19% айтівців звільнили з роботи за останній рік, половина боїться її втратити — результати опитування DOU

На початку квітня ми провели велике опитування про стан ринку праці в українському ІТ. Це перша частина циклу з його результатами.

В опитуванні взяли участь 3806 айтівців з України та з-за кордону всіх спеціалізацій і тайтлів, а також 651 фахівець, що шукає першу роботу в ІТ. Вони розповіли про свій досвід за останній рік: пошук роботи, звільнення, пошук фахівців, а також про свої настрої і очікування від майбутнього.

Два роки тому ми вже проводили схоже опитування і зараз можемо порівняти, що змінилося за цей час.

Найцікавіші висновки:

  • Зросла частка айтівців у пошуку роботи проти 2023 року.
  • Зменшилася частка фахівців на бенчі.
  • 19% айтівців звільнили з роботи за останній рік проти 16% у 2023 році.
  • Найчастіше компанії звільняли фахівців рівня Senior.
  • 18% айтівців протягом останнього року йшли з роботи з власної ініціативи (у 2023 році таких було 14%).
  • Активність рекрутерів зросла порівняно з 2023 роком.
  • Найкраща ситуація з роботою та найбільш оптимістичні настрої у фахівців з DevOps/SRE та Data Science/Data/ML/AI Engineering.
  • Настрої айтівців за кордоном більш песимістичні, ніж у тих, хто зараз в Україні, і вони частіше говорять про готовність змінити сферу роботи.

17% айтівців за кордоном без роботи проти 14% в Україні

15% айтівців, які цього року заповнили нашу анкету, шукають роботу. Два роки тому цей показник був нижчим — 9%. Частка тих, хто в пошуку, зросла як в Україні, так і за кордоном. Причому за кордоном цей показник навіть вищий: 17% проти 14% в Україні.

Водночас зменшилася частка фахівців на бенчі: два роки тому їх було 4%, зараз — 2%.

Частка пошукачів вища серед нетехнічних фахівців: 19% проти 14% серед технічних.

Яка у вас нині зайнятість в ІТ


В Україні найчастіше шукають роботу дизайнери (Graphic/Video/2D/3D) і фахівці з продажів і біздеву — зараз у пошуку близько 30% фахівців цих спеціалізацій. Схожа ситуація була і два роки тому, проте тоді частка пошукачів у цих напрямах була менш як 20%.

Також у пошуку близько чверті маркетологів та фахівців з UI/UX/Product Design, і майже кожен п’ятий фахівець з HR/Learning & Development.

Найменше фахівців без роботи, як і раніше, серед DevOps/SRE (8% з них зараз шукають роботу), у Data-related напрямах (8% Data Scientists/Data/ML/AI Engineers і 10% аналітиків) і серед Leadership (CEO, CTO, founder, COO, Director/VP/Head of Engineering, R&D, Innovation тощо — 9% в пошуку). Проте і серед цих категорій частка тих, хто зараз без роботи, зросла порівняно з 2023 роком.

За кордоном ситуація дещо інша. Як і в Україні, в DevOps/SRE та Data-related напрямах частка тих, хто шукає роботу, нижча, ніж у середньому, а в маркетингу — вища. Крім того, за кордоном помітно частіше, ніж в Україні, шукають роботу фахівці з менеджменту проєктів і продуктів.

У пошуку роботи нині 13% розробників в Україні та 19% за кордоном. Дещо гірша ситуація в Mobile-розробці — 19% в Україні та 38% за кордоном зараз без роботи. Вище середньої частка в пошуку також серед Embedded-розробників в Україні (18%) і фронтенд-розробників за кордоном (27%).

Серед тестувальників різних спеціалізацій в Україні таких великих відмінностей немає. За кордоном Manual QA мають дещо більше проблем з роботою, ніж інші QA-фахівці: 17% у пошуку проти 7-9% серед Automation та General QA.

Яка у вас нині зайнятість в ІТ, за спеціалізаціями


В Україні ситуація з роботою майже не відрізняється у фахівців різних рівнів. Частка тих, хто нині працює, дещо вища серед лідів і керівників, хоча і серед них 9% зараз у пошуку роботи.

За кордоном джуни та мідли частіше в пошуку роботи, ніж сеньйори та ліди.

Яка у вас нині зайнятість в ІТ, за тайтлами

Найчастіше компанії звільняли фахівців рівня Senior

39% айтівців в Україні та 44% українських айтівців за кордоном ішли з роботи або були звільнені за останній рік. Ці показники майже не відрізняються від тих, що були 2023 року.

Дещо частіше айтівці йшли з компанії через звільнення чи завершення проєкту, на якому вони працювали (18% в Україні та 22% за кордоном), або через закриття компанії (4%).

Проте майже стільки ж фахівців звільнялися за власним вибором: 18% в Україні та 20% за кордоном.

Нетехнічні фахівці дещо частіше за технічних залишали роботу протягом минулого року (43% проти 39% серед технічних). Вони частіше змінювали роботу за власним бажанням: 23% з них самі пішли з роботи за останній рік проти 18% серед технічних фахівців.

Чи йшли з роботи за останній рік


В Україні протягом минулого року найчастіше звільняли дизайнерів (Graphic/Video/2D/3D) і фахівців з продажів/біздеву: понад третина з тих, хто взяв участь в опитуванні, пішли з роботи через скорочення.

Серед українських айтівців за кордоном найчастіше звільняли розробників та тестувальників: близько чверті з них були змушені покинути свою компанію.

В Україні найчастіше з власної ініціативи йшли з роботи фахівці з комунцікацій, PR і брендингу (за останній рік звільнилися 39% з них). За кордоном — рекрутери (44%).

І в Україні, і за кордоном, активно змінювали роботу Data Scientists/Data/ML/AI Engineers — понад третина з них пішли з роботи за власною ініціативою.

Серед найстійкіших фахівців — DevOps/SRE. Як в Україні, так і за кордоном понад 70% з них не змінювали роботу за останній рік.

Найменш вразливі до звільнень чи схильні іти з компанії Leadership (CEO, CTO, founder, COO, Director/VP/Head of Engineering, R&D, Innovation тощо). 84% з них працюють там же, де й рік тому.

За чиєю ініціативою йшли з роботи за останній рік


Найбільш вразливою до звільнень категорією торік виявилися фахівці рівня Senior: 23% сеньйорів в Україні та 27% за кордоном змушені були піти з компанії. Це найвищий показник серед усіх тайтлів.

Найрідше компанії звільняли лідів і керівників: 11% з них в Україні та 18% за кордоном ішли з роботи за ініціативою компанії. Ліди також рідше за інших фахівців залишали компанії за власною ініціативою.

Джуніори та мідли частіше залишали компанії за власним бажанням, ніж їхні більш досвідчені колеги.

За чиєю ініціативою йшли з роботи за останній рік, за тайтлами


Найчастіше компанії пояснювали необхідність звільнення працівників складною фінансовою ситуацією та оптимізацією/зміною пріоритетів у роботі.

Оптимізацію та зміну пріоритетів найчастіше називали продуктові компанії та стартапи. Закриття чи завершення проєкту — серед найважливіших причин скорочень працівників сервісних та аутстафінгових компаній.

Через погані результати в роботі звільнили 13% айтівців (частіше з цієї причини звільняють продуктові компанії).

Ще 12% звільнень відбулися через конфлікти з керівником чи лідом.

Чому компанії звільняли фахівців


Основні причини самостійно залишити компанію — відсутність кар’єрних (43%) чи професійних (41%) перспектив, а також непідвищення зарплати (38%).

16% фахівців за кордоном, які пішли з роботи, зробили це через переїзд і релокацію.

Нетехнічні фахівці частіше за технічних ідуть через відсутність кар’єрних чи професійних перспектив та погані стосунки з командою і керівником. Технічні частіше ідуть, коли незадоволені фінансовими питаннями, а також коли знаходять роботу з кращими умовами.

Ліди частіше за інших залишають роботу через втому і вигорання, сеньйори — коли знаходять роботу з кращими умовами, мідли — коли не бачать перспектив розвитку і незадоволені розміром зарплати та бонусів.

Чому фахівці йшли з компаній

Понад половина айтівців бояться втратити роботу

52% айтівців в Україні та 57% українських айтівців за кордоном бояться втратити роботу.

Два роки тому через можливу втрату роботи хвилювалися 48% айтівців в Україні та 45% за кордоном.

Технічні фахівці трохи більш песимістичні, ніж нетехнічні: 53% з них бояться втрати роботи проти 50% нетехнічних.

Чи бояться втратити роботу


В Україні найбільш оптимістично налаштовані Data Scientists/Data/ML/AI Engineers та Leadership (CEO, CTO, founder, COO, Director/VP/Head of Engineering, R&D, Innovation тощо) — понад 40% з них відповіли, що не бояться втратити роботу.

Більше за інших схвильовані тестувальники, дизайнери (Graphic/Video/2D/3D), фахівці підтримки, SysAdmin / Infrastructure Engineers — понад 55% бояться втратити роботу.

За кордоном, як і в Україні, найбільш оптимістичні щодо роботи Data Scientists/Data/ML/AI Engineers (42% не бояться втратити роботу), а найбільш схвильовані — тестувальники і менеджери проєктів/продуктів (понад 60% бояться втратити роботу).

Чи бояться втратити роботу, за спеціалізаціями


Загалом українські айтівці не очікують зростання ІТ-ринку в 2025 році: найчастіше вони вважають, що все залишиться як зараз (34%). Або що ситуація поступово ставатиме гірше (32%). Лише 19% розраховують на зростання.

Айтівці за кордоном менш оптимістичні: 41% з них очікують погіршення ситуації і лише 15% — покращення.

Нетехнічні фахівці дещо оптимістичніші за технічних. Найбільш песимістично налаштовані технічні фахівці за кордоном — 43% з них вважають, що ситуація стане гірше в 2025 році.

Серед песимістів також Leadership (CEO, CTO, founder, COO, Director/VP/Head of Engineering, R&D, Innovation тощо) — 49% з них вважають, що 2025 року буде погіршення ситуації в ІТ.

Найбільш оптимістично налаштовані ті, хто шукає першу роботу в ІТ, але і серед них лише 28% вважають, що ситуація стане кращою протягом цього року.

Як думаєте, що чекає українське ІТ у 2025 році

Близько 80% айтівців отримували листи від рекрутерів протягом останнього року

Попри погіршення настроїв айтівців, порівняно з 2023 роком, рекрутери активніші, ніж два роки тому. Восени 2023 року лише 51% айтівців сказали, що отримували повідомлення від рекрутерів, зараз же таких — 80%.

Активність рекрутерів за кордоном дещо вища: 37% айтівців, які переїхали, отримують повідомлення кілька разів на місяць, проти 33% серед тих, хто в Україні.

Ректрутери навіть пишуть тим, хто шукає першу роботу в ІТ — 42% з них отримували такі повідомлення.

Технічним фахівцям за кордоном пишуть дещо частіше, ніж тим, хто в Україні. За кордоном 38% айтівців технічних спеціалізацій отримують кілька повідомлень на місяць від рекрутерів проти 32% в Україні.

Нетехнічні фахівці, навпаки, отримують більше повідомлень в Україні, ніж за кордоном. В Україні 38% з них отримують листи кілька разів на місяць проти 26% за кордоном.

Чи пишуть вам рекрутери


Серед технічних фахівців в Україні, як і два роки тому, рекрутери найчастіше пишуть Data Scientists/Data/ML/AI Engineers (67% отримують повідомлення кілька разів на місяць) і DevOps/SRE (56%). Серед нетехнічних найпопулярнішими спеціалізаціями є маркетинг (65%) і продажі/біздев (51%).

За кордоном рекрутери також найчастіше пишуть Data Scientists/Data/ML/AI Engineers (76% отримують повідомлення кілька разів на місяць) і DevOps/SRE (59%).

Чи пишуть вам рекрутери, за спеціалізаціями

38% айтівців за жодних умов не готові піти з ІТ

Враховуючи складну ситуацію з роботою, ми також спитали у айтівців, чи готові вони були б піти з ІТ і за яких умов.

38% айтівців і 37% тих, хто шукає першу роботу в ІТ, не готові розглядати іншу сферу роботи.

Частіше казали про готовність перейти в іншу сферу нетехнічні фахівці — тільки 26% в Україні та 19% за кордоном не розглядають таку можливість.

На готовність змінити сферу діяльності впливає оптимізм щодо майбутнього: ті, хто очікує покращень у 2025 році, рідше говорять про готовність піти з ІТ, ніж ті, хто вважає, що ситуація буде погіршуватись.

29% айтівців погодилися б змінити сферу, якби їм запропонували кращі умови роботи, а 21% — якби довго не могли знайти роботу в ІТ («настільки довго шукаючи роботу, вигоріла, і далі бажання працювати в ІТ тільки зменшується»).

Водночас 21% айтівців відзначили, що хотіли б попрацювати в іншій цікавій для себе сфері. Частіше такі зацікавленості є у нетехнічних фахівців (29% з них мають таке бажання проти 20% технічних фахівців).

Чи розглядаєте можливість піти з ІТ


Сеньйори та ліди частіше говорять про перехід в іншу цікаву для них сферу, ніж мідли та джуни (23% проти 19%).

Серед можливих варіантів переходу в коментарях айтівці часто згадували відкриття власної справи чи самозайнятість («мережа корейського стріт фуду», «буду займатися аграркою», «після 45 піти вчитись на психолога», «працювати на себе та заробляти самостійно»).

Кілька разів також згадували можливість бронювання як вагому причину змінити сферу («за наявності бронювання піду в будь-яку сферу»).

Також при виборі нової сфери важливим є і рівень зарплат у ній («якщо зарплата понад $600», «краще паралельно, бо інші цікаві сфери не такі прибуткові»).


Аналітика: Ірина Іпполітова

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



72 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Опублікували третю статтю циклу. Про скорочення айтівців за останній рік: dou.ua/...​s/job-market-2025-part-3

Опублікували другу статтю з результатами опитування про ринок праці. У ній детально про пошуки роботи, тривалість, кількість співбесід, зарплатні очікування тощо: dou.ua/...​s/job-market-2025-part-2

Багато в кого довоєнні проекти закінчились. Я навіть дня після закінчення проекту не пропустив — вже був пройшов співбесіду на два інших.

Прикольно з лідершіпом вийшло. З одного боку вони найбільш песимістично оцінюють майбутнє, а з іншого вони ж найменше хвилюються, що їх звільнять. Люди вірять в себе чи просто вже наскирдували собі на пенсію?

думаю, так і є — щодо галузі налаштовані песимістично, а щодо себе — норм, бо і фінансова подушка є, і досвід, і кваліфікація. Коли ми питали про другу роботу, то у лідершіпа частенько і якийсь дохід поза ІТ був (dou.ua/...​t-of-it-specialists-2024)

Зазвичай більш досвічені люди не вірять в мантру карго-кулльту, накшталт вкладай абсолютно все в ETF і отримуй стабільно +10% без ризику назавжди. Вони розуміють, що ризик, нажаль, є завжди. Тому часто й розглядають сценарії дивесифікації, навіть той же виліт з теплої айтішечки на певний період.

Схоже

UI/UX, Product Design
Marketing
Sales
Design

є першими жертвами AI...

З чого би це такі висновки ? Ми би тоді побачили на ринку багато-багато новинок, як це наприклад сталось із винайденням пилорами на вітряку в Голандії, яка почала будувати величезний парусний флот. Гільдія пильщіків трохи по бастувала, та швидко перейшла на інші роботи в кораблебудуванні, яких стало багато.
Натомість — що ми бачимо, а бачимо ми те саме що і в Велика Дипрессія в минулому столітті. Велика монополізація ринків в капітілістичному світі, та комуністичний конкурент із НЕП який показує темпи економічного зросту в 20% в рік, тобто рівень в двічі вищій за економічне чудо. Західні компанії та спеціалісти при чому по повній вкладують та торгують із НЕП та індустріалізацією, бо його величність прибуток заради якого йдуть на усе.
В той самий час — массові скорочення персоналу, поход в товари лакшері сегменту ринку для ультра багатих (більшість сучасних лакшері брендів або родом з відти, або типу Бентлі чи Бугатті було піднято з історії), пошліни та інші барьєри. І зрештою — війна, тільки через наявність ядерної зброї холодна із массою локальних конфліктів. Позавчора розморозився збройний конфлікт між Індією і Пакістаном — обидві сторони мають ядерну зброю, бомбардують Ємен. До цього Арабська Весна із двома великимі війнами в Лівії та Сириї, спроба держ перевороту в Туречинні і т.д. Нгорний Карабах, Україна і т.д. Також Тайвань під дуже великою загрозою, там вже зібрано сили вторгнення — СРСР так почав із Фінляндії.
Панове те що зараз — це світова економічна криза, Велика Рецессія. Той раз доходило навіть до знищення матераільних цінностей, типу виливати молоко на землю — щоби на нього зберігалась висока ціна на ринку і власник коровників не втрачав прибуток. Тобто це вже економічна утопія. Друга світова — це був історичний розділ та етап люства, загальна кількість жертв понад 50 мільйонів людей, по деяким данним 75 мільонів, якщо враховувати війну гомінданців та маоістів в Китаї. 7.5 мільйонів з яких — Українці. Це таж було продовженням Першої Світової (8,8 мільйонів жертв — 1 мільйон українців) та пандемії грипа Іспанки (50 мільйонів жервт).

У маркетинга і сейлзів цікава ситуація: з одного боку, багато без роботи, з іншого — їм часто пишуть рекрутери, а маркетологи часто самі ідуть з роботи.
А у дизайнерів завжди все складно — 2 роки тому вони так само частіше за інших шукали роботу

UI/UX, Product Design

— щось не бачив жодного адекватного дизайну із AI, завжди якийсь набір стандартних шаблонів від яких вже трохи нудить.

«18% айтівців протягом останнього року йшли з роботи з власної ініціативи» — це 18% від усіх працюючих, чи від звільнень?
Іншими словами, з множиною «19% айтівців звільнили» це не перетинається?

Не перетинається. 18% йшли за власною ініціативою і ще стільки ж були звільнені.

Я так зрозумів це 18% з тих хто виходив на ринок праці, за моїми споглядами — це ті хто опинився за кордоном а там інші вимоги дт прибутків. 19% на загал серед усіх ІТ-шників, виборку із опитування нам не показують. Тим не менше, це дуже-дуже суттєвий процент, який показує затяжну ринкову рецессію на ринку аутсорсінгу. До цього цей ринок принаймі 15 років постійно ріс, 3 роки поспіль він скорочується.
Аутсорсинг був завжди кінецевим, про це попереджали дуже багато хто. Та ринок такий який й завжди, люди на ньому мають стадну поведінку в переважній своїй більшості. Виживуть ті хто будував Ноєв Ковчег.

це % від всіх, хто відповів (а це різні айтівці, не тільки ті, хто шукали роботу).
множини звільнених компанією і хто сам пішов можуть перетинатися, бо 6% кілька разів ішли з компаній за минулий рік.

Я бачу, що питання мобілізації тут турбує в останню чергу ?

Ящо не буде грошей які приносить ІТ — то це автоматом мобілізація, тобто капіталізм вас приносить в жертву богам, щоби вони прислали літак із Cargo.

У культах карго вірять, що західні товари (англ. cargo — вантаж) створені духами предків і призначені для меланезійського народу.

uk.wikipedia.org/wiki/Культ_карго
От тут різні служби зайнятості , включно із державними — пишуть, що на ринку праці робочих тотальна біда, хочуть вчити жінок та домовляються із пенсійним фодом щодо праці пенсіонерів. epravda.com.ua/...​vistojit-ukrajina-803680 Загалом невистачає 3 000 000 людей, кваліфікованих для виконання роботи. Це також одна з причин — що люди массово ломанулись в ІТ, бо блін робти де є зарплата нема в такий системі, а ІТ працює на закородон та отримує карго в валюті.
Одна з головних причин провалу держ оброн замовлення на 55% — відсутність кваліфікованих кадрів для роботи в промисловості. Токарів, фрезерувальників, операторів ЧПУ, водіїв і т.д. банально нема — їх і без того було мало, а збройні сили вигребли більшість. Не поліціантам же і ТЦК-шникам брати в штурм посадку.
Це якраз про те, що велика кількість наших людей вже було буквально принесено в жертву, культу казіно Монте-Карло. І робиться це методами аналогічними Інкам, які відпловлювали індіанців по Сельві — а потім видерали їм сердце на піраміді, щоби боги прислали дощь. Саме так їх і переміг Ернан Кортес із приблизно 300 конкістадорами — що було багатократно менше ніж армія Атавальпа. Просто зібрав усіх індіанців яких дістали інки, навколо себе і вони знесли цілу імперію як карткову будівлю. Справу доробила — чорна віспа, на який в корінних армериканців не було імунітету.

Невідомо з чого ви собі таке про інків придумали. Насправді європейські армії на конях і з вогнепальною зброєю з легкістю знищили армії держав, які були на попередніх рівнях розвитку, в них навіть залізна доба ще не настала, а казочки про криваві жертвоприношення в ацтеків і інків придумали монахи, які іменем папи спалювали типу все язичницьке.

На війну ще наклався Дональд Трамп. Та це не першопричина — і перше і друге наслідки. Головне — західний ІТ бізнес стрімко програє конкуренцію азіатам, Тайваню, КНР та Північній Кореї. Особливо великим ударом стала втрата найбільшого же ринку в світі електроніки та ІТ — самого Китаю. Huawei із чіпами HiSelicon — які виготовлені в Китаї на китайських заводах і обладнанні, б’є рекорди продажів та прибутків третій квартал підряд. Інвестиції Китая в ІТ, станом на зараз, вищі за увесь інший світ разом взятий.
Прогнози погані, бо ще і ситуація поглиблюється із торгівельними війнами. Наприклад Трамп наклав ембарго на відеокарти NVidia — що напевно обвалить прибутки як самої NVidia так і TSMC

попав під 4 скорочення за період 2022-2023
звільнили з 4х робіт(контор)

Жахливо, якщо чесно. Я перенесла за майже 3 роки роботи в компанії 3 хвилі скорочень, і сама попала теж . Іноді думаю, що краще б одразу звільнили можливо, ніж постійно хвилюватися, чи скоротять, чи ні.

Я в Лінкедині десь бачила пост від одного польського чи розробника, чи тестера( не пам’ятаю) і він розповідав, що зараз пошук роботи у програмерів/ тестерів йде місяцями в Польщі; і він приводить приклад, коли на його місце легко наймають чи фахівця з Єгипту, В’єтнаму, Сербії за 80 зл на годину. Або ти маєш якось демпінгувати в зп, щоб звернули увагу на резюме..Або конкурувати з кращими теж фахівцями.

І є окрема хвиля теж фахівців, котрих або скоротили, або звільнили. І вони теж шукатимуть роботу. І це Польща, де не має війни.
В такі часи живемо.

Або конкурувати з кращими теж фахівцями.

я був певної міри здивований коли виявив що у польщі то є реально таке актуально питання

Є таке. Наприклад, в мене знайомий поляк — архітект, посаду завжди пише як старший архітект , iOS Development ) із Кракова, 10 місяців шукав роботу, казав, що вакансій мало, а конкуренція дай боже.
Казав, що рік — два тому приблизно 2 місяці виходило на пошук. Було б цікаво аналітику подивитися, як Доу робить, але саме по Польщі.

Настрої айтівців за кордоном більш песимістичні, ніж у тих, хто зараз в Україні

Cпасибо за информацию товарищ парторг!

38% айтівців не готові розглядати іншу сферу роботи.

То есть вы утверждаете, что 62% айтишников рассматривают выход из айти, да? Был сениор — а завтра в жабку продавцом пойдет? Или в бальные танцы, да?

Всем мыслящим людям очевидно, что случаи выхода из айти в реальности настолько редкие, что они на уровне статистической погрешности.

И как после этого заявления можно верить всему исследованию в целом?

То есть или люди сами пишут от балды, то что не соответсвует реальности. Или данные «подгоняются» самым непристойным образом...

Мені здається, що тут ідеться про те, що якщо не вдасться знайти роботу в айтішці, то люди підуть на роботу ким зможуть. В цьому є сенс, не будуть же вони бомжувати? Бо голодні роти в сім’ї нікуди не дінуться.

Звичайно, можна посміятися як сеньйор піде працювати касиром чи охоронцем, але якщо життя змусить, то і не на таке підеш.

Звичайно, можна посміятися як сеньйор піде працювати касиром чи охоронцем, але якщо життя змусить, то і не на таке підеш.

Подивіться на статистику ЗП на доу.
У більшості ІТшників є фінансова подушка давайте скажемо на рік (по факту більше). Якщо таки прижме, то є апворк. А ще для виходу з ІТ треба скіли в чомусь іншому; касиром/охоронцем не дуже потрібні, але потенційному роботодавцю буде складно зрозуміти таку зміну, тому скоріше візьме «алкаша дядю Вову».

Теоретично ви звісно праві, така зміна можлива. Але на практиці, дуже малоймовірна і явно не перевищіть 62% :)

а чого одразу касиром? було кілька коментарів, що підуть будь-куди, де є бронювання. наприклад, вчителів бронюють.
20% пішли б працювати в іншу цікаву для себе сферу, тобто це не завжди про вимушений «вихід з ІТ».
Але звісно, це теоретичне питання, яке міряє ставлення до сфери, а не реальні наміри.

а чого одразу касиром? було кілька коментарів, що підуть будь-куди, де є бронювання. наприклад, вчителів бронюють.

Касиром, бо в цитаті було про них :)
Про «бронювання вчителів» додайте питання чи є у них «гумовий шланг» (dou.ua/...​rums/topic/53393/#2958713)

Але звісно, це теоретичне питання, яке міряє ставлення до сфери, а не реальні наміри.

Проблема в тому, що коментар на який я відповідав (і який Підтримали: Iryna Ippolitova) підсвічує якраз «вимушений вихід»:

Мені здається, що тут ідеться про те, що якщо не вдасться знайти роботу в айтішці

Я більш ніж упевнений, що у великої частини людей в айті накопичень — кіт наплакав, з різних причин. Якщо з айтішними роботами буде гепа, то не думаю, що апворк дуже допоможе.

Касири, охоронці — це звичайно образно, але те, що люди будуть змушені працювати на роботах з набагато нижчою оплатою думаю зрозуміло. В цілому, накопичення мабуть мають схоже якраз ці 48%.

Якщо буде гепа з айтішними роботами, то касири і охоронці давно вже будуть без роботи на вулиці.

імхо навпаки тобто у зворотнім порядку і з відповідно деякий гапом

Ні. Будь-який сучасний бізнес це перш за все комп’ютери, інтернет і ІТ. Нема зараз жодного касира, хіба в глухих селах, які не працюють з ппо і якщо зламано буде взагалі всю систему, то першими на вулицях ви побачите саме низькокваліфікованих робітників, поки висококваліфіковані на свої заощадженях будуть роздуплятись, що робити далі.

Я більш ніж упевнений, що у великої частини людей в айті накопичень — кіт наплакав, з різних причин.

І з яких же це причин?
Медіана по ЗП програмістів — 3300, ЗП умовного охоронця — 500 багзів. 2 накопичені місячні ЗП — це рік роботи «охоронця». А ще треба розуміти, що машина чи квартира — це теж накопичення. Фінподушка є у багатьох, особливо, якщо люди почнуть думати та оптимізувати витрати. Власне купа історій про те як люди по 6-12 місяців шукають роботу це демонтрують.

Якщо з айтішними роботами буде гепа, то не думаю, що апворк дуже допоможе.

З ІТшними роботами гепа уже 3 роки. Умовний апворк все ще краще за різноробочого. А окрім власне апворку — є ІТ роботи зі значно меншою ЗП (вебстудії, держустанови), є усілякі викладання про які вище згадували.

В цьому є сенс, не будуть же вони бомжувати? Бо голодні роти в сім’ї нікуди не дінуться.

Завжди є можливість розв’язати питання життя остаточно, достатньо жити поруч з високим будинком.

Якщо немає страху за життя, то краще вже піти нищити загарбників — за це ще й платять.

чім це краще високого будинку?

Бо, по-перше, якщо пощастить, то і життя вдасться зберегти, і заробити (ми ж обговорюємо той випадок коли айтівець не може знайти роботу). А по-друге, якщо навіть не настільки пощастить, то все одно, до того часу як не пощастить, буде шанс принести суспільству користь, знищивши якомога більше ворогів.

Бачив двічі як подібні речі сприймаються рідними. В одному випадку — рік як в пеклі з щоденним ПТСР для матері.

Ну, це якщо мати докази, що життя припиняється. А залишитись жити «на хмарках» і повільно спостерігати як боляче твоїм близьким бо ти вирішив «от так»... просто тому, що злякався спробувати попрацювати в магазині чи на іншій роботі.

Мій покійний друг, і християнин, казав, що життя у всесвіті — це дуже велика відповідальність, воно дається один раз, дається не просто так.

Бувало, я змінював айтішну роботу під час кризи на іншу айтішну, «яка знаходилась», попадав не в дуже хороші умови. Але, от що цікаво, майже на кожній з цих робіт було щось цікаве, якісь цікаві люди, події, навіть робочі ситуації, іноді в рази цікавіші ніж на на проектах раніше. Іноді було і боляче, але, дякувати Богу, недовго.

Одного разу, наприклад, йшли якось на пікнік «з роботи» — і купив по дорозі декоративне кроленя, яке потім прожило в нас майже 12 років. Його не завжди було просто було тримати, а особливо коли воно вже було стареньке, але я вдячний долі/Богу за це, бо я щось для себе побачив ще у житті, що виявилось важливе _саме для мене_ ... навряд чи я купив би кроленя в інших обставинах

Християни програють індусам та буддистам з інших країн в тому, що їх обмежили у знаннях про реінкарнацію.

ми тут простіші люди — робимо опитування і рахуємо %. правдоподібно фальсифікувати дані — це too much trouble.
але якщо не подобається наше опитування, можна глянути вчорашні дані Djinni, про те, що в Європі наші айтівці отримують менше відгуків, ніж в Україні. Трохи порушує картину світу, я згодна, але такі дані.

правдоподібно фальсифікувати дані — це too much trouble.

отож и видно, что вышло неправдопободно.

можна глянути вчорашні дані Djinni, про те, що в Європі наші айтівці отримують менше відгуків, ніж в Україні

«наші айтівці» в Європі, скорее всего и думать забыли про «ваш Djinni» и в опросах не сильно и участвуют

що в Європі наші айтівці отримують менше відгуків, ніж в Україні. Трохи порушує картину світу, я згодна, але такі дані.

цікаво чого це саме порушує кому порушує як порушує ))

мені трохи порушило. бо з чого б це люди в Європі песимістичніше налаштовані, ніж в Україні?)

Бо в Європі житло значно дорожче, медицина менш доступна, податки значно вищі і якість шкільної освіти гірша.
Тому цілком логічно що в Україні розробники ПЗ дивляться на подальші перспективи оптимістичніше.

медицина менш доступна

это не «медицина» это «фуфломицина» в ссср просто поставленная на комерческую основу как бизнес в соотв. со спросом фуфлонаселения на фуфломедицину

податки значно вищі

сейчас гос. бюджет в Украине составляет 50% всего национального ввп

і якість шкільної освіти гірша.

а тесты буржуазные лженаучные подтверждают прямо обратное

Тому цілком логічно що в Україні розробники ПЗ дивляться на подальші перспективи оптимістичніше.

газета «правда» тоже про это пишет

это не «медицина» это «фуфломицина» в ссср просто поставленная на комерческую основу как бизнес в соотв. со спросом фуфлонаселения на фуфломедицину

Зуби мудрості видаляють, канали лікують, коронки та пломби ставлять, збудника інфекційної хвороби на зразок кашлюка чи ангіни визначають тестами і призначають ефективне лікування. Як на мене, прекрасної якості медицина, недорога, і головне — прямо в той день, коли подзвонити зі скаргами на здоров’я в лікарню, доступна проживаючим в столиці досвіченим розробникам ПЗ, їх дружинам та дітям.

сейчас гос. бюджет в Украине составляет 50% всего национального ввп

Можливо я помиляюся, та в мене склалося враження, що інші 50% це кошти, які західні партнери дають для того, щоб самим не битися проти завойовників зі сходу, які за три останні роки уже б завоювали 10 країн НАТО, якби змогли три роки тому завоювати Україну за три дні. Ну а коли ті люди, які зараз займаються знищенням завойовників, відновлять свій вклад у підняття ВВП, тоді він і підніметься, можливо навіть більше ніж вдвічі (а може й втричі коли ті хто зараз за кордоном песимістично дивляться в майбутнє зрозуміють що краще повернутися додому і оптимістично дивитися в майбутнє в Україні).

а тесты буржуазные лженаучные подтверждают прямо обратное

Тут мені потрібно було трішки краще розкрити контекст. Порівнюється оптимізм айтівців в Україні та песимізм айтівців з України за кордоном. Дітям досвічених розробників ПЗ в Україні доступна найкраща освіта в Україні — ліцеї з топ-20 рейтингів НМТ з фізики та математики. Звісно що в таких навчальних закладах якість освіти значно краща ніж у посередніх школах, які можуть дозволити для своїх дітей айтівці-свіжоемігранти за кордоном.
А так середня якість освіти цілком може бути і краща за кордоном, про що свідчать псевдонаукові буржуазні тести. Більше того, в найкращих школах Європи цілком собі може бути якість освіти вища ніж навіть в ліцеях з топ-20 рейтингів НМТ з фізики та математики, але оскільки в найкращих школах Європи айтівці-свіжоемігранти дозволити собі навчати своїх дітей не можуть, то і порівнюю я середньостатистичну освіту в Європі і освіту в ліцеях з топ-20 рейтингів НМТ з фізики та математики.

Зуби мудрості видаляють, нерви лікують, коронки та пломби ставлять, збудника інфекційної хвороби на зразок кашлюка чи ангіни визначають тестами і призначають ефективне лікування.

так засрані дикуни не навчилися витирать після сранні натомість отримали доступ до сучасного стоматологічного обладнання ))

Спалах гепатиту А зафіксовано лише на Вінниччині, в решті областей фіксуємо поодинокі випадки

У Києві дитина померла прямо на прийомі у приватній стоматологічній клініці

У Тернополі після лікування карієсу померла однорічна дитина

просто бізнес

Ну так в інших країнах люди теж іноді стоматологічні процедури, буває, не можуть витримати. Он, наприклад, за останні два роки семеро ірландців у Туреччині не витримали

medical tourism grows in popularity, particularly in Turkey due to lower costs, seven Irish people have now died over the past two years while they were undergoing dental and cosmetic procedures.

Тут що іще цікаво:

Sources in the Department of Foreign Affairs and the Health Service Executive are «extremely concerned» over the number of deaths that have occurred while Irish citizens are increasingly seeking treatment outside of the EU.

Чи не може такого бути, що в Європейському Союзі відносно небагато людей не переживають візиту до лікаря, бо просто не встигають дожити до дати візиту до лікаря, призначеної через півроку після скарги на хворобу? Ну а хто доживе, то виживає на візиті бо не такий уже і хворий раз зміг півроку до візиту прожити.

тоді він і підніметься, можливо навіть більше ніж вдвічі (а може й втричі

то якось мало треба якось більше брать більш реалістичніше )) раз в пять по крайній мєрі раз пять не менше треба брать!

... коли чи точніше якщо допомога іноземців «скоротиться» то країну чекає черговий обвал бо ж допомога іноземнців складає щонайменше 25% національного ввп і далі ще йде мультиплікатор бо на справді та домога іноземців прямо вливається в економіку як от класичний вже прямий приклад «вовина тисяча» (к) (тм)

і «вийнявши» цю частину ти отримаєш чистий дефолт національного бюджету зі впливами на економіку взагалі як то падіння фінансових рейтингів до нижче дефолтних і відповідне зростання вартості запозичень включаючи чисто приватні бізнесові

но ти бреши більше країні совєцькій потрібні комсомольці ))

і оптимістично дивитися в майбутнє в Україні
коли чи точніше якщо допомога іноземців «скоротиться»

О, бачите, Ви теж пишете якщо, бо, мабуть, теж вважаєте, що ця допомога надається не за красиві очі. Тож коли, а не якщо, причина надання цієї допомоги — напад ворогів які загрожують в тому числі тим хто цю допомогу надає — припиниться, то в силу вступлять інші мультиплікатори — додатковий вклад у ВВП країни тих хто зараз за кордоном, а також тих, хто зараз не наповнює бюджет, а отримує з бюджету кошти. Ну, скажемо так, зараз завдяки героїчній роботі тих хто останні три роки бюджет не наповнюють, а використовують, бюджет наповнюють ті країни, яким також загрожуватимуть наші вороги якщо нас завоюють.

А так середня якість освіти цілком може бути і краща за кордоном

і куди ти потом її присунеш свою кращу совєцьку освіту в світі? ))

і оптимістично дивитися в майбутнє в Україні

... проблема совєтів дуже конкретно стала у тім що совки були дуже тупі і подолату саме цю проблему совєти вже не змогли селяві просто історичний досвід

історія просто повторюється те саме коло на менших частинах більшого ссср но той самий ссср (кращий в світі) нічого іншого не придумали

тож конєц тобі боря ні чого лічного на новий круг особисто «українців» вже не хватить а «українці канади» на цього разу навряд чи стануть помагать як то було після великого ссср такий от селяві конєц тобі боря

Менший процент розумних людей може бути результатом масових розстрілів інтелігенції.
Ну а щодо того, куди присунути потім освіту, то, як то кажуть, була б шия (якісна освіта), а ярмо (робота з високою оплатою) знайдеться.

Як на мене, прекрасної якості медицина, недорога, і головне — прямо в той день, коли подзвонити зі скаргами на здоров’я в лікарню, доступна проживаючим в столиці досвіченим розробникам ПЗ, їх дружинам та дітям.

Это пока у тебя только зубик болит и горлышко чешется... Что-то серьёзное — либо этого вообще нет в Украине, либо денег стоит тех же, что за кордоном (или дороже — страховой медицины-то, по-сути нет).

Звісно що в таких навчальних закладах якість освіти значно краща ніж у посередніх школах, які можуть дозволити для своїх дітей айтівці-свіжоемігранти за кордоном.

Если за рубежом пустить образование детей на самотёк, то таки да. Если подойти к процессу затратив чутка усилий на изучение особенностей местного образования, то айтівці-свіжоемігранти, как квалифицированные (ведь квалифицированные же, правда? ;-)) работники головой, вполне могут позволить дать детям прекрасное образование. Потому что у местных Гансов, Жанов и Педро как-то получается при тех же или меньших доходах.

Щодо медицини погоджуюся.
Щодо освіти — не погоджуюся з тим, що зусиль для забезпечення дітям найкращої освіти потрібно витратити трішки, та і, чесно кажучи, не маю впевненості в тому що у місцевих виходить забезпечити своїм дітям якісну освіту при менших доходах — читав що у США та Сінгапурі житло біля хороших шкіл значно дорожче ніж біля поганих.
Але взагалі було б дуже цікаво почитати, якби ті емігранти, які не просто не напружуючи мозок здали дітей навчатися у найближчу до свого помешкання школу, а провели по своїй країні дослідження (доклали ті «невеличкі» зусилля про які Ви писали), поділилися своїм досвідом і розповіли, де знаходяться топ-20 шкіл з математики та фізики в країні, яку вони обрали для еміграції, які екзамени потрібно здавати щоб до цих шкіл потрапити, скільки коштує житло біля таких шкіл і якщо навчання в них платне, то скільки таке навчання коштує.

не маю впевненості в тому що у місцевих виходить забезпечити своїм дітям якісну освіту

Чисто логически: если местные условные программисты и инженеры не могут обеспечить своим детям качественное образование, то откуда среди местных берутся эти самые программисты и инженеры?

житло біля хороших шкіл значно дорожче ніж біля поганих

Не, ну у нас-то жильё в городах, где расположены

ліцеї з топ-20 рейтингів НМТ з фізики та математики

стоит дешевле развалюх в вымирающих сёлах, ага.

поділилися своїм досвідом

Например, в некоторых частях Германии надо подготовить ребёнка к «экзамену» в первый класс. Потому что по результатам входного «экзамена» определяют в какой класс пойдёт ребёнок: условно, в сильный класс, по окончании которого он сможет поступить в университет, или в класс, скажем так, отстающих, по окончании которого ему светит в лучшем случае профтехучилище.
Подобных нюансов в любой стране, и нашей тоже, — море бескрайнее. Просто про наши ты в курсе, а про другие — не знаешь ничего. Но всё равно лезешь сравнивать :-)

Просто про наши ты в курсе, а про другие — не знаешь ничего

Правильно, саме тому мені і легше забезпечити якісну освіту своїм дітям в Україні, ніж за кордоном.

по результатам входного «экзамена» определяют в какой класс пойдёт ребёнок: условно, в сильный класс, по окончании которого он сможет поступить в университет, или в класс, скажем так, отстающих, по окончании которого ему светит в лучшем случае профтехучилище

Отож. І не знаючи такого нюансу, приїде свіжоемігрант, і його дитина піде в слабкий клас просто тому що ще не встигла вивчити мову. А навіть і знаючи такий нюанс, що свіжоемігрант зможе зробити? Адже на вивчення місцевої мови потрібно багато часу, а цей час краще б витрачати на здобуття якісної освіти. І якщо вивчення англійської мови ще можна віднести до процесу здобуття якісної освіти, то вивчення німецької, французької та іспанською мови вже не так і однозначно можна до процесу здобуття якісної освіти віднести, а якоїсь угорської, албанської, румунської, турецької, грецької або італійської — і поготів.

у нас-то жильё в городах, где расположены

ліцеї з топ-20 рейтингів НМТ з фізики та математики
стоит дешевле развалюх в вымирающих сёлах, ага.

І тим не менше, розробники ПЗ придбати житло поруч з такими ліцеями в Україні можуть, бо отримують заробітну плату з-за кордону, і в Україні закордонна заробітна плата (з якої, до того ж, платиться лише 6% податку та соціальних внесків а не 30-50 як за кордоном) має високу купівельну спроможність. А от за кордоном купівельна спроможність айтівця-свіжоемігранта, особливо після відрахування податків, соціальних внесків та орендної плати, як тут люблять жартувати, не дуже сильно відрізняється від купівельної спроможності водія автобуса, а житло за кордоном біля хороших шкіл ого-го яке дороге.

если местные условные программисты и инженеры не могут обеспечить своим детям качественное образование, то откуда среди местных берутся эти самые программисты и инженеры?

Логічне пояснення цієї з першого погляду дивної ситуації таке. Найбільше серед програмістів та інженерів за кордоном тих, кому пощастило народитися у сім’ях людей, які поколіннями живуть поруч з хорошими школами, передаючи житло у спадок. Свіжоемігранти з України, звісно, до таких людей не належать бо народилися в Україні. На другому місці — діти програмістів та інженерів з таких країн як Україна, де інженер-програміст, отримуючи заробітну плату з-за кордону і маючи невисокі податки, може дозволити собі житло поруч з хорошою школою. Свіжоемігранти з України такої можливості (вчити дітей в ліцеях з топ-20 рейтингу НМТ з математики та фізики) позбавились, бо емігрували. На третьому місці діти багатих людей — бізнесменів, які вирішили дати дитині хорошу освіту, але займатися бізнесом дитина не захотіла і стала інженером — такий собі фінансовий даунгрейд — і знову це не про айтівців-свіжоемігрантів з України.

мені і легше забезпечити якісну освіту своїм дітям в Україні, ніж за кордоном

Не вопрос: ты, безусловно, лучше знаешь, что тебе проще. Но начал то ты с

Бо в Європі ... якість шкільної освіти гірша.

;-)

Я пояснював чому в айтівців-емігрантів песимістичні настрої, а в айтівців, які в Україні — оптимістичні. Айтівцям в Україні легше забезпечити своїм дітям якісну освіту — саме це я мав на увазі коли писав що в Європі якість шкільної освіти гірша — кращу освіту айтівцям-свіжоемігрантам для своїх дітей в Європі значно важче забезпечити, ніж в Україні.
До речі з медициною подібна історія — з небезпечними хворобами європейська медицина справляється краще, але лікувати зуби і застуду доводиться частіше ніж небезпечні хвороби.

Что-то серьёзное — либо этого вообще нет в Украине

но для начала тебе придётся реально так побороться «найти хорошего врача через знакомых» чтобы просто нормально поставить диагноз

либо денег стоит тех же, что за кордоном (или дороже — страховой медицины-то, по-сути нет).

а потом ещё и собрать и всё время поддерживать странный квест уже самого лечения чтобы всё это всё время работало при чём на каком-то совершенно буквально микро контроле

ЗЫ: сравнивать есть с чем

ЗЫ: а ну да так это я здесь же ж и писал ))

это не «медицина» это «фуфломицина» в ссср просто поставленная на комерческую основу как бизнес в соотв. со спросом фуфлонаселения на фуфломедицину

Ми вже бачили як фуфломіцини Україні впарював ВОЗ під час епідемій грипу в 2020, 2009. Всі ці вакцинації від ковід.

Думаю все правильно, десь кожен другий має з накопичень пет проекти і всілякі бізнеси і переважно думає про світч в бізнес.

Найбільш вразливою до звільнень категорією торік виявилися фахівці рівня Senior: 23% сеньйорів в Україні та 27% за кордоном змушені були піти з компанії

З першого погляду така статистика може справити враження, ніби недосвічений спеціаліст з допомогою великих мовних моделей може робити роботу з ненабагато гіршою якістю ніж досвічений, зате за значно нижчий рівень оплати праці, тож компанії звільняють досвічених спеціалістів, на оплату праці яких витрачалося дуже багато коштів, і наймають на їх місце менш досвічених, на оплату праці яких витрачається значно менше коштів.
Але оскільки неодноразово писалося, як складно знайти роботу недосвіченим спеціалістам, може бути що ситуація ще складніша — тих досвічених спеціалістів, які в робочий час дивилися серіали встигали зробити менше, ніж інші досвічені спеціалісти, компанії звільняють, і ті хто залишилися за допомогою великих мовних моделей (чи витрачаючи більше ніж 8 годин на день на роботу?) виконують для компаній той об’єм роботи, для якого раніше потрібно було мати більше спеціалістів — звісно, без підвищення рівня оплати праці, тобто економія коштів досягається за рахунок того що не потрібно платити звільненим досвіченим спеціалістам.

«За допомогою LLM» — вперед та з піснею. Мені цікаво буде дізнатись як LLM дізнається, що треба робити яка остаточна ціль.ьЯк вона спілкуватися із замовником і т.д. (хоча є інші методи ШІ — не штучні нейронні сіті, які вміють).
Тому хто перший відладить баг в повністю автоматичному режимі — ставлю пиво.

Так

що треба робити яка остаточна ціль

дізнається не LLM, а досвічений спеціаліст, якого не звільнили. А от як він досягне цієї цілі, переставши дивитися серіали в робочий час працюючи більше восьми годин на день чи використовуючи LLM, то вже його вибір.

а нерідко замовник і сам не знає чого хоче та помиляється в тому що йому треба робити зараз а що ні...
мав купу зафейлених проектів де були всі можливі свистільки-перділки але не було нормального основного функціоналу, була лише розпливчата візія...

Скорочується і об’єм роботи разом з людьми.

QA — все дуже погано, а буде ще гірше :(

Чому буде ще гірше?

Мануальщиків пачками замінюють на автоматизаторів, а автоматизаторів теж скорочують, бо їх зараз вже і не дуже багато треба...

Це до речі не щось нове, ще до ковіду, якщо моніторити вакансії західних країн, то під посадою QA найчастіше по дефолту малось на увазі, що це людина, яка буде тестувати та автоматизовувати сценарії залежно від потреб. У сервісних компаніях в дешевих країнах ще було не так актуально, бо масово продавали окремо мануальних та автомейтерів. Зараз же плюс-мінус догнали тренди. Якщо QA хоче затриматись в цій сфері, то має вміти автоматизовувати, бо автоматизація — це хоч і не панацея, але все ж дуже важливий інструмент.

якщо моніторити вакансії західних країн, то під посадою QA найчастіше по дефолту малось на увазі, що це людина, яка буде тестувати та автоматизовувати сценарії залежно від потреб.

за європу не скажу а за америку єті ваші то тут вполнє конкретно різні ролі як то навіть предполагається «карєрний рост» з мануального до автоматизації

тож ніт не мається на увазі по дефолту

Якщо QA хоче затриматись в цій сфері, то має вміти автоматизовувати, бо автоматизація

ну загалом це так бо ж це дає одразу очки у конкуренції а конкуренція там реально така реальна

ЗЫ: плюс «автоматизація» як то «скриптування» а також свідомого використання комплексних якіхось систем вже фактично програмування як то «беремо результат звідси кладемо сюди якщо» тож воно маглам реально більшості не доступно або дуже погано доступно

я перевіряв ))

Підписатись на коментарі