25% опитаних айтівців звільнили, майже половина боїться втратити роботу. Результати опитування про пошуки роботи

Звільнень айтівців стає більше: 25% опитаних сказали, що їх звільняли протягом останнього року. Тривалість пошуку роботи зростає: 54% респондентів знаходять нову позицію протягом двох місяців і довше. З хорошого — більшість тих, хто шукає нову роботу зараз, її знаходять.

Публікуємо другу частину результатів опитування айтівців про пошуки роботи, яке ми провели у вересні-жовтні 2023-го. Також ми порівняли отримані дані з опитуванням за лютий 2023-го і з’ясували, як за пів року змінилася ситуація на ІТ-ринку праці.

У вересні-жовтні 2023 року нам відповіли 4485 респондентів усіх тайтлів і спеціалізацій і 756 фахівців, які шукають першу роботу в ІТ. В опитуванні могли брати участь як фахівці, які нині в Україні, так і ті, хто живе за кордоном. Уже опублікований перший матеріал з результатами дослідження: «Як IT-спеціалісти шукають роботу у 2023-му. Для 66% це важко — результати опитування».

У лютому 2023 року ми проводили схоже опитування та опублікували цикл статей з результатами.

42% тих, хто зараз працює, бояться втратити роботу

Ситуація з роботою в ІТ помітно ускладнилася на другому році повномасштабної війни. За останні 12 місяців 25% айтівців звільнили чи не продовжили контракт (пів року тому таких було лише 16%). Ще 16% фахівців пішли з роботи чи проєкту за власною ініціативою, а 8% відправляли на бенч чи в неоплачувану відпустку. Загалом 47% айтівців пішли з роботи чи проєкту протягом останнього року.

Під скорочення потрапляють як досвідчені айтівці, так і ті, хто лише недавно почав працювати в індустрії. Найчастіше протягом останнього року звільняли розробників (26%), QA (30%) і дизайнерів (28%).

На бенч чи в неоплачувані відпустки частіше за інших теж відправляють технічних фахівців — DevOps / SRE (11% за останні 12 місяців побували на бенчі), QA і Data Scientist /Data Engineer (по 10%), розробників (9%).

Чи доводилося йти з роботи протягом останнього року (з вересня 2022)


Ситуація з роботою відбивається на настроях айтівців. 42% тих, хто зараз працює, бояться втратити роботу, а серед фахівців з досвідом менш як три роки, таких 49%. Айтівці з досвідом більш як п’ять років, впевненіші у своєму робочому місці, проте і серед них 38% хвилюються через можливу втрату роботи.

Фахівці, які недавно прийшли на роботу в компанію, частіше хвилюються за своє місце, ніж їхні колеги, які працюють в одній компанії довше. Переживання торкнулися навіть досвідчених спеціалістів, які нещодавно змінили роботу. Серед айтівців з досвідом понад п’ять років, бояться втратити місце 41% тих, хто прийшов у компанію менше як два роки тому, проти 34% серед тих, хто працює довше.

Найбільше можливою втратою роботи переймаються тестувальники та дизайнери (52% тих, хто зараз працює, бояться залишитись без роботи). Найбільш оптимістичні фахівці з Data Science (тільки 30% з них хвилюються через роботу), DevOps і SRE (31%) та аналітики (35%).

Айтівці з Києва та ті, хто нині перебуває за кордоном, трохи впевненіші у своїй роботі — близько 40% з них бояться втратити її, в той час як у Дніпрі та Харкові таких майже половина.

Чи бояться втратити роботу


37% айтівців, які нині мають роботу, хотіли б її змінити. Проте вдвічі менше — 18% насправді планують це зробити, згідно з цьогорічним Портретом ІТ-фахівця. Ця різниця може пояснюватися тим, що 66% українських айтівців вважають, що знайти нову роботу їм зараз було б складно, і багато з них лишаються на позиції чи проєкті, який воліли б змінити.

Чи хотіли б змінити роботу

54% знаходять нову роботу протягом двох місяців

52% опитаних айтівців сказали, що шукали роботу протягом останніх 12 місяців. У лютому 2023 року таких було 43%. Число тих, хто шукав нову роботу, однаково зросло і в Україні, і за кордоном.

64% тих, хто шукав роботу протягом останнього року, її знайшли. Як і раніше, фахівці, які перебувають в Україні, найчастіше знаходять місце саме в українських ІТ-компаніях — 80% тих, хто знайшов роботу протягом останнього року. Фахівці, які виїхали з України, стали частіше працевлаштовуватись у закордонних компаніях: у лютому 60% нових наймів серед них були в закордонних компаніях, а сьогодні вже 69%.

Чи шукали активно роботу в ІТ протягом останнього року (з вересня 2022)


Хоча більшість пошукачів знайшли нове місце, робити це довелося довше, ніж раніше. В лютому 2023 року 49% фахівців, які знайшли нову роботу протягом останнього року, витратили на пошук місяць чи менше. Зараз лише 37% айтівців можуть вкластися в цей термін.

21% фахівців, які шукали роботу протягом останнього року, витратили на це понад три місяці — торік таких було лише 13% айтівців.

Найдовше працевлаштовуються новачки: 40% тих, хто цього року знайшов першу роботу в ІТ, витратили на це понад три місяці. Фахівцям з досвідом більше як три роки шукати легше: близько 60% з них впоралися за півтора місяця.

Найлегше цього року було фахівцям з DevOps / SRE та HR / рекрутингу: понад половина з них працевлаштувалися за місяць чи менше. Дизайнерам, QA в фахівцям з Data Science / Data Engineering було важче, ніж іншим: знайти роботу за місяць вдалося лише третині з них.

Українські айтівці, які опинилися за кордоном, витрачали на пошук нового місця стільки ж, скільки їхні колеги в Україні.

Як довго шукали роботу


Знайти роботу на вищу зарплату теж стає важче, ніж раніше. 56% айтівців, яким це вдалося протягом останнього року, стали отримувати вищу зарплату. Це менше, ніж пів року тому — тоді роботу з вищою зарплатою знайшли 65%. Різниця між пошуком в Україні та за кордоном помітна: серед тих, хто знайшов нову роботу в іншій країні, 71% отримали підвищення зарплати.

Найлегше зараз отримати підвищення зарплати фахівцям з досвідом в ІТ від одного до трьох років: 71% стали заробляти більше при переході на іншу роботу. Фахівці з великим досвідом, навпаки, цього року частіше за інших погоджувалися на нижчі компенсації: близько 20% айтівців з досвідом більш як п’ять років при зміні роботи стали отримувати менше.

Майже половина QA, які змінили роботу цього року, отримують таку ж зарплату, як і раніше, або нижчу від попередньої. Трохи легше працевлаштуватися з вищою зарплатою зараз фахівцям з DevOps / SRE, Data Science / Data Engineering, аналітикам та дизайнерам — понад 60% з них стали отримувати більше, коли змінили компанію.

Зарплатні очікування тих, хто зараз шукає роботу, сильно залежать від тривалості процесу. 59% тих, хто шукає менше ніж місяць, очікують влаштуватися на вищу зарплату, і таких лише 36% серед тих, хто в пошуку понад три місяці.

Ті, хто шукає першу роботу в ІТ, як і раніше, найчастіше не мають чітких зарплатних очікувань: 34% готові працювати за будь-яку зарплату і лише 14% розраховують на підвищення доходів.

На яку зарплату знайшли нову роботу


Аналітика: Ірина Іпполітова

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось15
До обраногоВ обраному2
LinkedIn



35 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Було б чудово додати аналітику по продуктовим компаніям і аутсорсу. Зараз між ними кардинальна різниця і цікаво це побачити у розрізі очікувань втратити роботу.

Слушна думка, дякуємо. Спробуємо так і зробити в наступній аналітиці на цю тему

Чим довше війна і економічна криза тим гірше для українського аутсорсу

Не тільки українського чи не тільки аутсорса?

«так» до першого чи до другого твердження?))

А гендерний аналіз? Цкцкцк, недоглядочка

Ну судячи з усього робота в принципі поки шукається. Правда, це ще квіточки, от наступний рік от вже будуть ягІдки

наче норм, могло бути гірше, але треба готуватись, далі буде раз в 5-10 складніше.

Ну так, тільки за красиві базворди в резюме наймати перестали і це радує, тому що в індустрії поменшає тих, хто свічнувся сюди тільки заради високих зарплат, а не через потяг до професії.

Спочатку засміявся, потім заплакав

Ну таке. По-перше, гроші — це аргумент. І так — це нормально обирати спеціальність за її прибутковістю, це дуже логічно. По-друге, чому вас хвилюють свічери? Ну типу, якщо людина крутий спеціаліст, то лоу-левел конкуренція не має взагалі турбувати.

Зараз з боку деяких компаній відбувається Велике Заряджання Арбалету Для Пострілу Собі В Коліно: звільняють дорогих спеціалістів, замінюють дешевими (тими хто у відчаї, наприклад, та демпінгує). І коли ринок знову розвернеться (а це точно буде), відбудеться хвиля звільнень за власним бажанням, бо «палаючі очі» — то булщіт для дітей, а амбіції є амбіції =)

Таких, до речі, поки не зустрічав. Але все може бути, враховуючи, що активному світчерству тільки років 4 :)

Таких, до речі, поки не зустрічав.

Повно повнісенько, якшо людина розуміє бізнес сам по собі то це набагато потрібніше за програмування та усе інше. І це в капіталізмі стосується будь якої індустрії від шуо бізнеса до текстилю. Насправді можна взагалі не написати в житті жодної строки коду, але бути скажімо виконавчим директором DOU.

о активному світчерству тільки років 4 :)

З 2006 року я працюю з людьми хто світчнувся. Дуже багато реально хакерів не мають професійної освіти, що правда компенсували це само освітою.

Я свічнувся в ІТ 9 років тому

звільняють дорогих спеціалістів, замінюють дешевими

Це не так, так було в 2008. Зараз на посаду senior можуть податись до 40 людей. І там йде резюме скрінінг, співбесіда наче в Google і т.д. І так, далі спрацює банальні бізнес навички — нетверкінг він же інколи і банальне кумовство яке має місце. Бачів завжди з 2006, та більше деколи казали навіть відкрито, що ми такого то співбесідували як друга начальника по йозі, це коли взагалі була криза 2008-2009 і тим хто робив ті співбесіди, затримували зарплатню. В нас такий менталітет, є навіть вираз «наберуть по об’яві» тобто людей від яких нема чього чекати. Так чи інакше коли тебе рекомендують і ні тут як кажуть дві великі різниці. Маркетинг тобто реклама скажімо виступи на конференціях, публікації, контрібьюшн в популярний опенсурc, хакатони і таке інше. Конкурентні переваги — освіта в провідних вишах типу : Берклі, MIT чи Стенфорд, сертифікати з підвищення кваліфікації і т.п. Тобто робота в найми це так само бізнес як і будь який інший типу торгівлі огірками. Кажу як є — не оформлене резюме добре, воно не проходить скрінінг, хочь там за 10+ років досвіду, нема продуманого власного пітчу на співбесіді — одразу мінус, погана розмовна англійська так само мінус і т.д. З таким вибором та конкуренцією нема коли наймаючись людям витрачати час їм треба бігом, бо нема коли займатись мега наймом є бізнес і робітники треба швидко.

Не поменшає. Ті хто зараз потрохи наймає дійсно візьмуть з ринку найкращих і підвищить свій рівень, але вакансій дуже мало, щоб якось вплинути на весь ринок. А в найбільших конторах ось той приток перед війною, коли брали взагалі всіх сидить по проектам і ніхто їх не вижене, бо виганяють не найгірших, а тих кому не пощастило і в них проект закінчився, або тих в кого рейт завеликий. Компетенції, скіли всім до одного місця, всередині контор нема заміни гірших на кращих, тож попереду тільки деградація до індусів.

Щодо деградації до індусів, напевно малось на увазі певний прошарок індійських компаній які займались розробкою софта на замовлення по факту повними починаючими. Так от такої Індії вже мало, індус значно краще навіть з починаючого рівня. Та Україні не варто задирати носа коли нема з чого. Індія зараз будує власні авіаносці та підводні човни, запускає космічні апарати на Луну тощо. Україна не зуміла поставити на серійне виробництво — міномет, найпростішу вогнепальну зброю, яку під час російско-японької війни оборонці Порт-Артура царські війська винайшли та робили в кустарних умовах в оточенні, без наявності навіть електро сварки металів, бо вона ще не була винайдена. Також в школах математику труди та фізкультуру подекуди викладають одні і ті самі люди. Тобто до авіаносців, яки ми ще виробляли 30 років тому, нам за нинішніми станом речей і стстемною деградацією що відбулась щонайменше 20 років, це якщо взятись за голову та почати працювати, а не вихвалятись, що ми нібито краще за індусів нічого при цьому не роблячи коли якраз індуси нал собою працюють.

тому що в індустрії поменшає тих, хто свічнувся сюди тільки заради високих зарплат, а не через потяг до професії.

Зовсім не факт, але факт, що індустрія може кардинально здутись або взагалі піти з України, а те що залишиться повністю змінити профіль. При усій повазі це світова індустрія і до України вона має лише опосередкований стосунок аналогічний експорту зерна чи металу, просто експорт батраків іноземцям, для виконання тимчасових робіт. Доданої вартості по факту нема, хоч і велика прибутковість була десь у 300%, яка в Україну навіть не заходила та осідала десь на Брайтоні на 3/4. В середні України ринок мізерний, власних промислових виробництв і відповідно усього іншого в нас дуже мало. Залишається лише створення продуктів, для експортування.

нам потрібен 1 000 000 спеціалістів ©

от ви і йдіть :)

Я констатувала факт, а ви одразу дражнитись(

та я ж смайлик поставив, що ж ви оце)

казки про всім потрібних айтішніків і кілобакси нахаляву закінчились

Які казки? АЙтішник — така сама професія як і інші. Пора зрозуміти, що ідеальної професії не буває, як і людей.

Я думаю він про те, що розказували світчерам на курсах «розробник за 3 місяці».

Я з цікавості не дуже довго викладав на курсах вже після повномасштабного вторгнення.
Розпочинав всі свої лекції з того, що більшість із студентів не знайде роботу (а це був великий потік людей))). Казав, що в перший рік будуть їм платити 200-400 доларів, якщо взагалі повезе влаштуватись.
Народ ніяк не розчаровувався від цього, бо 400$ — це вже середня зп в Україні для більшості населення. А тут за рік може бути більше і взагалі перспективи. Я навіть помітив, що не всі курси впарюють «1к зі старту» чи «3К за рік». Бо народ все одно йде на курси.
До речі нічого поганого не бачу, бо люди можуть ознайомитись зі професією, сильніші амбітніші може і змінять своє життя)

Усі питання до компаній, які цих розробників спокійно наймали в епоху дешевих грошей. Ті розробники з курсів — це вже зараз мідли та сіньори.

How The U.S. Lost Thousands Of High-Skilled Workers To Canada

On July 16, 2023 Canada opened visa applications for a pilot program that would allow up to 10,000 H-1B visa holders in the United States to apply for a three year open-work permit in Canada. H-1B holders are highly educated and specialized foreign workers that work in fields such as tech.

After massive layoffs in the tech industry, this was a lifeline for H-1B holders who needed to find a new job or face deportation. The program was an instant success reaching its full capacity on the first day.

Since then, the Canadian government says more than 6,000 high-skilled U.S. foreign workers have arrived in Canada. CNBC spoke with several foreign tech workers and immigration consultants to uncover the story of how the U.S.’s bureaucratic visa process pushed thousands of high-skilled workers north.

Підписатись на коментарі