Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

65% тих, хто знайшов роботу за останній рік, отримали вищу зарплату. Ринок праці під час війни

Ми продовжуємо серію матеріалів про ринок ІТ-праці в Україні 2023 року (опитали 7021 айтівця). У першій статті розглядали ситуацію з роботою та очікування від 2023-го. Тепер пропонуємо другу частину циклу — про особливості пошуку роботи під час повномасштабної війни.

З основного:

  • Немає великих відмінностей у пошуку роботи в Україні та за кордоном.
  • Після початку повномасштабного вторгнення 70% пошукачів знайшли нову роботу.
  • Половина айтівців, які знайшли нову роботу за останній рік, витратили на пошук місяць чи менше.
  • 65% тих, хто знайшов роботу за останній рік, отримали вищу зарплату.
  • 80% айтівців відзначають, що рекрутери контактували з ними після початку повномасштабного вторгнення, хоча рідше, ніж раніше.

39% айтівців шукали нову роботу за останній рік, ще 14% думають про це

Українські ІТ-фахівці активно шукали нову роботу 2022 року: 39% тих, хто в Україні, і 43% тих, хто за кордоном. 27% спеціалістів в Україні та 31% за кордоном знайшли нову роботу за останній рік, а 12% шукали і ще не знайшли (не беручи до уваги тих, хто шукає першу роботу в ІТ).

14% айтівців в Україні та 15% за кордоном не шукали нову роботу, але думають над цим, ще 20% активно не шукають, але розглянуть цікаві варіанти.

Чи шукали роботу в IT після 24.02.2022 (за місцем перебування і статусом зайнятості)

Українські фахівці, які опинилися на бенчі за кордоном, шукають роботу набагато активніше за тих, хто потратив на бенч в Україні. 50% айтівців на бенчі в Україні не шукають роботу (хоча 32% думають про це). Серед тих, хто нині за кордоном, таких лише 34%.

Частина фахівців, які знайшли нову роботу після початку повномасштабної війни, вже потрапили на бенч чи втратили місце. Серед тих, хто зараз на бенчі в Україні, 15% знайшли нову роботу протягом останнього року, за кордоном — 21%. З-поміж тих, хто нині не працює і перебуває в Україні, 17% знайшли нову роботу за останній рік, за кордоном таких 20%.

Пошук нової роботи не завжди пов’язаний з втратою попередньої: 34% людей в Україні та 38% за кордоном нині працюють в ІТ-компанії або ІТ-департаменті чи фрилансять.


Найактивніше шукали нову роботу 2022 року джуни й інтерни: в Україні серед інтернів таких 80%, серед джунів — 61%, за кордоном — понад 70% джунів та інтернів були в пошуку протягом останнього року.

В Україні найчастіше шукали нову роботу нетехнічні спеціалісти, передусім фахівці з продажів (70% з них були в пошуку), з маркетингу, PR, SEO, дизайнери (близько 50%), серед технічних напрямів — Support-спеціалістів (шукали роботу 48% з них).

За кордоном, як і в Україні, часто шукали роботу дизайнери (66% з них) і спеціалісти з маркетингу, PR, SEO (54%). Проте багато технічних фахівців, які виїхали з України, теж були в пошуку: по 48% спеціалістів з DevOps/SRE і Data Science / ML / AI і 47% розробників.

Чи шукали роботу в IT після 24.02.2022 (за спеціалізаціями і тайтлами)


38% ІТ-фахівців в Україні та 41% українських ІТ-фахівців за кордоном нині погодилися б перейти на нову роботу з хорошими умовами, якби отримали таку пропозицію.

В Україні найбільше зацікавлені ті, хто втратив роботу (92% погодилися б), далі — фахівці, які потрапили на бенч чи в неоплачувану відпустку (79%), айтівці, які тимчасово не працюють, але не шукають нову роботу (66%), а також фрилансери (57%). Серед тих, хто нині працює в ІТ-компанії чи ІТ-департаменті, тільки 29% готові змінити роботу.

Українські айтівці, які виїхали за кордон і потрапили на бенч, більше зацікавлені в новій роботі, ніж ті, хто на бенчі в Україні: за кордоном 95% з них готові зараз перейти на нову роботу проти 79% в Україні.

Чи погодилися б перейти, якщо б запропонували нову роботу з хорошими умовами

70% пошукачів знайшли роботу протягом останнього року

70% пошукачів в Україні і 72% за кордоном знайшли роботу 2022 року.

В Україні дещо легше було знайти нову роботу фахівцям з Data Science / ML / AI та аналітикам: понад 80% тих, хто шукав, працевлаштувалися.

Важчим пошук роботи в Україні був для РМ, HR/рекрутерів і дизайнерів: лише близько 65% пошукачів знайшли нове місце. За кордоном важче було тестувальникам (62% знайшли роботу) і дизайнерам (64%).

Success rate пошуку роботи


Айтівці активно шукали роботу як в українських, так і в закордонних ІТ-компаніях, незалежно від місця свого нинішнього перебування. Серед айтівців в Україні, які знайшли нову роботу після початку повномасштабної війни, 81% працевлаштувалися в українських компаніях, а 39% — у закордонних компаніях чи проєктах (деякі фахівці змінювали роботу декілька разів). Серед тих, хто виїхав за кордон і працевлаштувався за останній рік, 55% знайшли роботу в українських компаніях чи проєктах, а 60% — у закордонних.

В українські компанії частіше влаштовувалися фахівці з менеджменту проєктів і HR/ рекрутери. Технічні фахівці — розробники, тестувальники та DevOps — частіше за фахівців інших спеціалізацій знаходили нову роботу в закордонних компаніях і проєктах.

Фахівцям рівня Middle й нижче легше було знайти нову позицію в українських компаніях і проєктах як в Україні, так і за кордоном. Сеньйори, ліди та архітектори частіше за інших працевлаштовувалися в закордонних компаніях чи проєктах.

У яких компаніях знаходили роботу


Фахівці, які знайшли нову роботу, переважно отримували по 1–2 офери (74% в Україні та 72% за кордоном). Загалом 35% айтівців в Україні та 39% за кордоном отримали робочі пропозиції протягом останнього року.

Скільки оферів отримали за останній рік

Половина розробників шукала роботу шість тижнів чи менше

Тривалість пошуку нової роботи українськими айтівцями в Україні та за кордоном практично не відрізняється. Близько третини пошукачів знайшли роботу за місяць чи менше, ще близько 30% — за 1–3 місяці. Лише близько 15% опитаних, які шукають роботу, не можуть її знайти понад два місяці.

Найшвидше в Україні роботу знаходять розробники та девопси: приблизно половина цих фахівців шукала її 1,5 місяця чи менше. Довше триває пошук позиції в аналітиків і фахівців з Data Science / ML / AI: більше як третина пошукачів знайшла роботу через два місяці пошуків і більше. У РМ, HR/рекрутерів, дизайнерів і сейлзів найскладніша ситуація: близько 20% пошукачів цих спеціалізацій шукають роботу понад два місяці та ще не знайшли її.

Як довго шукали роботу

За кордоном українські розробники теж працевлаштовуються доволі швидко: 53% тих, хто шукав роботу за останній рік, знайшли її за шість тижнів чи менше. 48% дизайнерів, які виїхали за кордон, витратили на це стільки ж часу. РМ і HR/рекрутерам за кордоном важче: понад 40% з них шукали нову роботу два місяці чи довше. Складна ситуація і серед тестувальників за кордоном: хоча 42% пошукачів знайшли нову роботу за 1,5 місяця чи раніше, ще 20% фахівців шукають її понад два місяці й ще не досягли мети.

Фахівці з більшим досвідом, як правило, знаходять роботу швидше за початківців. Близько половини фахівців рівня Middle+ в Україні знайшли нову роботу за 1,5 місяця чи менше. Інтерни та джуни шукають довше: 55% інтернів і 39% джунів протягом останнього року витратили на пошук більше як два місяці.

За кордоном найшвидше знаходили нову роботу сеньйори та ліди — у половини з них пошук зайняв до 1,5 місяця. Мідли шукали роботу трохи довше: за 1,5 місяця працевлаштувалися 43% з них. Джуни, як і в Україні, витрачають на це більше часу за досвідченіших айтівців: 39% влаштувалися на роботу за два місяці+.

Хоча приблизно половина пошукачів знайшли протягом останнього року нову роботу менше ніж за два місяці, майже 50% вважають, що до війни на це йшло менше часу. Лише 26% фахівців в Україні і 29% фахівців за кордоном думають, що пошук роботи нині займає стільки ж часу, як і до повномасштабної війни.

Тестувальники, РМ, HR/рекрутери та фахівці з Data Science / ML / AI, які перебувають в Україні, частіше за фахівців інших спеціалізацій вважають, що пошук роботи нині довший, ніж до війни.

Пошук забрав менше чи більше часу, ніж до повномаштабної війни

Більш ніж половина пошукачів розраховує на вищу зарплату

Основними причинами пошуку нової роботи у 2022 році була втрата попередньої роботи та пошук кращих варіантів, передусім за розміром зарплати. 41% людей шукали нову позицію через втрату попередньої, 8% — через можливі скорочення. Бенч чи неоплачувана відпустка стали причиною для 16% айтівців. Водночас багато хто шукав більшу зарплату (35% пошукачів), кращі умови роботи або цікавіший проєкт (по 27%).

Фахівці за кордоном дещо рідше робили це через звільнення з попереднього місця (37%). Для 35% з них переїзд став причиною пошуку нової роботи.

Розробники, тестувальники та фахівці з Data Science / ML / AI частіше за інших фахівців шукали нову роботу через потрапляння на бенч чи в неоплачувану відпустку (близько 20%). Девопси і фахівці з Data Science / ML / AI рідше шукали нову роботу через звільнення, а частіше — через бажання знайти цікавіший проєкт з кращою оплатою.

Чому вирішили шукати нову роботу


Більш ніж половина пошукачів і в Україні, і за кордоном розраховують знайти нову роботу на вищу зарплату, ніж нинішня (чи попередня для фахівців, які зараз не працюють).

65% тих, хто працевлаштувався 2022 року, отримали вищу зарплату, якщо порівнювати з попередньою.

На яку зарплату знайшли чи очікують знайти нову роботу

Ті, хто ще в пошуку, менш оптимістичні: на вищу зарплату розраховують 44% фахівців в Україні та 56% за кордоном. Серед них помітно більше тих, хто готовий перейти на нове місце без підвищення зарплати (35% в Україні та 25% за кордоном). Більш ніж половина тих, хто працює в компанії або фрилансить і шукає нову роботу, теж розраховують на вищу оплату.

Понад 60% фахівців в Україні, які вважають, що ситуація в українському ІТ не буде погіршуватися, очікують на вищу зарплату на новому місці проти 50% серед тих, хто думає, що буде гірше. За кордоном цей зв’язок слабший: тільки ті, хто вважає, що ситуація з українським ІТ сильно погіршиться, частіше згодні на нову роботу без підвищення зарплати.

Найчастіше розраховують на вищу зарплату фахівці рівня Middle (66% в Україні й 67% за кордоном). Інтерни та джуни частіше за інших готові працювати за нижчу зарплату або за будь-яку запропоновану.

Серед фахівців різних спеціалізацій в Україні РМ частіше за інших готові піти на роботу з меншою зарплатою (23% серед РМ проти 11% загалом). За кордоном дещо нижчі вимоги до компенсацій мають тестувальники та РМ: 34% QA і 27% РМ погодилися б на поточну суму.

Половина пошукачів готова зменшити зарплатні очікування

Протягом останнього року айтівці в Україні активно подавалися на вакансії: 39% пошукачів відгукнулися на 10 чи менше вакансій, ще 17% — від 10 до 20. Більш ніж на 20 пропозицій відгукнулися 29%.

15% пошукачів самостійно не відгукувалися на вакансії, а чекали пропозицій рекрутерів. В Україні найрідше самостійно подаються сеньйори (24% не відреагували на жодну вакансію), за кордоном — ліди (27%). Також рідше за інших самостійно відгукуються на вакансії DevOps (38% пошукачів не подалися на жодну вакансію) і розробники (близько 20%).

На скільки вакансій ви самостійно подалися за останній рік

Фахівці з Data Science / ML / AI, підтримки, маркетингу та продажів, аналітики, HR/рекрутери рідко могли знайти нову роботу, не відгукуючись на вакансії, проте їм вистачало податися на невелику кількість пропозицій, щоб знайти нову роботу. Близько 40% цих спеціалістів подавалися на 1-10 вакансій.

Тестувальники, РМ і дизайнери відгукувалися на найбільшу кількість вакансій: понад 40% з тих, хто шукає роботу, подалися на більш ніж 20 вакансій.

Менш досвідченим фахівцям доводиться подаватися на більшу кількість позицій: в Україні 44% пошукачів рівня джуніор відіслали резюме на більш ніж 20 вакансій, водночас серед мідлів таких 32%, серед сеньйорів — 17%.

Також активно відгукуються на вакансії ті фахівці, які втратили роботу: 46% таких пошукачів в Україні та 51% за кордоном подалися на більш ніж 20 вакансій. Айтівці, які працюють, але шукають кращу роботу переважно менш активні: близько 40% з них або нікуди не подавалися або на 1–5 вакансій.

Айтівці за кордоном в середньому відгукувалися на більше вакансій: 34% з них подалися на 20 позицій чи більше проти 29% пошукачів в Україні.


Найкращою стратегією пошуку нової роботи айтівці вважають відкриття чи активацію профілю на професійних сервісах (Djinni, LinkedIn та інших) — так зробили 82% тих, хто шукав роботу. 62% активно переглядали вакансії та відгукувалися на них, 54% — проходили додаткове навчання і покращували свої професійні навички.

Близько третини пошукачів зверталися до друзів і знайомих (34%), а також до рекрутерів і в компанії (29%). Частіше так робили фахівці, які шукали нову роботу через втрату попередньої, інтерни та джуни, а ще тестувальники, РМ, HR і рекрутери, дизайнери, фахівці з продажів, яким протягом останнього року було важче знайти місце. 33% пошукачів поліпшували свою англійську — найчастіше інтерни та джуни, а також HR і рекрутери, дизайнери.

Айтівці за кордоном теж заводили профілі на закордонних ресурсах для пошуку роботи (36%).

Що робили для пошуку роботи


Якщо айтівці тривалий час не можуть знайти роботу, вони вважають найкращим шляхом проходити додаткове навчання та підвищувати свої професійні навички (61%), зменшити зарплаті очікування (52%) і активно відгукуватися на вакансії (49%).

На зменшення зарплати згодні більш ніж половина фахівців рівня Middle+. Серед інтернів і джунів погодилися б близько третини тих, хто шукає роботу. Водночас приблизно половина з них готові змінити ІТ на іншу сферу, якщо довго не зможуть працевлаштуватися.

Що робили б, якби довго не могли знайти роботу

Рекрутери контактували з 80% айтівців

65% опитаних айтівців (окрім фахівців, які шукають першу роботу в ІТ) відзначили, що рекрутери стали контактувати з ними рідше. 41% спеціалістів в Україні та 36% за кордоном стали набагато рідше отримувати запити від рекрутерів.

Найбільше відчули скорочення кількості запитів досвідчені фахівці рівня Middle, Senior та Lead: близько 40% відзначили, що рекрутери стали контактувати з ними набагато рідше. Серед фахівців різних спеціалізацій найсильніше зменшилась кількість контактів з тестувальниками — 57% в Україні й 47% за кордоном отримують запити від рекрутерів набагато рідше, ніж до війни. 44% HR і рекрутерів, які виїхали за кордон, теж відзначили різке зменшення контактів.

Як змінилася активність рекрутерів з початком повномасштабної війни


Втім, зменшення частоти контактів з боку рекрутерів не означає, що вони зникли. Близько 80% айтівців і в Україні, і за кордоном, відзначили, що після початку повномасштабної війни рекрутери зверталися до них.

За кордоном рекрутери пишуть українським айтівцям дещо частіше, ніж в Україні: 46% фахівців за кордоном і 37% в Україні відзначили, що рекрутери контактують з ними кілька разів на місяць.

Найчастіше рекрутери виходять на зв’язок з фахівцями рівня Senior+. В Україні найчастіше шукають контакти з DevOps/SRE, спеціалістами з Data Science / ML / AI та фахівцями з продажів: більш ніж половина з них спілкуються з рекрутерами принаймні раз на місяць. За кордоном найчастіше шукають DevOps/SRE, розробників, спеціалістів з Data Science / ML / AI та аналітиків — понад 90% отримували пропозиції від рекрутерів протягом останнього року.

Чи зверталися до вас рекрутери з пропозиціями щодо роботи після 24 лютого 2022-го


Близько половини фахівців, які змогли порівняти пропозиції рекрутерів до початку повномасштабного вторгнення та після нього, як в Україні, так і за кордоном, вважають, що пропозиції від рекрутерів стали гіршими через війну, ще близько половини — що вони не змінилися.

Найчастіше погіршення умов у пропозиціях від рекрутерів в Україні помітили тестувальники та джуни (58% вважають їх гіршими, ніж до війни), за кордоном — DevOps / SRE (59%).

Як змінилися пропозиції від рекрутерів з початком війни


Читайте також інші випуски циклу про ринок праці під час війни:


Аналітика: Ірина Іпполітова
Візуалізація даних: Ігор Яновський

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному2
LinkedIn

Схожі статті




28 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Читайте також третю частину циклу — про дії IT-компаній під час війни (перегляди зарплат, плани щодо скорочень, бенч тощо): dou.ua/...​market-during-war-part-3

Привіт, пані Олена!) Підкажіть коли вже нарешті викладете зимове зарплатне опитування?:)

Привіт, Андрію! Вже за кілька днів) готуємо

незнаю як рік тому але від початку 23 року ситуація паршива. 3 місяць в пошуках роботи. позицій додається не багато. відкликаюсь практично на все шо попадаєються. рекрутери на морозі(хоча я розумію шо у них зараз оверлоад по кандидатах).але найбільш зайоб це то що після успішного проходження тех інтервю тобі кажуть шо все було гуд, фідбек гуд але у нас уже є пару кандидатів на фінальній стадії💁 тому не будемо гаяти ваш час...

аналогічно, рекрутери дуже не швидко відповідають, а потім ще й тестове завдання пропонують.

65% тих, хто знайшов роботу за останній рік, отримали вищу зарплату

Читаю так:
100 шукали роботу. 40 її знайшли.
65% з тих 40 отримали вищу зарплатню. Інші 35% або таку ж саму, або нижче.

Я всю статтю не читав, та прочитавши фразу

70% пошукачів знайшли нову роботу

, мені здалося, що написано не так.

70% пошукачів знайшли нову роботу

Цю фразу я розумію як

100 шукали роботу.

70

її знайшли.

А не

40 її знайшли

Відповідно

65% з тих

70

отримали вищу зарплатню.

Яка дивна стаття. В 2022 в лютому у мене було 12-15 оферів на джинні, в кінці літа — 8, в листопаді — 2, після нового року — 0.

я взагалі вже думаю змінювати роботу бо просто нема вакансій за останні 2мс для мене лол.

бо просто нема вакансій за останні 2мс для мене лол.

jobs.dou.ua/...​ncies/?category=Front End

З них 33 вакансії 1- 3 роки досвіду
66 вакансій 3- 5 років досвіду
66 вакансій — більше 5 років досвіду.

Це тільки по ДОУ, я не кажу про джин.

Як вашу фразу можна розцінювати? Ви чекаєте поки вам напишуть, чи намагалися самі відгукуватися на вакансії?

Який ваш досвід? Який стек? Реакт наприклад до сих пір в топі по пошуку спеціалістів.

Можливо проблема саме в ваших очікуваннях, заннях або стеку технологій?

Шкода, немає даних (чи я сліпий і не побачив), наскільки саме стала вище ЗП у тих, у кого стала зі зміною роботи. Не обов’язково в абсолютних цифрах, але хоча б у відсотках.
Бо, наприклад, +5% виглядає не дуже серйозно (навіть для сеніорів, я вже не кажу про мідлів і джунів), хоча фактично це й «більша зп». А от +20...50% — це вже інша розмова.

Было 9к, а стало 9,5к, что плохой рейз?

а ще треба враховувати, що зп завжди хоч і потроху але повина рости у джунів, та мідлів

ЗП ніколи нікому нічого не винна. Є періоди рецесії, кризи ринку, коли лише в одиниць буде рости, а на ринку будуть тисячі по кілька місяців без роботи.

Ми не питали про зміну ЗП в цифрах, бо люди і так жалілися на довгу анкету. Але подумаємо, як в літньому ЗП опитуванні реалізувати цю ідею

З основного:

Немає великих відмінностей у пошуку роботи в Україні та за кордоном.
Після початку повномасштабного вторгнення 70% пошукачів знайшли нову роботу.
Половина айтівців, які знайшли нову роботу за останній рік, витратили на пошук місяць чи менше.
65% тих, хто знайшов роботу за останній рік, отримали вищу зарплату.
80% айтівців відзначають, що рекрутери контактували з ними після початку повномасштабного вторгнення, хоча рідше, ніж раніше.

Якийсь сюр, це точно про IT в Україні під час глобальної світової кризи і війни?

Я наприклад в листопаді знайшов нову роботу, і ЗП вища. Тиджень тривало десь від розміщення пропозиції в джіні до офера. Але можливо від того часу ситуація стала гірша, не знаю

Спеціально для вас он написали перший коммент згори) Як то кажуть «очікування і реальність»

наоборот, конечно же, как оно и есть на самом деле

Якщо проаналізувати, то логіка в тому є.
Майже вся галузь орієнтована на закордон, а значить зупинка підприємств і проектів в Україні особливо не вплинула (хоча якйсь відсоток є, безумовно).
Таких компаній, як Takeoff Technologies, все ж таки, небагато. Інакше ми би подібні статті про закриття бачили б на доу чи не щоденно. Багато команд сидять на проектах роками або працюють з замовниками, яких знають довго і напрацювали репутацію.
Також не слід забувати про хоробрих айтівців, які приєднались до ЗСУ і хоча компанії місце тримають — роботу робити треба, а значить з’являються нові вакансії.
Ну і накінець, в статистиці немає згадки про найм джунів, частка найму яких сильно зменшилась і які просто не підпадають під критерій «нову» роботу, бо це мала би бути їх перша робота. Але не цього року.

Залишилось почекати 6-12 місяців до відновлення світової економіки.

І щоб chatGPT заборонили.

«2-3 тижні максимум» ©

Я би сказав, що другий квартал 2023 покаже досить високий зріст. Для України відповідно з коефіцієнтом на війну.

2-3 місяці. Під кінець весни коло історії почне крутитися по-новому. Для України можливе запізнення через війну.

Підписатись на коментарі