×

Дія City в Україні: що ІТ-галузь думає про спецрежим

15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні № 4303 у другому читанні та загалом 262 голосами «за».

Редакція DOU зібрала думки учасників ринку: як вони ставляться до Дія City та які у законопроєкті є переваги й недоліки. До дискусії долучились компанії SoftServe, EPAM, Luxoft; програмісти Володимир Рожков та Олексій Раєв; лідерка фракції «Голос» Кіра Рудик; Асоціація IT Ukraine та digital-адвокат.

Ще очікуємо на коментар від Мінцифри.

Позиція компаній

Як повідомив співзасновник і член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей, сьогодні більшість ІТ-компаній працює за моделлю співпраці з ФОПами. Цей підхід вже став звичним і зрозумілим як для розробників, так і для компаній. Водночас упродовж останніх п’яти років влада регулярно пробувала скасувати або змінити цю модель, що створювало відчуття нестабільності та непередбачуваності на ринку. Тому разом зі зростанням ринку необхідно працювати над розвитком корпоративного права та запровадженням додаткових гнучких моделей співпраці з розробниками.

«Ініціатива Дія City спрямована на те, щоб зберегти конкурентоздатність українського ІТ у світі, забезпечити стабільність для ринку в контексті регуляторної політики й надати більше гнучкості у форматах роботи. Як на мене, поява додаткових форм співпраці з інженерами та контрактниками, яку пропонує Дія City, — це позитивне явище і рух в напрямку побудови корпоративного права для ІТ в нашій країні», — повідомив він.

Кицмей додав, що представники SoftServe разом з колегами з інших ІТ-компаній, бізнес-асоціацій і кластерів доклали багато зусиль, щоб у цьому законопроєкті були відображені інтереси розробників та індустрії загалом. Багато з наших рекомендацій вдалося внести до законопроєкту, що став суттєво кращим у порівнянні з першими його редакціями.

За його словами, після голосування у першому читанні компанія озвучила низку важливих для індустрії коментарів: про неконкуренцію, про неможливість виключати резидентів з Дія City до відповідного рішення суду, про обмеження кількості ФОПів, механізми сплати ЄСВ тощо. Щодо кожного з цих питань ми мали окремі обговорення з Мінцифри. У SoftServe чекають на текст проголосованого законопроєкту, щоб ознайомитись і дізнатись, чи всі коментарі індустрії були враховані.

За словами Кицмея, для того, щоб відповісти на питання, чи розглядає SoftServe резидентство у Дія City, потрібно зважати на два моменти:

По-перше, законопроєкт працюватиме лише разом зі змінами до податкового законодавства, що ще не були фінально проголосовані. Це важливо і лише в комплексі даватиме розуміння фінальної моделі, яку пропонують.

По-друге, приєднання до Дія City — це питання не лише компанії, а й людей. Тому першим кроком для себе бачимо діалог з людьми всередині компанії та проведення широкої роз’яснювальної роботи щодо суті пропонованих змін. Для нас важливо, аби наші співробітники могли ухвалити для себе зважене рішення та обрати, яка форма трудових відносин буде найбільше відповідати їхній ситуації.

За словами віцепрезидента, очільника EPAM у Центральній та Східній Європі Юрія Антонюка, компанія позитивно ставиться до ухвалення законопроєкту та ідеї Дія City в цілому.

«Коментарі та зауваження учасників ринку не були марними — законотворці та Мінцифри прибрали з проєкту низку суперечливих моментів. Тому сьогодні ми маємо ініціативу, яка влаштовує більшість і справді може дати галузі те, чого вона очікувала багато років — стабільність і прозорість правил гри», — розповів він.

Проте треба ще зважити на підзаконні акти, інші супутні документи. Разом з іншими учасниками ринку компанія буде стежити за тим, щоб вони відповідали початковій ідеї проєкту.

Антонюк додав, що після завершення всіх законодавчих процесів, коли нову модель буде втілено у життя і якщо її умови відповідатимуть задекларованим, компанія буде готова розглянути участь у Дія City.

«Для нас і для галузі Дія City передусім — можливість отримати якісно нові умови роботи бізнесу, які б були максимально прозорими та передбачуваними у довгостроковій перспективі. З практичної точки зору це дозволить уже присутнім на ринку компаніям планувати свою діяльність трохи далі, ніж на 3–5 років вперед, а для нових гравців зробить наш ринок більш звичним і зрозумілим. Усе це може суттєво пожвавити українську ІТ-галузь, посилити її потенціал. Окрім того, варто розуміти, що поточна модель співпраці з ФОП не зникне, вона залишиться альтернативою Дія City. Тому кожен бізнес, зваживши всі переваги та недоліки, зможе обрати для себе оптимальний сценарій роботи», — резюмував він.

За словами керіуючої та HR директорки Luxoft Ukraine Олени Самборської, компанія рада, що Мінцифри врахували позицію IТ-галузі та допрацювали проєкт Дія City.

«Можна сказати, що з більшості питань, які раніше викликали дискусії, ми знайшли компроміс. Щодо плану дій, то ми ще будемо чекати публікацію фінальної версії закону. Також ще не був ухвалений дуже важливий законопроєкт № 5376 про податки для Дія City. Тому, як тільки всі потрібні документи будуть підписані президентом і опубліковані, ми будемо готові ухвалити рішення», — повідомила вона.

Коментарі розробників

За словами програміста Володимира Рожкова, законопроєкт не відповідає заявленим цілям, не враховує інтереси фахівців і дозволить державі регулювати галузь надалі.

«Перші редакції документа та риторика представників Мінцифри говорять про те, чого насправді вони хотіли. Наприклад, обов’язкову саморегульовану організацію резидентів з „общаком“, куди всі компанії повинні були скидати по $20 з людини. Цю норму прибрали, але не повністю. Таким чином нескладно простежити думку диджиталізаторів. Щоб стати резидентом, потрібно пройти аудит. Сьогодні аудит може робити будь-яка компанія, а завтра видається постанова, згідно з якою це можуть робити тільки акредитовані контори. Розумієте, Борняков та Федоров кажуть, що вони максимально самоусунулися від регуляції, але, по-перше, вони не назавжди, а по-друге, закон сам собою створює колосальне поле можливостей для корупції», — вважає він.

Рожков додає, що міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявляв про те, що податкова система України буде найкращою у світі, але, на думку програміста, податкова система вже і так є, а галузь розвивається завдяки їй.

«Я вважаю, що цей проєкт насамперед іміджевий. Для простих людей Федоров виступить інноватором, який розвиває ІТ, хоча насправді, по суті, нічого не змінюється. Зростання галузі обмежене кількістю фахівців, воно кінцеве, тому гасла про те, що „галузь не росте досить швидко“, це чистої води популізм», — вважає він.

Водночас, за словами розробника Олексія Раєва, однією із задекларованих цілей проєкту Дія City було поліпшення привабливості України для іноземних компаній, зокрема у частині прозорості трудового законодавства. На думку Раєва, гіг-контракти так, як вони прописані у законопроєкті, не тільки не сприяють прозорості, а й можуть дати зворотний ефект.

«Законопроєкт не пройшов code review (головного юридичного управління та ІТ-спільноти), але був відправлений у продакшен. З очевидними для кожного IT-фахівця наслідками такого підходу», — додав він.

IT-фахівці знову збирають підписи до петиції із вимогою ветувати законопроєкт № 4303 та відправити у відставку міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та заступника міністра Олександра Борнякова

IT Ukraine та Кіра Рудик

Як повідомили в Асоціації IT Ukraine, законопроєкт врахував не всі важливі побажання та зауваження від IT-бізнесу.

На думку представників асоціації, безумовно, це безпрецедентний експеримент, тож і законопроєкт має бути виваженим.

Серед векторів, яких дотримується IT Ukraine та які не врахував закон, лишаються:

  • збереження чинного податкового навантаження на IT-компанії;
  • захист прав ФОП-спеціалістів, з якими вони працюють;
  • виключення із законопроєкту розділу про створення об’єднань у межах Дія City;
  • виключення умов про обов’язковий аудит стартапів і малого бізнесу тощо.
Лідерка фракції «Голос» Кіра Рудик погоджується, що ухвалений законопроєкт не врахував усіх вимог ІТ-галузі.
«Протягом останнього року я як народна депутатка працювала разом з IT Ukraine, EBA, AmCham та „IT-Гільдією“ над адекватними змінами до законопроєкту. На жаль, тільки частина цих змін була врахована», — повідомила вона.

З чим не погоджується фракція:

  • Пункти про неконкуренцію та непереманювання, оскільки вони є неконституційними.
  • Не повинно регулюватися «добровільне об’єднання компаній». На те воно і є добровільним.
  • Не потрібно проводити аудит стартапам і малому ІТ-бізнесу. Це значні та часто непосильні витрати.
  • Якщо компанію «виганяють» з Дія City, вона повинна мати змогу оскаржити це рішення в суді, в цей час зберігаючи свій статус. А не навпаки.

Коментар юриста

DOU запитали у юриста, чи є у проєкті закону суперечності. Digital-адвокат Андрій Шульгін виявив таке:

1. Колізія щодо рівності усіх суб’єктів господарювання перед законом. Ухвалений закон передбачає презумпцію правомірності діяльності резидентів Дія City, які в цьому випадку мають більший обсяг прав і привілеїв, ніж звичайні національні СГ. Хоча за юридичною сутністю ІТ-індустрії мало чим відрізняються від інших видів діяльності. Зокрема, це стосується неоднозначного тлумачення, яке має трактуватися на користь резидентів Дія City, які знов-таки нічим не відрізняються від інших підприємців, які здійснюють свою діяльність в інших галузях.

Ця норма ставить у нерівне становище резидентів Дія City з іншими підприємцями.

2. Крім того, набуття статусу резидента Дія City є достатньо формальним та потребує лише подачі заяви, без проходження комплаєнсу, перевірок моделі бізнесу, ліцензування тощо.

Щодо правового регулювання конкретної діяльності. Норми закону самостійно визначають і врегульовують питання конкретної поведінки та відповідальності. Оскільки, відповідно до пункту 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

3. Зміст колізійності полягає у тому, що закон самостійно визначає перелік конкретних дій, який значно відрізняється від Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Колізія щодо гіг-контраків. Колізія полягає у тому, що гіг-контракт одночасно містить положення ЦК (про підряд та послуги) та положення КЗпП (соціальне страхування, умови припинення договору). Таким чином не зрозуміло зміст правового регулювання контракту та на норми якого законодавства варто посилатися під час вирішення конфліктних ситуацій.

Хоча і зазначено, що угода є цивільно-правовою, але за змістом правового регулювання це схоже на трудове законодавство.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось15
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Схожі статті




Найкращі коментарі пропустити

Мы присутствуем при историческом моменте, когда крупные компании в связке с гос. аппаратом в погоне за краткосрочной прибылью уничтожат целую отрасль
Вот введете вы дию. А дальше Вы начнете давить конкурентов, через готовящие законы о скрытых трудовых отношениях. Начнете загонять инженеров в кабальные контракты.
Затем начнете срезать ЗП (прямо же пишите зачем это все делаете) и внедрять привычную парадигму «я начальник — ты дурак»
А знаете, что дальше будет ? Отрасль международная.
Народ поедет. Массово уедут специалисты с позицией ведущий. кто будет вам сложные проекты делать после «великого исхода», у которых высокая маржинальность ?
И не будут заходить сюда такие.
А еще уедут молодые ребята, которые не дураки и которые не захотят ждать +100$ с барского плеча через 5 лет. может быть. если менеджер встанет с правой ноги.
И падение отрасли будет с большим грохотом. у будет дырка от былого бублика

На мою думку, дія.сіті — колгосп та кормушка. Про який компроміс може йти мова? Які коментарі мають чи на мають бути враховані? Вам в колгоспній фермі пропонують йти під ніж а ви обговорюєте чи достатньо він гострий?
Кіра, ви ж партією проводили зустріч з представниками спільноти перед виборами. Ви особисто обіцяли підтримувати галузь. Чому така пасивна позиція? Чому досі не поставлено питання про відставку «вельмишановних» ініціаторів?

Зауважу, розглядав дію.сіті з точки зору власника компанії. Відверто кажучи, для нас це навіть може бути вигідно, але зовсім не розумію як можна ставити інтереси будь-якої компанії, ба навіть своєї, проти інтересів галузі та країни вцілому.
Тож, я особисто виходив на мітинг у п’ятницю, а наша компанія, проти дія.сіті. Закликаю інших власників компаній приєднуватись, камон, + 500 баксів з голови того не варте.

«Капитаны больших галер приветствуют решение мудрого фараона и его советников. Новая конструкция вёсел позволит галерам ещё эффективней контролировать своих гребцов, сохраняя конкурентность галер на мировом логистическом рынке»

За словами керівної та HR директорки Luxoft Ukraine Олени Самборської, компанія рада, що Мінцифри врахували позицію IТ-галузі та допрацювали проєкт Дія City.

Дякую за інформацію, оновив список компаній в розширенні StopDiiaCity.

Фактически, мы не можем повлиять на депутатов или министров. Что мы реально можем — так это игнорировать все компании, которые поддерживают Дія City. Если большинство IT против, то давайте покажем это на деле. Пусть те компании, которые поддерживают, столкнутся с невозможностью нанять квалифицированных специалистов. Только так они задумаются о судьбе индустрии.

98 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

друзья, пожалуйста, дайте список компаний, которые поддерживают/будут внедрять у себя эту дию. Большое спасибо!

разве дия публичная организация?

это ж не частная компания, а вполе себе огранизованное государством образование — список должен быть публичным

а вполе себе огранизованное государством образование

есть же ж гос тайна и вообще он ни кому ни чего не должен селяви се ля Родина

гостайна определяется законом, Дия.Сити законом не отнесена к гостайне, всё что не гостайна — априори публично.

Мы (Украина) начали выводить в публичный доступ государственную информацию ещё при прошлом составе ВР (а может быть даже и раньше, я сейчас не про первенство, а про тенденцию). Если есть реестр должников, реестр собственников земли, реестр собственников автомобилей — почему не может быть реестра диерастов? Ведь список резидентов так или иначе будет в государственных службах поскольку вхождение в него определяет ставку налога и прочие условия работы.

всё что не гостайна — априори публично.

сама «дия» не публична шах и мат ))

1. Реєстр Дія Сіті є відкритим і оприлюднюється на офіційному веб-сайті уповноваженого органу в мережі інтернет, окрім відомостей, передбачених пунктами 2 — 3 частини третьої цієї статті.

2. Доступ до реєстру Дія Сіті є безкоштовним.
3. До реєстру Дія Сіті вносяться такі відомості:
1) найменування резидента Дія Сіті та його ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі;
2) інформація про посадових осіб резидента Дія Сіті, зокрема членів виконавчого органу, членів інших органів (якщо створені), та про головного бухгалтера або іншу особу, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку резидента Дія Сіті ;
3) адреса електронної пошти та номер телефону резидента Дія Сіті, за якими з ним здійснюється зв’язок;
4) дата набуття статусу резидента Дія Сіті;
5) відомості про всі рішення уповноваженого органу, які приймались стосовно резидента Дія Сіті (номер, дата, назва рішення, посилання на рішення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу в мережі інтернет);
6) відомості про дату та підставу втрати статусу резидента Дія Сіті;
7) інформація щодо набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону;
8) відомості про відповідність резидента Дія Сіті вимозі, встановленій пунктом 3 частини третьої статті 5 цього Закону у календарному році, в якому резидент Дія Сіті набув цей статус, та у календарному році, який слідує за ним (в разі набуття юридичною особою статусу резидента відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону).
...

Рєестр буде відкритим, безкоштовним, із всією інфою про компанію окрім посадових осіб, емейлів та телефонів.

Реєстр буде відкритим, безкоштовним, із всією інфою про компанію

Питання як часто цей реєстр буде оновлюватись, але наявність такого реєстру вже спрощує взаємодію

1. Колізія щодо рівності усіх суб’єктів господарювання перед законом. Ухвалений закон передбачає презумпцію правомірності діяльності резидентів Дія City, які в цьому випадку мають більший обсяг прав і привілеїв, ніж звичайні національні СГ. Хоча за юридичною сутністю ІТ-індустрії мало чим відрізняються від інших видів діяльності. Зокрема, це стосується неоднозначного тлумачення, яке має трактуватися на користь резидентів Дія City, які знов-таки нічим не відрізняються від інших підприємців, які здійснюють свою діяльність в інших галузях.

Если другие тоже заводят $ в страну — логично и для них такое сделать.

Только нет 100 гиков внезапно, а чтобы делать софт хоть на заказ хоть на продажу нужны подготовленные специалисты, к тому же ещё и с опытом работы. 2. В Белорусии был и есть электронный завод, и в БГУ соответственно подготавливали разных специалистов для него. В общем наследие СССР просто стали использовать, впрочем ровно тоже самое что и у нас.

Рабство свого часу зникло не тому, що хтось там дуже турбувався за права людини. Воно зникло тому, що було тупо економічно не достатньо ефективним. Раба можна заставити копати город чи рубати ліс, але його не заставиш винайти комбайн чи лісопилку. І в результаті перемагав той, хто наймав мотивованих, добре оплачуваних і креативних працівників. Це зрештою побачили і визнали всі — і тому рабство (в класичному розумінні) зникло.

Дія.Сіті не є тим самим класичним рабством, але несе ті самі погані ідеї: «давайте примусимо», «давайте обмежимо», «давайте не допустимо». Ну, давайте. Результат передбачуваний з самого початку: «копати город» у вас так вийде, а «винайти комбайн» — ні. Складність проєктів, що зможуть потягнути компанії Дія.Сіті буде падати, а з ними і оплата, і довіра до Українського ІТ, і кількість нових замовників. Сумно.

ага, саме тому рабство і зникло.. звучить наївно

Отмена крепостного права разве было сделано потому что царь вдруг вспомнил что крестьяне тоже люди?

Фактически, мы не можем повлиять на депутатов или министров. Что мы реально можем — так это игнорировать все компании, которые поддерживают Дія City. Если большинство IT против, то давайте покажем это на деле. Пусть те компании, которые поддерживают, столкнутся с невозможностью нанять квалифицированных специалистов. Только так они задумаются о судьбе индустрии.

Фактически, мы не можем повлиять на депутатов

21 век
Рабство отменили
Количество рабов больше чем за всю историю

Закон приняли, несмотря на петицию и митинг. Готов подымать вооруженное восстание?

Нет, я не агрессивный человек
Просто не буду работать с теми кто поддерживает это

Я это к тому что живём в не свободной стране

Що таке вільна країна в вашому розумінні?

Это странна где не нужно спрашивать «что такое свободная страна?»

Дякую, ви повністю виправдали мої сподівання.

это самое правильное в данной ситуации — санкции против компаний желающих в колхоз

А что конкретно Вас не устраивает в новом правовом режиме ? Я вот сколько слушаю аргументы разработчиков, понять не могу. Я сейчас не мыслю в полярных категориях хорошо/плохо, пытаюсь понять непредвзято понять конкретно что вам мешает в такой правовой форме работать ?

Працювати — нічого не заважає.
Втім, кріпакам теж працювати нічого не заважало.

Проблема лише в тому, що заробляти — заважало.
1. Збільшення податків.
(Плюс ці податки, на відміну від ФОП, йдуть не за вашим місцем проживання, а за місцем реєстрації компанії. Якщо ваша компанія зареєстрована в Києві — взагалі 69% податків йде до держбюджету)
2. Відсутність захисту від маски-шоу для тих, хто лишиться на ФОП.
3. Ініціатори Дія Сіті підтримують законопроєкти, щоб утискати ФОП.
4. Договори про неконкуренцію можуть призвести до картельної змови і ускладнити життя джуніорам (вчорашнім студентам) і світчерам, загалом зменшивши середню зп.
5. Мінцифри постійно бреше і факапить, тож довіряти їм взагалі чимось керувати — не дуже гарна ідея.

Так если вы будете по гиг-контракту работать, какая разница ?

2. Відсутність захисту від маски-шоу для тих, хто лишиться на ФОП.

Ты когда-то слышал про маски-шоу для ФОП ?

Ага, ініціатор Дія Сіті — Гетманцев, саме обіцяє їх розпочати і висловлює «абсолютну підтримку» законопроєкту про «7 трудових ознак».

У вільний час від рекламування ФСБшних телеграм-каналів, звичайно.

Если ты живешь в Украине, а уж тем более если ты написал тыщу комментариев и начал десять топиков на ДОУ — ты не мог не слышать про маски шоу для ИТ-компаний.
Не включай ручник, речь идёт не о торговцах на базаре со второй категорией единого налога.

Так объясните мне, чтобы я понял, я не понимаю =)

Если 80% вакансий будет из Диясити, то разве что трактор заводить...

вы специально переводите разговор на налоги? уже много раз вам и таким как вы дали понять, что нам не нравится не повышение налога, а неумелое регулирование и повышение коррупционных рисков, а также рисков дальнейшего закручивания гаек, от которого нас сейчас защищает только честное слово министра :)

Хотели бы закрутить — уже бы закрутили. Повысили бы налоги для отдельных КВЭДов и все.

ведь и хотели, но не договорились в прошлый раз. А теперь вот договорились. И еще раз, речь не про налоги, а про условия труда и базовые права человека.

Не понимаю. Что не так с правами? Вы будучи ФОПом подписываете контракт, и кроме того отвечаете ВСЕМ своим имуществом.ФОП не дает никаких гарантий, если вы их не пропишите явно.
Гиг вам дает такие же возможности — по-умолчанию гиг контракт не включает нормы не про конкурренцию, не про непереманивание итд. Так же все должно быть явно прописано. Вместо того чтобы байкотировать компании гораздо лучше просвещать людей, что можно и нужно обсуждать условия любых договоров.

Хотели бы закрутить — уже бы закрутили.

Значит хотелки не хватило хотеть.

Нет, именно не смогли. Как и Пу не смог построить Новороссию хотя его сторонники тоже любят говорить «если бы мы хотели мы бы уже Киев взяли».

Мы присутствуем при историческом моменте, когда крупные компании в связке с гос. аппаратом в погоне за краткосрочной прибылью уничтожат целую отрасль
Вот введете вы дию. А дальше Вы начнете давить конкурентов, через готовящие законы о скрытых трудовых отношениях. Начнете загонять инженеров в кабальные контракты.
Затем начнете срезать ЗП (прямо же пишите зачем это все делаете) и внедрять привычную парадигму «я начальник — ты дурак»
А знаете, что дальше будет ? Отрасль международная.
Народ поедет. Массово уедут специалисты с позицией ведущий. кто будет вам сложные проекты делать после «великого исхода», у которых высокая маржинальность ?
И не будут заходить сюда такие.
А еще уедут молодые ребята, которые не дураки и которые не захотят ждать +100$ с барского плеча через 5 лет. может быть. если менеджер встанет с правой ноги.
И падение отрасли будет с большим грохотом. у будет дырка от былого бублика

кто будет вам сложные проекты делать после «великого исхода», у которых высокая маржинальность ?

А ви подивіться, хто зараз робить найскладніші державні цифрові проєкти?

От SMM-ники, для яких «роль кібербезпеки трохи перебільшена», та які вже 3 тижні не можуть почати обіцяний баґбаунті і будуть робити проєкти.
Дуже погано, але будуть.

Поки все не розвалиться.

Народ поедет.

Это еще неизвестно — хорошо это или плохо. Например, люди уехавшие из Украины (современные западные области) до прихода большевиков и «светлого кровавого коммунизма» нормально себе прижились в Канаде, Франции, США.

Оказалось, что «тупые безграмотные западенцы» (по мнению советско-рашисткой пропаганды) — это нормальные, развитые люди в цивилизованных странах.

Если в ближайшие 2 года тренд на цивилизованность не сформируется, то отсюда любой цивилизованный человек уедет. Украина — это испытательная площадка, но когда «реформ и улучшений» становится слишком много...

Население Украины без войн и голодовок уменьшилось на 20 млн за последние 30 лет. Ответственных за это «развитие страны» формально нет.

Население Украины без войн и голодовок уменьшилось на 20 млн за последние 30 лет.
без войн

...
Пропоную вам підтримати фонд «Повернись живим» на Patreon: www.patreon.com/savelife_in_ua

На восьмому році війни армія ще потребує допомоги. Як фонд «Повернись живим» рятує життя українських воїнів

Це моя особиста думка, не нав’язую. Фондам різним не довіряю. Віддаю перевагу цільовій адресній допомозі людям, яких особисто знаю або по рекомендаціям тих, кому роками довіряю.

За «солидные проекты» очевидно не боятся, это геморрой вне бизнес модели, супорт и формошлепство — тут все просто. А вот то что студенты будут прямоходом сразу за границу ехать явно упустили. Тем более там ещё и как раз демографическая яма, их мало просто.

На мою думку, дія.сіті — колгосп та кормушка. Про який компроміс може йти мова? Які коментарі мають чи на мають бути враховані? Вам в колгоспній фермі пропонують йти під ніж а ви обговорюєте чи достатньо він гострий?
Кіра, ви ж партією проводили зустріч з представниками спільноти перед виборами. Ви особисто обіцяли підтримувати галузь. Чому така пасивна позиція? Чому досі не поставлено питання про відставку «вельмишановних» ініціаторів?

Зауважу, розглядав дію.сіті з точки зору власника компанії. Відверто кажучи, для нас це навіть може бути вигідно, але зовсім не розумію як можна ставити інтереси будь-якої компанії, ба навіть своєї, проти інтересів галузі та країни вцілому.
Тож, я особисто виходив на мітинг у п’ятницю, а наша компанія, проти дія.сіті. Закликаю інших власників компаній приєднуватись, камон, + 500 баксів з голови того не варте.

Отличное интервью с Сергеем Рачинским. Про народ и индивидуальность и отвечает на вопрос почему произошла дія(конечно не прямо, но из интервью это станет понятно) и будет хуже.
www.youtube.com/watch?v=wPfLmlv2ktg

будет хуже

по-моему это можно сделать девизом Украины и нанести на большой национальный герб (который не нужен в целом, но ради такого девиза — можно)

За словами керівної та HR директорки Luxoft Ukraine Олени Самборської, компанія рада, що Мінцифри врахували позицію IТ-галузі та допрацювали проєкт Дія City.

Дякую за інформацію, оновив список компаній в розширенні StopDiiaCity.

статью обновили? Я не нахожу такой риторики от люксофта...

Так, статтю оновили, збережу сьогоднішню копію:

За словами керіуючої та HR директорки Luxoft Ukraine Олени Самборської, компанія рада, що Мінцифри врахували позицію IТ-галузі та допрацювали проєкт Дія City.

Ми не вносили правки у текст, окрім коректного вказання посади експертки. Частина тексту, яку цитують у коментарях, є у матеріалі.

Любая инициатива, будь то хорошая или плохая, которая призвана насильно сломать или переиначить сложившееся положение вещей всегда обречена на противостояние участником процесса подлежащего слому или модификации. Бескровное решение всегда лежит в плоскости создания более привлекательных условий. Достаточно предложить более привлекательный вариант, но таковой видимо не устраивает наше государство. Денег в бюджет то хочется здесь и сейчас.
Дія City вроде как предлагает решение, но только не для меня. И таких как я, судя по комментариям, вагон и не один. Загон меня как ФОП в рамки трудового законодательства в виде штатного сотрудника(с якобы морковкой в виде соцгарантий) дает плюсы, с моей точки зрения, преимущественно государству и уже потом крупным компаниям. Мои же доходы могут уменьшиться, поскольку в компаниях не дураки сидят и часть моего текущего дохода брутто скорее всего тупо пойдет в покрытие убытков от подоходного налога. Доход брутто мне никто повышать не будет ибо цены на украинских девов в ИТ восхищают даже немцев при учете ставки налога у ФОП.
Особенно улыбнуло, что один из мотивов принятия закона это пресловутые соцгарантии. С каких это пор наше государство стало беспокоиться о холопах? Спасибо, но я как нибудь сам решу свои проблемы, потому как государство пока что, решает их через одно место. Социализм работает только там, где чиновники относительно жестко контролируются и видны результаты уплаты налогов. Отремонтированные дороги это пол-зачета, посмотрим как они будут обслуживаться. А с обслуживанием СССР и пост-СССР всегда была беда, ибо основное воровство там.

Ну а если вкратце сформулировать протестный лозунг: "Отвалите от нас и дайте спокойно работать!"(исправлено цензурой)

протестный лозунг: «Отвалите от нас и дайте спокойно работать!»

youtu.be/ac9hBmMwAs4

Отремонтированные дороги это пол-зачета, посмотрим как они будут обслуживаться.

Вчерашний двухчасовой дождь в Одессе, благодаря которому бетонную дорогу смыло в прямом смысле во многих частях города, а в некоторых местах появились двухметровой глубины ямы, еще покажет — оставим ли эти пол-зачета

Нашли, б***ь, у кого спрашивать.

«Опрос среди богатейших рабовладельцев южных штатов показал, что 100% рабов довольны рабовладельческой системой»

дуже юридично якісний розбір зроблено тут yur-gazeta.com/...​ahistyat-itspecialis.html
не дивлячись що там аналіз першої редакції закону всі аспекти досі там, виключено лише непереманювання

норма о непереманивании это вообще как контракт на рабство. С какой блин стати если мне предложили после полугода работы более привлекательную позицию? Почему я не могу сменить работодателя? Да именно поэтому текущему работодателю, вместо того чтобы запариваться и удерживать сотрудника премиями, условиями работы, соцпакетом и т.д., проще протащить норму закона, которая сотрудника обяжет. Особенно если скинуться толпой на это. Может я что-то не так понял?

непереманювання виключено з остаточної редакції, є неконкуренція яка теж дуже контраверсійна

Отсутствие конкуренции ведет к созданию монополий. Что такое монополии и чем это чревато мы все прекрасно знаем. Очко опять не в нашу пользу.

Неконкуренция это оно и есть — запрет на работу на конкурентов — например компанию через улицу где предлагают +500

Вопрос к Владимиру Рожкову

Я мав наувазі що по суті нічого не змінюється для зростання індустрії. Втім, будь-які слова можна чікнути з контексту і потім вийде «ученый изнасиловал журналиста». Можливо дійсно не досить вдало висловився.

Лучше про петицию на своем канале сделай пост — petition.president.gov.ua/petition/119860

«Капитаны больших галер приветствуют решение мудрого фараона и его советников. Новая конструкция вёсел позволит галерам ещё эффективней контролировать своих гребцов, сохраняя конкурентность галер на мировом логистическом рынке»

Хоча і зазначено, що угода [гіг-контракт — прим.] є цивільно-правовою, але за змістом правового регулювання це схоже на трудове законодавство.

Чекаємо, коли за законом про «7 ознак трудової діяльності» гіг-працівників почнуть переводити з «сірого» цивільно-правового контракту на «білий» КЗпП.
Якщо що, Гетманцев — ініціатор Дія Сіті, «абсолютну підтримує» законопроєкт про 7 ознак :)

80% спеціалістів проти ДіяСіті dou.ua/...​itenews/diia-city-survey , апарат ВР розкритикував проект почитайте висновки ГЮУ. А деякі компанії «за», треба розуміти чому. Чому їм вигітний закон що має ознаки порушення конституційних прав на вільну працю та підприємницьку діяльність? Сподіваюсь на масовий бойкот таких компаній. #StopDiiaCiti

Сподіваюсь на масовий бойкот таких компаній.

три раза писал и три раза стирал саркастичный камент... поэтому напишу просто — не надейтесь, никакого бойкота не будет. своя худи ближе к телу

Буде, вже написана інструкція, скоро опублікую

помните, почему провалилось восстание декабристов? «страшно далеки они от народа...»
так и тут. полтора анонимуса поучаствуют в бойкоте, на этом всё
увы

С точки зрения народа ИТ-шники зажравшиеся буржуа употребляющие на завтрак профитроли с кохве кажн день, да всякие богопротивные смузи в жару. Успешность единиц вызывает зависть тысяч.
Как пример привлекательности ИТ — трудовая миграция из сантехника со стаже мне менее 10 лет во фронтендера. Это кстати реальное резюме, которым я был восхищен. Качество такого специалиста оставим за скобками пока, но сам факт!

Как пример привлекательности ИТ — трудовая миграция из сантехника со стаже мне менее 10 лет во фронтендера. Это кстати реальное резюме, которым я был восхищен. Качество такого специалиста оставим за скобками пока, но сам факт!

Для самого работника ничего по сути не поменялось, как работал с говном, так и работает, разве что зепка повыше..

вот не сказал бы что у хорошего сантехника рейт сильно меньше чем у айтишников (ну не синьорский, конечно, но вполне себе хорошо зарабатывают товарищи. те, кто умеют работать)

Не буду спорить, но таки работа сантехника сопряжена с довольно частыми тушкодвижениями и не всегда приятной окружающей средой. Другое дело сидеть ровно на заднице в офисе или опенспейсе под кондером и попивать тот-же смузи... Однако речь как бы больше о том, что ИТ в сознании народа это странные буржуи, а следовательно че за них топить?

Так и сами айтишники за себя не хотят активно топить. Вроде как больше всех пострадают «галерные гребцы», два митинга организовали — нету их.

Значит их все устраивает.

Получается что актив противников Дии — 120 штыков на всю Украину

Додам один момент. Розмовляв з людьми. Багато навіть не були в курсі про мітинги, а деякі і про Дію прийняту не знали. З цим карантином і домосидінням повний брак комунікацій виходить.

Ну так вы теперь спроецируйте на задачи синьйоров, и опа это уже у вас архитектор по отоплению и трубам или как там для строительства дома. Все еще уверены что больше?

Трудно не согласиться с первой частью Вашего комментария — народ быдловатый, в большей массе своей, и обесценить достижения ближнего, ради того, что бы на руинах выглядеть не так никчемно — это проще, чем самому чего-то достичь (научиться и заработать). При этом, по второй части Вашего комента не соглашусь, ибо:
Фридрих Ницше: «Человек произошёл от обезьяны, но любая из обезьян лучше иного из людей...» — Не вижу ничего плохого в том, что человек увлечённый новыми технологиями и способный к обучению, освоил некую условную профессию из сферы IT, при этом на процесс обучения (курсы, литературу, тренинги и пр.) деньги зарабатывал любым другим доступным и честным (не обязательно) способом. Почему не сантехникой? Почему не такси или торговлей шаурмой на рынке? Много ли различий в организации водопровода и организации сети? Кроме того, что течёт по трубам (проводам) и того, что скрыто за железом... Когда у вас дома, простите, горшок течёт, вы не звоните сисадмину)))

Та я тоже не вижу ничего плохого, что человек поставил себе цель и добился хоть и промежуточного но результата. Это отлично. Хотелось бы, чтобы соискатель таки нашел работу и рос карьерно и как специалист дальше. Я же пытался сказать о том, что вокруг ИТ сложился ореол мегаприбыльности на волне хайпа, что привлекает людей из других областей. И не всегда количество сопровождается качеством.

Ініціатива Дія City спрямована на те, щоб зберегти конкурентоздатність українського ІТ

Як Михайло Федоров брехав, що прибере неконкуренцію з Дія Колгоспу

Підписатись на коментарі