Один тест замість ЗНО та мотиваційний лист для контракту. Що освітні експерти, IT-компанії та випускники думають про зміни до цьогорічної вступної кампанії

Через воєнний стан по всій території України цьогорічна вступна кампанія зазнала змін: замість ЗНО з кожного предмета випускники складатимуть один мультипредметний тест, а при вступі на контрактну форму навчання подаватимуть лише мотиваційний лист. Ці зміни стосуються і тих абітурієнтів, які вступатимуть на ІТ-спеціальності. Ми зібрали думки освітніх експертів та представників ІТ-компаній про нововведення.

Один тест замість ЗНО та мотиваційний лист — цьогорічні правила вступу

Верховна Рада 24 березня ухвалила законопроєкт про зміни у правилах вступної кампанії для випускників 2021/2022 навчального року.

За новими правилами випускники звільняються від проходження державної підсумкової атестації. Крім того, вступ до закладів вищої освіти цього року відбуватиметься без використання результатів ЗНО, єдиного вступного іспиту та єдиного вступного випробування — за спрощеною процедурою.

Для чого ці зміни

За словами голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк, «війна зруйнувала освітній процес, який ще не встиг повноцінно відновитися після пандемії ковіду». Головну причину внесення змін до правил вступу вона визначила так:

«Цивільна інфраструктура, особливо навчальні заклади, зараз під особливою загрозою. Проведення ДПА, ЗНО тощо зайвий раз наражатиме нашу молодь на небезпеку».

Крім того, за словами Шуляк, в умовах війни українські заклади освіти не будуть серед найпривабливіших для вступників, на відміну від закордонних вишів. Тому скасування ДПА, ЗНО, єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування «допоможе зберегти студентський контингент, стимулюватиме до навчання в Україні».

Нові правила вступу

Для вступу на бакалаврат на бюджет за будь-якою спеціальністю на основі повної загальної середньої освіти, а також вступу на контракт для медичних, соціально-поведінкових, окремих гуманітарних спеціальностей (філології, крім української та кримськотатарської мови і літератури, фольклористики), права, журналістики, сфери обслуговування та державного управління пропонують складати мультипредметний тест, який міститите питання з трьох предметів: української мови (без літератури), математики, історії України. Загалом потрібно буде виконати 60 завдань за 80 хвилин.

Мультидисциплінарний тест буде оцінюватися, як і ЗНО в минулі роки — за шкалою 100–200 балів.

Глава МОН України Сергій Шкарлет під час брифінгу 1 квітня пояснив, чому для мультипредметного тесту обрали саме українську мову, математику та історію України. За його словами, це предмети, які вивчають всі у приблизно однакових умовах.

Українська мова та математика — це обов’язкові предмети Державної підсумкової атестації з високою прогностичною валідністю. Історія України — принципово важлива під час війни.

Окрім цього, потрібно буде подати мотиваційний лист. Для вступу на контракт достатньо буде лише його, складання тесту не потрібне. А на спеціальності за творчим конкурсом потрібно буде пройти конкурс і подати мотиваційний лист.

Чіткі критерії для написання та оцінювання мотиваційного листа не вказані. Якщо орієнтуватися на минулі роки, то у такому документі мають бути вказані причини, чому абітурієнт хоче вчитися саме у цьому університеті і на цьому факультеті. Критерії у минулі роки вищі навчальні заклади прописували самі в умовах прийому. Якою буде система тепер — поки що незрозуміло.

Безпека під час складання тесту

Тестування проводитиметься офлайн. Випускники повинні будуть прийти до визначеного центру тестування в районі їхнього місця проживання або тимчасового перебування. Через високу ймовірність повітряних тривог у різних регіонах тестування не проводитимуть в один день і в один час. Абітурієнти матимуть щонайменше 10 днів на проходження тесту. Щоразу варіанти завдань будуть різними, щоби забезпечити прозорість результатів.

Якщо під час тестування розпочнеться повітряна тривога, то проведення мультипредметного іспиту призупинять, а його учасники мають перейти у безпечне місце. Після завершення тривоги тестування продовжиться.

Які проблеми повʼязані з новими правилами вступної кампанії

Найбільш очевидною проблемою мультипредметного тесту є те, що не всі вступники готувалися складати історію України, яка не є обовʼязковим предметом для ЗНО.

Наприклад, для вступу на спеціальність «Компʼютерна інженерія» потрібно було скласти ЗНО з української мови та літератури, математики та на вибір ЗНО з історії України або іноземної мови, біології, географії, фізики або хімії. Тож тепер тим вступникам, які не готувалися до ЗНО з історії України, потрібно вивчити програму за доволі короткий час.

Віцепрезидент з бакалаврcьких програм Київської школи економіки Єгор Стадний у своєму дописі у Facebook пише, що в складанні історії України в межах мультипредметного тесту «немає сенсу».

«Повірте, вимога до усіх складати історію України на тесті з 20 питань не підвищить обізнаності вступників, не підвищить їхнього патріотизму (які ще там аргументи?). Наприклад, прочитання кількох знакових монографій наших істориків (та хоча б однієї), перегляд просвітницьких відео на YouTube — підвищить, а тест на 20 питань — ні. Тобто в такому підході, який пропонують, цілком достатньо двох предметів, які і так були до цього майже скрізь — українська мова та математика», — зазначає Стадний.

Проблемним моментом є і мотиваційний лист. Це документ, у якому вступники пояснюють причини, з яких вважають себе найкращими кандидатами для вступу на відповідну навчальну програму конкретного університету.

За словами голови парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, раніше такий лист мав мінімальну вагу і потрібен був лише для того, щоб обрати серед двох вступників, які набрали однакову кількість балів ЗНО. Раніше такі збіги були рідкісним явищем. Та цього року при вступі мотиваційний лист матиме вищу цінність, адже випускники складатимуть лише один тест, отже, ймовірність того, що кількість вступників з однаковими балами зросте — вища.

Однак він не має чітких критеріїв оцінювання, зазначив у коментарі DOU керівник освітнього комітету Львівського ІТ-Кластера Зеновій Верес.

«За умови відсутності чітких критеріїв оцінки цих мотиваційних листів, неможливості перевірити авторство листа це є потенційним джерелом корупції», — вважає Верес.

Щодо вступу на контракт лише за мотиваційним листом, на думку Зеновія Вереса, автори цієї ідеї «завдають більшої шкоди освіті, ніж російські обстріли».

«Конкуренція за найкращих студентів є двигуном розвитку університету та мотивує викладачів. Натомість пропонують набирати всіх. Тут варто поставити запитання: „Наберемо всіх, щоб що?“. Жодних програм чи розробки програм підтягування рівня абітурієнтів до необхідного для здобуття вищої освіти не пропонується. МОН перетворює поняття вищої освіти на карго-культ. Хоча, можливо, в цьому і ідея — зруйнувати все, щоб далі будувати нове», — каже керівник освітнього комітету Львівського ІТ-Кластера.

Єгор Стадний також звертає увагу на те, що мотиваційний лист як єдиний критерій при вступі на контрактну форму навчання — це проблема.

«Мотиваційний лист не дає можливості визначити рівень знань вступників, він дає можливість оцінити, хто зі вступників, які вже засвідчили належний рівень знань, більш свідомо ставиться до свого навчання. Я є прихильником природного застосування мотиваційного листа як додаткового критерію, обов’язково в парі з тестом на знання», — пише Стадний.

Заступник декана факультету прикладних наук Українського католицького університету Олексій Молчановський в коментарі DOU сказав, що, на його думку, правила для вступу на бюджет і контракт мають бути однаковими. Тобто й на контрактну форму варто складати мультипредметний тест.

«Чому вступники та університети мають бути в різних умовах? Це суперечить тому, що університети рівні перед законом, як і вступники», — вважає Молчановський.

У переліку спеціальностей, на які МОН пропонує набирати тільки за мотиваційними листами, є й ІТ-спеціальності. Віцепрезидент з бакалаврcьких програм Київської школи економіки Єгор Стадний вважає це необачним кроком:

«ІТ потребує фахівців, а не нездар. Повірте, нічого хорошого в тому, що ми збільшуємо технічний борг ІТ-фахівців, не буде. Це не те, що просять ІТ-компанії — вони просять розвивати ІТ-освіту, в тому числі університетську, а не вбивати її. Мені щиро шкода тих викладачів, які зіштовхнуться з цим набором. Фактично це міна сповільненої дії, яка віднадить толкових фахівців від роботи в університетах, вони ж там не за гроші. Сподіваюсь, МОН ще змінить свою думку, і на ІТ-спеціальності на контракт теж буде зовнішнє тестування».

Як реагують ІТ-компанії

Ми звернулися до кількох великих ІТ-компаній, щоб дізнатися, як вони ставляться до таких змін у цьогорічній вступній кампанії.

Solutioning Director Ciklum Максим Павлов вважає, що спрощення вимог до вступу є правильним кроком, який навряд чи безпосередньо вплине на якість кадрів, які випускає система загалом.

«Поясню свою думку: як показує практика вищої освіти в Україні, зокрема технологічної, чимало залежить від зусиль безпосередньо студента, а не системи. Кажучи простіше, хто хоче вчитися — буде. Особливо у такій динамічній галузі, як ІТ, де навіть досвідчені спеціалісти вимушені постійно вчитися нового, щоб не втратити професіоналізм. Тому тимчасова заміна багатопрофільного ЗНО одним „універсальним“ тестом — не привід перейматися», — каже Максим Павлов.

Щодо мотиваційного листа, то, на думку представника Ciklum, це хороша ідея, оскільки мотиваційний лист покаже рівень soft skills абітурієнта, що є важливою навичкою ІТ-фахівця.

«Мотиваційний лист підштовхує вступника не лише задуматися, що і чому йому потрібно та чого він прагне у майбутньому, але й формулювати та висловлювати власні думки. Дивлячись на те, як зараз працює ультрасучасна світова економіка, можу навіть припустити, що в подальшому лист і його якість виконання, зокрема чіткість та якість думки, стануть важливішими та актуальнішими за сам іспит», — зазначає Павлов.

У компанії ЕРАМ кажуть, що розуміють причини для таких нововведень, проте сподіваються, що вони стануть винятком тільки для цього року. Далі коментар Дениса Гриньова, керівника освітніх програм ЕРАМ University:

«Цьогорічна заміна ЗНО на один мультипредметний тест з поданням мотиваційного листа спрямована на зниження порогу входу для абітурієнта. Таким чином ширшій аудиторії надається можливість здобути вищу освіту.

Але ми добре памʼятаємо причини впровадження ЗНО, одне з головних завдань якого було створення прозорого механізму зарахування в університет. Сама ідея враховувати мотиваційний лист від абітурієнтів не нова і застосовується в інших країнах світу, базуючись на непорушних правилах доброчесності.

Поки зарано говорити, наскільки сильно ці зміни вплинуть на якість освіти, подивимось на реалізацію процесу. Втім, сподіваємось, що це нововведення буде винятком тільки для цього року».

Що думають випускники

Ми поспілкувалися з кількома учнями, які цього року закінчують 11 клас та вступатимуть до вишів. Дехто з них погоджується, що включення до тесту історії України недоречне, оскільки тепер треба швидко підготувати нову тему.

А Богдан Прус каже, що йому не складно буде підготуватися до тесту з історії за декілька місяців. Він закінчує 48 гімназію у Києві і збирається вступати на спеціальність «системний аналіз» факультету ІПСА КПІ імені Сікорського. Далі його коментар:

«З погляду учня школи, який закінчує 11 клас та обирає ВНЗ, я бачу вигоду у полегшенні вступної кампанії. Моїм профільним предметом для ЗНО була фізика, а я не знав, чи вдасться мені її написати досить добре. Мені не так вже й важко вивчити історію, починаючи з 20-го століття, за декілька місяців.

А от з погляду майбутнього студента я не можу так радіти цим змінам. Звичайно, конкурс впав би у будь-якому разі. Але тепер рівень студентів, на мою думку, може бути нижчим. Я маю на увазі не тільки інтелектуальні здібності, але й мотивацію та бажання навчатися. Мені особисто було б цікавіше навчатися в оточенні людей, які доклали зусиль та вивчили предмети».

Підсумок

Запровадження змін до правил вступної кампанії зумовлене воєнним станом та небезпекою, яку несуть російські ракетні обстріли по всій території України. Інша причина — спроба знизити поріг входу для абітурієнтів на бажані спеціальності на тлі конкуренції із закордонними університетами.

Експерти побоюються, що зменшення вимог до вступників може спричинити зниження рівня випускників вишів надалі. Крім того, те, що немає незалежного тестування для контрактної форми навчання, має корупційні ризики.

Однак опитані нами ІТ-компанії не вбачають суттєвих проблем у таких змінах, особливо якщо вони є актуальними лише на період воєнного стану.

Ми також звернулися до МОН України з проханням надати більше інформації про правила написання і критерії оцінювання мотиваційних листів, однак поки що не отримали відповіді.

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
Підписатись на автора
LinkedIn



2 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

«Моїм профільним предметом для ЗНО була фізика, а я не знав, чи вдасться мені її написати досить добре. Мені не так вже й важко вивчити історію, починаючи з 20-го століття, за декілька місяців» — боляче читати

Если вы вдруг получите ответ от МОН, заодно спросите — куда они подевали 42 миллиона «тех» гривен, которые были по 8, которые им выделили на опенсорс для госслужащих. А то деньги ушли, а куда — непонятно.

Підписатись на коментарі