Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Карьера в IT: должность HTML coder (верстальщик)

Представляем новую статью из серии «Карьера в IT». Она посвящена должности верстальщика, чья работа выступает связующим звеном между работой дизайнера и программистов.

HTML coder — это специалист, который из нарисованного дизайнером макета создает web страницу, используя HTML/CSS.

По данным ДОУ, среднему украинскому верстальщику 26 лет, он имеет зарплату $300-800 и опыт работы 1,5 года.

Задачи и обязанности

Основная задача верстальщика — превращение дизайна во внешнее оформление сайта, то есть из формата PSD (реже — из Sketch или других форматов) — в код. Таким образом, он создает HTML-страницу, которая должна выглядеть в точности как утвержденный заказчиком макет дизайнера, и с которой дальше работают front-end и back-end разработчики.

Главные инструменты при верстке — HTML и CSS, а также JavaScript для создания более сложных элементов, например, слайдеров, анимаций, параллаксов, модальных окон, реализации простой логики (например, валидация форм). С помощью HTML-шаблонизаторов (Jade, Swig), верстальщик разбивает сайт на шаблоны, затем собирает их с помощью систем сборки.

«Я получаю макет от дизайнера, разбираю его по слоям, вырезаю картинки, логотипы, снимаю шрифты. Размечаю элементы на странице с помощью HTML, придаю им внешний вид в CSS, максимально приближенный к макету. Чтобы сравнить дизайн страницы с её версткой, использую плагин PixelPerfect. Затем делаю странички адаптивными для мобильных устройств, если такое требуется заказчику. По необходимости добавляю готовые js-плагины, вроде ползунков, каруселей. После окончания работы тестирую сайт на предмет совместимости со всеми браузерами. После этого отправляю проект на back-end, чтобы прописали взаимодействие с сервером».

В обязанности верстальщика может входить:
— создание макета по предоставленному дизайну (превращение PSD-шаблона в код);
— поддержка существующих UI компонентов;
— Адаптация сайтов под различные размеры экрана и устройства;
— интеграция сверстанных страниц в среду разработки;
— оптимизация загрузки сайта;
— создание print версий;
— верстка электронных писем;
— написание несложного JavaScript’a.

«Хороший верстальщик — это тот, кто:
— делает макет максимально точно, при этом может предугадать, что будет меняться или добавляться, и предусмотрит, чтобы это легко было внедрить;
— автоматизирует все, чтобы не писать это заново. То есть дает возможность скопировать элемент и перенести его в другой конец сайта, и оно не поломается;
— старается не использовать фреймворки, где это не надо. Но знает о них и разбирается».

Адаптивная верстка

Грамотный верстальщик должен выявлять ошибки дизайна на начальной стадии разработки, активно взаимодействовать с дизайнером, менеджером и другими разработчиками.

«Верстальщик должен иметь взгляд, как у орла, реакцию, как у боксера, чувство прекрасного, как у Леонардо да Винчи, и терпение, как у святого. Эти свойства и навыки нужны для правильной оценки времени верстки будущего проекта, точности совпадения с макетом и требованиями заказчика и подготовки плацдарма для программиста. Также неплохо уметь переключаться между несколькими проектами, помнить свой код наизусть и знать все шрифты в лицо».

«Верстая компонент, верстальщик обязан понимать, как этот компонент будет реализован программистом, и сверстать его так, чтобы он не развалился, когда программист добавит в него логику. Например, верстальщик получил дизайн кнопки шириной в 200 пикселей. Он должен понимать, как эта кнопка будет себя вести в разных случаях, что с ней произойдет, если в ней будет короткий текст, длинный, если текст на кнопке состоит из нескольких слов, следует ли их переносить на другую строку и увеличивать высоту кнопки или делать что-то другое — вариантов может быть много. Прорабатывание этих вариантов — задача верстальщика, не программиста».

Работа над проектом обычно состоит из таких задач:
— получение макета от дизайнера или ПМ-а;
— обсуждение всех неясных моментов;
— создание кода;
— тестирование страницы в разных браузерах и на разных устройствах согласно требованиям;
— внесение правок.

Преимущества и недостатки

Большинство специалистов рассматривает верстку как первый шаг во front-end:

«Профессию верстальщика я выбрал из-за того, что это, фактически, первый шаг к web-разработке. Азы, без которых на следующих уровнях будет трудновато. Сейчас я уже работаю front-end разработчиком, и знания верстки — это моя непосредственная обязанность в совокупности с другими технологиями».

Однако есть и такие, кому нравится непосредственно процесс верстки:

«Я выбрал профессию, потому что создание страницы из тегов и свойств выглядит очень увлекательно. Да и баги отыскивать — это очень хорошая тренировка внимательности и интеллекта».

«Я попробовала верстать, и мне очень понравилось, как написанный мной код превращает в нечто красивое и динамичное в браузере. Это относительно несложно, это интересно, эта сфера живая и развивающаяся».

«Привлекает возможность быстро увидеть результат своей работы, ведь достаточно обновить страницу (а с автоматизаторами даже этого делать не надо) или открыть консоль в браузере.

«Это очень разносторонняя профессия, поскольку надо интересоваться большим количеством смежных областей, помимо, собственно, кода: дизайн (типографика, сочетания цветов, сетки, вертикальный ритм и т. д.), работа с графикой, сеть, анимации, производительность и даже человеческие недостатки, вроде дальтонии и тем, как пользуется компьютером слабовидящий человек».

«Есть место эстетике и здоровому перфекционизму. Большинство задач можно решить несколькими способами. Постоянно держишь себя в тонусе: необходимо следить за новыми спецификациями, обновлениями браузеров и „экосистемы“. Если команда идет навстречу инициативе, можно и нужно внедрять полезные новшества в своих проектах».

Недостатки специальности — высокая конкуренция среди желающих начать свою карьеру в ИТ именно с этой позиции (до 500 резюме на вакансию), большое количество рутинной работы и меньшие, чем у разработчиков, зарплаты.

«Бывает много однообразной работы из-за того, что верстальщики не создают никаких алгоритмов, а лишь описывают строка за строкой, как будут выглядеть элементы».

«Задач, которые можно назвать челленджем, не так много — как правило, у нас есть уже готовые решения для большинства случаев. Челлендж есть либо в специфических ситуациях, когда нужно глубокое понимание CSS, чтобы разобраться с проблемой, либо на специфических задачах, например, сложная анимация либо архитектура».

«Мне не нравятся придирки заказчиков или менеджеров, которые никак не влияют на качество конечной работы и на UX пользователя. Из более глобальных штук: зашкаливающее количество технологий и их стремительное развитие, и как следствие — протухание имеющихся знаний о них. Обилие библиотек, фреймворков и просто часто меняющаяся мода на то, как „правильно“ писать код».

«Недостатком позиции именно верстальщика можно считать то, что их многие разработчики не воспринимают всерьез. В сфере IT, наверное, верстальщики самые недооцененные специалисты, после QA Manual :)»

Как стать и куда двигаться дальше

Базовые навыки, которыми должен обладать верстальщик, — понимание HTML, CSS и работы с изображениями. Самые популярные графические редакторы — Photoshop и Sketch; необходимо уметь нарезать и экспортировать графические элементы, работать со стилями и текстом.

Необходимо знать современные CSS фреймворки (Bootstrap, Foundation), иметь представление о методологиях верстки (например, БЭМ), знать и использовать пре- и пост-процессоры (Sass, PostCSS, Stylus), сборщики проектов (Grunt, Gulp, Webpack), знать основы Git, jQuery. Обязательны навыки адаптивной верстки, верстки писем.

«Нередко требуются и знания CMS (чаще всего — WordPress и Joomla) для верстки макетов и интеграции с этими CMS».

Также важны навыки работы с такими инструментами, как:
— инструменты разработчика в браузере;
— подключение шрифтов;
— шаблонизаторы;
— таск-раннеры;
— Linux команды.

Из личных качеств важны внимательность к деталям, усидчивость и терпеливость, быстрая обучаемость.

Возможные карьерные пути верстальщика:
— развиваться как HTML coder, углубляясь в специализацию;
— переквалифицироваться в дизайнеры;
— переквалифицироваться в front-end разработчика — изучать JavaScript, фреймворки и библиотеки (Angular, Backbone etc).
— также открыты пути в тестировщики (в том числе автоматизаторы), проектные менеджеры.

«Верстка — это головоломка, выход из лабиринта, если хотите, постоянный процесс совершенствования — нет потолка, все время есть куда расти. В этой профессии мой перфекционизм абсолютно востребован».


P.S. Благодарю за помощь в написании статьи 17 украинских верстальщиков, которые рассказали DOU о своей профессии. Приведенные в статье цитаты взяты из их рассказов.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному4
LinkedIn

Схожі статті




Найкращі коментарі пропустити

130 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Добрий день, порадьте будь-ласка, що дальше робити. Вже біля року вчуся у сфері веб-розробки, хотілось би спочатку попасти на роботу верстальщика, а потім все інше підтягнути. До листопада ще працював на роботі, яка не зв’язана з IT. Робота заважала навчанню, мало залишалось часу на навчання. Тому звільнився, щоб прискорити навчання. Знаю html, css, трохи знайомий з Javascript+jQuery, з класами Bootstrap3. Багато трачу часу на вивчення англійської. В майбутньому хочу ще PHP вчити. Але так як не має практики, то навіть попасти на посаду верстальщика ще важко. Недавно почув що на тестувальника вивчитися набагато легше і за короткий термін можна — 3 місяця. Тепер не знаю чи продовжувати дальше вчитися, чи поміняти напрямок навчання...

переучиться можно, но конкуренция будет еще больше — принято считать, что легче всего «войти в IT» в качестве QA, поэтому туда больше всего желающих. правда, верстальщиков тоже много.
мой совет — будьте последовательны, совершенствуйтесь в том, что уже начали осваивать, набивайте руку на бесплатных макетах и верстайте без бутстрапа.
Кстати, у htmlacademy на НГ проходит квест, где можно бесплатно пройти некоторые платные курсы. Я в прошлом году там курс по флексбоксу прошел.

хороший материал. очень не хватало подобного контента в начале карьеры html-кодера, когда было желание понять, что стоит учить/делать и в каком направлении смотреть.

якщо є ті хто починав з верстки, скільки ви навчались перед тим як знайти першу роботу?
і взагалі скільки на вашу думку може піти часу на вивчення(та практику) цієї професії за теперешніх умов ринку праці? щоб влаштуватись на першу роботу

Особисто мені знадобилося півтора роки, щоб влаштуватися в веб студію. Я витрачав на навчання та практику в середньому годину в день.
Якби був не таким лінивим, то думаю вистачило б і пів року.
Але я думаю ці цифри вам нічого не дадуть, тому що всі люди різні, хтось вчиться швидше, хтось повільніше. Можливо вам знадобиться більше часу, можливо менше.

В мае начал учиться, в сентябре начал искать работу и вот нашел. Но последние полтора месяца усердно изучаю JS, без него найти работу с нормальной зарплатой проблематично

Я почала вчити верстку у лютому 2015 і знайшла роботу у червні, це була позиція верстальника макетів електронних листів з туристичними пропозиціями у турфірмі. Досвіду було мало, а інформації дуже багато, я не знала або й забувала багато речей і часто вчилась на ходу. Але багато практики зробили свою роботу. Навряд чи на початку такої кар’єри ти зможеш відчути, що ти готовий. Чим більше ти вчитимешся, тим більше нової інформації тобі відкриватиметься і ти подумаєш, що цей нескінченний потік ніколи не закінчиться.
Але через кілька років ти таки опануєш більшість необхідної інформації. Може й швидше. То буде залежати від того чи ти будеш просто вчитись, а чи будеш вчитись працюючи.
Як тільки є можливість знайти хоча б якусь роботу по спеціяльності — хапайся за неї. Це варіння у соку сфери реально пришвидшить твій поступ на новій ниві.

я почала вивчати верстку восени 2014 (жовтень), у середині лютого 2015 знайшла першу роботу як верстальник. Але вже з самого початку почала на ходу вивчати JS, скоро почався ангуляр, паралельно нода + монго, а там через рік і реакт.. То була маленька аутсорсингова компанія. Тепер версткою зовсім не займаюсь.
Practice makes perfect.
Спочатку завжди треба справді багато вчитись. Дуже багато. Гадаю, якщо добре змотивуватись і не лінитись, можна за 3 місяці добре прокачатись і знайти роботу. Хоча «чистий» верстальник мало кого зацікавить (можу помилятись), як на мене, всі хочуть фулстек, або хочаб повноцінного фронтенд розробника. Вам удачі!

баги отыскивать
тег не закритий знайшли?

БЭМ
хочу поинтересоваться у верстальщиков — кто нибудь использует бэм? если да то в чем фишка?

Почти все. Фишка в том что альтернативы по сути нет. Либо БЭМ (или аналогичные методологии типа SMACSS и вариации БЭМ) либо Atomic. Больше ничего нет.

Альтернатива — web components и shadow DOM — но они ещё не широко распространены, особенно если проект начинали давно

Мы о разных вещах говорим.
Вы про БЭМ как инструмент/технологию — для изоляции стилей и т.д.
Я про БЭМ как методологию верстки, т.е. про организацию кода.

Web components, shadow DOM — это технологии. Они не сделают ваш код как-либо организованным по каким-то правилам.

если да то в чем фишка?
сильная изоляция: меняешь описание одного элемента — не ломаешь ничего в другом.
с другой стороны, реюз страдает.

Изоляция — лишь одна из фич и далеко не самая важная. Сейчас есть куча способов добиться изоляции:
— Web Components
— CSS @Scope
— all:initial
— CSS Containment
— CSS Modules
— Atomic Design
— БЭМ

Главная фишка — в идее грамотной декомпозиции.

Про проблемы с реюзом непонял коммента? Какие проблемы? Скопировал код — он сразу работает.

используешь один и тот же класс в разніх компонентах — теряешь в изоляции.
обходишься копированием — страдает реюз.
например, SMACSS предлагает разные уровни абстракции(и стили уровня конкретного модуля

отдельно, а стили уровня layout — как раз и будут “общеиспользуемым” уровнем). Я об этом.

Сейчас есть куча способов добиться изоляции:
фактически есть два: технологический(hard; через принудительную изоляцию, как shadow DOM или CSS Scope) и организационный(soft; через некую конвенцию организации кода).

Кстати, как вы себе представляете изоляцию без декомпозиции?

используешь один и тот же класс в разніх компонентах — теряешь в изоляции.
Как это “один класс в разных компонентах”? Что это вообще означает?

Если мы говорим про БЭМ (хотя в SMACSS тоже самое, они по сути равны) то там так — есть блок (его вы называете компонентом?), вы его используете. Он везде одинаковый.
Нужно сделать какой-то особенный вариант — добавляете модификатор и вот у вас “особенный блок”. Стили не конфликтуют.
Не пойму в чем проблема.

Кстати, как вы себе представляете изоляцию без декомпозиции?
Я выше привел примеры. Можно писать имена всех классов просто рандомно ударяя ладонью по клавиатуре и используя тот же all:initial и это лишь один из кучи способов.
Как это «один класс в разных компонентах»? Что это вообще означает?
бутстраповский btn как пример.
Не пойму в чем проблема.
не проблема, а особоенность применения.

Эту кнопку можно менять модификаторами, менять от контекста, менять миксованием... А учитывая что это бутстрап то тут правильно вообще юзать эту кнопку как абстрактный класс, который используется через extend в Sass и таким образом вы можете сделать несколько разных кнопок которы ебудут вообще разными блоками.

В общем я к чему это все — вы написали что в БЭМ есть проблема реюза. Я так и не увидел в чем она заключается. Как раз наоборот — реюз очень легкий.

Возможные карьерные пути верстальщика:
— развиваться как HTML coder, углубляясь в специализацию;
— переквалифицироваться в дизайнеры;
— переквалифицироваться в front-end разработчика — изучать JavaScript, фреймворки и библиотеки (Angular, Backbone etc).
— также открыты пути в тестировщики (в том числе автоматизаторы), проектные менеджеры.
— переквалифицироваться в дизайнеры;
может еще есть возможность трактористу в космонавты переквалифицироваться?
— также открыты пути в тестировщики (в том числе автоматизаторы), проектные менеджеры.
зачем тогда в верстальщики идти чтобы потом в тестировщики переквалифицироваться?

короче иду в трактористы а уже потом переквалифицируюсь в верстальщика а уже потом в манагера а затем в тестировщика ну а потом во фронтэнд — от такой от у меня путь it

верстальщики обычно доучивают js и фреймворки типа Angular и переквалифицируються во Frontend Developer

Свого часу у мене був кар’єрний шлях
html сoder -> start of front end in freelance -> UI QA engineer+automation -> front end engineer

Поясню чому. Достатніх навиків аби отримати позицію фронтендщика в мене на певний момент часу не було. Вакансій джуніків було архімало у порівнянні з тим, що маємо зараз. Фінансове питання теж піджимало.
Отже в мене було 2 варіанти — працювати в маленькій веб-студії, куди мене з моїми знаннями могли взяти і куди відповідно брали інших людей з такими ж знаннями (тому відповідно з’являється сумнів стосовно того чи можна там навчитись), працювати за маленьку ЗП і варіант інший — піти працювати у хорошу продуктову компанію, де є налагоджені процеси розробки, якісний продукт, спеціалісти, нормальна джуновська зп тестувальником і отримати знання того, як працюють у нормальних компаніях, що таке скрам і джира. І я абсолютно не шкодую про те, що обрала 2 варіант, навпаки тестувальницький досвід допомагає мені зараз краще писати код)

ну такє бувае дуже рідко шоб верстальніки переходили у QA, хоча буває таке
я наприклад ніколи не бачив себе на посаді QA, як на мене потрібні інші навички
та і перевчатись доведеться шоб отримати посаду QA
тобто такий шлях він довший

Наверстай верстальщик мне упущенное.

хочу поинтересоваться у верстальщиков, как вам удобней работать с html, когда всё на одной странице в одном файле? или лучше если макет разбит по разным файлам/компонентам:
сайдбар, списокЮзеров, тулбар, комбобокс ?

В залежності від розміру проекта. Якщо це якийсь landing page, то немає сенсу розбивати все на частини, а якщо сторінок багато, блоки повторюються, то звісно варто розбивати на частини.
Припустим в тебе є 30 сторінок, замовник попросив внести якісь зміни в футер, якщо не винести його в окремий файл, то доведеться вносити зміни на всих 30 сторінках, а так ти вноситимеш зміни лише один раз.

Спасибо! Ясно, конечно, что есть смысл разбивать, если компоненты используются несколько раз. Меня интересует ситуация, когда есть только один landing page, стоит ли ее разбивать на более мелкие компоненты «на будущее», которые используются только один раз? так не будет удобнее работать с одной этой страницей?
Вот реакт разработчики мне говорят что стоит обязятельно разбивать, тут без вариантов.

стоит ли ее разбивать на более мелкие компоненты “на будущее”, которые используются только один раз? так не будет удобнее работать с одной этой страницей?
Мені здається, що не варто.

Разбивка на компоненты только ради разбития?
Если лэндинг небольшой, то стоит ли усложнять? К тому же накладные расходы на подключение и загрузку файликов. Не даром же css собирают в один файл и минимизируют. Овер инжиниринг тоже плохо.

Дык вот как верстальщик на англ называется ))
спасибо

Markup developer, HTML Coder, HTML Developer... Жаль нет единого названия.

Мы еще называем technical designer.

Питання:
а на DOU немає механізму багатомовних статтей?
Українською би це все, а то знову «і так поймут». Наче на російський ресурс зайшов.
Дякую.

Механізму немає, але наразі ресурс переважно наповнюється статтями від читачів. Тобто чим більше учасники спільноти писатимуть українською, тим більше буде україномовного контенту.

Просто цю статтю написали особисто ви, Editor в DOU.ua, тому й я питаю — невже україномовний ресурс собі дозволяє ігнорувати українську у дописах. У вас більше відвідувачів з Росії, ніж з України, тому російською? Адже українці українську розуміють :) Те, як вони спілкуються між собою — діло десяте, у вас же має бути чітка політика як у ресурсу.

Зараз полiтика ресурсу така, що кожен пише тiєю мовою, якою йому зручно. Особисто я планую з часом писати бiльше статей українською, менi це цiкаво з патрiотитчних мiркувань. I цiкавiсть краще розвивається в умовах свободної атмосфери, анiж примусу :)

Я вас зрозумів :) Добренько.
P.S. Тссс, тільки всеодно побільше української, ок?) І товаришів там підштовхуйте потроху ;)

Да успокойся уже. В каждой теме ты со своим «пссс, там линкедин не украинизирован», «пссс, итак поймут», «псс, доу украинизируйся». Надоел уже.

Якщо набрид, то не читай те, що я пишу. І все. Ач який, набрид я йому.

До речі парубок діло каже.
Бути редактором українського ресурсу з доменною зоною .ua і писати іноземною мовою — це якось (як мінімум) нелогічно.

Проблема у тому, що хтось знає про це й вважає російську іноземною, а хтось думає про неї як про рідну, при цьому не думаючи, що постійні пости російською на українському ресурсі — це вкрай нелогічно й дико.
Чомусь я не бачив на російських сайтах статей українською, при тому, що там відвідувачі з України точно є. Особливо у великих розпіарених ресурсів типу Хабра. А от у нас пишуть російською.
Малоросія цвіте й пахне.

Это же нужно было столько нафлудить, и все из-за тараканов голове? В чем проблема то? Не нравиться. не читайте. "Будьте проще, и люди к Вам потянуться"© :)

Я що захотів запропонувати, те я запропонував. Я не флудив, а про «тарганів у голові» послухати від вас цікаво, адже не знав, що ви такий експерт по іншим головам. Сподіваюся, ви власну тримаєте у чистоті. Хоча, певно, ви там все потравили, тому й тарганів немає :)

чітка політика як у ресурсу.
Например, политика не заморачиваться вокруг языка.
чітка політика як у ресурсу.
Розуміють, багато хто навіть полюбляє.
як вони спілкуються між собою — діло десяте
А вот это как раз важно. Ресурс все-таки ориентирован на украинскую аудиторию, а не только на украиноязычную украинскую аудиторию ;)
Ресурс все-таки ориентирован на украинскую аудиторию, а не только на украиноязычную украинскую аудиторию ;)
не згоден з формуліровкою — не уявляю собі людину з України, хто не розумів би української.

Сорри, под украинязычностью имел ввиду активное использование украинского языка как «своего».

Це вже ви наче викручуєтеся. Питання поставлене правильно: хто в Україні не розуміє української? Тицніть пальцем.
Нащо писати російською, коли українську всі розуміють? Звісно, можна поставити «контраргумент» — «російську теж всі розуміють». Ну ок. Але ж ми в Україні живемо, а не в Росії, може, пора нарешті додати хоча б трохи самоідентифікації й гордості за власний народ й його мову?

Ресурс все-таки ориентирован на украинскую аудиторию
DOU не зможе догодити усім. Загалом роблять як — пишуть російською, а далі «і так поймут», адже типу всі ж російську знають. Але чомусь забувають, що ми в Україні і українську тут знає кожен.
Чому б тоді не писати англійською замість російської? Комусь ще й знання англійської підтягне, якщо стаття буде написана словами більш складними, ніж «web», «development» etc. А так ми наче не можемо від колоніального стану відійти — у Росії є й більші за DOU ресурси, відверто кажучи. І з Росії сюди мало хто заходить. Тож нащо плекати тут російську культуру?М?

Омг, это как же культура от языка происходит?

Ну, будем считать что ДОУ никому и не угождает, а дает возможность писать на том языке, который будет более удобен. В том числе и редакции.

Омг, это как же культура от языка происходит?
Сподіваюся, це ви зараз так невдало пожартували. Зв’язок мова — культура не знати — це вже занадто.
дает возможность писать на том языке, который будет более удобен. В том числе и редакции.
Чудово, тобто всі інші можуть забиратися або змиритися? Гарний такий ресурс, що підтримує статус російської в нашому IT як провідної мови — аплодую стоячи.
Я не хочу в жодному разі приуменшити наявні досягнення, скажімо так, DOU на ниві української мови, однак хочу зауважити, що її ВКРАЙ мало на УКРАЇНСЬКОМУ ресурсі, який, в принципі, працює на УКРАЇНСЬКУ аудиторію, бо для Росії взагалі заблокований — та й там майже ніхто про DOU й не знає, я впевнений на 100%. Це повторюється та сама ситуація, навколо якої вже так багато списів зламали — знову іде якесь приниження ролі української мови. А потім, коли вона не використовується, починають усілякі казати, що в українській і термінології немає, і того немає, і сього немає. Звісно, коли навіть український ресурс послуговується російською, то як би їм її взнати, ту термінологію...

А где тут про россию что написано?

Ну, я інакше не розумію, нащо навіть адміністрація пише російською у той час, коли це український ресурс. Певно, у них відвідувачів більше навіть з Росії, якщо вони так беззаперечно віддають перевагу російській мові при публікуванні статей.

нащо навіть адміністрація пише російською у той час, коли це український ресурс
можливо, адміністрації простіше писати російською великі тексти. Просто їй так зручно.
Зато сюда много кто заходит из Беларуси.
У русских кстати ДОУ заблокирован.
Білоруси українську розуміють.
Ну й тим більше — якщо заблокований, то нащо тоді це все руськоязичіє?) Я розумію, що є люди, які розмовляють російською, але, вибачте, ми взагалі де живемо?
Я б подивився на те, як чехи робили би якийсь IT ресурс свій, з .cz, і адміністрація писала там би в основному, скажімо, польською, бо туди б поляки заходили. Це якось... меншовартісно, не здається?
Вы же любите, чтобы вам было удобно?
Послухайте, одна справа українець на українському ресурсі, інша — білорус на українському ресурсі. Якщо білорус сюди йде, він має бути готовий до української мови. Ще питання?
У чехов разве распространен одновременный ранний билингвизм?
Здається, є така штука як «приклад». Я от цей «приклад» і навів. Можете замінити слова «я б подивився на те, як» на «уявімо, що».

за той час, що ви витратили на коменти, могли б вже не одну статтю написати українською.
Звичайно, якщо метою було б «більше контенту українською».

У вас якісь проблеми? Не рахуйте мій час, краще згляньтеся над своїм і не пишіть коментарі ні про що.

На stackoverflow подымал вопрос об украинизации?

Скільки ж тоді ледарів у рунеті — це просто жах. Хабрахабр, ru.стаковерфлоу...

Тим не менш вони не вирішили «нехай вчать англійську, а не канючать російською», і створили купу ресурсів для отримання інфи російською...

Ну, я кажу про нормальні ресурси, а не про якісь там відгуки.

Олено, ви знущаєтеся чи що? Мова йде не про апстор, а про те, що відгуки — це не фактор, який вказує на можливість кого-небудь читати англійською.
Я тому й навів той же «хабр» як приклад. Чому він був створений? Ті, хто отримав там інвайт (тобто написав статті), явно англійську знають. То нащо вони тоді собі створили ресурс російською мовою? Могли б просто і далі собі інформацію з англомовного інтернету здобувати, або, якщо й створювати ресурс як «агрегативний», для збирання найбільш цікавої інформації, так й перепости писали б англійською. Так чому ж вони російською пишуть? Теж не від великого розуму? Там теж ідіоти сидять, що англійську не знають, чи що?

Так никто не понимает, и не стоит понимать, может, это вообще бот тягнибока

Садятся и пишут, а не выпрашивают у других, мол, ололо, давайте мне больше статей, потому что мне читать неудобно.
Я не нию, я попросив просто по можливості це робити. Мені відповіли, що чим більше будуть писати, тим частіше буде українською. Все, добре, нема питань. А що ви там вже шукаєте у моїх словах — це виключно ваші проблеми.
І я нічого нікому не намагаюся довести, просто ви вже почали говорити
Локализировать вопросы по программированию на языке страны — крупнейшего экспортера данной услуги — это стыдоба.
от я й привів у приклад російські ресурси. А ви замість цього почали мені говорити “так, створюють, а не ниють”. ¯\_(ツ)_/¯
Так про це з самого початку й говорилося — все ж таки створюють, а не думають, що “локалізувати з мови найбільшого експортера” не варто.

Ми зараз про що взагалі говоримо?Про те, хто є великим експортером, а хто ні?Чи про те, затребувана локалізація чи ні?

Локализировать вопросы по программированию на языке страны — крупнейшего экспортера данной услуги — это стыдоба. Подавляющее количество украинских разработчиков знает английский и могут найти ответы на свои вопросы на английском сайте. Украинский раздел — это исключительно для лентяев, которые английского не знают. Получается, что более опытные украинские разработчики вместо того, чтобы делиться знаниями со всем миром на англоязычном сайте, должны были бы отвечать на вопросы этих самых лентяев на локализированном?
Ось це — ваша думка щодо того, чому україномовні ресурси не востребувані. Керуючись нею, те ж саме можна було б говорити й про російські, польські, чеські і так далі — російські я навів тому, що у нас тут російськомовних дофіга й більше, того вони часто ними користуються (а не польськими чи чеськими). Тож з їх існування та з вашого коментаря постає питання — невже вони настільки ліниві і настільки не хочуть
делиться знаниями со всем миром на англоязычном сайте
що створюють російськомовні ресурси? Здавалося би — нащо?Адже
Рашка не является крупным экспортером IT-аутсорсинга.
й
Локализировать вопросы по программированию на языке страны — крупнейшего экспортера данной услуги — это стыдоба
М?

Он просто никогда не сталкивался с адом поддержи многоязычных зеркал, особенно при вале входящей информации.

Посты не читай & мову защищай, лол.
Перше — по вашій частині. ЛОЛ.
Локализировать вопросы по программированию
Ті ж самі питання по програмуванню, тільки в іншому вигляді, застосовуються й на інших ресурсах. Коли пишеться якась стаття — вона висвічує якесь питання, хіба ні? Отже, це теж сюди відноситься, саме тому я й почав писати у загальному.
Що краще — це вже мені вирішувати. Мені просто цікава думка інших, якщо вже вони не змилувалися наді мною й не пройшли повз коментарів, бо я у відповіді Валентині, в принципі, все своє висловлювання закінчив, блджад! Але то таке, комусь постійно дошкуляє те, що я чогось прошу і одразу починається...
Вы серьезно не знаете, что такое StackOverflow?
Бл.ть... Важко говорити, коли не розуміють.
застосовуються й на інших ресурсах. Коли пишеться якась стаття
інших ресурсах
якась стаття
всего лишь перестаньте клянчить, чтобы все сделали за вас
Да хто тут клянчить, йбм. Ви мене вже задовбали. Я попросив просто, мені дали відповідь. Роздувать з мухи слона почали тут ви й вам подібні — якби ви просто пройшли повз, то нічого б далі й не було, бо з Валентиною я. б*ть. все. вирішив. Щось ще не ясно?

Я ж відповів, чому саме росіян я начав приводити у приклад. Чи ви й цього не помітили?
І дякую за турботу, але я англійську вчу постійно.

комусь постійно дошкуляє те, що я чогось прошу і одразу починається...

А вы не пробовали не просить?) Результат вас удивит!)

Дозвольте й вам запропонувати включити голову й побачити, що я просив + запропонував вихід. А не просто «канючив», як пише дехто зверху у коментарях.

Насколько я могу судить, предложенный вами выход всё равно предполагает действия других людей для разрешения ситуации, которая вам не нравится. По сути это либо просьба, либо требование, зависит от формулировки. Если бы вы написали, что «давайте я буду переводить статьи на украинский и обеспечу украиноязычный контент, а вы сделаете функционал для отображения статей на нескольких языках, это должно увеличить посещаемость на XXX и вы заработаете на этом сотни денег», то это было бы хоть сколько-то конструктивное предложение. А так вы хотите чтоб люди вкладывали деньги и время в то, что может быть невыгодно, ведь вам неудобно и не нравится.

Если бы вы написали, что “давайте я буду переводить статьи на украинский и обеспечу украиноязычный контент, а вы сделаете функционал для отображения статей на нескольких языках, это должно увеличить посещаемость на XXX и вы заработаете на этом сотни денег”, то это было бы хоть сколько-то конструктивное предложение.
Я взагалі-то це й написав, чи ви не бачите?
Ось коментар мій, дивіться — я там це пишу. Я не можу, коли люди не читають і говорять, то що я говорив. Це виморажує.
Ось мій коментар

Это вы читайте мои сообщения полностью.
Вы пишете, что готовы переводить статьи, а вам пусть предоставят функционал. Но зачем это делать администрации ДОУ? Они должны будут тратить в 2 раза больше времени на редакцию статей, они должны будут реализовать этот функционал и т.д. В то время, как украиноязычные айтишники и так сидят на этом сайте и вряд ли украинский перевод русскоязычных статей принесёт какую-то заметную выгоду именно администрации.

Чи буде адміністрація DOU це робити чи ні — це вже їй вирішувати. Я дав їй зрозуміти, що це комусь-таки потрібно. А там вже далі справа за нею. Тому все інше — це пусті балачки.
І до чого тут вигода?Вони з цих статей гроші не отримують. Уся реклама, що є на сайті — показується у header на всіх сторінках, тож я не бачу ніяких проблем.

Выгода при том, что реализация функционала и постоянная редакция статей на украинском (+1 язык) требует дополнительных вложений ресурсов. А эти вложения должны как-то себя окупить. У меня есть смутные подозрения, что администрации ДОУ хочется кушать, и эти подозрения наводят меня на мысль, что тратить денежные и временные ресурсы стоит на то, что принесёт прибыль.

У меня есть смутные подозрения, что администрации ДОУ хочется кушать
А в мене є підозри, що люди, які в Україні не використовують українську мову на своїх сайтах, а потім починають заламувати руки й розповідати щось про те, що +1 мова невигідно й «хочется кушать» — далекі від реальності. І те, що вони з самого початку такого не зробили — лише доказ цього.

Я бачу, що DOU зробили декілька мов на своєму сайті (інтерфейс).
Сподіваюся, вони прислухаються до побажань і зроблять й можливість багатомовних статей. Просто не треба було з самого початку писати все російською у країні, де всі знають українську, й проблем би не було.
Спочатку у країні роблять все для взрощення малоросійства, потім розхльобують. Це характерна риса українців не тільки в цьому...але то вже інша історія.

Вот с тем, что изначально надо было делать на украинском, я согласна.

ПыСы: прочитала ваши комментарии Елене... не утруждайте себя ответом мне, пожалуйста.

А откуда такое предвзятое отношение к языку? Язык, Вам, то что сделал?

Мені простіше читати українською великі тексти, якщо вони дійсно цікаві. Не знаю де ви побачили якесь упереджене ставлення, просто мені так зручно.

То есть вы как аргумент используете довольно оскорбительный в контексте военного конфликта тезис

Наче на російський ресурс зайшов.
просто затем, чтобы было... проще/удобно читать? Сделайте свой ДОУ или хоть статью напишите, тогда и командовать в комментах будет незачем.
То есть вы как аргумент используете довольно оскорбительный
Чим саме він ображає?

Я взагалі не розумію, це повально на ДОУ — не вміти читати?
Я ж тому й завів розмову про механізм багатомовних дописів, аби ви мали можливість російською читати, а я — українською. Але ви, як завжди, одразу бачите утиски. Протріть очі, пані та панове.

І взагалі це було просто питання. Ви задовбали мене вже зі своєю простотою, навчіться, чорт забирай, читати нарешті й позбавтеся зашореності своєї.

Что? :) я ок читать на обоих языках. А вы нет.

Не думаю, що це нормально, коли створюються дублікати.
Хоча, звісно, можна піти й таким шляхом, це ж справа така.

всегда хотел узнать, «чорт забирай» == «хай йому грець»?

— Чорт забирай, я не можу пофіксити цю багу!
— Та хай йому грець, скажемо, що це фіча...

хтось має побігти перекладати статті українською, бо тобі незручно?

А чия думка тебе ...?

Думка того, хто вміє поважати чужі думки.
Якщо хтось мені каже «всім начхати на твою думку» — то, чувак, а чого ти думаєш, що всім не начхати на тебе й твою? Звідки така впевненість у власній значущості? Принаймні, мене те, що там у його голові коїться, точно не цікавить.

Не хочу влазити у мовні дискусії. Але я теж себе ловлю на тому, що хоча російську перфектно розумію і можу нею грамотно писати і говорити, інформація українською засвоюється краще. І не лишень з патріотичної позиції, намагаюсь шукати тексти українською.

Я готовий перекладати статті з російської, що тут постійно друкуються, при умові, що буде механізм, який забезпечить переглядання статті українською у випадку якщо ввімкнений український інтерфейс на DOU. І саме тому я про інтерфейс такий і питав. Питав!, не вимагав, прошу зауважити.

О, ну наконец-то конструктив. Я думаю технически реализовать это ваще проблем не составит.
Главное контент.

Ну так а хто ж проти? Нехай DOU реалізує, скажімо, коротеньке посилання «Ця стаття російською мовою. Ви можете додати свій переклад». І все, потім дивиться скрипт — ага, українська мова інтерфейсу виставлена, тримай, мовляв, друже, українську версію статті.

Гугл переводчик уже это реализовал. Перевести всю страницу можно просто вставляя ссылку в окно перевода. И корректировать результат, если что-то не так. Так можно делать и для статей на украинском, кто предпочитает на родном-русском языке читать.

Читати усіляку автоматичну фігню й витрачати час на те, аби привести статтю до ладу? Замість того, аби читати написану нормальною українською/російською мовою? Ви серйозно?

То есть, автор должен писать статью два раза на обоих языках? Все равно же первый раз надо кому-то переводить. А после редактирования статьи в транслейте, он станет лучше переводить не только эту статью, но и другие схожие.

Ви коментарі вище взагалі читали? Я ж сказав, особисто я готовий перекласти, якщо автор сам не захоче.

А после редактирования статьи в транслейте, он станет лучше переводить не только эту статью, но и другие схожие.
Ваші мрії чудові, тільки от нездійсненні. Він зможе перекласти нормально ту статтю, а в інших знову накрутить якусь фігню — просто тому, що є така штука як контекст, яку автоматичний перекладач майже не розуміє. Він просто навчений реагувати на частини фраз, а вони щоразу будуть різні.

Необходимо этот спор с переводом вынести из этой статьи,как минимум,в отдельную тему на форуме и лично оповестить администрацию ресурса,а не разводить флейм в непрофильном месте.

Адміністрацію я попросив у цьому топіку, вона в курсі.

при умові, що буде механізм, який забезпечить переглядання статті українською у випадку якщо ввімкнений український інтерфейс на DOU
Я б бажав читати оригінал статті. Regardless of language used.
Переключать язык интерфейса в попытке добрать до первоисточника — то якось занадто.

Думаю, це можна врегулювати певним налаштуванням.

Спасибо, полезная статья. В статье увидел грабли на которые наступал)

Даёшь статью про front-end!)

была же уже в интрнетах статья про то как учить js в 2016\17

была, но статья на половину пропитана сарказмом и не стоит к ней слишком серьезно относиться. Плюс такая статья может ввести в заблуждение начинающих разработчиков.

то есть Вы на проекте не юзаете около 10 библиотек нескольких сборщиков и пары фреймворков =)
У вас по старинке на чистом html/css/jquery?)

так зависит от проекта, не на все же реакт пихать

вот тут целая куча статей про фронтэнд: frontender.info

Підписатись на коментарі