Айтівці в ЗСУ стали частіше працювати за ІТ-напрямами, а добровольці мають низку переваг. Результати опитування DOU

Майже половина айтівців, які пішли у ЗСУ за останні пів року, одразу отримали IT-роль. Два роки тому таких було лише 14%. Ветерани ж, які звільняються зі служби, часто потерпають від байдужості суспільства.

У цій частині циклу про мобілізацію та військову службу розповідаємо про досвід айтівців, які служили чи служать у Силах оборони під час повномасштабної війни. У першій частині було про мотивацію та бар’єри на шляху до війська. Опублікували також третю — про те, як IT-компанії підтримують айтівців, що служать.

Це результати опитування ІТ-фахівців, яке проходило на DOU наприкінці березня та на початку квітня 2024 року. Загалом на наші запитання відповіли 5049 спеціалістів (4408 з України та 641 з-за кордону): як ті, хто вже служить чи служив, так і ті, хто планує долучитися до армії найближчим часом або взагалі не планує. В опитуванні взяли участь переважно чоловіки (90% респондентів), хоча ми запрошували до участі й ІТ-фахівчинь.

Чи служили ви в Силах оборони України після початку повномасштабного вторгнення

Половина айтівців у Силах оборони мають тайтл Senior+

ІТ-фахівці, які вже долучилися до Сил оборони чи планують це зробити найближчим часом, найчастіше мають високу кваліфікацію: близько половини з них — айтівці рівня Senior+, а понад третина мають від 10 років досвіду в ІТ.

Середній вік айтівців в армії вищий за середній вік у галузі (36 років проти 30 років). 98% фахівців, які нині служать, мають від 25 років. Серед тих, хто планує йти у військо найближчим часом, молоді більше: 12% з них ще не мають 25 років.

Розробники становлять близько половини айтівців у Силах оборони. Серед тих, хто планує найближчим часом долучитися до війська, зростає частка нетехнічних фахівців — 15% проти 9% з-поміж тих, хто вже в армії.

Майже всі айтівці в Силах оборони сьогодні — чоловіки. Але жінки є серед тих, хто найближчим часом планує долучитися до війська (8% проти 2% серед тих, хто служить).

Портрет айтівців на службі

Більшість айтівців у Силах оборони служать з початку повномасштабного вторгнення

62% айтівців, які нині в Силах оборони, приєдналися до війська на початку повномасштабного вторгнення.

15% ІТ-фахівців, які служили після початку повномасштабного вторгнення, вже звільнилися зі служби. Активніше звільняються ті, хто пішов служити раніше: уже 20% тих, хто приєднався до війська на початку повномасштабного вторгнення.

Коли потрапили у Сили оборони


На початку великої війни 73% айтівців, які пішли в армію, були добровольцями. Пізніше їхня кількість зменшилась, і тепер частки добровольців і мобілізованих майже рівні.

Як потрапили на службу


39% айтівців, які пішли служити під час повномасштабної війни, мали змогу обрати підрозділ для служби. За останні пів року таких фахівців побільшало: 60% самостійно обрали підрозділ проти 35% на початку вторгнення.

Добровольці частіше мають змогу обрати підрозділ. Серед тих, хто приєднався до армії за власною ініціативою, самостійно обрали підрозділ 48%, а серед мобілізованих — лише 23%. За останній рік цей розрив зріс: 86% айтівців, які добровільно долучилися до війська в цей період, змогли обрати підрозділ проти 27% серед тих, кого мобілізували.

Чи мали можливість обрати підрозділ для служби


Зміна підрозділу — поширена в Силах оборони практика. 45% айтівців переводилися, при чому що довше служить фахівець, то імовірніша зміна місця служби.

Айтівці, які перейшли в інший підрозділ, частіше працюють у ЗСУ як ІТ-фахівці: 32% тих, хто змінював підрозділ, працюють за своєю ІТ-спеціалізацією, проти 15% серед тих, хто не змінював.

Чи змінювали підрозділ


Близько половини айтівців у Силах оборони могли обрати свою роль чи спеціалізацію в підрозділі. Зараз частіше є змога обирати, ніж на початку вторгнення: 63% айтівців, які пішли служити за останні пів року, самостійно підібрали роль у підрозділі проти 44% два роки тому.

Також вибір частіше є у тих, хто добровільно пішов в армію (58% проти 33% серед мобілізованих), і у тих, хто служить в тилу (53% проти 47% серед тих, хто працює поблизу лінії бойового зіткнення).

Чи могли обрати свою роль / спеціальність у війську


У 25% айтівців були знайомі в Силах оборони, до підрозділів яких вони приєдналися. Здебільшого ці фахівці добровільно долучилися (75% з них) і могли обрати свою спеціалізацію (65%).

Чи були у вас знайомі у підрозділі до того, як ви туди потрапили


Контракти поки не дуже популярні серед айтівців, які пішли на військову службу. Тільки 6% тих, хто служив чи служить зараз, підписали контракт. Проте є тенденція до збільшення їхньої кількості: серед тих, хто приєднався до армії за останні пів року, контракт мають вже 10% айтівців.

Чи маєте підписаний контракт із ЗСУ


66% фахівців у Силах оборони виконували завдання в районах бойових зіткнень. Проте айтівці, які потрапили на службу протягом останнього року, набагато рідше бували на передньому краї, ніж ті, хто пішов служити в перший рік повномасштабної війни (36% проти 74%). А серед айтівців, які у війську останні пів року, тільки 17% працювали в зоні бойових дій.

Добровольці частіше потрапляють у підрозділи, які виконують завдання «на нулі», ніж мобілізовані (74% проти 51%) — як на початку повномасштабної війни, так і тепер.

Чи служили в районах бойового зіткнення


Люди, які служать у районі бойових зіткнень, частіше зазнають поранень і контузій. 23% айтівців, які служили чи служать зараз, отримували поранення чи контузії: 15% — легкі, 8% — середнього ступеню чи важкі. Серед тих, хто виконував завдання у зоні бойового зіткнення, їх отримували 34% (22% — легкі, 11% — середні чи важкі).

Поранення пов’язані зі звільненнями з армії — їх мають 42% тих, хто звільнився. Більша ймовірність демобілізуватися у тих, хто отримує поранення середнього ступеню чи важке — 44% тих, хто отримав таке поранення, проти 24% тих, хто отримав поранення легкого ступеню.

Чи отримували поранення / контузію

Айтівці в ЗСУ стали частіше працювати за ІТ-напрямами

22% айтівців працюють у Силах оборони за своєю ІТ-спеціалізацією. Ще 25% виконують завдання, пов’язані з ІТ, проте не за своїм основним напрямом.

Ті, хто приєднався до війська протягом останнього року, частіше працюють за своєю ІТ-спеціалізацією чи виконують дотичні до ІТ завдання, ніж ті, хто пішов служити в перший рік війни (57% проти 45%).

Добровольці, які приєдналися до Сил оборони за останні півтора року, також частіше працюють саме як ІТ-фахівці чи виконують пов’язані з ІТ завдання: 63% проти 41% серед мобілізованих фахівців.

Чи пов’язана ваша служба з ІТ


Нині айтівці частіше одразу потрапляють на посади, пов’язані з ІТ, ніж на початку повномасштабного вторгнення. 48% тих, хто приєднався до Сил оборони за останні пів року, одразу став працювати за своєю ІТ-спеціальністю чи дотичною до неї проти 14% два роки тому.

Чи одразу стали служити за ІТ-спеціалізацією


Проте на цьому шляху є перепони. 71% айтівців, чия робота в Силах оборони не пов’язана з ІТ, хотіли б перевестися на посаду, яка б відповідала їхній ІТ-кваліфікації, проте не бачать можливостей для цього. 55% вважають, що це неможливо організаційно, що вони не зможуть отримати дозвіл на переведення, ще 16% не бачать вакансій для себе.

Мобілізовані айтівці частіше хочуть змінити посаду на дотичну до ІТ, ніж добровольці (82% проти 63%).

Чи хотіли б перевестися на ІТ-спеціальність


33% ІТ-фахівців у Силах оборони можуть підтримувати свій професійний рівень під час служби. Переважно це фахівці, чия робота пов’язана з ІТ: серед тих, хто працює за своєю ІТ-спеціалізацією, 77% мають можливість підтримувати кваліфікацію, а серед тих, чия робота дотична до ІТ — 39%. Тільки 12% респондентів, чия робота у війську не пов’язана з ІТ, можуть удосконалювати свій професійний рівень під час служби.

Чи є можливість підтримувати свій професійний рівень як айтівця під час служби

Компанії найчастіше зберігають робочі місця та виплати співробітникам у Силах оборони

Більшість компаній зберігають робочі місця для айтівців, як приєдналися до Сил оборони. 67% тих, хто служив під час повномасштабного вторгнення, сказали, що компанія залишає за ними місце, хоча більшість не може поєднувати службу і роботу.

20% фахівців усе ж роботодавці звільнили. Зараз компанії більше схильні одразу звільняти співробітників, які приєднуються до війська, ніж на початку вторгнення. Проте що довше служить айтівець, то вища ймовірність, що його все ж таки звільнять.

Компанії однаково часто звільняють як досвідчених фахівців, так і початківців — схоже, це більшою мірою залежить від компанії, а не від кваліфікації фахівця.

Чи зберігає ІТ-роботодавець робоче місце за вами на час служби


Більшість компаній зберігають виплати айтівцям у Силах оборони: 30% отримують частину зарплати, ще 29% — зарплату повністю.

Найчастіше виплати дають тим фахівцям, за якими залишають робочі місця. Якщо фахівця звільняють, виплати найчастіше теж припиняються. Повну зарплату частіше платять співробітникам, які мають змогу поєднувати військову службу та роботу.

Чи виплачує вам IT-роботодавець зарплату під час служби

Ветерани очікують програм підтримки та небайдужості

Більшість айтівців, які звільнилися з військової служби та взяли участь в нашому опитуванні, нині працюють (75%). 63% повернулися на роботу у свою компанію. 12% в пошуку роботи, ще 7% — на бенчі чи в неоплачуваній відпустці.

Чи працюєте зараз в IT


Найбільшими проблемами айтівців після повернення з військової служби є стан здоров’я (у 52% — фізичного, у 42% — психічного), байдужість суспільства (47%) і втрата професійних навичок (45%).

Для тих, хто нині не працює, втрата роботи є головною проблемою (для 74%).

Лише 19% ветеранів відзначили, що не мали особливих проблем при поверненні до цивільного життя. Найкраще почуваються ті, хто після війська повернувся до роботи у своїй компанії (25% з них не мали особливих проблем).

Фахівці, які довше перебували на службі, називають більше проблем. Вони частіше скаржаться на проблеми зі здоров’ям, матеріальні труднощі та втрату професійних навичок. Лише 3% айтівців, які звільнилися за останні пів року, не мали особливих труднощів під час повернення до цивільного життя проти 33% тих, хто звільнився понад рік тому.

З якими найбільшими проблемами зіткнулися після повернення зі служби


Більшість опитаних айтівців в Україні — як тих, хто служить, так і тих, хто ні, — очікують, що ІТ-компанії будуть підтримувати фахівців, які повернулися з війська. Лише 3% вважають, що компаніям не потрібно нічого робити.

Ветерани передусім очікують від ІТ-компаній професійної підтримки: 64% хотіли б бачити програми навчання та підвищення кваліфікації, 63% — робочі місця для ветеранів.

Важливою для них є і допомога у подоланні наслідків війни. 53% ветеранів хотіли б, щоб у компаніях були програми психологічної підтримки, а 53% — щоб офіси були пристосованими для людей з інвалідністю.

Чи потрібно ІТ-компаніям робити спеціальні програми для ветеранів і які саме


Аналітика: Ірина Іпполітова

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось17
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



52 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Чогось підрзрюю, як тільки ти перетнеш поріг військкомату, то їм пофіг ойтішник ти, не ойтішник, автомат в зуби і побіжиш, куда партія скаже. А оці всі казочки про білого бичка хіба щоб наївних спробувати заманити.

але ж і ваше «чогось підозрюю» теж така ж казочка, хіба ні? Все казочка, доки немає надійних доказів.

Так і є нажаль, країні потрібна піхота, ні IT ні щось більш меньш технологічне (рер, реб, дрони) вам не пропонують. Всі дорогі ведуть в піхоту, в окоп.
Десь там може і потрібні фахівці, але переводи не працюють

У вас є прям свіжий приклад такої ситуації, чи це все історії про першу половину 2022??
В мене є дуже позитивні історії від знайомих (кінець 2023).

Давайте підсумуємо.
Ви не в Україні і гадки не маєте як там воно, але подозрюєте, що дуже погано.
І на основі підозри висираєте комент про «автомат в зуби» і таким чином працюєте на пропаганду ухилянства, сидючи за кордоном.
Все вірно? :)

Якщо вірити ТГ каналу Lobby X Army, то останній раз шукали Java розробника 23.12.24 (4 місяці назад). Можна сказати, що це майже єдиний раз. Загалом було десь 5 вакансій, які хоч якось були пов’язані із цією мовою.
Навряд чи є можливість працювати за своїм IT напрямком...

Що заважає замість джави обрати і вивчити будь-який інший актуальний ІТ напрям?

Моє початкове повідомлення вказувало на малий вибір вакансій. для такої великої області як наприклад Java. Думаю майже аналогічна ситуація і для C#.

Вивчити все можна, ось тільки чи є сенс це робити.
Досвідчений Java розробник з більше ніж 12 років досвіду з великим багажем знань в мікросервісній архітектурі і т.д. починає у вільний від роботи час вчити С++ та embedded розробку. Щоб можливо, через пів року мати можливість прийти на співбесіду. Скоріше всього без досвіду продакшин проектів. Враховуючи плюси та мінуси цієї ситуації — я навряд чи на це піду

Тому що треба зважата на предметну область і особливості системи.
В армії дійсно не треба будувати ентерпрайз системи чи щось клауд-орієнтоване мікросервісне.

В той же час, не embedded єдиним. Є чимало роботи пов’язаною з аналітикою, базами даних. Ту ж Кропиву на Андроїді комусь треба підтримувати і подібне.
Загалом вакансій які містять в своєму заголовку якусь технологію там меншість, більшість називається типу «ІТ спеціаліст» чи щось аналогічне і там вже технології можуть бути в описі, а можуть і ні.

В армії дійсно не треба будувати ентерпрайз системи чи щось клауд-орієнтоване мікросервісне.

чого? у них тепер купа «електроних реєстрів» у них тепер навіть «електроні рапорти»

от скажімо як порівняти «розєтка» чи «олх» чи магазин чи дошка об’яв складніші за електроний рапорт? проходженя віськового рапорту простіше за проходженя покупки в магазині чи подачу об’яви?

як що до врахування війського майна обрахування виплат тощо?

Є чимало роботи пов’язаною з аналітикою, базами даних.

а ну да точно але не ентерпрайз і не орієнтоване мікро сервісне )) ок то я переплутав одне з одним

Дана статистика нагадала про вірогідність зустріти динозавра 50/50. Можна зустріти, а можна і не зустріти. Так і тут, можна потрапити чи не потрапити. Але щоб потрапити треба блат і зв’язки. А якщо звичайних хлоп, то скоріш за все на поповнення і біжи посадку штурмуй.

Рекрутинг це замилювання очей, без знайомства майже не попасти в підрозділ і на посаду яку шукаєте. Всі ІТ вакансії в СОУ висять не один тиждень чи місяць. І майже на всі запити не будуть відповідати, а якщо і відповідають, то вам скажуть що вакансія вже занята і запропонують стрілком, водієм чи ще кимось. Мій знайомий вже другий місяць намагається знайти себе в ЗСУ айтішником, до співбесіди жодного разу так і не дійшло, а в нього досвіду і скілів достатньо.

Добровольці частіше мають змогу обрати підрозділ. Серед тих, хто приєднався до армії за власною ініціативою, самостійно обрали підрозділ 48%, а серед мобілізованих — лише 23%. За останній рік цей розрив зріс: 86% айтівців, які добровільно долучилися до війська в цей період, змогли обрати підрозділ проти 27% серед тих, кого мобілізували.

Ага. Більшість військових літаків приземляється з дірками від куль у крилах та хвості, тому давайте бронювати крила та хвіст! Це ж класичний приклад помилки вцілілого!

uk.wikipedia.org/...​iki/Упередження_виживання

Ті, хто не вижив, у опитуванні не беруть участь.
Зростання числа тих, хто зміг обрати підрозділ з 48% до 86%, не означає, що з’явився багатший вибір, але може означати, що тих, хто не зміг обрати і тому не дожив до опитування стало у тричі більше.

Ага, 100% респондентів користуються інтернетом. Опитання проведено в інтернеті.
Хотілось би бачити цифри загиблих і тих хто зараз сидить в посадці і не може відповісти на опитування. Бо так в нас якась супер позитивна армія, і чого туди бояться йти

Є дані компаній щодо загиблих співробітників. Якщо не помиляюся, в середньому біля 5-7% тих, хто пішов служити. Тому навряд чи ця різниця пояснюється збільшенням кількості загиблих.

Ви хоч самі розумієте, наскільки жахливі цифри, які ви навели?
7% означає, відповідно до ваших даних, що загинув кожен 14-й мобілізований ІТ-спеціаліст.

Але при статистичних розрахунках у незавершеному процесі завжди враховується період!

У нас немає таких даних, тому за основу беремо усереднений: когось мобілізували 2 роки тому, когось учора, усереднений — 1 рік.

Таким чином, коден рік гине кожен 14-й мобілізований IT-спеціаліст.
В рамках двох років загине кожен 7-й мобілізований IT-спеціаліст.
Тому і росте показник кожен рік:

За останній рік цей розрив зріс: 86% айтівців, які добровільно долучилися до війська в цей період, змогли обрати підрозділ.

Це сферичний розрахунок у вакуумі за умови, що значну частину IT-спеціалістів мобілізували у 2022 році, а не у 2023-му (інакше усереднений період — півроку), і тоді в рамках одного року гине кожен 7-й, а в рамках двох років — кожен третій мобілізований ІТ-спеціаліст.

У нас немає таких даних

чому у нас немає таких даних? 62% айтівців у війську пішли на початку вторгнення (це другий графік в цій статті). Решта приєднувалися більш-менш рівномірно протягом останніх 1,5 років. Підозрюю, що серед не-айтівців тенденція приблизно така сама. Тому усереднений період служби — не 1 рік, а ближче до 1,6.

чому у нас немає таких даних? 62% айтівців у війську пішли на початку вторгнення (це другий графік в цій статті).

Потому у вас и нет данных, что выводы свои вы строите на результатах добровольного опроса. И те, кто погиб и не сможет уже пройти Ваш опросник, и те, условия службы которых не позволили поучаствовать в вашем опросе, в анализ не попали. И, насколько я понял из статьи, оценка достоверности результатов не проводилась.

Є кількість загиблих з інших джерел — від держави і від окремих компаній. Навряд чи айтівці в цьому питанні мають сильно відрізнятися від середньостатистичного бійця ЗСУ (а навіть якщо і є відмінності — то скоріше в бік менш небезпечних тилових посад).
Щодо перекосів самої вибірки — так, вони можливі. Як і в будь-якому дослідженні вузької і важкодоступної аудиторії — досліджуються ті, до кого є можливість достукатися. Проте, більшість опитаних бійців бували у зонах БД і, тим не менш, змогли пройти наше опитування.

Є дані компаній щодо загиблих співробітників. Якщо не помиляюся, в середньому біля 5-7% тих, хто пішов служити.

Повертаємося до цієї тези.
Вона створює ілюзію, що смертність становить 7%, а хто не помер — уже не помре, і з ними зараз все гаразд, і буде все гаразд у майбутньому (проте війна не закінчилася і не відомо коли закінчиться).

7% — це смертність за результатами вашого опитування за усереднений період служби 1.6 років.

Тому усереднений період служби — не 1 рік, а ближче до 1,6

Середньостатистичне співвідношення вбитих до поранених (за умови, що поранення не дозволяє бійцю повернутися на фронт) у війнах 20 та 21 століття — 1 до 4.
Таким чином, на 1 загиблого припадає 4 поранених: людей з важкими опіками, без рук, ніг, очей, з важкими контузіями, але живих.

Якщо смертність становить 7%, то, відповідно, ще 28% — це нелетальні втрати, коли боєць живий, але повертається додому без рук чи ніг чи очей.

www.ukr.net/...​ails/health/98936129.html
www.pravda.com.ua/news/2023/08/1/7413800
meta.ua/...​ni-dosyagla-2050-tisyach

Щодо перекосів самої вибірки — так, вони можливі

7% + 28% — і це з перекосами вибірки без врахування помилки вцілілого при опитуванні.

5% ДТП за участі мотоциклістів закінчуються летально. Дуже розповсюджені травми шиї та хребта.

Статистика за 2015 рік:

всього аварій за участі мотоциклів 3,5 тисячі;
загинуло мотоциклістів (чи пасажирів) 1,5 тисячі;
отримало травми 4 тисячі мотоциклістів (чи пасажирів).

Це то що було на першій сторінці пошуку в google — just-ride.com.ua/motobike-dtp-statistic

Але є суттєва різниця — мотоциклісти і мопедисти кожен рік гинуть (в переважній більшості) не заради захисту власної країни, а через власне бажання отримати задоволення на небезпечному транспортному засобі.
Вас ніхто не примушує сідати на мотоцикл (на відміну від мобілізації), але шанси виглядають співставними щоб відноситись до них з холодним розумом, а не жахатись.

наскільки жахливі цифри, які ви навели?

Багато детальних розрахунків по мотоциклістах можна знайти тут .
Але найцікавіший висновок:

The fatalities in crashes involving cyclists are virtually always the cyclists themselves (98%). Also in crashes involving other vulnerable road users than cyclists, 9 out of 10 fatalities are the vulnerable road users themselves.

Вас це також жахає?

Яка частка населення сидить на мотоциклі? І друге, з наведених тобою прикладів мотоцикліст гине в кожному третьому випадку при потраплянні в ДТП.
Якщо ти в машині, то ти «в доміку»

чому у нас немає таких даних?

здебільшого тому що ці дані у загальненому досі намагаються «засекретити» як то «мати лише офіційно озвучені дані» окрім об’єктивних чи зібраних будь яким інакшим «не офіційним та не законим» шляхом

Капець, ти розніс 👀

досліджуються ті, до кого є можливість достукатися

Верно. Правда, вы исследуете тех, кто сам к вам достучался, а это чуть иное :-)

Проте, більшість опитаних бійців бували у зонах БД і, тим не менш, змогли пройти наше опитування.

Я про это и говорю. Большинство из опрошенных. Как эта выборка отражает реальность — нет даже оценки.
Ну элементарный же пример: среди опрошенных из новомобилизованных большинство служит на связанных с IT специальностях (а, значит, имеет возможность пройти опрос). И вы делаете вывод

Нині айтівці частіше одразу потрапляють на посади, пов’язані з ІТ, ніж на початку повномасштабного вторгнення.

Может, так оно и есть, а, может, те, кто служит на не связанных с IT специальностях, просто не могут пройти опрос и не попали в выборку. ХЗ, как говорится. Именно поэтому ваш вывод, простите, сродни гаданию на кофейной гуще — достоверность его неизвестна..

в даному дослідженні ми активно шукали військових та запрошували їх взяти участь в опитуванні

Тогда у вас есть относительно точная оценка числа погибших IT-шников, а не

Якщо не помиляюся

и

Є кількість загиблих з інших джерел — від держави і від окремих компаній.

Хороша аналітика, дякую.
Якщо у 2022 і 2023 я в основному думав «армія це пекло і кінець життя (у всіх сенсах — фізичному, психологічному, соціальному, кар’єрному, фінансовому) і я всіма силами буду намагатися туди не потрапити», то у 2024 думки змінилися на: «добровільно мабуть не піду, але якщо вручать повістку — то пручатися не буду і спробую потрапити на ІТ-позицію»

Проблема лише в тому, що одразу після проходження ВЛК, ви можете бути одразу направлений у військову частину. А чекати відповіді на вакансію можна не один місяць. Це звісно, якщо ви щось знайдете для себе

Це найпоширеніша помилка. Або ти хочешь долучитись, укладаэш контракт та отримуєшь можливость попасти у більш меньш нормальний підрозділ, можливо на якусь норм посаду або навіть щось наближене за фахом. Або тебе бусофікують на шляху до офісу або в супермаркеті, 3 тижня бзвп і ти десь на горячому напрямкі поповнюєшь підрозділ який несе шалені втрати. Так що тут необхідно вирішити для себе, бо рішення яке прийме ТЦК тебе наврядче влаштуэ)

Ця теза не підтверджена опитуванням.

Контракти поки не дуже популярні серед айтівців, які пішли на військову службу. Тільки 6% тих, хто служив чи служить зараз, підписали контракт. Проте є тенденція до збільшення їхньої кількості: серед тих, хто приєднався до армії за останні пів року, контракт мають вже 10% айтівців.

615 з 666 (92.3%) не підписували контракт.
І одночасно

22% айтівців працюють у Силах оборони за своєю ІТ-спеціалізацією. Ще 25% виконують завдання, пов’язані з ІТ, проте не за своїм основним напрямом.

33.1% підтримують свій професійний рівень як айтівця під час служби.
Яким чином вони це роблять без контракту, якщо ви праві?

Більшість пішла у сили оборони у перші місяці, тоді було не до контрактів, про те що там хтось підтримує свій проф рівень я вже мовчу, бо це навіть не смішно. Доречі у воєнкоматі тобі можуть росповідати про мотивованих фахівців, підготовку і багато ще чого, але коли твоя дупа буде зафіксована присягою розмова буде зовсім інша. У частині до тебе підійде ротний похлопає по плічу і доведе що дронщіки та звязківці зараз не потрібні, що ворого протискає і потрібні люди у піхоті. А як що без пафосу просто буде розпарядження про перевод і одразу БР-ка, то ти навіть злякатися не встигнеш, як опинешся в емці з такими ж як ти «дронщиками» на шляху до нуля. Там у тебе буде трохи часу подумати про свій професійний рівен та проаналізувати кореляцію цифр на ДОУ та реального життя)

Більшість пішла у сили оборони у перші місяці, тоді було не до контрактів

Це не пояснює 90% без контрату за останній період.

Доречі у воєнкоматі тобі можуть

Може і шахед завтра у вікно залетіти. Ми обговорюємо шанси а не бінарну логіку.
Моя відповідь була на твердження (бінарне):

... Або ти хочешь долучитись, укладаэш контракт... Або тебе бусофікують на шляху до офісу або в супермаркеті...

І на закидання про найпоширенішу помилку.

Моє розуміння найпоширенішої помилки геть інше, а саме — ігнорування факту війни, можливості програшу та окупації, і того що є необхідність захищати своє (себе та своїх рідних, своє майно, свій спосіб життя, свою країну).
Якщо не робити цієї помилки, то логіка наступна:
— є шанс померти від війни, він значно вищий за 0%.
— є шанс уникнути війни; він тим вищий, чим далі ти від фронту (та від власної домівки в Україні); це історія про біженців, і не є основною темою опитування.
— є шанс вижити і втратити здоров’я, його я і записав в мінуси в моїх висновках (23% — 34% шанс поранень, що дуже багато).
— є шанс вижити, зберегти достатнє здоров’я і дочекатись перемоги; він тим більший, чим більше ресурсів, зусиль, розумних рішень буде докладено кожним з нашої сторони війни.
— є шанс вижити, зберегти достатнє здоров’я і дочекатись поразки; це єдиний пункт, який я не хочу оцінювати; це задача для ГУР — рахувати шанси за супротивника.

Що дає нам це опитування? Воно точно не дає нам жодних особистих гарантій, чи розрахунків цих шансів.
Але натомість воно дає

«рецепт успіху» для тих, хто не хоче міняти свою професію.

за умови що вас мобілізують. З бусифікацією чи без — не ясно. Одразу на 0, чи «згідно норм чинного законодавства » - не ясно. Готового до служби чи ні — не ясно. І при всіх цих невизначеностях вам самому вирішувати, чи корисне воно для вас, чи ні. Мені — так.

Цікавий аналіз.

Але що мені кидається в очі, що більше 80% відсотків людей, що пройшли опитування вказали, що не служили та не планують служити (4168 з 5049).

Можливо, що це треба було теж підсвітити в статті. Я думаю це наглядно показує, що люди думають про мобілізацію.

Виглядає як іпсо

Ви про коментар Дмитра чи про зібрану статистику?

Про статистику, всі ж знають що більшість хоче кордони 91го будь-якою ціною

на доу більшість хочє злиняти ж. бо вони тут кріпаки закріпачені ж. </irony>

Тут вийшла постмодерністська метаріронія.
Бо краще було би вжити «сарказм», мабуть.

Ми спеціально показали тільки кількість відповідей, а не відсотки. Частка тих, хто служив чи служать, в цьому опитуванні скоріше за все перебільшена, бо це спеціалізоване дослідження на тему війни і мобілізації.
80% — це ті, хто не служить і не планує найближчим часом, але це не означає, що вони взагалі не готові іти у військо. Про їхню мотивацію була попередня стаття отут: dou.ua/...​u-and-mobilization-part-1.

В умовах капіталізму треба мотивувати людей йти до армії ринковими методами. Нехай держава пропонує гідну оплату, соц. захист, і тд. Патріотичною лапшею на вухах довго ситий не будеш!

Не може держава це запропонувати. Дорого і складно.
Простіше і дешевше запропонувати поліції бронь і наділити тцк розширеними повноваженнями.

Простіше і дешевше запропонувати поліції бронь і наділити тцк розширеними повноваженнями.

що призводить до наростання соціальної напруги бо загалом старий добрий ссср ні куди не дівся він десь там в глибині і більшість його чудово пам’ятає а ще більшість чудово передали його наступним поколінням

... а старий добрий ссср був мусорською державою як то буквально з усіма наслідками

ЗЫ: то є на стільки що «тема» радянської «внутрішньої культури» перед самим кінцем на протязі 80-ті було «кдб проти мусорів»

і наділити тцк розширеними повноваженнями.

тож так далі військові гарнізони і «міліція» на рівня «беркута» і т.п. «птицефабрика» (к) (тм)

що призводить до наростання соціальної напруги бо загалом старий добрий ссср ні куди не дівся він десь там в глибині і більшість його чудово пам’ятає а ще більшість чудово передали його наступним поколінням

Вы так пишете, будто бы это кого-то волнует из тех, кто принимает все эти решения о мобилизации

загалом так їх таки хвилює як само то є відображається у реалізації я теж уже писав

В умовах капіталізму треба

а що в ссср уже капіталізм? ))

з вікіпедії правда руської там можуть бути особливості виходячи з «ссср як анти фашизму»

Для фашизма характерно подробное и навязчивое государственное управление экономикой и/или обществом. Дирижизм занимал центральное место как в фашистских, так и в коммунистических системах, однако фашистские не требовали перехода к прямой государственной собственности на средства производства, пока экономика могла использоваться для служения целям фашистского режима.

Мій висновок з опитування і двох статей — це найкорисніший матеріал з приводу війни, який я бачив за 3 роки.

Плюси:

За останні пів року таких фахівців побільшало: 60% самостійно обрали підрозділ проти 35% на початку вторгнення.
Тільки 6% тих, хто служив чи служить зараз, підписали контракт.
Лише 13% тих, хто найближчим часом піде служити, завжди хотіли спробувати себе у військовій справі.

Дають розуміння свободи вибору та відношення до власної професії на початку служби.
+

67% тих, хто служив під час повномасштабного вторгнення, сказали, що компанія залишає за ними місце, хоча більшість не може поєднувати службу і роботу.

Дає картинку стійкості галузі і реального (а не рекламного) стану соціальних пакетів на даний час. Вважаю що ця політика компаній заслуговує на додавання у фільтр вакансій DOU.
+

48% тих, хто приєднався до Сил оборони за останні пів року, одразу став працювати за своєю ІТ-спеціальністю чи дотичною до неї проти 14% два роки тому.
У 25% айтівців були знайомі в Силах оборони, до підрозділів яких вони приєдналися. Здебільшого ці фахівці добровільно долучилися (75% з них) і могли обрати свою спеціалізацію (65%).
Фахівці, які були мобілізовані, теж відчувають більше труднощів на службі, порівняно тими, хто приєднався до Сил оборони добровільно.

Дає «рецепт успіху» для тих, хто не хоче міняти свою професію.

Мінуси:

23% айтівців, які служили чи служать зараз, отримували поранення чи контузії: 15% — легкі, 8% — середнього ступеню чи важкі. Серед тих, хто виконував завдання у зоні бойового зіткнення, їх отримували 34% (22% — легкі, 11% — середні чи важкі).

А також внутрішня статистика в компаніях по загиблих. Дають повну картинку ризиків.
+

Найбільшими проблемами айтівців після повернення з військової служби є стан здоров’я (у 52% — фізичного, у 42% — психічного), байдужість суспільства (47%) і втрата професійних навичок (45%).
Ті, хто найближчим часом планує долучитися до Сил оборони, активно здобуває військові навички: 69% покращують свою фізичну форму, 61% проходять курси з військової підготовки, 54% вчаться надавати першу медичну допомогу. Дещо рідше вчаться користуватися зброєю (42%), підтримують психічне здоров’я (39%), вчаться керувати дронами та купують спорядження (по 38%), відкладають кошти (36%).

Дає розуміння того, що треба не лише відкладати на екіп та ходити на курси стрільби та TCCC, але й шукати лікарів та психологів заздалегідь. Або долучатись одразу до профільних ветеранських ГО.
+

Їх більше хвилює і невизначеність термінів служби (76% проти 70% серед тих, хто служить рік чи менше), і обмеження їхніх прав і свобод (46% проти 40%), і віддаленість від сім’ї (45% проти 33%)

Дає розуміння з чим треба змиритись/компенсувати одразу. Наприклад, одразу визначитись з командиром про відпустки.
---
Безмежно вдячний всім, хто працював над опитуванням. Окрема подяка респондентам, і найбільша подяка тим, хто вже служить і планує. Ви — найкращі!

52% айтівців в Україні, які не служать і найближчим часом не планують, загалом не готові служити: 35% не готові служити в принципі, 33% вважають, що приносять більше користі у цивільному житті.

+

Айтівці, які є або були на військовій службі, по-іншому оцінюють труднощі перебування в Силах оборони, ніж ті, хто ще не служив.

+

26% айтівців в Україні, які не служать і не служили в Силах оборони під час повномасштабного вторгнення, ніяк не готуються до можливої мобілізації.

В мене є стійке відчуття, що лише сама публікація і обговорення цього опитування змінять статистику в найближчі пів-року/рік.
Пропоную це перевірити, а також поділитись цим досвідом з іншими галузями (а може одразу в Дію додати спрощену версію?) — гірше точно не стане від отримання більш повної картини.

Підписатись на коментарі