Річний обсяг ІТ-експорту України вперше знизився. Це плато чи погіршення ситуації? — Аналітика й думки експертів

Уперше обсяг річного ІТ-експорту не зріс, а впав — на 8,5%. Також зменшилася й частка IT в загальному експорті послуг. Що буде з ІТ-індустрією далі? Як на неї впливає війна і глобальна рецесія? Чи можемо очікувати на повернення до довоєнних показників? У пошуках відповідей на ці запитання ми проаналізували дані НБУ щодо обсягу експорту комп’ютерних послуг за 2023-й та минулі роки, а також поспілкувалися з лідерами галузі, представниками Львівського й Харківського ІТ-кластерів та асоціації ІT Ukraine.

Серед найважливіших тенденцій:

● жоден із кварталів 2023 року не перевершив показники 2022-го;
● щомісячний обсяг тримається на рівні $500–600 млн;
● ймовірно, галузь повертається до цифр, які були до повномасштабного вторгнення;
● ІТ займає понад 40% експорту послуг;
● понад 36% виторгу за ІТ-експорт надійшло від США;
● експерти прогнозують вихід на плато або погіршення ситуації.

Обсяг ІТ-експорту повернувся до показників 2021 року

Відповідно до оновлених даних Нацбанку, у 2023 році ІТ-індустрія принесла в українську економіку $6,7 млрд завдяки експорту своїх послуг. Це на 8,5%, або на $622 млн, менше за показник 2022 року. Обсяг ІТ-експорту впав до рівня 2021 року, коли він становив $6,9 млрд. Зауважимо, що це попередні дані, остаточні ж підрахунки за третій квартал і весь 2023 рік Нацбанк оприлюднить у березні.

У 2022-му ми бачили найменше за всі роки зростання обсягу ІТ-експорту, а саме +5,8% за рік. Водночас попри війну й глобальні кризи тоді показник сягнув рекордних $7,3 млрд.

Динаміка IT-експорту з 2010-го до 2023 року, річний обсяг

ІТ займало торік понад 40% експорту послуг і 13,2% усього експорту

Раніше частка ІТ в експорті послуг постійно зростала і 2022 року становила понад 44%, а в загальному експорті України — 12,8%. Про це свідчать оновлені дані на сайті НБУ.

У 2023 році загальний обсяг експорту товарів і послуг зменшився на 13%, експорту послуг — на 1,3%. Частка ІТ в експорті послуг уперше за багато років знизилася, а не зросла, але все ще сягає показника понад 40%. Крім ІТ, значну частку в експорті послуг займає транспорт — $3,7 млрд, а також інші ділові послуги — майже $3 млрд.

Частка ІТ в експорті

Жоден із тогорічних кварталів не перевершив показники 2022 року

Традиційно останній квартал видався найуспішнішим за обсягом ІТ-експорту. Так було і щороку, окрім 2022-го — через початок повномасштабного вторгнення.

Торік квартальні показники трималися на рівні $1,6–1,7 млрд й мали лише незначне коливання. Жоден із них не перевершив обсягів 2022 року. Найменш успішними місяцями для ІТ-експорту у 2023-му були липень, серпень і вересень.

Обсяг ІТ-експорту за кварталами у 2010–2023 роках

Другий і четвертий квартали цього року були успішнішими для галузі й принесли $1,702 млрд і $1,704 млрд відповідно. Показники третього кварталу — найнижчі за останні два роки (опустилися на 5,5%, якщо порівнювати з третім кварталом 2022-го).

Спостерігаємо тенденцію, що ІТ-експорт повертається до цифр, які були ще до повномасштабного вторгнення, — як-от у другому ($1,605 млрд) і третьому ($1,789 млрд) кварталах 2021 року.

Найбільше падіння обсягу ІТ-експорту бачимо, порівнюючи перші квартали 2022-го і 2023 років — рекордні майже $2 млрд і $1,675 млрд. Після початку повномасштабного вторгнення в третьому й четвертому кварталах відбувається падіння показників уже кілька років поспіль.

Порівняння кварталів різних років

Експорт українських IT-послуг у вересні — найнижчий за всі місяці року

Під час повномасштабної війни місячний обсяг ІТ-експорту тримається на рівні $500–600 млн із незначними коливаннями. Торік найнижчі показники були у вересні ($521 млн), а найвищі — у грудні ($611 млн).

Як і раніше, грудень продемонстрував стрімке зростання в межах року — на десятки мільйонів більший обсяг, аніж у жовтні й листопаді. Водночас, якщо порівнювати з даними за грудень 2022 року, обсяг ІТ-експорту зменшився на 18,6%.

Обсяг ІТ-експорту за місяцями в різні роки

7 країн, які приносять найбільше виторгу

Частка країн у виторгу з ІТ-експорту значно не змінилася. США і надалі є найбільшим імпортером наших компʼютерних послуг. Після 2014 року частка США мало не щороку зростала, але після рекордного показника 2022-го (40,5% і майже $3 млрд) спостерігаємо спад до 36,4%.

Згідно з останніми даними, у першій п’ятірці також Мальта (7,7%), Велика Британія (7,3%) Кіпр (4,9%) та Ізраїль (4%). Після 2022 року частки всіх цих країн зменшилися, окрім Кіпру — відбулося зростання на 0,6%.

Країни, з яких надходить виторг від ІТ-експорту. Динаміка за роками

Останній ІТ-експорт з України в росію відбувся у 2022 році (лише перший квартал), тоді виторг становив $8 млн.

📌 Думки експертів і лідерів галузі

Степан Мітіш, віцепрезидент, голова «ЕРАМ Україна»

Про ІТ-експорт і тенденції ринку у 2023 році

Ми бачили незначні коливання в різних кварталах року, проте загалом спостерігаємо негативну динаміку в галузі. Це можна пояснити глобальним економічним сповільненням та обережним ставленням іноземних замовників до України. Серед ключових викликів — тяжіння компаній до оптимізації витрат на розробку й подальший розвиток ШІ, який найближчими роками посилюватиме вплив на індустрію та людство загалом.

Які є перешкоди для зростання галузі

Глобальне економічне сповільнення протягом останніх двох років та загальне зниження попиту на ІТ-послуги.

Повномасштабна війна. У 2023 році цей фактор, можливо, не був таким визначальним, як у 2022-му, адже багато бізнесів адаптувалися до нових умов. Наші західні партнери та клієнти також звикли, що ми працюємо в умовах війни, водночас продуктивність у нас залишається стабільно високою. Проте сам фактор війни в країні все ж є гальмівним для клієнтів: ми спостерігаємо обережне ставлення міжнародних компаній до розміщення нових та продовження чинних проєктів в Україні.

Новий закон про мобілізацію та питання бронювання критичних для збереження й ведення бізнесу спеціалістів стоять на порядку денному в багатьох ІТ-компаній. Саме таланти для ІТ-сфери є запорукою безперервності бізнесу, довіри клієнта та появи нових проєктів. Усі ми розуміємо, що війна триває, і через питання національної безпеки в будь-який час можлива масова мобілізація. Водночас економічна підтримка також є надзвичайно важливою частиною для країни в ці складні часи. Тільки сильний тил зможе належно забезпечувати армію. ІТ-сфера генерує велику частину валютних надходжень у країну та створює додаткові робочі місця. Проте наразі не зрозуміло, які наслідки для ІТ-галузі й інших бізнесів в Україні буде мати новий закон про мобілізацію. Ми очікуємо на фінальну версію документа та його розгляд у Верховній Раді.

Питання тимчасового виїзду за кордон для декількох відсотків ключових спеціалістів-чоловіків з гарантіями повернення. Через безпекові ризики клієнти зараз утримуються від візитів до України. Отже, у бізнесу мають бути можливості для тимчасових відряджень заради проведення переговорів і підписання нових контрактів. Це допоможе планувати подальший розвиток, залучати нових клієнтів та проєкти у 2024 році.

Про вплив глобальної рецесії на український ринок

Глобальні ринки тільки починають свій шлях виходу з рецесії. Є обнадійливі сигнали, що у 2024-му попит на ІТ-послуги поступово зростатиме й з’явиться більше великих трансформаційних проєктів та програм. Це вплине і на український ІТ-ринок. Також є ймовірність, що у 2024 році облікові ставки почнуть дещо знижуватися. Це зробить гроші дешевшими й потенційно зумовить додаткові інвестиції та поступове пожвавлення економіки, зокрема і в ІТ.

Через соціальну напруженість та економічну невизначеність 2024 рік може нам запам’ятатися швидким зростанням і подальшими експериментами з генеративним штучним інтелектом. У виграшній ситуації будуть ті країни та бізнеси, які швидше за інших адаптуються до викликів, повʼязаних із розвитком і впливом штучного інтелекту. ШІ може стати драйвером нового типу замовлень та продуктів. Українці активно опановують нові технології, тож я переконаний, що для нас розвиток ШІ може створити привабливі перспективи в майбутньому.

Прогнози щодо ІТ-експорту у 2024 році

Треба реально оцінювати ситуацію: війна триває, клієнти обережні щодо розміщення послуг в Україні, водночас панує геополітична нестабільність з непрогнозованими конфліктами в різних частинах світу. Глобальна індустрія після рецесії відновлюється повільно. Такого попиту на ІТ-послуги, як у часи ковіду, немає. Для нас важливим сигналом буде не сам обсяг послуг, а тренд на пожвавлення ситуації на ринку. Якщо підвищиться глобальний попит, наша галузь зможе показати незначне позитивне зростання на кілька відсотків, за умови якщо не станеться суттєвих потрясінь усередині країни. Це оптимістичний прогноз.

Найімовірніший сценарій для ІТ-галузі України на наступний рік — збереження обсягу експортних IT-послуг на рівні 2023 року. Це буде непоганий результат, зважаючи на всі умови. Збереження обсягів експорту ІТ-послуг — це також великий плюс для економіки країни, ВВП та її експортного потенціалу під час війни.

Світові замовники бачать, що українські спеціалісти продовжують стабільно й продуктивно працювати упродовж двох років війни. Якщо ця зима мине без значних потрясінь, то сам факт війни з часом може перестати бути гальмівним фактором для розміщення замовлень в Україні.

Віталій Седлер, CEO та співзасновник Intellias

Про ІТ-експорт у 2023-му і перешкоди для зростання галузі

Ми спостерігали скорочення обсягів співпраці українських IT-компаній із клієнтами. Вперше за багато років масштаби індустрії зменшилися. Важливим фактором, що сьогодні впливає на українську IT-галузь, є деякі законодавчі рішення або їхній брак. Ідеться про відсутність ефективної системи бронювання спеціалістів та неможливість їздити в короткострокові відрядження за кордон для зустрічей із клієнтами.

Глобальна ситуація впливає на сервісний IT-бізнес в Україні. Більшість наших клієнтів — це компанії США, Великої Британії, Німеччини та Близького Сходу. Сьогодні основні економіки світу все ще перебувають у стані економічного сповільнення, яке розпочалося в четвертому кварталі 2022 року. Це змушує замовників відкладати нові проєкти та/або переглядати обсяги співпраці в чинних контрактах, також це зменшує запит на нову співпрацю, а за деякими стеками знань кількість спеціалістів більша за кількість відкритих позицій.

Чи стане 2024 рік успішнішим і простішим для ІТ-бізнесу

За нашими оцінками, складна ситуація на глобальних ринках протримається й у 2024 році. Після чого, сподіваємось, зростання світових економік відновиться, а кількість замовлень на послуги українських IТ-компаній збільшиться. Очікуємо, що зміни показників ІТ-експорту будуть незначними: можливе невелике падіння, зростання або плато.

Український IT-бізнес упродовж 2022–2023 років активно відкривав нові центри розробки в інших країнах. Замовникам пропонували змішані команди, коли частина фахівців перебуває в Україні, а частина — за кордоном. Це дозволило диверсифікувати ризики, пов’язані з війною, і залучати нових клієнтів. У 2024-му чимало залежатиме від ситуації на глобальних ринках. Якщо світова економіка відновить своє зростання, українські IT-компанії почнуть отримувати більше замовлень на розробку продуктів та сервісів.

Ми також уважно спостерігаємо за можливими податковими новаціями. Сподіваємось, що режим Дія City стабільно працюватиме для ІТ-бізнесу (як це і планували), а держава й надалі буде розуміти важливий внесок індустрії в економіку країни, створення робочих місць та сплату податків.

Марія Шевчук, виконавча директорка IT Ukraine Association

Про ІТ-експорт і тенденції ринку у 2023 році

Є негативна тенденція в розвитку ІТ-індустрії України. Показник експорту впав до рівня 2021 року, частка IT в загальному експорті послуг за 2023 рік теж продемонструвала падіння. Водночас експорт комп’ютерних послуг залишається найбільшим серед інших експортованих галузей України.

Ми бачили зростання за деякі окремі місяці, наприклад у грудні — на 8,3% ($611 млн), як порівняти з попередніми місяцями. Однак це не є показовим: останній місяць року, як і перший наступного, нерідко характеризується підвищенням фінансових показників через фіналізацію проєктів. Тож тенденцію можна побачити лише з огляду на показники за рік та півріччя.

Незмінним з минулого року залишається перелік країн, що забезпечили експортний виторг. Серед лідерів — ті самі США, Мальта, Велика Британія, Кіпр та Ізраїль.

Україна — частина глобального ринку. Тому не тільки війна прямо впливає на економіку країни, але і глобальні процеси — на індустрію, особливо на сервісний ІТ-бізнес із закордонними клієнтами.

Про перешкоди для зростання галузі та прогнози на рік

Вочевидь, 2024-й буде непростим для ІТ-бізнесу. Від початку повномасштабного вторгнення залучати та утримувати клієнтів стало складніше, а що довше триватиме війна, то далі погіршуватиметься економічна ситуація.

Є два головні чинники, які негативно впливають на стан українського ІТ-експорту:
— менеджерам компаній складно отримувати дозволи для короткострокових відряджень за кордон;
— кількість заброньованих співробітників ІТ-галузі — критично мала (зараз це лише 1% від загальної кількості ІТ-фахівців, що додає певних ризиків для співпраці з нашими компаніями).

Українському ІТ неймовірно складно утримувати свої позиції, попри зусилля Мінцифри та всі можливості просування, які ми маємо. ІТ-галузь в умовах війни — важлива частина економічної бази країни, тож індустрія потребує термінових рішень для стримання падіння й додаткових інструментів для стимулювання її розвитку.

Важко давати будь-які прогнози, якими будуть показники у 2024 році, адже все залежатиме від ситуації на фронті та темпів відновлення країни після війни. З іншого боку, ІТ — кроссекторальна індустрія і попит на ІТ-послуги у світі тільки зростатиме. Навіть за умов сильної конкуренції Україна помітно зміцнює свої позиції на міжнародних ринках у Defence Tech, CyberSecurity, Industrial Tech, EdTech, MedTech тощо. Віримо, що ІТ-індустрія має всі шанси стати драйвером української економіки після перемоги.

Ольга Шаповал, директорка Харківського ІТ-кластера

Про закон про мобілізацію та інші виклики для галузі

Найбільший вплив на ІТ-експорт України, за нашими внутрішніми дослідженнями, зараз мають три компоненти. Перший — операційний — невирішені питання щодо бізнес-виїздів і бронювань. Другий — глобальний — рецесія та сповільнення попиту. Третій — підвищення ризиків невизначеності для міжнародних компаній, що мають центри розробки на українському ринку. Наприклад, анонсовані в Стратегії національних доходів дії щодо обмеження для ФОПів, перегляд чинних спеціальних режимів оподаткування підвищують ризики для іноземних клієнтів та інвесторів, особливо якщо йдеться про довгострокові контракти.

Закон про мобілізацію також матиме свій ефект, якщо буде містити значні обмеження щодо консульських дій, доступу до майна, грошових рахунків, високий рівень дискреції (вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд — ред.) тощо. Компанії почнуть закривати центри розробки через надвисокі ризики, айтівці за кордоном — переходити на інші податкові резидентства. За нашими оцінками, такі зміни призведуть до мільярдів бюджетних втрат уже протягом цього року та кратно більших — для економіки й експорту в перспективі найближчих двох років.

Ми розуміємо та підтримуємо необхідність посилення резерву для проведення ротації Збройних сил України. Водночас підвищення дискреції, надання надмірних повноважень ТЦК чи збільшення відповідальності директорів компаній за неявку працівників для мобілізації не приводить до наповнення резервів, а вбиває економіку, що зараз є єдиним джерелом фінансування армії. Ці перешкоди затримують відновлення та унеможливлюють розвиток галузі. Невирішені, вони призводитимуть до подальшого падіння обсягів експорту.

Прогнози щодо ІТ-експорту у 2024 році

Прогнози залежатимуть від ключових чинників: доступності бронювання для ІТ-галузі, запуску прозорої системи відряджень і відповідної трансформації взаємодії з потенційними клієнтами, зважаючи на зміни структури та трендів глобального попиту.

Кожен чинник може впливати або позитивно, або негативно. Нейтрального результату вже не буде — невирішені питання продовжать впливати на бізнес негативно. Прогнози на 2024 рік — від позитивного сценарію з виходом на плато до негативного сценарію з падінням на 10–12% за результатами року.

Ярина Возняк, керівниця команди досліджень Львівського ІТ-кластера

Про ІТ-експорт і тенденції ринку у 2023 році

Перші три квартали 2023 року показали проміжні результати між 2022-м та 2021 роками: менші, ніж у 2022-му, але більші, ніж у 2021-му. Водночас у третьому кварталі відставання від попередніх років стало помітнішим. А під час останнього кварталу щомісячні показники суттєво знизилися проти останніх двох років. Саме цей квартал не дозволив ситуації вирівнятися до кінця року. Тому маємо слабшу позицію, ніж минулого чи позаминулого року. Хоча перше півріччя було більш типовим за сезонними тенденціями останніх пʼяти років, за винятком 2021-го.

Чи стане 2024 рік успішнішим для ІТ-бізнесу в Україні

Техіндустрія перелаштувалась на довгострокове планування з урахуванням, що війна може тривати довше, ніж того очікували. IT-галузь під час повномасштабної війни показала високу адаптивність. Однак дані обсягу IT-експорту показують, що запас міцності індустрії не є невичерпним. Галузь потребує зваженої політики від держави, яка б ураховувала її специфіку та відповідала інтересам компаній.

Під час дослідження IT Research Ukraine ми зʼясували, що очікування керівників ІТ-компаній у короткостроковій перспективі помірно оптимістичні. Зокрема, 30% опитаних вірять, що найближчого року галузь зросте; 40% переконані, що індустрія втратить позиції; а ще 30% думають, що суттєвих змін не відбуватиметься. Водночас у довгостроковій перспективі прогнози виражено оптимістичні. У тому, що галузь зросте через пʼять років, переконані вже 71%, і лише 20% думають, що індустрія втратить позиції.

Про вплив глобальної рецесії на український ринок

Масові звільнення в компаніях-техгігантах, на жаль, не залишилися в минулому році. Ми бачимо, що вже за перший місяць 2024-го майже 100 IT-корпорацій (серед них Meta, Amazon, Microsoft, Google, TikTok і Salesforce) разом звільнили близько 25 тис. співробітників. Ці дані наводить портал layoffs.fyi, який відстежує звільнення в технологічному секторі. Ще кілька техкомпаній оголосили про плани з оптимізації. Серед причин таких дій називають рецесію та штучний інтелект.

Маємо і новини для обережного оптимізму. Наприклад, у дослідницькій компанії Gartner прогнозують, що світові витрати на ІТ у 2024 році становитимуть $5 трлн. Це на 6,8% більше, аніж у 2023-му. Варто зауважити, що, порівнюючи з попереднім кварталом, Gartner погіршила на 1,6% свій прогноз щодо сукупного обсягу витрат на ІТ.

Згідно з прогнозом Gartner, цього року ІТ-послуги продовжать зростати й мають шанс уперше стати найбільшим сегментом ІТ-витрат. Очікується, що витрати на ІТ-послуги зростуть на 8,7% та досягнуть $1,5 трлн. Найперше тому, що період рецесії — це не лише пауза чи зупинка, а й пошук найбільш дієвих рішень для оптимізації та підвищення ефективності компаній, які не хочуть зникнути з ринку. Витрати на системи дата-центрів мають зрости на 7,5%, а на програмне забезпечення — на 12,7%.

Усі світові тенденції (зокрема й рецесія) впливають і на український ринок. Компанії змушені адаптувати свої стратегії та оптимізувати кошти. Український IT-бізнес також стикається з додатковими ризиками, пов’язаними з повномасштабною війною. І виклики війни впливають на наші компанії гірше, ніж глобальна ситуація на світовому ринку. Поліпшити ситуацію зможе розв’язання питань, про які ми вже згадали вище. Погіршити — безпекова ситуація в Україні та світі, невизначеність у змінах регуляторної політики.



Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



13 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Я так і не зрозумів — той обсяг зростає чи падає :))
Ще ж 6 днів тому було на $47 мільйонів більше dou.ua/...​/it-export-december-2023

Останні місяці потроху зростає. Але якщо порівнювати весь 2023 рік до попередніх — то знизився

Ті, хто виїхали за кордон, починають там відкривати ФОП, відповідно в український ФОП гроші вже не йдуть — і показники падають.

Більшість скаржиться на проблеми із відрядженнями за кордон. Чи зріс попит на жінок на ті посади, де таке потрібно? Чи зріс попит на жінок на «незамінні» посади, де чоловікам потрібне бронювання, бо без них усе посиплеться? Чи легше стало жінкам потрапити в ІТ, бо вони не підпадають під мобілізацію? DOU, у зарплатному опитуванні є всі дані, щоб переконатися в цьому або спростувати це. Раніше були статті про порівняння зарплат чоловіків і жінок в ІТ, але нічого новіше 2020 на цю тему не знайшов, можете випустити оновлену статтю на основі останніх даних, будь ласка?

Вітаю, Іване! дякую за ідею! Так, можливо, зробимо на цю тему невелику аналітику.

З того, що було цікавого про жінок в інших матеріалах: з літніх даних зп опитування було видно, що за рік частка жінок в IT збільшилась з 23% до 26%. І їх стало дещо більше, наприклад, серед таких посад, як СТО і Director of Engineering (з 7% до 9% зросла частка жінок). Це з портрета айтівця: dou.ua/...​a/articles/portrait-2023

Також минулого року, коли аналізували дані по кількості ІТ-Фопів, теж виявили, що жінки торік трохи активніше реєстрували Фопи, ніж чоловіки: dou.ua/...​any-devs-in-ukraine-2023 Незабаром подивимося ще свіжі дані по Фопам.

Також на основі минулорічних зимових зп даних випускали таку інфографіку про жінок: dou.ua/...​-many-women-in-tech-2023 Але, правда, без динаміки.

Не знаю як присутність чи відсутність певних статевих органів в штанах, але моя інвалідність (і відповідно можливість покидати країну) стали для мене величезним плюсом при пошуку роботи півроку назад.

Це в Україні чи зразу за кордоном? Судячи по останнім трендам виїзд інвалідам може і ускладнитися...

В Україні. ВЛК я уже успішно пройшов один раз в 22ому році. Але у мене така болячка, що мені і другу групу без хабарів колись давали. З виїздом закордон ніколи за ці два роки проблем не було, але я туди не дуже рвуся. Не так це радує в наш час, якщо чесно. І жити я там не хочу, виїзд розгядаю у прямо дуже крайньому випадку, коли уже у всій країні повна срака.

P.S. Хто уже почав мені заздрити, то запевняю: не варто. Я скоріше за все помру значно раніше і моя смерть буде набагато більш «not pretty», ніж у більшості «бігунів від бусиків» :).

виїзд розгядаю у прямо дуже крайньому випадку, коли уже у всій країні повна срака.

тут ти не правий і якщо розглядаєш взагалі як можливий варіант то саме його слід і реалізовувати заздалегідь

скоріше за все помру значно раніше

мені спочатку були «20% наступні 10 років і 50% наступні 20 років (не +20 а просто 20)» це як статистика смерності

... але потім якось передумали і шукають далі але якось воно у них не йде )) а як мені то принаймні з початковим «діагнозом прогнозом» була якась уже більш конкретна визначеність ну і потім 20% та навіть 50% але на 20 років то це вже не так і погано бо цілих же ж 50% «мої» ))

ніж у більшості «бігунів від бусиків» :).

я підозрюю там не стільки померти скільки «так жити»

плюс світ таки змінився і люди вже трохи звикли що від них самих від їх власних рішень та дій таки щось залежить ну там скажімо буду вести «здоровіший» стиль життя то шанси «вибрати» ті 80% більші і так само як не буду «жити правильно» то особливо і звинувачувати нема кого бо не буду ж я «скидати на злочинну владу»?

а раніше такого не було раніше у людей «вибір» був дуже сильно значно вужчний

ЗЫ: це зокрема як на мене помилка вже сучасної радянської влади яка не врахувала що старі радянські закони підходять під ті старі радянські часи та відповідно під тих людей а під нові вже ні

коли уже у всій країні повна срака.

))

виїзд розгядаю у прямо дуже крайньому випадку, коли уже у всій країні повна срака.

тільки от фіг тебе випустять в разі повної сраки. реальність така що чим далі тим складніше навіть маючі законні підстави — бо кожну законну підставу просто виключають із списка і все.

Я розумію всі ризики, але прийняв для себе таке рішення. Зрештою, якби я був настроєний песимістично, то давно уже кудись звалив. Але, як би парадоксально це не звучало, то кукуха у мене краще себе почуває саме в Україні.

Зрозуміло, я так розумію що вам без медицини зовсім нікуди... Ви якісь процедури чи тільки ліки приймаєте?

Так, я на інсуліні — 4-5 разів в день ін’єкції. Не скажу що без медицини нікуди, все-таки діабет у мене з підліткового віку, тому навчився сам визначати на що мій організм реагує і як. Але щоб зменшити наслідки, то так, треба періодично лежати в лікарні.

В принципі, у мене все досить лайтово як для людини з обмеженими можливостями, можна мати повноцінне життя (поки організм не загнувся від перепадів рівня глюкози, чого при цій хворобі не уникнути рано чи пізно).

По суті мої обмежені можливості зараз тільки в тому, що без інсуліну я гарантовано двину коні за декілька днів, ну і бажано тримати низьковуглеводну дієту і контролювати фізичну активність. Ще є така неприємна штука як гіпоглікемія, іноді доходить до того, що тіло ковбасить, а в голові такі глюки, що навіть великі дози ЛСД відпочивають (так, я порівнював ;)).

Підписатись на коментарі