Айтівці тепер не стрільці чи кухарі. Як працює команда розробників ISTAR у «Хартії»

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Пів року тому ми розповіли про взвод ISTAR у складі 13-ї бригади НГУ «Хартія» — технологічну ініціативу, де фронтенд-розробник Денис «Тополя» обіймав посаду диспетчера. Це була історія про те, як IT-спеціалісти інтегрують розвідку та засоби ураження в єдину систему.

За цей час бригада перетворилась на корпус. ISTAR також значно зріс. Тепер вони розробляють власні IT-продукти і мають цілі команди аналітики, OSINT, розробки та дешифрування. Ми знову поговорили з Денисом, який за цей час перейшов на посаду розробника. Денис розповів, над чим і як працює команда, як навчають новачків.

Денис Тополя. На цій локації загроз не виявлено, ISTAR підтверджує

Чому і як масштабувався ISTAR за пів року

За пів року ISTAR еволюціонував до підрозділу корпусного рівня. Причиною стала потреба в аналітичному центрі, що може оперувати даними не однієї, а кількох бригад одночасно.

За словами Дениса, зростання допомогло формалізувати структуру, яка тепер охоплює кілька спеціалізованих підрозділів:

• Підрозділ розробки програмного забезпечення.
• Підрозділ, що виконує бойову роботу на тактично-операційному центрі.
• Підрозділ, що об’єднує дешифрування, OSINT та аналітику.

Одним з головних наслідків реорганізації стало офіційне закріплення посад, що відповідають реальним обов’язкам військовослужбовців.

«Всі наші службові обов’язки тепер задекларовані доктринально... У аналітика тепер написано у військовому квитку, що він „аналітик“, у розробника — „розробник програмного забезпечення“. А не „стрілець“ чи „кухар“», — наголошує військовий на позивний «Тополя».

Це дало змогу самому Денису перейти з посади диспетчера на посаду розробника, що відповідає його цивільній спеціальності.

Хто працює в команді розробки

З реструктуризацією зростають і команди. За словами Дениса, цей процес відбувається «в геометричній прогресії», і до підрозділу долучаються вмотивовані фахівці, які цілеспрямовано обирають службу в ISTAR.

Так, один з новобранців до мобілізації працював проджект-менеджером у великій компанії та був учасником Української добровольчої армії.

«Уявіть, він у свої корпоративні відпустки їздив на фронт, щоб взяти участь у бойових діях як доброволець. Потім вирішив мобілізуватися саме до нас і сказав, що на його рішення доєднатись до „Хартії“ вплинула стаття на DOU», — розповідає Денис.

Інший розробник команди жив у Норвегії. У 2024 році він повернувся в Україну, щоб долучитися до підрозділу.

«Але найбільш цікавий кейс — це подружжя, яке тривалий час проживало в Естонії і повернулося в Україну, щоб долучитися до нас», — каже «Тополя».

Хоча точна кількість особового складу не розголошується, Денис зазначає, що в команді розробки працює менш як двадцять спеціалістів. Він каже, що команда має всі ключові для IT-компанії ролі:

• Розробники. Найбільше тут фулстеків. Також є мобільні розробники та один фронтендер.
• Менеджмент і супровід. У команді є PM/Product Owner, тестувальник, а також спеціаліст з Customer Success, який впроваджує системи та навчає користувачів у підрозділах.

Команда ISTAR

Більшість бійців у підрозділі — це айтівці. Їхні навички використовуються не лише в розробці, а й в аналітиці, дешифруванні та технічному супроводі. Проте є тут і люди, які працювали барберами, барменами, баристами тощо.

За словами Дениса, люди з нетехнічним бекграундом часто мають високий рівень софт-скілів і стресостійкості.

«Ми зрозуміли, що навички комунікації — напевно, найбільш корисні. Брати відповідальність на себе, вміння ухвалювати рішення, і все це треба робити в стресових ситуаціях. Особливо це корисно на позиціях диспетчерів. Тому ми розширили портрет потенційного рекрута», — ділиться він.

«Зменшити ціну за знищеного ворога». Який софт розробляє ISTAR

Основа підрозділу — аналітики. Також один з ключових напрямів команди — розробка та впровадження власних програмних продуктів. Це єдина екосистема, що складається з веб- та мобільного застосунків. Її головна мета — збір, обробка та аналіз даних, що дозволяє підвищувати ефективность бойових дій.

Система складається з двох компонентів, призначених для різних категорій користувачів і завдань:

1. Вебзастосунок. Це важливий інструмент для роботи в тактично-операційному центрі та командних пунктах. Його користувачами є диспетчери ISTAR, battle NCO, представники секції планування та командування. Через вебінтерфейс в систему заносяться всі дані, а командування має змогу переглядати звіти, фільтрувати інформацію за періодами та іншими параметрами.
2. Мобільний застосунок. Цей компонент призначений переважно для бійців на позиціях. Наразі його основна функціональність — це отримання інформації та сповіщень. Можливість вносити дані через мобільний застосунок ще розробляють.

«Основним інструментом — є „Дельта“. Ми маємо декілька інтеграцій. Зокрема, авторизація. Логін в наш застосунок здійснюється через „Дельту“, відповідно кожен користувач є верифікованим військовослужбовцем», — каже Денис.

Однією з ключових функцій, реалізованих в обох застосунках, є «модуль загроз».

«Уявіть, що військовослужбовець обирає зону, орієнтир і потім може отримувати сповіщення про загрозу FPV, артилерії, ракетного обстрілу тощо. Або крило-розвідник, яке веде спостереження над його зоною. Така функціональність підвищує ситуаційну обізнаність як окремого бійця, так і командного пункту», — пояснює Денис.

Ключове завдання застосунку — це збір величезного масиву даних для подальшої глибокої аналітики.

«Ми хочемо покрити всі події, на основі яких можна робити аналітику», — каже Денис.

Система збирає дані про виконання завдань, які потім аналізуються й подаються у зручній формі для ухвалення рішень.

«Існує ціна за знищеного ворога — вона досить висока. Завдання полягає в тому, щоб її зменшити. Як на мене, одна з ключових задач у ресурсній війні на виснаження», — пояснює Денис.

«Ефект стартапу» на фронті. Як влаштований процес розробки

Розробка в команді ISTAR поєднує звичні IT-практики з екстремальною гнучкістю, продиктованою війною, ділиться Денис. Тут мають значення швидкість адаптації, ситуація на полі бою, ініціативність і відповідальність. Тому завдання з’являються з реальних проблем фронту.

«У нас є ефект стартапу. Ми самі ходимо до замовників за вимогами, самі покриваємо продуктову частину, пропонуємо ідеї, фічі», — пояснює «Тополя».

Є два джерела нових ідей:

• Прямі запити від командування або підрозділів. Наприклад, коли потрібно швидко створити новий інструмент.
• «Біль» користувачів. Розробники самі бачать проблеми, бо багато хто працював диспетчерами чи аналітиками, і пропонують рішення.

Після цього починається етап обговорення — команда збирається, «накидує» варіанти, розбирає edge cases. Формальних процесів тут немає, але є постійна взаємодія.

«Кожен день починається з дейлі. Раз на тиждень проводимо загальний мітинг, де кожен ділиться апдейтом і розповідає, що буде робити», — каже Денис.

У центрі роботи команди — тимлід, від якого значною мірою залежить ефективність процесу. За словами розробника, він не діє як класичний менеджер, що лише контролює завдання, а виступає наставником і фасилітатором. А його головна роль — допомогти команді знаходити рішення і не блокувати ініціативи.

«Кожен у команді максимально відповідально ставиться до своїх обов’язків. Настільки вмотивованих і професійних спеціалістів я ще не зустрічав», — ділиться Денис.

Один з викликів — зробити продукт максимально зрозумілим. Тому багато часу команда витрачає на UI/UX.

«Військові — всі з різним досвідом роботи з комп’ютером, а ще це стрес, недосип. Все має бути інтуїтивним. Тому є аутсорс-дизайнерка, якій даємо максимальний контекст, щоб інтерфейси були якомога простіші, але при цьому ефективні», — пояснює Денис.

Окрім цього, один з модулів застосунку розробляє на аутсорсі українська IT-компанія. Деталі з міркувань безпеки «Тополя» не розкриває.

Важливим елементом розробки є тестування нових функцій. Кожна проходить чіткий шлях:

• розробник спершу тестує власний код;
• далі його перевіряють інші учасники команди;
• після цього оновлення заливають на тестове середовище;
• там його перевіряють тестувальник і решта команди;
• і лише потім зміни потрапляють до бойового середовища.

«Цей процес займає час, але команда принципово не скорочує етапи — навіть під тиском швидких дедлайнів. Коли натискаєш кнопку Submit, відбуваються дещо інші процеси, ніж у цивільному житті», — підсумовує Денис.

«Головний виклик — це люди». Як підрозділ шукає IT-фахівців

Масштабування до рівня корпусу та розробка складних технологічних продуктів створили нові виклики для підрозділу. Головний з них, як неодноразово підкреслює Денис, — це людський ресурс. Від пошуку, навчання та утримання кваліфікованих спеціалістів залежить подальший розвиток та ефективність підрозділу.

«Основне — це люди. Застосунок себе гарно зарекомендував, він цікавий бійцям, але це все треба комусь імплементувати. Коім того, у команди аналітики, дешифрування і OSINT потрібні фахівці», — пояснює Денис.

Нині продукт, який розробляє команда, працює на бригадному рівні. Є плани поширити його на весь корпус та інші формування Сил оборони.

Денис працює з інтерактивною дошкою

Процес пошуку нових спеціалістів є важким. На думку розробника, однією з причин, чому стало складно залучати нових людей — розмови про перемовини:

«Люди постійно чують прогнози, за них чіпляються, і це одна з причин, чому вони не долучаються до війська. Думають, що скоро все і так закінчиться. Але війна триває».

Додатковою складністю є висока конкуренція за фахівців між різними підрозділами ЗСУ та НГУ, яку Денис описує як «змагання за рекрутів» [уряд дозволив переводитися військовослужбовцям між ЗСУ і НГУ — ред.].

Крім того, специфіка роботи над військовими технологіями створює особливості для рекрутингу.

«Ми робимо надзвичайно цікаві речі, які впливають на поле бою. Але розповісти про це ти не можеш», — каже Денис.

Для вирішення цих проблем підрозділ починає розвивати власні рекрутингові кампанії, зокрема організовувати зустрічі з IT-спільнотою у форматі «Хартія-Хаб». Основна мета таких заходів — познайомитися і дати кандидатам максимальний контекст про службу.

Про навчання новачків

Для новеньких після мобілізації починається навчання. Спершу базова загальновійськова підготовка (БЗВП). Проте, за словами Дениса, цей етап часто є формальністю.

«Ті навчальні центри, в яких ми проходили базову загальновійськову підготовку, далекі від реальності», — відверто каже він.

За його словами, справжня підготовка починається пізніше, на внутрішньому «хартійському» курсі молодого бійця.

«І тут різниця відчувається одразу. Навчають люди, які брали участь у бойових діях. Це не „кадровики“, а „хартійці“. Практичність — ключовий принцип курсу. Тут немає умовних шикувань, які займають купу час і створюють додаткові ризики», — каже Денис.

Після КМБ боєць нарешті потрапляє безпосередньо до ISTAR, де починається його профільна інтеграція. Новачка ознайомлюють з цифровим арсеналом — системами «Дельта», «Вежа» та внутрішніми продуктами, які розробляє команда. Потім починається стажування. В середньому воно триває два-три тижні.

«У нас був випадок, коли хлопець через дві доби після стажування прийняв обов’язки і їх виконував, бо того потребувала ситуація. Це рекорд», — згадує розробник.

Вакансії підрозділу можна переглянути тут. Нині в «Хартії» працюють над двома стратегічними освітніми ініціативами. На рівні ISTAR — розробка власного навчального модуля, який має інтегруватися в загальний КМБ «Хартії». Також корпус спільно з Київською школою економіки (KSE) створює програми для підготовки офіцерів.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!