IT і закон: які ключові для індустрії рішення ухвалили у 2022 році

Воєнний 2022 рік відзначився законами та постановами, що торкаються IT-галузі: Дія City, е-резидентство, обіг криптовалют тощо. Спільно з юристами DOU пояснює, що змінили ті чи інші ініціативи, а також чого чекати наступного року.

Що вплинуло на IT в законодавчому полі

Щоби було простіше зрозуміти значущість описаних рішень, наводимо визначення і різницю для кожної з категорій, про які йдеться в матеріалі:

• Подані законопроєкти — документи, які створюють, доповнюють або змінюють законодавчу базу. Законопроєкти можуть подати особи з правом законодавчої ініціативи (президент, нардеп, Кабмін), а ухвалити — ВРУ.
• Проголосовані ВРУ законопроєкти — ухвалені законопроєкти в результаті голосування (в Україні звичайні закони ухвалюють простою більшістю голосів) і підготовки відповідної постанови законодавчого органу про набуття чинності.
• Ухвалені постанови — в Україні це підписання закону президентом, підготовка постанови Верховної Ради про порядок введення в дію закону та офіційне його опублікування, що надає закону загальнообов’язкової сили.
• Постанови про реалізацію експериментального проєкту — схожі на інші постанови Кабміну, але спрямовані на новіші (експериментальні) ініціативи.

На наші запитання відповідали Андрій Барбашин, юрист Barbashyn Law Firm, та керівний партнер Legal IT Group Антон Тарасюк.

Ухвалені (проголосовані) законопроєкти

📄 «Про віртуальні активи» (не набув чинності). Цей документ закріплює правила обігу криптовалют. Після адаптації Податкового кодексу учасники ринку віртуальних активів зможуть на правових підставах користуватися банківськими послугами, сплачувати податки з доходів і отримувати юридичний захист у судах при порушенні їхніх прав.

Поки що обіг криптовалют в Україні існує, але перебуває повністю за межами правового поля держави. Закон дає можливість не тільки українцям захищати свої права, а й забезпечити захист для іноземних інвесторів на ринку віртуальних активів України.

📄 «Про хмарні послуги» (набув чинності). Мета законопроєкту — створити умови для обробки та захисту даних при використанні технології хмарних обчислень посадовцями. Також ефективніше користуватися державними ресурсами. Використання систем хмарних обчислень, за задумом законодавців, сприятиме зменшенню витрат на побудову та розширення посадовцями власних обчислювальних потужностей.

📄 «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо спрощення розміщення технічних засобів електронних комунікацій (зареєстрували у 2021-му, однак Володимир Зеленський підписав у липні 2022 року, закон чинний). Закон спрощує процедури отримання мобільними операторами права на користування земельними ділянками для розміщення технічних засобів електронних комунікацій. За словами Барбашина, рішення надасть значному відсотку населення України доступ до мобільного високошвидкісного інтернету та звʼязку.

📄 «Про офіційну статистику» (не набув чинності). Налагоджує державну статистику відповідно до світової та європейської статистичної практики. Закон створить належні правові умови для гармонізації державної статистичної діяльності відповідно до вимог Європейської статистичної системи (Україна взяла на себе відповідні зобов’язання в межах Угоди про асоціацію з ЄС). Це має підвищити довіру до органів державної статистики та посилити їхню спроможність забезпечувати користувачів достовірною інформацією щодо економічної, соціальної, демографічної та екологічної ситуації в Україні та її регіонах.

📄 «Про е-резидентство» (не набув чинності). Податковий кодекс України не містить поняття «е-резидент», а також не встановлює спеціальних правил щодо оподаткування доходів е-резидентів, порядку проведення перевірок тощо.

Електронне резидентство є статусом, який дає можливість іноземцю отримувати кваліфіковані електронні послуги, відкривати банківські рахунки в Україні тощо. Наступним кроком у розвитку цього проєкту є надання іноземним фахівцям можливості займатися господарською діяльністю, а це залучатиме додаткові кошти в держбюджет.

📄 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (набув чинності). Закон передбачає бронювання військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, на підприємствах, яким встановлено мобілізаційні завдання, в організаціях, які необхідні для забезпечення потреб ЗСУ, та в установах, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

📄 Законопроєкти № 8196 та № 8197 щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України (не набули чинності). На законодавчому рівні впроваджується ввезення генераторів, іншого обладнання, Starlink без мита та ПДВ. Це стосується й фізичних осіб. Завдяки цим рішенням айтівцям буде простіше працювати, адже всім потрібні світло й інтернет для роботи.

📄 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення умов для розвитку та відновлення електронних комунікаційних мереж» (набув чинності). Цей документ вносить зміни до Земельного кодексу України, адже встановлює спрощений порядок розміщення споруд електронних комунікацій на земельних ділянках державної та комунальної власності площею до 0,05 гектара без погодження з Кабінетом міністрів України. Закон забезпечує умови для розвитку та відновлення електронних комунікаційних мереж під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та у післявоєнний час.

📄 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (набув чинності). Встановлює відсоткову ставку для платників єдиного податку третьої групи, у розмірі 2% доходу (а не 5%, як раніше) через воєнний стан.

Зареєстровані законопроєкти

👨‍💻 Спрощенка для ФОПів, законопроєкт № 8226, передбачає можливість ФОПам сплачувати податки без взаємодії з податковою, завдяки «Дії» та банковій установі списання коштів буде більш автоматизованим — без участі самого підприємця чи бухгалтера. Працівникам ІТ не потрібно буде вести облік доходів, подавати декларації вручну та стежити за датами сплати податків. Після реєстрації ФОПа потрібно подати заявку в «Дії» та відкрити спеціальний рахунок у банку.

Постанови Кабміну

🖊️ Постанова, яка розширює кваліфіковані види діяльності Дія City. Доповнено перелік видів діяльності бізнесів, які надалі зможуть стати резидентами Дія City. До переліку додали компанії, які працюють з картковими платіжними системами, виробляють устаткування для оборонної, промислової та побутової сфер і які надають у користування потужності з обробки та зберігання даних у вигляді хмарного (віртуального) дата-центру.

🖊️ Постанова про перевірку нотаріальних документів через «Дію». Зʼявиться можливість перевірити через застосунок справжність нотаріальних документів за допомогою QR-коду. Тобто робити це стане простіше.

🖊️ Постанова про експериментальний проєкт «єВідрядження». Він має покращити мобільність бізнесу, адже проєкт дозволяє короткострокові відрядження підприємців та їхніх працівників (не більше як 10 осіб) за кордон до семи днів із внесенням застави у розмірі 200 тис. грн. Оформлення дозволу повинно відбуватися через «Дію», яка автоматично підтягне та перевірить необхідні дані. Станом на сьогодні «єВідрядження» досі не запустили. В уряді ще точаться дискусії щодо постанови, тому дата її ухвалення невідома. Детальніше DOU про це розповідав ще восени, і з того часу ситуація не змінилася.

🖊️ «Про реалізацію експериментального проєкту щодо взаємного визнання електронних довірчих послуг між Україною та Європейським Союзом». Завдяки йому громадянам України, що виїхали за кордон, буде простіше показувати документи в електронному вигляді, а не в паперовому, як зазвичай.

Накази міністерств

🗃️ «Про затвердження Порядку надання електронних публічних послуг в автоматичному режимі». Змінює механізм надання електронних публічних послуг (реєстрація ФОП, ТОВ тощо). Тепер їх можна отримати в автоматичному режимі, підтвердивши особу, наприклад, через «Дію». Тобто процес стає швидшим, бо посадовці не витрачатимуть додатковий час на ідентифікацію особи.

Ризики

Законопроєкти, постанови, накази покликані адаптувати чинні закони, пришвидшити надання і цифровізацію послуг, зокрема в умовах воєнного часу, та зменшити прогалини у законодавстві. Водночас є певні ризики, на які звертають увагу юристи:

• адаптація суспільства та посадовців до запроваджених змін;
• підбір відповідних кадрів на вакантні місця.

«Для прикладу можна взяти закон „Про віртуальні активи“. Якщо підійти на вулиці до людини та запитати, що таке віртуальні активи, мені здається, малий відсоток опитаних зможе дати чітку відповідь. Те саме стосується посадовців, — каже Андрій Барбашин з Barbashyn Law Firm. — Далеко не всі із цим розібралися. Під час впровадження інноваційних законів є адаптаційний період, за який люди звикають і потрохи розуміють особливості регулювання. Як приклад, 20 років тому люди не знали, що таке браузер, для чого він потрібен, як ним користуватись і які його переваги».

За його словами, нині є хороші ініціативи, наприклад, за криптовалюту можна замовити доставку їжі з супермаркету або оплатити навчальні курси. Однак під час адаптації можуть зʼявитися шахраї, які захочуть скористатися незнанням людей і виманити їхні кошти собі на рахунок.

«Згодом в Україні створюватимуть відповідальні органи за перевірки, видачу дозволів, які регулюватимуть багатомільярдні транзакції. Сподіваємося, що вони чесно виконуватимуть свої зобов’язання, а не вдаватимуться до корупції. Також доведеться перевчити/змінити багато старих кадрів, які вже звикли працювати „по-старому“ та не завжди готові до змін», — уточнює юрист.

Найважливіші законодавчі ініціативи для IT у 2022-му

Андрій Барбашин, юрист Barbashyn Law Firm

Законопроєкти доповнюють один одного, працюють в тандемі. Та можна виокремити два законопроєкти, які створюють нові, інноваційні можливості.

Перший — «Про віртуальні активи», адже законодавче регулювання обігу криптовалют вже давно необхідне. Тепер офіційно є поняття віртуальних активів, криптовалюта стала об’єктом фінмоніторингу. Коли надалі запрацюють регулятори, відповідальні за обіг активів та видачу дозволів, інвестори зможуть розглядати Україну як хаб — за умови, що буде прозора система регулювання для іноземців. Ми зможемо формувати ринок, через який проводяться транзакції.

Другий — «Про е-резидентство». Один з основних напрямів роботи нашої юридичної компанії — бізнес-релокація. Ми вивчили десятки країни та орієнтуємося в податковому навантаженні на підприємців США, країн ЄС тощо. Як приклад, в Естонії статус е-резидента дає можливість дистанційно створити компанію, сплачувати податки, отримати ЕЦП та підписувати документи. Можливість ІТ-спеціалістам користуватися податковим пільговим режимом, зареєструвати ФОП, працювати віддалено, сплачуючи нижчі податки, щонайменше має виглядати привабливо для іноземців.

Антон Тарасюк, керівний партнер Legal IT Group

Початок року ознаменувався запуском правового режиму Дія City. Зокрема, з 8 лютого можна подавати заявки на вступ, чим скористалося багато компаній (сам закон ухвалили ще 2021 року — ред.).

Варто зазначити, що процес подачі заявки був зроблений настільки user-friendly, що фактично не треба залучати юристів. В індустрії новим словом стало «гіг-контракт», який резиденти Дія City почали пропонувати ІТ-спеціалістам. Цей інструмент став доволі ефективним в контексті врегулювання відносин з розробниками, адже не був таким застарілим, як трудовий договір за КЗпП, і залишав соціальні гарантії, які можна було легко нівелювати у випадку співпраці з ФОПом.

Також цікавою є спроба врегулювати аспекти неконкуренції у відносинах з гіг-спеціалістами. Звісно, якби не війна, цей режим можна було б розпіарити більше насамперед для приходу в наше правове поле іноземних компаній, але віримо, що краще чекає попереду.

2022 року, мабуть, більшість нормативно-правових актів сприймали як необхідність задля наближення перемоги, що, звісно, мало вплив і на ІТ, бо пільгові правові режими для компаній — це круто, але ІТ, як і будь-яка індустрія, — це насамперед люди, що в ній працюють. Такими змінами були і зниження до 2% ставки єдиного податку для ФОПів 3-ї групи, і, вже наприкінці року, скасування мит на ввезення генераторів і старлінків (поки що два законопроєкти — № 8196, 8197 — на підписі у голови Верховної Ради).

Ще цікавим є питання щодо продовження/перезапуску пільги з ПДВ (звільнення від сплати цього податку) для операцій з постачання ПЗ в Україні. Можливо, вона стане певним бенефітом для резидентів Дія City. Або ж буде її перезапуск в іншому вигляді.

Щодо регуляції виїзду за кордон для участі в ІТ-конференціях, відряджень і бронювання ІТ-спеціалістів, то це окрема історія, яка ще триває. Наприкінці цього року й протягом 2023-го у питанні регулювання для ІТ-ринку, як і загалом для бізнесу, буде більше нормативно-правових актів, які гармонізуватимуть наше право з європейським.

Які законодавчі ініціативи для IT будуть важливі наступного року

Андрій Барбашин, юрист Barbashyn Law Firm

Ми відстежуємо підписання законопроєкту «Про авторське право і суміжні права», оскільки наше законодавство потребує оновлення в аспекті взятих Україною зобов’язань з впровадження норм права ЄС. Проєкт закону розроблений, щоб удосконалити правове регулювання питань стосовно здійснення та захисту особистих немайнових і майнових прав суб’єктів авторського права та суміжних прав.

Цей законопроєкт доповнює чинні закони та нормативно-правові акти, встановлює перелік об’єктів авторського права з урахуванням норм законодавства Європейського Союзу.

Закон регулюватиме відносини, пов’язані з виникненням авторських та суміжних прав, особливості розподілу прав на твори, створені за договором творчого замовлення; особливості здійснення авторами та спадкоємцями права слідування щодо оригінальних художніх творів; форми, порядок та способи захисту авторського права і суміжних прав у випадку посягання на них, їх оскарження або невизнання, у тому числі з використанням інтернету.

В IT-індустрії дуже важлива передача прав інтелектуальної власності від розробників, дизайнерів та інших творців до замовника або роботодавця.

При доповненні нашого законодавства під європейське буде легше регулювати складні питання, повʼязані з виникненням обʼєктів інтелектуальної власності.

І друге — ще не анонсований проєкт, про який згадував в інтервʼю Михайло Федоров. Проєкт розвиває можливості метавсесвіту для отримання всіх державних послуг завдяки цій технології. Метавсесвіт — віртуальний простір, в якому люди можуть взаємодіяти одне з одним і з цифровими об’єктами за допомогою технологій віртуальної реальності.

Антон Тарасюк, керівний партнер Legal IT Group

У межах гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС, виокремлю два законопроєкти, які стосуються ІТ-сфери.

Перший — проєкт закону «Про авторське право і суміжні права». Він вже на підписі у президента і має всі шанси стати законом. Він замінює собою стару редакцію однойменного закону і вносить зміни до низки інших актів/законів, що так чи інакше регулюють авторське право в Україні. Закон визначатиме, які об’єкти є об’єктами авторського права (код/арт/текст), коли відповідні права виникають і як ними розпоряджатися.

З’явилися статті з такими назвами, як «Авторське право і право власності на матеріальний, електронний (цифровий) об’єкт, в якому втілено (зафіксовано) твір» (стаття 10).

Суть у тому, що авторське право на твір та екземпляр твору не залежать одне від одного. І зараз є схожа стаття, але це історія радше про книжки, а в цьому випадку більше схоже на NFT.

Звісно, багато концептів та понять є і в чинному законі, але новий дає більшу деталізацію з урахуванням розвитку технологій і вимог часу до регулювання таких відносин.

Наприклад, ось редакція статті про охорону прав на комп’ютерну програму в чинному законі: «Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження» (стаття 18).

А ось у новій редакції:

1. Охорона комп’ютерної програми поширюється на комп’ютерні програми, виражені у вихідному або об’єктному кодах, якщо вони є оригінальними.
2. Охорона надається формі вираження комп’ютерної програми. Графічний інтерфейс користувача, набір виконуваних функцій, формат файлів даних, які використовуються в комп’ютерні програмі для експлуатації її функцій, не є формами вираження комп’ютерної програми.
3. Ідеї та принципи, на яких ґрунтується будь-який елемент комп’ютерної програми, зокрема ті, на яких ґрунтується її інтерфейс, логічні схеми, алгоритми та мови програмування, не охороняються авторським правом. (стаття 20).

І таких прикладів багато. Фактично ми отримуємо патч до закону з оновленням і поняттєвого апарату, і елементів захисту авторського права. Тож ті ІТ-компанії, які регулюють відносини з ФОПами українським правом, найімовірніше, почнуть оновлювати свої внутрішні документи, що стосуються авторського права.

Другий кейс — проєкт закону «Про захист персональних даних». Цей законопроєкт лише у жовтні 2022-го передали до Верховної Ради України, і в ньому, як і в його попередніх ітераціях, пропонують переписати чинний закон про захист персональних даних на, фактично, переклад General Data protection Regulation (GDPR).

GDPR змінив парадигму того, як більшість ІТ-компаній у світі, що так чи інакше орієнтуються на ринок ЄС, обробляють персональні дані, ввівши цілу систему нових вимог і концептів, покликаних захистити права суб’єктів даних з урахуванням розвитку технологій — і при цьому дати можливість бізнесу нормально працювати.

Українська інтерпретація GDPR (її поточна версія) викликає багато питань, але для ІТ-компаній, які ще не стали GDPR compliant і працюють на український ринок, краще вже зараз, орієнтуючись саме на GDPR, будувати свою Privacy program, бо такі поняття, як privacy by design (вимагає враховувати приватність протягом усього процесу розробки — ред.) та privacy by default (конфіденційність за замовчуванням, коли користувачу не потрібно робити жодних додаткових дій задля захисту власної конфіденційності — ред.), є і в GDPR, і в запропонованому законопроєкті.

Тож 2023 року, найімовірніше, Україна отримає новий закон про авторське право та оновлене регулювання персональних даних. Для ІТ-бізнесу ці зміни означають необхідність адаптуватись.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU