With love: IT-шні пари — про стосунки і роботу

До дня закоханих ми попросили пари, яких поєднала IT-сфера, розповісти історії їхнього знайомства та секрети стосунків. Як вживаються двоє технічних спеціалістів, чи працюють разом, чи є одне для одного порадниками або ж критиками? Історії чотирьох пар українських IT-шників — про те, як бути не тільки сім’єю, а й командою.

Антон та Альона Попови, Software Developer в Learning Objects і QA Engineer

Розповідає Альона

Знайомство

Наше знайомство відбулося ще задовго до того, як обоє перейшли працювати в ІТ. 2004 рік, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Я — студентка фізичного факультету, Антон — студент ФІТБМК (факультет інформаційних технологій та біомедичної кібернетики).

Так сталося, що жили в одному гуртожитку. Довгий час ділили один дах над головою, одну їжу, комп‘ютер. Усі студентські розваги проводили разом, дні факультетів, КВН, пісні під гітару біля Дніпра, кіно і парки. Навіть умудрилися влаштувати фейкове весілля на один день. Була в нас така традиція: на день фізмату, 12 квітня, можна було брати шлюб на добу. Хто ж тоді знав, що наша пригода обернеться справжніми штампами в паспортах через декілька років. У березні цього року відзначатимемо третю річницю шлюбу. Нашій дочці Меланії 1 рік 8 місяців. Як пара ми разом 7 років, а дружимо вже майже 14.

Особливості стосунків з огляду на професію

Я б сказала, що двоє технічних спеціалістів в одній хаті — це ідеальна формула стосунків. У нас трішки різні напрямки. Як любить казати Антон: «Ти все ламаєш, а я все фіксаю». Багато хто скаже, що пара девелопер і QA звучить досить банально. Для мене ж це ідеальна формула: Software Developer & Project Manager + QA Engineer = готовий проект. Ми навіть до планування весілля і медового місяця підійшли як до проектів. Розбили на маленькі частинки, перенесли в Trello, призначили дедлайни і відповідального. Дедлайни не завалили, релізи відбулися успішно ;) А тепер практикуємо раз у півроку ретроспективу по вихованню дитини. Дуже допомагає сісти, обговорити, куди пливе цей кораблик і чи потрібно змінювати курс.

Не переносити робочих справ у дім не виходить. Якщо ти гориш тим, що робиш, то це дуже важко. Часто щось обговорюємо, запитуємо порад один в одного, озвучуємо фейли, шукаємо шляхи вирішення.

Так склалося, що ми завжди працювали в різних компаніях. Тому в робочих питаннях ми не перетиналися взагалі, але без спільних проектів в нашій сім‘ї не обійшлося. Буває, в голову обом майже одночасно приходять ідеї домашніх проектів. Так спільними зусиллями в нас з‘явився мобільний додаток для ведення сімейного бюджету. А трохи пізніше, коли ми обоє почали грати в петанк, народився веб-додаток для обслуговування турнірів (реєстрація учасників, жеребкування, ведення рахунків, визначення переможців). От єдиний, кого поки не вистачає в сім’ї, то це дизайнера.

Секрети стосунків

Що варто знати парі програмістів, які збираються поєднати життя? Ви вже й так все знаєте і умієте. Якщо є почуття — не стримуйте себе.

Нам робота більше все ж допомагає, ніж заважає. Підхід ведення проектів можна перенести на будь-яку сферу в житті. При правильному підході, плануванні наперед та продумуванні ризиків кількість фейлів зменшується. А всі issues, якщо і з‘являються, вирішуються по мірі їх надходження.

Можливо, в такому підході і схований секрет здорових стосунків. У нас нема часу, бажання та зайвої енергії на сварки. Вони не допомагають вирішити проблему. А ось концентрація уваги саме на вирішенні і обговоренні потрібних кроків — це той підхід, який ми обоє схвалюємо. І він працює.

Плюси і мінуси

Мінусів навіть не знаю. А ось плюс у тому, що вся твоя робота спокійно поміщається в один ноутбук. І якщо нема потреби ходити в офіс, то можна подорожувати. Об’їхати і побачити всю Україну, з нинішнім безвізом — всю Європу, а при великому бажанні — і весь світ. Знаємо кілька пар, яким так вдається поєднувати роботу і мандри.

Олег Миколайченко і Марія Ваградян, DevOps Engineer у MacPaw і Front-end Developer у PDFfiller

Розповідає Олег

Знайомство

О, це така феєрична історія! Мій друг раптово запропонував замість нього поїхати з компанією у Львів на вихідні, і я погодився. А що втрачати? Другий курс коледжу, і тут безкоштовна мандрівка у Львів! Звісно, погодився. У Львові якимось чином ми пересіклися з зовсім іншою компанією дівчат, серед них була найкрасивіша — моя дівчина Маша. Думаю, зустріч долі.

Іронія в тому, що ми обоє кияни, але познайомились у Львові. Думаю, це суперромантично! Я не знав, хто вона така і взагалі ніяких подробиць. Але її шарм і грація заполонили мене з перших секунд. Маша сама знайшла мене в соціальних мережах, я спеціально вичікував і не додавав її в друзі. Але потім швидко здався, і після нічної прогулянки Києвом під зірками ми вирішили крокувати по життю разом. Саме так починається наша історія. У нас 14 травня завжди фігурує як день, коли ми почали зустрічатися. 14 травня 2013 року. Нам було по 17, і це ну капець як круто! Разом ми вже майже 5 років, і на цьому точно не зупинимося.

Особливості стосунків з огляду на професію

Наші спеціалізації дотичні хіба що частково, тому це не створює якихось суперечок або конфліктів у поглядах. Маша займається тим, що бачить користувач. Я ж роблю так, щоб все працювало оптимально і правильно з точки зору архітектури і процесів. Ми часто ділимося робочими моментами, коли їдемо додому, і це дає можливість розуміти, що відбувається в сусідній галузі. В обговоренні хитких робочих моментів дуже часто лунають слова розуміння і підтримки — і це поєднує нас ще більше.

Поки що наша діяльність обмежена компаніями, у яких ми працюємо. У перспективі було б круто зробити спільний проект. Це дуже зручно, коли поряд є людина, яка може взяти на себе частину відповідальності і вести, скажімо, весь front-end. Ми не раз про це думали — і подібні стосунки дають нам можливість маневрувати. Нам у команду ще потрібен дизайнер, бекенд-програміст, мобайл-девелопер, і таких друзів у нас достатньо. Це значить, що якщо виникне необхідність укомплектовувати нашу команду — камон, ми готові!

Наш позитивний досвід показує, що проблем як таких не виникає. Звичайно, я не готовий говорити за інші пари, але у нас їх точно немає. Ми перетягнули декілька ІТ-практик у наші стосунки, наприклад, канбан-дошку і різновид щоденних стендапів. Для вирішення наших спільних задач цього більш ніж достатньо. Можливо, у нас не виникає технічних суперечок через те, що ми виконуємо різні функції. Але мені здається, що навіть якби у нас був один профіль — то ми могли б бути ще сильнішою парою.

Ми з Машею часто любимо спілкуватися айтішною мовою в звичайному житті. Це відбувається зовсім випадково і не спеціально, але для оточуючих це виглядає, м’яко кажучи, не дуже зрозуміло. Через це ми переключаємося між декількома режимами поведінки: айтішним, особистим і «для пенсіонерів». Режим для пенсіонерів вирізняється тим, що там абсолютно відсутні слова, які можуть бути незрозумілі нашим батькам і дідусям/бабусям. Такий режим вмикається автоматично, коли це необхідно.

Секрети стосунків

Підтримка і поради — це основні цінності наших взаємин. Ми стараємося постійно підтримувати одне одного в різних ситуаціях і допомагати з вирішенням нестандартних робочих проблем. Наприклад, коли у Маші виникають якісь непорозуміння, то я перший, хто повністю вислухає і дасть пораду. Вона, в свою чергу, також максимально намагається підтримувати мене. Ще у нас є собака, її звати Мей. І вона підтримує нас обох.

Секрет наших стосунків у тому, що секретів немає. Ми довіряємо одне одному, підтримуємо одне одного і плануємо наше спільне життя разом. Разом досягаємо цілей, разом радіємо перемогам. Разом обговорюємо невдачі і аналізуємо прикрі поразки. Разом стаємо кращими. Разом залипаємо в ноутах. Разом гуляємо з нашою Мей. Разом розбираємось із незрозумілими штуками (кожен зі своїми). Ми все робимо разом.

Плюси і мінуси

Парі програмістів, які вирішили бути разом, потрібно зважати на таке: разом буде крутіше, ніж було до цього. Рівно вдвічі. У нашому випадку втричі, тому що в нас є собака. Якщо серйозно, то іноді необхідно миритися з тим, що хтось фіксить критичну багу на вихідних. Але це цілком природно для нашої сфери діяльності, і якщо подібні ситуації одиничні, — думаю, що це цілком «ок».

Серед плюсів я хотів би виділити декілька основних: комфортні умови праці, можливість необмеженого розвитку і матеріальну винагороду. Це однозначно плюси в українському ІТ. У свою чергу, основний мінус — це відсутність диверсифікації. Якщо, наприклад, вести інформаційний бізнес в Україні стане невигідно, ми опинимось одночасно в не дуже приємній ситуації. Але суть у тому, що ми будемо разом. І це для нас найважливіше.

Володимир і Наталія Лисак, BA Engineer і QC Engineer у SoftServe

Розповідає Наталя

Знайомство

Познайомилися ми, ще коли були студентами. Почали переписуватися у месенджері, з’ясувалося, що вчимося в одному університеті, живемо в одному гуртожитку. Спілкуватися було дуже цікаво, тижні через два вирішили зустрітися вживу. Мені дуже сподобалося, що хлопець розумний, цікавий. Завжди хотіла, щоб близька людина могла розповісти про речі, яких можу не знати, відкрити щось нове. Володимир відповідав цьому образу. Уже майже 10 років, як ми разом.

Особливості стосунків з огляду на професію

Вживаємося дуже добре, бо в нас є як спільні інтереси, так і різні хобі. Можемо спілкуватися і про досягнення в особистих захопленнях, і про роботу. До того ж домашні розмови про роботу не означають, що ми несемо її в дім — просто ділимося враженнями, іноді можемо дати одне одному пораду або ж просто вислухати.

Проекти у нас абсолютно різні, так само, як і підходи до роботи та її виконання. У мене більш налагоджений робочий процес, туди мало нового вноситься. А в чоловіка постійні зміни, потрібно бути більш енергійним, більше прилаштовуватися до команди. Коли виникають якісь труднощі, завжди підтримуємо одне одного. Оскільки в нас двоє діток, то єдина складність була в тому, щоб побудувати графік так, аби була можливість провести час із дітьми. Бо, як не крути, а діти потребують особливої уваги й часу.

Ми напрацювали одне спільне правило: треба вміти працювати пліч-о-пліч із коханою людиною й не відволікатися на неї під час роботи.

Коли чоловік готується до певних лекцій, перед тим як провести їх на людях, читає мені. Я із його сфери діяльності, просто можу не знати якихось особливостей. Тому дуже цікаво дізнаватися щось для себе, а ще можу щось порадити. Така практика допомагає обом.

Також удома використовуємо канбан-дошку — з її допомогою розподіляємо, наприклад, завдання на вихідні або плануємо якийсь проект тривалістю в місяць тощо. Це допомагає пришвидшити процеси, розподілити завдання й обов’язки.

А ще є особливість у тому, що, наприклад, замовляючи піцу або ще щось через сайт, не можемо не звернути увагу на його зручність. Те саме можна сказати щодо вимог з обслуговування на різних сервісах.

Секрети стосунків

Коли щось не влаштовує, варто висловлюватися, і так само вислухати партнера та взяти до уваги його думку. Часом треба вміти поступитися. Завдяки роботі ми ще більше зблизилися, завжди можемо розраховувати на пораду одне для одного.

Плюси і мінуси

Завдяки роботі ми стали більш комунікабельними — і в цьому сенсі завжди можемо дати пораду своїм дітям. Тепер працюємо з більшою кількістю людей, ніж раніше, частіше відвідуємо різні заходи — семінари, виїзні конференції. Тобто більше спілкування з’явилося в нашому житті.

Дмитро і Юлія Богови, PHP Developer і Java Developer у DataArt

Розповідає Юлія

Знайомство

Ми з чоловіком разом уже 10 років, у шлюбі — 7, в ІТ працюємо 5. Ми познайомились у грі Lineage II: він — Silver Ranger, а я — Bladedancer, де були в одному клані. Щоправда, не обійшлося без сторонньої допомоги. Мої сусідки по кімнаті часто грали моїм персонажем, бо я не завжди мала змогу піти в рейд. Одного разу, нічого мені не сказавши, вони почали спілкуватися з гравцем від мого імені і надіслали йому моє фото. З цього почалися безкінечні чати онлайн, меседжі довжиною в 5-7 SMS (на той час не було VK чи телеграму, і ти обдумував кожне слово, за яке буквально доводилось платити). Тому це не була любов з першого погляду, я радше була зачарована словами. Перша наша зустріч відбулась на сходці клану, відтоді й дотепер ми — разом.

Особливості стосунків з огляду на професію

Як двоє технічних спеціалістів, ми чудово ладнаємо, нам нема що ділити. Ми — девелопери, але працюємо з різними мовами програмування: він — з PHP, я — з Java, тому навряд чи ми можемо зустрітися на одному проекті. Попри різні спеціалізації наш досвід часто стає одне одному в нагоді, ми радимося, питаємо думку одне одного.

Не бачу якихось особливих труднощів, які могли би виникнути у стосунках з огляду саме на специфіку нашої діяльності. Робота не впливає на стосунки — лише люди. Ми двоє дуже любимо свою професію і те, що ми робимо, тому з повагою і терпінням ставимося до всіх моментів, які можуть виникнути через роботу. Не вважаю, що пара програмістів чимось відрізняється від будь-якої іншої пари. А те, що варто враховувати всім, — готовність змінюватися та шукати компроміси.

У нас є певні правила, тому конфліктів стосовно роботи не виникає:

• Не працювати довше 8 годин (винятки — коли є крайня необхідність). Сім’я повинна бути на першому місці, ми намагаємося якомога більше часу проводити разом.
• Працювати на вихідних — теж табу.
• Тімбілдінг — це святе, тому кожен має повне право проводити час зі своєю командою.

Секрети стосунків

Не існує жодних секретів у тому, як бути разом. Єдине, що необхідне для цього, — прийняти рішення, що ви хочете бути з ним\нею. Тоді у моменти конфліктів ви ніколи не будете думати про те, щоб піти з дому. Перша думка буде про те, як все вирішити, бо інших варіантів у вас просто немає. Тому моя порада — ніколи не йдіть. А ще пам’ятайте, що лише ви знаєте, чого хочете і що вам подобається чи ні. Тому, якщо ви про це нікому не скажете, то ніхто і ніколи про це не дізнається і не зможе дати вам того, чого ви прагнете.

Плюси і мінуси

Для мене мінусів немає. Мій чоловік для мене — коханий, друг, компаньйон та ще й колега. Хто може розуміти мене краще за нього?

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU