«Для декого це питання виживання». Як ІТ-компанії страхують співробітників та офіси від атак ракетами та дронами
За рік атаки на об’єкти бізнесу зросли більше ніж утричі. Наприкінці жовтня уряд схвалив постанову, яка у перспективі дозволить компаніям страхувати майно від воєнних ризиків. Повна програма страхування ще у розробці, однак частковий механізм уже відомий.
За останні пів року від російських атак постраждали офіси кількох ІТ-компаній, зокрема N-iX у Львові, FRACTAL, LIFT99, AltexSoft та Харківського ІТ Кластера у Харкові, а також Wargaming у Києві.
Зазвичай після таких атак компанії самостійно відновлюють офіси та страхують співробітників. Розповідаємо, чи потребують вони державної підтримки, які недоліки бачать у програмі страхування та чи зможуть нею скористатися компанії не з прифронтових регіонів.
DOU запустив збір для Третьої окремої штурмової бригади. Військовим потрібні наземні дрони, щоб виконувати місії там, де не можуть люди. Приєднуйтеся!
Пошкоджений офіс LIFT99 у Києві
❓Як будуть страхувати офіси від атак
Дискусії про державне страхування від воєнних ризиків ведуться давно. У 2024 році у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про це, але він не просунувся далі.
Натомість у вересні уряд, НБУ та профільний комітет Верховної Ради погодили запуск відповідної державної програми. Нині вона передбачає два механізми компенсації та страхування для бізнесів:
- пряму компенсацію збитків для підприємств у прифронтових регіонах;
- компенсацію частини страхового платежу для бізнесу по всій території України.
Компенсація покриває збитки від ракетних і дронових ударів, уламків ППО, пожеж, вибухів та ударної хвилі.
«Бізнес вимагав цей інструмент з перших місяців повномасштабної війни: без страхування воєнних ризиків неможливо планувати роботу й відновлення. Лише за останній рік атаки на об’єкти бізнесу зросли більше ніж утричі — фінансові гарантії критично потрібні», — коментувала запуск програми прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Компанії, що працюють у прифронтових регіонах, зможуть отримати до 10 млн грн компенсації за пошкоджене або знищене майно. Потрібно зафіксувати збитки, подати документи в ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» — після цього держава частково відшкодовує втрати.
Для бізнесів в інших регіонах страхування буде подібним до моделі кредитування «5-7-9%» (це держпідтримка українського бізнесу, за якою держава компенсує банку відсоткову ставку, і підприємці можуть отримати кредит під 5%, 7% чи 9% річних).
Підприємець замість реального страхового тарифу (який міг би бути
Прем’єрка навела приклад: якщо компанія в Рівненській області страхує майно на 50 млн грн зі ставкою 3%, держава покриє приблизно дві третини цієї вартості — але не більше 1 млн грн на рік.
В Експортно-кредитному агентстві для DOU пояснили, що повноцінно програма запрацює, ймовірно, на початку 2026 року. Тоді будуть відомі критерії для компенсацій та процес подання заявки.
🤔 Що про це думають в IT-компаніях
Зазвичай IT-компанії відновлюють зруйноване майно власним коштом. Наприклад, MacPaw так відновлювала простір MacPaw Space, який постраждав від російської атаки у квітні 2025 року. Його знову відкрили за п’ять місяців.
N-iX після атаки переїхала у новий офіс у Львові, поки колишній офіс у будівлі концерну «Електрон» на відновленні (це робить власник будівлі).
Зруйнований офіс N-iX у Львові
Крім того, від російських ударів постраждали офіси Fractal у Харкові та Києві. У Харкові приміщення було зруйноване, тож працювати там неможливо, а в Києві вибухова хвиля вибила вікна та зіпсувала меблі й техніку у коворкінгу LIFT99, де була частина команди. Приміщення LIFT99 теж відновлюють власними силами й залучають до цього донати спільноти.
Для IT-бізнесу на прифронтових територіях страхування воєнних ризиків — це питання виживання, каже виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал:
«Тут щодня є ризик втратити офіси, серверні, лабораторії чи виробничі потужності. Втрата обладнання або дата-центрів може коштувати сотні тисяч доларів, а зірвані контракти означають штрафи та втрату довіри клієнтів. У таких умовах стандартні умови страхування не працюють», — каже СЕО кластера.
Нагадаємо, що будівля, де працює Kharkiv IT Cluster, теж постраждала наприкінці жовтня внаслідок російської атаки.
Пошкоджений офіс Kharkiv IT Cluster
Ольга Шаповал підкреслює, що страхування має охоплювати не лише офіси чи техніку, а весь ланцюг бізнесу — від приміщень і серверів до сировини, напівфабрикатів і навіть упущеної вигоди.
Кластер вже чотири роки веде діалог з урядом і міжнародними партнерами щодо додаткових бенефітів для бізнесу з прифронтових регіонів. Ольга Шаповал наголошує, що харківські компанії готові брати участь у програмах страхування воєнних ризиків, але лише якщо правила будуть адаптовані під економічні реалії.
Такі ж ризики є у регіонах, які юридично не вважаються прифронтовими, але потерпають від постійних обстрілів, уражень інфраструктури, перебоїв зі зв’язком і електропостачанням. У Чернігівському IT Кластері нам розповіли, що місцеві IT-компанії вкладаються в енергонезалежність офісів, а в разі атак відновлюють майно власним коштом.
Наприклад, компанії Litera доводиться забезпечувати резервне живлення та облаштовувати співробітникам робочі місця вдома або підсилювати енергонезалежність офісу. Через це гроші, які могли б піти на розвиток команди, вимушено спрямовують на підтримку базової стабільності.
У компанії додають — через ризики наразі не інвестують у найм чи розширення штату
У Чернігівській геймдев-студії PamPam діляться, що для них важливо було б застрахувати людей, щоб команда працювала стабільно:
«Було б корисно страхувати стабільність роботи компанії загалом. Наприклад, страховим випадком може бути втрата дієздатності співробітників компанії через воєнні дії», — пояснюють у команді.
У компанії пригадують, як у 2022 році кілька місяців не могли працювати через вторгнення. Нині теж постійно стикаються з проблемами: знеструмлення, обстріли, робота з віддаленими працівниками.
«Є компанії, які через це не змогли утримати людей і закрилися. Якби працювала програма страхування, бізнеси мали б фінансову подушку, могли б відновлюватись швидше і не звільняти людей у критичний момент», — додають у PamPam.
Для деяких компаній опція страхування не пріоритетна, бо механізм ще не працює на практиці й умови для бізнесу не зрозумілі.
«Великі компанії, які цікавились страхуванням від воєнних ризиків, зіштовхнулись із тим, що вартість страхування майна майже дорівнює вартості інвестицій у нього», — пояснюють у компанії XME.digital.
У компанії нагадали, що під час активної фази воєнних дій у Чернігові у 2022 році постраждали декілька офісів компаній у місті: SendPulse, Snovio, EVO, JEVERA.
«EVO відновлювали офіс власним коштом, оскільки він належав компанії, а наша компанія, маючи орендоване приміщення, інвестувала кошти та оперативно релокувалась в інше. Проте офіс SendPulse та Snovio так і не відновили, пошкодження спричинили дороговартісні ремонтні роботи, які, як ми розуміємо, „не на часі“. За таких обставин подібні програми не мають практичного сенсу для середнього або малого бізнесу», — пояснюють в XME.digital.
🫂 Які IT-компанії страхують співробітників
У багатьох компаніях серед корпоративних бенефітів є програми страхування співробітників або ж виплати, якщо людина постраждала від атаки. Наприклад компанія Brainstack має Care Protocol із підтримкою для співробітників у разі обстрілів. Якщо житло зруйноване, працівнику оплачують тимчасове помешкання до шести місяців і допомагають із переїздом.
У випадку травм співробітник може взяти до 10 днів оплачуваної відпустки та отримати одноразову компенсацію: 1000$ при тяжких травмах або 500$ при легких. За поранення під час бойових дій працівник або його родичі отримують 1000$ на лікування.
Genesis у квітні 2022 року створила фонд Genesis for Ukraine, щоб допомагати працівникам і їхнім родинам, які постраждали від війни. Звернення подають через форму, а підтримку надають протягом доби. Фонд покриває лікування поранень, тимчасове житло, відновлення зруйнованих домівок і дає юридичні консультації щодо державних компенсацій.
За цей час фонд отримав низку звернень, пов’язаних з відновленням житла та юридичним супроводом для оформлення державних виплат, — кажуть у компанії.
«Нова Пошта» теж має програму матеріальної допомоги у випадках поранень чи пошкодження житла:
«Усі співробітники мають медичне страхування, а з 2024 року і страхування життя, що охоплює покриття ризиків, пов’язаних із війною. На програми страхування ми виділяємо понад 200 мільйонів гривень на рік», — розповідали у команді для DOU.
Компанія Ciklum у 2025 році запустила власну програму фінансової допомоги співробітникам, чиє житло постраждало від ракетних ударів. Замість повільного зовнішнього страхування компанія сама виплачує разову компенсацію — до 5 000 доларів, залежно від масштабу пошкоджень.
«Скористатися програмою фінансової підтримки колег, чиє житло постраждало під час ракетних атак, може будь-який фахівець Ciklum Україна. Для подання заявки достатньо повідомити свого HR-партнера та надати фотопідтвердження», — діляться в команді.
Компанія ALLSTARSIT у 2024 році розширила страховий пакет, кількість лікарень, до яких можуть звернутися працівники, а також перелік послуг, які покриває страхування.
В Customertimes у 2023 році додали новий бонус — страхування життя за кошт компанії. Воно доступне всім в Україні: і цивільним працівникам, і військовим.
Цивільні мають захист не лише від тяжких хвороб, інвалідності чи травм, а й від поранень через війну, наприклад під час ракетних атак. Військові працівники застраховані на випадок травм під час участі в бойових діях. Компанія додає, що робила дві такі виплати для військових (для співробітника і для родича співробітника). Детальніше про ці бенефіти ми писали у статті.
Vimeo теж після 2022 року розширила програму страхування, тож працівники можуть застрахуватися від воєнних ризиків.
🚀 Що кажуть дефтек-компанії
Останні дані Технологічних сил України показують, що для 89% опитаних виробників безпекові ризики сьогодні є головною причиною вимушеної релокації за кордон.
А у Раді Зброярів додають, що виробники оборонної продукції — це не лише бізнес, а й цілі, які ворог намагається знищити. Саме тому доступу до комерційного страхування вони практично не мають:
«Через високі ризики страхові компанії або відмовляються їх страхувати, або пропонують неприйнятно високі тарифи. Без страхування виробникам часто відмовляють в оренді приміщень чи інвестиціях, що блокує розвиток і масштабування виробництва», — каже керівниця напряму GR у Раді Зброярів Валентина Ведровська.
У ТСУ погоджуються, що страхування могло б частково розвʼязати цю проблему. Окрім цього, воно допомогло б зменшити фінансові ризики та спростити операційні процеси компаній:
«Компанії буде легше та „дешевше“ брати лізинг чи кредити на обладнання, страхувати склади з технікою і її логістику. Коли ринок побачить, що є реальне страхування ризиків і збитків, інвестування в галузь стане прогнозованішим», — зазначають у ТСУ.
Схожу позицію має й General Counsel компанії HIMERA Катерина Бумага. Вона вважає, що з появою страхування українські виробники не створювали б дочірні підприємства за кордноном виключно через безпекові ризики:
«Питання безпеки, передбачуваності та можливості бізнесу або стартапу розвиватися — це те, на що інвестори звертають особливу увагу. Потенційно механізм страхування міг би стати додатковим фактором довіри та зменшити сприйняття ризику. Страхування дозволило б нам фокусуватися на розвитку технологій і виробництва, а не на виживанні», — пояснює експертка.
Водночас вона зауважує, що запропонований урядом механізм видається перспективним, але йому бракує офіційних документів і роз’яснень щодо процедури, вимог до заявки та критеріїв оцінки.
У Технологічних силах зауважують, що саме страхування навряд чи стане визначальним фактором для іноземних інвесторів:
«Передусім виробникам важливе прогнозоване державне замовлення, завантаженість виробництва та можливості для масштабування через експорт», — кажуть у спілці.
Свій погляд додає й компанія Airlogix, яка зазначає, що хоча потреба в страхуванні воєнних ризиків у них висока, нинішній механізм не може бути застосований.
«Він орієнтований лише на виробництва у прифронтових зонах, тоді як оборонні компанії мають підвищені ризики по всій країні. Крім того, страховики фактично не готові страхувати воєнні ризики, тож навіть компенсація частини страхового платежу не розв’язує проблему», — пояснюють у компанії.
У Airlogix додають, що ліміт у 10 млн грн є занадто малим порівняно з можливими збитками, а сам механізм не впливає на інтерес інвесторів. Тому компанія не бачить можливості долучитися до програми у її нинішньому вигляді.
Нагадаємо, останнє дослідження DOU показало, що саме безпекові ризики є ключовим фактором виїзду IT-спеціалістів з України та неповернення з-за кордону — війну та пошук безпечного місця назвали 65% тих, хто хоче поїхати, і 67% тих, хто вже за кордоном і не планує повертатися.
Bohdan B
1 коментар
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.