Бронювання, ІT Generation 2.0, відкритий код «Дії». Ми зібрали запитання, які турбують айтівців, і поставили їх команді Мінцифри

У листопаді 2023-го ми попросили спільноту DOU написати свої запитання до команди Мінцифри, а сьогодні публікуємо відповіді міністерства у форматі Q&A. Серед тем — проєкти «єБронювання» і «єВідрядження», застосунок «Дія» і відкритий код, лобіювання інтересів ІТ-спільноти, а також обсяги фінансування різних проєктів і програм.

— У вересні 2022 року в міністерстві повідомили, що код застосунку «Дія» викладуть у відкритий доступ. Чому цього ще не зробили?

Це потребує нормативно-правового врегулювання. Є проєкт постанови Кабміну «Про затвердження Порядку використання програмного забезпечення мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг („Дія“) з відкритим вихідним кодом». Зараз документ на етапі погодження.

(Додамо, кілька днів тому Михайло Федоров в ефірі національного телемарафону анонсував, що Мінцифри планує відкрити код застосунку «Дія» для іноземних розробників у лютому 2024 року — ред.).

— Скількох айтівців удалося забронювати і скільки з них уже на повторному бронюванні? Чи є в планах на 2024 рік збільшити квоту для бронювання в ІТ-компаніях?

Міністерство визнало 280 ІТ-компаній критично важливими для функціонування економіки (дані на 9 січня 2024 року). Станом на 29 січня в Україні заброньовано 3498 ІТ-спеціалістів через Мінцифри, з них близько 1500 фахівців мають повторне бронювання. На фінішній прямій бронювання перебуває 620 айтівців (це оновлені цифри, які нам надали представники проєктного офісу Дія City, — ред.)

Питання збільшення квоти на бронювання в ІТ-компаніях наразі не розглядаємо.

— Чи є в планах запуск проєкту «єБронювання»? Раніше повідомляли, що за реалізацію технічної частини відповідає Мінцифри. Чи все готово з вашого боку?

За впровадження «єБронювання» відповідає Мінекономіки. Якщо буде передбачено реалізацію проєкту через портал «Дія», Мінцифри долучиться в межах своїх повноважень.

— На якому етапі проєкт «єВідрядження»? Чи є імовірність, що цей механізм запровадять упродовж 2024 року?

Це залежить від нормативно-правового врегулювання. За проєкт «єВідрядження» також відповідає Мінекономіки. І, знов-таки, якщо його вирішать втілювати через «Дію», Мінцифри долучиться відповідно до своєї компетенції.

(У Міністерстві економіки на запит DOU відповіли, що обидва анонсовані раніше проєкти — «єБронювання» та «єВідрядження» — все ще на рівні проєктів постанов. Окрім того, доопрацювання цих документів залежатиме від ухвалення законопроєкту про мобілізацію — ред.).

— У Міноборони не підтримали пропозицію зробити гіг-спеціалістів і ФОПів доступними для бронювання. Якою є позиція Мінцифри в цьому питанні?

Такий пункт спершу був у законопроєкті № 9319 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Однак згодом зʼявилися сумніви в доцільності такої ініціативи: зауваження і пропозиції передусім висловлювали представники ІТ-індустрії. Тож під час розгляду законопроєкту комітет Верховної Ради запропонував вилучити цю норму.

— Що Мінцифри робить або планує робити для боротьби з безробіттям серед айтівців? Якими будуть кроки міністерства у 2024 році, аби мотивувати фахівців залишатися в Україні, а не виїжджати за кордон?

Міністерство запустило, розвиває й удосконалює правовий режим Дія City: його резиденти мають змогу користуватися вигідними податковими умовами, інструментами для побудови прозорої корпоративної структури, залучення інвестицій тощо. Також ми працюємо над тим, щоб в Україну заходили технологічні гіганти, відкривали тут офіси та R&D-центри, створювали робочі місця.

Ще один напрям роботи — розвиток стартап-екосистеми. Ми хочемо суттєво збільшити кількість стартапів на мільйон населення.

Також поставили за мету:

— формувати культуру технологічного підприємництва серед школярів і студентів;
— створювати акселераційні можливості (запускаємо програми разом із бізнесом та хочемо залучити в Україну такі організації, як Techstars, Plug and Play, Alchemist Accelerator);
— спрощувати доступ до інвестицій і грантових можливостей.

Усе це сприяє створенню нових робочих місць, збільшує попит на ІТ-спеціалістів та їхню мотивацію працювати в Україні.

— Чи є обовʼязковим для резидентів Дія City критерій «не співпрацювати з громадянами росії»? Як ви це контролюєте і перевіряєте зараз?

Вимоги до резидентів Дія City перераховані в законі «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Мінцифри (у межах своїх повноважень) перевіряє, наскільки компанія-претендент їм відповідає.

Наприклад, не може бути резидентом юридична особа, прямим або опосередкованим власником часток якої є держава-агресор. Це положення не діє, якщо акції компанії, яка володіє такою часткою, перебувають в обігу на фондових біржах (їхній перелік визначив уряд України).

Також резидентом Дія City не може бути юридична особа, щодо якої застосовано санкції. Недотримання вимог, описаних у законі, призводить до втрати статусу резидента.

Додамо, що на розгляд до Верховної Ради подали законопроєкт № 9319, у якому пропонують посилити вимоги до резидентів, що мають зв’язки з росією. Один із пунктів — резидентом Дія City не може бути компанія, власником якої є громадянин росії або людина, яка там проживає.

— Чи планує міністерство офіційно заборонити домени в зоні .UA, які транслітерують назви міст російською мовою? Наприклад, .kharkOv, .kIEv тощо.

1 січня 2024 року набув чинності Закон «Про використання доменних імен у спеціальному публічному домені .gov.ua». Він визначає правові та організаційні засади використання доменних імен у спеціальному публічному домені .gov.ua для низки інституцій (органів державної влади й місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій державної форми власності). Згідно з цим законом, реєстрація доменного імені неможлива, якщо воно транслітероване з російської мови.

Окрім того, у вересні 2023-го Мінцифри звернулося до ТОВ «Хостмайстер» (адміністратор домену gov.ua) із рекомендацією не реєструвати доменні імена, які містять транслітерації з українських назв російською мовою (наприклад: kiev.ua, kharkov.ua, dnepropetrovsk.ua, odessa.ua, cherkassy.ua, chernigov.ua, chernovtsy.ua, rovno.ua). В організації відповіли, що влаштують реорганізацією публічних доменів другого рівня з російською транслітерацією, для чого створять спеціальну робочу групу.

— Які плани Мінцифри щодо співпраці зі SpaceX на 2024 рік? Скільки терміналів Starlink передала компанія в Україну і чи продовжує це робити зараз? Чи впливають на співпрацю (і як саме) неоднозначні заяви Ілона Маска в соцмережах?

Зараз в Україні є орієнтовно 47 тисяч старлінків. Ми їх отримували від різних джерел, зокрема від уряду Польщі. Кількість старлінків на 2024 рік залежатиме від потреби в супутниковому зв’язку, оскільки росія постійно намагається пошкодити інфраструктуру в Україні. Компанія SpaceX в лютому 2022 року однією з перших надала допомогу Україні. Ми це цінуємо.

— Після заклику уряду Quantum-Systems відкриває R&D в Україні. З якими ще міжнародними компаніями ведете переговори про прихід на наш ринок?

Ми комунікуємо з потужними міжнародними гравцями — як аутсорсом, так і продуктовими компаніями, — які ще не працюють в Україні. Наша ціль — щоб вони заходили на український ринок і створювали робочі місця. Завчасно нічого не анонсуватимемо, поки не буде конкретних результатів.

Попри те, що війна стримує комунікацію, ми бачимо зацікавленість іноземних гравців. Нещодавно презентували Дія City італійцям. Домовилися про візит представників італійських технологічних компаній у 2024 році.

— Україна веде перемовини щодо впровадження «Дії» в інших країнах. Анонсували, що продаватимуть не лише технологічний продукт, а також експертизу й консалтинг. На якому етапі ця співпраця зараз?

Наші govtech-проєкти, зокрема «Дія», стали ключовими елементами цифрової дипломатії. Серед держав, з якими ведемо перемовини щодо впровадження «Дії», — кілька країн ЄС, країни Латинської Америки, Африки, а також Канада, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Японія й інші.

Зараз активний етап переговорів з Естонією, триває бета-тест mRiik (це інформаційний застосунок для естонців, який побудований на коді та дизайні української «Дії» — ред.). Естонія спирається на українські принципи розробки «Дії», маркетингові інструменти та людиноцентричний підхід. Водночас Україна перейняла і досвід Естонії — наприклад, у використанні й розробці govtech-продуктів.

— Чи є в планах проєкт ІT Generation 2.0? Вам вдалося знайти партнерів для фінансування?

Як і перед запуском ІT Generation, ми плануємо провести дослідження ринку праці, щоб наші освітні проєкти максимально відповідали потребам індустрії та суспільства.

Через повномасштабну війну ринок праці зазнав значних змін. Тому плани щодо наших освітніх проєктів у 2024 році ми будемо формувати саме на основі актуальних даних.

— Ми писали також, що Мінцифри шукає фахівця зі штучного інтелекту. Чи вдалося знайти спеціаліста на цю посаду? Які зараз у нього обовʼязки?

Так, цей фахівець зараз працює у Фонді розвитку інновацій, у команді defense-tech кластера Brave1. Серед його обовʼязків — пошук найбільш ефективних рішень для Сил безпеки та оборони, розвиток вертикалі, формування середовища інженерів, виробників, які фокусуються на рішеннях AI/ML. Також ця людина відповідає за комунікацію з усіма стейкхолдерами, які втілюють проєкти для військових з використанням штучного інтелекту.

— Як ви зараз співпрацюєте з Громадською радою при Мінцифри? Які повноваження в цього органу? Які результати ваших зустрічей за 2023 рік?

(Громадська рада при Мінцифри — це консультативно-дорадчий орган, який має на меті допомагати громадянам та IT-спільноті брати участь в управлінні державними справами. У червні 2023-го раду очолив Олександр Медовой, President & CEO AltexSoft — ред.).

Упродовж 2023 року разом із Громадською радою провели пʼять круглих столів:

1. «Стратегія розвитку екосистеми інновацій та „єВідновлення“» (презентувала Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції).

2. «Інфраструктура Дія City та цифрова трансформація регіонів».

3. «Розвиток сфери цифрових послуг: реалізовані проєкти та плани» (запрошена особа — Мстислав Банік, директор департаменту розвитку електронних послуг).

4. «Платформа „Дія.Engine“, особливості використання та приклади реальних кейсів» (запрошені особи — Дмитро Нестеров, керівник напряму розробки реєстрів та державних послуг на платформі «Дія.Engine»; Денис Данилов, техлід команди розробки «Ескейп» на платформі).

5. «Новели законодавства про віртуальні активи, концепція розвитку штучного інтелекту та розвиток Дія City» (презентував Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації).

Мінцифри врахувало пропозиції Громадської ради й подало вісім звернень до органів влади різних рівнів, завдяки чому відновили доступ до відкритих даних. Ідеться про реєстр арештованих активів, реєстр декларацій чиновників, а також єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Представника Громадської ради делеговано до Апеляційної комісії Дія City, а ще трьох представників — до Комісії з питань розподілу коштів для забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахисту, відновлення та розвитку цифрової інфраструктури України.

— У державному бюджеті України на 2024 рік передбачили 2,5 млрд грн на цифрову трансформацію. На що саме витрачатимуть ці кошти?

Гроші підуть на реалізацію таких бюджетних програм:

• «Забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій» — 1,5 млрд грн;
• «Електронне урядування» — 749,3 млн грн;
• «Національна програма інформатизації» — 300 млн грн;
• «Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації» — 223,4 млн грн.

Фонд розвитку інновацій — пріоритетна програма, адже вона допомагає посилювати обороноздатність країни, створювати інноваційні технічні рішення — зокрема і в умовах, коли ворог має кількісну перевагу у військах чи техніці.

Витрати на електронне урядування — це фінансування технічної підтримки й адміністрування систем та реєстрів Мінцифри. Під час повномасштабної війни зросла кількість російських кібератак на українські системи, тому кошти підуть і на посилення кіберзахисту.

Національна програма інформатизації передбачає різні програми й проєкти з розвитку інформаційного суспільства та цифрових технологій. Пункт «Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації» — про функціонування міністерства, а також інформативно-правове врегулювання його діяльності.

Окрім того, упродовж 2023 року Мінцифри активно співпрацювало з іноземними партнерами, які надавали фінансову підтримку й допомагали реалізовувати різні проєкти й програми. Серед таких країн — США, Канада, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Велика Британія, Японія, а також Європейський Союз. Моніторити деталі щодо різних програм можна в розділі «Міжнародна діяльність» на сайті міністерства.