Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Без YouTube, соцмереж і новин навколо. Як і навіщо зменшувати інформаційний шум

«Якщо ми не будемо дотримуватися інформаційної дієти,
наш мозок почне в буквальному сенсі роздуватись.
У результаті: увага розсіюється,
а в нашій здібності до скептичної оцінки
відбувається коротке замикання».
Д. Шенк

Привіт, мене звуть Валерія. І сьогодні ми поговоримо про інформаційний шум, а точніше — про те, що це, які має наслідки та як зменшити його вплив.

Стаття буде корисна всім, хто дотичний до сфери ІТ, тим, хто перед ранковим дзвінком вмикає новини у YouTube, обідає під блогерські лайф-стрими, а вечеряє під «дивись, що коїться у світі» або «жесть, сьогодні знов антирекорд щодо захворюваності на COVІD-19, а ми хотіли у відпустку 24-го їхати» і водночас тримає в голові всі зміни, що творяться на проєкті.

Якщо про мене, то все просто: я HR-менеджерка. Щодня я спілкуюся з людьми у своїй компанії та поза нею, співбесідую безліч кандидатів і, звісно, постійно перебуваю в курсі як проєктних, так і звичайних новин. Мій день не починається з YouTube, не проходить під блогерські стрими і не закінчується вищенаведеними фразами, але так було не завжди, почнемо з самого початку.

Ілюстрація Уляни Патоки

Що таке інформаційний шум, до чого він призводить та коли брати беруші

Якщо вірити Вікіпедії, то інформаційний шум — це вторинна, неважлива інформація. Якщо говорити розлогіше, то це всі ті постійно «нотифікуючі» підписки у телеграмі й вайбері, відео малознайомих людей у фейсбуці, новини про те, як правильно купати кота і скільки хворих на коронавірус виявлено на останньому весіллі у Львові. Загалом це вся інформація, яку ми так чи інакше пропускаємо через себе протягом дня і яка не несе користі, але забирає час.

Уявіть ситуацію: за вами закріпили задачу, ви її виконуєте — і раптом приходить меседж у телеграм. Це рівносильно тому, коли під час складання пазлу додали ще один елемент із зовсім іншого набору і ви мусите його відділити від наявних. Задача стала складнішою, правда ж? Що ви починаєте робити?

Якщо продовжуєте працювати над задачею і вас не сильно колише, про що там пишеться у телеграмі, вітаю. З вами все добре, і ви можете вести тренінги на тему робочої ефективності. Якщо ж ваш мозок повторює щось типу: «Е-е-й, подивись, що там. Там точно щось важливе. А раптом кордони відкрили? Чувак, точно, кордони відкрили і можна на Балі летіти працювати!», то варто стати учасником такого тренінгу.

Це, звісно, жарт, але суть полягає в тому, що у багатьох людей з’являється почуття дискомфорту, роздратування, коли є непрочитані повідомлення. Тоді не можеш більше концентруватись на основній задачі.

Тепер уявіть іншу ситуацію: інформація ллється з усіх боків. Кожна стаття, переглянутий ролик у YouTube, чергові апдейти, на які ви колись випадково підписались — і все це звалюється великою купою нових елементів у ваш пазл. І тепер все засипано різними, між собою ніяк не пов’язаними частинками. У цей момент мозок уже не розв’язує задачу, а намагається зрозуміти, що взагалі відбувається. Мислення гальмується, і ви робите що? Правильно, хочете відпочити і читаєте мемчики або щось інше й відкладаєте задачу на потім.

Далі — найцікавіше. Ви зрештою йдете спати, а ваше підсвідоме починає порпатись у тому, що ви «начитали» за день, і викидає цілу купу того, що ви так і не використали. Прокидаєтесь ви уже з тим, що забули більшість побаченого, прочитаного чи почутого, а якщо ще й не встигли виконати задачу, то знову беретеся за неї як уперше.

Що маємо в результаті? Інформаційне перевантаження. Воно, своєю чергою, спричиняє різноманітні затримки в роботі, створюючи стресову ситуацію. Постійне ж інформаційне перевантаження може призвести до хронічних захворювань, не кажучи вже про те, наскільки згубно воно позначається на людській психіці.

Через надлишок одноманітної діяльності, якою і є постійне опрацювання та освоєння інформації, надмірно працює ліва півкуля. Додайте до цього відсутність спортивної активності, збалансованого харчування, а з початком карантину і можливості виходити за межі дому тощо, і отримаєте перегрів основного «комп’ютера» — мозку. А отже, перенапруження, гіпоксію, зашлакованість судин, тривалу втому тощо.

Будь-яка нова інформація — це стрес. Незалежно від того, позитивна вона чи негативна. Мозку треба напружитися, запам’ятати, зіставити, вивчити — це призводить до психічного виснаження. На стрес наднирники реагують викидом адреналіну, а організму потрібно близько 30 хвилин, щоб «знешкодити» цей викид. А якщо адреналін надходить постійно? Ми просто захлинаємося продуктами стресу.

Ознаки того, що ви перебуваєте під надмірним впливом інформаційного шуму:

  • перманентний «онлайн» та високий рівень споживання інформації;
  • складнощі з концентрацією та запам’ятовуванням;
  • перескакування з одного посилання на інше без конкретної мети;
  • шум у голові;
  • проблеми зі сном;
  • підвищення толерантності до контенту (коли нічого не вражає й інформація сприймається as it is);
  • зниження інтересу до інших активностей;
  • дратівливість, втома, апатія;
  • побоювання бути поза інформацією.

Від себе скажу, що з початком карантину ця проблема стала ще більш нагальною, адже в умовах зміни звичайного ритму життя хоч-не-хоч починаєш заповнювати час інформацією. У перших два тижні карантину я була саме тією людиною у сім’ї, яка розказувала про 12 нових випадків захворювання в Україні та підписалась на всі можливі телеграм-канали з освітніми курсами (якщо ви були у цій когорті, привіт!) і яка не мала вільного часу, режиму дня і ресурсу. Відчуваєте, що ви on the same wave? Тоді це саме той момент, коли потрібно брати беруші для вух.

Що із цим всім робити

Найперше і найскладніше — виділити час на те, щоб скласти список речей, що відволікають. І додавати в нього пункт щоразу, коли помічаєте даремне заняття. Після схожої практики з’ясувалося, що у моєму житті надто багато телеграму (сотні каналів із новинами, ІТ-жартами, апдейтами тощо), інстаграму (я люблю почитати цікаві пости і, як виявилось, проходити марафони а-ля «схудни на 10 кг за тиждень») та ютубу. Отже, покроково, що ж робити далі:

Вимкнути сповіщення. Насправді багато уваги забирають звичайні сповіщення, що приходять на телефон. Якщо вимкнути їх, звільниться чимало часу і зменшиться кількість інформації, яку мозок змушений опрацьовувати щодня.

Встановити ліміт на деякі застосунки. Впевнена, що ви помічали за собою, яку саме програму відкриваєте найчастіше: Instagram, Facebook, Twitter... Найімовірніше, для того щоб просто проскролити стрічку, ковтнути трохи новин і продовжити працювати далі. Тому й варто встановити ліміт, наприклад, переглядати соцмережі лише ввечері або зранку.

Видалити непотрібні застосунки. У всіх на телефоні є програми, які в певний момент стали непотрібні, але сповіщення з них продовжують надходити. Щоб позбутися зайвого інформаційного шуму, варто видалити те, чим уже давно не користуєтесь. Чого очі не бачать, того й серцю не жаль, як то кажуть.

Медитувати. Посидіти в тиші. Це не так легко, як здається, особливо якщо раніше весь вільний час ви скролили сторінки.

Додати активностей. Благо, спортзали відкрили і маску на вулицю можна не надягати. Тому повірте, хороша прогулянка в парку дасть більше відпочинку, ніж черговий апдейт на пошті.

Встановити сімейні правила. Це важливо. Якщо ви уникаєте інформаційного шуму, варто подбати про те, щоб ваша «друга половинка» не стала його транслятором. Візьміть за правило, наприклад, не юзати телефони під час прийомів їжі або за дві години до сну.

Фільтрувати. Коли починаєте щось читати чи дивитись, запитайте себе «навіщо мені це?». Якщо зможете відповісти, тоді ок, якщо ж ні — вимикайте.

Звикнути до тиші навколо. Формування нової звички — тривалий, але потрібний процес, тому дайте собі трохи часу, щоб звикнути до відсутніх «кліків» телефона та зменшення кількості переглянутих за день відео і новин. Можна заповнити цю тишу заняттями, на які завжди бракувало часу, або книгою, яку постійно відкладали на потім, чи просто нічого не робити, що теж дуже добре, враховуючи шалений ритм сучасного життя.

Я, Побєда і Карантин

Моє «борсання» в інформаційному шумі почало мене доймати тоді, коли у квітні я знала абсолютно все про кількість хворих у Європі, останні новини проєктного менеджменту та записалась на кілька курсів, які не пройшла до кінця. Крім того, я живу із людиною, яка постійно дивиться новини та переглядає стрічку фейсбуку, тому ви можете собі уявити кількість опрацьованої моїм мозком інформації. «Дивись, вони тут класний відос записали» або «Я тут передивився свій фреймворк проєкту, послухай».

Звісно, в якийсь момент мене це дістало, тому що, поки нормальні люди мали час на вирішення своїх робочих задач та улюблену книжку, мені ні на що не вистачало часу і постійно хотілось поскролити інстаграм, який за карантин став амбасадором різноманітних марафонів.

Перше, що я зробила — попросила всіх своїх близьких, з ким ми спілкувались онлайн (карантин же), НЕ говорити мені про новини, які мене не стосуються. Спочатку ображались, та потім звикли.

Стало легше, але постійно хотілось щось дочитати самій. І виявилось, що зменшення спожитої від інших інформації прямопропорційне збільшенню спожитої інформації із соціальних мереж. Тому наступним кроком стало те, що я позакривала всі зайві вкладки на ноутбуці, окрім робочих.

Скажу чесно, було незвично бачити тільки три відкритих віконечка із робочою ERP, слаком та поштою, коли до того їх було щонайменше 15. Потім я залишила найцінніше — телефон. Він просто став жити в окремій кімнаті на той час, поки я працюю (виявляється, батарея айфона може жити півтора дня, якщо його не так часто використовувати :)

Звісно, мене час від часу «ковбасило» від того, що я не можу подивитись чиїсь фоточки під час мітапу або почитати статтю про Трампа, яку надіслав Medium, але з часом це теж минулося.

Я почистила свій телефон від непотрібних підписок і виділила окремий час на соціальні мережі. На те, щоб звикнути до такого режиму, знадобилось півтора місяця. Але можна тепер сказати, що на все вищесказане я витрачаю тільки 30 хвилин зранку перед роботою та в обід і ще 30 хвилин на соцмережі.

Ще одним важливим моментом стало те, що всіх «своїх» я попросила мені дзвонити, якщо є щось термінове. Якщо ні, близькі знають, що повідомлення я прочитаю або вранці, або в обід. Зізнаюсь, тут я ще трохи грішу і можу переписуватись із кимось увечері, але то радше виняток, ніж правило.

Наступним кроком став спортзал, і найсмішніше тут те, що я купила абонемент 11 березня, а 12-го почався карантин. Ті, хто мене добре знає, в курсі, що я трохи на «ви» зі спортом після того, як закинула 10 років тому фігурне катання.

Коли ж карантин трохи послабили і зі спортзалу надіслали смс: «Басейни вже нагріті, приходьте на тренування», я вирішила, що ось воно, now or never, і ледь донесла свої ноги назад додому. Так стабільно чотири дні на тиждень моє літо починалось із тренувань (кажу в минулому часі, тому що після відпустки в серпні ніяк не увійду знову в ритм, тому, як то кажуть, the battle is not over!:)). З цим незакритим гештальтом я все ще працюю.

Загалом можу сказати, що всі ці зміни пішли тільки на краще, і тепер мій день досить розмірений. Я встигаю із робочими задачами, виробила в собі навичку пріоритизації. Ще, сподіваюся, дійду в той спортзал, щоб узагалі все стало файно. Тому одна побєда за час карантину таки сталась. Тепер треба йти за іншими.

Замість висновків

Спеціалістів у сфері ІТ можна порівняти з сірниками, які вигорають і замінюються іншими. Причинами того можуть бути професійне вигорання, втома, перманентний стрес і невизначеність. Інформаційний шум хоч і не так помітно, але теж є у цьому списку. Тому, на мій погляд, найкращими «ліками» від нього будуть розумне планування часу, цікаві активності та здоровий оптимізм.

Закінчити статтю хочу простою фразою: «Що забардзо, то нездраво». Тож не залишайтесь під впливом інформації, насолоджуйтесь життям і пам’ятайте, що все залежить лише від вас.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному17
LinkedIn

Схожі статті




53 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Отлично написано) не сомневаюсь, что вы читали книгу «Эссенциализм»
:)

без такого шуму шумом стала робота ))

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

З соц. мереж використовую лише фейсбук по дуже простому алгоритму:
1. Відписався абсолютно від усіх і від усього.
2. Коли з’являєтсья вільний час і бажання ціленаправлено заходжу на сторінки які мене реально цікавлять і отримую корисну інформацію без кривого алгоритму фейсбуку і реклами.
3. Профіт)

Таже тема с наркотиками. Люди их использую только во благо и только в ограниченных дозах.

Таким не цікавлюсь, тому не підскажу)

По-моему статью было бы точней озаглавить «как я устала от карантина» :)

Автор не видит разницы между шумом и «информационным шумом».
Первый — это звуковые волны, а второй — это информация.
Если у вас проблема с шумом, то решается она сильно проще, путем изолирования источников шума и неважно отключите вы нотификацию в месенджере или вставите себе в уши беруши, суть всегда одна и таже «убрать лишние источники шума(раздражители) не позволяющиеся вам сосредоточится».
К «информационному шуму» это не имеет отношения, поскольку речь идет об фильтрации информационного потока на основании которого в последствии принимаются те или иные решения.

Цель же борьбы с «информационным шумом» по-моему является фильтрация недостоверных, неактуальных и низкокачественных источников информации. Это как если бы вам удалось окружить себя людьми, с интеллектом на голову выше вас и удержаться в их окружении, то как следствие через какое-то время вы тоже немного поумнеете. :)

Проблема «информационному шума» так же решается достаточно просто, путем
ранжирования информационных потоков по уровню качества, достоверности, информативности, полезности, правдивости и актуальности.

Пример 1.
Если у вас в коллективе N-ое кол-ве сотрудников, то не все из них выдают одинаковую по качеству информацию, и как следствие это приводит к тому, что руководство прислушивается в первую очередь к тем, чей контент более качественный, а тем кто выдает много шума присваевается более низкий приоритет, и их мнение выслушивается в последнюю очередь, если вообще выслушивается.

Пример 2.
На FB у меня есть знакомые который регулярно распространяют инфу с Fake-news сайтов и иных «информационных помоек», не утруждая себя элементарной проверкой источников информации. У меня для этого есть простое правило.
Указывать на ошибки три раза, после чего такой «friend» неявно помечается приоритетом «несерьезный» и инфа от него более не воспринимается и в последствии просто фильтруется. Это все равно как не слушать малолетнего ребенка, высказывающегося о проблемах высокого порядка. Старый добрый принцип «солгавший единожды солжет дважды».

Пример 3.
Источники информации.
Чем чаше я ловлю источник на подтасовке, передергиваниях и т.д. и т.п. тем ниже его рейтинг, и тем дальше он отодвигается «в сад», пока полностью не исчезнет с моего горизонта.

Пример 4.
Реклама. Мы все прекрасно понимаем, что реклама не относится к правдивым источникам и требует тщательной проверки на правдоподобность а это требует времени, следовательно может быть легко отфильтрована. Например, я рекламу воспринимаю в виде цветных картинок ничего не значащих. Реклама — это аналог продавцов расхаживающих по домам и пытающихся «впарить» ненужный товар застигнутым в расплох жильцам, оказывая при этом психологическое давление, чтобы не дать потенциальным покупателям сосредоточиться минимизируя время на размышление и принятие решения. Отсюда следует простой вывод: «никогда ничего не покупать с рук», и если следовать этому правилу, то тогда вы сами становитесь «хозяевом своего времени», иными словами занимаетесь поиском того что вам нужно и тогда когда вам это нужно.
Результат: «вся реклама пропускается мимо ушей автоматом» — удивительная способность мозга, кстати.

Конечно, если человек живет по принципу «и так сойдет» или «а какая разница», то естественно в итоге он будет сталкиваться с ситуациями описанными автором, под грифом «информационный шум». :)

Итого:
Если посадить человека в звуконепроницаемую комнату и отключить ему возможность получения информации по всем каналам, он очень быстро сойдет с ума из-за «обрыва обратной связи с окружающим его миром».
Человек существо социальное, а потому не может жить без обмена информацией с другими себе подобными и не имеет иной возможности кроме как потреблять ее, однако это не отменяет необходимости тщательной ее фильтрации.

Наступним кроком став спортзал, і найсмішніше тут те, що я купила абонемент 11 березня, а 12-го почався карантин. Ті, хто мене добре знає, в курсі, що я трохи на «ви» зі спортом після того, як закинула 10 років тому фігурне катання.

Извините, но я не верю в искренность вашего желания, тем более с учетом 10 летнего спортивного опыта, потому что приоритеты «на сидят».
Простой лайф-хак:
наберите в YouToub-e «resistance band workout». Это простой способ как создать себе физическую нагрузку в домашних условиях за мало денег.

Вот это и назвается, пропускать информацию.
НИкто не читает внимательно, все читают, что бы показать своё мнение. Которое тоже, вряди кто читает. )

Извините, но я не верю в искренность вашего желания, тем более с учетом 10 летнего спортивного опыта

А в статье

що я трохи на «ви» зі спортом після того, як закинула 10 років тому фігурне катання.

Еще замечания будут? Или это все на что вас хватило?

Стараюсь не смотреть новости, а только читать. Дикторы по телеку часто манипулируют интонацией, жестами и прочим, чтоб вызвать определенные эмоции (гнев, если новость о «неугодном» хозяину канала человеке; радость, когда нужно похвалить Ахметку за помощь жителям Донбасса и прочее).
В ютубе же смотрю только что-то историческое или развлекательное (прохождения игрушек, музыку, путешествия), но не новости.
А вообще, когда не смотришь телевизор уже много лет, а потом приходится где-то его случайно услышать, то удивляешься, насколько там грузят информационным мусором.
В фейсбуке у меня минимум подписок, а телеграм каналы вообще терпеть не могу.

Вдогонку к статье — просто и применимо к жизни о том как «справляться с инфо шумом» писал М. Дорофеев в книге «Джедайские техники. Как воспитать свою обезьяну опустошить инбокс и сберечь мыслетопливо».

Оттуда взял для себя советы как настроить телефон, списки задач и др. Больше чем полгода не пользуюсь инстой, фейсбуком и отписался от всех рассылок. Пока жив здоров, оказывается это было не жизненнонеобходимо))

Мама навчила мене складати план дня, тижня і місяця. Але головне це дня і тижня! І уже через якийсь час планування, я чітко знала скільки часу мені потрібно для виконання того і іншого завдання з точністю до хвилин. І що головне в цьому!!!

— Вот всё у вас как на параде, — заговорил он, — салфетку — туда, галстук — сюда, да «извините», да «пожалуйста-мерси», а так, чтобы по-настоящему, — это нет. Мучаете сами себя, как при царском режиме.
©

Вы ж не Путин, чтобы на работе быть женатым ;)

Марина, гуглите бонвиван :) и миксуйте.

Из франц. bon vivant «весельчак, бонвиван» (букв. «хорошо живущий»).

Кому надо если по итогу только сотни и тысячи закрытых джир?

Пейте вино в меру, стейк, сыр и прочьи кулинарные штучки. Всегда есть что посмотреть и где наедине помолчать и заглянуть в себя. Если уверены в себе травка, экстрим и прочий разврат. ;)

Но это к бонвиван уже не сильно имеет отношения ;)

«Привет, я Валера. Моё утро начинается с ленты в ФБ».
Хором: «Привет, Валера».

Хорошая тема.
Взялся за подобного рода материал, но уже видно, что ваш — более структированный и подробный.

Про уведомления от приложений уже писали — оставляем только то, что по делу.
Сайт «хочет вам отправлять уведомления»? Они вам нужны?

Если взять за пример Киев и его окружающую среду — она перегружена сигналами, от всех избавиться невозможно, но можно прилично снизить входной поток, а то «текстуры не будут загружаться», потому что не сможете всё обработать.
Как снизить и что поможет:
1. Гибридный график или даже полностью работа из дома, насколько возможно.
По пути на работу и обратно вас буквально забрасывают рекламой со щитов и вывесок.
Некоторым повезло работать в пешей доступности или более того — дорога проходит через хороший парк.

2. Исключить радио с «горячими хитами» и опять же рекламой. К тому же помним про en.wikipedia.org/wiki/Earworm , которые прописывают себе высокий приоритет.

An earworm, sometimes known as a brainworm, sticky music, stuck song syndrome, or Involuntary Musical Imagery (IMI), is a catchy piece of music that continually repeats through a person’s mind after it is no longer playing. Phrases used to describe an earworm include «musical imagery repetition» and «involuntary musical imagery»

3. К пункту № 1 — звуковая реклама тоже не отстаёт. Наверняка именно поэтому уже каждый второй в пути проводит время в наушниках.
Продукты лучше заказывать домой, так как в супермаркетах опять будут насильно кормить особого рода мерзкой рекламой, да так, что забудете что-то купить.
Изо всех торговых точек уже в середине ноября будут звучать новогодние, одни и те же из года в год, хиты.

4. Лимит на соцсети — алгоритмы выдачи настроены так , что показываются посты людей не только из первого круга, а и второго. Иногда даже третьего. Соответственно, то что пишете вы, будет показываться многим незнакомым людям.
Тот же линкедин уже давно превратился в спамоленту.

5. Есть также гипотеза, что ресурсозатратно обработать именно разнородную информацию. Иными словами, легче прочесть одну книгу на 100 страниц чем пять книг на 20 страниц.
А про чтение заголовков новостей уже и говорить нечего.

6.

Це, звісно, жарт, але суть полягає в тому, що у багатьох людей з’являється почуття дискомфорту, роздратування, коли є непрочитані повідомлення.

Тут может подойти вариант «не показывать badge», там где цифры в кружочках.
На уровне iOS или отдельных программ глушится, например. И в других ОС что-то подобное есть.

How to turn off app notification badges on iPhone

— Open Settings and tap on Notifications
— Tap on the app you’d like to modify badges for
— Tap the toggle next to Badge App Icon to turn them off

И в заключение скажу, что необходимость подобных действий зависит от человека и профессии.
Что для нас будет информационным шумом, мусорным сигналом и будет мешать, то для коллектива 5-го класса из провинциальной школы — будет в самый раз: приехать в Киев на Новый год за этим шумом и получить впечатлений на месяц вперёд.

1) Очень спорно. Так как надои с другими людьми общатся. Человек, существо стадное. ))
Пункт 2 и 3. Или подпсика на музыкальный сервис (там нет рекламмы). Или аудиокнига в наушниках.

Без холодильника и канализации

А чим тоді ділитись? Фото дітей? Чи ачівками з іграшок?

А зачем ими вообще с кем-то делиться через соцсети?

Пускай все видят, что я это видел.

Ну и лайки собрать :)

Для чого це робити?

а для чего Вы написали этот комментарий? В написании своего комментария, на обзор чужим людям, Вы же увидели какой-то смысл?

А для чого тоді робити фотографії, якщо ви один будете їх бачити? Мені здається, що якщо у вас є друзі, то їм було б цікаво бачити, як протікає ваше життя.

Дякую, поки що виходить.

Так я намагаюся вас зрозуміти правильно, і мені здається, у мене виходить ....

Просто соцмережі можуть виступати ще і як сховище даних (тих же фотографій і відео). Зберігати їх вдома на ноутбуці не завжди безпечно ....

Фото сильно втрачають в якості при завантаженні в соцмережі.

Ну якщо ви фотографуєте не заради фотоконкурсів, а заради спогадів, то якість цілком прийнятна.

Можно просто не придавать соцсетям такое значение в жизни и всё будет хорошо)

Практически не сижу в социальных сетях. Осталось бросить читать доу.

ДОУ — це ж не стільки розваги, скільки знання

Стаття така довга, що не сприймається

во всем виноваты

новини у YouTube

та

блогерські лайф-стрими

🗜🔮Да, я тоже не понимаю, почему авторкиня не уложилась в 140 символов 🤔
📕 📗 📘 📙

Автореса )

Підписатись на коментарі