SoftServe потестує Дія City на окремій юрособі, EPAM і MacPaw теж вступатимуть плавно. У компаніях пояснили деталі

Найбільші ІТ-компанії України, попри публічні заяви їхніх керівників, не поспішають повністю приєднуватися до Дія City. Зокрема SoftServe перевірить, як працює спецрежим, на окремій невеликій юридичній особі. Про це анонімно нам повідомив один зі спеціалістів компанії та офіційно підтвердили в SoftServe. В EPAM та MacPaw теж розповіли, що переходитимуть плавно.

Редакція DOU дізналася деталі, як у SoftServe повідомляли спеціалістам про вступ до Дія City, а також розпитала компанії про те, чи планують вводити гіг-контракти та договори про неконкуренцію і чи передбачають можливий відплив IT-спеціалістів.

IT-cпеціаліст — про те, як про вступ у Дія City повідомляли в SoftServe

До редакції звернувся IT-спеціаліст, що працює в SoftServe, та розповів, як у компанії повідомляли співробітникам про вступ до Дія City. На умовах анонімності ми переказуємо деталі.

«Не розумію, чому ця інформація (про вступ у Дія City невеликою юрособою — ред.) не доноситься до широких мас з боку ІТ-компаній. Можливо, для того, щоб підтримати імідж Дія City іменами великих компаній, які туди вступають. Але, як на мене, ця інформація знизила б градус проти самих компаній, які заявили про вступ, хоча б зараз», — розповів IT-спеціаліст.

Водночас він стверджує, що сам факт вступу SoftServe однією з перших був для багатьох фахівців у компанії великим сюрпризом. Спочатку всередині компанії афішували «очікувальну позицію». Мовляв, спостерігатимемо збоку, але «не будемо влазити в перший же день».

«Комунікація була жахливою на високих рівнях, і ще вчора (9 лютого) менеджери проєктів не знали, що відповідати співробітникам щодо цієї новини», — стверджує IT-спеціаліст.

За його словами, лише ввечері 9 лютого співробітникам SoftServe нарешті надійшов лист із роз’ясненнями:

«З’ясувалося, що наразі вступатиме не сам SoftServe, а його окрема юридична особа з малою кількістю працівників. Це випливає з внутрішнього листування у компанії».

Таким чином у компанії розраховують відтестувати всі процедури на окремій юридичній особі з невеликою кількістю людей, аби впевнитись, що все працюватиме так, як написано в законі.

При цьому одним із перших кроків ІТ-компаній, що заходять у Дія City, нібито має стати створення саморегулюючої громадської організації як представницького органу компаній-резидентів у взаємодії з державними структурами та роботі над удосконаленням спецрежиму.

«У перспективі ніщо не заважає компанії мати кілька юросіб для окремої роботи з гіг-контракторами та ФОПами, щоб уникнути вимоги „не більше як 20% ФОПів до 2024 року“ (насправді в законі йдеться про те, що витрати компаній на ФОП мають зменшитися до 50% у 2024 році та до 20% у 2025 році — ред.), якщо ФОПи не прикриють на той час узагалі», — зазначив IT-спеціаліст.

Він також припустив, що EPAM та інші компанії дотримуватимуться цієї ж схеми, принаймні на старті.

Тарас Кицмей, співзасновник і член ради директорів SoftServe

«Ми не можемо спиратися лише на модель ФОП»

Дослідження ринку за 2021 рік свідчать, що нині в українській ІТ-індустрії працює близько 5000 компаній, є $6,8 млрд річної експортної виручки, 300 тисяч фахівців і при цьому індустрія зростає на 25–30% в рік. А глобальні тренди лише сприяють нашому подальшому розвитку і, за найскромнішими прогнозами, через 10 років ми матимемо річний обіг $25–30 млрд. Звичайно, це успіх!

При таких маштабних планах ми не можемо спиратися лише на модель ФОП, яка створює найкращі умови для приватних підприємців, фрилансерів, контракторів. Нам як державі та індустрії потрібно йти далі і будувати корпоративне право для розвитку й підтримки цієї стратегічно важливої галузі. А також для того, щоб зробити Україну економічно привабливою для заходу глобальних технологічних компаній. Нам потрібно будувати нові платформи розвитку ІТ, від яких у кінцевому результаті будуть у виграші й розробники, і компанії, і економіка України.

Дія City може стати цією платформою. Наразі цей спецрежим запроваджує одні з найпривабливіших умов для розвитку ІТ-бізнесу в Європі: лояльне податкове навантаження для працівників та ІТ-компанії, можливість працювати як за моделлю штатного працевлаштування, так і нової форми взаємин — гіг-контрактів. Загалом Дія City створює більше форматів взаємодії та розвитку українського ІТ-бізнесу, а також робить ці умови привабливими для залучення в Україну більшої кількості іноземних технологічних компаній.

Ми розцінюємо запровадження Дія City як надзвичайно позитивний крок, що сприятиме розвитку ІТ-екосистеми України та нарощення нашої конкурентоздатності на глобальному ринку. SoftServe активно долучався до розробки цієї ініціативи, і ми будемо одними з перших вступати до спецрежиму поруч із низкою інших сервісних і продуктових компаній, які вже публічно оголосили про такий же намір.

«Розраховуємо на позитивне сприйняття»

Наразі ми лише подали заявку на вступ, про що повідомили в компанії. Відповідно, загального зрізу настроїв не проводили. SoftServe завжди займав і займатиме активну позицію щодо розбудови ІТ-екосистеми на рівні України та в регіонах. Я думаю, що більшість наших працівників це знають, розуміють і поділятимуть позицію компанії. Тому розраховуємо на позитивне сприйняття.

Зрештою, щоб сформувати власну позицію щодо цього рішення, потрібно знати всі умови, деталі гіг-контрактів тощо — ми в компанії над цим зараз працюємо і ще не проводили внутрішніх обговорень з командою. Як тільки фіналізуємо цю частину роботи та обговоримо з колективом, будемо краще бачити настрій і рівень підтримки в команді.

«Плануємо пропілотувати всі процеси на окремій юридичній особі з невеликою кількістю людей»

Вступ SoftServe у Дія City буде покроковим і відбуватиметься в діалозі з командою. Ми вже подали заявку на резидентство. Першим кроком плануємо пропілотувати всі процеси взаємодії з державними органами на окремій юридичній особі з невеликою кількістю людей та впевнитись, що все працюватиме так, як написано в законі.

Тим часом внутрішня робоча група працює над планом ширшої інтеграції в Дія City, розробкою корпоративного гіг-контракту та іншими деталями. Коли цей етап буде завершений та після діалогу з командою, ми будемо готові ділитися детальнішими планами назовні.

«Не плануємо додавати пункт про неконкуренцію до нашого гіг-контракту»

Сьогодні люди вільно переходять між компаніями. Ми завжди дотримуємося принципу етичної конкуренції, коли цей процес цивілізований, працівники завершують свою роботу, передають задачі і рухаються далі. Вміння гарно піти завжди допомагає залишити для себе двері в компанію відчиненими. Усі це розуміють. І дуже часто наші ж працівники потім вертаються у SoftServe. Нам важливо зберегти такий принцип і надалі.

Насправді договір про неконкуренцію компанії-роботодавці можуть укладати між собою і зараз, без Дія City — це справа конкретної компанії і працівника. Новий закон теж трактує це положення як добровільну справу. Все, що у цій статті закону його автори змінили — це прописали, що за умови підписання договору про неконкуренцію така домовленість буде оплачуваною для працівника. Тобто фактично в цій частині закон знову ж створює для працівників певні гарантії.

Важливо розуміти — наявність такого інструменту зовсім не означає, що всі компанії-резиденти бачитимуть у цьому зміст. Для сервісних компаній цей інструмент не був і не є релевантним. Так, він може бути цікавий певним нішевим стартапам, які розробляють власні ноу-хау і прагнуть захистити інтелектуальну власність і конкурентність свого продукту. У таких випадках договір про неконкуренцію може бути інструментом захисту бізнес-ідеї чи технології та стати темою розмови між роботодавцем і працівником разом з фінансовою компенсацією такої домовленості.

Для SoftServe цей інструмент не є актуальним. Наші нинішні моделі співпраці не мають такої умови, і ми не плануємо додавати пункт про неконкуренцію до нашого гіг-контракту.

«Якщо йдеться про заклики певних активістів бойкотувати компанії, які планують долучитися до Дія City, то це несерйозно»

За свою історію ми як компанія пройшли не одну зміну — як на рівні держави, індустрії, так і на рівні компанії. Зміни — це завжди непросто, і якийсь відсоток людей завжди буде проти. Ми живемо і працюємо в демократичній країні, і це нормальний, здоровий процес.

Чи боїмося ми конкуренції у боротьбі за таланти? Ми працюємо в дуже конкурентному середовищі й успішно конкуруємо за людей вже не один десяток років, створюючи умови для їхнього розвитку та росту. Якщо йдеться про заклики певних активістів бойкотувати компанії, які планують долучитися до Дія City, то це несерйозно. Це емоційна позиція, великою мірою побудована на домислах і припущеннях самих активістів.

Дія City є одним із проєктів про майбутнє. Можливо, ще не всі бачать велику картинку або не розуміють широкого контексту і значення цієї ініціативи сьогодні. Але я впевнений, що після появи більшої кількості деталей і розуміння людьми контексту цей негатив нівелюється.

Юрій Антонюк, віцепрезидент, очільник EPAM у Центральній та Східній Європі

«Дія City не руйнує сформований на ринку уклад»

Упродовж усього часу обговорень Дія City наша позиція завжди була й залишається максимально прозорою та відвертою. Ми підтримуємо нову модель, оскільки її засади несуть користь бізнесу, фахівцям, ІТ-екосистемі та економіці України.

Це гарантії стабільності умов роботи в Україні у перспективі кількох декад, які прийдуть на зміну постійній невизначеності, що триває чи не 30 років. Це і опціональна можливість використання очікуваного багатьма ПнВК зі ставкою 9% (замість 18% податку на прибуток), що стимулюватиме компанії вкладати гроші в Україну, а не виводити за кордон. Це і дійсно приємні податкові ставки та умови для спеціалістів, які оберуть для себе гіг-модель.

Нова система може зробити нашу країну більш зрозумілою для іноземних ІТ-компаній, а їхній прихід означатиме нові робочі місця, додатковий стимул для української економіки. Тим паче Дія City не руйнує сформований на ринку уклад. Офіційне працевлаштування, ФОП-модель — усе це залишається. Нові умови — лише альтернатива.

«Ми не нав’язували та не будемо нав’язувати перехід на гіг-контракти»

EPAM — лідер ринку, що об’єднує понад 13 500 талантів з усієї країни. Звичайно, у кожного з них є своя думка, яка може відрізнятися від поглядів компанії. Однак упродовж обговорення ініціативи ми не бачили різкого негативу. Так, у людей були та залишаються запитання, з якими ми регулярно працюємо — наприклад, відповідаємо на найпоширеніші з них під час відкритих зустрічей із менеджментом, надаємо індивідуальні відповіді. Запитання — абсолютно нормальне явище у процесі змін, особливо коли ці зміни супроводжуються великою кількістю хибної інформації в мережі, а подекуди — відвертими маніпуляціями.

Ми не нав’язували та не будемо нав’язувати перехід на гіг-контракти. Фахівці EPAM самі зможуть обирати той варіант співпраці, який комфортний для них.

«Ті, хто має бажання і надалі співпрацювати з компанією за моделлю ФОП, не відчують жодних змін»

Зараз ми опрацьовуємо можливі сценарії для набуття статусу резидента та подальшої організації роботи компанії в нових умовах. Найважливіше для нас — здійснити перехід плавно, без шкоди для внутрішніх процесів компанії.

Гіг-контракти — лише альтернатива. Тому ті, хто має бажання і надалі співпрацювати з компанією за моделлю ФОП, не відчують жодних змін.

«Першими новими умовами скористаються штатні працівники»

Наразі важко назвати конкретні цифри. Однозначно першими новими умовами скористаються штатні працівники, яких доволі багато в EPAM. Це і менеджмент, і адміністративні працівники, і топрозробники. Головний бенефіт від гіг-моделі — більш комфортні податкові ставки при збереженні усіх соціальних гарантій.

Звичайно, нам цікаво спробувати ПнВК. Ми зацікавлені і надалі інвестувати в Україну, розвивати тут бізнес, створювати комфортні умови для талантів та подальшого розвитку ІТ-екосистеми. ПнВК є чудовим стимулом для компаній утримувати та вкладати кошти в Україні.

«Умов про неконкуренцію ми ніколи не висували і висувати не будемо»

І моя особиста, і офіційна позиція EPAM щодо цього питання одна — таких умов (про неконкуренцію — ред.) ми ніколи не висували і висувати не будемо. Використання такого положення суперечить ухваленим в EPAM практикам.

А щодо можливого відпливу кадрів, то будь-який бізнес — це завжди про певну частку ризику. У своїй роботі ми завжди працюємо з економічними, політичними, демографічними викликами як глобального, так і локального масштабу. Звичайно, запровадження Дія City, як і будь-яка зміна у звичному укладі роботи, є ще одним таким викликом для ринку.

Однак, на моє переконання, Дія City — це прогрес. Залишатися успішним, підтримуючи постійний статус кво, неможливо. Нам потрібно змінюватися, застарілі локальні моделі мають розвиватися, викристалізовуватись у нові форми, які відповідають вимогам часу та можуть адекватно інтегруватися у глобальні процеси.

Олександр Косован, засновник і CEO MacPaw

«Якщо все справді працюватиме так, як задумано проєктом, то компаніям можна буде поступово переводити основну бізнес-діяльність в Україну»

На жаль, сьогодні сотні українських IT-компаній перебувають в Україні тільки формально. Це зумовлено тим, що раніше не було умов для зручного та безперешкодного ведення бізнесу в Україні. Навпаки, існували ризики й бар’єри, через які вигідніше та простіше було реєструвати компанію за кордоном.

Запуск Дія City — це поки маленький, але дуже важливий крок для налагодження бізнес-клімату в країні. Якщо все справді працюватиме так, як задумано проєктом, то компаніям можна буде поступово переводити основну бізнес-діяльність в Україну.

Будь-яка ініціатива, яка спрямована на те, щоб податки українського бізнесу сплачувалися всередині країни, є позитивною. Як підприємці та інвестори, ми можемо підтримати таку ініціативу безпосередньою участю в Дія City.

У глобальному контексті Дія City теж має свої переваги. Інвестори зможуть працювати в Україні на тих самих умовах, як і на Заході. Таким чином може збільшитися кількість інвестицій в українські компанії та стартапи.

Загалом, якщо в результаті роботи, значна частина якої ще попереду, IT-галузь отримає сприятливі, прозорі та зрозумілі умови ведення бізнесу, — це буде важливим досягненням і кроком вперед для України.

«Кожен спеціаліст самостійно буде для себе вирішувати, чи варто переходити до спецрежиму»

У MacPaw є різні настрої, запитання, нерозуміння, які ми намагаємося прояснити комунікацією. Перед тим, як офіційно оголосити, що компанія стане резидентом Дія City, ми провели кілька зустрічей всередині команди. Очікувано, що у багатьох виникло багато запитань та думок із цього приводу.

Наступний етап — розгорнуто і зрозуміло відповісти на всі запитання та прояснити все для команди. Для цього в MacPaw відбудеться зустріч із представниками Міністерства цифрової трансформації. Потім ми проведемо ще одну внутрішню зустріч, щоб на прикладі процесів MacPaw показати, як відбуватиметься перехід і що зміниться для тих, хто вирішить долучитися до Дія City.

Точно можу сказати, що MacPaw буде переходити в Дія City поступово, пропрацьовуючи з усіма учасниками процесу всі нюанси та запитання, які виникатимуть. Поки ми не впевнимося, що Дія City — найкраще рішення для всіх, кожен спеціаліст самостійно буде для себе вирішувати, чи варто переходити до спецрежиму.

Поточні процеси в компанії налаштовані таким чином, що вона може безболісно стати резидентом Дія City. Цей спецрежим може вплинути тільки на договірні відносини зі спеціалістами й на фінансові потоки, але жодним чином не впливатиме на основні процеси в компанії, зокрема на те, як ми створюємо та розвиваємо продукти чи як організовуємо роботу.

«Розпочнемо із 30 добровольців разом зі мною»

Зважаючи на те, що перехід на новий режим співпраці буде добровільним, для тих, хто не бажає долучатися до Дія City, змін не буде. Поки що плануємо поступовий і добровільний перехід на гіг-контракти. Думаю, що спершу розпочнемо із 30 добровольців разом зі мною. Далі будемо ділитися досвідом з усіма в компанії, налагоджувати процеси та поступово переводити в режим усіх охочих. Залежно від динаміки ухвалюватимемо подальші рішення.

У найближчих планах компанії немає переходу на ПнВК. Проте наявність альтернативних варіантів і гнучкість вважаємо плюсом цього спецрежиму. Якщо на певному етапі для компанії буде важливо реінвестувати прибуток для подальшого розвитку продукту, то така можливість є перевагою.

«У контрактах, які підписують спеціалісти з MacPaw, уже є пункт про неконкуренцію»

Наявність цієї статті в Дія City не є причиною встановлення тими чи іншими компаніями жорстких умов про неконкуренцію.

У контрактах, які підписують спеціалісти з MacPaw, уже є пункт про неконкуренцію. Вважаю це чесним щодо компанії і для побудови довіри всередині. У нас не так багато конкурентів на ринку, щоб це сильно обмежувало можливості людей. Але компанія може зазнати значних втрат, якщо її унікальні технології та практики опиняться в конкурентів. Тому вважаю, що цей пункт важливо обговорювати перед початком співпраці зі спеціалістом. Загалом політика нашої компанії щодо цього питання не зміниться.

Не бачу підстав для відпливу кадрів, оскільки нині мова про добровільний перехід і діалог. Я вважаю Дія City потрібною та перспективною ініціативою. Тому готовий її підтримувати, а далі час покаже.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



59 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Нічого нового, зменьшення якості кадрів в Україні як це було з утворення незалежності. Дія сіті — більше податків і меньше прав співробітника. Ну бізнес робить як має робити. Щоб Україні перестала бути виключно дешевою аутсорсною альтернативою — треба змінювати всю країну. Як ми чітко бачимо нікого це особливо не цікавить, підтримки великих партій немає, великого попиту у суспільства теж. Ну я взагалі зараз вже розумію що навіть до Польщі нам ще дуууууже далеко, але це не погані і не гарні новини, це просто факт і тут або звикати і боротись або чемодан вакзал єльфія

Нічого нового, зменьшення якості кадрів в Україні як це було з утворення незалежності.

просто интересно, а Вы застали советский союз, чтобы утверждать о качестве кадров тех времен? )

Развешивание ярлыков приводит обычно только к разделению.
После чего очень легко и удобно разогнать разделенных людей по углам и там уже применить к ним хоть ГИГ-контракт, хоть 60% ПДФО, хоть крепостную повинность, хоть дубинку.

Думаю, более дальновидно задаться вопросами и активно добиваться пересмотра подхода в самой основе, а не в мелочах-шашечках:
— почему налоговая политика строится с целью «залить нашими деньгами бездонную бочку»?
— какую ценность представляет для нас «бездонная бочка» и почему она «бездонна»?
— что сделать уже сейчас, чтобы налоги перестали быть мафиозной рентой с терпил, стали целевыми и прозрачными, а «распорядители чужого» были ограничены в своевольном их пересмотре и своевольной растрате?
— что сделать, чтобы IT ФОПы воспринимали картину чуть шире, и действовали с позиции граждан республики Украина, а не с позиции «трактористов»?

Кто сказал, что бочка бездонная? В прошлом году AFAIK был профицит бюджета — денег столько много в казне, что их просто некуда тратить державе.

На жаль, до профіциту бюджету Україні ДУЖЕ далеко. Останні роки дефіцит бюджету на рівні 5% ВВП. Тому діжка поки, якщо і не бездонна, то дуже глибока.

mof.gov.ua/...​rage/files/Бюджет2021.pdf

что сделать, чтобы IT ФОПы воспринимали картину чуть шире, и действовали с позиции граждан республики Украина, а не с позиции «трактористов»?

Не чіпати IT-ФОП.

лицемерные моралисты опять обосрались

прочитала слова Кицмея и какой-то зловонный запах ощутился. Сплошь лицемерие — «мы такие за платить больше налогов» и тут же «но мы сначала протестируем на какой-то левой конторке». Фу, аж противно стало.

Добро пожаловать в реальный мир, где жизнь это спектакль.

Интересно как они будут загонять в это конторку новую. Новые плюшки)

Однозначно першими новими умовами скористаються штатні працівники, яких доволі багато в EPAM.

В першу чергу оптимізують те що муляє: штат з його податками. Там ще на рейз після оптимізації залишиться. Так що скоріш за все проблем з бажаючими не буде.

А як туди технарів загнати... Ну джуни/трейні/і ті хто з ринку праці мали б погоджуватись охочіше. Ну і 73% личило б підтримати своїх.

Тут же писали что зайдет туда киевстар и с кзота айти отдел переведет на гиг), лайфцел также и дтек)), по итогу по налогам просядет это все дело и их с 6,5% поднимут до 10-12 ), и забьют болт на 25 лет

От дивина, чомусь ніхто не хоче брати людей на трудові (окрім тих що і так вже на трудових працюють).

At first I was like

Якщо все справді працюватиме так, як задумано проєктом, то компаніям можна буде поступово переводити основну бізнес-діяльність в Україну.

But then...

У найближчих планах компанії немає переходу на ПнВК.

Бггг

когда мне рассказывают «да это ж не наша славная компания ААА, это же какое почти чуждое нам юр.лицо ААА_1» — я понимаю что меня держат за идиота... так привыкли все наши олигархи делать.
Объясните булеву логику мне:
— когда у компании юр.лицо в россии = ой! это НЕ МЫ !!!
— когда у компании юр.лицо в Дие = ой! да мы же РЕЗИДЕНТЫ !!!

Продайте мне ГИГ контракты, Какие-то шишки с бугра могут сколько угодно рассказывать как им удобно сократить свой штат ФОП Бухгалтеров... Но пока эта тема не будит действительно выгодной смысла НОЛЬ. Сейчас одни минусы, невозможно совмещать ГИГ контракты и ФОП по причине двойного обложения налогами — это главный минус. Невозможно работать в Айти по ГИГ контрактам и скажем держать какой-нибудь доп. бизнес — Я считаю убийством этой темы... Пока Дія City и ГИГ контракты менее выгодные чем ФОП, тему можно закрыть. Сделайте скажем 2% налогов с прибыли и уберите ЕСВ с Гиг контрактов. Все ломануться переходить на них.

Невозможно работать в Айти по ГИГ контрактам и скажем держать какой-нибудь доп. бизнес — Я считаю убийством этой темы...

Кто вам такое сказал? Все вы можете точно так же как по кзот+фоп
Да, налоги платить прийдется и как гиг и как фоп, но запрета то нет. И то налогов не больше будет, а столько же если б вы были на фоп и увас было два контракта.(двойное есв, хотели убрать но гетьманцев не дал, ну тут мне кажется это плюс, хотя этих денег не увидим и не почувствуем на пенсии)
Тем боле фоп вы можете быть как на упрощенке так и общей системе.

по фоп придется только ЕН платить, ЕСВ сейчас перекрывается — грубо говоря если по кзот заплатил, по фоп уже не надо

Не могу утверждать точно, но по-моему они от этого отказались, когда последние правки делал , то оставили два есв, типа если ты гиг и фоп, то платишь два есв, один за гиг второй за фоп.
Но могу ошибаться.

Продайте мне ГИГ контракты

«СБУ продаст», точнее их экономический отдел

Якщо йдеться про заклики певних активістів бойкотувати компанії, які планують долучитися до Дія City, то це несерйозно

И кстати, почему не серьезно? Плагин + информация + недоверие к государству + брезгливое отношение к галерам уже работает. Иначе бы об этом никто не писал

Ось що мене більш за все викликає огиду у Дія-сіті так оці тугі струміні чогось жовтого у очі. Ну от кому тут на ДОУ можна затирати цю маячню про «соціальні гарантії» та про те що FAANG встануть у чергу до Дєя-несіте? Більшість тут все ж відрізняються від авдиторії 1+1 і сприймають це як попитку збрехати, але максимально тупу.
Сказали б чесно — нам зручніше з Дія-сіті, тому будемо пробувати. Хоч трохи поваги було б за відвертість.

P.S. А от від Макпав, чесно кажучи не чекав, чомусь в голові вони стояли осторонь від галер

Они готовятся к выходу на IPO, акции обещают; видимо, раздувание штата как-то поможет продаться там подороже

Я бы не был так уверен насчет

авдиторії 1+1

В макпав були свої приколи. Але так, здавалося, що непогана продуктова контора. Краща за їх «немезіду» макклинер (здається зео-альянс).

так, виявилося що даремно здавалося

наверное возможность погладить котика на работе

Скорее всего неконкуренция в плане увода клиентаи работа с ним

Ну что можно сказать, кто-то верит этим людям?

ні ми віримо експертам з доу

У экспертов не проглядывает интереса затащить всех в колхоз и забрать паспорт

предполагаю что пункт про неконкуренцию это как в гембле мне nda подсовывали. нда вроде и есть но с судебной точки зрения им зад вытереть можно

До Дии — эта была туфта, которую умножил бы на ноль любой суд. Потому и иски ели и были, то единичные
теперь все — это статья закона (27) и суды вполне могут начать штамповать обвинительные приговоры — все описано.

У нас не так багато конкурентів на ринку, щоб це сильно обмежувало можливості людей.

Может кто из MacPaw ответит куда именно им запрещенно ходить?

Статья наверное от MacPaw :)
„Как удалить вирус MacKeeper с вашего Mac”
macsecurity.net/...​/view/166-mackeeper-virus

Ой, а разговоров то было...

СофтСерв сначала сами хотели войти, но потом решили ВвестиВялую компанию)

Будут вводить плавно и со смазкой.

Часом не розглядається можливість додавання плашки ’резидент дія сіті’ до вступивших в ’дію’ компаній на джинні та доу? Таким чином у кандидатів, які ні слухом ні духом про ’дію’ почали б виникати питання ’що це таке?’ з подальшим гуглінням інформації про ’дію’. Думаю, якщо компанії відверто говорять про свій вступ в ’дію’, то з їх сторони не мало б бути підстав обурення, так? Чим більше людей дізнається про умови, які пропонує ’дія’ до вступу в компанію, тим краще буде і спеціалістам, і компаніям (останні не отримають відтоку спеців не згодних з умовами вже після приєднання спеціаліста).

Upd: додав це як ідею для покращення джинні dou.ua/...​rums/topic/32244/#2346049

Вже обговорювали з командою. В планах ;)

Чудово, дякую!

Можно даже расширить идею — рядом с каждой вакансией указывать набор плашек, какие варианты трудоустройства может предлагать компания — фоп, кзпп, сіті

и вариант «наличман» тоже ) таких еще много )

Так вихід знайдено: окремий юрік під ДС. ) Якщо не будуть щемити ФОП — то основу в ДС і не заводитимуть.

Тобто по факту замість затягти галери в ДС, там зберуть дочірні юр особи. І аудит поскромніше буде.. і в бюджет надходження зменшаться.

Виникає питання нахіба це все потрібно було?

Якщо не будуть щемити ФОП

Якщо.

«и хочется и колется» xD

Зайти добровольно в Дия Сити выразили желание больше 50% участников рынка. Уверен, что не всем составом, не за год, но зайдут все

dou.ua/...​rums/topic/33040/#2098669

Якось ці 50% зі страхом заходять. Щось десь з довірою не так.

Виглядає на те що компанії планують використати ДС для оптимізації податків на тих хто в штаті. Тобто платити не більше, а менше податків. Не ясно тільки які соціальні гарантії КЗпП збережуть гіг контракти.

Якщо все справді працюватиме так, як задумано проєктом, то компаніям можна буде поступово переводити основну бізнес-діяльність в Україну

Святая простота. Или считает всех вокруг идиотами. Даже не знаю.

Судячи з того відео про віджатий кусок берега, то вважає не тільки ідіотами

Заголовок заставил задуматься... В г-но, извините, можно или вступить, или не вступить. А вот так, чтобы плавно, с мудрым выражением лица...

ну, можно погрузиться. или увязнуть)

Підписатись на коментарі