Українське ІТ в 90-ті та на початку 2000-х: перші офіси компаній

На початку 2000-х років в Україні вже було засновано зо два десятки ІТ-компаній з ТОП-50 найбільших. Сьогодні в цих компаніях працюють тисячі спеціалістів, давайте подивимося, з чого вони починали свій шлях в ІТ.

На жаль, в деяких компаніях не зберіглися фотографії тих часів, але дещо все ж таки нам вдалося зібрати.

ELEKS

27 років на українському ринку
Спеціалістів (станом на липень 2018): 1 178

Компанія ELEKS Software ltd була заснована у 1991 році для виконання замовлень великих енергетичних підприємств. На той час ELEKS орендував невелику (36 м2) кімнату в п’ятому корпусі «Львівської політехніки». Там працювало близько 14 осіб.

На початку 2000 року компанія переїхала у приміщення на Заводі телеграфної апаратури та зайняла увесь 7-й поверх одного з цехів. Кількість працівників зросла з 13 до 34 осіб у 2000-му році, а у 2003-му в команді було вже 85 спеціалістів, і компанія переїхала в новий офіс, що знаходиться по вулиці Науковій.






Infopulse

27 років на українському ринку
Спеціалістів (станом на липень 2018): 1 751

Infopulse був заснований у 1991 році двома друзями Олексієм Сіговим та Андрієм Анісімовим (випускниками КНУБА). Компанія почала відразу робити проекти в Україні, але незабаром отримала першого замовника у Франції, з якого і розпочала свою міжнародну діяльність. Далі були проекти для Німеччини, Голландії, Скандинавії, США, Бельгії і т. д.

За перші десять років існування Infopulse виріс до 100 спеціалістів. За другий десяток сягнув 1000. Зараз компанія налічує майже 2000 людей, а засновники компанії працюють на посадах President та CEO.

Ділимося фотографіями з нашого архіву за 2004 рік.








SoftServe

25 років на українському ринку
Спеціалістів (станом на липень 2018): 5 379

Компанія SoftServe була заснована у 1993 році у Львові. Першим клієнтом SoftServe стала компанія «General Electric», над проектом якої спочатку працювало всього декілька людей. Все почалося з оренди одного стола в інкубаторі при «Львівській політехніці», потім команда переїхала до однокімнатної квартири, далі до трикімнатної. У 1996 році відкрився перший повноцінний офіс на Володимира Великого. На той час в компанії працювало близько 15 співробітників.






NIX Solutions

24 роки на українському ринку
Спеціалістів (станом на липень 2018): 1 610

Історія NIX Solutions веде свій відлік з класичного «гаражного» проекту: в 1994 році компанія розробляла електронну базу даних комерційних пропозицій для українського ринку, а команда складалася з трьох чоловік.

Уже в 1997 році NIX Solutions вийшла на міжнародний ринок як вендор IT-послуг. Це стало можливим завдяки роботі команди з 15 осіб, багато з яких сьогодні представляють топ-менеджмент компанії.




InfoReach

20 років на українському ринку
Спеціалістів (станом на липень 2018): 60

Компанія InfoReach заснована в 1995 в Чикаго, офіс в Дніпрі з’явився в 1998. На початку 2001-го штат виріс до 10-12 чоловік. Першим проектом була система для електронної торгівлі для одного з великих інвестиційних банків. Зараз компанія продовжує будувати свої продукти для інвестбанків, фондів, брокерів, бірж.







Intellias

16 років на українському ринку
Спеціалістів (станом на липень 2018): 1 020

Перший офіс Intellias відкрив у Львові в 2002 році. Його фотографії не збереглись, а світлині нижче зроблені вже в офісі на вул. Проф. Буйка. На той момент у компанії працювало близько 25 людей.

Найперший проект Intellias — рішення для сфери retail, мережі магазинів жіночого одягу в Відні. Протягом наступних років Intellias розробив для цього замовника всю систему управління бізнесом. Цікаво, що цей замовник залишався клієнтом компанії протягом 15 років.

Серед перших проектів компанії були також рішення в сферах IB2C, Facility Management.

Зараз в компанії працює близько 10 фахівців, які прийшли в Intellias до 2005 року. Вони займаються менеджментом і розробкою проектів, багато з них представляють ТОП-менеджмент компанії.







N-iX

16 років на українському ринку
Спеціалістів (станом на липень 2018): 824

Андрій Павлів разом з партнерами Дмитром Коcарєвим і Вернером Ріхардом Крайнером заснували компанію у Львові в серпні 2002 року як стартап під назвою NovelliX. Це була маленька кімнатка на двох в приміщенні USAID, де почали розробляти програмне забезпечення. Компанія займалась розробкою продуктів Novell під ОС Linux. Їхня діяльність привернула увагу топ-менеджменту компанії Novell. У результаті 2003 року Novell придбала продукт, розроблений NovelliX, відтак стала першим клієнтом компанії, ребрендованої зі стартапа в провайдера послуг розробки програмного забезпечення N-iX. Зараз компанія Novell фактично не існує, але на той час вона була доволі відомою і навіть «тягалася» у деяких розробках із Microsoft.



Sigma Software

16 років на українському ринку
Спеціалістів (станом на липень 2018): 903

Sigma Software (тоді ще Eclipse SP) розпочинала діяльність як команда з кількох випускників-однодумців в одній кімнаті Харківского заводу з виробництва автоматичних систем управління ракетно-космічної техніки «ХАРТРОН».

10 травня 2002 року вважається офіційною датою створення компанії. На той час команда вже активно працювала над продуктом в сфері телекомунікацій для клієнта з Великобританії, розробляла веб-портал для швейцарської компанії та складне портальне рішення на базі .NET в сфері туризму для компанії з США.

З 2006 Sigma Software входить до скандинавської корпорації Sigma Group. Того ж року відкрився офіс в Одесі. За кілька років компанія відкрила свої офіси у Львові, Києві, Варшаві (Польща), Сан-Хосе, Нью-Йорку, Сан-Франциско, Сіетлі (США) та Стокгольмі (Швеція).







TEAM International

14 років на українському ринку
Спеціалістів: близько 300

Компанію TEAM International засновано в 2004 році. На момент заснування в компанії працювало 7 осіб, які розміщувалися в одному з приміщень «Харківської академії залізничного транспорту», потім переїхали в окремий офіс за адресою Сумська, 24. На перших порах команда займалася роботою над внутрішніми проектами, а також створювала додаток для компанії BOND з Великобританії. Ця програма потім використовувалася в HR напрямку.





Intetics

13 років на українському ринку
Спеціалістів (станом на липень 2018): 329

У 2005 році, коли в Харкові тільки відкрився офіс Intetics, це було всього пара-трійка орендованих кімнат у будинку одного з колишніх науково-дослідних інститутів в центрі міста. До речі, нинішній офіс у Харкові знаходиться не так далеко і на тій же самій вулиці, де був той найперший офіс. У штаті тоді було до десятка розробників, якщо не менше, плюс системний адміністратор, бухгалтер, HR/Recruiter і директор. Офіс був найпростіший, але тоді це нікого не турбувало.




Wezom

19 років на українському ринку
Спеціалістів (станом на жовтень 2018): 280

Агентство Wezom було засновано в листопаді 1999 року в Херсоні. Перший сайт створили для приватного замовника із США. В регіоні в той час попиту на веб-послуги не було абсолютно.

Перший офіс знаходився в будівлі колишнього НДІ «Херсонагропроект», на четвертому поверсі. Площа офісу скадала всього 30 м2, зате це був опенспейс задовго до того, як це стало мейнстрімом. Колектив складався з 4-х співробітників. За освітою всі були інженерами-програмістами, а дизайн та флеш-анімації створювали фрілансери.

Згодом переїхали в історичну будівлю на вулиці Перекопська, де для реклами своїх послуг використовували максимум поверхонь будівлі, включаючи вікна і двері. З тих пір з’явився стабільний потік локальних замовників.









Якщо ваша компанія заснована до 2005 року і у вас зберіглися фотографії, надсилайте їх на vlada@dou.ua

LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

На первой фотке слева Квентин Тарантино

Нет слов, окунулся в ту атмосферу. Программер тогда считался что-то типа нищего но интеллектуально развитого ботаника инженера ) У меня знакомый, когда его останавливало ГАИ говорил что он программист, ГАИшники сразу отпускали — а типа ботаник, нищеброд, что с него взять )))
Спасибо за фоточки — кайфы.

фотки навеяли мне что я ... совсем забыл как выковыривать грязь из мышки ((((

Настоящие программисты! (а не вот эти вот все сейчас)

151 комментарий

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

А сколько компаний не пережило 2000-е года? Кого-то сгубил неудачный менеджмент, у кого-то переманили лучших специалистов более крупные компании. Но все равно это было классное время

Infopulse

4я фотка...
Если я правльно понимаю, чувак предлагает другому пойти «накатить» по 100ке.

В те годы пили только водку. Виски, джин, ром и прочее пришли уже потом.

Водку, йуппи и ликер амаретто.

«черниговское» «оболонь» «рогань» портвейн тоже торт я проверял ))

Треба буде поколупатися в своїх архівах. Може знайду фотки за 2006-й, коли я прийшов у TEAM :)

Все было проще, но веселее чем сейчас...

www.facebook.com/...​.10203878757862123&type=3

Офигенные фоточки, особенно понравились прогеры в дубленках и работа дизайнера вот этого интерьера scontent-arn2-1.xx.fbcdn.net/...​c7ebbddf936ef&oe=5C0103CF

перефразовуючи відомий хіт:

туфлі-аладіни, шкіряний піджак,
кодю я на Делфі — я крутий чувак.
Мишка з коліщатком, з одежі — світера,
кодимо на дядю, ми кодер-тестєра, тестєра...

в деяких компаніях офіси і зараз так виглядають і в таких же приміщеннях

Вам цікава історія Інтер Обжекту, заснованого в 1998 році, який потім був поглинутий GlobalLogic і до тепер є суттєвою частиною тієї компанії?

Так, звісно, надсилайте мені фото на vlada@dou.ua

Календар з рекламою МІВІНА на першому фото з офісу InfoReach — вогонь! :)

тоді це була новинка-делікатес. З крабовим смаком, м-м-м, ням-нямка!

с куриным),крабовый-позже.

А со вкусом сыра еще не появилась?

Не знаю.Родители покупали куриную, затем -крабовую(как появилась);думаю,если была представлена-купили бы попробовать.

Мивинка — это было чудесное открытие девяностых. Можно было как точить всухомятку, возвращаясь со школы, так и варить (если хватило терпения донести)!

Мивинка — это было чудесное открытие девяностых.

На самом деле жалкая пародия на совковые кисели в брикетах и суп харчо в брикетах! Вот то была феерия вкуса! %)

Кисели можно было просто как сладость грызть, прям таяли во рту :)

Шаришь! © %)

Мне больше какао с молоком в брикетиках шло, даже года 3 назад попадалось что-то похожее

Тоже классная штука, только это было не какао, а кофе, после того как съел штук 5 и голивудил всю ночь мне их есть запретили %)

Кисіль — то для плєбєса. Нормальні пацани гризли заварний крем.

Не кубики, а параллелепипедики, и то было гораздо позже, как раз когда была мивина %)

Куркуляка! Заварной крем стоил в два раза дороже киселя!

Так отож... Але я все одно його не міг їсти, то приходилося гризти кисіль... Як звичайний радянський плєбєс.

Ну там фишка была в том что в эпоху дефицита имела значение не цена а чисто технически наличие в магазине ))

ЗЫ: у нас тоже помнится заварного крема было как раз завались а вот киселя почему-то пореже.

Лампова атмосфера романтичної епохи. Згадалося, як приходив двоюрідний дядько ще у 90х, ремонтував ПК, це здавалося доволі цікавим, а тому стало причиною для того, щоб й собі займатися подібним та поглиблювати знання. Інколи не вистачає цієї романтики.

двоюрідний дядько ще у 90х, ремонтував ПК

в нас був сусід, випускник ХІРЕ — він сам збирав комп’ютери на платформі ZX Spectrum.

У меня дядя с двоюродным братом сами собрали клон Спектрума ещё в конце 80х. То-то я офигел, когда в те годы увидел настоящий домашний компьютер, на котором ещё и играть можно было.

Но тогда это было вполне распространено, многие радиолюбители подрабатывали изготовлением самопальных «Спектрумов». Сложно было раздобыть оригинальный Z80, т.к. выпуск клонов советская промышленность освоила только году к 1990му.

Дякую автору за цікаву статтю. Але читаю ваші коменти і таке враження, наче половину писали ті ж самі люди, хто пише про «вкусный советский пломбир» в соцмережах)

cмутно пам’ятаю, що пломбір по смаку був начебто нормальний (ну і по складу — явно не містив всієї тієї фігні, яку зараз в морозиво пхають). Але пломбір тоді коштував відносно дорого, а звичайне морозиво (а-ля «фруктове» чи «ванільне») було повним гавном. Ну і в кафе морозиво подавали цілком пристойне (хоча також дороге).

20 копеек. Но про вкус пломбира — сказки. Ничего особенного, сейчас мороженое намного вкуснее.

Нещодавно (ну як нещодавно, роки три або чотири тому) їв морозиво Лімо, яке зроблено за оригінальним радянським рецептом. Придумав для них слоган:

Лімо. Смакує галімо.

Цей шмурдяк навіть морозивом важко було назвати.

В оригинальном пломбире ложили настоящее сливочное масло. Тогда других не было, это сейчас 100500 спредов и всяких лёгких масел, включая пальмовое и т.п. Вот и ложат в мороженое, думая, что слово масло полностью соответствует рецепту. Например тут, мороженое со всякими заменителями $2.50-$3.50 за ведро, на настоящем молоке, всё натуральное — $5.00 и со сливочным маслом $8.00. Во то за 8 полностью похоже на пломбир.

В радянські часи справжнє селянське масло було тільки власного виробництва з незбираного молока. Решта була сумнівної якості та не факт, що в повному об’ємі попадало в морозиво. Це ж совок, там все розкрадали.

В том то и дело, что хоть и раскрадали, но заменять нечем было %) Поэтому хочешь или нет, приходилось ложить масло. По ГОСТу пишут, что пломбир был:

мороженое молочное нежирное 0-2 % молочного жира;
мороженое молочное классическое 2,5-4 % молочного жира;
мороженое молочное жирное 4,5-6 % молочного жира;
мороженое сливочное классическое 8-10 % молочного жира;
мороженое пломбир классический 12-13 % молочного жира;
мороженое пломбир жирный 15-20 % молочного жира.
мороженое пломбир жир кусками стекающий 50% молочного жира.

Так что вполне допускаю, что вместо 15-20% в продажу поступал 8-10%, но тем не менее на настоящем масле.

Был маргарин. Огромными кубами маргарина полки были завалены, а вот масло трудно было купить. В 84-85 году за ним очередь выстривалась огромная и давали по 2 пачки в руки. Это я хорошо помню.

Советский маргарин смердел так, что его в мороженном найти было бы очень легко %) Это гораздо позже научились очищать, когда завезли оборудование после развала.

Тем не менее большая часть кремов для тортов именно из него и состояла. Продукты советского времени невкусные, и то что они содержали натуральные продукты — миф.

Тем не менее большая часть кремов для тортов именно из него и состояла

Есть какой-то пруф?

Я не помню таких. Помню шоколандо масляный-торт за смешные деньги, но это уже был конец 80х. Вот тот да, был сделан полностью на маргарине, это как раз то время, когда начали появляться спреды.

Вообще-то он скорее прав пруф кстати чисто технически «фабрика тортов Рошен» это таки «маргариновый завод» ))

Да ,я помню -было скучно -сам взбивал в банке масло из сметаны)

Было не скушно, в году 87-88 масло просто исчегло. Сбивали из магазинного молока с добавлением сметаны. Занимало много времени, сбивалось все тяжело

Мы помнится просто перешли на чисто подсолнечное понятно намазывать нельзя но мокать можно подсолил и хлебушком его хлебушком.

Ничего особенного, сейчас мороженое намного вкуснее.

Ещё бы, ведь там намного больше усилителей вкуса %)

Они стали IT-шниками до того, как это стало мейнстримом...

Это офигенно))))))

То ИТ, в которое люди приходили не изначально за деньгами, а потому что нравилось.

Зато владельцы компаний получали по западным рейтам за ресурсы.

На здоровья им :-) Думаю и рейты ниже были, чем сейчас.

2000й. Американцы платят $40-60, Украинские программисты получают $1.5-4. Да еще с задержкой, потому что на Бэхе движок вылетел. По-правде говоря, мы тогда раскрашивали скролбары, а код был не лучше индусского, но заказчиков все устраивало.

Думаю вы в курсе, скорее напишу для особо впечатлительных, но далеко не все часы, что платятся аутсорсером чарджатся кастомеру. Это даже не риск, а реальность. А количество рисков зашкаливает, например, — проваленный проект, не платящий или обанкротившийся клиент, курсовые разницы и т.д. Это даже без учета рисков ведения бизнеса в украинских реалиях.
Так что и правда, движок на бэхе мог полететь, но не от хорошей же жизни — на новых бэхах движки так просто не летят ;-)

тем не менее маржинальность бизнеса была не 30% а 2000%

цікаве спостереження за українським ІТ:
коли мова йде про податки — айтішники всі як один лібертаріанці — гроші мої, свобода підприємництва, оце от усе;
але коли мова йде про розподіл прибутків, то тут вже соціалізм в усю красу — бариги, гроші гребуть, а девелопери за копійку спини гнуть і катаракту заробляють, жлоби!

Никакого противоречия на самом деле нет. Дело в том, что конторы сами практикуют такой подход: когда разговор о повышении з.п. и овертаймах «мы все работаем ради общего дела». Когда нужно уволить — «ну, это бизнес, ничего личного».

але погодься, є якась іронія долі, що термін бариги оживив чувак, який позиціонує себе як вождь лібертаріанської двіжухи.

Как говоришь называлась твоя компания в 2000 году? :)

І трава зеленіша була, ага.

Было бы еще интересно про, тогдашние зарплаты почитать :)

2006й год — верстальщик недо-жабаскриптер — почти 300$

Тогда на вольных хлебах я имел доход, о котором киевские синиоры начали мечтать сильно позже

У меня тогда была $100 и это в Херсоне %)

для студента стационара который на пары ходил?

Кто на те пары ходил?! %)

Это смотря когда, в конце 90х уже можно было не ходить.
Нужно было только «заносить»...

Или работодателем должен быть кто-то с кафедры %)

так ты тоже херсонский?
в 95-м я ещё в школу ходил, зарабатывал тройки и двойки Ж)

Delphi, охранный пульт и сопряжение с его железом, контора не IT, но мебель, техника и свитера те же (только у меня ещё куча железа была и пару раз брался за паяльник):
2005 год, студент, после пар в основном — 450-540 грн (доллар 5.3 и потом 5.05)...

В 2001 році 100$ було гарною зарплатою. В 2003 вже можна було і 200$ знайти.

если про ИТ, то даже раньше/больше (по крайней мере Киев)
сокурсник еще с 90-х 100$+ зарабатывал на успехах в цветной фотографии
опытный коллега в 2001 ушел на 200$ и это выглядело как продешевил, но ему было интересно (сразу на курсы по sparc-серверам послали)
а когда мне в 2002, через несколько месяцев после собеседования, позвонили ночью и слёзно просили перейти к ним на 150-200$, я просто повесил трубку, потому что у меня заканчивались 2 недели и я уходил на 300$ в банк
а в бодишопах цифры уже тогда были еще выше, хоть смузи и гироскутеров тогда еще не было, но гребцов они уже тогда горячими обедами кормили в офисе

Перша в 1995 — 80$ була видана в «купонах» :)

2006, Миколаїв, перша IT-робота, 300$ після випробувального терміну )

2002 — ~$50
2003-2005 — ~$300
2006 — $700-$1000

фотки навеяли мне что я ... совсем забыл как выковыривать грязь из мышки ((((

сильным выдыхом нанести ровный слой спирта на шарик, протиреть об штаны.

Не там внутре ещё ролики были на них перманентно наматывался такой ровный слой грязи да было время.

О точно был ещё специальный чистящий набор для мышки вроде «мохнатого шарика» чем-то там его поливаешь вставляешь в мышку покатал и готово.

Вау, такого не видел. Обычно в наборе были длинные ногти, которые соскабливали с валиков еду, грязь и волосы. А вот с шариком — купили какую-то спиртягу не для внутреннего употребления, так резина на шариках начала разлагаться и аццки липнуть, поубивали все мышки одним разом %)

У меня курсовая была- оптическую мышку рассчитывал и проектировал)

Вторая фотка у никсов выглядит как группа стекловата.

www.youtube.com/watch?v=ni5-niuzpQU

проникся концепцией задротства в айти

еще бы пару фоточек с тогдашних корпоративов

много водки мало смысла ) мужики в свитерах тискают баб в свитерах )

мало смысла

как будто в сегодняшние пати полны смысла?

ну то вы не там наверное работаете. у меня на пати были яхты, квадрациклы, вечеринки у бассейнов в загородних клубах, квесты различные, артисты всякие. а если у вас водка и мужики в свитерах — у вас мало смысла тоже.

Степан Срака (у захваті). Яки люди! Гаврюша, які люди! А ми цілу жизнь ***мось як кроти, як та мушка ми літаєм.

яхты, квадрациклы, вечеринки

так а смысл в чем?

У нас раньше было православие, самодержавие и народность. Потом был этот коммунизм. А теперь, когда он кончился, никакой такой идеи нет вообще, кроме бабок. Но ведь не могут за бабками стоять просто бабки, верно? Потому что тогда чисто непонятно — почему одни впереди, а другие сзади?

в том что кроме плюсов есть еще что то

Эх,Вы так написали,словно это все не доступно обычному айтишнику(яхты,итд).
С другой стороны, если у Вас столько впечатлений-корпоративам жить)

словно это все не доступно обычному айтишнику(яхты,итд).

я конечно не знаю насколько обычному айтишнику доступны яхты, но аренда нормальной яхты от 500 баксов в час стоит. Вполне себе годный корпоратив.

На фб знакомые девы часто постят фотки на яхтах.Вот на счет того,нормальная она или нет/цену-не знаю.

было бы круче написать — а вот девы с такой-то компании часто постят фотки на яхтах

Они с разных).
А как в Германии балуют сотрудников на корпоративах?

Думала, что-то напишете в стиле:Альпы,или там,в октябре на OctoberFest),или Wiesn.

ну это если денег у компании не много, а если много то яхты, кокаин, Ибица

ну в моей предыдущей компании каждый летний корпоратив проводился в каком то новом интересном месте, о котором сотрудники ничего не знали — что то типа садится вся компания в самолет и прилетает он, к примеру на Ибицу, в 2016 году так было, перед этим были яхт клуб на Балтике, австрийские альпы, Майорка и тд

Круто).А принято ли у Вас брать с собой супругу/подругу итд?

Как правило на основные корпоративы (новогодний и летний) — нет. Только на какие то дополнительные, формата гриль и пиво.

На яхте интереснее ходить, а не с шампунем понтоваться, спортивная стоит подешевле

тогдашних корпоративов

Водка + пивас оболонь или славутич (по вкусу), здоровая комната в каком нибудь НИИ заваленная кучей непонятного железа в админском уголке, и какой нибудь AC/DC или «сектор газа» врубленный в винампе на админском компе...

врубленный в винампе на админском компе...

когда коллега игнорировал просьбы сделать тише звук в колонках/выключить, я просто валил винду на его ПК пингом смерти

я так раньше боролся с банами меня на внутресетевых форумах. валил админов =)

А подскажите плиз адрес старого офиса Интетикс

Наш офис находился на пр.Науки 36 (бывший пр.Ленина). Давно это было:)

нет, офис находился по адресу Новгородская, 11. это было буквально нескольно месяцев, затем переехали на Киргизкую, 19. И именно это здание на фото. Второй офис, а не первый, как написано. И не науково-дослідного інституту, это административное здание завода

Да, спасибо) Выяснили, что адрес был Новгородская 11. Старожилы путаются в показаниях. А вам от Игоря Лысухи привет!

Нет слов, окунулся в ту атмосферу. Программер тогда считался что-то типа нищего но интеллектуально развитого ботаника инженера ) У меня знакомый, когда его останавливало ГАИ говорил что он программист, ГАИшники сразу отпускали — а типа ботаник, нищеброд, что с него взять )))
Спасибо за фоточки — кайфы.

Tux (на фотке N-iX) до сих пор живет в нашей админской комнате )

Цікаво побачити цих всіх людей сьогодні. і їхні позиції

давайте фоточки ISD 2003-го :)

"Обличчя спотворені інтелектом"©

Настоящие программисты! (а не вот эти вот все сейчас)

«Да, были люди в наше время, Не то, что нынешнее племя: Богатыри — не вы!»

Люди как люди. Сырный вопрос только испортил их.

Да, тогда люди работали за смешные деньги, но зато получали кайф от работы. Никто и не думал хвастаться прибутком или зарплатой (150-200 долларов)

Это можно и сейчас повторить...

Возможно, на выходных получится поковырять старые фотоархивы... должно было сохраниться хотя бы пару фотографий офиса Validio во ФТИНТ времён начала 2000х

Львів й Харків. Києва й інших міст, на жаль, я тут не побачив.

Київ вважався столицею головних офісів та гуманітарієв. І ще по Харкову та Львови довго страшилки ходили, що в Києві нема роботи, не варто вам туди їхати. В 2006 вже досить було тільки викласти резюме, і — 10 інтерв’ю за два тиждні.

InfoReach

4-я фотка на сходку 90-х смахивает

Фоточки заряджені на олдскул

Свитера.

На первой фотке слева Квентин Тарантино

Тарантино: до того, как стал известным

Тарантино сначала основал украинское АйТи, а потом поехал покорять Голливуд

Вот почему украинское IT такое суровое :))

Роджер Федерер жеж)

Подписаться на комментарии