ІТ-ринок Східної Європи — особливості, конкуренція, ситуація з роботою

Ринок Східної Європи переживає суттєву трансформацію: ведення бізнесу в росії та білорусі стало невигідним через санкції та репутаційні ризики. Щоб знайти заміну фахівцям, які залишилися у цих країнах, забезпечити стійкість бізнесу за допомогою більш широкої географічної присутності, а також уможливити подальше масштабування, великі технологічні компанії роблять ставку на розширення кількості своїх філій в інших державах регіону.

Ще до повномасштабної агресії росії проти України вітчизняні ІТ-компанії активно співпрацювали з цим ринком. DOU поспілкувався з представниками ІТ-компаній, що підкорюють Східну Європу, про його особливості та важливі нюанси, які варто знати айтівцям.

Яким є ринок Східної Європи — стислий огляд

Протягом останніх двох десятиліть Східна Європа стала одним з найбільших регіонів постачання послуг з розробки програмного забезпечення, — на Україну, Польщу, Румунію та Білорусь припадає 5% світового ринку ІТ-аутсорсингу, йдеться у звіті нідерландської компанії з розробки програмного забезпечення та технологічного консалтингу Daxx.

Також у ньому зазначають, що Україна посіла перше місце серед країн Східної Європи за привабливістю для ІТ-аутсорсингу. Як інформує Daxx, у регіоні проживає понад мільйон програмістів. Близько третини з них (30,8%) перебувають у Польщі, ще 15,4% живуть в Україні, 10,7% — в Румунії.

Загалом компанії, які ухвалюють рішення про прихід у Східну Європу, часто відкривають для себе першокласних інженерів, орієнтованих на інновації.

За даними Statista, очікується, що дохід у сегменті ІТ-аутсорсингу в Східній Європі досягне 2,69 мільярда доларів за підсумками 2022 року, а також продемонструє річний темп зростання на 17,17%. До 2027 року, за прогнозами, обсяг цього ринку сягатиме 5,94 мільярда доларів.

Країни Європи відрізняються за рівнем економічного добробуту, що впливає на діапазон зарплат розробників — навіть у межах певної країни можна побачити коливання зарплат. Середня зарплата Software Engineer у країнах Східної Європи, таких як Польща, Румунія та Україна, коливається від 22 000 до 30 000 доларів на рік.

Що говорять компанії: досвід і спостереження

Ще до повномасштабної війни ELEKS працювала на ринках Польщі й Хорватії, а зараз компанія стала ще активніше розвивати там свою присутність.

За спостереженнями Софії Бєлєнкової, Director of Enterprise Applications Practice в ELEKS, з початком війни там з’явилось більше не тільки українських компаній, а й фірм з сусідніх країн. Працювати всі продовжують з клієнтами зі своїх звичайних регіонів, отже, поки місця на добросусідство вистачає:

«Поки що не бачила проявів локальної конкуренції від місцевих компаній — радше вони намагаються знайомитись і пропонують партнерство, підтримку і залучення наших експертів у локальні спільноти, що теж дуже підтримує розвиток українських ІТ-компаній. Наразі хотілося б розглядати східноєвропейські країни як партнерів, а не конкурентів. З огляду на опції ціна-якість бачимо, що складно замінити на європейському ринку білоруські компанії, чиї сервіси в багатьох напрямах обмежені санкціями, бо при достатньо високому рівні послуг вартість сервісів у них значно нижча. Тому наразі важливо розуміти, де наші ніші, і що українські компанії не є лоукост-провайдерами».

На погляд Бєлєнкової, найбільший виклик для українських ІТ-компаній — перебудовувати стандарти роботи й процеси з локальних на глобальні. Від рекрутменту і розуміння специфіки ринку, клієнта і вимог щодо ведення бізнесу в кожній новій країні до того, як зберегти українських фахівців.

Для AllSTARSIT регіон Центральної та Східної Європи був у планах з 2016 року як рішення для подолання дефіциту спеціалістів на вітчизняному ринку. Відтак поступово компанія розширювала свою бізнес-діяльність у цьому регіоні, тож на сьогодні працює в Польщі, Чехії, Румунії, Словаччині, Болгарії та Португалії.

«Найбільшою перевагою ринку Центральної та Східної Європи є його розмір та кваліфіковані фахівці, які підтримують наших клієнтів у Європі, Ізраїлі та арабських країнах. Щодо недоліків, то основним є ​​незручний для деяких замовників із США часовий пояс», — каже Соломон Амар, засновник і CEO AllSTARSIT.

За його словами, навіть зараз, під час повномасштабної війни, український ІТ-ринок залишається привабливим для іноземних клієнтів, водночас саме війна однозначно прискорила процес глобалізації компанії на ринку Східної Європи.

Володимир Семенишин, President EMEA у SoftServe, вказує, що розвиток на європейському ринку дає прямий доступ до клієнтів з ЄС, адже іноді вони шукають компанії саме в Єврозоні. Крім цього, українські фахівці ментально близькі для європейських та американських клієнтів, що теж є однією з переваг. Проте, звісно, багато залежить від ситуації у кожній країні. Наразі компанія представлена у Польщі, Болгарії та Румунії.

«Ми працювали в Болгарії та Польщі ще до повномасштабного вторгнення, а після нього оновили плани розвитку в цих країнах. Зокрема, хочемо зрости в Польщі до 2000 фахівців до кінця року. При цьому відкрили для себе румунський ІТ-ринок, до чого готувалися ще наприкінці 2021 року. Війна лише прискорила процес», — ділиться Семенишин.

На польському ІТ-ринку представлені розробницькі офіси світових компаній, таких як Google, Amazon, Facebook, і багато польських фахівців прагнуть працювати на корпорації, тож це додатковий виклик для інших сервісних компаній, які, як і в Україні, є найбільшими гравцями польського ІТ. При цьому сам ринок ІТ у Польщі є більшим за український та об’єднує понад 400 тисяч фахівців. Зокрема, станом на початок 2022 року в Україні працює майже 300 тисяч ІТ-спеціалістів.

В інших локаціях кількість спеціалістів менша — в Румунії близько 120 тисяч, а в Болгарії до 80 тисяч фахівців. Проте ці ринки продовжують зростати — в одній лише Болгарії до 2024 року на ринку налічуватиметься близько 112 тисяч фахівців. Головні виклики для українських компаній у цих країнах — розвивати свій бренд і залучати нових людей.

У SoftServe виокремлюють переваги ринку Румунії, де є багато гарних спеціалістів Senior-рівня.

«Ця країна дуже близька до нас географічно та ментально. Якщо порівнювати Румунію з Україною, я б оцінив рівень ІТ-спеціалістів в обох країнах як дуже високий. В Румунії працює велика кількість міжнародних компаній серед яких Apple, Facebook, Booking, Siemens, CSS Corp., Honeywell тощо. Загалом кількість компаній там значно більша, ніж в Україні. Тож спеціалісти мають круті кар’єрні можливості, це впливає на їхній професійний рівень. Румунія входить у 20-ку країн світу з найкращими програмістами згідно з Hacker Rank. Україна, до прикладу, випереджає Румунію в цьому рейтингу (Україна — 11-те місце, Румунія — 20-те), проте обидві ці країни входять в топ-20, і це ще один спільний для нас аспект», — каже Володимир Семенишин.

Володимир Чірва, Managing Partner та співзасновник Sigma Software Group, також зазначає, що присутність великих глобальних компаній з переліку FAANG (Facebook, Amazon, Apple, Netflix, Google) призводить до того, що ситуація з пошуком спеціалістів є більш напруженою, ніж вона є в Україні, адже більшість країн Східної Європи значно менші за Україну, а відповідно — в них менший і пул талантів в ІТ-галузі.

За його словами, ще одна особливість цих країн полягає в тому, що студенти ІТ-спеціальностей, виходячи з вишу, вже очікують досить високу компенсацію. Тож стартувати роботу із джуніор спеціалістами в Європі дорожче, ніж в Україні.

Водночас зарплати ІТ-фахівців в цьому регіоні досі дещо нижчі, ніж в Західній Європі та Штатах. Тож на погляд Чірви, заходити на ці ринки є сенс, бо для замовників регіон Східної Європи є Nearshore.

«Наразі наша компанія розвивається в цих державах більшою мірою завдяки українцям, які переїхали до країн Східної Європи. Думаю, всі українські сервісні компанії так чи інакше почали виходити на ці ринки, особливо із початком війни. Що ж стосується цінності, які українські сервісні компанії приносять на ці ринки, вважаю, основний плюс в тому, що ми приводимо із собою клієнтів, з якими локальні фахівці досі не мали можливості працювати. Це й глобальні ентерпрайзи, й продуктові компанії, й інноваційні стартапи, що не мали офісів в Східній Європі», — каже співзасновник Sigma Software Group.

Для Intellias створення IT-хабу в Хорватії, у Загребі, — це важливий крок на шляху до масштабування бізнесу в Європі, адже там зможуть працювати спеціалісти та спеціалістки з усього Південноєвропейського та Балканського регіону.

«Хорватія близька нам культурно, і частина інженерів Intellias мають бажання релокуватись саме в цю країну, — зазначають у компанії. — Обираючи країну для нового офісу, ми брали до уваги рівень розвитку ІТ-спільноти, кількість інженерів, умови для життя та роботи, а також сприятливі умови для розвитку бізнесу. Все це є в Хорватії, де наразі працюють близько 35 тисяч IT-спеціалістів та 5700 IT-компаній. Експорт їхніх IT-продуктів та сервісів у пік пандемії COVID-19 становив 4% відсотки ВВП країни. Ми очікуємо, що ці показники найближчими роками тільки збільшуватимуться».

Також у компанії діляться досвідом відкриття офісу в столиці Болгарії Софії — великому IT-хабі, де розташовані 600 IT-компаній.

«Нам сподобалась Болгарія тим, що тут добре розвинений IT-сектор і майже 8% ВВП країни становить експорт IT-продуктів. Тут сприятливий бізнес-клімат, комфортні умови для життя та роботи, тому частина наших інженерів мають бажання релокуватись саме сюди. Цікава ця країна і потенційними клієнтами, адже тут дислокуються багато компаній із Західної Європи, з добре знайомого нам DACH регіону та з Великої Британії. Тож відкривши офіс у Софії, ми продовжуємо зростати та ставати глобальнішими», — пояснюють в Intellias.

Загалом IT-індустрія Болгарії має потужний потенціал до зростання. Відповідно до висновків AIBEST Annual Industry Report, в країні у 2020 році на фултайм-позиціях працювали 77 тисяч IT-спеціалістів. Експерти прогнозують, що до 2024 року їхня кількість зросте до 112 тисяч інженерів. Крім того, на місцевому ринку талантів щороку з’являються понад 6500 випускників технічних спеціальностей. Близько 90% найбільш кваліфікованих болгарських IT-спеціалістів проживають і працюють у Софії.

У Ciklum кажуть, що експансію на Захід планувало чимало компаній в Україні. Проте початок війни прискорив цей процес і змусив робити більш рішучі кроки для відкриття офісів в країнах Східної Європи. Місцеві фахівці зацікавлені у роботі з міжнародними проєктами, а компанії — у можливості прискорити найм і знизити ризики, які притаманні зараз українському ринку.

«Ми вже давно мали офіси у Польщі, зараз відкрили новий у Болгарії, а ще розвиваємо успіх торішнього поглинання CN Group, яка має досвід співпраці з локальними фахівцями у Чехії, Словаччині та Румунії. Це дає можливість збільшувати команди та долучати нові таланти навіть у нинішні непрості часи.

До того ж працювати з країнами Східної Європи або жити там українцям комфортно. Наші культури й норми соціального життя схожі. Тут хороша освіта, а витрати на гідний рівень життя можуть бути значно меншими, ніж у Західній Європі чи Америці. При цьому держава активно інвестує в ІТ-сектор і всіляко підтримує його зростання. Отже, тут є можливості як для особистого розвитку кожного окремого працівника, так і бізнесу загалом», — пояснюють у Ciklum.

Innovecs теж має амбітні плани щодо Польщі та регіону Східної Європи. Розвиток на новому для компанії ринку відбуватиметься з допомогою локальних спеціалістів, що добре знаються на ньому. Наразі компанія веде перемовини з ІТ-асоціаціями в Польщі, формує мультинаціональну команду.

«Багато хто з найталановитіших розробників програмного забезпечення працюють з таких країн Східної Європи, як Польща та Румунія, отже Innovecs розглядає саме ці ринки для пошуку нових IT-талантів. Ми раді запросити на роботу українських інженерів програмного забезпечення, зацікавлених долучитися до команд remote або працювати в R&D-хабах Східної Європи. Незабаром Innovecs відкриває свій новий хаб у Кракові», — коментує Марина Мілютіна, Country Manager Poland в Innovecs.

Як почуваються ІТ-спеціалісти — особливості роботи

«Якщо знаєте когось з українців, кажіть, будемо дуже раді співпраці», — поширена фраза від місцевих партнерів, — розповідають в ELEKS.

За словами представниці компанії, технічні навички українських експертів місцеві компанії оцінюють на достатньо високому рівні. Втім стандарти українських і місцевих компаній трохи різні, тому порівняння не завжди буде коректним. Наприклад, у Хорватії на фахівця передбачено 24–28 вихідних на рік залежно від рівня; серед бенефітів — більше фокусу на превентивну медицину (спортивні картки, щорічні медогляди тощо). І навіть стандарти робочого місця трохи відрізняються: наприклад, обов’язкові два монітори на робоче місце.

А процеси оформлення фахівців на кшталт організації Digital Nomad Association Croatia (підтримує та об’єднує цифрових кочівників у Хорватії та організації, які з ними працюють, наприклад коворкінги, помешкання та місцевих жителів, — ред.), дозволяють українським фахівцям, працюючи за кордоном, сплачувати податки в Україну.

У Ciklum кажуть, що в країнах Східної Європи багато компаній вважають літо своїм low season: фахівці почергово йдуть у відпустки, тож розпочати нові проєкти складно. На ринках є висока зацікавленість у роботі в продуктових компаніях, а аутсорс-модель зазвичай менш цікава кандидатам. Тому рекрутерам потрібно добре вміти «пітчити» як компанію, так і окремий проєкт.

Фахівці у Східній Європі набагато довше відповідають на запити компаній та повільно ухвалюють рішення про зміну роботодавця. У Болгарії, наприклад, кандидат зазвичай витрачає багато днів на всебічну оцінку компанії перед тим, як пристати на офер. При цьому бренд роботодавця може стати вирішальним критерієм для вибору нового місця. Люди самостійно шукають усі відгуки, статті, згадування, дописи у соціальних мережах тощо. До нових компаній та брендів на ринку (тобто роботодавців чи бізнесів, у яких ще немає репутації у певній країні) можуть ставитися з недовірою — і від цього можуть постраждати бізнеси, які тільки починають свій шлях у східноєвропейських країнах.

«Ще одна риса, за якою легко розпізнати українців у міжнародних командах — порушений work-life balance. Для будь-якого європейця плани з друзями чи родиною будуть важливішими, ніж несподіваний дзвінок керівника чи терміновий запит клієнта. Українці ж часто ставлять роботу в пріоритет. У довгостроковій перспективі це радше недолік, аніж перевага, тож ми над цим працюємо», — запевняють у компанії.

У SoftServe також вказують на високий професіоналізм українських ІТ-фахівців, але й виокремлюють кілька недоліків: зокрема, недостатній рівень знання іноземних мов, а також презентаційних навичок (у порівнянні з польськими розробниками).

Висновки

Усі вищеперераховані компанії зазначають, що збираються збільшувати свою присутність на ІТ-ринку Східної Європи.

✅ Серед його переваг: європейський ринок дає прямий доступ до клієнтів з ЄС, адже іноді вони шукають компанії саме в зоні ЄС, а також фахівці ментально близькі для європейських та американських клієнтів.

Середня зарплата Software Engineer в країнах Східної Європи, таких як Польща, Румунія та Україна, коливається від 22 000 до 30 000 доларів на рік.

❌ Серед перепон, які постають перед українськими спеціалістами, недостатній рівень знання іноземних мов, а також презентаційних навичок (у порівнянні з польськими розробниками).

Проте українці орієнтовані на результат, легко беруть на себе відповідальність, що також допомагає досягти успіхів, при цьому залишаються гнучкими в роботі. Водночас українські розробники часто мають порушений work-life balance, на відміну від колег із сусідніх країн, які рідко працюють вечорами, мають дещо повільніший темп життя і цінують стабільність.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU