Реактивні перехоплювачі: як швидко Україна збиватиме російські дрони та малі крилаті ракети

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Скільки команд виробляє нині перехоплювачі реактивних дронів і чому досі немає ефективного масштабованого продукту? І загалом, що відбувається з перехоплювачами і що нас чекає у майбутньому? Розпитали у Brave1 та українських виробників. Деталі — у розборі DOU.

Фото Wild Hornets

Чому це проблема зараз

Сьогодні «Герані» збивають цілодобово за допомогою кількох ешелонів ППО. На малих висотах працюють мобільні вогневі групи на пікапах із великокаліберними кулеметами, самохідні зенітні установки (зокрема Gepard) та гелікоптери. Дедалі більше шахедів перехоплюють дрони-перехоплювачі. Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) пригнічують супутникову навігацію дронів, змушуючи їх збиватися з курсу. Крім того, залучають зенітно-ракетні комплекси та винищувальну авіацію (радянської розробки МіГ-29 і Су-27, а також західні F-16).

Застосування винищувачів і важких ЗРК зазвичай найдорожчий спосіб боротьби: підняття літака, витрата високоточних ракет та обслуговування техніки коштують значно більше за сам дрон-камікадзе. Оскільки Росія на піках запускає їх сотнями за ніч, виснаження ресурсів ППО залишається викликом, навіть коли більшість цілей вдається збити.

Дрони-перехоплювачі мають розв’язати цю проблему: вони значно дешевші за ракету чи виліт літака, їх можна виробляти серійно. Реактивні ударні дрони, які росія все частіше застосовує проти України, — «Герань-4» і «Герань-5». Вони летять зі швидкістю 500-600 км/год та розганяються на висоту 4-7 км, через що стають менш досяжними для мобільних груп ППО. За словами Володимира Зеленського, нині Україна знищує близько 57% таких безпілотників, тоді як звичайних — приблизно 85–90%.

Герань-4, знята з зенітного дрона (Фото: ГУР Міноборони України)

Останні дні росіяни атакують мости через Дніпро у Києві — щоб розірвати сполучення між берегами у місті. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають: удари по мостах є частиною кампанії, щоб підірвати українську економіку та ускладнити життя в столиці.

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді вважає, що це не випадковість, а розрахунок. Росія, мовляв, використовує «реактивношахедне» вікно можливостей, щоб тиснути саме на тил: на фронті успіхів у неї протягом 2026 року мало. Мета, на його думку, психологічна: щоб суспільство захотіло миру на невигідних умовах.

Це вікно, наголошує Бровді, не буде відкритим вічно: Сили оборони знайдуть контрзаходи, зокрема через переозброєння. Скільки це триватиме, залежить, за його словами, «від низки чинників».

Перші збиття

Щонайменше шість засобів мають підтверджені бойові збиття «Герань-5». Повідомили DOU у Brave1, кластері оборонних технологій. Над задачею працюють понад 20 команд. Також у Brave1 повідомляють про підтверджені збиття «Герань-4». Один із засобів збивав навіть «Бандеролі»: з міркувань безпеки його назву не розголошують.

Дрон-перехоплювач Sting S розробляють «Дикі Шершні». Це еволюція Sting — високошвидкісного мультикоптера, який військові вже застосовують проти звичайних шахедів. За словами компанії, за перші кілька днів бойових тестів Sting S знищив близько десятка «Герань-4» і кілька «Герань-5» (ці дані свідчать про те, що принцип загалом працює. Утім варто зважати, що у ціль влучає далеко не кожен дрон, а скільки запусків стоїть за цими збиттями, невідомо.). Поки що це тестування в окремих підрозділах, а не серійне виробництво.

Фото Wild Hornets

Власний перехоплювач проти реактивних цілей розробляє і TAF Industries. За словами компанії, її розробка демонструє швидкість понад 450 км/год.

Є й інший спосіб, не пов’язаний із дронами-перехоплювачами. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат розповів, що реактивні дрони, зокрема «Герань-5», вдалося збити з роботизованих турелей. За його словами, у розробках працює машинний зір, який прибрав людську помилку. Сам Ігнат розповів, що й він був «великим скептиком». Але радіус дії таких турелей невеликий, бо основним засобом ураження зараз є кулемет. Президент Зеленський 4 жовтня повідомив, що в Києві вже встановили понад 12 турелей для протидії реактивним безпілотникам, ще 8 планують в Київській області.

Чому рішення не стоїть на потоці

Завдання створити рішення проти реактивних «шахедів» перед українськими виробниками та командами поставили ще у 2025 році, як пише ексміністр оборони Михайло Федоров. Чому тоді досі немає ефективного масштабованого продукту? Це питання ДОУ поставило Brave1, «Диким Шершням» та TAF Industries. Ми зверталися й до інших кількох розробників перехоплювачів. Більшість із них не захотіла публічно коментувати тему, тому в матеріалі позиції лише тих, хто погодився.

У «Диких Шершнях» зауважують, що компанія почала працювати над перехоплювачем реактивних «гераней» на початку 2026 року, але водночас її інженери вирішували інше завдання: до літа ворог іноді запускав понад 1000 звичайних шахедів на добу. Відповіддю стала система Hornet Vision Ctrl, яка дозволяє досвідченим пілотам дистанційно керувати перехоплювачами на різних напрямках. Тепер її застосовують і проти реактивних шахедів.

У TAF Industries підтверджують: реактивний перехоплювач є надзвичайно складним технологічним виробом. За словами компанії, його характеристики лежать на межі можливостей відомих мультикоптерних конструкцій, тож потрібна якісно нова будова, а не доопрацювання наявних рішень.

У Brave1 наголошують, що проблему помітили вчасно. Платформа вперше поставила високошвидкісні перехоплювачі в пріоритет грантової програми в серпні 2025 року. Перший раунд був спрямований на високошвидкісні перехоплювачі та радіолокаційні системи. За словами Brave1, без цього нинішніх збиттів не було б. У команді також нагадують, що Україна застосовує реактивні дипстрайки з 2024 року, а Росія досі не створила власного реактивного перехоплювача.

Як впливає тип двигуна

Перехоплювачі діляться за типом двигуна, і це принципово різні задачі. Електричні — це мультикоптери з пропелерами та імпелерні перехоплювачі, де електродвигуни крутять закриті вентилятори. Компоненти для них вже налаштовані, виробники є, екіпажі навчені. Але фізика обмежує швидкість: за словами TAF Industries, 400–600 км/год є межею для мультикоптерів. «Дикі Шершні» і TAF працюють над цим напрямом. У реактивних перехоплювачів має бути власний реактивний двигун, кажуть виробники. Це окремий і значно складніший напрям розробки: двигун треба спроєктувати, виробляти й випробовувати, і він потребує розігріву перед пуском.

Складність полягає і в різниці поколінь цілей. Перехоплювачі на 350-400 км/год уже дозволяють боротися з «Геранню-3», і, за оцінкою Brave1, росіяни фактично перестали її застосовувати. Проти «Герань-4» і «Герань-5» швидкості замало: потрібна ще й досконала автономність. Brave1 підтримує чотири напрями: турбореактивні дрони, імпелерні перехоплювачі на електротязі, надшвидкісні гоночні коптери та збиття на зустрічних курсах. Паралельно розвиваються малі зенітні ракети. Усе це, як вважають у Brave1, значно складніше, ніж перехоплювач на 200-250 км/год проти звичайних шахедів.

Про те, як швидкість цілі зменшує час на реакцію, розповідають і в TAF Industries. Ціль, що летить зі швидкістю 500 км/год, долає близько 8,3 км за хвилину, а за цей час її треба виявити, навести на неї перехоплювач і запустити його. На таких швидкостях донаведення не може працювати за принципом «піксельного» наведення з аналоговою камерою: потрібні цифровий зв’язок і цифрова камера. Усе це, за словами компанії, формує цілком нову екосистему рішень.

За оцінкою TAF Industries, галузь розвиває два паралельні напрями. Перший — мультикоптерні перехоплювачі на екстремальних швидкостях. Діапазон 400-600 км/год компанія називає межею можливостей таких дронів: на цих швидкостях критично впливають навіть виступаючі антени чи кабелі, а система донаведення працює в екстремальних умовах. Другий — перехоплювачі, які самі працюють на реактивній тязі. Це, за словами компанії, фактично окремий R&D-напрям, де від конструювання до випробувань усе потрібно будувати інакше, ніж для мультикоптерів.

Окремий виклик — компоненти. Як розповідають у Brave1, платформа працювала над тим, щоб ракетне паливо стало доступним для багатьох виробників, а не лише для великих оборонних заводів. Йдеться не про один виріб, а про цілу екосистему: двигуни, системи автономності та інше. До того ж ворог адаптується: на шахедах з’явилися двигуни з меншою температурою теплового сліду, що напряму впливає на ефективність ППО.

Для реактивних перехоплювачів є ще одне обмеження — запуск. У TAF Industries пояснюють, що двигуну потрібен час, щоб розігрітися й набрати оберти, і лише коли він гарячий, перехоплювач ставлять на катапульту та запускають. У реаліях українських міст цей час критичний: реактивний шахед здатен за хвилину перелетіти на інший кінець міста.

І є людський чинник. Засновник стартапу Unicorn Nest Денис Довгополий пише у Facebook, що екіпажам потрібні навички іншого порядку. До того ж, за його словами, два, а краще три ешелони оборони треба наситити і засобами, і підготовленими екіпажами. У 2025 році, за його словами, на це пішло п’ять місяців. Тепер, з досвідом, може бути швидше, але все одно йдеться про місяці, а не тижні.

Тут позиції розходяться. У «Диких Шершнях» вважають, що військові, які вже ефективно використовують Sting проти звичайних шахедів, «зможуть швидко опанувати» Sting S. Довгополий натомість каже, що перехід на швидкості реактивних цілей вимагає іншого рівня навичок.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький в інтерв’ю «ТСН.Тиждень» зауважив: «Немає одного єдиного унікального якогось методу, як захиститися від, наприклад, реактивних шахедів». За його словами, потрібен мікс інструментів: авіація, перехоплювачі, зенітно-ракетні засоби, радіоелектронна боротьба.

«Дикі Шершні» пішли шляхом еволюції: Sting S лишається мультикоптером, як і попередній Sting. У компанії вважають, що це дає перевагу в масштабуванні: масове виробництво, за прогнозами компанії, можна розпочати протягом місяця після успішного завершення бойових тестів, а інфраструктура й навчені екіпажі вже існують.

Brave1 тримає в фокусі кілька напрямів одночасно: від турбореактивних і імпелерних дронів до гоночних коптерів і малих зенітних ракет. Зараз засоби активно тестують і допрацьовують, а далі масштабуватимуть у підрозділах, які займаються перехопленням.

Коли чекати ефекту

Найконкретніше строки окреслюють у «Диких Шершнях». Компанія сподівається, що перші вагомі результати розробки продемонструють на полі бою до кінця осені, а далі ефективність поступово зростатиме. Щоб дронами-перехоплювачами почали збивати більшість звичайних шахедів, за її словами, знадобилося близько року. Є підстави вважати, що з реактивними вдасться значно швидше.

Brave1 дат не називає. За словами платформи, магічного рішення, яке одразу дозволить збити всі цілі, немає, це «кропітка робота». Корецький теж не називає термінів. «Ми точно можемо це масштабувати», — каже він. Питання лише в тому, скільки це займе часу, і на цьому, за його словами, сфокусовані всі.

Фото Wild Hornets

Наступна загроза: малі крилаті ракети

Реактивні «герані», можливо, є лише першим етапом. Блогер і волонтер Сергій Стерненко вважає, що серійні перехоплювачі, які з’являться цього року, стануть тимчасовим рішенням і дадуть виграти небагато часу. Наступного року, за його прогнозом, головною загрозою можуть стати малогабаритні крилаті ракети на зразок «Бандероль» і «Дань-Т»: швидші й небезпечніші за шахеди. Ворог, стверджує він, уже масштабує їх і застосовуватиме тисячами.

Тож дронами-перехоплювачами тут, на його думку, не обійтися. Одним із варіантом рішення Стерненко називає зенітні керовані ракети малого та ближнього радіусу: частково їх можна закрити поставками від партнерів, частково власним виробництвом. Для цього, каже Стерненко, бракує критичних компонентів у великих кількостях: головок самонаведення й реактивних двигунів. Ще один інструмент, за його словами, — мала реактивна, зокрема навчальна, авіація: для таких цілей не потрібні сучасні винищувачі.

У «Диких Шершнях» кажуть, що працюють і над малими ракетами, проте першочергове завдання — дати військовим засіб проти «Герань-4» і «Герань-5», які вже застосовують масово. Далі, за логікою компанії, можна буде розробити відносно дешеве рішення проти крилатих ракет. У Brave1 заявляють, що технічна можливість збивати такі цілі вже є і це не поодинокі випадки. Ключове завдання тепер — якнайшвидше підняти ефективність засобів і масштабувати їх.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

21 коментар

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

я правильно розумію що росіяни кошмарять наші міста реактивними геранями вже півроку, та будуть продовжувати це робити ще мінімум півроку, допоки сили оборони віднайдуть рішення для закриття «вікна можливостей». Після чого цілком ймовірно що росіяни відкрють нове «вікно» за допомогою нового покоління озброєнь (ті ж малі крилаті ракеті) виробництво яких вони масштабують і поставлять на потік.

Питання: скільки потрібно таких ітерацій, щоб ми зрозуміли що тут щось не те?

В силах оборони не вистачає розумних людей, як Ви :(

скільки ще повинно загинути людей і знищено українських міст, щоб такі розумні як ви, визнали що це війна яку неможливо виграти?

Нам потрібна така людина, як Ви, в командуванні. Можливо саме Ви це все змогли б зупинити.

щоб такі розумні як ви, визнали що це війна яку неможливо виграти?

не сці піхота вони такі як вони вже все визнали не сци ))

а вони ще хочуть скоротити квоти для бронювання для оборонних компаній.

Засновник стартапу Unicorn Nest Денис Довгополий пише у Facebook, що екіпажам потрібні навички іншого порядку. До того ж, за його словами, два, а краще три ешелони оборони треба наситити і засобами, і підготовленими екіпажами. У 2025 році, за його словами, на це пішло п’ять місяців. Тепер, з досвідом, може бути швидше, але все одно йдеться про місяці, а не тижні.

преєд’яви
17 липня Буданов послав Європі чіткий сигнал про наявність невикористаного потенціалу впк України у 30 мільярдів доларів

28 липня
американська ультраправа блогерка інфлюенсерка Laura Loomer узяла інтерв’ю у Президента України Зеленського та особисто потримала його P1-Sun

наїзд
4-5 серпня (!) обстріл Києва частка реактивних БПЛА (вперше) складала більше половини загальної кількості

очікування
Україна одної лівою дістає з під поли українського впк на $50 млрд мільйони методів збивання реактивних шахєдів каже hold my beer і збиває все не глядя бо прискіпливо стежить за тим щоб пиво не вкрали і не встигло захолонути нагрітися

реальність
ой хтось знову бреше як же ж так ((

Довгополий натомість каже, що перехід на швидкості реактивних цілей вимагає іншого рівня навичок.

ви подуріли геть аж так уже брехати хто взагалі усі ці «довгополий» він то тут узагалі звідки

ЗЫ: а ну да і тут звісно же ж з’являється не танкіст місцевого рівня пропагандист герой війни Dmytro Tyshchenko (к) (тм) який сам дочь охвіцера і не всьо так однозначно

Я не спеціаліст із ЗРК, у принципі, але хлопці кажуть

не зрозуміло вже де ж ставити слово «лопата» бо воно все аж геть нінійне і йде не розривним уже суцільним шматком

Засновник стартапу Unicorn Nest Денис Довгополий пише у Facebook

сірьозно то є вже історія вже буквально як зібрати повний роял флеш булл шит бінго

Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) пригнічують супутникову навігацію дронів, змушуючи їх збиватися з курсу.

clarity-project.info/court/decision/129071780

А як же «видатний суперексперт» то все піарив... Так старався, аж вставали сторчма на запухлому від горілки писку облізлі 2 волосини у 4 ряди, які у притомних людей називаються вусами))

Один із засобів збивав навіть «Бандеролі»: з міркувань безпеки його назву не розголошують

взагалі-то з міркувань власного піару Президент розголосив його назву, назвав самим результативним і навіть вказав ефективність — 30%,
www.ukrinform.ua/...​ta-reaktivnih-droniv.html
такий відсоток досить очікуваний, оскільки цей БПЛА взагалі не перехоплювач, а deep strike з ТРД, який вимушено використовують не за призначенням

А якщо завтра російські дрони будуть мати швидкість 800км/год+?
Якось не переконливо виглядає перспектива зенітних дронів-камікадзе, ще й керовані людиною.

Мені виглядає більше адекватно паралельно розробляти малі ракетні комплекси, щоб мати значний запас по швидкості.

Мала реактивна авіація — теж норм, про неї знаючі люди казали ще давним давно.
Але хто ж у нас слухатиме професіоналів?

А якщо завтра російські дрони будуть мати швидкість 800км/год+?
ДФ-5 «Искра»
максимальна дальність до 1200 км
швидкість 850 км/год
злітна маса у 120 кг, з яких на бойову частину припадає 20 кг
поки на ранніх стадіях розробки

ДФ-3 «Гадюка» максимальна дальність 800 км
крейсерська швидкість у 650 км/год, максимальна швидкість до 850 км/год
маса 240 кг

можна мати і автономні дрони, не обовʼязково керовані людиною. можна мати мікс з всих трьох (дрони, ракети, пушки + все автономне)
якщо є така можливість — то будуть розпилювати бабло і на ракетах / пушках / whatever...

Дроны управляемые человеком — конечно, тут не помогут, но никто и не рассматривает такую возможность всерьёз.
Реальных путей 2:

— Реактивный дрон с пулеметом, управляемый автоматически. Многоразовый. По сути, с кинематикой хорошего поршневого истребителя времён конца войны, типа Темпеста. С V-1 такие справлялись отлично, а это и есть скорости и высоты реактивных «Шахедов» (и это возможный максимум на будущее, реально сейчас меньше). Стоить будет дорого, может быть штук 200, но учитывая многоразовость и автоматическое управление, стоит того.
— Электрический дрон-перехватчик на уровне лучших существующих, со скоростью 450-500км/ч, возможно дотянут до 550, работающий на встречном курсе по данным РЛС или ИК триангуляции (для канала дальности).

Перечисленные Вами ракеты все слишком дорогие и малочисленные в производстве и проблему никак не решат.

Для точечной обороны особо важных целей типа мостов и электростанций — автоматические турели с ИК управлением, это уже есть, работают отлично, просто с учётом оч короткого радиуса действия их никак не напасёшься.

европа (скайнекc+mistral+iris-t), сша(apkws+aim9x) и противник(ткб-1055) сделали ставку на ракеты и/или пушки в вопросе борьбы с бпла.
И только мы усердно грызем кактус дронов управляемых человеком, потому что арахамия и ко останутся без денег.
Этого ни в коем случае нельзя допустить.

усі ці комплекси чудові, але в них є один недолік... їх легше знайти та знищити, ти ж ото не думаєш що тільки ми панцирі регулярно виносимо?

www.armyfm.com.ua/...​vila-v-operatsii-vivaldi

Я не спеціаліст із ЗРК, у принципі, але хлопці кажуть, що штука дуже класна і вона дуже добре збиває ворожі «пташки», зокрема реактивні «Шахеди». І її дуже шукають росіяни, тому що хлопці казали: як тільки RapidRanger виїжджає на бойове чергування, як тільки він стріляє, одразу з’являється «Шахед», який як приманка працює. Він кружляє над зоною, де RapidRanger є і як тільки його збивають, то одразу прилітає Zala і 2 «Ланцети». Тобто вони шукають цей комплекс, тому що він дуже росіянам завдає, скажімо так, болю, якщо можна так сказати.

А взагалі то не можна ставити все на один засіб — усі потрібні і турелі із ШІ, і дрони і зрк.

і як тільки його збивають, то одразу прилітає Zala і 2 «Ланцети».

це тому боря що пво by design саме призначене саме для того щоб збивати усе що на нього та на його охоронний об’єкт летить узагалі усе що летить

окрім хіба артилерії (але теж можна правда то вже не пво) але артилерія на щастя на такі відстані не долітає і не попадає

кожного разу ми тут на крок позаду.
пріоритети держава давно визначила — телемарафони, кешбеки, корупція

+ «авіаційні експерти» на всіх каналах, котрі художники за фахом, без ніякісінької технічної освіти та ще «радники» міністра/президента і кумири всіх птушників, які розпатякують що попало про що попало, дають поради та рапортують «а я ж казав», «довів до відома», «мав розмову з головкомом», «говорив з Петром Порошенком», «працюємо далі»