Создатель Node.js Ryan Dahl впервые в Украине на конференции JS Fest. Программа уже на сайте
×Закрыть

«У мене був кращий старт, ніж у випускників Стенфорда, бо в мене багато досвіду». Розповідь Senior software engineer з LinkedIn Марії Панютіної

Львів’янка Марія Панютіна переїхала до Кремнієвої долини разом із чоловіком у 2012 році. Після роботи у GlobalLogic та Verifone, Марія влаштувалась на позицію software engineer у LinkedIn. Через рік жінка отримала підвищення до senior software engineer. Про етапи проходження співбесід, структуру роботи в команді та те, над чим зараз вона працює в компанії, Марія розказала DOU.

Про початок кар’єри програміста

Мені 29 років, програмістом я працюю більше 10 років. Почала як фрілансер ще у 2008-му. Тоді це не було мейнстрімом. У 2010 році я закінчила Львівський політехнічний інститут за напрямом «Комп’ютеризовані системи, автоматика і управління». За спеціальністю попрацювати не вийшло, не було сильного зацікавлення.

В Україні працювала в OSF Global Services та SoftServe UI-інженером. Майже всі проекти, де я побувала, були пов’язані з американським ринком. Чоловік також програміст, пише на С/С++. Познайомились ми в 2007 через спільних друзів. Жили в гуртожитку, вчились, працювали, правда, в різних компаніях. Разом росли кар’єрно — книжки, курси, фріланс. Узаконили стосунки в 2009. Це було доволі смішно.

Він: Маш, може одружимось?
Я: коли?
Він: давай у серпні?
Я: якщо 15-те — субота, то давай в суботу...

Переїзд і перша робота в США

У 2012 році він отримав можливість поїхати в США, і ми вирішили ризикнути. Ми приїхали за L1/L2 візами (внутрішньофірмовий переїзд). Тому в мене не було можливості працювати офіційно і потрібно було чекати на work permit (дозвіл на роботу). Перші кілька місяців я закінчувала свої проекти на SoftServe, потім, поки чекала, вибирала вакансії, які мені подобаються, складала список вимог, яких мені не вистачало, чого я ще не навчилась, та вдосконалювала знання, практикувала англійську. За час поки я чекала work permit — подавала на нього декілька разів, — я встигла навіть народила дитину. Їй було три місяці, коли я нарешті отримала дозвіл.

Я дуже боялась першого інтервю. Боялася свого акценту, що щось не зрозумію. Одна річ аутсорсний досвід і фріланс, інше — чужа країна, без знайомих чи друзів, величезна кількість продуктових компаній і сильна конкуренція. Оскільки на той час чоловік працював в GlobalLogic (це стаффінгова компанія тут), і тоді вони шукали інженерів на новий проект на Verifone, я вирішила спробувати свої сили на той же проект в розрахунку, що буде простіша інтеграція.

Інтерв’ю було доволі просте: усі питання були по резюме, але потрібно було знати кожну букву — що було там написано. Також дали куски коду з питаннями «А що буде, якщо я поміняю цей шматок на інший?», «А який буде результат виконання наступного?» і т. д. Наскільки я тепер розумію, часто стаффінгові компанії надають людей з ідеальним резюме без реальних знань, тому вони тоді перестраховувались.

Оскільки говорити неправду я ще не навчилась, наступного день мені подзвонили і привітали з успішним проходженням співбесіди. Проект полягав у написанні Reference Application для платіжних пристроїв. Першими користувачами додатка були транспортні системи в Індії і Австралії. Цей досвід я вважаю одним з найкращих у моєму житті, бо це був цікавий проект (JavaScript для custom hardware зі специфічним браузером), можливість працювати з чоловіком, і я перестала боятися своєї англійської.

Пропрацювавши на Verifone (через посередника GlobalLogic) більше півтора року, я вирішила глянути, що робиться на ринку праці. Пройшовши успішно декілька інтерв’ю в невеликих продуктових компаніях і отримавши оффери, вирішила піти, але менеджер з Verifone зробив контроффер, і я залишилась. Правда, пішла на інший проект. Там ще пропрацювала близько 10 місяців на стандартному проекті (Portal System).

Потім отримала дзвінок від рекрутера з LinkedIn і зрозуміла — це мій шанс працювати з Big Data, у великих проектах, змога застувати свої знання для покращення продуктивності і швидкості веб-додатків. Ще під час роботи на GlobalLogic і Verifone ми з чоловіком розуміли, що треба вчити щось нове, і майже весь свій вільний час тратили на LeetCode і «Cracking The Coding Interview» (вечорами, коли дочка спала чи вихідними — на прогулянках). Це того вартувало: чоловік працює в Google, а я — в LinkedIn як FTE (штатний інженер).

Про роботу в LinkedIn

Великі компанії завжди шукають кандидатів. Рекрутери з Facebook, Google, Apple мені пишуть раз у півроку (питають, чи бува не готова поміняти роботу). Зазвичай у день буває 2-3 повідомлення зі стартапів, раз у тиждень — з менших компаній.

У LinkedIn я проходила стандартний набір: телефонна розмова з рекрутером, телефонне інтерв’ю (2 практичні алгоритмічні задачі і близько 5 теоретичних питань), і onsite (8-годинне 7-модульне інтерв’ю). Після проходження всього мені на вибір запропонували піти в одну з чотирьох команд. Це було дуже приємно. Я вибрала організацію Data.

У нашій команді близько 25 людей. Тут і data scientists, і pipeline engineers, backend, frontend. Ми працюємо над проектом, який називається «Test, Ramp and Ехреrementations» — платформа, що дозволяє менеджити налаштування і виконання A/B тестів незалежно від код релізів. Також ця платформа дозволяє ізолювати реальні результати експерименту від шуму.

Наприклад, було вирішено оновити версію якоїсь частини LinkedIn (уявімо, що треба поміняти зелену кнопку з написом Accept на оранжеву з написом Admit). Оскільки ці зміни зможуть побачити всі користувачі, а це більше 500 млн людей, ми подаємо ці зміни тільки на 5% користувачів — вони обираються рандомно за специфічним алгоритмом. Потім моніторимо, як змінились метрики. Якщо все ок, тоді піднімаємо процент (ramp) ще на 10%. І дивимося далі до миті, поки не буде 100% з позитивними метриками. Моніторинг, сповіщення — усе відбувається автоматично, базуючись на даних. Наразі в нас активні десятки тисяч тестів. Мені дуже подобається бачити, що всі рішення на фічі для продукту базуються на реальних даних, а не на баченні окремого менеджера чи інженера.

Зараз компанія інтегрується із системою «Майкрософт». На момент продажу однією з умов була вимога приватності (GDPR). Це було нашим найбільшим кошмаром. Задачі під значком GDPR малий найбільший пріоритет і найвищу критичність, скільки у разі запізнень компанія могла бути оштрафована на дуже велику суму. GDPR означає, що компанія не має права зберігати sensitive дані: генетична чи біометрична інформація, віросповідання, політичні уподобання і т. д. Уся інформація, яку я можу дивитись, має бути тільки сукупна. Тобто я не можу зробити вибірку за певними користувачами, а тільки за певними величинами, такими як — країна, платформа, мова і т. д. У перший день роботи в компанії усіх попереджають, що якщо хтось спробує глянути на дані певної людини — звільнення в той же день і штрафи. Тут з цим дуже серйозно, приватність — найважливіше.

Також після купівлі LinkedIn «Майкрософтом» ми мали доволі багато мітингів з темами про інтеграцію: як ми можемо допомогти один одному, яку інформацію можемо поширювати і т. д. Сам процес інтегрування не швидкий, досі обговорюються певні ситуації і питання.

LinkedIn прагне і працює над тим, щоб бути єдиною платформою, яка допомагає зростати кар’єрно. Тут стараються охопити всі вікові і соціальні групи. Після купівлі «Лінди» з’явилася можливість проходити технічні і нетехнічні курси. Головні правила компанії: «Members First», «Act like an owner» і «Make shit done». І вони мені подобаються своєю відвертістю. Я їх транслюю так: «Бери відповідальність за свою роботу, наші користувачі повинні мати можливість робити кар’єру своєї мрії».

Дуже подобається корпоративна етика в самій компанії. На мою думку, це поки що найкраще, що я бачила. Одне з головних правил — допомога один одному, адже ми — команда і в нас одна ціль. Зазвичай на кожному проекті є office hours — це коли будь-хто може підійти і попросити допомоги чи роз’яснень з певних питань. Тут швидко вчишся бути командним гравцем, а не соло.

Співбесіди в LinkedIn

Наразі, як представник LinkedIn, я проводжу телефонні та onsite-співбесіди. Можу сказати, що вимоги відрізняються від українських тим, що в нашій країні зазвичай питають про бібліотеки, мови чи специфічні питання з проекту. В США більше питають про алгоритмізацію, як ти вирішуєш проблеми. Дивляться, наскільки ти командний гравець. В Україні орієнтують на соло, а тут розуміють, что великий продукт одна людина строворити не може.

В LinkedIn, як і у всіх великих компаніях Долини, є свій процес інтерв’ювання. Перше — це, звичайно, HR, який перевіряє загальну адекватність програміста. Потім телефонне інтерв’ю. Воно зазвичай триває 45-60 хвилин. Перші 5 хвилин — представлення, наступні 15 — прості теоретичні питання, потім 30 хвилин — 1 чи 2 задачки (зазвичай використовується Skype for interview чи інший online editor), і якщо залишився ще час — то прикінцеві питання (типу, а який фреймворк ви використовуєте, а яка завантаженість).

Якщо пройшов телефонну співбесіду, то наступний крок — onsite. Це зазвичай інтерв’ю з 09:00 ранку до 16:00 вечора, яке складається з 7-ми модулів. Кожен модуль триває 45-60 хвилин:

  1. Алгоритими.
  2. Бачення продукту.
  3. Мова програмування (JavaScript у моєму випадку).
  4. Прагматичне програмування.
  5. Системний дизайн і архітектура.
  6. Обід з менеджером.
  7. І на кінець — hiring менеджер з рандомної інженерної організації.

На всіх модулях є по два інтерв’юери, окрім 6-го і 7-го — там тільки по одному. Модулі 1, 3, 4 — написання коду на дошці з покриттям тестів і дизайном, 5 — діаграми на дошці. Решта — зазвичай проста розмова. Після онсайту кожен інтерв’юер має написати відгук на проходження свого модуля.

Потім йде засідання, де зачитують усі фідбеки і вирішують, давати чи не давати оффер. Якщо оффер не дали, то пишуть відгук, що саме пройшло не дуже добре (наприклад, якщо завалив алгоритми, то так і скажуть — вам треба попрацювати над алгоритмами).

Мій процес (від дзвінка рекрутера до першого дня в компанії) зайняв 4 місяці. Готувалась я за книжкою «Cracking the coding interview» + leetcode.comhackerrank.com.

Наразі я тут працюю вже 2,5 роки і отримала підвищення з software engineer до senior software engineer. Кожен процес підвищення — подання заявки менеджером, фідбеки від команди і інших менеджерів, рев’ю комітів з тестами і документацією — займає від 3 місяців, а якщо з позиції senior до staff — то від 6 місяців. Ти не можеш прийти до менеджера і сказати, що хочеш на вищу позицію. З менеджером постійно йде комунікація.

Щоб отримати підвищення, є три складові: craftsmanship, leadership, execution (кваліфікована робота, лідерство, виконання задач — ред.). Ти дивишся, наскільки ти просуваєшся у цих якостях. Наскільки ти більше береш відповідальності над проектом, за свою частину проекту, за людей, з якими працюєш, чи хороший у тебе код, чи все вчасно зроблене. Коли ти вже наближаєшся до наступного рівня, менеджер збирає пакет, фідбеки з менеджерської сторони, від твоїх колег, дивиться твої найкращі роботи. Кожний перехід має свій регламент. Зазвичай менеджер інформує, який є прогрес, що потрібно вдосконалити, чи потрібно над чимось попрацювати. Чим більша компанія, тим складніший процес.

Як компанія утримує своїх співробітників

Заробітна плата складається з 3-х складників: база, бонуси і акції. Бонуси нараховують раз у рік, базуючись на річній продуктивності (OKRs, oncalls, feedbacks, etc). База може переглядатись і частіше. Акції нараховуються на 4 роки в момент підписання оффера і видаються перший раз після першого року в компанії 25% і по 6,25% кожних 3 місяці. Але розмір зарплати дуже залежить від компанії. На мою думку, найкращу зарплату з великих компаній дає Facebook, найменшу, — напевно, Tesla.

Я народила другу дитину, працюючи в LinkedIn. Ця компанія вважається найкращою в плані відпусток і декрету. Дають 12 тижнів повністю оплаченого parental leave і чоловікам, і жінкам, якщо у вас народилася дитина, коли ви були співробітником LinkedIn. Також дають 8-12 тижнів disability (pregnancy/delivery) leave (у середньому 75% від заробітньої ставки, ці гроші не оподатковуються).

Усім співробітникам надають 2 тижні оплачуваного shut down (відпочинку — ред.): 1 тиждень на День незалежності, інший — на Різдво. Також є нелімітована відпустка: зазвичай люди беруть по 1-2 тижні до кожного shut down. Якщо ти чи твоя дитина захворіли, можна взяти вихідний день чи працювати із дому.

Дуже зручний графік роботи. Наприклад, у нас будинок на околиці Сан-Хосе, і мені їхати на роботу по дві години в одну сторону у звичний для всіх час. Тому я приїжджаю на роботу о 6-й ранку і закінчую о 3-й по обіді, щоб уникнути цього трафіку. Усі мітинги, де я потрібна, закінчуються до цього часу.

Є безкоштовна мережа ресторанів зі сніданками, обідами і вечерями, барісти, спортзали, кімнати для мам, кімнати для сну, маленькі кухні з безкоштовною їжею у всіх офісах і на кожному поверсі (бутерброди, каші, снеки і т. д.), масажний кабінет.

Кожен місяць в п’ятницю є InDay, коли можна займатися своїм проектом чи покращувати свої знання на курсах. Є безкоштовні курси з 3D printing, laser cutting, photo printing, etc.

Медична страховка у всіх великих компаніях однакова. За два тижні коштує близько $900 на сім’ю. Я з них плачу тільки $100 на два тижні за всю сім’ю, все інше доплачує компанія. Але це страховка настільки хороша, що я за свої ускладнені пологи доплатила лише $250. Також у нас є послуги адвокатів. За $5-10 в місяць у тебе є адвокат на 2 випадки в рік. Є страховки життя. За два тижні я плачу за всі страховки (до оподаткування) близько $340. Є внески в пенсійний фонд. У свій приватний пенсійний фонд я відкладаю $500, а компанія доплачує від цієї суми 50%, але максимум $9 тис. у рік.

Підвищення кваліфікації

Вчитися потрібно завжди. Нові мови, нові стандарти. Прийшла в big data — і маєш трішки розбиратися, що це таке. Також до пари глянути на machine learning. Постійно треба, крім досвіду, отримувати нові знання. Я не закінчувала додаткових університетів, але я брала додаткові курси, і в Україні також. На інтерв’ю не було питань щодо моєї спеціальності, бо в мене диплом системного інженера. Це явно не те, чим я зараз займаюся. Але в мене був кращий старт, ніж у випускників Стенфорда, бо в мене багато досвіду. Я знаю, як писати продукт, працювати з менеджерами, з командою. Тут дивляться на те, наскільки ти знаєш, що ти робиш.

Усі компанії, в котрих я підписувала оффер, робили background check. Це не тільки виписка з поліції. Це ще й наскільки ти правдиво себе описав у резюме. Копія диплому нічого не означає, вони роблять офіційний запит в університет, щоб перевірити, що я там навчалася. Також вони дзвонять у попередні компанії, де ти працював останні 5 років. У моєму випадку дзвонили в GlobalLogic, SoftServe, OSF Global Services.

Життя з родиною в Кремнієвій долині

Найскладніше все починати з нуля. В Україні в мене була родина, кар’єра, друзі, знайомі, власна квартира. Тут — нічого. Як і в будь-якому місці, тут є свої плюси і мінуси. Найбільшою перевагою для нас є те, що ми — обоє програмісти — живемо в центрі технологій. Будь-коли можемо поміняти роботу. Мінус — тут дуже дорого. Це одне із найдорожчих місць у світі. Наприклад, приватний дитсадок і дошкільний/післяшкільний догляд — $2 300 у місяць, кредит на будинок + податок + комунальні послуги = $4 100 (в місяць). І це все опісля оподаткування заробітної плати, що в середньому складає близько 35%.

Після народження сина наше життя трішки ускладнилось, але ми справляємося. Розуміємо, що наші діти — це наші проблеми. У нас тут немає батьків чи родичів, які могли б відвести чи забрати дітей з дитсадка, школи. Тому доводиться викручуватися самим. Графік трошки складнуватий, день розписаний буквально по секундах.

Я прокидаюся о 5:00 ранку, готую меншому в дитсадок lunch box і одяг на день, старша снідає та обідає в школі. О 5:45 виїжджаю з дому, о 6:15 я вже в офісі. Чоловік прокидається о 5:30. О 6:20 будить і одягає дітей, о 6:45 відвозить у школу (дошкільний догляд) і їде в офіс. Я о 3:00 їду додому. Там маю годину, яку я можу присвятити собі. О 5:00 виїжджаю по дітей, о 5:45 ми з дітьми вдома. О 6:30 приїжджає чоловік, і до 8:30 стараємося присвятити час тільки дітям. О 8:30 ванні процедури, і кладемо дітей спати.

У нас немає такого, що вся домашня робота тільки на комусь одному. Обов’язки розподілені порівну: чоловік відповідає за чистоту в домі, миття посуди і прання одягу. На мені — готування їжі, годування, вбирання, купання дітей. Домашні дитячі завдання також на чоловікові. Двоє дітей — удвічі більше проблем, тому коли хворіє малий — з дому працюю я, коли хворіє мала — з дому працює чоловік.

Я часто чую від українок, що я погана мама, бо займаюся кар’єрою, а не домом і дітьми. На таке стараюся уваги не звертати, бо ми якісно проводимо час. Наприклад, моя дочка наприкінці своїх 4-х років почала писати і читати. Зараз (5 років минуло у вересні) вона вже переписується зі мною і чоловіком в скайпі, багато читає самостійно і пише нам з чоловіком записки. І оскільки ми знаємо, що в нас мало часу вдень — ми його цінимо ще більше.

Часу на соціальне життя майже не лишається, але нам це не дуже заважає. Ми домашні і можемо спокійно сидіти з кавою і цікавою книжкою. Зараз можу сказати, що ми зробили дуже хорошу кар’єру в США. Чоловік після Verifone перейшов у Googlе. Але це було дуже важко — виховувати дітей, вчитися і працювати.

Що далі

Я не планую найближчим часом іти в іншу компанію чи створювати свій стартап. Наразі я займаюся дуже цікавим проектом з шикарними можливостями за достойну оплату. Кожного тижня я маю розмову з менеджером, кожні два тижні — з senior менеджером про те, що я роблю, чим займаюся, що відчуваю, яким є мій прогрес, як я себе бачу далі. Я відчуваю, що в цій компанії я буду найближчі декілька років точно. Поки що мені всього достатньо. Далі у мене буде більше не написання більше коду, а відповідальності.

LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

А как ты сама оцениваешь, спустя время, пригодилось ли в работе то, что было почерпнуто из Cracking the Coding Interview, leetcode, hackerrank? Или это было нужно исключительно для интервью?

Шикарная статья. Расскажите, пожалуйста, как работали, когда дети совсем маленькие. 3 месяца декрета, вы выходите в офис — с кем при этом ребенок? Сколько стоит помощь по уходу за маленькими детьми? Насколько часто нарушается режим из-за того что ребенок заболел, няне надо уехать, и т.п.?

Гарна цікава і лаконічна стаття. Дякую!

Окремий respect самим батькам до виховання дітей і часу на себе. Такими людьми варто захоплюватися

Як і інші, я вражений. Ви молодці! Гарний приклад подаєте) От такі історії дуже надихають

145 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.
Найбільшою перевагою для нас є те, що ми — обоє програмісти — живемо в центрі технологій.
ми — обоє програмісти

Ключовий елемент оповідання. Коли коло тебе партнер який знає мову, косить стільки ж бабла скільки й ти і має такі самі опції по релокації то життя стає значно простішим, аніж коли коло тебе самовар без англійської та профільної освіти змушений сидіти дома або ходити на курси мови для мігрантів та потім претендувати на низькокваліфіковану роботу.

Удали. Не политкорректно. Я на тебя в СБУмогу написать заявление о разжигании розни

Ну почему претендовать только на низкоквалифицированную работу? Есть очные IT-курсы и онлайн, была бы голова на плечах. Да, вначале надо вложить силы и средства в английский и изучение технологий, и первая работа скорее всего будет «за еду», но как только в резюме появляется американский опыт, то и разговор другой начинается. А во время учебы можно и в Волмарте подработать кассиром.

Да, вначале надо вложить силы и средства в английский и изучение технологий, и первая работа скорее всего будет «за еду»

Поки самовар буде вкладати свій час то герої нашого оповідання вже мортгедж виплатять, отримають пару мільонів бонусами з фаангівських акцій і будуть планувати пенсію.

А кто такой «самовар»?

это жену или девушку он так свою называет. Да лучше быть «самоваром», но ухоженной, чем «косить бабло» , быть бабой-мужиком и при этом зубы, волосы да и сам вид оставляет желать лучшего! ИМХО.

Часть людей просто не хотят идти в IT. Имея на то разные причины.

Я прочитала статью. Сначала я разозлилась «да какого хрена она лучше меня тут», потом я думала о статье несколько дней, пыталась примерить написанное в жизни, как бы мне в таком ритме было. Теперь мне ясно, что не написаны такое моменты, как если болеет автор или ее муж (кто возит детей), как родители посещают праздники в саду, водят ли детей в офис типа родительского дня... Да еще куча моментов, которые я уже домыслила сама. Мне понравилась статья, интересно написано про работу. Мне интересно это как опыт в поиске работы.

Что хотела бы добавить. В комментариях есть ветка про «оба программисты, у них дети, для детей няни, для быта повары и уборщики». Так вот, мы оба программист и околопрограммистка, у нас ребенок. Он ходит в сад, я его вижу по 3 часа в день. Не буду описывать момент зарплат — для нашего места проживания (Украина) довольно высокие, я бы сказала почти столичные. Я работала до беременности, немного во время, после родов до 3-х месяцев и с 9 месяцев и по сей день. Как ребенок пошел в сад (2 года), учусь далее по фронт-енду. Что я хочу сказать. Думаете, я его отдала, чтоб не мешал? Чтоб я его видела по 3 часа в день? Нет, им нужна социализация. Чем раньше это настанет, тем более самостоятельным будет ребенок. Да, если у меня есть возможность, я забираю его пораньше. Но в сад он готов был идти в 1.5 года — не отлипал от ворот сада и часто забегал туда, поджидая у калитки. Я наблюдала, как далеко он готов был добежать и как долго находиться между детей. Ребенок хотел к детям. И второй момент, о котором я хотела сказать в комментарии — 3 года декрета — это, черт возьми, много. Не работай бы я, не читай бы я статьи в декрете, кем бы с работала после 3-х лет простоя? В ИТ меняется и появляется все очень быстро, по фреймворку в день так сказать. Теперь давайте вспомним, что в США декрет то 4 месяца + неоплачиваемые недели для родителей. И это круто. Ты за 4 мес просто на максималках с ребенком. На работе ты «пуля» — чтоб прийти пораньше к ребенку. Твоя продуктивность 100%, потому что хочешь успеть больше за меньше времени. Но момент близости с ребенком можно продлить дома — кормление, сон вместе, игры... Я работаю из дома и будучи с ребенком постоянно вместе, вижу, как он потихоньку манипулирует мной «а чо, можно ж, мамка рядом, никуда не денется» или «это ей надо в магазин, чего ногами идти, пусть на руках несет». Став садиковским парнем, он позволяет мне работать при нем (ранее было невозможно, привлекал внимание как мог), самозанят достаточное время, чтобы я могла сосредоточиться на своем деле...

Теперь я сомневаюсь, добавлять комментарий или нет, просто я люблю ПОГОВОРИТЬ ПРО СВОЕГО РЕБЕНКА. Шучу. Хотела привести пример, что работающая мама — продуктивная мама. Да, бывает усталость, накапливается иногда, но есть разные пути ее снятия, вплоть до выходного в среду, понимаете? Да, еще есть спорт и хобби, но это уже другая история. Спасибо.

Сначала я разозлилась «да какого хрена она лучше меня тут»

лучше хотя бы тем что не пишет коменты на 2 экрана а работает :-)

Такое впечатление, что вы оправдываетесь... только непонятно перед кем.

Да, записала огромный коммент, чтоб оправдаться на доу.

А чи не могли б Ви, будь-ласка, написати, яким чином в робочі дні знаходите час на спорт і хобі? Дитина в цей час з нянею, татом, чи бабусею? Якщо з татом, то яким чином час на спорт і хобі в робочі дні знаходить тато?

Если ребенок в саду, то спорт каждый день с (15)16 до 17. Если не в саду, то он чаще со мной и я занимаюсь дома, а он где-то рядом. Папа на тренировки после работы. Но на выходных мы весь день проводим вместе, очень редко кто-то куда-то сам уходит. Ребенка берут бабушка и дедушка раз-два в неделю. Путешествия с ребенком, бывает, что без, тогда он с бабушкой.

Ну, якщо вид спорту дозволяє зайнятися ним в присутності дитини, або дитина в садочок ходить регулярно, то такий вид спорту ще можна поєднати з вихованням дитини і роботою. Хоча в мене навіть присідати пістолетиком, не допомогаючи собі руками, поруч з дитиною не виходить — вона на мене одразу ж залазить, і присідати пістолетиком без допомоги рук стає значно важче. Звісно, я сам винен, що дозволяю заважати, але дуже шкода малу дитину, їй же також хочеться взяти участь у тренуванні. А от як зайнятися, наприклад, волейболом, не передоручивши догляд за дитиною няні, бабусі чи дружині, я, наприклад, не знаю.

Гарно написано, успіхів Вам в роботі.

Меня всегда смущает это

Кожного тижня я маю розмову з менеджером, кожні два тижні — з senior менеджером про те, що я роблю, чим займаюся, що відчуваю, яким є мій прогрес, як я себе бачу далі.

и это

Кожен процес підвищення — подання заявки менеджером, фідбеки від команди і інших менеджерів, рев’ю комітів з тестами і документацією — займає від 3 місяців, а якщо з позиції senior до staff — то від 6 місяців. Ти не можеш прийти до менеджера і сказати, що хочеш на вищу позицію. З менеджером постійно йде комунікація.

и это

Усі компанії, в котрих я підписувала оффер, робили background check. Це не тільки виписка з поліції. Це ще й наскільки ти правдиво себе описав у резюме. Копія диплому нічого не означає, вони роблять офіційний запит в університет, щоб перевірити, що я там навчалася. Також вони дзвонять у попередні компанії, де ти працював останні 5 років. У моєму випадку дзвонили в GlobalLogic, SoftServe, OSF Global Services.

ну и плюс ко всему сам «классический процесс интервью по LeetCode і «Cracking The Coding Interview» и как результат общий принцип подтверждается и сказанный не мной все эти компании «ищут» отнюдь не «технических специалистов» но вполне конкретно и целенаправленно «корпоративных людей корпорации» со всеми этими корпоративныеми фишками «процесс на 6 месяцев» и «еженедельный разговор с менеджером и ежедвенедельный со старшим менеджером» (к) (тм) корпорации ищут конкретно людей которые бы б всё это вытерпели да впрочем и вообще считали бы б это вполне нормальным и платят соотв. за это а вовсе не за «экстремальные технические навыки».

Таковы реалии «специфичного рынка» но лично я всё больше со всё большим подозрением начинают относится к «бывшим людям Корпорации».

ЗЫ: каждую неделю с менджером... (междометие по вкусу) я бы б так не смог.

Ми приїхали за L1/L2 візами (внутрішньофірмовий переїзд). Тому в мене не було можливості працювати офіційно

Разве по L2 нельзя работать ?

і потрібно було чекати на work permit (дозвіл на роботу)

только после получения аппрува EAD

Ти крута!:-) Так тримати! Особливо приємно, що це пише дівчина:-)

Почала як фрілансер ще у 2008-му. Тоді це не було мейнстрімом.

начал в 2007 и тогда это уже было мейнстримом

Так, зараз у героїв статті небагато часу на свої захоплення у робочі дні, але я думаю, що після виплати кредиту на житло щомісячну суму, яка вивільниться, можна буде витрачати на оплату найманих працівників, які будуть підтримувати чистоту в будинку, готувати їжу, можливо, навіть відвозити дітей в школу.
Я чув, що в Долині ціни на будинки стартують від мільйона доларів, при оплаті 4000 за місяць за 250 місяців сума за будинок має бути виплачена, це не так і багато — всього двадцять один рік. Ну, дітей в школу до того часу, мабуть, уже не потрібно буде завозити — діти стануть дорослими і будуть самостійно добиратися до школи чи університету.
Але якось сумно виходить — 21 рік жити без можливості зайнятися своїми хоббі в робочі дні. Хоча, можливо, в Лінкендіні та Гуглі герої статті в робочий час не лише працюють, а й знаходять якийсь час на свої захоплення — адже всім відомо, скільки всього різноманітного є в офісах таких компаній. А може, їх робота і є їх захопленням — тоді їм дійсно пощастило. Хоча ні, не пощастило, вони своєю наполегливою працею досягли свого щастя.
Щоправда, який дійсно є недолік у знаходженні на такій великій відстані від Батьківщини, це, звісно, неможливість обійняти своїх родичів — братів, сестер, батьків. Так, звісно, можна прилітати додому у відпустку, але все одно відвідувати родичів, живучи в США, важче настільки ж часто, як при переїзді у Київ чи Львів.

Миллион за дом в пустыне... все ради того чтобы быть ближе к работе

Так це, мабуть, і не близько до роботи — мільйон там дешевенькі будинки коштують.

Як і інші, я вражений. Ви молодці! Гарний приклад подаєте) От такі історії дуже надихають

Гарна цікава і лаконічна стаття. Дякую!

Окремий respect самим батькам до виховання дітей і часу на себе. Такими людьми варто захоплюватися

Дякую за статтю, дуже цікаво ))

Сім‘я, робота, кредит... ви хоч подорожуєте? Те чого я боюсь найбільше — це бути прив‘язаним до теперішнього місця

Шикарні можливості — це працювати все життя і бачити як діти дорослішають по 3 години в день?

Дуже радий, що ви розказуєте, але виходить якось однобоко. Які у вас плани на майбутнє, чи є якісь челенджі?

Апдейт: писала журналістка, тому мої питання в пустоту.

Предполагаю, что что-то типа «Все ради детей, чтобы они жили лучше». Как-то так, видимо. У всех разные приоритеты. Кто-то жертвует «сегодня» ради «завтра», а кто-то нет.

Скорее всего детей они ещё видят каждый викенд и по праздникам, но в принципе так оно в жизни и получается, что чаще ты детей не сможешь видеть, дети то в садике весь день, то в школе большую половину дня

но в целом они молодцы, рискнули всем и теперь пожинают плоды :)

p.s. мне аж стыдно в такие моменты, что я жалуюсь — мне не хватает времени и не могу устроиться на работу в ИТ, а люди как-то совмещают работу, учёбу и детей растят..

Шикарні можливості — це працювати все життя і бачити як діти дорослішають по 3 години в день?

а как по другому, карьера домохозяйки?

У кожного свої уявлення про шикарні можливості. Для когось, як для героїв статті, це можливість працювати у кращих компаніях світу, творити продукт, яким користуються мільйони користувачів.
Для когось шикарні можливості — це мати змогу купити власне житло не за 21 рік (21*12*4000 ~ мінімальна ціна на житло в долині), а за 5 років, мати змогу наймати прибиральниць, які будуть тримати будинок у чистоті, нянь, які забиратимуть дітей з дитячого садочка, персональних кухарів, які готуватимуть їжу для сім’ї, дитячий садочок, в якому дитину годують і куди ланч бокс готувати не потрібно, пішу доступність і до садочка, і до школи, можливість мати час на свої захоплення не лише на вихідних. Скільки людей, стільки і уявлень про шикарні можливості

Для когось шикарні можливості — це мати змогу купити власне житло не за 21 рік (21*12*4000 ~ мінімальна ціна на житло в долині), а за 5 років, мати змогу наймати прибиральниць, які будуть тримати будинок у чистоті, нянь, які забиратимуть дітей з дитячого садочка, персональних кухарів, які готуватимуть їжу для сім’ї, дитячий садочок, в якому дитину годують і куди ланч бокс готувати не потрібно, пішу доступність і до садочка, і до школи, можливість мати час на свої захоплення не лише на вихідних.

И много Вы таких примеров из жизни знаете?) Возьмём именно семьи, где есть программист(ы) — я даже не говорю про среднюю украинскую семью.

Ну, наприклад, у родинах, де чоловік працює, а дружина — не працює, дружина виконує обов’язки няні, персонального кухаря та прибиральниці. Садочок та школа на відстані пішої доступності від місця проживання для Києва — доволі поширене явище. Або, наприклад, якщо теща або свекруха живе з подружжям, то обов’язки персонального кухаря, прибиральниці і няні виконує теща чи свекруха.
Тож у дружин програмістів, які мешкають в Україні і збирають на власне житло, з’являється доволі широкий вибір:
1. Кар’єра домогосподарки.
2. Кар’єра по спеціальності із присутністю в помешканні тещі чи свекрухи.
3. Кар’єра по спеціальності з життям, як у героїв статті — тягти на собі і домашнє господарство, і роботу.
4. Кар’єра програмістки — ну вже з двома заробітними платами програмістів в Україні родина точно повинна змогти найняти і няню, і домашню робітницю, і їжу на замовлення купувати. Хоча дійсно, не знаю жодної родини, які наймають і няню, і домашню робітницю, і персонального кухаря. В одного з колег дружина теж програміст, але я не запитував, чи наймає він якийсь персонал, мабуть ні, бо ні разу не говорив про таке.
От яка можливість відкривається у героїв статті через 21 рік — продати своє житло за мільйон доларів, повернутися в Україну і жити, як сир у маслі, на цей мільйон. Але їх діти навряд чи захочуть їхати в Україну. Тому їх дітей в цьому випадку чекатиме така ж доля, як і у них — 21 рік платити іпотеку.

То есть, примера из жизни у Вас нет. Собственно, к чему я и подвожу — все удивляющиеся их выбору подходят с точки зрения идеализированных крайностей, которые от реальной жизни чаще всего далеки.

Так, немає. Можливо, хтось на форумі знає такі подружжя? Якщо ніхто не відпишеться, то виходить, що я помилився, думаючи, що в Україні пара програмістів наймає няню, домашню робітницю і приватного кухаря.

Знаю как минимум одну пару синьоров. Две няни, путешествия, спортзалы, помощь другим людям, двое детей, крутая машина из салона и все это за зп мужа. Жена тратит свои 3к+ по своему усмотрению. Это в Украине
Автор статьи большая умница. Успехов ейи семье

Дякую за допис — тепер у мене з’явилася надія, що, можливо, і я колись так житиму, адже все перераховане — за заробітну плату лише одного чоловіка.
Звісно, дві няні це менше найманого персоналу, ніж няня, особистий кухар та прибиральниця, але знання того, що «живуть же люди» зігріває надією на краще життя.

Так на форуме ж есть такой пример ±

Уточните, плз. Если это тот пример, который «тётя, которая помогает мне жить», то масштабы немного другие всё же). Одно дело — нанять иногда кого-то поубирать или няню, и другое — персональные няня/уборка/готовка постоянно с практически полным отказом от бытовухи.

Я не отслеживаю но судя по постам что-то похожее у Марины Косенко.

Значит, мы говорим об одном и том же. Собственно, вне зависимости от профессии — если доходы семьи позволяют, так и нужно поступать, чтобы себя разгружать. Но вряд ли 100% отказ от бытовухи — это реальный кейс).

Ну, наприклад, у родинах, де чоловік працює, а дружина — не працює, дружина виконує обов’язки няні, персонального кухаря та прибиральниці. Садочок та школа на відстані пішої доступності від місця проживання для Києва — доволі поширене явище. Або, наприклад, якщо теща або свекруха живе з подружжям, то обов’язки персонального кухаря, прибиральниці і няні виконує теща чи свекруха.

мсье вероятнее всего теоретик?

Ні, практик. Так вийшло, що не виходить організувати відвідування дитячого садочка моєю донькою через часті застуди, тож дружина виконує обов’язки няні, персонального кухаря та прибиральниці — найняти трьох різних людей для цього, та ще й збирати при цьому на житло моєї заробітної плати не вистачить.
Моя мама-пенсіонерка виконує обов’язки персонального кухаря та прибиральниці в мого брата (не програміста). Можливо, і обов’язки няні виконувала б, але в нього ще немає дітей.

де чоловік працює, а дружина — не працює, дружина виконує обов’язки няні

некоторые дружини вешаются от такой жизни

обов’язки няні, персонального кухаря та прибиральниці

 — обов’язки трьох різних найманих працівників.
При цьому ці обов’язки нікуди не зникають після того, як дружина йде на роботу, їх все одно потрібно комусь виконувати. Добре, коли заробітна плата одного лише чоловіка дозволяє найняти цих трьох людей, в цьому випадку дружина має змогу працювати для власного задоволення. Теж непогано, коли заробітна плата дружини дає змогу оплачувати ту частину з оплати праці цих трьох найманих працівників, на яку не вистачає заробітної плати чоловіка. Але зазвичай, якщо дружина йде на роботу, ці обов’язки виконуюють або, в кращому випадку, напополам чоловік з дружиною, або, в гіршому випадку, все та ж дружина, яка після роботи ще й обов’язки цих трьох людей виконує, або теща чи свекруха.

Шикарні можливості — це працювати все життя і бачити як діти дорослішають по 3 години в день?

А разве не у всех так?) Или у всех пассивный доход?

Не у всех. Я фрилансер. Зарабатываю не меньше других, при этом имею время на отдых, спорт, поездки и работа у меня интересная. DSL языки это гораздо интеллектуальнее, чем формочки рисовать.

Я за семейный людей имел ввиду. В любом случае все сводится к «работа и дети по вечерам по 3 часа в день».

По 3 години це ще й багато.

С каких хренов? Работаешь шесть часов в день, на дорогу время не тратишь — вуаля

Вот каким образом у вас 6-часовой рабочий день выходит по деньгам как и 8-часовой? Я молчу про то, что в любом случае самые серьезные вакансии закрываются исключительно работниками «в офис».
За дорогу согласен, правда, к примеру, я живу в 20 минутах пешком от работы, поэтому особо затрат на дорогу нет, такая себе ежедневная полезная зарядка в виде прогулки.
Фриланс вообще отдельная тема, я пробовал, даже какой-никакой аккаунт есть на upwork с отзывами, ужас для меня это. Мне как минимум нужно общение с коллегами. В общем работать из дома — это не каждому подходит + нужна сильная самодисциплина.
Ну и смысл не меняется — где то вы сэкономили 2-3 часа (уверен, за счет уменьшения заработной платы, либо за счет обмана работодателя, это я про 6-часовой рабочий день). А по сути — всё так же как у всех, день отработали — вечер на себя (либо семью, для семейных). Просто у кого то на час больше, у кого то меньше.

Секрет прост: дорогой час и продуктивность

А кто сказал что ваш час дороже чем у условного синьора, который работает за 5к?
Я к тому, что вы просто уменьшили себе рабочий день на 2 часа, не более. Работая 8 часов — вы будете получать в месяц больше. Поэтому все таки — просто уменьшили рабочий день, за счет уменьшения зп.

А зачем мне больше, если я могу потратить время на обучение и в результате будет все равно больше?

А зачем мне больше, если я могу потратить время на обучение и в результате будет все равно больше?

Я не противник вашего подхода, всего лишь подчеркнул что вы просто уменьшили свой рабочий день за счет уменьшения дохода, вот и все. Смысл в том, что вы эту позицию как контраргумент к моей фразу про «целый день работать, вечером дети» приписали. Призываете всех работать по 6 часов?)
Я к примеру (сейчас!) не против работать 8 часов ежедневно, доход сейчас у меня на одном из первых мест, потому что семья и тд. Я лучше лишние 2 часа в день поработаю и лишний раз куда то слетаю. Раньше, когда совсем юным был, постоянно сверх работы еще фрилансил, сейчас уже я действительно лучше по другому это время использую, вместо того, чтоб заработать доп. копейку

А если работать 12-14 часов, так можно ещё больше зарабатывать.
Поспал — поработал — поспал — укралвыпилвтюрьму поработал.
Только смысл.

Смысла никакого, просто Владимир привел свой 6часовой рабочий день как аргумент к чему то. Есть какие то нормы в мире, сейчас это 8часовой рабочий день. Можно работать и 6 и 4 и 2, каждый выбирает для себя. Я просто подчеркнул, что Владимир просто уменьшил свой рабочий день, за счет снижения заработка, не более. Я не сторонник и не противник такого подхода, жизнь у нас одна, каждый живет как хочет

Я думаю можно работать 5-6 часов удаленно и не уменьшить заработок. Но только получается это не у всех. Тут главный вопрос как дорого вы себя продали и были ли те, кто готов был купить Вас за такие деньги.
Например я каждый рабочий день трачу ~1.5 часа на дорогу в обе стороны, а это за неделю почти целый рабочий день. Плюс хотя бы пару часов в неделю на разные встречи по фирме. Если работать продуктивно и не отвлекаться, то вставая в 6 утра, можно заканчивать рабочий день в 13-14 часов дня. И дальше иметь время (6-7 часов) на развитие/семью/хобби/спорт.
Лично моя цель на будущее, это уменьшение затрат времени на работу и увеличение при этом количества денег и свободного времени, которое я бы применял так как я хочу, а не так как нужно. Ну и конечно же выход на пенсию как можно раньше.

А, понятно. Вот когда появятся дети, то время на

отдых, спорт, поездки и работа у меня интересная.

уменьшится в разы :)

Не у всех. Я фрилансер. Зарабатываю не меньше других, при этом имею время на отдых, спорт, поездки и работа у меня интересная. DSL языки это гораздо интеллектуальнее, чем формочки рисовать.

И сколько часов день ты уделяешь своему ребенку?

А разве не у всех так?)

Не у всех — некоторые заботятся о финансовой независимости в 40 лет.

все относительно. не ходить по ресторанам до 40 лет? я на это не готов подписываться

А где по-другому? Я, например, своих родителей видел только вечером и по выходным, они были обычными инженерами. И в Украине люди пашут с ура до ночи, чтобы заработать. А быть привязанным к одному месту: живя в Америке они все равно увидят больше, чем живя в Украине.

Шикарная статья. Расскажите, пожалуйста, как работали, когда дети совсем маленькие. 3 месяца декрета, вы выходите в офис — с кем при этом ребенок? Сколько стоит помощь по уходу за маленькими детьми? Насколько часто нарушается режим из-за того что ребенок заболел, няне надо уехать, и т.п.?

Завалили не удобными вопросами))

Почему вопросы про уход за детьми неудобные? :) Это же часть обычной жизни. Хотя, я так поняла, раз журналист писал, то автор не отвечает на вопросы читателей :)

Гарна стаття! Надихає! І хто там казав, що жінки кодять гірше!? Молодці і + за фото у вишиванках!

Честно говоря я впечатлен! Во первый уважения таким девушкам, а во вторых я, со своей стороны просто в шоке от того как продуктивно идет у вас работа( можно сделать вывод из статьи), не смотря на кучу забот и мне кажется частичного недосыпа.

Да, когда оба в семье программисты, то жить намного легче)
Думаю если бы один в семье не работал, то все было бы не так радужно.

Дуже добре, що є такі люди, які мають вільну годину на день та роблять Лінкедін, який мені допомагає знайти роботу, від якої я можу мати 5 вільних годин на день. На пенсиї, здається, будемо почуватися однаково )

на пенсії вона буде мільйонеркою з чудовою медичною страхівкою, а ФОП буде мати пенсію 800 грн з українською медициною. Думаю якраз на пенсії і буде добре видно різницю))

Якщо вона не переїде в 40 років керувати якимось стартапом до, наприклад, Сіетлу та залишиться в Долині, то з мільйонів у неї буде тільки будинок (що теж непогано). Можливо, 0.001% акцій щось приноситимуть. Але передувсім я мав на увазі пересічного европського девелопера. Є люди, які можуть у хочуть робити лінкедіни. Доволі корисну річ. Але брати приклад усім? Ні, дякую!

Доречі, я навідь знаю, яким чином ці мільони з’являються. Сьогодні додаток Лінкедін відмовився працювати без оновлення. Оновлення неможливе, бо стара iOS. Стара іОS, бо старий та затишний iPad. Я не хочу оновлювати таблет. Цей мене цілком влаштовує. Вочевидь їх метрики підказали їм, що від таких як я, вони повинні позбутися. Між іншим я не бачу привіду скачувати 150 МБ за дві панелі, та аргументів, чому не може існувати API старших версій. Нас вчили, що кожен клієнт важливий, тому мають існувати усі версії API. Вочевидь нова генерація ефективних менеджерів міркує інакше.

Вы, наверное, не бэкенд разрабочик. На всяких случай схожу за попкорном.

Не датабазер? Нет. Это скучно. С точки зрения слоя подготовки данных и принятия запросов нет никакой проблемы сохранить уже работающий, отлаженный слой на менее мощных инстансах. Им не нужно. Так они слона не продадут. Те, кто покупают, не цепляются за старые айпэды.
ЗЫ Если у них выбор цвета кнопки происходит полгода, то такое важное решение, как отключение старых клиентов, не принималось только потому, что лень поддерживать или тяжело приделать адаптеры.

Мне показалось вы не сталкивались с проблемой поддержки нескольких версий API и добавлением/расширением функциональности. Поэтому вам и не понятно зачем убивать старые версии.

Вы думаете, Фейсбук мало добавляет/расширяет функциональность? Я не вспомню, сколько лет назад я согласился вытянуть сумасшедшие 200 МБ за две панели последний раз.
Вы понимаете, что определенная версия API, это готовый контракт. Он не может быть изменен. Я не понимаю, почему у Вас в проектах считается допустимым менять что-то в старых версиях API

контракт

Вы их API дёргаете через iOS-приложение в своём продукте?)) Какой тогда «контракт» может быть? Нет интеграции API — нет SLA.

Вочевидь їх метрики підказали їм, що від таких як я, вони повинні позбутися.

Оно, может, и обидно, но

кожен клієнт важливий

Это не Ваш (наш) случай же.

Я не вспомню, сколько лет назад я согласился вытянуть сумасшедшие 200 МБ за две панели последний раз.

мсье живет глубоко в деревне и обновления «вытаскивает» сугубо по edge?

Ребятки, это какой-то ***здец. В мое время в 200МБ вмещалась вся операционная система с ее хламом, офисный пакет, средства разработки и все необходимые для работы программы. Какого, прошу прощения, хрена, мобильный UI для социалочки весит больше? Что вы туда пихаете?

Так наш ФОП також вийде на пенсію мільйонером, при цьому маючи більше грошей, ніж той, хто переїхав у Долину. Дитячий садочок за 2300$ на місяць — це капець як дорого.

На какую пенсию? Государственной не будет, а частные фонды в Украине как-то не оч пользуются популярностью.

Маю на увазі пенсійний вік.

власне щоб мати мільйон треба 40 років відкладати щомісяця по 2к, я не бачу багато айтішників які таке собі можуть дозволити. Можна погратись звичайно з банками і відсотками але не думаю що це сильно змінить баланс

Середній сіньор з 3к може відкладати 2к.

щоб мати мільйон треба 40 років відкладати

))

Та просто порівняння. Якщо задатися цілью, то в нас швидше назбирати.

може можна а може й ні, діти і їхнє навчання і житло не дадуть тобі накопичувати гроші доволі тривалий час. Знову ж таки в Україні зберегти накопичення штука непроста. Та й з ростом доходів люди мають тренд і тратити більше. Тому по факту більшість ФОПів айтішних будуть жити на 800 грн пенсії або працювати до смерті. І це реалії.

Тобто ви вважаєте, що наші ФОПи все проїдять?!

Так.

За моїми спостереженнями, у 95% ФОПів, в якості накопичення «капіталу» — це хіба-що нерухомість.

Та подивіться на своїх колег — серед них не так мало тих хто живе від зп до зп.

при цьому маючи більше грошей, ніж той, хто переїхав у Долину.

Ні, навіть з врахуванням дорожчих цін (і дуже дорогої нерухомості), в Долині залишається більше «на руках».

Хоча і вимоги там вищі.

Можете надати приблизний розрахунок? Бо в мене виходить так (для зп 120000$):
зп на руки: +6.9
оренда: −2.6
інтернет, електрика, телефон: −0.2
їжа: −0.6
------
залишок: 3.5

А якщо врахувати дитячий садочок за 1.5, то взагалі буде сумно.

їжа: —0.6

То якщо нікуди не ходити і готувати суто вдома. Кава+обід навіть в офісних кафешках вийде баксів 15 в день мінімум. 22 робочі дні це вже більше 300 :)

оренда: —2.6

Це включаючи авто?

А де страховка?

Я взяв все по мінімуму. Те, що в будь якому випадку треба заплатити. Страховка, обід, спортзал можуть бути за рахунок роботодавця.

залишок: 3.5

В Україні у багатьох ІТшників весь дохід складає 3.5.

Щоб на руках залишалось 3.5, то потрібно мати «брутто-дохід» хоча б в 5. А це вже третя квартиль розподілу компенсацій для більшості позицій в Україні.

зп 120000$)

Наскільки я орієнтуюсь, то це не сама велика ЗП для Долини.

Наскільки я орієнтуюсь, то це не сама велика ЗП для Долини.

Більшу відразу мало де дауть

Так и в Украине люди не устраиваются сходу на 5к

Щоб на руках залишалось 3.5

3.5 це ж тільки після базових витрат

то потрібно мати «брутто-дохід» хоча б в 5

ні, це десь 4.3 (0.4 оренда, 0.4 їжа)

Навіть 4.3 уже мало де дають :)

Ось і виходить, що «стартова» ЗП в Долині після базових витрат дає «в залишку» скільки ж, скільки далеко не стартова в Україні.

Ось і виходить, що «стартова» ЗП в Долині після базових витрат дає «в залишку» скільки ж, скільки далеко не стартова в Україні.

тіпо «стартову з.п. у долині» добитися так само легко як і «далеко не стартову» в Україні? ))

чо же ж тоді самі мерикоси всі в долину не насиплються?

тіпо «стартову з.п. у долині» добитися так само легко

Ні, я ж сам писав про:

Хоча і вимоги там вищі.

а якшо в мене 4.3 але я не в долині мені шо дєлать?

мір во всьом мірє і шоп ніхто не уйшов безнаказанним!

Чтобы лето не кончалось, чтоб оно за мною мчалось

«теперь я люблю деньги» (к) (тм)

120к — це не стартова, а зарплатня рівня senior. Плюс є додаткові витрати, які в штатах в рази дорожчі, ніж у нас. Наприклад, як вам навчання в коледжі за 20к-40к на рік?

це ж мабуть залежить де, в долині мабуть стартова більша, а десь в орегоні мабуть і сіньйори не всі мають

а десь в орегоні мабуть

так там окрім Портленда і нема же ж більш нічо ))

ЗЫ: хоча ні зачекай ну тобто так окрім Портленда такі да але там ото Гіллсборо і трамвай у них там кльовий дуже тут на доу навіть тема велика була я знадав! там у них гніздо тіко не помню хто )) та шо Орегон рулить!!!

Все нормально у Орегоні мають. 140к на інтелі це мало? ;)

всі? зі старту? чи деякі сіньйори?

Ти писав не всі сіньори в Орегоні мають 120к. Я як приклад навіть що є 140к

А как ты сама оцениваешь, спустя время, пригодилось ли в работе то, что было почерпнуто из Cracking the Coding Interview, leetcode, hackerrank? Или это было нужно исключительно для интервью?

ееее, я ждал этого комментария :D

Надо больше фоток в вышиванках

Хорошая статья, НО!
Долина «Кремниевая», а НЕ силиконовая. Это два разных слова в английском, хотя похожи:
Silicon — кремний
Silicone — силикон. Сами знаете для чего он используется ;)

Долина «Кремниевая», а НЕ силиконовая.

Ой ли?

спасибо, исправили в статье.

НО!

Русскоязычные «местные» в Долине используют название «силиконовая», что уже можно считать традиционным названием.

Кремниевая — это академическое название, которое используют больше у нас.

Так можно легко дойти до результата в рассказе про «Масло Ох...ое».

а ти казав азіатку треба брати

Дуже зручний графік роботи. Наприклад, у нас будинок на околиці Сан-Хосе, і мені їхати на роботу по дві години в одну сторону у звичний для всіх час. Тому я приїжджаю на роботу о 6-й ранку і закінчую о 3-й по обіді, щоб уникнути цього трафіку. Усі мітинги, де я потрібна, закінчуються до цього часу.
О 5:45 виїжджаю з дому, о 6:15 я вже в офісі.

Не совсем ясны вот эти 2 пункта. Или это по пробкам 2 часа, а в 6 утра можно за 30 минут? А так, статья классная) вы молодцы)

Это те самые пробочные проблемы, с которыми Маск борется тоннелями.
В Киев приехать проще около 6 утра и уехать в 16, чтобы не видеть эту адовую тягнучку.

Дякую, дуже мотивуюча історія.
Скажіть будь-ласка, чи розглядаєте купівлю нерухомості в Долині, з’їдає ж до чорта грошей..
Також цікаво було б взнати який відсоток від зарплати складають акції ( якщо це не порушення NDA:) . Чи справді вони виступають золотими наручниками для працівників?

В теме про Amazon писали, что у них на SE II можно иметь порядка 150к в год деньгами и 150к акциями. Т.е. достаточно хорошо.

наскільки я розумію, то автор вже купили будинок

кредит на будинок + податок + комунальні послуги = $4 100 (в місяць).

В Linkedin брекеты на t3/t4/t5 (SWE/Sr SWE/Staff SWE) офферы: 180-250 / 200-300 / 250-450. Изначально где-то 25% стоки. Чем выше тайтл и чем дольше в компании тем больше процент стает, обычно к стафу процентов 60+ будут стоки. Но не совсем понятен вопрос, стоки в публичных компаниях как обычный кеш, ты можешь практически всегда их продать.

Но не совсем понятен вопрос, стоки в публичных компаниях как обычный кеш, ты можешь практически всегда их продать.

Вопрос был, скорее всего, об unvested части )

Угу, я про про те що незавестилось питав. Дякую за інфу, купа грошви, як не крути.Шкода що в нас це ще не мейнстрім, імхо, якщо б було, стрибків на +500 було б на порядок менше, і мотивації перфомити більше.

Не уменьшилось бы ) Просто +500 изменились бы www.inc.com/...​enure-silicon-valley.html Думаю, что в наших компаниях сравнимый средний tenure

Я бачив цю статтю..Хз-хз, мені здається шо у всіх хто в Долині -поголовно синдром FOMO. З того що я помічав , в основному таки валять не на іншу галєру з гарною назвою, а в старт-ап або шось своє мутять.

Ну, старт-ап ещё не значит, что меньше денег предлагают, а вполне наоборот может быть. Свое организовывать — это, скорее, промежуточный этап с учётом того, что до 90 процентов стартапов прогорают. Разве что достигли FIRE) а так что на реддите, что на blind, что на hn часто пишут, что promotion process is broken и что проще warm up your leetcode skills и пойти через дорогу))

https://www.levels.fyi там есть разбивка TC по кэшу, бонусу и RSU.

Чи справді вони виступають золотими наручниками для працівників?

Зависит от твоих навыком переговорщика и умения продать себя. Не раз встречал варианты, когда новый работодатель мэтчит незавещенную часть

Шикарний лінк, давно шукав.
Не знаю чи байка чи ні але знайомий розказував, що коли його бос свалював в іншу кантору, а в поточній мав стоків на 600 ка, завестились тіки 100, решта згорить якщо звільниться. Ну він і пішов просити на авось , мол шо втрачати, щоб дали всі 600. І таки дали всю суму з барського плеча. Наглість- друге щастя..

Подписаться на комментарии