Репутація українського ІТ. Пройти опитування Асоціації IT Ukraine
×Закрыть

«Давно на часі». Що ІТ-компанії думають про імміграційні квоти

Наприкінці лютого Мінцифри повідомило, що уряд підтримав їхню ініціативу щодо встановлення квоти на імміграцію 5000 іноземних спеціалістів для працевлаштування в українських ІТ-компаніях. ІТ-спеціалісти доволі скептично поставилися до цієї ініціативи, тож ми вирішили дізнатися, а що думають про неї керівники компаній.

Але спочатку трішки теорії від Мінцифри

Квота на імміграцію — це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року. Цей інструмент простіший, а ніж робоча віза. Візу треба поновлювати щороку і людина залишається прив’язаною до конкретного місця. Квоти ж дають спеціалісту можливість проходити перевірку раз на 10 років і свободу обирати, де працювати й навіть створювати тут власний продукт.

Імміграційні квоти дозволять частково закрити потребу ринку у висококваліфікованих фахівцях. На думку міністерства, квоти не вплинуть на попит на українських працівників. Головне, що ми отримаємо — приплив senior-фахівців, які зможуть допомогти нам швидше та якісніше розвивати індустрію в Україні, і, як наслідок, мотивувати більше українців залишатися працювати тут.

Судячи з переліку професій, наразі за квотами можуть приїхати лише технічні спеціалісти з досвідом роботи в ІТ не менше 5 років. До того ж ще не сформована остаточно процедура оформлення таких спеціалістів — поки що уряд узгоджує це питання з Державною міграційною службою.

5000 квот розподілили серед п’яти міст:

  • Київ — 2500;
  • Харків — 700;
  • Львів — 600;
  • Дніпро — 600;
  • Одеса — 600.

Думка ІТ-компаній

Ми запитали керівників ІТ-компаній, що вони думать про ініціативу з квотами та їхнім розподілом за містами, чи планують пошук спеціалістів закордоном та кого шукатимуть.

В цілому ставлення опитаних компаній позитивне. Кажуть, що ІТ-ринок тільки виграє від залучення іноземних фахівців. Але, схоже, що масово розпочинати пошук іноземців не планують.

Юрій Антонюк, віце-президент EPAM, глава компанії у Центральній та Східній Європі

Ініціативу Мінцифри ми оцінюємо позитивно. Це дійсно хороший крок України в епоху глобалізації та лібералізації ринків, мета якого — спростити процедуру працевлаштування висококваліфікованих іноземних спеціалістів в Україні. Усі ті, хто з власного досвіду знає, як влаштована модель працевлаштування нерезидентів, вітають це рішення міністерства. Хоча хотілося б бачити такий крок дещо раніше.

Сусідні країни вже давно використовують схожі ініціативи для залучення талантів з-за кордону. Абсолютно очевидним є факт, що подальший розвиток галузі в межах 20-25% неможливий лише за рахунок внутрішнього пулу талантів. На жаль, лише наші виші у середньостроковій перспективі не зможуть забезпечити ІТ-індустрію необхідною для подальшого зростання кількістю спеціалістів.

Сьогодні бізнес багатьох глобальних компаній будується на роботі інтегрованих команд на міжнародному ринку, без прив’язки до конкретної локації. І EPAM не є винятком. Звичайно, ми зацікавлені у залученні талантів у таких напрямках, як машинне навчання, хмарні технології, аналіз великих даних, інтелектуальна автоматизація. Такий попит диктується ринком та існуючими проєктами з цифрової траснформації

Український офіс EPAM має успішний досвід співпраці з експертами з Білорусі, Іспанії, Канади, низки інших країн. Тому, звичайно, і надалі плануємо залучати іноземних спеціалістів, але вже, сподіваюсь, на суттєво спрощених та лібералізованих умовах. Ми завжди відкриті для співпраці з фахівцями з усіх країн, які не знаходяться у міжнародних «чорних списках».

У цілому, за наявною інформацією, процедура виглядає зрозумілою. Але, по-перше, слід дочекатися публікації відповідного нормативно-правового акту, який регламентуватиме квоти та механізм супутніх процедур. По-друге, вже конкретні запитання можуть з’явитися після того, як ініціатива запрацює на практиці — саме тут можна очікувати нюансів.

Загалом, розподіл квот за містами є більш-менш логічним. Можливо, можна було б дещо збільшити квоти на користь Львова та Харкова, але остаточну оцінку можна буде дати за результатами першого року користування новою процедурою.

Ярослав Любінець, співзасновник та голова Ради директорів Softserve

Ініціатива Міністерства цифрової трансформації щодо квоти на імміграцію 5000 іноземних ІТ-спеціалістів — давно на часі.

Провідні держави світу, де попит на ІТ-інженерів також інтенсивно росте, цілеспрямовано працюють над створенням привабливих умов для залучення в країну ІТ-експатів зі всього світу. У цьому контексті наша держава донедавна не вела проактивної роботи. Дотепер залучення іноземних фахівців в Україну було дуже проблематичним: процес оформлення таких людей на роботу міг тривати кілька місяців, відповідно мало яка компанія готова розглядати такий інструмент на постійній основі. У SoftServe ми вдавалися до такої практики надзвичайно рідко.

Розподіл квот між містами теж є позитивним рішенням: звичайно, найбільший ринок зосереджений у Києві, і він з легкістю може поглинути і 5, і 10 тисяч додаткових спеціалістів з-за кордону. Окремі ж квоти для Одеси, Дніпра, Харкова та Львова у цьому контексті — важливі, адже вони допоможуть скерувати притік ІТ-експертів і в регіони також.

На мою думку, зараз потрібно ретельно пропрацювати вимоги, щоб ця ініціатива справді допомогла залучити в Україну саме висококваліфікованих спеціалістів, у яких ми відчуваємо гострий дефіцит. Насамперед, мова про бізнес-орієнтованих спеціалістів з підтвердженим досвідом — як технологічним, так і глобальним.

Андрей Яворский, вице-президент по стратегии и технологиям GlobalLogic

Нехватка ІТ-специалистов в стране — один из вызовов для роста индустрии. Сейчас в Украине более 160 тысяч ІТ-специалистов. С одной стороны, по данным Министерства цифровой трансформации, университеты выпускают около 15 тысяч профильных выпускников ежегодно — менее 10% от общего количества технических талантов в стране. С другой, по данным Минцифры, ежегодно в украинских IT-компаниях открывается около 40 тысяч позиций.

Отрасль особенно нуждается в опытных специалистах в ключевых для компаний технологиях, а также в определенных отраслях, например, в телеком, медиа, медицине, автомобильной промышленности. Кроме этого, необходимо знание английского. Квота в 5 тысяч иностранных специалистов должна обеспечить приток синиор-инженеров из-за рубежа.

Поскольку мы международная компания и недавно консолидировали бизнес в регионе Центральной и Восточной Европы, у нас есть возможность создавать кросс-региональные команды, в которых украинские разработчики сотрудничают со специалистами из Хорватии, Польши, Словакии и других стран. Естественно, мы заинтересованы в привлечении профессиональных разработчиков в Украине, которые станут частью этой мультикультурной среды, поощряющей инновации и сотрудничество. Кроме этого, в украинских офисах уже есть инженеры из Сербии, Индии и многих других стран. И мы, конечно же, заинтересованы в привлечении специалистов, которые хотят жить и работать в Украине, делиться своим опытом как в профессиональной, так и культурной сфере.

Но пока у нас нет исчерпывающего описания механизма, как весь этот процесс будет работать, как будут регулироваться и обеспечиваться квоты, чтобы делать какие-то выводы.

По данным Министерства цифровой трансформации, столица получит больше всего мест — 2500, Харьков — 700, Днепр, Одесса, Львов по 600. Такое распределение по квотам выглядит вполне логично, учитывая динамику количества открытых позиций по городам. По данным DOU, в столице в феврале 2020 года насчитывалось около 3 тысяч открытых позиций, в Харькове 765, чуть меньше во Львове — 675, в Днепре и Одессе около 300 открытых позиций.

Віталій Кармазінський, керуючий директор Luxoft Ukraine

У питанні квот ми солідарні із галуззю — це, однозначно, позитивний крок, адже дозволить компаніям, які потребують залучення іноземних експертів швидше та якісніше закривати необхідні позиції. Luxoft щиро вітає цю ініціативу, однак не можу сказати, що це нововведення значно вплине на нашу діяльність. Перш за все, як глобальна компанія, ми не розглядаємо просте переміщення спеціалістів як спосіб масштабування бізнесу. Так само ми не плануємо залучення іноземних експертів в Україні, окрім тих випадків, коли на локальному ринку не вдається знайти спеціалістів із відповідним досвідом.

Судячи з уточнень у Мінцифри, які з`явилися у пресі, усі спеціальності, які підлягають квотуванню — суто технічні. Це менеджери систем та спеціалісти з організації інформаційної безпеки, аналітики консолідованої інформації, головні програмісти, інженери з машинного навчання, технічні керівники. Безперечно, ринок потребує таких спеціалістів, однак, цей перелік не є вичерпним. Так, є й інші спеціальності, попит на які подекуди навіть вищий.

Гадаю, для періоду впровадження квот і кількість, і географія абсолютно прийнятні. Розподіл часток за містами корелюється з обсягом ринку у кожному з них. Детальніші висновки можна буде зробити вже після врегулювання механіки спрощеного працевлаштування іноземців і коли матимемо перші приклади компаній, які скористалися цим правом.

Віталій Седлер, СЕО та співзасновник Intellias

Працевлаштувати іноземних спеціалістів на роботу в Україну непросто, адже необхідно пройти складні та затратні юридичні процедури. Декілька разів ми наймали іноземців в Intellias і через те, що це вимагає великих зусиль, поставало питання — чи варто це робити. Тому спрощення процедури працевлаштування ІТ спеціалістів-іноземців є однозначно позитивною ініціативою, яку я повністю підтримую.

Ця новація спрямована на те, аби наймати в Україну висококваліфікованих спеціалістів, що безумовно принесе цінність бізнесу — як сервісним, так і продуктовим компаніям, — та країні. Для сервісних компаній, як Intellias, — це можливість працевлаштувати, наприклад, продакт оунерів, делівері менеджерів, тобто тих ІТ-спеціалістів, які тісно співпрацюють з клієнтами, або висококваліфікованих інженерів (архітекторів, тім лідів), яких в Україні поки що недостатньо. Щодо продуктових компаній, в Україні є стартапи, серед засновників яких є іноземці. Тепер їм значно простіше приїхати в Україну та розвивати бізнес.

Ми плануємо користуватися квотами. Зараз в Intellias є кілька працівників-іноземців. Ми пройшли через складні юридичні процедури, щоб влаштувати їх в компанію. Тому їх спрощення через механізм квот надає нам більше можливостей на ринку талантів та дозволить легше наймати таких спеціалістів.

Однозначно ініціатива не завадить українським фахівцям, бо потреба ІТ-індустрії в спеціалістах є настільки високою, що 5000 іноземних працівників у порівнянні з тією кількістю вакансій, яка є на ринку, кардинально не змінять ситуацію. Навпаки, запрошуючи на роботу висококваліфікованих спеціалістів, часто з унікальним досвідом, можна отримати додаткову користь — такі професіонали зможуть ділитися своїми знаннями з українськими спеціалістами. Робота в міжнародних командах відбувається і зараз, але тепер вона може бути ще більш інтенсивною.

Впровадження квот — це простий тактично-операційний крок. Стратегічний напрям лише один — системне покращення освіти, спрямоване як на підготовку більшої кількості спеціалістів, так і на підвищення якості самої освіти. Уряд має ціль підвищити кількість інженерів в Україні до 600 тис., що втричі перевищує поточну кількість таких спеціалістів. Це неможливо реалізувати за допомогою податкових змін чи введенням квот. Єдиний шлях — покращення системи освіти в Україні — того фундаменту, який дозволить згенерувати велику кількість ІТ-спеціалістів для нашої індустрії.

Валерій Красовський, CEO та співзасновник Sigma Software

У рамках нашої співпраці із державою над проектами з розвитку IT-індутрії, ми дуже підримували цю ідею Міністерства цифрової трансформації. Можливо, це взагалі перша ініціатива, що може реально залучити закордонних фахівців до України. Дуже важливо, що іноземні спеціалісти зможуть працювати з українськими компаніями за контрактом на тих самих вигідних умовах оподаткування, що і українські фахівці — це має заохочувати. Знаю, що ми не піонери в таких заходах, подібні програми існують в Ізраїлі та Канаді вже давно.

За різними оцінками сьогодні в країні нараховують близько 200 000 ІТ-спеціалістів, близько 10% від цієї кількості — відкриті вакансії різних IT-компаній. Тож можемо порахувати нестачу в 20 000 фахівців в галузі. Якщо ініціатива закриє пролом хоча б в 5000 професіоналів — це вже позитивний результат для індустрії. Роботи та проектів вистачить всім.

Я також вважаю, що ініціатива збагатить нашу націю не тільки з професійного боку, а ще й з боку культури. Лише уявіть, скільки користі отримає і наше суспісльство в цілому: проект принесе і культурне різномаїття, і мовне.

В нас є представники різних напрямків в офісах Швеції, США, Польщі, тож зможемо запропонувати більш вигідні умови компенсації нашим колегам закордоном. Також, думаю, що европейській молоді може бути цікаво спробувати себе в країні, де компенсації того ж рівня, що й в них зараз. Це буде гарна можливість залучити біснес-аналітиків та керівників проектів, бо в Україні все ще бракує відповідної освіти. Кваліфікованих спеціалістів за цими напрямками дуже складно знайти. Крім того, залучивши їх з-за кордону, ми зможемо значно зміцнити та скоріше здобути необхідну експертизу в бізнесі. Також будемо шукати й software-інженерів.

Зараз розподіл квот приблизний — за кількістю компаній та ІТ-спеціалістів. Я вважаю, що зарано прораховувати ці квоти детально по містах. Важливо, щоб, в першу чергу, проект почав працювати, а вже потім зможемо вносити необходні корективи.

Дар’я Горніцька, Director of Global Delivery Operations Astound Commerce

Як на мене, загалом це позитивна ініціатива, яка може продемонструвати привабливість України як ІТ-центру східної Європи. Наразі зарано давати оцінку тому, чи сприятиме введення квот розвитку галузі, та варто спробувати і проаналізувати результати. Це може бути здійснено в рамках існуючих програм релокації фахівців. Серед ключових цілей у запрошенні програмістів/розробників — посилення існуючої команди досвідченими спеціалістами чи побудова нового відділу на базі нової експертизи.

Стосовно негативної критики, то варто сказати, що і сьогодні ІТ-спеціалісти з інших країн можуть працювати в Україні завдяки оформленню робочої візи. Це не заборонено, ми працюємо на висококонкурентному ринку ІТ-кадрів. Та завдяки введенню квот, відтепер для іноземних ІТ-фахівців зменшиться кількість процедур з додаткової перевірки документів, щорічного поновлення робочої візи та ін.

Щодо розподілу квот за містами — все закономірно. Його визначали на базі багатьох факторів, зокрема — ринку ІТ-компаній та спеціалістів, наявності ІТ-спільноти, розвиненої транспортної інфраструктури, привабливості локації з точки зору умов життя, безпеки та ін. До того ж, у цих п’яти містах зосереджена найбільша кількість сервісних і продуктових ІТ-компаній, стартапів.
З переліку запропонованих міст Astound Commerce цікавий тільки Київ, в якому знаходиться наш найбільший офіс в Україні. Наразі ми лише аналізуємо можливість застосування цього інструменту для залучення іноземних ІТ-спеціалістів до компанії, оскільки саме зараз ми працюємо над запуском офісів на ринках південно-східної Європи та південної Азії. Можливо, найближчим часом у нас виникне необхідність запросити фахівців з нових інжиніринг-центрів приєднатися до української команди.

Олександр Конотопський, Founder & CEO Ajax Systems

Вважаю це чудовою ідеєю. Хоч ця квота і виглядає дещо кумедно, тому що, на мій погляд, візи для розумних людей в Україну потрібно давати у необмежених кількостях. Але цей закон стане добрим початком. Почнемо з IT-шників, потім додадуть квоти для інженерів, маркетологів, продавців. Займатися talent acquisition в країну — дуже правильна ініціатива, і я схвалюю будь-який крок у цей бік. Український IT-ринок ще дуже молодий. Дорослі і досвідчені європейці, американці чи азіати сильно допоможуть у розвитку сегмента і кожного окремого спеціаліста.

Чи стане Ajax Systems активно займатися пошуком іноземних фахівців саме через таку квоту? Напевно, ні. Ми і так глобально дивимося людей. Наразі вони працюють із нами віддалено на тих місцях, де ми їх знаходимо і де вони вже мають експертизу та авторитет.

Щодо поділу квот між містами — це дивна річ. Можливо, це пов’язано з розвитком та підтримкою регіонів, але ж сьогодні в Україні достатньо спеціалістів не тільки у Києві. Нещодавно ми відкрили R&D-офіс в Харкові саме через велику кількість талановитих фахівців. І будемо ще відкриватися в регіонах з R&D чи виробничими потужностями.

Однозначно ми не раз приходили до думки і розуміння того, що з іноземними фахівцями можна працювати більш активно. Якщо не сьогодні, то можливо через півроку. Як тільки ми зіткнемося з проблемою, що на ринку праці немає фахівців, які могли б закрити наші задачі, а за кордоном вони будуть — відразу підемо шукати туди.

Глобально це дуже хороша тема.

Юрий Варчинский, Chairman & founder HYS Enterprise

В целом считаю положительным явлением возможность упрощенной иммиграции для высококвалифицированных специалистов. В сложившейся ситуации, когда после окончания вуза IT-компании доучивают выпускников своими силами, именно отсутствие высококвалифицированных специалистов является «бутылочным горлышком», которое мешает многим ребятам попасть на первую работу. Если мы говорим про компании, которые предоставляют профессиональные сервисы (за рубеж), то по опыту могу сказать, в среднем один старший специалист может взять себе одного выпускника. В продуктовых компаниях эта цифра, как правило, ниже.

Таким образом, при полном заполнении квоты, украинский IT-рынок мог бы пополниться не только на 5000 иммигрирующих, а еще и, в потенциале, на 2500-5000 выпускников, которые бы иначе не вошли в отрасль. Конечно же, остается открытым вопрос, по каким критериям и каким образом будет происходить оценка специалиста.

За текущий год менее 1% (из рассматриваемых кандидатур) иностранных граждан обратились к нам с желанием переселиться в Одессу. Так что со своей стороны я бы приветствовал усилия государства в направлении популяризации Украины как места для иммиграции таких специалистов. Даже для экспертов из западных стран с развитой экономикой такой переезд бы сопровождался существенным улучшением потребительской способности и качества жизни в целом, не говоря уже о странах ближнего зарубежья.

В общем, если говорить про опытных разработчиков, в этом году выделенная квота для Одессы — это вполне реалистичная цифра. Одновременно с этим, квоты по городам дают преимущество компаниям с присутствием в нескольких городах — исчерпав квоту в одном городе, можно черпать из квоты другого. Думаю, что единая квота по стране продемонстрировала бы большую поддержку малого IT-бизнеса.

Мы нуждаемся в высококвалифицированных специалистах и ощущаем их недостаток на рынке. На данный момент мы, как компания, не успеваем самостоятельно обучить и вырастить их в нужном количестве, не смотря на все прилагаемые к этому усилия. Думаю, начнем искать в странах ближнего зарубежья, где Одесса имеет особенную привлекательность, например, Беларусь.

Денис Жаданов, VP of Marketing Readdle

Вообще инициатива хорошая, как по мне. Любое движение к упрощению бюрократии — это хорошо. Вопрос в другом, есть ли в самом деле 5000 человек, которые готовы приехать и работать в Украине? Если да — то это прекрасно.

Для нас это мало релевантно, как мне кажется. Потенциально для нескольких наших сотрудников это позволит закрыть вопрос с документами на 10 лет вперед.

Квоты по городам не совсем понимаю зачем нужны.

В наше время любая компания, оперирующая на международном рынке, обязана уметь нанимать людей по всему миру. Мы не исключение.

LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

Все мечтают заменить уже оборзевших сеньоров на 5К , вежливыми иностранцами на 2К. А продать за теже деньги :)

Думаю это будет в основном работать для Беларуси и РФ так как реально зп повыше в Украине и жить в условном Киеве, Львове, Одессе покомфортнее. Но они и раньше не особо испытывали трудности, ну нужно было выехать раз в три месяца или продлить срок пребывания, неприятно но некритично. Может еще для единичных Для других этнических групп типа Индии и Пакистана это будет тот еще квест в стране где 80% не говорит по-английски обосноваться, да и чувак который здесь сможет претендовать на 5к не поедет сюда, а сразу в штаты или UK. Так что никакого демпинга не будет, выдыхайте.

Я вже десь писав що мені ці цифрии здались дуже знайомими. Я перевірив.

          | Dou    |  Projected |
----------|--------|------------|
Киев.......|..2868..|..2500......|
Харьков....|..727...|..700.......|
Львов......|..642...|..600.......| 
удаленно...|..396...|.............| 
Одесса......|..304...|..600.......| 
Днепр........|..303...| 600.....|

в колонці доу вакансії по містам на доу.

З.И.
це щоб ви знали звідки зелені беруть дані.

Понятно что менеджмент контор которые продают ресурсы будет за то чтобы упростить получение дешевых ресурсов.

Проблема таких «Давно на часі» инициатив в том что они вредят всей стране, а не только ИТ отрасли:
1) Какой язик будет «общепонятным» для «высококвалифицированных кадров»? Наверное французкий, раз експерты из Канады? Или какаяразница?
2) ФОП — это проблемная схема, которую надо менять, не навредив отраслям которые на нее зависят. Вместо этого мы превлекаем инстранцев, которые смогут пользоваться этой схемой.
3) Квоты вводятся для регионов в которых и так все хорошо с ИТ. Не усугубит ли это разрыв между регионами?
4) Не описаны критерии для «высокой квалификации». Отсутствуют критерии в стране, где ода из основных проблем — это коррупция?

А если вспомнить что ИТшникам хотят запретить ВЕД, то становится очевидно, что все эти инициативы — это лобби 5-10 аусорс контор.

Как неожиданно читать положительную реакцию от представителей именно тех компаний, которые топят за повышение налога и 5 группы ФОП. Они как ни кто другой понимают, что специалист из Германии, США, или Канады сюда не приедут, а приедут из Индии, Пакистана, возможно Беларусь или РФ (но это не точно).

82 комментария

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Зачем привозить специалистов, если их можно нанять удалённо? Но это не наша модель,
— мы убеждаем мидла что он джун,
— убеждаем клиента что джун это синьор,
и на эту разницу живём. Всем хорошо, пока все в это верят.

Зачем привозить специалистов, если их можно нанять удалённо?

Речь не про специалистов, а про тушки. А тушки менеджить удаленно — не самая простая задача.

Та и цель этой инициативы — митигация риском аусторсеров с офисами в Белоруси и рашке + завоз тушек из условного Узбекистана (потому что там открывать офис дороже чем релоцировать к нам)

А тушки менеджить удаленно — не самая простая задача.

индусы прекрасно менеджат свои тушки )) в смысле тушки своих

+ завоз тушек из условного Узбекистана (потому что там открывать офис дороже чем релоцировать к нам)

боюсь там разыграется нешуточная конкуренция с заоблачным взлётом з.п. и бонусов в борьбе за всех 42 тушек из условного узбекижана ))

из речи Зе на НГ — «айтішник який мріє переїхати за кордон...»
там же — «...я знаю що деякі українці мене не сприймають»
штож
деревья отомстили бобру)

Понятно что менеджмент контор которые продают ресурсы будет за то чтобы упростить получение дешевых ресурсов.

Проблема таких «Давно на часі» инициатив в том что они вредят всей стране, а не только ИТ отрасли:
1) Какой язик будет «общепонятным» для «высококвалифицированных кадров»? Наверное французкий, раз експерты из Канады? Или какаяразница?
2) ФОП — это проблемная схема, которую надо менять, не навредив отраслям которые на нее зависят. Вместо этого мы превлекаем инстранцев, которые смогут пользоваться этой схемой.
3) Квоты вводятся для регионов в которых и так все хорошо с ИТ. Не усугубит ли это разрыв между регионами?
4) Не описаны критерии для «высокой квалификации». Отсутствуют критерии в стране, где ода из основных проблем — это коррупция?

А если вспомнить что ИТшникам хотят запретить ВЕД, то становится очевидно, что все эти инициативы — это лобби 5-10 аусорс контор.

Цікаво:
1) Коментатор на російській мові переживає, що експати не знатимуть української?
2) Ви хочете експатів високими податками «залучати»?
3) Ви хочете залучати технічних експатів в регіони з слабко розвиненим ІТ. Чому ви думаєте, що технічно підкований киргиз приїде в Шепетівку?
4) Тут згоден, я би залучав експатів лиш коли їх тех компанії вже готові дати.

1) Коментатор на російській мові переживає, що експати не знатимуть української?

Ніт. Коментатор __російською мовою__ __непокоїться__ про те, чи не стануть «експати» бомбою, якою вони стають в іншіх країнах, якщо не займатися їх інтеграцією в суспільство :)

2) Ви хочете експатів високими податками «залучати»?

Ніт. Я просто не хочу запрошувати в свою країну «експатів», яким вона цікава лише можливістю __не вкладати__ в неї.

Чому ви думаєте, що технічно підкований киргиз приїде в Шепетівку?

Правильно питати: А нафіка «технічно підкований киргиз» в Києві?
В ІТ центрах немає проблеми з кваліфікованими працівниками, є проблема з їх ціною. І держава має займатись не забезпеченням іноземних контор дешевою робочою силою, а розвитком індустриї. А ті кого ви називаєте експатами, це просто гастарбайтери. Бо була б необхідність запрошувати __кваліфикованих__ експатів, це вже зробили б (і коли треба то уже роблять).

1 на думку умовного тягнибока — ви і є культурною «бомбою»
2 та? вони мають з любові до української пісні їхати? А наші за кордон за чим їдуть?
3 якщо є проблема з ціною залучуваних працівників — значить проблема все таки є.

1 на думку умовного тягнибока — ви і є культурною «бомбою»

А «умовного тягнибока» часом не Taras Romanyk звуть? Чи «умовний тягнибок» не просто використовує русизми у своїй мові, а ще й сцить це визнати і тому почитає переходити на особистості?

Але ви все ж почитайте хоча б про Німеччину і Францію.

2 та? вони мають з любові до української пісні їхати? А наші за кордон за чим їдуть?

Наші емігранти їдуть за кордон для того, щоб там жити. А щоб там жити треба інвестувати в суспільство.
Наші заробітчани їдуть за грошима, і чомусь у регіонах де заробітчан багато ставлення до українців як до бидла.

3 якщо є проблема з ціною залучуваних працівників — значить проблема все таки є

Так проблема є і буде, у нас немає ІТ-індустриї, тої якій потрібні кваліфіковані працівники.
ІТ в Україні — це ресурсний бізнес, як торгівля деривиною або вугіллям. І наши «ІТ-компанії» просто хочуть купувати «ІТ-вугілля», економлячи на податках, не 20-30% в умовному Узбекістані ... соррі Канаді, а 5% в Україні.
От чи вартують ті 5% того, щоб країна потім розгрібала бруд за тим вугіллям, то інше питання.

А «умовного тягнибока» часом не Taras Romanyk звуть? Чи «умовний тягнибок» не просто використовує русизми у своїй мові, а ще й сцить це визнати і тому почитає переходити на особистості?

Але ви все ж почитайте хоча б про Німеччину і Францію.

Людина яка топить проти нелегалів, звинувачує в радикальному націоналізмі людину яка підтримує міграцію в Україну. Ау, де логіка?.

Наші емігранти їдуть за кордон для того, щоб там жити. А щоб там жити треба інвестувати в суспільство.

Навіть не смішно, ви напевно не читали пости наших експатів — вони за найменший + до рівня життя готові їхати далі.

Так проблема є і буде, у нас немає ІТ-індустриї, тої якій потрібні кваліфіковані працівники.
ІТ в Україні — це ресурсний бізнес, як торгівля деривиною або вугіллям. І наши «ІТ-компанії» просто хочуть купувати «ІТ-вугілля», економлячи на податках, не 20-30% в умовному Узбекістані ... соррі Канаді, а 5% в Україні.
От чи вартують ті 5% того, щоб країна потім розгрібала бруд за тим вугіллям, то інше питання.

Не хочу вас засмучувати — але якщо в Україні виросте рівень життя в неї поїдуть мігранти. І в більшості нелегали — вас запитувати не будуть.
Тому я за те, щоб їхали кваліфіковані.

Людина яка топить проти нелегалів
звинувачує в радикальному націоналізмі

По украински вы явно читать не умеете :)

Интересный факт:
Вы первый кто упомянул «нелегалов» и первый кто начал давать оценку автору коментария, а не содержимому коментария.

По украински вы явно читать не умеете :)

Интересный факт:
Вы первый кто упомянул «нелегалов» и первый кто начал давать оценку автору коментария, а не содержимому коментария.

Помилка в мене вийшла, перепрошую, людина яка топить проти мігрантів — звинувачує людину яка підтриує міграцію в націоналізмі.
Так, так, я перший згадав про мігрантів. Ще раз повторюся — коли в Україні стане краща економічна ситуація, до нас попруть нелегальні мігранти.
І 5к/year киргизьких прогерів, легальних експатів, вам уже не будуть здаватися такою великою проблемою.

яка топить проти мігрантів

мАладчинка! Читай еще раз, может поймеш что было написано.

підтриує міграцію в націоналізмі

А вот это хуже. Подсказка: обвинений в национализме точно не было :)

Ще раз повторюся — коли в Україні стане краща економічна ситуація, до нас попруть нелегальні мігранти.

1) «Легальні мігранти» цього ніяк не змінять.
2) Я чекаю коли в нас стане настількі краща економична ситуація, що до нас попруть нелегали.

Легальні мігранти ніяк того не змінять — повністю з вами згоден.
Тому немає сенсу протестувати проти їх залучення в українську економіку.
Дуже гарно, що ми дійшли з вами до одної думки, чи не так?

Я вже десь писав що мені ці цифрии здались дуже знайомими. Я перевірив.

          | Dou    |  Projected |
----------|--------|------------|
Киев.......|..2868..|..2500......|
Харьков....|..727...|..700.......|
Львов......|..642...|..600.......| 
удаленно...|..396...|.............| 
Одесса......|..304...|..600.......| 
Днепр........|..303...| 600.....|

в колонці доу вакансії по містам на доу.

З.И.
це щоб ви знали звідки зелені беруть дані.

на 0,888 помножили, чішо?

Навіщо так складно?
Панове які вище у статті давали коментарі — їм ту інформацію і надали.

залучити в Україну саме висококваліфікованих спеціалістів, у яких ми відчуваємо гострий дефіцит.

Ага, сидит такой чувак в бей эриа и думает: «а не поехать ли мне в Украину, там налоги низкие?»)))

переведення між галерами

А що, за межами бей еріа спеців немає?
Чи Україна гірше за умовний Киргистан виглядає?

Думаю это будет в основном работать для Беларуси и РФ так как реально зп повыше в Украине и жить в условном Киеве, Львове, Одессе покомфортнее. Но они и раньше не особо испытывали трудности, ну нужно было выехать раз в три месяца или продлить срок пребывания, неприятно но некритично. Может еще для единичных Для других этнических групп типа Индии и Пакистана это будет тот еще квест в стране где 80% не говорит по-английски обосноваться, да и чувак который здесь сможет претендовать на 5к не поедет сюда, а сразу в штаты или UK. Так что никакого демпинга не будет, выдыхайте.

є ж гості з далекого зарубіжжя, які навчалися в Україні. Для таких стандартний шлях легалізації — шлюб з українкою. Зараз буде більше опцій.

отлично :) Мало того что грядки тян прореживают, так еще и весла будут тырить.

Тепер не обов’язково мутити українську тян, можна одразу братися за весла

є ж гості з далекого зарубіжжя, які навчалися в Україні. Для таких стандартний шлях легалізації — шлюб з українкою.

Для таких єдина причина залишитись — шлюб з українкою.

UPD. Та й зазвичай вони не на ІТшників вчаться. Хмм... Доречі, а лікарі підуть по цій квоті?

Для таких єдина причина залишитись — шлюб з українкою.

Іван Опанасович. Ууууу... Я на тих негрів дивиться не можу. Чоорні, а нааглі. Їде в автобусі і чита якусь книжку не по-нашому — *** проссиш. Тільки оченятами — зир, зир. А тьолок наших *****. Та, дура, пащеки пороззявляють і їдуть з ними в Африку чи якусь Гвіану ******, а негру шо? *****, надоїло, потім їз’їв — і всі діла. Вони своїх не так люблять їсти, як наших — наша баба потіє менше. ©митець

ну и кроме того 90/180, в РФ уже выехал-въехал не прокатывает и не только там.
«Стандартный временный срок пребывания иностранных граждан на территории РФ без получения разрешения на работу, оформления разрешения на временное проживание или вида на жительство составляет 3 месяца — 90 дней. Если в течение данного срока иностранный гражданин не захотел, либо не успел оформить какой-либо статус, разрешающий и далее находиться в России, он обязан выехать.»

Перепис ******* у статті

бізнесу цікаво заробляти гроші, а не робити українських сініорів щасливими.

тобто, для сініора роботодавець по дефолту мудак, бо у них різні цілі: платити менше, а вимагати більшого у роботодавця і працювати поменше, а отримувати побільше у працівника. Баланс регулюється попитом і пропозицією на ринку праці. Зараз кранік трошки відкриють добавивши на український ринок трохи спеців з-за меж неньки. Але, це може також і збільшити попит на українських спеців, якщо разом з іноземцями в Україну прийдуть замовлення.

Важко сказати поки-що, чи вигідно це українцям, але вже можна сказати, що сініорів не питали — всі коменти від директорів і фаундерів. А де думка простого ІТ-шного нароту? І що пересічний сініор робитиме, якщо це призведе до зменшення його доходів? Чи є дієвий механізм впливу на цю владу, профспілка, чи асоціація там якась?

****** тому що думають одне, а пишуть інше.

це називається «правильне позиціонування з точки зору громадських комунікацій»

Как неожиданно читать положительную реакцию от представителей именно тех компаний, которые топят за повышение налога и 5 группы ФОП. Они как ни кто другой понимают, что специалист из Германии, США, или Канады сюда не приедут, а приедут из Индии, Пакистана, возможно Беларусь или РФ (но это не точно).

Білоруси та росіяни (як і більшість постсовків) якраз ідеальні працівники для галер — зайвих питань не задають, права не качають, лояльні начальству. Впевнений, що більшість «понаєхів» буде якраз з цього пулу нещасних країн. Тепер галерам стане значно простіше переводити людей між своїми офісами з-за кордону в неньку.

Ви ще з умовним пакистаном не працювали. Кастова система, якої за законами вже давно нема, таки є і працює на відмінно. Понаєхи з вказаного Вами пулу взагалі до порівняння не йдуть.

Ви ще з умовним пакистаном не працювали

Як це не працював — працював, вони прибирали в офісі одного з колишніх працедавців. Я ще любив з ними під п’ятничне пиво потриндіти. Їх шеф нічого сам не робив, лише дивився як працюють його підлеглі. Розповідав, що його податкова раз бахнула за нелегальних працівників, то йому заборонили бути директором фірми на якийсь час. Він викрутився — призначив зіц-прєдсєдатєлєм якогось родича, але по факту всім керує сам. До чого тут Зеленський, я хз.

p.s. Коли чую, як хтось з оставашок чи свнсбк умнічає, що українці в Європі параші миють мені завжди стає смішно. Тут попробуй влаштуйся кудись параші мити — всі ділянки поділено за етнічною ознакою: пакистанці, марокканці і тому подібні. У таких важко буде вигризти свою частку бізнесу.

Мне итальянцы мыли

я ж кажу — ринок конкретно поділений за етнічними ознаками.

По мне, лучше индусы и русские в Украине, чем повышение налогов
Плохо если в итоге и то и другое

а по факту будуть якраз вони, коли якийсь условний рузке із Саратова замість Пітера поїде в Кієфф

Африка, прочее СНГ, например рф, где цены выше, а зарплаты в ИТ меньше процентов на 30.

Вроде и так, а вроде и непонятно, кто им раньше мешал приехать — пока квот не было? Или кроме квот там есть какие-то упрощения для приезжающих? Если так, то за большой вывеской «КВОТЫ» я их не заметил.

є спрощення. Не треба щороку подовжувати дозвіл на проживання, нема прив’язки до роботодавця, може ще щось.

Лингвоинвалиды, неспособные выучить английский\немецкий и считающие, что в Украине «итакпоймут».

тут же була стаття про білоруса, який тікав з Лукашенківського колгоспу, бо його там хотіли закрити. Але він через статус біженця подавався. Тепер для таких є більше варіантів.

Например, те, кто в своих Польшах и Латвиях получают условно те же $3000, но налог платят не 5%, а несколько выше. Так, чисто гипотетически.
И не нужно думать, что им в Украину ехать это прямо фи. За деньгами белые сахибы и в Африку ездят.
А вот для индопакистанцев, едущих не только за баблом, но и за паспортом белой страны, целесообразность переезда в Украину действительно большой вопрос.

И не нужно думать, что им в Украину ехать это прямо фи. За деньгами белые сахибы и в Африку ездят.

А зачем они тут? Что конкретно вы или я (или выбирите другоко конкретного бенефициара) получим от появления в Киеве (или другом «ИТ-центре») такого експата?

Так это же нужно прежде всего галерам, а не гребцам. Хотя и гребцы как граждане Украины тоже опосредованно выиграют. Через компанию пройдет больше бабла, часть из которого так или иначе осядет в Украине и принесет пользу ее экономике.

Через компанию пройдет больше бабла, часть из которого так или иначе осядет в Украине и принесет пользу ее экономике.

Сколько же бабла «осядет в Украине»? Особенно если участь что «белые сахибы» сюда приедут за деньгами?
Новость: деньги оседают там где их тратят, а не зарабатывают.

И вполне нормально что «Senior .NET developer» оперирует такими наивными предположениями для того чтобы принимать решения. Проблема что такой же уровень мышления у «Мінцифри» (чтобы не значило это министервство)

Сколько именно — вопрос не ко мне. Но сколько-то осядет — потому, что что-то белые сахибы будут тратить в Украине, и потому, что они позволят компании брать больше проектов.
Это все могло бы иметь и негативную сторону если бы белые сахибы оставляли без работы местных — но пока ситуация на рынке такова, что работы намного больше, чем людей, способных ее делать, причем не только в Украине, а во всем мире.
Наверное, именно поэтому многие страны облегчают въезд всякого рода software engineers. Но наверняка это потому, что там одни дураки. Надо было вас спросить, вы бы им сразу объяснили, как они неправы.

Сколько именно — вопрос не ко мне.

А что если окажется что то что они принесут меньше чем то что на прийдется потратить на имплементацию таких инициатив?

Это все могло бы иметь и негативную сторону если бы белые сахибы оставляли без работы местных

лол просто лол
Аутсорс — сырьевой рынок, места хватит всем.
Та и перестаньте фантазировать про «бехих сахибов», по факту будут тушки из Белоруси и рашки, которых сюда будут перебрасывать, чтобы закрыть риски.

Наверное, именно поэтому многие страны облегчают въезд всякого рода software engineers. Но наверняка это потому, что там одни дураки. Надо было вас спросить, вы бы им сразу объяснили, как они неправы.

Зачем меня спрашивать? Чтобы я рассказал что я __узнал от них__?
Короткая версия:
В страну приглашают специалистов, которых не хватает в стране, сложно найти на локальном рынке (и наниматель должен это доказать). Приглашают «поработать», а не жить.

А что если окажется что то что они принесут меньше чем то что на прийдется потратить на имплементацию таких инициатив?

В других странах почему-то приносили больше, иначе им бы не облегчали въезд.

Та и перестаньте фантазировать про «бехих сахибов», по факту будут тушки из Белоруси и рашки, которых сюда будут перебрасывать, чтобы закрыть риски.

Не могу понять, с чем именно вы спорите — с тем, из каких стран могут приехать, или с тем, что они могут принести пользу.

Приглашают «поработать», а не жить.

Вот это реально лол. Вы бы немного навели справки, что ли, прежде чем делать утверждения столь космического масштаба.

Не могу понять, с чем именно вы спорите — с тем, из каких стран могут приехать, или с тем, что они могут принести пользу.

Я не спорю, а просто хочу чтобы вы попробовали подумать, вместо того чтобы оперировать фанатиями «могут», «белые сахибы» и тд.
Может быть все что угодно.

Вы бы немного навели справки, что ли, прежде чем делать утверждения столь космического масштаба.

Можно пример развитых стран где вид на жительство дают просто потому что ты ИТшник?

В других странах почему-то приносили больше, иначе им бы не облегчали въезд.

Снова же в каких? Не в тех ли часом где насиление по количеству на уровне Киева?

Можно пример развитых стран где вид на жительство дают просто потому что ты ИТшник?

Ну от в Нідерландах є такий статус — kennismigrant — knowledge migrant. Це не лише ІТ, але в основному воно. Там є цілий ряд плюшок в порівнянні зі звичайним дозволом на проживання: жінка може працювати без додаткових дозволів, члени сім’ї не зобов’язані інтегруватися і т.д.

Ну от в Нідерландах

Я ждал этот пример.
А теперь пишем:
— как давно они состоят в ЕС
— какая потребность экономики в таких сотрудниках: соотношение вакансий к населению, структуру ИТ-ринка (аутсорс, консалтинг или продукт)
— есть ли там ограничения по уровню ЗП, как этот уровень соотносится со средним по стране
— сколько времени есть на то чтобы найти новую работу в случае увольнения
— есть ли возможность открить ФОП с ходу

Что-то мне подсказывает что после ответов на эти вопросы, окажется что:
— люди туду едут чтобы жить, а не зарабатывать (как предлагают сделать у нас)
— государтсво их приглашает работать, а не жить (как предлагают сделать у нас)

— есть ли там ограничения по уровню ЗП, как этот уровень соотносится со средним по стране

По зарплатам: rabotaem.nl/...​/ind-minimal-salary-2020
Це вище за середню: In 2020 is het modale inkomen vastgesteld op 36.500 euro bruto per jaar.

— сколько времени есть на то чтобы найти новую работу в случае увольнения

3 місяці

— есть ли возможность открить ФОП с ходу

Наскільки мені відомо — ні. Здається, треба спочатку оформити постійний дозвіл на проживання (в загальному випадку за 5 років).

— люди туду едут чтобы жить, а не зарабатывать (как предлагают сделать у нас)

Особисто я вважаю, що некоректно розносити ці два поняття в часі. Бо потім виявиться, що ти все життя заробляв, а пожити часу то вже і не залишилося. Або зароблене обесцінилося, або здоров’я підірав, або тепер треба заробляти вже, щоб діти пожили. Див. покоління наших батьків-дідусів і бабусь.

— государтсво их приглашает работать, а не жить (как предлагают сделать у нас)

Можна зробити і такий висновок, особливо, коли моїй жінці відмовили у безкоштовних мовних курсах мотивуючи це тим, що «ви ж дружина кваліфікованого мігранта, навіщо це вам, ви тут і так не затримаєтесь». Правда потім ми знайшли можливість безкоштовних курсів, з якими жінка здала на рівень В1. А так — іпотека доступна понаєхам майже зі старту, школи для дітей — зі старту, медицина така ж як і у всіх. Пенсійне забезпечення таке ж як і у всіх. Може, я не розумію, що ти вкладаєш у поняття «жити» просто.

Може, я не розумію, що ти вкладаєш у поняття «жити» просто.

Тут «жити» — це не поняття, а пріорітет:
Те що я бачу в пропозиціях мінцифри — це просто приїжджайте і живіть без ніяких зобов’язань (немає обмежень по ЗП, про ФОП — взагалі комедія).
Навіть у Нідерландах держава контролює, що «скіловий працівник» буде приносити в ВВП не менше ніж локальний (і податки тут на останньому місці)

сам розумієш, в демографічному плані — Україна в ситуації «приїжджайте та й живіть. Ну хоч хтось.» А якщо цей хтось ще й може щось там кодити (і його беруть на роботу) — то радіти треба.

сам розумієш, в демографічному плані — Україна в ситуації «приїжджайте та й живіть. Ну хоч хтось.»

Не розумію. В Україні достатньо людських ресурсів. У нас проблема в тому, що економіка не потребую такої кількості.
Навіть в ІТ на бенчах і на ринку достатньо людей, просто аутсорс-манагери не здатні навіть нормально торгуватись за їх ціну.

Все мечтают заменить уже оборзевших сеньоров на 5К , вежливыми иностранцами на 2К. А продать за теже деньги :)

Отлично! Тогда оборзевшие синьоры станут по 10k, потому что за меньшие деньги разгребать то, что написали вежливые иностранцы за 2k никто уже не станет.

Во всем мире разгребают , а здесь не будут ??

Разгребать за разгребавшими будет еще дороже

Работа на потом всегда выгоднее чем на сейчас

И 9 женщин родят ребенка за месяц

В Нідерландах є схожа програма для висококваліфікованих мігрантів. Але там є зарплатні мінімуми:

Salary criteria 2020
​Highly skilled migrants 30 years or older
€ 4,612 gross per month

​Highly skilled migrants younger than 30 years
​€ 3,381 gross per month

​Reduced salary criterion ​(для іноземних працівників голландських університетів в основному)
€ 2,423 gross per month

​European Blue Card
​€ 5,403 gross per month

Таке ж повинно бути і для України, щоб не було демпінгу, нмсд.

Типа 8000 грн / 12000 грн , все как официальные зп?

я не знаю, що таке 8000/12000, але якась нижня межа повинна бути, навіщо завозити в країну низькокваліфікованих працівників.

Это основные зарплаты в Украине , если вы не знали :)

Не знав, але, здається, для іноземців уже зараз діє якийсь вищий ліміт і на це теж скаржилися роботодавці. Правда не в ІТ.

€ 5,403

это уже хоть что-то...
остальные 2-3-4к это просто издевательство учитывая стоимость жизни в нидерландах

Жити в нашій країні — це велика честь!

Очень неожиданная реакция

Подписаться на комментарии