Федоров пропонує не мобілізувати айтівців. Що про це кажуть юристи, економісти та команда Мінцифри

Минулого тижня міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров опублікував листа із закликом не мобілізувати до лав Збройних сил IT-спеціалістів, адже вони залучені в кіберопорі окупантам.

DOU опитав представників Мінцифри, експертів з трудового права та економіки, аби розібратись у доречності мобілізації айтівців.

Українське IT в цифрах

Згідно з даними Ukraine IT Report 2021, станом на початок цього року в Україні працювали 285 тисяч айтівців, а експорт компʼютерних послуг становив $6,8 млрд. За минулий рік IT-галузь сплатила близько 23,5 млрд гривень податків і зборів, а також принесла країні 4% ВВП.

«Кіберопір — це територіальна оборона за клавіатурою»

На запит редакції в Міністерстві цифрової трансформації повідомили, що лист Михайла Федорова має рекомендаційний характер та «засвідчує те, що IT-фахівці в умовах війни з Росією залучені на інформаційному та кіберфронтах боротьби з агресором, а також, продовжуючи працювати, наповнюють бюджет України». У відомстві додали, що сьогодні IT-фахівці не є пріоритетною категорією для мобілізації.

Водночас у Міністерстві не змогли дати більш розгорнуту відповідь щодо пропозиції Федорова.

Також DOU попросив Держспецзв’язку розповісти про роль айтівців у воєнний час, аби зрозуміти їхній внесок у боротьбу з агресором поза лав Збройних сил:

«Українська IT-спільнота, як і всі українці, об’єдналася для того, щоб протистояти ворогу. Адже кіберпростір став такою самою ареною бойових дій, як і суходіл, повітря, море. Вони без чиєїсь участі й команди створили групи, які протистояли численним хакерським атакам, які здійснювали хакери, фінансовані Росією.

Вони зробили надзвичайно великий внесок у підвищення нашої кіберстійкості, здатність протистояти ворогу, в захист державних інформаційних ресурсів. Кіберопір — це територіальна оборона за клавіатурою. Вони не працюють на державні установи, але ми даємо інформацію щодо викликів, які стоять перед державою. Ключове завдання — забезпечувати кіберзахист держави».

Рішення за президентом

На думку кандидата юридичних наук Віталія Дудіна, пропозиція Федорова «порушує конституційний принцип рівності усіх громадян перед законом, а її обґрунтування викликає подив».

За словами юриста, «унікальна роль IT-фахівців у справі протидії російській пропаганді є перебільшенням», адже цифровими навичками в інформаційну епоху володіють люди різного фаху, і свій внесок у боротьбу з пропагандою та дезінформацією кіберпросторі роблять, зокрема, журналісти.

Редакція DOU попросила юриста пояснити, чи можливо правовим шляхом обмежити мобілізацію окремої категорії спеціалістів, якщо пропозиція голови Мінцифри буде схвалена профільними органами державної влади:

«Щодо механізмів реалізації ідеї варто зазначити таке: Указ Президента України „Про загальну мобілізацію“ 64/2022 від 24.02.22 (Указ про мобілізацію) у пункті 5 передбачає необхідність Генеральному штабу Збройних сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов’язаних і резервістів.

Напевно, за задумом очільників Мінцифри Генштаб мав би відповідним чином змінити критерії призову. При цьому президент України наділений повноваженням надавати право на звільнення від призову на військову службу в разі мобілізації та у воєнний час громадянам або окремим категоріям громадян. Це передбачає Стаття 11 Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“. Хоча у листі Мінцифри прямо не вимагається звільнити IT-фахівців від призову».

Разом з тим у законодавстві містяться норми, що встановлюють право на відстрочку, обумовлену специфікою трудової діяльності військовозобов’язаних, додає юрист. Статтями 23–25 вищезгаданого закону не підлягають призову військовозобов’язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами та організаціями.

Водночас процедура бронювання має особливості:

1) військовозобов’язаний має бути саме працівником, а не гіг-працівником або підприємцем;

2) за місцем роботи мають виконуватися певні мобілізаційні завдання в інтересах оборони;

3) відстрочку надають не більш як на шість місяців.

Юрист вбачає й іншу небезпеку: якщо Мінцифри запропонує визначати належність людини до сфери інформаційних технологій за КВЕД, то спеціалісти інших галузей можуть почати змінювати свої категорії КВЕД, щоб уникнути мобілізації.

«Це може призвести до невиправданого перетікання робочої сили до IT-галузі, хоча під час війни є необхідність і в інших фахівцях стратегічних секторів економіки (таких як зв’язок, транспорт, оборонна промисловість). Проте найбільший вплив це матиме не на ринок праці, а на стан обороноздатності країни. На мою думку, армії знадобляться будь-які кадри, включаючи і зайнятих у сфері IT», — підсумував він.

Юрист Сергій Миткалик називає лист Федорова «дивним», адже він не містить адресата — водночас правник підкреслив, що рішення про призупинення мобілізації айтівців в будь-якому разі лежить на президентові:

«Якщо оцінювати юридично-правовий аспект, то міністру не заборонено звертатись до інших органів державної влади та пропонувати ініціативи — все одно рішення буде за президентом, який має повноваження на внесення змін до відповідних правових актів».

Також Миткалик відзначає небезпеку того, що приналежність до представників IT-сфери визначатимуть за КВЕДами для ФОП:

«Думаю, міністру доречно використання виключно поняття „трудовий договір“, бо діяльність ІТ-спеціалістів як ФОП — дуже часто законний спосіб мінімізації оподаткування. Тому внесення саме ФОПів як категорії працівників дуже небезпечно. І це може створювати шляхи для інших охочих уникнути мобілізації».

На думку юриста, через брак «належної аргументації» лист очільника Міністерства цифрової трансформації порушує питання про те, чи мають саме представники IT-сфери мати «білий квиток» щодо мобілізації:

«[В разі схвалення прохання Федорова] потрібно врахувати представників інших професій, наприклад водіїв, які під обстрілами здійснюють необхідні перевезення гуманітарних вантажів, волонтерів, швачок та інших професій, без яких не могло б здійснюватись належне забезпечення армії».

«Такі питання краще вирішувати за закритими дверима»

Засновник Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS), колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета вважає, що найлогічнішим місцем для ІТ-фахівців у воєнний час можуть бути кібервійська.

Водночас економіст розкритикував форму листа, яку Федоров обрав для винесення на обговорення цієї ідеї.

«У воєнний час віцепрем’єру Федорову краще обговорювати і вирішувати такі питання з президентом, прем’єром і міністром оборони за закритими дверима», — поділився думкою Шеремета.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU