Більше пошуку, менше оптимізму: як змінився ІТ-ринок праці — результати опитування DOU

💡 Усі статті, обговорення, новини про Front-end — в одному місці. Приєднуйтесь до Front-end спільноти!

У березні-квітні 2026 року DOU провів опитування українських айтівців про ринок праці. Це перша стаття циклу за його результатами.

В опитуванні взяли участь 3777 айтівців з України та 943 українські айтівці за кордоном різних спеціалізацій і тайтлів, а також 363 фахівці, які шукають першу роботу в ІТ. Вони розповіли про свій досвід за останній рік: статус зайнятості, досвід пошуку роботи, звільнення, а також про настрої і очікування від майбутнього.

Рік тому, у квітні 2025-го, ми проводили схоже опитування, а зараз порівнюємо, що змінилося за цей час.

Головне:

● Частка айтівців, які шукають роботу, зросла як в Україні, так і за кордоном. Водночас частка тих, хто працює, теж дещо зросла.
● Частіше за інших шукають роботу фахівці в різних напрямах дизайну та геймдеву — як в Україні, так і за кордоном.
● В Україні сеньйори мають вищий ризик звільнення з ініціативи компанії, ніж фахівці інших тайтлів.
● Настрої в українському ІТ зміщуються в бік песимізму: частка тих, хто очікує погіршення, помітно перевищує оптимістів як в Україні, так і за кордоном.
● Розробники рідше змінювали роботу протягом останнього року. Також рекрутери стали рідше писати їм.
● Краще за інших почуваються на ринку фахівці з Security, AI / ML / DS / Data Engineering та DevOps / SRE.
● 43% айтівців в Україні розглядають DefTech як можливу сферу роботи.
● Зросла готовність фахівців піти з IT, якщо довго не вдасться знайти роботу.
● Понад половина айтівців боїться втратити роботу, як і торік.


Читайте також другу статтю з результатами опитування DOU — про пошуки роботи в ІТ

21% айтівців за кордоном без роботи і 16% в Україні — частки за рік зросли

82% айтівців в Україні та 77% за кордоном наразі мають роботу (одну чи кілька) — частка працевлаштованих айтівців в Україні трохи зросла за рік. Водночас 16% опитаних в Україні та 21% за кордоном не працюють і шукають роботу — в обох групах ця частка зросла за рік. Відповідно зменшилися частки інших категорій — тих, хто на бенчі, у декреті, сабатикалі тощо.

Яка у вас нині зайнятість в ІТ

Яка у вас нині зайнятість в ІТ, 2025 vs 2026


В Україні частка зайнятих перевищує 90% серед фахівців таких спеціалізацій: Security (100%), SysAdmin / Infrastructure Engineer (98%), DevOps / SRE (93%), AI / ML / DS / Data Engineering (92%).

Найчастіше шукають роботу фахівці з напрямів, пов’язаних з дизайном і геймдевом: Game / Level Design (39%), Graphic / Motion / Web Design (39%), Artist / Animator (33%), UI/UX та Product Design (31%), а також Sales / BizDev (33%). Схожі тенденції ми фіксували і в 2025 році.

В Україні за рік зріс рівень зайнятості у фахівців з AI / ML / Data Science / Data Engineering, HR / L&D та SysAdmin.

Серед айтівців за кордоном найвищий рівень зайнятості у AI / ML / DS / Data Engineering (91%), DevOps / SRE (89%) та Leadership (87%). У пошуку роботи найчастіше перебувають фахівці з UI/UX і Product Design (44%), HR / L&D (32%), Project / Product Management (30%), які живуть за кордоном.

За кордоном порівняно з 2025 роком знизився рівень зайнятості серед аналітиків.

Яка у вас нині зайнятість в ІТ, за спеціалізаціями

Яка у вас нині зайнятість в ІТ, за спеціалізаціями, 2025 vs 2026


В Україні найвищий рівень зайнятості мають дві групи айтівців — фахівці Lead+ (87%) і ті, хто працює без формального тайтла (також 87%). Для інших рівнів (Senior, Middle, Intern/Junior) ситуація дещо складніша: роботу мають 79–81%.

Схожа ситуація і серед айтівців за кордоном, однак розрив відчутніший: якщо серед Lead+ зайняті 86%, то серед Senior, Middle та Intern/Junior — лише 71–73%.

За рік ситуація для сеньйорів за кордоном погіршилася: рівень зайнятості знизився з 81% до 73%, а частка тих, хто шукає роботу, зросла з 16% до 23%. В Україні за цей період зросла частка Middle-спеціалістів, які втратили роботу і шукають нову.

Яка у вас нині зайнятість в ІТ, за тайтлами

Яка у вас нині зайнятість в ІТ, за тайтлами, 2025 vs 2026

За кордоном айтівців частіше звільняють, а в Україні вони частіше йдуть з власної ініціативи

37% айтівців в Україні та 39% українських айтівців за кордоном протягом останнього року залишали ІТ-компанію. Показники для технічних і нетехнічних фахівців майже не відрізняються. Водночас ці значення дещо нижчі, ніж у 2025 році: нині більша частка айтівців як в Україні, так і за кордоном повідомили, що протягом останнього року їм не доводилося змінювати роботу.

Чи йшли з роботи за останній рік

Чи йшли з роботи за останній рік, 2025 vs 2026


В Україні значно частіше змінювали або втрачали роботу представники таких спеціалізацій (половина або більше опитаних): Sales / BizDev (61%), Artist / Animator (54%), Marketing / SEO (53%), Graphic / Motion / Web Design (52%), UI/UX та Product Design (51%), Comms / PR / Brand / SMM (50%).

За кордоном найвищі показники також у напрямах Marketing / SEO (65%), UI/UX і Product Design (56%), HR / L&D (53%).

Порівняно з 2025 роком, цього року розробники рідше залишали поточне місце роботи як в Україні, так і за кордоном.

Чи йшли з роботи за останній рік, за спеціалізаціями

Частка тих, хто йшов з роботи за останній рік, за спеціалізаціями, 2025 vs 2026


І в Україні, і за кордоном найчастіше йшли з роботи протягом останнього року сеньйори та мідли. Натомість спеціалісти з тайтлом Lead+ і ті, у кого немає тайтла, робили це рідше.

Чи йшли з роботи за останній рік, за тайтлами

Частка тих, хто йшов з роботи за останній рік, за тайтлами, 2025 vs 2026


В Україні ініціатива звільнення розподіляється майже порівну: звільнення з ініціативи компанії (45%) і власна ініціатива фахівця (46%) мають близькі частки. Айтівці за кордоном дещо частіше вказували, що компанія їх звільнила (50%), ніж що вони пішли з власної ініціативи (40%).

Фахівці з напрямів AI / ML / DS / Data Engineering, Analyst, DevOps / SRE, HR / L&D суттєво частіше залишали компанії за власною ініціативою, ніж за рішенням роботодавця.

В Україні розробники, які становлять найбільшу частку вибірки, дещо частіше повідомляли про звільнення з ініціативи компанії (49%), ніж про власне рішення піти (39%). Схожа ситуація і серед тестувальників: 45% були звільнені компанією, тоді як 42% залишили роботу за власною ініціативою. За кордоном — схожі тенденції для цих спеціалізацій.

За чиєю ініціативою йшли з роботи за останній рік, за спеціалізаціями


Айтівці всіх рівнів, окрім Senior, в Україні дещо частіше залишали роботу за власною ініціативою, ніж за рішенням компанії. Натомість серед сеньйорів 54% випадків припадали на звільнення з ініціативи компанії, а 36% — на вихід за власною ініціативою.

Серед айтівців за кордоном ситуація інша: тільки фахівці рівня Lead+ частіше самі йшли з компаній, а всіх інших частіше звільняли роботодавці.

За чиєю ініціативою йшли з роботи за останній рік, за тайтлами


Найпоширенішими причинами звільнень з боку компаній стали оптимізація (38%) і складна фінансова ситуація (32%). Рідше серед причин називали завершення проєкту (20%). Порівняно з 2025 роком, айтівці частіше вказують оптимізацію та завершення проєктів як причини звільнення.

Впровадження ШІ поки що не стало масовою причиною звільнень: лише 5% респондентів зазначили, що втратили роботу через те, що їхню роль замінив ШІ.

Причини звільнень відрізняються залежно від типу компанії. У продуктових компаніях звільнення найчастіше пояснювали оптимізацією (46%); у сервісних — фінансовими труднощами (32%) або завершенням проєкту (32%); в аутстафінгових — переважно завершенням проєкту (31%); у стартапах — фінансовими проблемами (46%).

Чому компанії звільняли фахівців

Чому компанії звільняли фахівців, 2025 vs 2026


Айтівці, які залишали компанії з власної ініціативи, найчастіше робили це через перехід на роботу з кращими умовами (44%) або відсутність кар’єрних перспектив на поточному місці (41%).

Порівняно з 2025 роком, перехід на кращі умови стали називати частіше. Натомість такі мотиви, як відсутність професійного розвитку, відсутність підвищення зарплати чи бонусів, а також втома, вигоряння або сабатікал, згадуються рідше.

Чому фахівці йшли з компаній

Чому фахівці йшли з компаній, 2025 vs 2026

Як і торік, понад половина айтівців боїться втратити роботу

Кожен другий айтівець в Україні (51%) побоюється втратити роботу; серед айтівців за кордоном таких 57%. За рік показники не змінились.

Як і торік, технічні фахівці в Україні частіше побоюються втрати роботи, ніж нетехнічні, при чому цей розрив зріс: 52% проти 41%.

Чи бояться втратити роботу

Чи бояться втратити роботу, 2025 vs 2026


В Україні найчастіше хвилюються через втрату роботи представники таких спеціалізацій: Sales / BizDev (59%), Comms / PR / Brand / SMM (58%), QA / AQA / SDET / QC (58%), Game / Level Design (58%), Artist / Animator (58%) і Software Engineer (56%).

Більш позитивні настрої мають фахівці з Security (50% не бояться втратити роботу), AI / ML / DS / Data Engineering (41%), Leadership (41%) та аналітики (37%).

Серед айтівців за кордоном розробники частіше за інших побоюються втрати роботи — 59%. Водночас загальний рівень занепокоєння тут високий у всіх спеціалізаціях: у кожній із них понад половина респондентів через це хвилюється.

Чи бояться втратити роботу, за спеціалізаціями

Чи бояться втратити роботу, за спеціалізаціями, 2025 vs 2026


Оцінка перспектив українського ІТ у спільноті фахівців стримано песимістична. Тільки 16% айтівців в Україні та 11% за кордоном очікують зростання ІТ-сектору протягом 2026 року і збільшення кількості вакансій. Песимістів значно більше: 39% респондентів в Україні очікують погіршення ситуації в ІТ і зменшення кількості робочих місць. Серед айтівців за кордоном таких ще більше — 47%, тобто майже кожен другий. Приблизно кожен третій айтівець (34% в Україні та 30% за кордоном) вважає, що все залишиться без змін.

Порівняно з дослідженням 2025 року, частка песимістів зросла, а частка оптимістів зменшилася як в Україні, так і за кордоном.

Технічні спеціалісти налаштовані більш песимістично, ніж нетехнічні — як в Україні, так і за кордоном.

Як і торік, найбільш оптимістично налаштовані ті, хто шукає першу роботу в ІТ — серед них 28% вважають, що ситуація стане кращою протягом цього року.

Як думаєте, що чекає українське ІТ у 2026 році

Як думаєте, що чекає українське ІТ у 2026 році, 2025 vs 2026

Близько 80% айтівців отримували повідомлення від рекрутерів

Більшість респондентів отримувала повідомлення від рекрутерів протягом останнього року: 81% в Україні та 82% за кордоном. За рік показники майже не змінилися.

Рекрутери також пишуть тим, хто шукає першу роботу в ІТ: 42% із них отримували такі повідомлення — на рівні минулого року.

Рекрутери звертаються до технічних і нетехнічних фахівців майже однаково часто. Водночас нетехнічні фахівці в Україні частіше отримують такі звернення, ніж нетехнічні фахівці за кордоном: 84% проти 77%.

Чи пишуть вам рекрутери

Чи пишуть вам рекрутери, 2025 vs 2026


Серед фахівців, які живуть в Україні, найчастіше отримують повідомлення від рекрутерів (кілька разів на місяць) представники таких спеціалізацій: AI / ML / DS / Data Engineering (65%), Marketing / SEO (64%), Analyst (51%), DevOps / SRE (49%), Sales / BizDev (47%). Схожий розподіл спостерігався і торік.

За кордоном повідомлення кілька разів на місяць переважно отримують фахівці з AI / ML / DS / Data Engineering (59%) та DevOps / SRE (54%) — як і торік.

Порівняно з 2025 роком, як в Україні, так і за кордоном зменшилася частка розробників, яким рекрутери пишуть кілька разів на місяць.

Чи пишуть вам рекрутери, за спеціалізаціями

Частка тих, кому пишуть рекрутери, 2025 vs 2026

43% айтівців в Україні розглядають DefTech як можливу сферу роботи

43% айтівців в Україні розглядають можливість працювати у DefTech. Серед фахівців за кордоном таких істотно менше — 26%. Водночас 48% айтівців за кордоном не готові розглядати перехід у DefTech.

В Україні готовність переходити в DefTech майже однакова серед технічних і нетехнічних фахівців: 43% та 46% відповідно.

За кордоном нетехнічні фахівці частіше за технічних розглядають для себе можливість перейти в DefTech: 36% проти 25%. При цьому 49% технічних фахівців за кордоном не готові переходити туди.

В Україні частіше за інших готові переходити в DefTech фахівці з Project і Product Management, UI/UX, Product-дизайнери, а також фахівці рівня Lead+. Тестувальники частіше за інших не готові до такого переходу.

Серед фахівців за кордоном в DefTech частіше готові переходити HR / L&D, а також за тайтлами — інтерни й джуни. Розробники найчастіше не розглядають для себе перехід у DefTech.

Також фахівці у коментарях зазначають, що, попри бажання перейти в DefTech, працевлаштуватися непросто: «Дуже засмучує, що вхід в DefTech для нетехнічних спеціалістів дуже складний», «...Але вакансій у Львові мало... та відсутність досвіду в хардварі стають причиною відмови».

Чи розглядаєте можливість перейти в DefTech


Для всіх груп айтівців головний мотиватор переходу у DefTech — можливість робити внесок у безпеку країни. Його обрали 79% респондентів.

На другому місці серед мотивів для айтівців в Україні — можливість отримати бронювання (41%), для айтівців за кордоном — цікавіші технічні завдання (45%).

Водночас технічні фахівці дещо частіше називали серед причин переходу цікавіші технічні завдання (44% проти 20%), а також можливість отримати бронювання (41% проти 16%). Для нетехнічних фахівців важливішими є кар’єрне й професійне зростання — 33% проти 27% серед технічних фахівців, а також вищі зарплати в DefTech — 19% проти 15%.

Для інтернів та джуніорів сильнішими мотиваторами є кар’єрне й професійне зростання, вища зарплата, а також те, що в DefTech легше знайти роботу, ніж у класичному ІТ. Сеньйорів більше мотивують цікавіші технічні завдання та можливість отримати бронювання.

Що мотивує перейти в DefTech


Основні причини, через які айтівці не розглядають перехід у DefTech: не готові до обмежень, пов’язаних із безпекою, секретністю або бюрократією — 32%; їх повністю влаштовує поточна робота в ІТ — 29%; нижчі зарплати в DefTech — 28%; формат і умови роботи не підходять, зокрема графік чи офісний формат, — 25%. Ще 23% не замислювалися про це.

Для фахівців за кордоном основна причина — те, що вони живуть і працюють за межами України (68%). Більшість вакансій в DefTech не передбачає роботи з-за кордону чи повністю віддаленого формату.

Технічні фахівці дещо частіше за нетехнічних називали нижчі зарплати в DefTech, концентрацію DefTech-вакансій у Києві та Львові, а також те, що вони вже мають бронювання в ІТ і не хочуть змінювати роботу.

Фахівці рівнів Intern/Junior та Middle частіше не замислювалися про перехід в оборонку. Інтернів і джунів DefTech як сфера цікавить менше, ніж інших фахівців. Крім того, вони частіше зазначали, що вакансії в цій сфері зосереджені переважно в Києві та Львові. Для сеньйорів основним бар’єром частіше є нижчі зарплати у DefTech. Фахівці рівня Lead+ дещо частіше за інших відповідали, що живуть і працюють за кордоном, а також що мають бронювання в ІТ і не хочуть змінювати роботу.

Чому не розглядаєте перехід у DefTech

Зросла готовність піти з IT, якщо довго не вдасться знайти роботу

Уже традиційно ми запитуємо айтівців, чи готові вони були б піти з ІТ і за яких умов.

39% айтівців в Україні та 34% фахівців за кордоном не готові розглядати іншу сферу роботи. За рік ці частки істотно не змінилися.

Дещо частіше про готовність перейти в іншу сферу говорили нетехнічні фахівці в Україні: лише 26% з них не розглядають такої можливості. Серед нетехнічних фахівців за кордоном частка тих, хто готовий перейти в іншу сферу, зменшилася: нині 32% не розглядають таку можливість, тоді як рік тому таких було 19%.

Найменше готові піти з IT фахівці з AI / Data Science, DevOps / SRE та розробники.

Як і в попередні роки, на готовність змінити сферу діяльності впливає оптимізм щодо майбутнього. Ті, хто очікує покращень у 2026 році, рідше говорять про готовність піти з ІТ, ніж ті, хто вважає, що ситуація погіршуватиметься.

30% айтівців в Україні та 34% за кордоном погодилися б змінити сферу, якби їм запропонували кращі умови. Нетехнічні фахівці частіше розглядають для себе таку можливість: 41% проти 29% серед технічних фахівців.

За рік істотно зросли частки тих, хто розглядає для себе можливість перейти з IT в іншу сферу, якби вони втратили роботу в ІТ та довго не могли знайти нову: з 20% до 28% серед фахівців в Україні та з 27% до 33% серед фахівців за кордоном.

Як і раніше, близько 20% айтівців зазначили, що хотіли б попрацювати в іншій цікавій для себе сфері. Зацікавленість у цьому вища серед нетехнічних фахівців: 28% проти 19% серед технічних.

Чи розглядаєте можливість піти з ІТ

Чи розглядаєте можливість піти з ІТ, 2025 vs 2026


Серед нетехнічних фахівців частіше говорять про бажання перейти в іншу цікаву сферу спеціалісти з Legal, Sales / BizDev, Communications / PR / Brand / SMM, Marketing / SEO, рекрутери, а також Support-фахівці.


Аналітика: Дар’я Перекосова

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось16
До обраногоВ обраному2
LinkedIn

25 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Читайте також другу статтю з результатами опитування DOU. Про пошуки роботи в ІТ: dou.ua/...​s/job-market-2026-part-2

● Зросла готовність фахівців піти з IT, якщо довго не вдасться знайти роботу.

цікаво куди

Як куди, звісно в ЗСУ. Там повно відкритих вакансій.

Ремоут фотографом в препиздентську бригаду.

В описі таке:

цікава та насичена служба в Києві та в районах виконання бойових дій на сході країни (відрядження)

Ну шо айті спільното?!
Привикаєм к зємлє?
Вакансій близько нуля.

Мне прямо сейчас Copilot пилит сайт на том стеке и с теми параметрами как я захотел. При чем перед началом задал вопросы. Стоит это мне 1 премиум реквест. За все про все 40 баксов в мес. Иначе мне пришлось бы нанять ма много больше чем одного разработчика что бы сделали тоже самое да еще и носом бы крутили что им там что то не нравится и вообще делать надо не так. Но стоило бы это ни как не 40 баксов в месяц. Я считаю что это главная причина всех бед.

Так якби не копайлот — ви би наймали команду для розробки чи просто не робили би сайт?

🥹 хтось юзає копілот для розробки. Мені здавалось це лише бонус до пакету 365
Закинеш скрвни сайту
Ми всі подивимось

Опублікуйте будь-ласка посилання на сайт, коли копайлот допілить, дякую

Теж аж цікаво глянути, що вам цей копайлот наваяє. Поки що найкраще, що я бачив про нього, так це те, що Copilot зроблений лише для розваг :)

Згоден з вами. Нашо утримувати не ефективну команду розробників, якщо з’явився інструмент за допомогою якого можна самостійно за підпискою у 40 баксів створити проєкт. Ви як закінчите поділиться, будь ласка, результатом. Цікаво подивитись на те, що ви створите за допомогою АІ. Цікаво подивитись, що ви вмієте робити як розробник та архітектор. Все це добре, але все, що до але, можна пропустити. Думаю ви чудово розумієте, що підтримка, рефакторінг, виправлення помилок у вашому проєкті буде вже мати зовсім іншу ціну.

Я уже три года использую помошника ИИ для разработки. Очень ускоряет процесс если знаешь о чем просить и как пользоваться результатом. Качество за три года выросло, но сказать что прям можно ничего не делать то нет. Что касается сайта то стек у него такой Backend:Python, Uvicorn, Jinja2, FastAPI, postgresql, frontend:html,javascript, css — ни каких фреймворков. Сайт ИИ сделал правильно по канонам. Но опять же не сайт целиком таким запрос не был, мне нужен был каркас для начала работы. Теперь я буду пилит ьфункционал и просить реализовывать как и раньше вообще то делал, какие то функции, фичи, и т.п. И как правило сам вставлять этот код в нужные места, потому что в агентскоим режиме, оно не умеет пока. В прошлый раз когда доверился получил кучу дублирования кода, хотя и работало.

фронтенд без фреймворка это или очень простой фронт — лендинг, ну или вы тратите оч много токенов на то, что можно сделать взяв фреймворк

Ну,

підтримка, рефакторінг, виправлення помилок у вашому проєкті

— буде коштувати ще +30 баксів зверху. Це питання часу. І все вказує на те, що досить короткого часу.

Одразу видно людину якою кирує АІ. АІ це усього інструмент яким керує людина. Цим інструментом може керувати досвідчена людина, не досвідченою людиною навпаки керує АІ. Звістно від цього і результат буде різний. Якщо ви вважаєте, що не маючи професійного досвіду та знань у розробці ви зможете швидко та професійно збудувати проєкт лише за допомогою АІ, то ви дуже помиляєтесь. Не вірите? То здивуйте, складіть конкуренцію Маску у космосі за допомогою АІ за 40+30 баксів)) Перепрошую за жарти, але як я вас зрозумів, то АІ за 40+30 баксів, в руках у будь-кого без досвіду та навичок, зможе все)) Досвідчені люди як були потрібні, так і будуть далі потрібні, та не який АІ їх не замінить, тому що це усього лише інструмент, а не чарівна паличка яка виповнить любе ваше бажання.

Вітаю спільното! Хочу збільшити в статистиці DOU відсоток найму Junior/Middle розробників =), велком — jobs.dou.ua/...​a-group/vacancies/355428

Молодець. Для джуна зараз ще й теорію струн треба вчити

Настрої в українському ІТ зміщуються в бік песимізму: частка тих, хто очікує погіршення, помітно перевищує оптимістів як в Україні, так і за кордоном.

ахаха
доу, а як же ваша передовиця незламній потужності? усі ці пілотеси командиркині будівники зірок смерті та іншого мілтеху за яких ви спамите у розсилці майже щоденно? щось пазлік не збирається :)

Продовжуйте лежати в помиральній ямі, ми вам не заважаємо

кхь, мені якраз ± норм то у вас стрілку осцілографа павєсточкі штормить як настрій батька шизофрєніка що повернувся із дурки додому))))

Тобто ти зайшов похизуватись та зловтішатися, я правильно розумію?

перевірити температуру у палаті, отак правильно

Підписатись на коментарі