Рекрутери мовчать, а зарплата від $300. Як початківці шукають свою першу роботу в ІТ

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Початківців в ІТ за останні 10 років суттєво поменшало, нині їх всього 24%. А з-поміж українських розробників — лише 14%. Ми поспілкувалися з джуніорами, які увійшли в ІТ за останні пів року і влаштувалися на свою першу роботу. Розпитали про їхні спроби відгукуватися на вакансії, співбесіди, тестові завдання та онбординг і додаємо цитати з нашої розмови.

Деякі спікери попросили не називати їхні прізвища, тож ми дали їм можливість залишитися анонімними.

⏳ Скільки тривали пошуки й чи давали тестові

Найчастіше новачки шукали вакансії на DOU, Djinni та в LinkedIn. Деяким співрозмовникам вдалось знайти першу роботу за місяць.

«Я почала шукати роботу влітку 2024-го, подала п’ять заявок, і з першої компанії мені відразу відповіли та надіслали тестове. Оскільки моя робота дуже сподобалась, мені досить швидко запропонували офер. Я сама здивувалась, що знайшла роботу так швидко — навіть менше, ніж за місяць», — пригадує Анастасія, вебдизайнерка.

Але більшість витратили на пошуки значно більше — до восьми місяців у деяких випадках.

«Мій головний факап — це невпевненість у собі під час перших співбесід. Через це процес пошуку затягнувся на вісім місяців. Найбільшим страхом для мене була перша співбесіда. Але з кожною наступною я ставала більш упевненою, і це давало кращий результат», — розповідає Олександра, Motion-дизайнерка.

Зазвичай найм у компаніях передбачає 3-4 етапи: розмова з рекрутером, технічне інтерв’ю, зустріч з командою та/або із керівником чи замовником. Найчастіше меншу кількість співбесід мали ті спеціалісти, які проходили навчання у компанії, в яку потім пробували працевлаштуватись.

Переважно джуніори отримували тестові завдання або проходили тестування після співбесід з рекрутерами або проходження внутрішнього навчання в компанії.

«Спершу я виконував тестове завдання, щоб потрапити на навчання в лабораторію EPAM. Воно складалось з англійської мови, де були запитання з варіантами відповіді, а також тести з Python і SQL. За результатами надходить імейл, пройшла людина чи не пройшла.

А після того, як я закінчив там курс, складав ще профільне тестування і тести з англійської мови. Мені вдалося це зробити успішно, тож тепер я працюю в компанії», — каже Павло Олексин, Junior Data Engineer.

З досвіду наших співрозмовників іноді навички кандидатів оцінювали лише за технічною співбесідою.

«У мене тестових завдань взагалі не було. У тій компанії, де я зараз працюю, була лише технічна співбесіда, без лайв-кодингу», — розповідає Василь Прокопів, Trainee DevOps.

Деякі тестові завдання для новачків були досить об’ємними та перевіряли набір технічних навичок:

«Я витратив три робочі дні на виконання одного тестового на позицію Product Manager. Компанія вимагає серйозний технічний бекграунд. Потрібно було знати SQL, Python, мати мінімальний досвід роботи з бібліотеками. Мені забракло часу, щоб вкластися в дедлайн, адже доводилося розбиратися з новими технологіями», — розповідає Євген, Junior Product Manager.

Крім технічних навичок, у вакансіях здебільшого є вимога знати англійську мову. Початківцям переважно вистачає рівня від A2 до B2, залежно від компанії та обов’язків спеціаліста. Проте у кількох спікерів були співбесіди з рекрутером і тестування на знання англійської.

Загалом на зарплату джуніорів не впливає рівень знання англійської мови. Це відзначили більшість співрозмовників. Однак зауважили, що бажаний рівень володіння — найчастіше B1.

«Якщо не знатимеш англійської, то не матимеш роботи в ІТ. На мою посаду була вимога рівня B2. І я не бачив жодної вакансії на свою спеціальність, де б не була потрібна англійська», — ділиться Павло Олексин, Junior Data Engineer.

💰Скільки заробляють джуніори

Медіанна зарплата розробників рівня Junior — $900.

Джуни, з якими ми поспілкувалися, називали зарплату від $300 до $800. Деякі компанії самі озвучують зарплату на конкретну позицію, а деякі запитують бажаний рівень у спеціалістів.

«Я спілкувався з потенційними роботодавцями зі слабкої позиції, бо дуже хотів отримати роботу. Тому щось вимагати від рекрутерів навіть не намагався, погоджувався на мінімальну комфортну для мене зарплату — $800», — каже Євген, Junior Product Manager.

«Коли я створювала сторінку на Djinni, то вказувала зарплату $500. Це була сума „з неба“ і десь половина від моєї попередньої зарплати не у сфері ІТ.

Під час працевлаштування я не називала зарплату, HR сама розповіла мені про умови та оплату праці й запитала, чи я погоджуюсь. Я відразу пристала на пропозицію, адже це моя перша робота в ІТ», — розповідає Анастасія Матюшенко, Trainee Software Developer.

«На мою позицію без комерційного досвіду всередині 2024 року пропонували від $400 до $700. Здебільшого йшлося про підвищення оплати на $100-200 через пів року успішної роботи. Варто сказати, що обговорення оплати різнилося. Іноді питали про мої очікування на співбесіді, а бували випадки, коли просто ставили перед фактом, ще під час початкової комунікації з рекрутером», — зазначає Владислав Прудіус, Junior Software Engineer.

Загалом оплата праці варіюється залежно від типу компаній. Найвищу, за нашою аналітикою, мають фахівці, які працюють у держустановах і продуктових компаніях — $1025 та $1000 відповідно. Найменшу — фрилансери, $600.

Також ситуація залежить від спеціалізації. Найбільше заробляють Desktop-розробники — $1235, найменше — Mobile, $800.

🧮 Які можуть виникнути труднощі в пошуку роботи

Треба підходити за вимогами. Співрозмовники зазначають, що вимоги у деяких вакансіях були надто складними як для початківців.

«Я помітила, що вакансій на позицію джуніора є достатньо, але вимоги там не для новачків. Тобто це має бути досвід роботи два роки, знання досить великої кількості технологій», — зазначає Анастасія, вебдизайнерка.

Отримати відповідь від рекрутера. Коли відгукуєшся на вакансію, відповіді від рекрутера іноді доводиться чекати досить довго. І після надсилання резюме, і вже після співбесіди.

«Якщо надсилати CV через форми на сайтах компанії, то відповідь надходить буквально через день, особливо якщо це відмова. А коли я спілкувався з рекрутерами в LinkedIn, то після перегляду резюме мені відповідали за 2-4 дні. Проте після співбесіди якось чекав відповіді чотири тижні, хоч обіцяли надати за три дні», — розповідає Євген, Junior Product Manager.

«Я надіслала резюме у п’ять компаній. Відповідь отримала лише від однієї, яка і взяла мене на роботу. Решта взагалі не вийшли на зв’язок», — пригадує Анастасія, вебдизайнерка.

Дістатися технічної співбесіди. Найчастіше кандидатів відсіюють на етапі відправлення резюме, переважно через брак досвіду. А також після першої співбесіди з рекрутером. Наприклад, один зі співрозмовників пройшов 10 співбесід з рекрутерами в різні компанії та п’ять технічних, перед тим як знайти роботу.

«Найбільша кількість відмов була через те, що компанія обирала замість мене більш досвідченого кандидата. Мені бракувало комерційного досвіду.

Також були моменти, коли я не був готовий до теоретичних запитань чи завдань на логіку. Наприклад, в одній компанії мене запитували про теорію ймовірностей та статистичну значущість. Я не зміг про це детально розповісти, адже це рідкісне запитання на співбесідах з моєї спеціалізації.

Були відверто погані співбесіди, де мені забракло досвіду. Але з кожним разом виходило все краще, і врешті я отримав офер. Багато залежить від інтерв’юерів, компанії та вашої налаштованості. Тому не варто після відмови здаватися», — розповідає Євген, Junior Product Manager.

Отримати фідбек. Після співбесід і виконання тестового буває складно отримати фідбек, навіть якщо про нього кандидат просить. Іноді про відмову не повідомляють.

«Лише одна компанія після виконання тестового завдання розписала мені, де були помилки і яких знань не вистачає. Інші — чи після відправлення резюме, чи вже після співбесіди — просто говорили „ви нам не підходите“ або взагалі не відповідали», — каже Руслан Тендора, Junior Full Stack Developer.

«Мені було складно дочекатись відповідей від компаній, бо для більшості з них позиції початківця продакта не пріоритетні. І тут, де я отримав роботу, я надіслав CV та заповнив анкету через сайт, а потім ще писав рекрутерам з цієї компанії в LindedIn», — зазначає Євген, Junior Product Manager.

Попри це айтівці радять завжди просити компанії про зворотний зв’язок після співбесід чи тестового завдання. Щоб пояснити, де вам забракло знань чи досвіду. Це допоможе підвищити шанси надалі.

Набратися реального досвіду. Новачки, які проходили кілька коротких курсів перед пошуком першої роботи, розповідають, що не до кінця розуміли, як загалом будується повноцінний проєкт.

«Для мене було б найкраще, якби я під час навчання розробив невеличкий проєкт від початку до кінця. Наприклад, архітектуру якогось ETL процесу. Це допомогло б краще відповідати на співбесідах. Бо завжди плюс, коли ти можеш розповісти про проєкт, над яким працював. Це дуже важливий момент саме в моїй спеціальності. Я проходив лише короткі курси, у яких отримував знання про окремі технології. А в ЕПАМ мені вдалось краще систематизувати свої знання і вже справжнє розуміння прийшло до мене на реальному проєкті», — зазначає Павло Олексин, Junior Data Engineer.

🧲 Що допомогло влаштуватись на роботу

Працевлаштуватися найлегше було тим початківцям, які проходили навчання всередині компаній перед тим, як отримати там роботу. Підготуватися до співбесід допомогло розв’язання практичних завдань на різних ресурсах.

«У моїй підготовці зіграла роль зовнішня лабораторія EPAM. Там було багато лекцій і домашніх завдань. Саме для моєї спеціальності дуже важливі знання SQL і Python. Також багато проходив практичних задач на LeetCode, Codewars, SQLBolt тощо», — каже Павло Олексин, Junior Data Engineer.

«Працевлаштуватися мені допомогло навчання. У мене спершу була школа SKVOT. Також я шукала ресурси від топових моушн-дизайнерів, і так натрапила на іспанську платформу Domestika. Як виявилося, це коштує відносно недорого», — розповідає Олександра, Motion-дизайнерка.

«Перед працевлаштуванням я вчилася у SoftServe. Після 2-3 демо на проєкті, мене покликали на співбесіду, яку я успішно пройшла і отримала офер.

Щодо технічної частини, то всі студенти показували більш-менш одне і те саме. А ось як саме показували — це важливо. Я перед демо тренувала з ШІ свою інтонацію і темп вимови. Також знаю англійську на високому рівні. На співбесіді я відповіла майже на всі технічні запитання, плюс інтерв’юери відзначили мої софт-скіли. Тому все в комплексі дало гарний результат», — розповідає Анастасія Матюшенко, Trainee Software Developer.

«Основним, що допомогло працевлаштуватись, була робота над університетським проєктом, де я познайомився зі своїм теперішнім лідом. Впродовж декількох місяців розробки я був відповідальним за бекенд-частину, менторив менш досвідченого колегу. Дуже корисним став досвід розробки такого проєкту, коли тебе ніхто не „веде за ручку“ і треба самостійно приймати технічні рішення.

Як на мене, не менш важливим фактором для найму були навички комунікації та підхід до розробки, бо бачу, що команда вкладається в тебе як у людину, а не „набір скілів“. І відповідно кількість досвіду була менш важливою, ніж самостійність і відкритість до нового», — зазначає Владислав Прудіус, Junior Software Engineer.

«Окрім гарних базових знань, стали в пригоді розвинені софт-скіли. Я завжди був у гарному настрої на співбесідах і показував, що радий спілкуванню. А також максимально дізнавався перед інтерв’ю про компанію та продукт, з яким доведеться працювати», — зазначає Євген, Junior Product Manager.

Крім того, джуніори радять звернути увагу на логічні задачі. Фішкою деяких компаній є давати їх на співбесідах. Ось приклад задачі, яку виконував на співбесіді один з наших співрозмовників:

«В озері щодня стає удвічі більше латаття, за 47 днів воно заповнюється на половину, за скільки воно повністю покриється лататтям?».

Як підвищити свої шанси

Проходити якнайбільше співбесід. Джуніори радять погоджуватися на всі можливі співбесіди та не хвилюватися, що ви до чогось не готові. Адже проходження інтерв’ю — це хороший досвід, навіть якщо вони були неуспішними.

Один зі спікерів розповів, що ходив на співбесіду навіть після того, як почав працювати у своїй компанії. І там йому запропонували офер, проте він залишився на своїй позиції.

Вести пет-проєкти. За можливості варто мати власні напрацювання до того, як починати активний пошук роботи. Це допоможе на співбесідах компенсувати брак досвіду.

«Ми з друзями розробили власний пет-проєкт. Це застосунок для тих, хто хоче кинути палити. Дослідили ринок, вибрали нішу, зробили дизайн, перший флоу тощо. Нині розробка перейшла до розробника, який теж джун. І хоч застосунок не готовий, я розповідав про нього на співбесідах, щоб показати досвід», — пригадує Євген, Junior Product Manager.

Також джуни радять фрилансити упродовж пошуку постійної роботи. Це хоч і не системний досвід, але про нього теж можна розповісти на співбесіді.

Цілитися в конкретну команду. Джуни радять прицільно обрати компанію і спробувати самостійно виконувати аналогічну роботу.

«За можливості варто спробувати зробити персоналізований проєкт. Наприклад, дашборд-аналітику з відкритих даних цієї компанії або цікаве програмне рішення в її домені», — зазначає Владислав Прудіус, Junior Software Engineer.

Брати участь у стажуванні та волонтерських проєктах. Якщо є змога набратись досвіду на волонтерських проєктах, наші співрозмовники радять вхопитися за це.

«На таких проєктах можна навчитись тісної взаємодії з продуктом, з командою так, як це буде на реальній роботі, де будуть платити гроші. А ще побачити взагалі, як це працювати в команді, реагувати на термінові питання замовника, давати фідбек своїм колегам, працювати за якоюсь методикою (Agile, Scrum, Kanban).

На співбесіду покличуть кандидатів з досвідом, навіть якщо це були безплатні проєкти. Бо це означає, що людина зможе швидше асимілюватись. Треба буде витратити менше часу на навчання потенційного трейні, котрий буде почуватися впевненіше, бо вже мав схожий досвід на неоплачуваному стажуванні/роботі», — розповідає Анастасія Матюшенко, Trainee Software Developer.

Мати фінансову подушку. Деякі опитані новачки були світчерами та перейшли з інших професій з вищою зарплатою.

«Мені 40, я пішов з посади директора, був співвласником бізнесу, що використовував російську 1C. Зараз я Trainee, а протягом тижня планую скласти іспит і стати Junior. Тому таким, як я, раджу мати запас коштів, щоб пережити геп у зарплаті» — каже Василь Прокопів, Trainee DevOps.

🪃 Як відбувався онбординг

У компаніях різні терміни онбордингу, але здебільшого він триває від тижня до трьох місяців.

Освоїтися на новій роботі допомагає ментор, HR або окремий PM — залежно від конкретної компанії. Попри це буває, що треба швидко увімкнутися в робочі процеси.

«Мою вакансію закривали терміново, тому й онбординг був дуже швидким. У п’ятницю я вийшла на роботу, а в понеділок вже почала повноцінну роботу над новим проєктом. Про компанію та її внутрішні правила мені розповіли хвилин за 15», — каже Анастасія, вебдизайнерка.

Співрозмовники пригадують, що на початку роботи було складно призвичаїтися до нових реалій роботи, технологій і вимог. Проте вдалося адаптуватися завдяки підтримці колег.

«Стресовим був перший день, було багато програм і систем, в які потрібно вносити дані. А ще прочитати купу документації, правил, вимог. Але другий день уже був простіший, а за тиждень я закрив усі питання щодо онбордингу. У мене був і досі є ментор (я працюю майже чотири місяці), лайф-менеджер і HR, до яких я завжди міг звернутись із запитаннями», — каже Василь Прокопів, Trainee DevOps.

«У мене було трохи стресу перші кілька місяців. Я не дуже розумів, чого від мене очікують, думав, що маю знати все. А взагалі для онбордингу в нашій компанії є knowledge base — середовище, де зібрана вся інформація для новачків. І на опрацювання цієї бази виділили досить багато робочих годин.

А всередині проєкту мені дуже допомагав тимлід. Він плавно давав завдання, починаючи з низького ступеня складності, і до того рівня, який мають усі на проєкті», — розповідає Павло Олексин, Junior Data Engineer.

Про складнощі та факапи

Переважно співрозмовникам було складно працювати з новими технологіями, які вони не вивчали або знали поверхово раніше. Багато часу йшло на опрацювання великої кількості документації. Проте траплялися й цікаві кейси з конфліктами та незапланованою зміною обов’язків.

«У мене на проєкті стався факап, першою ланкою якого був я. Проте цей факап пройшов й інші ланки — команду розробників, QA, інших менеджерів. Але в результаті помилку виявив C-level. І коли ми це розбирали, PM почав звинувачувати мене. Проте я вважав, що це спільний факап всієї команди, і не хотів бути єдиним відповідальним.

Тому виник конфлікт з проджектом, бо він хотів захистити команду розробників та QA, хоч помилка пройшла й через них. І мені довелося показати зуби та дати зрозуміти, що я не дозволю скидати всю відповідальність за проблеми на мене. Відтоді ми з PM не конфліктуємо і нормально спілкуємося», — розповідає Євген, Junior Product Manager.

«Одна з проблем, які у мене виникли на початку роботи — нечітке ТЗ. Мій PM хотів зробити „гарну“ мобільну гру, але не до кінця розумів специфіку платформи. Тож давав референси з найкрасивіших комп’ютерних ігор і говорив „зробіть приблизно ось так“», — розповідає Сергій, Junior Unity developer.

«Коли я прийшов у компанію, то асистував своєму ментору. Проте відразу після мого випробувального терміну він пішов з проєкту, і мене поставили на його місце. Я тоді думав, що не готовий до цього, адже продукт великий. Цей момент з перепадом відповідальності був складним для мене. Але пощастило, що мій ментор залишився працювати всередині компанії і зараз завжди на зв’язку, тож я можу поставити йому запитання за потреби», — згадує Євген, Junior Product Manager.

Про допомогу колег

Усі співрозмовники погодилися, що на початку роботи дуже важила підтримка колег. Можливість поставити запитання, не почуватися самотнім та отримати конструктивний фідбек.

«Оскільки це моя перша робота в компанії, мені було складно розібратися з внутрішньою CRM-системою. Я не знала, як працює Slack, Jira. Як трекати години, які проєкти вибирати тощо. Але я не боялась про це запитувати в колег, і вони допомагали», — зазначає Анастасія, вебдизайнерка.

«Окрім щотижневих мітингів, де я розповідаю про свою роботу та проблеми, я відчував зацікавленість колег і серед тижня. Вони писали, запитували, як мої справи і чи потрібна допомога. Наполягали, щоб я завжди звертався до них, якщо щось потрібно. І також зі мною перший час постійно спілкувались HR. Здавалося, що навіть забагато уваги було в мій бік», — розповідає Василь Прокопів, Trainee DevOps.

«Колеги у компанії завжди намагаються допомогти мені як новачку, адже я працюю в компанії лише два тижні. Іноді навіть забирають мої складні таски собі. І так само лояльно до мене ставиться PM. Хоч він і вимогливий, але розуміє, що перші кілька місяців мені буде складно. Тож завжди мотивує працювати далі, коли бачить, що я добре виконав завдання», — каже Сергій, Junior Unity developer.

«Колись у мене була неприємна ситуація з підробітком. Після курсів я робила один проєкт для інтернет-провайдера. На той момент була зовсім новачком і не дуже розбиралася в роботі, але все ж взялася. І як виявилося, в технічній частині мого проєкту був завал. Через це виникло непорозуміння з розробником. Він сказав, що те, що я зробила — це повний треш, хоч візуально і гарно виглядає. Але зовсім не пояснив, у чому проблема. Звісно, я засмутилася, та згодом попросила його пояснити, де саме помилки, щоб уникнути їх в майбутньому.

Я відчула велику різницю з теперішньою командою. Тут ніхто грубо не вказує на мої помилки. Навпаки, колеги кажуть, щоб я не боялась помилятись і запитувати. Вони спокійно ставляться до моїх уточнень і завжди дають зворотний зв’язок», — зазначає Анастасія, вебдизайнерка.

«Перед тим як потрапити у свою компанію, я проходив відбір, це був двотижневий кемп. Там ми розробляли невеличкий проєкт, щось типу комплексного тестового завдання. І мені сподобалося те, що у нас були дейлі-стендапи, де кураторам можна було поставити запитання.

На цьому мініпроєкті був увесь стек, що вказувався у вакансії. Тож я міг підучити щось. І під час онбордингу мені було вже значно простіше», — пригадує Руслан Тендора, Junior Full Stack Developer.

🎓 Джуни про вищу освіту

Наші співрозмовники прийшли в ІТ з різних спеціальностей. Серед них були медики, моряки, економісти, вчителі, менеджери. Проте всі вони говорять, що вища освіта є важливою, якою б не була спеціальність. Адже у виші ти опановуєш софт-скіли, вміння самостійно навчатися.

«Я маю диплом лікаря-анестезіолога, і мені допомогла вища освіта. Зрозуміло, не для ІТ-завдань, але вона прищепила мені здатність системно навчатися, опановувати нове. З часом я хотів би здобути освіту зі своєї теперішньої спеціальності. Бо розумію, що мені цього не вистачатиме у майбутньому», — зазначає Павло Олексин, Junior Data Engineer.

«За освітою я медик, але розумію, що освіта допомогла навчити самостійно вчитися. Я сам ставлю собі цілі, сиджу та здобуваю знання. У такому форматі у мене проходило навчання в медичному, і в ІТ схожа система. Можливо, комусь з моїх колег з технічною освітою трохи легше працювати. Але завжди є інтернет, за допомогою якого можна підтягти навички», — розповідає Руслан Тендора, Junior Full Stack Developer.

«Багато залежить від самоосвіти. Звісно, вища освіта допомагає розвинути софт-скіли, а вони дуже важливі для роботи. У мене, наприклад, диплом викладачки англійської мови. Проте серед моїх колег є й ті, хто раніше просто їздив на заробітки за кордон. У певний момент вони вирішили змінити діяльність, їх не зупинила відсутність вищої освіти за фахом», — каже Анастасія, вебдизайнерка.

📚 Що почитати новачкам в ІТ на DOU

Блоги

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



11 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

В мене був кейс, що адмін заходив в компанію як трейні без зарплати взагалі. Просився просто бути на підхваті та допомгати безкоштовно — вчитись. За 1.5 роки він доріс до мідла з зп вище 2к. В кого є ціль і наполеглевість — не буде скаржитись на обставини

Я в 16 році починав з 300$

Шукав першу роботу у 2014, як раз після вторгнення рашки. І мені тоді здавалося це повна лажа. Шукав більше пів року закінчивши декілька курсів у тому числі і безкоштовні від лідера ринку які і допомогли знайти першу роботу на 150 баксів. Зараз розумію що то були квіточки і навіть не впевнений що у стані сіньора знайду собі роботу якщо буде треба. Ті знайомі трейні що знаю майже не мають шансів. Точніше вони є, але дуже і дуже мізерні

Стаття не ревалентна. Допущина помилка вижившого. Щоб зробити статтю об’єктивною варто додати досвід людей які робили все це саме і навіть більше, але так і не знайшли роботу.

Погоджусь з вами, я більше року витратив на пошук рершої роботи у якості front-end розробника. Спойдер, я її так і не знайшов. Мене просто добив тотальний ігнор рекрутерів та відмови з порогу. Зі 100 відправлених резюме лише 3-4 відповіді з відмовами

Зі 100 відправлених резюме лише 3-4 відповіді з відмовами

Я шукав у 17-18-му. Відправив більше 200 відгуків з резюме.
І таки узяли мене!
З урахуванням, що тоді ситуація на ринку і в країні була помітно краще — зараз можеш сміливо орієнтуватися на цифру 500, я думаю.
Бажаю успіху. Дорогу долає той, хто йде.

Значить щось не так з резюме. І відповідей мало, а позитивних взагалі виходить нема? Хоча б якісь питання від рекрутерів. І 100 відгуків це за рік? Дуже мало. 100 це за місяць потрібно робити.

Значить щось не так з резюме.

З великою ймовірністю, а не не «значить».
Ринок перенасичений, особливо джунами. Багато вакансій просто висять.

100 це за місяць потрібно робити.

І взагалі, нехай буде мужиком і просто знаде роботу! :)
На доу всього 133 вакансії для всіх спеціальностей по всім регіонам.
Давайте поради хоч трохи не відірвані від життя.

Дмитрий Лукьянчук, на резюме все ж варто подивитись, закиньте в виділену для цього тему на доу. Ще можна попросити чатГПТ покращити резюме (але обережно, він може дичину робити)

А чому відірвані? На джинні зараз 274 вакансії для фронтендерів. А є ще ДОУ, Работа та Ворк юа, лінкедін, indeed.
Я сам пройшов цей шлях пару років тому і зараз знайомий шукає першу роботу в тестуванні без досвіду. Зробив десь до 40 відгуків і були вже і созвони з рекрутерами і одна повноцінна технічна співбесіда. Не взяли, але рух є.
Тому якщо не зовуть на співбесіди, то по перше треба вирішити цю проблему. А це резюме, супроводжуючий лист, час та місце відгуку, кілкість відгуків.

А чому відірвані? На джинні зараз 274 вакансії для фронтендерів.

А скільки без досвіду?
0-1 рік вже 66 — все ще менше 100.
Ну місяць поспамить, а на наступний місяць буде 100 __нових__ вакансій?

Зробив десь до 40 відгуків і були вже і созвони з рекрутерами і одна повноцінна технічна співбесіда. Не взяли, але рух є.

Так 100 чи до 40 __за місяць__? І найму немає.
А на «рух» впливає купа факторів, більшість з яких можна включити в категорію везіння (наприклад, локація кандидата)

А якщо потрібно підготуватись до співбесіди по пайтону, чи закрити пробіли, вже є готова колекція запитань та відповідей
dou.ua/forums/topic/51528

Підписатись на коментарі