Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

На IT-ринку зʼявилась рекордна кількість джунів. Як це вплине на індустрію та вимоги до знань і навичок фахівців

IT лишається чи не єдиною галуззю, яка продовжує зростати, попри війну. Водночас соцопитування говорять про те, що третина українців втратила роботу. Паралельно ж лунають подекуди оманливі обіцянки високих заробітків і легкого входження у професію від освітніх курсів і програм. Все це, зокрема, призвело до того, що на ринку з’явилася чимала кількість початківців, які змушені неабияк конкурувати за одну вакансію в IT-компаніях.

Чи траплялося схоже з ринком IT в Україні раніше і як ситуація розвиватиметься далі? Що робити початківцям в індустрії, які не готові до роботи на проєктах, і як чимала кількість малопідготовлених спеціалістів вплине на галузь? Про це DOU запитав IT-компанії, а також експертів, що опікуються розвитком індустрії.

«Кількість кандидатів на вакансію Junior QA сягнула тризначної цифри». Чому на IT-ринку стало багато трейні й джунів

Українська IT-індустрія — одна з небагатьох галузей економіки, яка здатна працювати практично на довоєнному рівні. Попри труднощі зі збереженням і пошуком нових замовників, IT-компанії продовжують зростати кількісно. Їм потрібні айтівці, аби пропонувати нові послуги та якісно закривати вже активні проєкти. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, потреба IT-індустрії у фахівцях сьогодні становить 30–40 тисяч людей.

Водночас, як зазначає у коментарі DOU керівниця освітньої команди Львівського ІТ Кластера Юлія Цимбала, у 2020–2021 роках університети випускали близько 20 тисяч спеціалістів, а ще частину готували освітні школи. Тож потреби, зокрема у технічних фахівцях, лишалися незакритими. Оскільки індустрія прогнозувала зростання і на 2022-й, чимало компаній відкривали власні курси й інтернатури.

Після 24 лютого багато українців залишились без роботи й попит на ІТ-навчання ще більше зріс. У SoftServe кажуть, що на курси компанії для початківців Intro to Programming зареєструвалося понад 1000 людей.

Водночас початківцям стало складніше знайти роботу, це займає більше часу. Нещодавно DOU вже писав, що на одне місце UI/UX-дизайнера претендують 13 кандидатів; на одну посаду QA Manual — 17 кандидатів; а за одну позицію HR конкурують 7 людей.

Це підтверджують в IT-компаніях і зараз. В Intetics кажуть, що найбільш болюче криза на ринку впливає саме на початківців в IT: кількість кандидатів рівня Junior невпинно зростає, чого не скажеш про кількість пропозицій. Наприклад, кількість кандидатів на відкриту в Intetics у жовтні вакансію Junior Quality Assurance сягнула тризначної цифри.

У Sigma Software зазначають, що ринок дещо перенасичений, але навіть не спеціалістами рівня Junior, а радше Trainee, тобто людьми, які щойно закінчили курси та мають мінімальний (кілька місяців) досвід або зовсім не мають досвіду роботи на комерційних проєктах.

Серед основних причин, чому так склалося, можна виокремити:

1. Уповільнення темпів зростання індустрії.

Протягом останніх років технологічні компанії наймали рекордно багато фахівців, джуніорів зокрема. Зараз же, попри те, що ІТ-бізнес відчутно стабілізувався від початку війни, є ознаки економічної рецесії та скорочення інвестицій в ІТ-секторі, пояснюють у SoftServe.

«Це видно і на прикладі світових технологічних компаній, які вже почали скорочення: звільнили понад 32 тисячі фахівців, які працювали у компаніях Кремнієвої долини. Попит на спеціалістів початкового рівня, вочевидь, теж зменшується», — кажуть у SoftServe.

2. Вплив війни.

У компаній та замовників змінюються плани, локації діяльності, а з ними й характер співпраці, вважають в Intetics.

Якщо джун працює на комерційному проєкті, він може розвиватися. Однак якщо замовлень немає, то й розвиватися в того самого мідла не так просто, зауважує Юлія Цимбала. Дослідження Львівського IT Кластера 2021 року, яке проводили суто в межах Львова, показало, що джуни становили 24% від загальної кількості спеціалістів у компаніях, мідли — 41%, а сеньйори — 35%. А останнє дослідження, за словами Цимбали, яке охоплювало вже не лише Львів, а й інші регіони, продемонструвало, що джунів у компаніях стало менше — 17%. Мідлів нарахували 35%, 31% сеньйорів і 17% лідів.

«На це частково впливає розширена географія дослідження, а частково те, що компанії наймали меншу кількість джуніорів», — пояснює представниця кластера.

3. Привабливість IT-галузі (затребуваність і перспективність, розмір компенсацій спеціалістів, можливостей до реалізації).

AllSTARSIT наголошують на факторах мобільності й адаптивності, що стали одними з ключових під час війни та пандемії коронавірусу.

«ІТ-спеціалісти мобільні, на відміну від спеціалістів офлайн-сервісу чи інженерів, які не мають змоги безперебійно працювати з будь-якої локації лише з ноутбуком і хорошим інтернетом. Також важлива адаптивність в контексті самої роботи. Сьогодні пишеш на Python, завтра довчив Angular — і ти вже Full Stack. Завтра вакансій для пайтоністів не буде — ти Front-end Developer. Більше технологій знаєш — більше можливостей отримуєш», — пояснюють у компанії.

4. Велика кількість курсів і тренінгів (і водночас не завжди висока якість викладання).

ІТ-індустрія впродовж років є популярною, адже пропонує фінансову стабільність, гнучкі умови праці та бенефіти. Через це до неї прикута увага з боку молоді та світчерів, що наразі мають безліч пропозицій різноманітних курсів, тренінг-програм тощо, коментують у Sigma Software.

Проте якість підготовки на таких курсах не завжди дає можливість після їх закінчення влаштуватися на позицію Junior-спеціаліста. Найчастіше вони дають добру теоретичну базу, але не дають (чи дають замало) практики, тобто групового проєктного навчання, вважають у компанії.

«Тенденція не нова». Коли IT-ринок вже стикався з перенасиченістю новачками

Хоча широкомасштабна війна заскочила чимало IT-компаній зненацька, ситуація, коли на ринку праці трейні та джунів більше, ніж потрібно, вже траплялася. Тенденцію перенасичення спостерігали щонайменше тричі за останні 10 років, зазначає віцепрезидент з освітніх питань Асоціації IT Ukraine та Chief Learning Officer у Sigma Software Максим Почебут.

«Спочатку у 2014-му, потім під час пандемії СOVID-19. Історія повторилась і з початком повномасштабної війни. Річ у тім, що будь-яка криза спричиняє стурбованість замовників, частина з них може призупиняти роботу, менше нових проєктів заходить в Україну. Це явище тимчасове, проте зниження кількості замовлень, звісно, впливає на кандидатів», — стверджує експерт.

В AllSTARSIT нагадують, як постраждав бізнес від пандемії: багато невеликих компаній закривались чи поглинались, проєкти зупинялись, команди скорочувались відповідно до зменшення бюджетів. Тоді IT-індустрія також стикнулася з великою кількістю вільних джуніор-спеціалістів, спричинену як світчингом, так і вивільненням кадрів, а також невеликою кількістю пропозицій для них.

«Однак адаптивність індустрії і швидкість цієї адаптивності зіграли найважливішу роль. Офлайн-бізнес зрозумів, що треба йти в онлайн (а це замовлення для ІТ-компаній); зріс попит на ІТ-навчання як академічне, так і неакадемічне (пропозицій курсів стало набагато більше); компанії знову люто конкурували за кандидатів і, що важливо, знову мали змогу наймати джуніорів (а це, до речі, дорого за часом і ресурсами)», — додають в AllSTARSIT.

У SoftServe згадують і фінансову кризу 2008–2009 років, коли ситуація теж була непростою, особливо з огляду на те, що в ті часи IT в Україні ще не було настільки розвинутим.

Утім, якими б не були попередні кризи, ринок сам себе збалансовував. Щойно ознаки кризи послаблювалися, спостерігалося відчутне зростання індустрії і попиту на спеціалістів всіх рівнів. У SoftServe припускають, що вихід з нинішньої кризи для українського IT не буде винятком.

Junior job market crisis у 2020 році відчув і західний ринок, наголошують в Intetics. Найм джунів, за даними досліджень і річних звітів західних рекрутмент-агенцій, впав на третину, що було спричинене спробою компаній-роботодавців скоротити витрати та стабілізувати ситуацію після пандемії.

Хоча у Sigma Software кажуть, що порівнювати український ринок із закордонним все ж не варто. Там працює багато компаній-гігантів (Google, Amazon тощо), в яких часто є власні програми з підготовки молодших спеціалістів, що гарантують працевлаштування після їх успішного завершення. Крім того, на відміну від України, в Європі чи в Америці ІТ-галузь не є однією з небагатьох індустрій, що успішно розвиваються і можуть запропонувати гарні умови. Відтак людина має більше свободи щодо вибору напрямку.

«Перемогти може не лише найкращий і більш досвідчений, а й „найдешевший“». Як велика кількість джунів впливає на IT-індустрію

Наслідки того, що IT-ринок України перенасичений джуніорами сьогодні, можна розділити на позитивні й негативні, які часто переплітаються між собою.

Наприклад, через нинішню ситуацію зростає й зростатиме конкуренція серед спеціалістів-початківців. З одного боку, це добре для компаній, адже вони мають змогу обрати найскіловішого фахівця, який швидше рухатиме проєкт вперед. Та з іншого боку це означає, що перемогти може не лише найкращий і більш досвідчений, а й «найдешевший», припускають в Intetics. Тобто фахівці-початківці, зважаючи на велику конкуренцію, навіть попри навички, можуть погодитися на меншу компенсацію, аби просто не залишитися без роботи.

«Через те, що фахівців рівня Trainee та Junior стає більше, зростає конкуренція за відкриту позицію. В таких умовах завжди є можливість, що хтось зі схожим набором навичок буде очікувати меншу компенсацію на вході», — додають у Sigma Software.

Другий аспект — додаткове та ризикове грошове навантаження на компанію-роботодавця при наймі спеціаліста без досвіду (включно з overhead-витратами, ресурсами на навчання, залученням спеціалістів Senior-рівня як менторів тощо). Та якщо поглянути на це з позитивного погляду, то саме буткемпи, хакатони, стажування, які запускають компанії, допомагають джуніорам здобути перший реальний досвід, кажуть в AllSTARSIT.

Третій аспект — складнощі в повноцінній адаптації та онбордингу нового спеціаліста у поширеному сьогодні дистанційному форматі роботи. Те, чи буде негативний вплив, залежатиме від рівня підготовки великої кількості джунів, їхньої здатності та мотивації «допомогти» компаніям з адаптацією, а також від кількості експертів у компаніях, ресурс яких можна буде використати для адаптації та роботи в командах, додають у Kharkiv IT Cluster.

«Якщо ситуація не може бути змінена у близькій перспективі, потрібно її скерувати у вигідне для обох сторін русло. Тож компаніям за можливості треба „нарощувати досвід“ новачків у галузі, створюючи освітні програми із практичною складовою (інтернатури, воркшопи, школи, стажування та тренінги). Кандидатам без досвіду теж варто намагатися цей досвід накопичувати, навіть приєднавшись до професійних ком’юніті за спеціальністю або долучившись до роботи над реальним кейсом чи проєктом», — вважають в Intetics.

«Кожен айтівець — це ще три з половиною робочих місця в інших галузях». Чого очікувати IT-сфері України в майбутньому

Віцепрезидент з освітніх питань Асоціації IT Ukraine Максим Почебут вважає, що, кажучи про майбутній стан індустрії, варто зважати на те, чому люди йтимуть в IT. Якщо мова про тих, хто справді хоче зростати й розвиватися, тих, хто готовий навчатися, то це, звісно, дуже добре для індустрії, адже українська ІТ-галузь має великий потенціал. Якщо ж навпаки, до ІТ будуть йти переважно через ті умови, що галузь пропонує, то це може призвести до збільшення порогу входження та довшого шляху від позиції Junior до Middle.

Та що робити тій надлишковій частині ринку талантів, що утворюється через зменшення попиту? По-перше, ІТ, хоч і є зараз опірною індустрією, все ж не єдина, і точно не є панацеєю, кажуть у SoftServe. Якщо криза триватиме довший час, молоді спеціалісти все ж рухатимуться до того, що їм до душі. А ті ж, що насправді бачать себе в галузі, матимуть більше часу для отримання ґрунтовних знань. Будуть напрацьовувати перший досвід на своїх власних проєктах та фрилансі.

«Нині чимало варіантів здобути неформальну освіту, яка допомагає потрапити в індустрію тим же світчерам. Водночас компанії не мають багато робочих пропозицій для трейні. Однак для людей, які втратили роботу через війну чи вирішили, що зараз саме той момент, коли потрібно спробувати перекваліфікуватися, це можливість. І не саме можливість одразу потрапити в IT після двох місяців навчання, а можливість зрозуміти, чи це їхня професія. Перші курси, найімовірніше, не зроблять з новачка хорошого програміста, але вони дадуть зрозуміти, чи це той напрям, в якому хочеться розвиватися», — вважає керівниця освітньої команди Львівського IT Кластера.

Юлія Цимбала припускає, що далеко не всі трейні й джуни, які сьогодні є на ринку, отримають роботу в компаніях. Та вони можуть спробувати запустити власний продукт чи працювати на фрилансі, що також добре для галузі.

Виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал наголошує: IT-компанії мають змогу інвестувати в освіту й адаптувати нових айтівців до викликів IT-ринку. І регулярний розвиток індустрії вигідний усім. Попри можливі бар’єри при входженні у професію, зокрема потреба знати англійську чи брак певних навичок, це гарний поштовх для побудови кар’єри й розвитку української економіки.

«Кожен айтівець, який працює, — це ще три з половиною робочих місця в інших галузях, — коментує Шаповал. — Насправді ми не бачимо великих ризиків чи значного негативного впливу чималої кількості джунів на ринок ІТ. Здорова конкуренція сприятиме підвищенню кваліфікації кожного, хто захоче бути успішним. А це означатиме зростання рівня навичок та цінності кожного айтівця, які зрештою можна буде застосувати в українських чи міжнародних ІТ-компаніях. Бо ІТ-індустрія глобальна та не має фізичних кордонів».

«Криза мине, і потрібно бути готовими до швидкого відновлення». Як підвищити якість навчання й підготовки трейні та джунів

З огляду на те, що на ринку справді є брак кваліфікованих спеціалістів, які готові одразу взятися до завдань, ключовим фактором, що вплине і на фаховість команд в компаніях, і на здатність новачків отримувати роботу, лишається освіта.

«Щоб до України поверталися замовники, інвестиції, заходили нові проєкти, по-перше, потрібна перемога й стабілізація економіки. По-друге, треба підвищувати якість підготовки молодих фахівців як на базі корпоративних тренінг-центрів, так і на базі вишів і приватних навчальних закладів. А тим, хто розглядає можливість навчатися на ІТ-фахівця, треба зважено обирати курси», — наголошують у Sigma Software.

У SoftServe, наприклад, продовжують розвивати як свої корпоративні навчальні рішення, так і спільні проєкти з університетами. Наприклад, цього року компанія розширила кількість спільних з університетами дуальних програм з чотирьох у Львові до дев’яти по всій Україні, вперше охопивши Київ, Дніпро та Харків.

А Львівський IT Кластер додатково зосередив увагу на профтехосвіті України. У ній вбачають ще одну ланку, яка зможе забезпечувати компаній скіловими джуніорами чи стронг-джуніорами, що вже знатимуть базу кількох основних мов програмування, основи веброзробки чи QA.

«Найбільше ми вкладаємося у розвиток формальної освіти. Це потрібно, щоб фахівців не виховували під окрему компанію чи одну конкретну мову програмування. Аби галузь розвивалася загалом, потрібно залучати компанії до розробки освітніх програм, менторства, викладання. Формальною освітою не закриєш всіх вакансій, але вона дає змогу отримати кращих фахівців», — пояснює Юлія Цимбала.

Якщо людина чотири роки вчить кілька базових технологій, їй буде простіше переходити з однієї мови програмування на іншу. А компаніям потрібні люди, що здатні створювати нові продукти, наприклад Architects — таким спеціалістом можна стати, лише знаючись на багатьох сферах одночасно.

За дослідженнями Kharkiv IT Cluster, майже 100% тих, хто успішно побудував кар’єру в ІТ, — це люди з вищою освітою.

«Зараз ми разом долаємо виклики, рівня яких ІТ-бізнес в Україні ще не знав. Це стосується і збереження талантів, і балансування людського капіталу, і можливості для продовження сталого зростання. Конкуренція на ринку фахівців встановлюватиме нові планки у кваліфікації, знаннях та навичках, що неодмінно матиме довготривалий ефект у створенні ІТ-продуктів. До того ж це буде наочний приклад того, що успішним можна бути вдома, бо покаже молоді перспективи власної частки в українській економіці», — каже Ольга Шаповал.

Тож можна говорити про те, що, попри зменшення попиту на найм трейні й джунів сьогодні, IT-компанії планують повернутися до цього сегменту кандидатів у майбутньому. Коли криза мене, індустрія має бути готова до швидкого відновлення. І краще, аби до цього моменту ринок був заповнений фаховими кандидатами, які не гратимуть в мінус ані собі з погляду зарплати, ані галузі з погляду кваліфікації.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось18
До обраногоВ обраному5
LinkedIn

Схожі статті




74 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Рецесії минають швидко, ця може бути від місяців до двох років. Приблизно 1/10 часу ринки падають — 9/10 ростуть. В США рекордна кількість бізнесів відкрилась в 2020 — ковід підштовхнув багато людей до того щоб реалізувати амбіції. Багато з цих нових бізнесів виростуть і будуть новими гравцями. Слабаки типу фейсбука розваляться.

Рецесії минають швидко

Ага...
Великая депрессия, топливный кризис 70-х, Великая рецессия... быстро... ага...

Мені як сейлу добре, що з’являються нові спеціалісти — більша конкуренція, більше бажання стати кращим, підняття загального рівня ІТ спеціалістів в країні.

немає конкуренції )) я вже писав (здається) ось скажімо щось класичне з сучасного наші дні Sr. C++ Engineer — Someshit Technology (84 applicants) то вам лише здається що там 84 конкуренти на місце а на справді то лише фейк і реальних там може 4 а усі інше «конкуренти» лише між самі собою за ймовірність якось отримати позицію суто в лотерею так теж буває

ЗЫ: чув реальну історію від реального чоловіка як його знайомий (мабуть тут у лапках) ходив на співбесіди і скрізь запам’ятовував питання та відповіді але лише одне останнє тобто останньої співбесіди розрахунок був простий що є ймовірність що саме на наступному спитають це саме знову ... і таки виграв ))

З глобальної історичної точки зору це мені нагадує епоху, коли мало хто вмів читати/писати, а потім держава взялася вчити всіх грамоті, та й в принципі світ йшов до того, що не маючи навичок читати/писати — ти був не зовсім повноцінною людиною (членом суспільства).

Але тепер, коли можна сказати всі вміють писати слова, речення, тексти — чи багато людей заробляють писаниною на життя? Працюючи письменниками, журналістами, текстовими блогерами і т.д.? Це просто такі ж професії, як і купа інших.

У мене відчуття, що і у програмуванні світ до цього йде. Всіх можна навчити якійсь нескладній мові програмування (PHP, Python, JS) на рівні інтерна або навіть джуна. Але стати серйозним спеціалістом рівня мідл/сеніор і «грести кілобакси лопатою» зможуть, та й захочуть, далеко не всі. Так само як і бути письменниками/журналістами.

Тому вангую, що десь у другій половині ХХІ сторіччя програмування буде таким же базовим скілом цивілізованої людини, як і вміння читати/писати, але так само як і зараз, лише невеликий відсоток суспільства буде робити це своїм джерелом доходу.

З глобальної історичної точки зору це мені нагадує епоху, коли мало хто вмів читати/писати, а потім держава взялася вчити всіх грамоті

А можете в часі окреслити цю «епоху»? Бо в моєму розумінні — це десь 3 епохи, якщо дуже скорочувати, але можна розтягнути цю історію до часів Риму.

Але тепер, коли можна сказати всі вміють писати слова, речення, тексти — чи багато людей заробляють писаниною на життя? Працюючи письменниками, журналістами, текстовими блогерами і т.д.? Це просто такі ж професії, як і купа інших.

Просто цікаво, а коли письменники/журналісти і тд були значно привілейованішими ніж зараз? В той час коли більшість не вміла читати? :)
Вміння писати останні років 500 в Європі — це був не «топ скіл», а лише додаток до вміння читати. Та і саме вміння читати йшло в купі з іншими навичками, що викладались в школах (різних рівнів).

десь у другій половині ХХІ сторіччя

Ну то й добре. Встигну вийти на пенсію

В 50-60-х, те саме казали про 80-ті. А, в 90-х кругом мали бути роботи і польоти на Марс. Нажаль, це все не так швидко в житті. Плюс, для «успіху» в будь якій професії потрібен хист і сотні, якщо не тисячі годин навчання і практики. Виходячи з Вашої логіки, зараз всі мали б, вміти стригти людей, бо «всі люди стрижуться і це не виглядає, як дуже складна операція», але при цьому, за тисячі років, ми всі так і не навчились цьому і далі ходимо до перукарів, які є професіоналами в цій сфері.

Виходячи з Вашої логіки, зараз всі мали б, вміти стригти людей, бо «всі люди стрижуться і це не виглядає, як дуже складна операція», але при цьому, за тисячі років, ми всі так і не навчились цьому і далі ходимо до перукарів, які є професіоналами в цій сфері.

навесні як пішла пандемія я подумав тварь лі я дрожащая і передивившись пару відео своїх же ж marines пішов купив підстригальну машинку і почав тренуватися на собі можу сказати з першого разу вийшло може й не модельно але доволі рівно і не довелося брити на лисо і далі навіть почав експерементувати ))

то я скажу більшість «перукарів» ото і справді не знаю чого у лапках але най буде то більшість з них ото і вміють 1-2 операцій і всьо

і це не виглядає, як дуже складна операція

бо це на справді і не є як дуже складна операція бо вони такого і не вміють )) як тіко щось складне то зразу всьо і цінник на 2 порядки тож як на мене приклад з перукарями не працює я перевіряв ))

... а от з програмуванням так всьо нє так однозначно

З твого коментаря вже статтю зробили (копія в web.archive.org).

screaming_marmot.gif

Тому вангую, що десь у другій половині ХХІ сторіччя програмування буде таким же базовим скілом цивілізованої людини, як і вміння читати/писати,

Якщо продовжити вашу аналогію — то навпаки.
Ми бачимо тренд що безграмотне письмо поширюється. Тобто люди пишуть все гірше, бо — все менше читають.

Якщо технологія програмування залишиться тою же — тобто базованій на програмному коді на комп’ютерній мові — то навчити читати код, щоб його більш-менш грамотно писати — буде важче, тому що ця технологія базується на вмінні — просто читати складні тексти, та грамотно писати свій текст.

принаймі я все частіше зтикаюсь з тим що навіть доку, чи стековефлов — початківцям частенько вже важко читати. ну щоб зрозуміти для використання.

(з той же причини функціональне програмування ніколи не стане мейнстрімом)

А з досвіду навчання дітей на Scratch — виніс що
графічне програмування тільки на початку дає переваги.
а далі вимагає те саме що й написання символьного коду:

треба навичка мислити абстракціями, вміння їх виділяти, співвідносити, і строго по раціональним правилам. як потім їх фіксувати — чи то письмово, чи то малюнком, чи то надиктовувати — не принципово.

А з досвіду навчання дітей на Scratch — виніс що
графічне програмування тільки на початку дає переваги.
а далі вимагає те саме що й написання символьного коду:

особисто я вважаю що scratch це фікція а не «навчання» щось на зразок як колись у нас було «мудра черепашка» основна проблема там... а стоп ти це все й написав ))

треба навичка мислити абстракціями, вміння їх виділяти, співвідносити, і строго по раціональним правилам. як потім їх фіксувати — чи то письмово, чи то малюнком, чи то надиктовувати — не принципово.

доречі текст це і є абстракція

Цікаво чому Шановний бізнес не залучає органи публічної влади до програм стажування джунів?
Тут вже принйняли із подачі МЦТ 28 сторінок проектів НПІ (Нац. Програми Інформатизації). У держави вибудовані процеси може і вони можуть трейні перетворювати в фахівців?
dou.ua/forums/topic/37921

Цікаво чому Шановний бізнес не залучає органи публічної влади до програм стажування джунів?

Вам в коментарях до вашого ж топіку пояснили, чому ваша ідея — хна.
Тому відповідь на це питання досить позитивна: бо при владі не зовсім кінчені ідіоти.

Щоб перевірити Ваше твердження, чи можете Ви поділитися, для трейні і джунів що бачать себе «професійним ІТ», доповіді від гуру держІТ?
Де гуру розповідають що і як використовується Я про технології, які вимоги до кадрів, як робити баг репорти і т.п. Щоб вже зараз готовити кадри професійні кадри

Щоб перевірити Ваше твердження, чи можете Ви поділитися, для трейні і джунів що бачать себе «професійним ІТ», доповіді від гуру держІТ?

Ви не написали чим саме треба поділитись.

Публічними виступами технічного характеру від гуру держІТ

Публічними виступами технічного характеру від гуру держІТ

Щось мені здається, що ви пробуєте якось перейти на особистості, але у вас не дуже виходить.
Що таке те держІТ? Чим воно відрізняється від просто ІТ?

Проблема проста:
якісний продукт роблять професіонали з досвідом. Джуни не мають досвіду. Додавання джуна на проект — це ризики делівері, які закриваються витратами на менторінг. Тому джунів часто навчають на некретичних проектах.
Використовувати джунів для державних проектів — це ризики по якості.

Тобто, Професійні ІТ це такі міфічні істоти які народжуються у міфічній країні?
Ну якщо ДержІТ не відрізняється від ІТ, то чому був створений напрямок GovTech? Що таке базові реєстри та підхід Once Only? А довірчі послуги? Це ж кожний ІТшник має знати
Будь який продукт який має працювати десятки років потребує кадрів, а щоб вони заявлялися і відразу включалися в роботу принципи продукту мають бути загально доступними, щоб із трейні і джунов виростали нові кадри. Тому і питаю про доповіді і презентації про технічні аспекти.

Але може в Хогварці якось все по іншому?

Тобто, Професійні ІТ це такі міфічні істоти які народжуються у міфічній країні?
якісний продукт роблять професіонали з досвідом. Джуни не мають досвіду.

---

Будь який продукт який має працювати десятки років потребує кадрів, а щоб вони заявлялися і відразу включалися в роботу принципи продукту мають бути загально доступними, щоб із трейні і джунов виростали нові кадри. Тому і питаю про доповіді і презентації про технічні аспекти.

Тобто ви взагалі не в курсі як готують професіоналів в будь-якій справі. У всіх сферах порядок схожий:
1) навчання (універ, курси)
2) стажування (робота трейн/джуном, де навчають вужим аспектам)
3) самостійна робота, під час якої людина актуалізує свої знання

Щоб з джунів виростали мідли — треба вже менторинг, персональна робота, а не просто «доповіді та презентації» (яких и так 100500 по кожній темі), інакше цей процес буде займати роки. Як користувач, що платить за державні послуги, я не ок, що хтось буде за мої бабки навчатись роками на власних помилках (низькій якості сервісу, що я отримую).

Але може в Хогварці якось все по іншому?

Відчуваю убогий сарказм, тому ви все ж подивіться на мої місця роботи (в лінкедіні), може вони наведуть вас на думку, що ваші спробу з’їхати на «спочатку зроби» виглядають смішно (я приблизно розумію рівень отих тисяч джунів і скільки з них хоча б профпридатні)

Тобто секретний соус яких саме технології та підходи треба вивчати джунам і яких менторів шукати, залишаються поза Вашим ліндкіном. Ніякої конкретики нажаль, один «авторитет»

Никакого секретного соуса, я просто вбил поиск по стажировкам с сайтов gov.ua и скидываю первую попавшуюся ссылку — infotech.gov.ua/internship

Удачи!

Тому і питання чому фінансування ІТ-курсів державою (навіть через PPP private public partnership), і вимогою стажування/роботи, не рекламують ДП (держ підприємства) які готові набирати інтернів.

Тезка, это умный вопрос. Я думаю, что вместе мы сможем узнать причину. Напиши мне, займемся.

Бо держ.підприємства: немають людей з кваліфікацією необхідною для ринка, і відповідно вчити, там нема кому. Інша причина — неконкурентна зп, тому власне і немає тих самих спеціалістів.

Бо держ.підприємства: немають людей з кваліфікацією необхідною для ринка, і відповідно вчити, там нема кому.

Мають (можливо не топ-1%, але топ-20%), вчити там є кому. Інша історія, що кадри там мають певну наступність від «радянської школи», тобто там так чи інакше буде текучка адекватних кадрів.

Богдан, без образ нам треба розбудовувати країну і коли люди при владі в ходять і кажуть ви #хи у вас нема досвіду керувати державою, ось Хозяйственики все норм зроблять. Такий підхід ми вже проходили, мають бути не дужени чи Профіль, а вимоги і підходи, якщо ти здатен продемонструвати — тримай роботу і працюй. Тому ключ нашої дискусії, визначення кваліфікації через конкретні вимоги, а далі шляхи отримання кваліфікації щоб виконати ці вимоги ;)

Тому ключ нашої дискусії, визначення кваліфікації через конкретні вимоги, а далі шляхи отримання кваліфікації щоб виконати ці вимоги ;)

Вимога:
3+ роки ефективної ор на продакшн проектах. Ефективність з’ясовується на співбесіді.
Тому для джуна шлих — знайти роботу в ІТ, бажано на ентерпрайз проекті. Змінювати проект кожного разу, коли розумієш, що не вивчаєш нічого нового.

LAMP stack норм? ;)

Судячи по смайлику, ви хотіли пошуткувать ... але в вас не вийшло.

Сайти держсруктур все ще робляться на пхп, тому для старта ЛАМП теж підійде. Точно зараз все ще працює 1 для менеджменту трафіка в наукових установах написана на ЛАМП без фремворків.

Оця розмова мене підводить до дуже неприємного питання:
У вас взагалі є якийсь реальний досвід в ІТ? Бо ви просто продукуєте стереотипи і рівень розуміння ІТ сфери як у якогось керівника непов’язаного з ІТ бізнесу (типу фермер чи власник пари СТО) або чиновника, що хоче ІТ, бо воно є у всіх інших.

У шановного бізнесу, нема проблем вирешення соціально-економічних проблем, тобто безробіття. Шановний бізнес, навіть і не український, це філіали іноземних компаній які прийшли на цей ринок в пошуках дешевого ресурсу тобто джерела прибутку. Бізнесу треба сприятливі умови для створення робочих місць, тобто умови прибутковості, податки, захист майнових прав, підтримка — а не свавілля правоохоронців, відсутність рейкетирскіх поборів і корупції і тоді ніяких програм із папіро-марання не треба. Та от не задача, економічна модель держави — модель Кучми із фінансово промисловими групами на цьому тримається. Уся держава із її інституціями побудована навколо цього. Захмарні рівні офіційних податків — 135 загалом, найгірший показник у світі і корупція за вирішення питань, інакше прогориш. Рейдерство, маски-шоу, правовий нігілізм тощо. Тому і папіро-марання їде замість реформ, сама по собі паразитична система змінюватись не хоче, паразитів треба ампутувати.

А тим часом в напрямку SDR (Sales Development Representative) кучу вакансій, рекомендую ждунам з QA глянути цей напрямок

Ідея хороша, але для трейні дева або тестера, можна знати англійську і на А1+, в той час, як для сейла мінімум В1.

Вже давно без B2 забудьте про во-ИТ. Занадто багато кандидатів, зараз вже сотні, HR-ри року з 16-го усіх без чудової англійської просто відстоюють. Безперечно курси, що роблять якісь там базові тренінги по використанню IDE та Selenium, але англійської не тренують чи принаймі не перевіряють рівень на вході — по суті близькі до шахраїв, що беруть гроші з людей на дурняк. Їх випускники мають мізерні шанси на отримання роботи. Так отримаєм по 100 людей на одну вакансію. Чому так багато народу щімиься в ІТ тоді через ці курси ? Бо в країні безробіття, нема достаньо роботи з гідним рівнем доходу.

Не кажіть дурниць. Я в 2016, якраз міняв стек на 180° і чудово пам’ятаю, що мого, тоді ще, нещасного А1+, на той час, вистачало для наших галєр, на позицію джун. Я пройшов декілька співбесід і кругом було ок.

Я в 2016, якраз міняв стек на 180°

Значит, ты не новичок с улицы, у тебя опыт уже был. А разговор про новичков, хотя и сгущены несколько краски.

Був досвід, але на абсолютно іншому стеку. Тому і заходив джуном. Можливо Ви і праві, на рахунок цього.

Кожен айтівець, який працює, — це ще три з половиною робочих місця в інших галузях, — коментує Шаповал

А пані Ольга не навела джерело чи дослідження щодо таких чисел? Часто випливають схожі числа, але як вони отримані не зрозуміло.

От мені чисто цікаво звідки пан Федоров видає свої фрази про потреби індустрії в 30-40 тисячь робочих місць ? Він що — професійний HR, чи має таких в команді які провели комплексні маркетингові дослідження та зробили висновки. Чувак має не здорову звичку піаритись перед керівництвом граючі з фуфла ( fake it until you make it). І керівництво, які насправді знаходяться в аховому стані по економіці, починають вірити в цей відвертий популізм без жодної перевірки фактів. Якщо елементарно зайти на вкладку «робота» тут на DOU буде видно, що кількість відкритих вакансій скоротилась в 5 разів від довоєнного стану, по усіх напрямках. Більшість вакансій із завищеними вимогами, щодо кваліфікації відносно до виконуваної роботи на посаді. Це усе демонструє — що у індустрії нема великої потреби в людях, а навпаки індустрія слідком за ринком в обвальному спаді. От і маєм результат — сотні кандидатів на одну посаду, тобто безробіття. Ситуація в тому що ІТ це не срібна куля, вона не витягне економіку з глибокої дупи без іньших галузей. Альтернативи економічним і податковим реформам просто нема, країна не може далі тягнути модель Кучми з фінансово промисловими групами, у країни більше нема на це ресурсів. І тим більше без педерації і отримання відносно дешевих ресурсів звідти: нафти, газу, машин і комплектуючих до них, тощо ця модель і взагалі не може існувати. Вона виникла на розвалі СРСР і тісно пов’язана з економікою колишнього СРСР, через що власне і війна, центр в москві не хоче втрачати економічно і політично залежний регіон в якому стратегічні порти і транспортні артерії, корисні копалини — на сам перед вугілля та метал, зерно та іньша сільгосп продукція, 6 атомних електростанцій тощо і податне населення. Власне через те, що ці ресурси, насправді досить суттєві, Україною нормально не використовуються, бо віддані ФПГ керованим з москви, ми і маєм затяжний економічний колапс. Як казали кремлівські пропагандони він давно керований і є зброєю.

От мені чисто цікаво звідки пан Федоров видає свої фрази про потреби індустрії в 30-40 тисячь робочих місць ? Він що — професійний HR

Він професійний маркетолог (сеошник), тому розуміє що його ЦА не буде нічого перевіряти і схаває красиве число.

Але тут цікаве інше:
в посиланні зі статі (nv.ua/...​ni-ukrajini-50254586.html) інформації про 30-40К не було, тому може питання до адміністрації доу, а не то Федорова.

Ну тут ні та всеодно думаю редактори десь узяли матеріал. За тими самими матеріалами DOU такої «кадрової проблеми», яку войтішніками хоче вирішити Федоров ніколи і не було. Дефіциту трейні та джуніорів ніколи і не спостерігалось, від бажаючих отримувати гідну зарплатню та працювати у технологічній сфері в бідній країні із великим рівнем безробіття завжди відбою не було. Так звана «кадрова проблема» це бажання бізнесу винаймати сініорів по низький ціні, тобто меншій зарплатні, а продавати по високій — тобто отримувати профіт через високу маржу. Через те, що ринок був сталим, з високою конкуренцією на ньому — зарплатня навпаки росла знижуючи норму прибутку (маржу). Галери намагались хитрувати з клієнтами, створювати 23 літніх сініорів, проводили співбесіди з одними — потім давали на проект іньших, тощо. Тобто проблеми як такої насправді і не було, навпаки те що було — тобто ріст зарплат, через збільшення попиту якраз був вигідний державі, ці зарплати якраз заходили в країну на відміну від норми прибутку яку посередник у формі галери залишає в країні походження. Як відомо попит породжує пропозицію, тобто доводилось і доводиться робити програми підвищення кваліфікації, індивідуальні плани розвитку тощо і таким чином насичувати ринок більшою кількістю затребуваних серед клієнтів сініорів. Насправді, щоб збільшити кількість робочих місць в ІТ — потрібно щоб було більше проектів, а для цього потрібні умови щоб клієнти заходили саме в Україну як локацію. Це комбінація ціна-якість, щоб вона була потрібні сприятливі умови — податки і базова освіта. Усе іньше бізнес сам зробить. Та ні ми йдемо найпростішим шляхом, який як відомо в програмуванні є не вірним — навчаємо на курсах армію безробітних, потім вони сотнями намагаються зайняти єдину позицію. Є успішні приклади виходу із подібних ситуацій. НЕП або програма Рузвельта, антикризовий менеджмент Лі Яккоки.

НЕП була гарною лише на словах.
«Значні темпи зростання економіки, проте, були досягнуті лише за рахунок повернення у стрій довоєнних потужностей, адже лише до 1926–1927 року досягла економічних показників довоєнних років. Потенціал для подальшого зростання економіки виявився украй низьким. Приватний сектор не допускався на „командні висоти в економіці“, іноземні інвестиції не віталися, та і самі інвестори особливо не квапилися до Росії через нестабільність, що зберігається, і загрози націоналізації капіталів. Держава ж була не здатна лише зі своїх засобів виробляти довгострокові капіталомісткі інвестиції.

Також суперечливою була ситуація і в селі, де явно гнобили „куркулів“ — найбільш дбайливих і ефективних господарів. У них був відсутній стимул працювати краще. Змусити село збільшувати обсяг виробництва можна було лише переклавши її на колективний спосіб господарювання, що підкоряється централізованому плануванню.» Wiki.

НЕП була гарною лише на словах.

Это смотря какие цели стояли. Если восстановление экономики без изменения политического устроя, то очень успешная.
«The NEP succeeded in creating an economic recovery after the devastation of World War I, the Russian Revolution, and the Russian Civil War.» (та же Wiki)

Ну, так це про результати, а я про причини їх досягнення. НЕП повернула економіку на довоєнний рівень і не більше. Якщо говорити про подальше зростання, яке нам потрібно, то його не було. Просто закриті, внаслідок війни, виробництва знову відкрились, умовно, але темпи розвитку залишились довоєнними.

умовно, але темпи розвитку залишились довоєнними.

то вони такими залишилися уже і на завжди і усе своє існування срср буде порівнювати себе самого з 14-м роком ))

Якщо говорити про подальше зростання, яке нам потрібно, то його не було.

Дальнейший рост обеспечивался другим — программой индустриализации. И весьма некислый такой рост, надо заметить. Правда, ценой напряжения всех сил страны и, скажем мягко, применения спорных методов.
Но по итогу Союз вошёл в клуб сверхдержав (на минуточку, в обозримой истории — всего два участника клуба), что рулили мировыми процессами и, главное, пожинали руления плоды.
Потом, правда, сгнил изнутри и почил в бозе, но то, как говорится, другая история.

Це Ви в книжці по історії кпрс вичитали таке? Бо, в дійсності, того росту не було якщо не порівнювати з 1914 роком, а порівнювати з попереднім роком, як у всіх адекватних економістів. Крім того, переважна більшість досягнень були або чисто декларативні (бо ж, всі відчитувались що пятирічки виконані\перевиконані і т.д.), або досягалась кровю і геноцидом власного народу. Ви Максиме почитайте РІЗНІ книжки і джерела і не лише ті, що були виданні срср або рашкою. Уроки історії з західних вузів послухайте наприклад.
P.S. До речі, сучасний Китай частково йде таким же, шляхом, так от — почитайте про проблеми в суспільстві і економіці Китаю станом на 2023 рік. І ці проблеми, в них, лише набирають обертів. Почитайте про прогнози для економіки Китаю.

Цитируем аглицкую wiki с ссылками на экономистов из западных ВУЗов:

Russia accounted for 10% of the world’s economy in 1820 ... and 10.10% in 1913. The Soviet Union represented 20% of the world’s economy in 1966 (highest point).

Вообще нет роста, ага.

Уроки історії з західних вузів послухайте наприклад.

А не задумывался, что опираться уроки истории Союза с Запада — это как изучать историю Европы по советским учебникам, ибо кто ж хорошее про своего злейшего врага-то напишет? Или там по определению преподают только объективную информацию? ;-)

Почитайте про прогнози для економіки Китаю.

Я больше прогнозы для западной экономики читаю — оно на моей жизни больше сказывается. И какие-то весьма унылые эти прогнозы последний год.

Я больше прогнозы для западной экономики читаю — оно на моей жизни больше сказывается.

это не слишком разумно падение экономики китая на 10% (как следствие кризиса строительного рынка) очень трудно оценить в мировом масштабе просто потому что китай составляет экономику мира а ссср нет и соотв. такого прецедента пока нет не на чем построить модель

И какие-то весьма унылые эти прогнозы последний год.

а ну тогда понятно )) всё так

20% мировой экономики и у Китая, и у СССР, но почему-то

китай составляет экономику мира а ссср нет

Л — логика? ;-)

аб том и вапрос что ты не понимаешь разницы экономики ссср тогда и экономики китая сейчас

Но по итогу Союз вошёл в клуб сверхдержав (на минуточку, в обозримой истории — всего два участника клуба), что рулили мировыми процессами и, главное, пожинали руления плоды.

А які «плоди руління світовими процесами» пожинав совок?

Как бы это ни звучало сейчас смешно, но экономические.
Да просто: смотрим на нынешнего гегемона, масштабируем на треть в меньшую сторону — получаем примерное представление.

Как бы это ни звучало сейчас смешно, но экономические.

ловите наркомана (к) (тм)

ну ок давай 66-й год

The Soviet Union represented 20% of the world’s economy in 1966 (highest point).

в 66-м году ссср покупает завод ваз целиком вместе с оборудованием технологиями и уже разработанной готовой моделью ваз-2101

20% экономики мира 20 лет спустя после великой победы покупают автомобильный завод у какой-то италии по странному совпадению ещё и участника Оси и соотв. 20 лет на зад проигравшего на столько что были захвачены американцами именно в военном виде

в этом месте открывается та самая интересная проблема совка которая состоит в том что совки не врут потому что «врать» полагает «говорить не правду» но если убрать сам момент существования «правда» в понятийном и идейном пространстве то #внезапно само понятие «врать» тоже теряет смысл и здесь на мой не скромный взгляд хорошо подходит словечко «брешут»

youtu.be/OMcNjas7gCE

Но по итогу Союз вошёл в клуб сверхдержав

вики:
Аргентина, в первой половине XIX века не обладавшая экономической мощью, демонстрировала столь уверенный рост в 1860–1930-х годах, что многие прочили ей судьбу Соединённых Штатов, но в Америке Южной...
...
В 1870-х годах величина реальной заработной платы в Аргентина составляла приблизительно 76 % относительно британской, а в первой декаде XX века достигла отметки в 96 %. ВВП на душу населения относительно американского равнялся 35 % в 1880 году и 80 % в 1905 году. С этой точки зрения Аргентина находилась на том же уровне, что и Франция, Германия, Канада.

Перспективы то были, ух.
А если еще покопаться в истории и какие у кого были перспективы в цифрах...
то никак не у Швейцарии :)

Потом, правда, сгнил изнутри и почил в бозе, но то, как говорится, другая история.

вообще-то нет. это именно та история, одна история.
отраженная в анекдоте советской поры. я его по крайней мере слышал когда распад СССР казался фантастикой:

Забег. Догоняет СССР США, сравнялся, и так рядом и бежит.
США пробует оторваться, СССР опять сравнялся.
США: Слушай, я вижу ты можешь вперед вырваться, так чего ж?
СССР: Да, могу. Но понимаешь, если вырвусь вперед — то моя голая жопа станет видна.

Так что 20% и снгил изнутри — это одна и та же история.
А выделение 20% и умалчивание о голой жопе — это для зомбоящика

А выделение 20% и умалчивание о голой жопе — это для зомбоящика

Равно как и выделять голую жопу, но умалчивать от 20%... Просто зомбоящик другой :-)

Пару раз в фейсбуке попадалась реклама, где тебе предлагают заплатить компании за возможность «поработать» на их проекте и получить бесценный опыт.

Не знаю звідки ноги ростуть але подібне широко практикувалося весільними фотографами. Нема фоток щоб заманити клієнта? Береш напрокат моделей, одяг, локацію і вперед, наповнювати оте... Пантрафоліо. Про розбіжності між постановкою та реалом ніхто не задумувався, головне було впіймати жертву. І так як бити людей в нас заборонено, єдиний хто в цій схемі ризикував це клієнт, що клюнув на цю замануху :)

Але в цій схемі все трималося на нелегальності процесу.

«Попрацювати в компанії» це, типу, в режимі hotseat? Прийшов до приятеля на роботу і натискаєш. Бо якщо легально влаштовувати такого працівника то це певна бюрократія + гроші. Скільки там ліцензія на якусь там Джиру/місце?

спати з керівництвом вже пропонували?

Можна тоді просто морду побити, та пограбувати. Нехай йде скаржитись до поліції. Хоча по опросах, що недавно були 85% программістів мужики, а 45% менеджерів — жінки. Тобто як тебе жінка примушує з нею спати щоб отримати роботу, то світ перевернувся. Там скоріше навпаки, невдахи проходу не дають, поїду собі в Іспанію тусити з танцюристом Хорхе та тореодором Родріго. Іньщі 55% то взагалі якась тюремна історія, там точно буде бійка.

just make love, not war

Помидоры вырастут в цене)

Коли таке сталось, то мідл виріс до сініора :) Заделегувати свої таски, і ще так щоб їх і виконали та якісно — це вже тре мати кваліфікацію. Більшість мідлів або засцить, або буде жорско наїзджати на джунів, що вони не зроблять нічого путнього і доведеться тому мідлу за ними усе переробляти по ночах та вихідних.

Підписатись на коментарі