманітний тактичний обвіс для автомата я не рекомендую купувати недосвідченим стрільцям, краще вчитись стріляти зі «стокового» АК-74, але якісний двоточковий ремінь (наприклад, від TUR Gear, або Magpul) точно буде зручніший за штатний. Залежно від індивідуальних анатомічних особливостей може бути зручнішим збільшене пістолетне руків’я (наприклад, Magpul або Tango Down) та регульований приклад. Або можуть знадобитись антабки для ременя під шульгу. Але це все — модні тактичні цівки, коліматорні приціли, глушники — з великою ймовірністю не будуть корисними, а взагалі — зашкодять недосвідченому стрільцю.

Сподіваюсь, мої рекомендації будуть корисними, в коментарях готовий відповісти на ваші питання.

«Війна — це справа для здорових людей»

Олексій Санніков, IT Project manager. Нині — командир взводу ТРО

У лютому забезпечення від ЗСУ не було. Ми з побратимами протягнули на власному та волонтерському забезпеченні. Коли нас збирали у зону бойових дій, то батальйон попіклувався, щоб ми отримали більшу частину необхідних речей: форму, рукавички, наколінники, шоломи, броню, фліски та білизну. Останню ще докупляли, щоб весь час не шукати, де прати шкарпетки та труси. Фляги ми теж отримали, а ось рюкзаки — ні, як і баули.

Що варто мати з собою. Передусім баул для всіх речей та штурмовий рюкзак із найнеобхіднішим на позиції: боєкомплект, мала піхотна лопата, мала кірка, вода, енергетичні батончики, вологі серветки, щось для утеплення.

Також варто взяти маленький туристичний пальник, щоб можна було готувати каву або чай прямо на бойових позиціях. Одного такого на відділення достатньо.

Візьміть маленький червоний ліхтарик, аби подивитися мапу чи підсвітити собі, не привертаючи уваги.

Щодо документів, то з собою завжди потрібно мати військовий квиток. Паспорт і решту документів можна залишити у тилу.

Турнікети — потрібні. У мене було три, і два з них я використав не на себе. Їхній запас мені поповнили волонтери.

Серед навичок варто опанувати тактичну медицину, а також зайнятись фізичною підготовкою. Війна — це загалом справа для здорових людей, на фронті дуже швидко вилазять болячки.

👍ПодобаєтьсяСподобалось51
До обраногоВ обраному57
LinkedIn

Схожі статті




Найкращі коментарі пропустити

Усе буде добре, але треба бути завжди готовим взяти в руки зброю і захищати свій дім, бо більш за усе цей дощ на довго.

Війна це вам не формошльопити на js. Дякую за інформацію, додав в обране

Головна рекомендація це не попадайте в піхоту.

Дякую за службу і за корисну інформацію.

Головне залишити родині повну інформацію про службу. Копію в/к, номер в/ч, її адресу поштову, номер телефону командира частини, якщо контракт — копію контракту. І періодично передавати дані про своє становище/місцезнаходження. Бо якщо недолугий командир вас відправить на м’ясо, та ви потрапите до полону, то держава про вас швидко забуде. І будуть ваші рідні доказувати що ви дійсно існуєте.

96 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Хороша збірка різних порад.

Господа, не разводите срачи, лучше помогите армии через донат
описание — www.facebook.com/...​_t=feed_comment&ref=notif

банка send.monobank.ua/jar/8gr8u7edfh
5375 4112 0156 0930

Головне залишити родині повну інформацію про службу. Копію в/к, номер в/ч, її адресу поштову, номер телефону командира частини, якщо контракт — копію контракту. І періодично передавати дані про своє становище/місцезнаходження. Бо якщо недолугий командир вас відправить на м’ясо, та ви потрапите до полону, то держава про вас швидко забуде. І будуть ваші рідні доказувати що ви дійсно існуєте.

Всі пишуть про те що потрібно почати бігати, і все таке. А якщо не можна через невиліковну хворобу бігати і багато ходити? В труну лягати одразу чи що робити? Адже хворих теж мобілізують.

Знайти через друзів-знайомих посаду, де це неактуально (хоча це не гарантія- в березні у друга в батальйоні навіть рота управління сиділа на позиціях під обстрілами і відбивала атаки), отримати відношення, пійти з ним у ТЦКСП, мобілізуватись.

В першу чергу придбайте те, що не дозволить вам покалічитись — окуляри, рукавички та щось для захисту слуху. В другу чергу все що треба для сну та тепла — можливо кращий спальник, каремат, тепле все що можна надіти. І не купляйте дорогі речі, крім деяких винятків типу взуття. Вважайте що все що ви купили буде зламане чи втрачене.

Да уж, война удовольствие недешёвое :-(

Тому треба більше айтівців у піхоту.

Денис Довгополий написав сьогодні таке:

Если вы знаете человека, который умеет ремонтировать дроны и разбирается в мелкой электронике, но сидит с автоматом в окопе, дайте знать, есть возможность его использовать более эффективно.

t.me/DDEcW/2290

Питання про керамічні плити з Amazon — а це який був амазон, US/UK/DE? Бо наскільки я зрозумів в штатах заборонено експортувати hard body armor за межі US. І наскільки керамічні плити практичні? Бо в інтернетах лякають мікротріщинами, не можна кидати і тд.

DE, але я його провіз контрабасом.

Головна рекомендація це не попадайте в піхоту.

Частіше у вас не буде вибору

Ви можете бути не піхотою, але як можливий варіант вас просто «придадуть» піхотному підрозділу і ви будете виконувати всі ті ж обов’язки що і вони, поряд із ними.
Типові спеціальності яки часто «придають» — ППО малого радіусу дії, міномети, полкові гармати та протитанкові гармати, зв’язківці, водії та інші.
І вибору при мобілізації не буде.

Можливо придадуть, можливо не придадуть, плюс всі перелічені вами спеціальності зазвичай знаходяться на певній відтяжці. А піхота(стрілець, кулеметник, гранатометник) це стопроцентно гарантована жопа. Тому краще попередньо знайти собі місце в армії, або будучи вже призваним, рвати жопу щоб попасти на якусь іншу посаду.

*не попадайте в армію.

Якщо ви не замітили то у нас зараз відбувається війна за право існування нас як народу, тому такі рекомендації недоречні.

Я дивлюся на ситуацію об’єктивно — немає сенсу мобілізувати тих, в кого є фултайм робота, яка приносить валюту в країну. Це навіть шкідливо, як різати курку, що несе золоті яйця. Безробітних чи державників, які і так працюють за рахунок державного бюджету — ок, можна мобілізувати.

«приносить валюту в країну» — якщо відверто, то Вам особисто. Чи Ви думаєте що 5% ЄП роблять погоду? А може Ви вже на 2%? :)
Ви на ЗСУ донатите?

О, прийшло аргументи про 5% ЄП. А про купу інших податків, закладених в товарах (ПДВ, наприклад) — ми зразу забуваємо. Ви часом не пан Гетьманцев власною персоною?

Задонатив трохи більше 100к грн від початку війни. Більше поки не було можливості, маю інші витрати в пріоритеті. Мало?

Більше поки не було можливості, маю інші витрати в пріоритеті. Мало?

Питання не об’єма а мотивації. Ваша мотивація «відкупити совість», бо інакше ви б не питали чи мало чи ні. Тому відповідь незалежно від суми: так, мало.
Особливо для того хто розповідає про:

немає сенсу мобілізувати тих, в кого є фултайм робота, яка приносить валюту в країну
Ваша мотивація «відкупити совість», бо інакше ви б не питали чи мало чи ні.

Я питаю, бо ми ніби зійшлися до суми відкупу від армії у розмірі 20% від зп. А 100к явно не дотягує до 20% мого доходу за період війни. От і все.

А мотивація в мене проста — вигнати кацапів з українських земель. Припинити терор повістками і скасувати фіксований курс долара. А ще пуйло зіпсував мою поїздку з подругою на гірськолижний курорт, яка планувалася на 25 лютого, тому в мене є і певна особиста ненависть до русні.

А 100к явно не дотягує до 20% мого доходу за період війни
немає сенсу мобілізувати тих, в кого є фултайм робота, яка приносить валюту в країну

Тобто вас можна мобілізувати. Бо 400 багзів в місяць (100К грн/ 6 місяців) — це 20% від 2К, якийсь джуно-мідл для бігдати.
З нормального аграрія більше валюти зайде

Читаємо мій коментар про податки, щоб не писати дурниці) Бо на різні особисті витрати йдуть в рази більші суми, а з них немалі податки, включаючи ПДВ.

Взагалі це розмови ні про що, бо поки немає офіційного механізму відкупу — мають дякувати і за те, що я даю з власної доброти. А то тут донатиш, а все одно доводиться ховатися від повісток. Трохи дискомфортно.

Легко після 6 місяців війни міркувати кого є сенс мобілізувати, а кого — ні, а 24 лютого ті, що йшли добровільно у військомати не знали що буде за годину. А якби усі розглядали ситуацію з вашої позиції про фултайм, то може не було вже ніякого фултайму. Про мобілізацію безробітних — схоже на «заберіть цього алкаша/нарика на фронт — все рівно немає від нього користі»

А якби усі розглядали ситуацію з вашої позиції про фултайм, то може не було вже ніякого фултайму.

В такому разі пропоную почати з мобілізації депутатів. А то додумалася, у Верховній Раді собі штани протирають. Хай йдуть на передок, а то без них може не бути ніякої Верховної Ради.

Ярослав, вам просто боязко потрапити у збройні сили і не потрібно захищати себе психологічним прийомами — нехай депутат/таксист/двірник/what ever підуть у військо, з них менше користі, ніж з мене. А я відразу після них. Страх — це нормально та природньо.

Справа не страху, а в тому, що це не в моїх пріоритетах. Сорян, я не ставлю собі за кар’єрну ціль сидіти в окопі, як і багато хто інших.

І так, будьте послідовні в своїй логіці. Раз всьому населенню треба на передок, незалежно від професії — почнемо з депутатів. Хай покажуть приклад для простого населення. Чи вони «нелохи», щоб йти в окоп?

Я зрозумів вашу позицію. Дам вам пораду — не озвучуйте це особисто військовим (професійним чи мобікам), особливо тим, хто був на передку.

З військовими на цю тему спілкуватися юзлес, так. Я так спілкувався з братаном з ТрО — вислухав купу брєду, що нам треба робити як в Ізраїлі, служити всім по кілька років перед навчанням у ВНЗ. Я ЗСУшників поважаю, проте маю визнати, що військові — народ специфічний у своїх поглядах.

Я повністю підтримую «брєд» вашого брата у питаннях розбудови збройних сил України — у нас має бути ізраїльсько-швейцарська мобілізаційна системи.
Це не специфічність військових людей — а нормальна позиція ГРОМАДЯНИНА країни.

Проблема мілітаризованого народу в тому, що вони думають, що всі мріють про кар’єру в окопі. Хоча за межами їхнього манямірку 95% населення бажає займатися власними справами. В цьому й проблема Ізраїлю — там ти можеш починати кар‘єру тільки після того, як відслужиш. А це повна фігня. Єдиний подібний варіант, який вважаю прийнятним, враховуючи ситуацію з рашкою — це по дефолту всіх вважати військовозобов’язаними, але давати офіційну можливість не служити в обмін на виплату спеціального податку на постійній основі, умовно 10-20% від зп. Це якщо ми хочемо мати цивілізовану державу, яка перебуває в стані війни, а не мілітаризовану папуасію, яка існує для того, щоб воювати.

Вмовили, викладайте тут щомісяця квитанції від донатів фонду «Повернись живим» у розмірі 20% від зп.

Ви пан майор?) Офіційно звільните мене від мобілізації?)

Не всі мобілізовані потрапляють на передок — десь до 15%.
Ось вам список депутатів, які зі зброєю воюють і показали вам хороший приклад (інформація за березень)
hromadske.ua/...​-de-nini-narodni-deputati

Це похвально. Але чому їх лише кілька осіб? Чому решта депутатів не там, якщо всьому населенню треба в окопи?

Та ні, справа саме в страху. Звідти і пустослів’я про депутатів, безробітних, кар’єрні цілі і т.п. Ви ж далеко не перший хто все це озвучує тут на форумі.

Тоді у вас мілітаризований манямірок, де всіх зупиняє лише страх, бо як я казав — мені нафіг не вперлося сидіти в окопі, будь я хоч безсмертним термінатором. І я не один такий, це реальність, яку не здатні визнати ура-патріоти. Бо одна справа — продемонструвати ненависть до кацапів, витрачаючи частину свого доходу (і, відповідно, часу) на боротьбу з ними, і зовсім інша — виділяючи весь свій час на це, і перебуваючи у відверто некомфортних умовах. Мені взагалі ніколи не подобалося ідея служби в армії навіть банально через систему «вставай о 6 ранку», «роби все по наказу зверху». Я люблю свободу, а не виконувати чиїсь накази, а армія навіть в мирний час з цим несумісна. Тому це просто не моє.

бо як я казав — мені нафіг не вперлося сидіти в окопі
на боротьбу з ними, і зовсім інша — виділяючи весь свій час на це, і перебуваючи у відверто некомфортних умовах.

Це не «мілітаризований манямірок», а «виховання з вірою в людей і повагою до них». Бо щоб припустити, що Yaroslav Kuchkovsky — це егоїстичний шлак, треба мати принаймні хоча б якісь докази (по типу тих, що ви навели в своєму коментарі).
Страх — це нормально, природна реакція живого організму.
Небажання жертвувати комфортом (не бл життям чи здоров’ям, а комфортом) задля виживання своєї групи (і себе включно) — це ознака того, що даний елемент є тягарем (шлаком) для суспільства.

P.S. Пишу не з окопу. І я не справжній патріот, бо справжній патріот помер би за свою країну (як мені казала одна совкова бабка).

Ну то іди в окоп, герой ти наш, і звідти будеш розповідати. Поки ти такий самий егоїстичний шлак, по твоїх же стандартах. А я ж вважаю, що я вам нічєво нє должен, і должен лише своїм рідним, друзям, і замовнику, з яким в мене контракт.

Ура-патріотам не доходить проста істина, що не всім місце на передку, і що суспільна користь буває не лише від сидіння в окопі. І що без тилу армія швидко загнеться, будуть воювати з палками і сидіти без їжі.

По факту, будь-яка людина, яка працює, заробляє гроші, платить податки і не є бандюганом — є корисною для суспільства. Все інше — маніпуляції воєнкома.

Ну то іди в окоп, герой ти наш, і звідти будеш розповідати.

От Вова тобі «з окопа» розповідав, але ти все одно не слухаєш. А не слухаєш ти тому, що сам розумієш, що ти — гній, і прийшов сюди отримати докази протилежного. Наприклад:

Поки ти такий самий егоїстичний шлак, по твоїх же стандартах.

Ти виставив свої стандарти «або герой, або гній», я таких стандартів не виставляв. Суттєва різниця, наприклад в тому, що я не писав про «комфорт».

А я ж вважаю, що я вам нічєво нє должен, і должен лише своїм рідним, друзям, і замовнику, з яким в мене контракт.

Це все поки, такі «мілітарізовані» як Вова вас (нас захищають). А от як вони цього робити не будуть, от тоді твої «друзі» і побачать наскільки ти «їм должен» :)

А не слухаєш ти тому, що сам розумієш, що ти — гній

Тримай свої проекції при собі, гнійчику. Я, на відміну від тебе, не маю ніяких комплексів на цю тему. І моя позиція щодо армії — однозначна.

Ти виставив свої стандарти «або герой, або гній», я таких стандартів не виставляв. Суттєва різниця, наприклад в тому, що я не писав про «комфорт».

Треба уважніше читати, що я пишу. Я гноями вважаю лише ура-патріотів і воєнкомів, які думають, що всім місце в окопі. А так я ліберал, за свободу вибору. І для мене умовні «ухилянти» (як їх називають воєнкоми) нічим не гірше тих, хто сидить в окопі. Це особистий вибір кожного. Але кого я точно зневажаю — це тих, хто пробує комусь нав’язати окоп, бо «родіна мать завьот».

Чомусь адекватні військові, навіть той же Маркус, казали, що їм потрібні лише мотивовані військові, а решта хай краще сидить в тилу. Але ура-патріоти все одно не заспокояться.

Треба уважніше читати, що я пишу. Я гноями вважаю лише ура-патріотів і воєнкомів, які думають, що всім місце в окопі.

Я прочитав уважно, ви почали розповідати про «мілітаризований манямірок» людині, що не є ні ура-патріотом, ні воєнкомом. Що для вас ура-патріотизм? Зазвичай під цим розуміють вихваляння всього вітчизняного незалежно від якості.

Чомусь адекватні військові, навіть той же Маркус, казали, що їм потрібні лише мотивовані військові

Бо Маркучу треба комплектувати 1 батальйон, потенційно штурмовий. Де набрати вмонтованих на декілька бригад?

Що для вас ура-патріотизм?

Один з прикладів ура-патріотизму — думка, що всім місце в окопі, чи якщо ти не бажаєш служити — то ти «гній», «шлак» (чи як ти там вирішив мене назвати?).

Бо Маркучу треба комплектувати 1 батальйон, потенційно штурмовий.

То якщо це не батальйон Маркуса, то треба пакувати армію невмотивованим гарматним м’ясом і потенційними дезертирами? Маркус такого не казав, він проти невмотивованих людей в армії взагалі.

Один з прикладів ура-патріотизму — думка, що всім місце в окопі, чи якщо ти не бажаєш служити — то ти «гній», «шлак» (чи як ти там вирішив мене назвати?).

Тобто визначення ви не здатні сформулювати, а по прикладу, то для вас ура-патріот — це всі хто може довести ващу ниць (бо я саме не назвав вас, а продемонстрував, що ви є тягарем для суспільства — шлаком).

То якщо це не батальйон Маркуса, то треба пакувати армію невмотивованим гарматним м’ясом і потенційними дезертирами?

1) Батальйон Маркуса наче такий, що отримує новітнє озброєння і тренування, як інвестицію, щоб потім застосовуватись в атаці.
Тим хто «гниють в окопі», не треба така мотивація, бо їх задача освоїти супер складний інструмент — лопату.
2) Гарматне м’ясо — це не про мотивацію, а про підготовку та стиль управління.
3) Мотивація штука цікава:
3.1) Якось не схоже, що ви думаєте як ваші висери впливають на мотивацію тих хто на фронті. Так от після прочитання ваших висерів, треба демобілізувати? Створите петицію?
3.2) Потенційний дезертир — це ризик. От ви б ризикнули присісти на кілька років аби не провести пару місяців в окопі? Кілька років — проти кількох місяців.

Тобто визначення ви не здатні сформулювати

Це занадто широке поняття, щоб давати точне визначення. В широкому розумінні — це дурник, який вважає, що індивід має ставити державу поверх своїх особистих потреб, і переконує в цьому інших (часто принижуючи людей, які незгідні з його фанатизмом), а сам тим часом сидить на дивані, а не в окопі (хоч необов’язково).

що ви є тягарем для суспільства

Я б скоріше назвав тягарем ура-патріотів типу тебе, які тільки багато кукурікають, які навколо всі погані, а в окоп чомусь самі не йдуть. Хочеш воювати — вперед, тільки іншим дурниць не втирай.

Якось не схоже, що ви думаєте як ваші висери впливають на мотивацію тих хто на фронті.

Нормальних військових це не демотивує. Бо воювати — це їхній особистий вибір, а не обов’язок кожного. Так що все ок. Як я ставлюся до прихильників примусової мобілізації — я вже дав зрозуміти.

треба демобілізувати?

В ідеалі, примусово мобілізованих — так, залишити лише тих, хто хоче воювати. Я за свободу.

Створите петицію?

Петиції юзлес, бо влада чітко дала зрозуміти, що вона ними лише підтирається. Інакше цього брєду з примусової мобілізацією і закритими кордонами би вже давно не було.

От ви б ризикнули присісти на кілька років аби не провести пару місяців в окопі? Кілька років — проти кількох місяців.

На практиці в окопі доведеться сидіти роками, скоріш за все. Навіть з усіма ротаціями, все одно після паузи будуть знову кидати в окоп. Ця війна не закінчиться сьогодні-завтра (попри казочки Люськи). Замість дезертирства пропоную діяти превентивно. Оминати проблем ще на цивілці. Це те, що я би вибрав.

А тут вже увірвуся я:

В широкому розумінні — це дурник, який вважає, що індивід має ставити державу поверх своїх особистих потреб

Справа в тому, що видатні мислителі всіх часів, від античних філософів до сучасних психологів, вже давно визначили ступені розвитку особистості, котра, на найвищому рівні починає служити меті, що більша за неї саму.
А бажання забезпечити лише свої базові потреби — це інфантилізм, що знаходиться на найнижчому щаблі. І ви зараз назвали дурниками людей, на три голови вищих за вас у розвитку. Власне, як це зазвичай і буває.

1) Ви чомусь взяли лише частину речення, там ключове було

переконує в цьому інших (часто принижуючи людей, які незгідні з його фанатизмом), а сам тим часом сидить на дивані, а не в окопі (хоч необов’язково).

Вот Вам сильно сподобалось би якби мусульманин прийшов би до Вас і почав Вам розповідати що Ви неправі, бо не вірите в Аллаха? Чи «ето другоє»?
2) У фразі Ярослава, яку Ви цитуєте, нічого не сказано про базові потреби, а «своїх особистих потреб». І в ці особисті потреби може входити «мета, що більша за нього самого». Просто вона не пересікається з сидінням в окопі чи Україною взагалі.

Тобто якщо людина ставить державу вище за себе, але не переконує в цьому інших, то вона не дурник? Ну припустимо.
У мирний час я сам був проти обов’язкової строкової служби чоловічого населення, так як це порушує право вибору. Але за даних умов це все одно, що грабіжникові з пістолетом зачитувати свої права на приватну власність, на особистий простір, на життя врешті-решт. Це ж так працює?
А уявіть, якщо всі до єдиного українці скористаються можливістю поїхати подалі від війни і допомагати з відстані? Росіяни мовчки окупують Україну і підуть далі, бо у їхній хворій уяві «кордони росії не закінчуються ніде».
Він стверджує, що війна — це такий же вибір кожного, як програмування чи музика, але ж це зовсім не так. Українці цієї війни не обирали, але змушені в ній брати участь. Ракети вбивають пацифістів не гірше, ніж військових.

Тобто якщо людина ставить державу вище за себе, але не переконує в цьому інших, то вона не дурник?

Загалом так. Вважайте, що це її хобі. Люблять ж деякі люди небезпечні хобі. І це ок, поки така особа не пробує туди запхати силою інших.

А уявіть, якщо всі до єдиного українці скористаються можливістю поїхати подалі від війни і допомагати з відстані? Росіяни мовчки окупують Україну і підуть далі, бо у їхній хворій уяві «кордони росії не закінчуються ніде».

В реальності такого ніколи не буде. Навіть з відкритими кордонами, чого не розуміє наша влада. Це як сказати, що «уявіть, що вибірково вимерли всі жінки, лише жінки, і людству настане кінець». Завжди знайдеться достатня кількість тих, хто захоче зупинити русню на передку. І серед них буде немало адекватних людей, які не будуть переконувати йти на передок всіх інших.

Він стверджує, що війна — це такий же вибір кожного, як програмування чи музика, але ж це зовсім не так.

Воювати чи ні — це вибір кожного. Що би упороті фанатики типу вас не думали. Розвинені люди цінують свободу.

P.S. Я дуже поважаю тих людей, які зараз на передку з власної волі, і не змушують нікого туди йти. Які розуміють, що це особистий вибір кожного. А ось людина, яка пробує просувати ідею обов’язкової мобілізації для всіх (чи тим більше безпосередньо бере в цьому участь, роздаючи повістки) — це чмо, незалежно від її заслуг (хіба якщо це не головнокомандувач, там ще можна пробачити). І зазвичай такими є саме ура-патріоти на дивані.

А бажання забезпечити лише свої базові потреби — це інфантилізм, що знаходиться на найнижчому щаблі. І ви зараз назвали дурниками людей, на три голови вищих за вас у розвитку. Власне, як це зазвичай і буває.

Фанатики завжди нижчі в розвитку. В тому числі і ура-патріоти. Ставити державу понад усе і вважати це чиїмось обов’язком — це наслідок совкового менталітету. Західний менталітет індивідуалістичний, і там люди усвідомлюють цінність власного життя, а не вважають обов’язком кидатися в окопи. З вашими цінностями вам справді варто в мусульмани, будете вести священний джихад проти москалів, і заодно страчувати невірних українців, які досі не на передку.

Война будет долгой, я один из тех кто пошли сами в военкомат в самом начале , скажу вам так, война будет долгой, и все ее пройдут, хотят они того или нет, скоро будут приниматься новые законы для уклонистов , так что советую всем морально готовится

и все ее пройдут

В тій чи іншій формі — так, всі пройдуть. Тільки одні пройдуть на передку, а інші — десь в карпатській хатинці подалі від цивілізації і бойових дій. Кому як не Анонімусу знати, що шляхи бувають різні, навіть коли система пробує тебе загребти)

Необязательно на передок, если вы айтишник и имеете определенные способности, к примеру как я, то можно помогать мозгами, от вас в таком случае как пехота будет мало толку. Есть кроме первой линии вторая и третья , и не обязательно западная часть, поверьте иногда прилетает даже в западную. Но я если что не в Западной части, а в восточной

Все правильно пишете. ДОУ—форум зрадойобів та боягузів. Зараз сюди бридко заходити. Знаю людей які виїхали до війни і не повертаються, але їм вистачає розуму не відкривати рота і не почати розповідати кого тут треба мобілізувати а кого не треба.

А от скаму який нон-стоп зрадойобить та пише клоунські петиції про виїзд схоже що розуму не вистачає.

Одне радує—всі рано чи пізно підемо на війну, і я, і ви (якщо в Україні), і той зрадойоб.

Одне радує—всі рано чи пізно підемо на війну, і я, і ви (якщо в Україні), і той зрадойоб.

А ви точно перебуваєте в манямірку, як я бачу) Тіште себе і надалі, тільки майте на увазі, що так звані «зрадойоби» якраз зроблять що завгодно, лиш би туди не піти, і доб’ються бажаного результату. «Зрадойоби» вміють крутитися. А мої найбільші хитрі знайомі «зрадойоби» вже давно виїхали звідси після початку війни, благо схеми є і будуть.

Такі ура-патріоти як ви тільки демотивують «зрадойобів» залишатися тут, донатити і платити податки, бо кому потрібна тиранія і обмеження свобод? Українці — вільна нація, а ви зі своїм «ти должен родінє» нічим не кращі за русню.

А ви точно перебуваєте в манямірку, як я бачу

До зустрічі в окопі 🤡

Не переживайте, ви в своїх ура-патріотичних шизоїдних галюцинаціях разом з собою скоро побачите в окопі не лише мене, але й Наполеона особисто.

Про мобілізацію безробітних — схоже на «заберіть цього алкаша/нарика на фронт — все рівно немає від нього користі»

Алкашів немає сенсу мобілізувати, бо від них більше шкоди. А для безробітних — це чудова можливість отримати роботу. Це так, якщо вважати, що примусова мобілізація потрібна. Бо я проти примусової мобілізації.

Про мобілізацію безробітних — схоже на «заберіть цього алкаша/нарика на фронт

цікава аналогія до безробітних та державних чиновників.
це все що потрібно знати про державників, особливо коли кожен із них шукає способу тебе «общипати»

А вбивання людей через 7-15 дній підготовки із поганим здоров’ям — доречні ?

Ну в умовах повномасштабної війни часто не було часу на підготовку. ОР1 мобілізували весь в перші пару днів, але і його на всі напрямки не вистачало. Повномасштабна війна вона така. Ну і все ж таки 8 років було, можна було б і трохи підготуватись, було б бажання.

P.S.
І доречі, життя людини з поганим здоров’ям цінніше чимось ніж життя здорової?

Не було часу на підготовку, тільки 8 років. (не треба нагнітать)
Просто у кого здоров’я слабке вмирають у першому бою.

Так що ж мішало людям підготуватись? Зеленський чи Порошенко не давали?

Осколкам пофіг яке у тебе здоров’я.) Знаю людину без ноги яка воює. У мене зараз на протязі всього серпня приступи астми через амброзію, я якось Зайцево зміг вивезти.

Просто люди не знали, що буде війна. Дехто сподівався, що армія готова.

Не завжди є вибір. Є права, а є обов’язки. Якщо не будете спати зі своєю дружиною — одного дня вона від Вас піде. Якщо не будете захищати власну країну — одного дня цієї країни може не стати. І замість 5% ЄП будете платити 100% кадирівцям за право злізти дупою з бутилки.

Якщо не будете захищати власну країну — одного дня цієї країни може не стати.

Хороша маніпуляція, пане воєнком. Але ви чомусь на передок не йдете, як і депутати та їхні синки. Значить робимо висновок, що далеко не всі потрібні на передку.

про жену — отличная демонстрация мировоззрения и до смеха симптоматичная.
моя жена со мной (как и я с ней) исключительно по взаимным договоренностям и симпатии, а не потому, что «ты должен меня тарабанить, иначе уйду». человек с таким мировоззрением не был бы допущен в мою жизнь на пушечный выстрел, но в других сферах это, оказывается, норма =)

В Україні немає права на життя чоловікам. Можна полякам 32% за право жити. А, точно, кордон закритий.

Війна це вам не формошльопити на js. Дякую за інформацію, додав в обране

серйозний крок. Додати в обране це вам не формошльопити на js

Дякую за службу і за корисну інформацію.

Когда читаю посты Сергея в фб, кажется что он готовился воевать лет 10.

In the grim darkness of the far future there is only war.
Вдачи, друже!

А для чого зрадофілу-ухилянту штурмовий рюкзак? З ним зручніше ходити на цивілці?

Звучить як порада Кличка «Готуйтесь до землі»)

і «до землі» маємо бути готові. Але точно не з зав’язаними за спиною руками й на колінах.

З ним зручніше ходити на цивілці?

Вообще-то да.

Він якийсь дуже великий, якщо дивитися по фото. Скоріше для походів підходить. А так по місту я користуюся звичайним мінімалістичним рюкзаком середніх розмірів. Якраз топ, на мою думку.

Есть вполне компактные, удобно и на природу, и на спорт, и в магаз вместо сумок/пакетов сильно удобнее.

Через гори в Румунію тікати зручніше))

Кому цікава тема аеророзвідки, звертайтесь, індивідуально я можу надати доступ до закритого каналу в Telegram, де я збираю інформацію на цю тему, більшість інформації немає в відкритих джерелах. Додайте мене в друзі на Facebook, щоб у вас була змога написати мені в меседжер, трохи розкажіть про себе на українській мові, щоб я знав що ви з DOU.

Усе буде добре, але треба бути завжди готовим взяти в руки зброю і захищати свій дім, бо більш за усе цей дощ на довго.

Підписатись на коментарі