«Релокуйтеся, і будемо працювати». Історії айтівців про проблеми з клієнтами під час війни

Нещодавно команда DOU зробила детальний огляд ринку щодо ситуації з закордонними замовниками в українському ІТ. У цьому матеріалі ми публікуємо анонімні історії наших читачів, які здебільшого не увійшли до попереднього розбору, але заслуговують на увагу.

Складнощі найму: розробникам відмовляють у співбесідах, якщо вони перебувають в Україні

«Коли я подавався на вакансію на Djinni, мені одразу написали з питанням, чи я зараз в Україні. Я відповів, що так. На що отримав відповідь, що компанія наразі набирає українців, але тих, які перебувають поза межами країни» (QA Automation).

«Мій керівник попросив не наймати спеціалістів в департамент з України» (СМО).

«Нам на проєкт знайшли кандидата, але клієнт відмовився наймати з України. Проте нас не звільняють і ніби поки що підтримують» (Middle FE, компанія з понад 10 тис. співробітників).

«Мене намагалися „продати“ на аутстаф, але деякі компанії з Європи та США відмовляли у співбесіді, коли дізнались, що я з України» (Middle/Senior Java Developer).

«Стартап з Європи відмовився розглядати мою кандидатуру, бо я перебуваю на території України» (Senior Front-end Engineer).

«Рекрутери з Ciklum, GlobalLogic та деяких невеликих контор відмовили моєму товаришу навіть у розгляді резюме, бо він перебуває в Україні» (Senior QA, аутсорсингова компанія з близько 150 співробітниками).

«Компанія, де я мала працювати, поставила мою позицію на холд. Згодом вони сказали, що не беруть людей, котрі перебувають в Україні. З попередньої компанії я вже звільнилась, тож продовжую пошуки. Це непросто: багато рекрутерів не продовжують комунікацію, тому що я в Україні» (Scrum Master).

«Luxoft під час спілкування у LinkedIn написали, що країна розташування людини Україна їм не підходить» (Senior Scala Developer).

«HR-и компаній цікавляться, чи ти в безпеці, але насправді їх цікавить, чи ти не в Україні. Людина має потурбуватись про оренду житла в Польщі чи деінде. При цьому у компаній бонуси на релокацію часто не передбачені. На жаль, серед цих компаній також є львівські. Вони також вимагали відкриття ФОПу, коли були заморожені реєстри, навіть на випробувальний термін, не пропонуючи жодної альтернативи» (.NET та С# Developer).

«В компанії три потенційні проєкти відмовили мені через те, що я перебуваю в Одесі. Всі компанії, з якими я вів діалог, також відмовились від подальшого спілкування через це» (QA, аутсорсингова компанія з понад 1500 співробітників).

«Всі потенційні роботодавці пропонують переїхати за кордон. Якщо ти плануєш залишитись в Україні, тебе не хочуть брати» (Senior Business Analyst).

«Моя компанія зараз наймає тільки розробників з інших країн або українців, що зараз за кордоном» (Senior Python Developer, аутстаф з близько сотнею співробітників).

«Через два тижні після початку війни клієнт призупинив проєкт. Під час подальшого пошуку роботи я стикнувся з відмовою, бо кандидатів в Україні не розглядали» (Middle Manual QA Engineer).

«Працюю на аутсорс. Деякі клієнти відмовляються від людей, що не мають змоги або бажання залишити територію нашої неньки» (Senior Developer).

«На жаль, клієнт відмовився продовжувати роботу з членами команди, що залишились в Україні, відразу через кілька днів після початку війни. Пояснили небезпекою потенційних кібератак. Команда з понад 30 людей опинилась на бенчі, майже всі — рівня Senior. З позитивних моментів — клієнт продовжив розподілення на кілька місяців на випадок швидкого закінчення війни. Попри ці міри, продовжили розширювати команду коштом людей, що перебувають за кордоном» (Senior Software Engineer, аутсорс з понад 500 співробітників).

«Мій проєкт повідомив, що розриває контракти з усіма співробітниками, які працюють на території України. Залишили тільки одного knowledge holder-а» (Senior Android Developer, аутстаф-компанія з близько 50 співробітниками).

Тим часом українським розробникам поза Україною радіють і навіть подекуди ставлять їх найм у пріоритет.

«Збирався перейти до компанії в США на віддалену роботу, але на етапі співбесід мені відмовили — керівництво компанії запровадило внутрішній мораторій на наймання людей, що перебувають в Україні. Але вони беруть українців, які виїхали й ставлять це за пріоритет. На другому місці за пріоритетом — поляки. IT-центри перебазовуються до Польщі зараз, компанії там створюють філіали та хаби, бо за вартістю це приблизно те саме, що наймання в Україні» (Product Manager, аутсорс з понад 300 співробітників).

«Так, деякі клієнти продовжують працювати з українцями, які долучились до проєктів до 24 лютого 2022-го, але нових консультантів, які перебувають на території України, вже не долучають. Якщо українець виїхав і наразі за кордоном — з радістю долучають» (Designer, аутсорсингова компанія з понад 6 тисячами працівників).

Трапляються й випадки, коли з українцями відмовляються працювати незалежно від того, де вони перебувають

«З початком повномасштабної війни в Україні данська компанія відмовилася працювати з усіма українцями, незалежно від того, де вони перебувають. Я протягом трьох років живу в Іспанії, не один рік пропрацював у цій компанії» (iOS Software Developer).

Перебування на заході України аргумент, але не завжди

«Клієнт сказав готувати для команди з України бекап. На моє місце і мого колеги вже взяли двох індусів. Вони зараз проходять стандартну перевірку. Я дівчина, тож не маю ризиків бути мобілізованою і перебуваю в безпеці» (Senior Manual QA, найбільша компанія в Україні).

«Клієнт закрив акаунти всім співробітникам, хто зараз перебуває в Україні незалежно від території, й досі не погоджується дозволити працювати» (Java Developer, аутсорс, компанія надає клієнту понад 250 співробітників).

«У нас відмовилися брати в команду розробника, який не міг виїхати з Києва» (Senior Python Developer, аутсорс з близько сотнею співробітників).

«Клієнти віддають перевагу тим, хто перебуває на заході країни» (Tech Lead, компанія з близько 500 співробітників).

Є випадки, коли у розробників без попередження забирали доступи до акаунтів

«25 лютого у нас забрали доступи без попередження. Сказали, хто не виїде, будуть заміняти іншими фахівцями. Після висловленого нами обурення відповіли, що викидати на бенч не будуть кілька місяців, до пів року. А через місяць, коли зарестафили, всіх скоротили на бенч» (Senior Business Analyst, компанія з понад 10 тисячами працівників).

«Клієнт не відмовився від співпраці, але доступи у нас забрали. Клієнт наполегливо тиснув, щоб ми виїжджали з країни. Компанії було достатньо, щоб ми перемістилися у безпечне місто. Тобто працювати можливості не було, хоча зарплатню продовжували платити. Як буде далі — невідомо» (BI Developer, аутсорс з 3500 співробітників).

«Компанія-замовник ІТ-послуг заблокувала доступи та зняла з проєкту спеціалістів команди, які фізично перебувають в Україні» (SAP BI, компанія з понад 2000 співробітників).

«28 лютого нам деактивували облікові записи. Сказали: «Вибачте, але ви не можете працювати з України, виїжджайте за кордон, і ми миттю активуємо вам доступи» (Test Engineering, Intellias).

«Першого тижня після повномасштабного вторгнення нам заблокували доступи для всієї команди з восьми людей. Замовник — один з найбільших виробників підлогових покриттів у світі. Щодо фінансів, то клієнт покриє 50% зарплати команди за березень і квітень, а далі ситуація незрозуміла» (HR Manager, аутсорсингова компанія на 30 співробітників).

«Замовник закрив нам доступи до свого проєкту одразу ж, 24 лютого. Якщо ти хочеш працювати з цим замовником над проєктом далі — виїжджаєш за кордон або ближче до кордону на заході України. В іншому випадку виходиш на бенч у компанії й шукаєш інший проєкт та іншу команду» (Senior QA Engineer, аутсорс з понад 2000 працівників).

«Коли почалася війна, нам від’єднали всі акаунти та робочі середовища. Сказали, що з міркувань безпеки. Виплату грошей обіцяли здійснювати протягом місяця. Вже минуло майже два місяці, але схоже, повертати нам проєкт не збираються.... Невідомо, як буде далі, не кажуть нічого» (QA Engineer).

Крім відмов у співпраці, трапляються масові звільнення

«Компанія звільнила всіх, хто не виїхав за кордон. Напевно, треба давати хабаря і їхати через кордон. Бо тут працювати не вийде» (Senior JS).

«Компанія розпустила майже всіх, хто фізично перебував на території України» (Middle Python Developer, нас було близько 200 співробітників).

«Звільнили всіх українців з американського проєкту. Проте з фінансовою компенсацією» (Executive Assistant, PM, у компанії близько 400 працівників).

«Американський клієнт відмовився від усіх, хто перебуває в Україні, мотивувавши це як керування ризиками» (Lead QA, аутсорс з понад 3 тисячами співробітників).

«Усю команду, що перебуває в Україні, звільнили» (Senior iOS Developer).

«Клієнт із США неочікувано звільнив усіх працівників, які на той момент були на території України. Усі, хто встиг виїхати, продовжують працювати, як і раніше» (Senior Software Engineer).

«Звільнили понад 25 людей, які перебували в Україні» (iOS Developer).

«Я понад п’ять років працював на американську компанію, що займається кібербезпекою. Кілька тижнів тому компанія в один день оголосила про вихід з України й звільнила практично всю українську команду — програмістів, HR, перекладачів тощо. Залишилися лише кілька людей, які перебували за кордоном. Ще кільком з тих, хто був в Україні, запропонували залишитися на термін від одного до трьох місяців, щоб підтримували продукт і передавати знання тим, кого найматимуть» (Java and Scala Developer).

Ця тенденція зачіпає і фрилансерів

«Працюю на фрилансі. Останні три інтерв’ю починалися з питання: ви зможете працювати, зважаючи на ситуацію в Україні? Як результат — одна відмова, два випадки ігнорування» (AQA Engineer, Freelance).

«Клієнти на UpWork не хочуть працювати, якщо ти в Україні» (Full Stack Developer).

Релокація за кордон проблематична, адже багато розробників — чоловіки

«Клієнт зі США. Дав місяць на виїзд команди з гарячої точки, а нині вся Україна для них гаряча точка. Це найбільший наш проєкт і клієнт, з яким ми співпрацюємо близько 15 років. Але ми не можемо виїхати, бо більшість команди — чоловіки. Легально вивезти ми не можемо навіть ядро команди. Є два ризики:

1. Фізична безпека команди та безпека інфраструктури (фізичні поранення когось з команди, щось з інтернетом тощо). Це частково можна вирішити переїздом на захід країни, що ми й зробили.

2. Мобілізація — тут поки що жодного рішення немає. Дехто з команди вже в армії.

Скоро термін спливає, і ми почнемо передавати справи іншій компанії :(

Наші розробники поки що не в курсі, бо ми пробували змінити ситуацію і переконати клієнта. По-людськи клієнти нас підтримують, але бізнес є бізнес» (керівник аутсорсингової компанії з близько сотнею співробітників).

«Мені поки не відмовили в роботі, але вже натякають на релокейт, бо „потрібно забезпечити стабільність бізнесу“. Це складно, адже інші країни дорожчі, і це тягне індексацію зарплати та більші податки, витрати на переїзд та оформлення. Тому всіх намагаються скерувати на релокейт до певних країн, наприклад, до Польщі. Працівники-чоловіки взагалі опинились в складній ситуації, тому що релокейт для них наразі неможливий, а вони в цей час єдині в сім’ї, хто ще має роботу. Мені довелось поїхати через бойові дії та залишити чоловіка в Україні, і це принаймні поки що дозволило зберегти роботу і допомагати рідним та друзям» (Application Specialist).

При відмові від релокації трапляються випадки звільнення

«Мене скоротили з проєкту через те, що я перебуваю в Україні. Запропонували релокейт коштом компанії, аби залишитися на проєкті. Я відмовилася, і мене скоротили» (Business Analyst, аутсорс з понад 10000 співробітників).

«Після початку повномасштабної війни менеджмент наказав покинути країну. Я відмовилась, бо тут би залишилась моя сім’я. І мене звільнили» (нетехнічна позиція в аутсорсинговій компанії з близько 400 співробітників).

«Від команди, яку ми всі разом збирали два роки, одним рішенням за один день відмовились. Ті, хто встиг виїхати з України, продовжують працювати. Дуже велика зрада, бо всі продовжували працювати та підтримувати продуктивність на рівні 80–90%» (Senior iOS Engineer).

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU