Для 68% айтівців у війську IT-компанії зберігають робочі місця, проте бракує програм підтримки ветеранів. Результати опитування DOU

Українські ІТ-компанії намагаються підтримувати і своїх співробітників у Силах оборони, і ветеранів: для 68% айтівців у війську зберігають робочі місця, а для 60% — грошові виплати. Це відповідає очікуванням ІТ-спільноти: найчастіше українські ІТ-спеціалісти вважають, що компанії повинні підтримувати айтівців у війську, ветеранів і брати участь у зборах для Сил оборони. Але програми підтримки ветеранів у компаніях поки що не дуже поширені, хоча понад половина фахівців, які повернулися з війська, їх потребує.

Ми продовжуємо аналізувати відповіді українських айтівців з опитування про мобілізацію, яке DOU проводив з 22 березня до 8 квітня 2024 року.

Уже опублікували дві частини циклу — про мотивацію та бар’єри на шляху до війська та про досвід айтівців, що нині служать або вже звільнилися зі служби. У цій частині розповідаємо про підтримку айтівців у ЗСУ компаніями.

Чи служили ви в Силах оборони України після початку повномасштабного вторгнення

Для 60% айтівців у війську компанії зберігають грошові виплати

Українські ІТ-компанії намагаються підтримувати своїх співробітників у Силах оборони. Про це кажуть як самі компанії (наприклад, з рейтингів топ-50 і топ-30 продуктових компаній), так і айтівці, які є або були у війську під час повномасштабного вторгнення. Для 68% з них компанії зберігають робочі місця під час служби, а для 60% — грошові виплати (зарплату або її частину).

Чи зберігає роботодавець робоче місце та зарплату на час служби

Крім того, роботодавці намагаються підтримувати підрозділи, в яких служать їхні спеціалісти. Половина тих, хто звертався до своїх компаній, отримували від них допомогу, ще чверть — допомогу від колег.

Не всі айтівці у війську шукають підтримки компаній (30% тих, хто працював на момент мобілізації, не зверталися, 8% відзначили, що у підрозділу немає потреби у фінансовій допомозі). Частіше зверталися до компаній ті, хто приєднався до Сил оборони на початку повномасштабного вторгнення (65%), і айтівці, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення (70%). Ті ж, хто в ЗСУ працює за своєю ІТ-спеціалізацією, рідше мають потребу в підтримці та рідше звертаються до компанії по допомогу (48% проти 66% серед тих, чия дільність не пов’язана з ІТ).

Чи підтримує роботодавець ваш підрозділ

*серед тих, хто працював на момент мобілізації


Загалом від компаній очікують донатів і підтримки зборів на потреби Сил оборони: 86% айтівців вважають, що компанії мають це робити, якщо мають фінансову можливість.

Більшість айтівців очікує, що компанії будуть підтримувати (фінансово, збереженням робочих місць, програмами для ветеранів тощо) співробітників, які приєдналися до Сил оборони. Так вважають як фахівці, які вже служать чи планують піти служити найближчим часом, так і айтівці, які поки що не планують цього робити. Хоча останні дещо рідше вважають такі дії необхідними.

Чи мають ІТ-компанії донатити та підтримувати збори на потреби ЗСУ


59% опитаних айтівців очікують, що компанії зберігатимуть робочі місця за співробітниками на час служби. Серед тих, хто має досвід служби чи планує піти служити, понад 60% вважають це гарною ідеєю проти 58% серед тих, хто наразі не планує.

Чи мають компанії зберігати робоче місце на час служби


68% респондентів вважають: якщо є змога, компанії мають давати грошові виплати співробітникам у війську. 42% підтримують часткову виплату зарплати колегам у Силах оборони (певної її частини чи на певний термін), 26% — зарплату в повному обсязі на весь час служби. Айтівці у війську й ветерани, які звільнилися зі служби під час повномасштабного вторгнення, частіше підтримують ідею виплати всієї зарплати протягом всього часу служби (35%).

Чи потрібно зберігати ЗП

Понад половина ветеранів потребує програм з підвищення кваліфікації та робочих місць

Також ІТ-спільнота очікує, що компанії будуть підтримувати айтівців, які повернулися після служби. 87% опитаних айтівців вважають, що компаніям потрібно мати програми підтримки ветеранів. Передусім — програми професійного навчання та підвищення кваліфікації (64% вважають їх потрібними).

Самі ветерани теж думають, що програми з навчання та підвищення кваліфікації є потрібними (64%). Водночас вони частіше за тих, хто служить або не служив, вважають, що треба надавати робочі місця ветеранам (63% проти 55% серед всіх опитаних), і рідше — робити доступними офіси для людей з інвалідністю (53% проти 60%) та пропонувати програми з фізичної реабілітації та відновлення здоров’я (41% проти 51%).

Чи потрібні програми підтримки ветеранів і які саме


Наразі такі програми ІТ-компанії майже не пропонують — принаймні ІТ-спільнота про них знає мало. 51% опитаних, які нині працюють, не назвали жодної програми своєї компанії.

Найчастіше айтівцям відомо про участь компанії в зборах на потреби військових (про це знають 35% опитаних) і про матеріальну підтримку своїх співробітників, які приєдналися до Сил оборони (29%).

Ветерани дещо краще обізнані про програми підтримки, які мають їхні компанії. 24% знають про програми психологічної підтримки (проти 14% серед всіх опитаних), 18% — про робочі місця для ветеранів (проти 8%), 15% — про юридичну допомогу (проти 9%).

Про програми професійного навчання та підвищення кваліфікації від компаній, які ветерани вважають найбільш актуальними для себе, наразі знають мало. Тільки 9% респондентів сказали, що їхня компанія має такі програми, а серед ветеранів про них знають 13%.

Чи має ваша компанія програми підтримки військових і ветеранів

*серед айтівців, які нині працюють


62% опитаних фахівців також вважають, що ветеранам варто віддавати перевагу під час найму, а чверть — що компанії не мають на це зважати.

49% висловилися, що ветерану варто віддати перевагу, якщо він не поступається іншим кандидатам у професійних вміннях, а 13% — що треба віддавати перевагу, навіть якщо інші кандидати сильніші. Ті, хто має досвід служби чи планують іти служити, частіше вважають, що ветеранам треба віддавати перевагу, навіть якщо вони дещо поступаються іншим кандидатам. Деякі айтівці, які заповнили нашу анкету, запропонували компаніям створити окремі вакансії для ветеранів.

Чи мають компанії віддавати перевагу ветеранам під час працевлаштування


Аналітика: Ірина Іпполітова

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



10 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

На жаль, це схоже навіть не на казку, а на побрехеньки. Ми спеціально створили круглий стіл з обміну досвідом найкращих практик онбордингу та працевлаштування ветеранів із травмами — dou.ua/calendar/50514
Запрошені спікери поставилися з натхненням і навіть радістю, що можуть допомогти нам. А ось з нашого боку за запрошеними гостями від HR поки що лише одні слова «Ой який чудовий та актуальний івент ви організували», але при цьому — нуль реєстрацій :)
А з нашими медіа взагалі повний нонсенс — на запрошення, щоб вони опублікували у себе унікальний матеріал у відповідь — «дайте грошей і матеріал — ми опублікуємо».

Цікаво, як саме виглядає це т.зв. ’збереження зарплати’ для ФОПів, яких, скоріш за все серед мобілізованих більшість?

допомога від компанії як фіз.особі

Це звісно круто, та опитувати є сенс винаймаючих менеджерів (які частіше за усе за кордоном) та HR. При чому не на пряму, бо звісно як відомо люди надають соціально прийнятні відповіді (скажімо по усім опитуванням путлер в федерації молодець). А щось по типу — «На вашу думку чи може пост травматичний синдром заважати співробітнику ефективно працювати над комерційним проектом із жорсткими дедлайнами?». Чи «Чи згодні ви оплатити послуги психолога для ваших співробітників?», «Чи згодні ви оплачувати ментальні лікарняні?» і т.п.
Бо «вважають» і «згодні» щось робити з цим на ділі це далеко не одне і те саме. Як колись казав не любимий мною Л.Д.Кучма жодна підписана декларація нічого не вартує, потрібні дії.
А наділі ми бачимо — що на роботу візьмуть польського джуніора. А в Україні на одну посаду Frontend junior-а буде більше 100 відгуків.
По роботі усі знаймо, що «я готовий» і «я платитиму і робитиму» це далеко не одне і те саме.

це — думка спільноти, до якої компанії мають прислухатися. це основна причина, чому ми задавали ці питання.

Ті «компанії» тобто люди який приймають рішення англійською stakeholder взагалі не володіють українською мовою в своїй переважній більшості, їм навіть кирилиця викликає інтерес — що воно таке.
В Україні ви переважно маєте справу із посередниками, які звісно можуть приймати рішення але воно має мінімальний характер — кого представляти клієнту — а кого одразу ні. І того хто може бовкнути щось не політ коректне, по типу чому суки зброю нам 6 місяців не слали? І перелік товаришів які через це загинули. Просто клієнту одразу таких не покажуть щоб індуси контракта не забрали.
А от вже клієнт керує бюджетом і відповідно за ним остаточне рішення. Таким чином на думку спільноти десь там за кордоном глибоко класти, там є робота яку треба робити і гроші які треба заробити, щоб скажімо купити будинок і відправити дітей в коледж, ще би не погано жовтого мустанга прикупити на пенсію чи щось подібне.
А так от вам зараз є діло до війни в Сирії, переворотів в Африці, протестів в Грузії чи війни Ізраїлю та Хамас — так щоб за це платити власні гроші ?

по типу чому суки зброю нам 6 місяців не слали?

Я не впевнений, що вони зобов’язані це робити. Хочуть шлють, не хочуть — перестануть

Хто проти ? Ми теж були не зобов’язані нікому розбробватись на загальну суму в 300 мільярдів доларів в цінах 1990 і віддати третій в світі ядерний арсенал. Людина з постравматичним синдромом часто зривається. Один мій товариш як прийшов із АТО поліз в бійку за те, що чувак не викинув за собою сміття із макдрайву, а поставив його просто на вулиці. З одного боку правильно сказав, з другого боку нарвався на ЧСВ який ще його і відлупцював бо був здоровий бугай, заодно його дівчина сказала, що віно юристи — так що звертатись до правоохоронців не варіант. BTW Коли він йшов добровольцем з майдану, його звільнили з роботи і колишній шеф сказав, що це поведінка дурної людини.

це — думка спільноти, до якої компанії мають прислухатися. це основна причина, чому ми задавали ці питання.

Мають? А якщо не прислухаються, то що буде?

Підписатись на коментарі