Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

«Нацбанк просто визнав реальність». НБУ зафіксував курс на рівні 36,56 грн/долар — що про це кажуть економісти та IT-спільнота

21 липня Національний банк України зафіксував новий офіційний валютний курс — 36,5 грн за долар, а також запровадив низку нововведень для громадян і бізнесу.

DOU розповідає, що економісти думають про ключові зміни й можливі ризики, як до рішення НБУ ставляться в Асоціації IT Ukraine та що регулятор каже про інфляцію, яка триває в країні.

Які ключові зміни запровадив Нацбанк?

Основне нововведення від НБУ 21 липня — фіксація офіційного курсу гривні до долара США на рівні 36,5686 грн.

Крім того, НБУ дозволив банкам продавати безготівкову валюту клієнтам, але за умови, що ті покладуть гроші на депозит щонайменше на три місяці. Достроково розірвати договір не можна, а щомісячний ліміт становить 50 тис. грн (в еквіваленті).

До того ж ліміт на зняття готівки з гривневих карток за кордоном змінили на щотижневий. Раніше можна було знімати 50 тис. грн щомісяця, тепер — 12,5 тис. грн кожного тижня.

Також НБУ зменшив щомісячний ліміт на P2P-перекази громадян за кордон із гривневих карток українських банків зі 100 тис. грн до 30 тис. грн (в еквіваленті).

А ще Нацбанк встановив щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих карток. Тепер купувати щось на понад 100 тисяч гривень не можна. Нововведення стосується усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті.

Чому НБУ встановив новий курс саме зараз?

На початку війни НБУ зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн за $1 США. У Нацбанку заявляють, що фіксація курсу на такому рівні на початку війни допомогла забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Голова Нацбанку Кирило Шевченко зазначив, що рішення ухвалили з огляду на те, що війна триває п’ять місяців, і за цей час відбулися суттєві зміни в українській та світовій економіці. З огляду на це, утримувати позначку на рівні 29,25 грн за $1 — нераціонально та шкодить економіці України, заявили в НБУ.

Любомир Остапів, засновник соціального проєкту фінансової грамотності українців «Сімейний бюджет», партнер iPlan.ua, у коментарі DOU пояснює, що тему проблеми фіксованого курсу по 29 грн за долар насправді озвучували давно, адже такий курс був просто нереалістичним. На цьому наголошували, зокрема, й представники IT-індустрії. Виходить, зараз «Нацбанк нарешті почув усіх», каже економіст.

Чому курс встановили саме на рівні 36,5 грн/дол. США?

За словами економіста, сьогодні можна стверджувати, що цей курс близький до ринкового.

«На чорному ринку курс не зафіксований, він постійно стрибає: колись був на рівні 33, колись становив 38. Тому, думаю, НБУ, проаналізувавши ситуацію й подивившись на цей коридор від 33 до 38, просто обрав курс, який, на їхню думку, зараз виважений. Цілком можливо, що в майбутньому його переглядатимуть», — каже Любомир Остапів.

Який зараз курс валют на чорному ринку, в обмінниках і банках?

Станом на 16:00, за даними сайту Мінфін, у середньому долар в обмінниках купують по 37,5, а продають — по 38,3. На чорному ринку середня купівля становить 37,55, а продаж — 38,8.

Банки також відкоригували свої курси валют. Наприклад, у Monobank купити долар можна за 36,57, а продати — за 36,82. У «ПриватБанку» купівля на рівні 36,57, а продаж — 36,9.

Навіщо НБУ дозволив банкам продавати безготівкову валюту громадянам, аби ті тримали її на депозиті протягом трьох місяців чи більше?

У Нацбанку таке рішення називають альтернативою вкладенню коштів у готівку. Відповідно, це має зменшити попит на зняття готівки й тиск на обмінний курс.

НБУ зробив важливий крок уперед, вважає економіст Любомир Остапів, — валюту можна купити онлайн у межах ліміту 50 тисяч гривень.

«Українські банки втрачали клієнтів, тому що, не маючи змоги купувати валюту онлайн в українському банку, люди робили це через Wise, Revolut тощо, переганяючи гривні. Тепер, в принципі, це не має великого сенсу. Звісно, можливо, комусь недостатньо 50 тисяч гривень, але те, що людина зможе купити в українському банку валюту й через три місяці вільно нею розпоряджатися, вже крок уперед», — вважає експерт.

Для айтівців, які «не дуже люблять ходити по обмінниках і шукати, де купити долар», це хороший варіант, каже економіст.

Навіщо НБУ змінив ліміт на зняття готівки з гривневих карток зі щомісячного на щотижневий?

У НБУ рішення щодо лімітів на зняття готівки з гривневих карток пояснюють потребою збалансувати попит і пропозицію на валютному ринку. Крім того, це необхідно, аби мінімізувати витрачання міжнародних резервів на непріоритетні у воєнний час напрями, кажуть у Нацбанку.

Любомир Остапів припускає, що рішення змінити ліміт на зняття готівки зі щомісячного на щотижневий є продовженням боротьби з «картковим туризмом» (коли люди їдуть за кордон, у прикордонних областях знімають валюту, а потім продають її в Україні дорожче).

«НБУ одного разу вже знижував ліміт на зняття готівки зі 100 тис. грн до 50 тис. грн. Тепер цей ліміт залишили на рівні 50 тисяч, але розбили його на чотири тижні. Я вбачаю в цьому насамперед боротьбу з картковими туристами», — коментує економіст.

НБУ зменшив щомісячний ліміт на Р2Р-перекази громадян за кордон зі 100 тисяч гривень в еквіваленті до 30 тисяч гривень. Що це змінить?

Ліміт у сто тисяч гривень не працював, вважає Любомир Остапів. Він пояснює це тим, що банки на своєму рівні або суттєво знизили його (як «ПриватБанк», наприклад), або взагалі зрізали цей ліміт у нуль. Тобто, крім обмежень НБУ, банки встановлювали власні умови. Однак зараз ситуація має змінитися, припускає експерт, й банки дозволятимуть ці перекази.

«Не забуваймо, що українці, які перебувають за кордоном, можуть користуватися гривневою карткою там. В інших країнах — нормальний ринковий курс», — додає економіст.

НБУ ввів обмеження на розрахунки за кордоном у розмірі 100 тис. грн. Це створить проблеми для волонтерів?

21 липня громадський активіст Сергій Стерненко заявив, що Нацбанк ухвалив рішення, яке ставить під загрозу існування в Україні волонтерського руху. Йдеться про щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном у розмірі 100 тис. грн. Це стосується гривневих карток і усіх рахунків клієнта в банку, які відкриті у національній валюті.

За словами активіста, через це армія може залишитись без значної кількості коптерів, приладів нічного бачення та іншого устаткування, якщо воно коштує понад 100 тис. грн.

«Придбати це з не гривневої карти теж не варіант, бо купівля валюти з гривневих карток заборонена. Оплата за виставленим рахунком теж відпадає, бо купівля товарів на великі суми за SWIFT заборонена», — заявив Стерненко.

У НБУ на брифінгу 21 липня зазначили, що не вводили жодних обмежень для волонтерів. За словами Кирила Шевченка, Нацбанк ще на початку квітня дозволив фізособам переказувати іноземну валюту для купівлі низки товарів за кордоном у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн.

«Тобто не 100, а 400 тисяч гривень. Йдеться про товари, більшість з яких купують волонтери: бронежилети, каски, шоломи, прилади для стеження, БПЛА, спальні мішки тощо. Також хочу наголосити, що НБУ не встановлював жодних обмежень на переказування валюти з рахунків благодійних фондів або будь-яких інших юридичних осіб задля закупівлі товарів волонтерської допомоги. Така можливість існує і тепер — за більш привабливим курсом», — наголосив Шевченко.

Як оголошені нововведення вплинуть на бізнес, ІТ-компанії, а також пересічних громадян?

Економіст Остапів вбачає у змінах позитивний вплив на бізнес-сферу. На його думку, НБУ є професійною інституцією, яка чує ринок і об’єктивно оцінює проблеми, що часом створюють її рішення.

«Ми боролися й продовжуємо боротися за те, щоб українські ФОПи, які перебувають за кордоном, залишалися податковими резидентами в Україні й платили тут 5% податку. Вони готові це робити, але не готові були платити ще 20% невідомо кому „курсових ножиць“. Зараз ці „курсові ножиці“ прибираються», — пояснює економіст.

Крім того, за словами Остапіва, це рішення сприятиме заведенню експортної валютної виручки від ІТ-послуг в Україну, адже зараз «немає сенсу її притримувати, заводити частково абощо».

Водночас Національний банк заявив, що корекція офіційного курсу гривні на 25% призведе до зростання цін. Вищий офіційний курс означає, що імпортери купуватимуть валюту «дорожче», а відтак закладатимуть це у кінцеві ціни товарів, пояснив заступник голови регулятора Сергій Ніколайчук.

Яка позиція представників IT-індустрії щодо нового курсу від НБУ?

Профільна асоціація ІТ Ukraine позитивно сприйняла рішення про зміну валютного курсу. В об’єднанні заявили, що в такий спосіб «НБУ пішов назустріч ІТ-індустрії та врахував пропозиції, викладені в офіційному зверненні Асоціації». За оцінками Національного банку, корекція обмінного курсу збільшить приплив і, відповідно, продаж валютного виторгу експортерами, кажуть в IT Ukraine.

«Очікуємо, що логічним наступним кроком стане повернення до плаваючого курсу, що сприятиме збереженню стабільної роботи всіх експортних галузей економіки, включаючи національну ІТ-індустрію», — заявив виконавчий директор ІТ Ukraine Костянтин Васюк.

За його словами, в Асоціації очікували, що IT-компанії, які втрачали через різницю курсів, будуть упродовж одного-двох місяців вирішувати, чи варто переорієнтовувати свої бізнес-моделі на роботу поза межами України. Рішення НБУ усуває такий ризик, підкреслив Васюк.

Чи є ймовірність, що курс валют незабаром знову зміниться?

Експерт CASE Ukraine та ексзаступник директора департаменту фінстабільності НБУ Євген Дубогриз вважає, що підстав для змін курсу найближчим часом немає.

«Якщо не станеться нічого дуже неочікуваного, до кінця року не буде потреби змінювати офіційний курс взагалі. Не буде значних розходжень між офіційним та ринковим курсами. Якби НБУ підняв курс у травні чи червні, така проблема виникла б. Зараз — ні. Нацбанк просто визнав реальність такою, як вона є», — каже Дубогриз.

Що буде з інфляцією в Україні?

Інфляція прискорюється, але вона контрольована, зазначає голова НБУ Кирило Шевченко. У червні темпи зростання споживчих цін становили 21,5% на річному рівні. Наприкінці 2022-го, за прогнозами регулятора, інфляція перевищить 30%. У Національному банку це пояснюють наслідками війни та високими світовими цінами.

За прогнозами НБУ, у 2023 році відновиться логістика, знизяться ризики для бізнесу, поступово зростатимуть врожаї. Завдяки цьому послабиться інфляційний тиск. Додатково зниженню інфляції в Україні сприятиме жорстка політика НБУ і зниження світової інфляції. Відповідно, у Нацбанку припускають, що у 2023-му інфляція знизиться до 20,7%, а у 2024-му — до 9,4%. У 2025-му інфляція буде на рівні 5%, прогнозують в НБУ.

👍ПодобаєтьсяСподобалось10
До обраногоВ обраному4
LinkedIn

Схожі статті




62 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Тобто я не можу витрачати більше 50к? А решта — «на сбєркасу»?:)

Вернись домой и трать все)

Подтверждаю, Artem Ryabukha приезжай домой, в Украине после уплаты всех налогов, ограничений почти нету(ИТ 5% + ЕСВ), миллион или 5 трать, не важно, покупай доллары на них и тд. P.S. ФОП 3 группа, заполняет анкету в банках о доходах, если доход до 6лямов в год(если больше то 4 группа ФОП и налог больше 5% и тд), тебе даже слово никто не скажет о твоих доходах, если налоги оплачены и не с ’воздуха взяты’, но если ты барыга или прокрутчик бинанс, то досвидание

Зараз 21 сторіччя, коли я був за кордоном(до війни), майже завжди розраховувався карткою, біженці в основному можуть не платити за проживання, при фіксованому курсу гривні і коли маржа 25-30% з валютою, то це дорога була до карткового туризму і прокруток, валютний резерв за 5 місяців упав з 31млрд до 22, дякую ’картковим’ туристам і прокрутчкикам. Дехто купував квартири в Іспанії по курсу 29-32 гривневою карткою, щоб продати сразу і баригам поміняти) Ліміт 50к грн це для готівки за кордоном і то по неділям поділили, це правильно + 100к по картці, мало?) Чи ви не розумієте що прокрутками і вимиванням валютних резервів, наша держава йде до дефолту, заробляйте гроші чесно і платіть податки, а не с повітря

Дякую, я уже думав ІТ як в 90ті буде далі жити,а бо в тінь, а бо за кордон піде налоги платити, забирали по 29.25, а ти купуй по 38, справедливість є, раніше на 30% крали бариги, карткові туристи, власники банків і тд с нашого експрорту. P.S. Телефонував у приват банк, можливо буде купувати валюту через депозит на 3 місяці, по курсу привату, на сьогодні це 36.90, маржа декілька відсотків повинно бути, а не 30)

сорі но це ганьба

Друже скажи будь ласка чому ганьба? Після сплати всих податків, ми маємо право отримати свій дохід у валюті по ринковому курсі, а не на 30% менше + податок і ЄСВ. На експортерах заробляли всі хто хотів, і не платили податок. Якщо ти займався картковим туризмом чи крутив бінанс і на цьому заробляв гроші с повітря, то це твої проблеми. Багато хто думав або вже переоформити сплату податків за кордоном або піти в ’темну’ і не платити податок, це дуже погано для держави було. Я дуже радий що є справедливість і тд...

ми маємо право отримати свій дохід у валюті по ринковому курсі

В обменнике давно были?)

Ну поки на 2.5 гривень вище курсу НБУ, терпимо. Черг там не бачу. Чи у вас якась своя інфа?

Терпите дальше пока чинуши пилят бюджет с вашей зп. Помимо спонсирования курсов айти и прочих распилов еще армия гола-боса так как командиры распродали военную форму и не только.

Не надо только зраду разводить

довбане кейнсіанство в дії, я нічого іншого і не чекав. надіюсь що колись настане день коли за таку політику будуть «рубати» руки.

А для чтого його було тримати до того😩?

так вони і зараз його тримають

Заробляти на цьому)) А можуть бути варіанти?

Офіційно щоб втримати банківську систему від масових банкрутств. Реально щоб завозити критичний імпорт дешевше, по суті це зробили замість підвищення усіх податків коли в держави впали усі доходи і істотно зросли витрати. Друк валюти — це був найгірший з можливих методів, почати треба було саме з облікової ставки та лімітам на виведення капіталу на некритичний імпорт, скажімо на переказ з карток за кордон та державному миту з таких переказів, далі державні замовлення на відчезняні товари та послуги.

«Некритичний імпорт» чомусь становить 90% від усього імпорту, включаючи біжутерію, пилососи та поїздку до Польщі на виставку меблів. Ось це і бісить.

Це критичний імпорт, для кумів в НБУ) там в списку багато цікавого)

Ну звичайно, для критичного імпорту в першу чергу тримали по 29, до війні бензин 30, дотація була і все одно 50+, ціна нафти виросла але не майже в 2 рази(була 85 до війни, стала 104 долара, максимум 120 було), я мовчу про критичні календарики, парасольки від сонця і Соні плей стейшн і тд, там в списку хтось кума бізнес спасав, а не кретичний імпорт який в 2-3 ціни продають, почитайте той типу критичний імпорт, 30% не понятно що

До того ж ліміт на зняття готівки з гривневих карток змінили на щотижневий. Раніше можна було знімати 50 тис. грн щомісяця, тепер — 12,5 тис. грн кожного тижня.

Це ж за кордоном, а не в Україні.

Слушне доповнення, дякуємо, виправили.

Тіпа, поки ви не дасте покористуватися нам 3 місяці вашими коштами, ми вам їх не віддамо.

А що вам заважає не купувати в них валюту і не класти на депо?
Депо тільки під купівлю в банку. Це для того щоб всі не ломанули купувати в банк іі продавати на базарі. Якщо хочеш скиртувати — скиртуй, а не грайся в качельки.

Бо знову треба буде здавати по 36.5, а ціни на все і бакс по 40+. Я заробив свої 100% тому що вчився, не спав, фігачив як дурний, сплатив податки+єсв+комісії банку. І я хочу отримати еквівалент по ринку. Чи я багато захотів?

Не вижу разницы с обычными депозитами

Реальність на дві гривні вища kurs.com.ua А так, Голос Америки зробив репортаж з з головним посилом ,що Вашингтон по суті примусив Київ відпустити курс. Таким чином, що маємо — гривня знову втратила майже половину вартості, та ще і не вечір, в економіці діра. Уряд, або нарешті вже, щось робить з перезапуском економіки на військовий час, оборонними заказами, контролем імпорту і експорту, чистками в правоохоронних структурах і відповідно зі справжньою боротьбою із корупцією — а не її очолення через створення додаткових рівнів антикорупційних структур і повністю припиняє копіювати за устроєм і способом життя московську федерацію. Або війну ми програєм через банкрутство, галопуюча інфляція в нас вже є.

Вашингтон по суті примусив Київ відпустити курс

«Коварниє англосакси стравлівают славян» ©

:) Або не хочуть отримувати фантики за свої товари та послуги.

Можна ще спустити штани і голову в пісок встромити, за прикладом страуса. Психологічно відчуваєш, що усе тихо добре і москалі певно злякаються голої дупи. А тепер реальність, 4 місяці тому офіційний курс був 26, а тепер 36.5. А насправді там де його справді можна купити, тому що він там є і його взагалі згодні продавати — 40. От тобі реальність. Тепер беремо американських зброярів в яких куплятью по курсу в 29.5, вони були задоволені приблизно так само як і ІТ-шникі. Один дзвінок до сенатора і курс змінено до відповідного. Українська держава не має змоги сказати Америці — ні, бо без американьскою допомоги її просто в короткі строки фізично не стане. Те саме буде якщо продовжувати халатність — наприклад призначати на посади з оборон замовлення, громадян федерації.

Вибачте, а хто купував в американскіх зброярів по 29.5??

Тепер беремо американських зброярів в яких куплятью по курсу в 29.5

в них купують по курсу 1 до 1, 1 usd за 1 usd
При чому як керівництво США, яке купує для нас зброю, так і наші волонтери\держава, яка теж за все платить валютою.
Курс гривні їх аж ніяк не цікавить.
Тільки якщо вони не захочуть завести валюту в Україну. Наприклад, щоб купити пару квартир на Позняках для пасивного доходу

Тільки якщо вони не захочуть завести валюту в Україну. Наприклад, щоб купити пару квартир на Позняках

Це не так, їм ціква не різна бумага, якою насправді і є грощі яки нічим не забеспечені, а товари та послуги які вони зможуть отримати у відповідь. Наприклад розробка програмного забеспечення, зерно, метал тощо. Як тирять по 20% на обміні валют виявляється, що вони меньше заробили. Тобто вподвійний курс бьє як по імпотреха так і по експортерах, він є вигідним тільки тим хто отримає 20% маржу на обміні.

їм ціква

кому «им»?
производителям оружия? им интересны баксы, которые они тратят у себя в стране или в любом уголке мира.

товари та послуги

Производителей оружия они вообще не интересуют, это не бартер. Они сделали оружие и продали его нам за баксы.
Профит

Я не знаю откуда вы черпаете вдохновление для своих идей, но вам явно стоит перестать искать коварные заговоры в таких простых вещах

Нам оружие продают не производители, а Пентагон. Это все БУ из частей и складов резерва, то что есть здесь и сейчас. Тогда как у производителей новое заказали себе на замещение. Почему и надо батареи заряжать, вытачивать и фрезеровать детали для гаубиц и т.д. Естественно от себя командиры лучшее не отнимут в ущерб собственной боеспособности. Американцы это не добрые самаритяне бесплатно все раздавать и так уже Украина каждому американцу стала в $500. Наивно так же считать что вот у нас коррупция есть, а в Америке ее нет. Там видимо по чистой случайности пропадают целые грузовые самолёты битком набитые наличными, для «помощи Ираку». Или «президент» Афганистана оставляет прямо на посадочной полосе ящики с деньгами которые не влезли в самолёт, американское командование которое там было 20 лет видимо ничего не видело, так же как и не видело поля опиумного мака и марихуаны, прямо за воротами их баз. Хитрые афганцы обхитрить сумели. Впрочем это все даже в американской культуре освещается, куча фильмов вроде: Айр-Америка, Оружейный Барон и т.п. Украинская ситуация не уникальна в этом отношении. Демократическая общественность с этим борется в силу возможностей. Например даёт пинка на выборах, разным фашистам, или протестует против рассизма и дискриминации.

«Внешнее управление?» Щось мені це нагадую... А ще

Таким чином, що маємо — гривня знову втратила майже половину вартості

29,25 -> 36,56 це тільки 20%, ваш комент це маніпуляція!

Внешнее управление

Дочого тут ? А от якщо помічь припиниться — нам хана.

це тільки 20%

за 4 місяці, це якраз темпи голопуючої інфляції, більше за те вона не припиняється.

36,56

насправді теж жодним чином не рикновій курс, він не відображує ринкові попит-пропозицію. Навідміну від обмінників які якщо і взагалі продають валюту (більщість цього взагалі не роблять), а не тільки приймають, те — що люди про чониний день поклали і він настав, то роблять це по 40 і більше.

А до чого оборонні замовлення і курс гривні ?

До того, що держава витрачає більше ніж заробляє, якщо економіка не виробляє товарів та послуг задля покриття попиту, то взяти грощі ніде (крім як надрукувати ще, і зробити їх вартість нікчемною) ваш кеп. І дійти може аж до цього, youtu.be/vUwpQ-eIwLQ?t=221
Оборонні замовлення для власних виробників є одним з найвідоміших методів підтримки націолнальної економіки загалом. Так робили і Черчель і Рузвельт і Наполеон і багато хто ще.

Американці продали щось нам за бакси, бакси Україна друкувати не може, бакси підкріплені економікою США. В чому проблема?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

У уряда інші завдання від ОПи — щоб гроші на дороги завжди були. А економіка їм побоку, на економіці ОПУ не заробляє.

Та заспокойтесь зі своїми дорогами. Чи Ви справді думаєте, що з лютого включно «велике будівництво» продовжується?

:-D

Н — наївність.
t.me/kt20220224/396

В квітні почали знову вливати гроші в укравтодор і відмивати свої 30% через своїх переможців тендерів.
І, так просто співпало, що чорний кеш для депутатів СН, який їм не видавали з лютого, з початку цієї фази війни, їм виплатили, закривши всі борги, менеш ніж через місяць з початку цього відмиву.

І ця «пральня» для СН ніколи не закінчиться :)
interfax.com.ua/...​news/economic/843498.html

Порядок, давно назрело, прямо ждал

А в чому прікол — змінити тільки курс долара, і не змінити усі інші курси?

в тому, що зараз долар — основна світова валюта
можна це бачити по крутому піке євро по відношенню до долара
тому все танцює від долара початково

себто у світі курс такий www.google.com/...​ent=firefox-b-d&q=gbp usd а у нас 1:1 .
ви точно зрозуміле моє питання?

а при чому тут фунти?
пара євро-долар зараз 1.02

подивіться уважно на інші курси крім євро

Бо США примусили, щоб мати за свої товари та послуги оплату яка відповідає їх цінам. Іньщі держави, судячи з усього, доки ще не мають такого впливу на український уряд. Якщо курс в таких умовах буде повністю риночним без державних регуляцій гривня взагалі перетвориться на нічого не вартий папірець, а увесь міжнародний бізнес який тільки може дасть з відсіля деру вививеши усе, що тільки можна вивести. ІТ не виключення, ризики близьких до неприйнятних. Інфляція зараз це фінансування фіскального розриву через друк додаткової гривні. Тобто купляєм із закордону більше ніж туди продаєм і валюти не вистачає, щоб її отримати — здешевлюяться гривня у спів відношенні до валюти. Держава отримує додаткову валюту за рахунок того, що платить меньше: бюджетникам, пенсіонерам, військовим тощо. В гривні виплати ті самі, а от вже у валюті виходе набагато меньше і відповідно купити можна на ці гроші теж меньше, бо усі ціни пішли в гору разом за курсом валют. Метод друку грошей один із найгірших варіантів і призводить до тяжкої кризи.

Якщо ми купуємо в США щось, то ми купуємо за долари, а не гривні. США пофігу по якому курсу держава купила ті долари у бізнесу, їм той курс гривні до тину.

Бачу НБУ вже і інші курси оновив.

прикол в том, что в Украине курс всех других валют кроме евро рассчитывается из доллара

Підписатись на коментарі