Розкрадання 33 млн гривень з бюджету? Як комунальне підприємство купляло ПЗ та техніку за завищеними цінами. Розслідування DOU

У серпні цього року київська прокуратура повідомила про розкрадання десятків мільйонів гривень на закупівлі обладнання та ПЗ для столичного комунального підприємства (КП). Начебто оборудку провернули посадова особа КП «Київський інститут земельних відносин» та керівництво компанії-постачальника.

У прокуратурі назвали суму переплати в розмірі 33 мільйонів гривень, взятих з місцевого бюжету. Постачанням обладнання та ПЗ займалась компанія «Амайнд» (колишня назва — «Гартен-консалтинг»), яка досить часто виграє тендери на постачання комп’ютерної техніки та ПЗ за публічні кошти.

DOU з’ясовував деталі.

Підозри прокуратури у привласненні коштів

Як указано на офіційному сайті міської прокуратури столиці, КП «Київський інститут земельних відносин» уклало угоду про закупівлю ПЗ та постачання апаратно-програмного комплексу. Це було потрібно, щоб розгорнути і забезпечити функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку та управління земельними ресурсами. Загальна сума закупівлі склала близько 43 мільйонів гривень.

В результаті слідства з’ясували, що директор компанії-постачальника надав техніку за завищеною вартістю, а посадові особи КП прийняли товар та розрахувалися з продавцем. При цьому, згідно з висновком експерта, вартість поставленого товару та ПЗ завищена на 33 мільйони гривень.

Наразі підозру отримали дві особи — колишній заступник директора КП «Київський інститут земельних відносин» за фактом неналежного виконання своїх службових обов’язків (ч. 2 ст. 367 КК України) та директор компанії-постачальника за фактом розтрати та привласнення коштів місцевого бюджету в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України).

За матеріалами слідства, щодо закупівель провели судово-економічну експертизу. Експерт встановив збитки внаслідок завищення вартості апаратно-програмного комплексу, поставленого в КП, на суму 27,8 мільйонів гривень. І ще на 5,5 мільйонів завищена вартість ПЗ.

Постачанням займалась компанія «Гартен-консалтинг».

Мільйонні закупівлі

Згідно з даними порталу публічних закупівель, КП «Київський інститут земельних відносин» протягом 2019 року уклало три угоди (перша, друга, третя) з ТОВ «Гартен-консалтинг» на постачання серверів і ПЗ. У сукупності вартість обладнання й ПЗ, за підписаними договорами, склала 48,5 мільйонів гривень.

У відповіді на запит DOU в КП підтвердили закупівлю, надавши відомості про те, що саме було закуплено та за якою ціною.

І якщо проаналізувати вартість безпосередньо ПЗ досить складно, то ціну обладнання, дізнавшись його характеристики, можна порівняти. Наприклад, ціна системи зберігання даних фірми Lenovo за даними додатку до договору КП «Київський інститут земельних відносин» від 18 листопада 2019 року складає 5,1 мільйонів гривень.

Однак, згідно з даними додаткової угоди № 1 від 31 травня 2019 року, яку уклало КП із тією ж фірмою, такий самий сервер за вказаними характеристиками коштує 742 тисячі гривень, тобто майже в сім разів дешевше.

Система збереження даних з дискової полицею до системи за контрактом листопада 2019-го коштувала 11,5 мільйонів. У травні вартість цієї ж системи, але без полиці складала 1,2 мільйони гривень. Різниця в 9,5 разів.

Яким чином ціна за одне й те саме обладнання так стрімко зросла протягом лише декількох місяців, незрозуміло.

До речі, угоди з боку Київського інституту земельних відносин підписувала заступниця директора КП Ірина Кухаренко.

Вона звільнилась з посади влітку 2020 року. Раніше, згідно з даними реєстру декларацій НАЗК, Ірина Кухаренко працювала директоркою юридичного департаменту держпідприємства «Центр державного земельного кадастру».

Ймовірно, саме вона отримала підозру від прокуратури. У судовому реєстрі є ухвала Солом’янського районного суду Києва від 8 вересня 2021 року (справа за № 760/22578/21) про обрання запобіжного заходу для особи у зв’язку із розслідуванням про можливе розкрадання коштів при закупівлі обладнання та ПЗ. Ідеться про колишню заступницю директора КП «Київський інститут земельних відносин», яка наразі обіймає посаду заступниці директора ДП «Енергоатом». Прокуратура просила для неї заставу у розмірі 47,58 тисяч гривень у справі за оборудку на 33 мільйони гривень. Але суддя в задоволенні клопотання відмовив.

Постачальник не погоджується з підозрами

Компанія «Гартен-консалтинг» у 2020 році змінила назву й адресу сайту. Наразі фірма називається «Амайнд». На порталі DOU збереглись відомості щодо Garten Consulting. Зокрема вказано, що фірма базується в Києві, в ній працює до 20 спеціалістів.

На сайті компанії «Амайнд» зазначено, що вона займається постачанням рішень для роботи з даними, телекомунікаціями, систем для інформаційної безпеки тощо. Також вказано, що компанія є партнером багатьох всесвітньовідомих ІТ-брендів, таких як Cisco, Oracle, IBM тощо.

Серед клієнтів компанії «Амайнд» чимало державних організацій, зокрема Вищий антикорупційний суд, Верховна рада України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, Національне антикорупційне бюро, Київська міська рада та інші.

ТОВ «Амайнд», або ж «Гартен консалтинг», зареєстрували у 2012 році. Бенефіціарами компанії вказані Михайло Никоненко та Андрій Трофімчук. Саме він є директором ТОВки. Вочевидь, йому правоохоронці й повідомили про підозру.

До речі, 20 вересня цього року Солом’янський районний суд столиці обирав запобіжний захід і директору ТОВ «Амайнд». Прокуратура просила для нього особисте зобов’язання. Це клопотання суд задовольнив частково — директора зобов’язали прибувати до слідчого за вимогою, повідомляти слідчого про місце перебування, здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон. Але такі умови призначені не на 60 діб, а до 18 жовтня — в цей день спливають терміни розслідування. Чи буде воно продовжено, поки невідомо. Слід також зазначити, що директор ТОВ «Амайнд» у ході судового засідання зазначив, що «не погоджується з висновком судово-економічної експертизи, експерт не є спеціалістом в сфері ІТ-технологій».

Головним видом економічної діяльності ТОВ «Амайнд» є оптова торгівля комп’ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням. Але серед КВЕДів зазначені й такі, що не дуже пов’язані зі сферою ІТ, зокрема будівництво житлових і нежитлових будівель, надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, фірма «Амайнд» почала отримувати бюджетні підряди з 2016 року. Наразі сума підписаних договорів складає більше 600 мільйонів гривень.

Скрин YouControl

DOU надіслав до компанії запит з проханням прокоментувати ситуацію щодо постачання ПЗ та обладнання в Київський інститут земельних відносин за завищеною ціною. Але в компанії надавати будь-яку відповідь відмовились.

Відмовився від коментарів і директор ТОВ «Амайнд» Андрій Трофімчук, з яким вдалось сконтактувати телефоном: «Я вам дуже вдячний, але зараз ми перебуваємо у такому стані, що не можемо коментувати нічого, і нам це нецікаво».

Пізніше з нами зв’язався юрист ТОВ «Амайнд», який зазначив, що компанія надасть коментарі після завершення досудового розслідування. Він підтвердив, що саме Андрій Трофімчук є підозрюваним у цій справі, і впевнений, що правоохоронні органи у всьому розберуться. Наразі слідство у справі продовжено.


Таким чином, комунальне підприємство справді могло закупити обладнання та ПЗ за завищеною ціною. Наразі слідство триває. Підозру отримали дві особи, але чи передадуть справу в суд, поки невідомо.

Звертаємо увагу, що згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.


Авторка — Олена Чернишова.

Підписуйтеся на Telegram-канал редакції DOU, щоб не пропустити найважливіші статті.

👍НравитсяПонравилось9
В избранноеВ избранном2
Подписаться на тему «расследование»
LinkedIn



Підписуйтесь: Soundcloud | Google Podcast | YouTube


28 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Есть продавец товара, есть покупатель товара. Покупатель заключил договор с продавцом и согласился с ценой, которую указал продавец. Это рынок. За что тут судят продавца я не понимаю.

Если нет доказательств, что это сговор продавца и покупателя с целью завысит цену, чтоб извлечь общую выгоду, то все это дело «писями по воде виляно». По идее можно только судить «посадову особу» за то, что нанесла убытки государству покупая за завышеной ценой.

Понятно, что исходя из нашего государства и практики распила денег на закупках, вполне может быть, что там все как описали в статье, но чисто по закону, я не понимаю как можно вменять продавцу продажу товара за завышеной ценой? у нас есть такая статья в ККУ?

Сразу видно, что вы не особо разбираетесь в этом, поэтому и не понимаете. «Писями по воде» — это только в нашей «failed state» стране. В любой нормальной — тюрьма, инфа 100%.
Статьи: 191, 210, 254, 364, тысячи их.

ст 191 применима к продавцу только, если пункт 3 натянуть (попередня змова) — это доказать нужно, в статье не пишут про змову, а пишут, что продавец продавал свой товар дорого.
ст 210 опять таки, только если «змова»
ст 254 використання земель — вообще мимо
ст 364 только к «посадовым особам»

Информация в статье подана как-то не логично.

В результаті слідства з’ясували, що директор компанії-постачальника надав техніку за завищеною вартістю, а посадові особи КП прийняли товар та розрахувалися з продавцем. При цьому, згідно з висновком експерта, вартість поставленого товару та ПЗ завищена на 33 мільйони гривень.

Вот исходя из вот этого, звучит как «Продавец продавал дорого свой товар, у других есть дешевле, но посадова особа всеравно его купила по завышенной цене, поэтому виноват продавец, что он так дорого продает». У нас рыночная экономика, каждый вольный устанавливать цену на свой товар (всякие подакцизные товары и прочие, которые регулируются в расчет не берем), не?

>не?
не.
Есть рыночные отношение, а есть змова. И там именно второе.
Я живу в этой стране с самого начала и знаю как тут всё устроено. Убедить меня, что «оно само как-то так получилось» не выйдет. Статья, возможно, написана так(коряво) что-бы не влететь под «наклеп і розповсюдження...» без решения суда, которого никогда не произойдет. Это не отменяет того, что про это стоит писать и выносить этот на свет. В статье поставлен вопрос — а не утверждение. Да, это в какой-то мере манипуляция, ровно в той же в которой и утверждение пошиба — «не надо писать о преступлении, пока оно не доказано, а раз нет преступления — то и писать не надо».
Чисто для себя: Вы действительно верите, что оно это так само, а не банальный «откат-распил», который случается в 99,999% в подобной ситуации?
Вас всё устраивает — пусть так и дальше?

Согласен с Вами, что тут возможно сговор, но ведь можно было так в статье и написать «за підозрою у змові», но вместо этого написали «за продажу по завышенным ценам». С таким подходом можно пойти владельцам Епицентра вручить подозрение в завышении цен на батарейки, потому что на Алиэкспрессе дешевле :).

Вот именно не корректная подача материала и манипуляции меня возмущают, потому коммент и написал. Так как это IT ресурс и при такой подаче нарушается IF THEN :)

Да, статья не огонь. Значительно, уступает по многим моментам касательно журналистики «профильным» изданиям. Хотя, по моему мнению, про коррупцию писать надо всегда и везде, потому что это важно. Даже так неидеально как сдесь.
Пример Эпицентра и Али не соответствует описанному в статье по причине того, что батарейки клиенты покупают за свои деньги для себя, а оборудование чинуша покупает за наши с вами деньги для КП(для нас с вами) и при этом укладывая часть денег себе в карман. Это отличает свободный рынок от свободной коррупции.
З.Ы. Опять же, я уверен, ДОУ боится судебных исков, потому и пишут так обтекаемо.

Процитую одного відомого міністра: «Як ви думаєте відчуття гідності та політичної свідомості буде зростати?»

То что деньги украли меня не удивило. Удивило то, что об этом начали писать на доу

Об этом надо писать везде

написали на ДОУ, наверное, потому что сделка была на программном и аппаратном обеспечении

Expansion enclosure — 2 шт.
Система збереження даних з дискової полицею до системи за контрактом листопада 2019-го коштувала 11,5 мільйонів. У травні вартість цієї ж системи, але без полиці складала 1,2 мільйони гривень. Різниця в 9,5 разів.

извините, но это анализ уровня — а если полки брать в Ikea, то наверняка будет дешевле :-)
и вообще членам редакции DOU, способным угадать стоимость только по названию модели, без ее конкретной спецификации, имеет смысл идти в «битву экстрасенсов» и выигрывать :-)

Даааа, конечно! С полкой это ж совершенно другое дело. 2 полки 10 лямов и никакой коррупции — всё честно. Скажите, вы на полном серьёзе в это верите? Я за 2 минуты нашел за 3к евро. Зачем существует ваш комментарий?

Я за 2 минуты нашел за 3к евро.

вот специально для таких, которые в глаза эти стораджи не видели и точно так же не видят разницу между подоконником, стораджем с N х HDD 900 GB и стораджем с M x SSD 15.36 TB
я и написал про Ikea, но вы блин даже намеков не понимаете
и смотрю вас таких по ходу явно не меньше 73%

Я вижу LENOVO ThinkSystem DE240S 2U24 SFF Expansion Enclosure, который имеет конкретную цену. Вот про N и M действительно как-то не вижу — может покажете где это написано в приложенных документах?
По ходу ЧЕГО? Каких ТАКИХ?

Это гн. Андрій Трофімчук упражняется в запудривании мозгов. Не обращайте внимания )

Есть такой метод, называется сравнительный анализ. Можно сравнивать один и тот же товар у разных поставщиков. Можно сравнивать один и тот же товар во времени у одного и того же поставщика. И в обоих случаях можно извлечь полезную информацию. Скажем, современная наука основана не на установлении абсолютной истины, а на сравнении гипотез. Современное право основано на сравнении позиций двух сторон.

declarations.com.ua/...​b0-44d6-99b4-9d5c23cd323b
У бывшей директорши есть в собственности квартира в Киеве на 68,8 кв.м. за 9825 грн.

Никто не подскажет, где продают бетонометры по такой цене?

Это оценочная стоимость БТИ на 2001 год, а не рыночная цена. Имеет право так и указывать.

Теперь понятно какие особи лезут управлять бюджетными средставми. Так не каждый сумеет — квартира себе любимому за 9825 грн, а полка для сервака так 10 млн за бюджетный счет. А их адвокаты с пеной у рта доказывают что одна и таже модель может стоить 3000 и 10000000 соответсвенно. Вот так весело и живем.

Сама финансовая система с закрытыми источниками доходов мотивирует это делать.
Поэтому во всём мире работает пословица «Деньги не пахнут» и многие успешно её применяют.

Кто там пишет что у стране нужно больше налогов?

не похоже, что рядовые программисты, которые топят за дию/повышение налогов, воруют из бюджета

Кто топит? В основном или против или пофиг.
Вот за я видел пару персонажей или владельцы крупных галер.

Они просто не разбирались, что там и как.

что рядовые программисты

Несколько задротов погоды не делают

Подписаться на комментарии