Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Масові звільнення в IT: чому американський техноринок штормить і що про це говорять цифри

Улітку 2022 року міжнародні IT-компанії зі штаб-квартирами в США захлиснула криза: замороження найму, падіння акцій. Масові скорочення за останні місяці показали — негативні тренди для індустрії не вщухають. DOU дослідив «шторм» на американському технологічному ринку і те, як швидко звільнені працівники можуть знайти роботу з огляду на обсяги скорочень.

Контекст

У червні 2022 року ми опитували розробників з компаній FAANG про кризу на американському ІТ-ринку. На той час йшлося лише про замороження найму в деяких компаніях на тлі подекуди рекордного падіння акцій. У Meta тоді стверджували: попри згортання деяких проєктів, людей не звільнятимуть.

Втім уже 9 листопада засновник Meta Марк Цукерберг оголосив про скорочення штату компанії на 13 %, або ж понад 11 тисяч працівників. За кілька днів до цього новину про масштабні скорочення компанії опублікували у Wall Street Journal — так більшість співробітників Meta і дізналася про те, що в корпорації планують масові звільнення.

В Amazon ще в травні 2022 року згадували про проблему «надто великої кількості співробітників», які, зокрема, працюють на складах компанії, але про плани скорочень спеціалісти компанії тоді не чули.

А вже 15 листопада у New York Times повідомили: Amazon скорочує приблизно 10 тисяч працівників. А на початку 2023 року тут оголосили, що скорочення торкнуться ще восьми тисяч людей.

18 січня 2023 року про скорочення 10 тисяч працівників (приблизно 5 % від загального обсягу штату) розповіла й корпорація Microsoft. Вона, як і решта компаній, пішла на цей крок заради скорочення операційних витрат.

Лише за два дні після цього про звільнення 12 тисяч фахівців (6% від загальної кількості) оголосила материнська компанія Google Alphabet Inc.

Також про скорочення повідомили у Salesforce (звільнили 8000 працівників, або ж 10 % від свого штату), Twitter (звільнили 3700 працівників, або близько 50 % штату) та в низці інших технологічних компаній.

Їхній список можна переглянути на порталі Layoffs.fyi — онлайн-трекері, який відстежує звільнення в технологічному секторі.

❓ Чому технологічні компанії накрила хвиля масових звільнень

Масові звільнення в технологічному секторі стали наслідком шалених темпів найму під час пандемії COVID-19. Люди, які масово пішли з офлайну під час карантинних заходів, стали джерелом надприбутків для компаній, зосереджених на онлайн-дозвіллі — зокрема й технологічних гігантів із FAANG. Ті почали перебудовувати власні процеси під (на той час) нову реальність і нові грошові потоки — збільшували свої інвестиції в нові та старі проєкти й роздували власний штат.

З вересня 2019 року по вересень 2022-го кількість співробітників Amazon подвоїлася, у Microsoft зросла на 53 %, в Alphabet Inc. збільшилася на 57 %, а у Meta зросла на 94 %, повідомляє WSJ.

Втім, пристосувавшись до надприбутків у часи COVID-19, технологічні компанії виявились не готовими до повернення людей в офлайн і, відповідно, їхніх споживацьких звичок до доковідних часів.

Ось що казав Марк Цукерберг в оголошенні про скорочення 11 тисяч працівників Meta:

«На початку пандемії COVID-19 світ швидко перейшов в інтернет, і сплеск електронної комерції призвів до надзвичайного зростання доходів. Багато людей передбачали, що це зростання буде постійним. Я теж так думав, тому ухвалив рішення значно збільшити наші інвестиції. На жаль, усе склалося не так, як я очікував. Мало того, що онлайн-торгівля повернулася до попередніх тенденцій, так ще й відбувся макроекономічний спад, посилилася конкуренція і суттєві рекламні втрати призвели до того, що наші доходи виявилися набагато нижчими, ніж я очікував».

Схожу ситуацію описують керівники й інших технологічних компаній. Наприклад, генеральний директор Alphabet Сундар Пічаї зазначив, що активний найм людей відбувався під час «іншої економічної реальності».

До скорочення працівників компанії вдалися, щоб оптимізувати витрати. Наразі звільнили куди менше людей, ніж найняли за попередні два роки.

З топу ІТ-велетнів вирізняється Apple — наразі вони єдині, хто досі не оголосив про масштабні скорочення. Компанія була куди обережніша за своїх «колег» при ковідних хвилях найму й за той самий період збільшила свій штат на 20 % — до приблизно 164 тисяч фахівців.

Сайт AppleInsider повідомляє, що Apple почала звільняти несезонних працівників у своїх точках роздрібної торгівлі поза межами Apple Stores (наприклад, у магазинах Best Buy). Але поки що це єдині помітні скорочення, про які відомо в компанії.


Том Форте, старший аналітик інвестиційного банку DA Davidson & Co., очікує, що Apple все ж скоротить кількість штатних працівників. Але компанія може зробити це «по-тихому», тобто коли компанія не замінює фахівця, який звільнився за власним бажанням, на нового спеціаліста.

По-друге, мають значення економічні чинники. Федеральна резервна система підвищує відсоткову ставку, щоб максимально нівелювати інфляцію. Вартість позик у США зросла. А без «дешевих грошей», за словами The New York Times, інвестори менш охоче вкладаються в тривалі та масштабні проєкти. Інвестори вкладали багато «дешевих грошей» у компанії та проєкти, не всі з яких пройшли перевірку часом та окупилися.

Тож, відповідно до нових реалій, технологічні компанії зміщують свою увагу на заробляння грошей «тут і зараз», а не на довгострокове зростання свого бізнесу.

👀 Скорочення у FAANG. Погляд зсередини

Під час першої хвилі скорочень в американському технологічному секторі (наприкінці листопада та в грудні) нам вдалося поспілкуватися з кількома працівниками з компаній FAANG — Meta та Amazon про процес звільнень і що їм передувало.

Усі розробники з Meta кажуть: про скорочення дізнались зі статті WSJ. За словами одного зі звільнених працівників, не знали про це ані його Engineering Manager, ані Director of Engineering.

Коли компанія не спростувала інформацію, опубліковану в ЗМІ, працівникам Meta стало зрозуміло, що звільнення таки будуть. Невідомим лишалося, кого саме вони торкнуться.

9 листопада всім співробітникам Meta розіслали прохання не приходити в офіс. «Листи „щастя“ розсилали о шостій ранку — багато людей не спали та публікували меми (іноді прощальні) у внутрішніх групах. Я, навпаки, спав подовше, щоб не відкривати скриньку. Загалом я не очікував, що моя позиція може бути в зоні ризику, але вона все ж була. Мене не скоротили, але деяких моїх колег у команді звільнили. Атмосфера була напружена, багато хто був невдоволений, що такі важливі новини спершу з’являються з вуст WSJ, а не компанії», — каже Software Engineer у Meta.

За якими метриками обирали тих, кого звільнили, досі невідомо. Один з розробників у Meta, якого не скоротили, каже: здається, при звільненнях важило, наскільки перспективний проєкт і який внесок зробив працівник. Та за його особистими враженнями рекрутинг-команда постраждала найбільше.

«Ймовірно, використовували багато метрик. Перфоманс оцінювався, але, здається, він не був пріоритетом. Хоча декотрим працівникам-топперформерам, проєкти яких скоротили, запропонували залишитися і шукати інший проєкт», — каже він.

Ще один розробник з Meta додає: схоже, людей на звільнення обирали за досвідом роботи та іншими критеріями, але продуктивність була однією з останніх серед них.

При цьому скорочували людей майже на всіх рівнях. Один зі звільнених 9 листопада розробників, що працював у Meta, розповідає: всі individual contributor (так у Meta називають працівників) мають рівні від Е3 — людини, яка щойно випустилась з університету та прийшла працювати, до Е9 — людей extraordinary contributions, які розв’язують найскладніші проблеми.

«Я був на рівні Е5. Звільнили багато працівників від рівнів Е3 до Е6. Є звільнені Е8 і щонайменше один звільнений Е9, про якого я знаю. Досить багато я бачив дописів від звільнених менеджерів. Багато звільнених оргдиректорів. Я не бачив звільнених віцепрезидентів, але вони настільки високо в ієрархії, що за ними й не надто стежиш», — каже він.

Software Engineer в Amazon додає: їхня компанія намагалася зменшити наслідки масових звільнень, надсилаючи працівникам деяких департаментів пропозиції для «добровільних скорочень».

«Так людина, яка й так хотіла покинути компанію, отримувала зарплату за кілька місяців і, можливо, „рятувала“ когось від примусового звільнення», — каже розробниця і додає, що найбільше, станом на грудень 2022 року, скоротили команди HR, Alexa та Book department.

Водночас настрій у колективі через звільнення вона описує як «пригнічений». «Це накладає додаткову відповідальність на команди. Можливо, командам розробників доведеться інтенсивніше працювати», — додає розробниця.

⚖️ Що коїться на американському ринку праці

Попри масові звільнення, рівень працевлаштування в технологічній галузі США рекордно високий. Про це, зокрема, свідчить звіт CompTIA (за даними Бюро статистики праці США).

Аналітика Dice Tech свідчить, що кількість вакансій у технологічній галузі США в січні-жовтні 2022 року зросла на 25 % порівняно з аналогічним періодом 2021 року.

Нині рівень безробіття в США становить лише 3,5 % — це один з найнижчих показників за останні 50 років. Та попри низький рівень безробіття та велику кількість робочих місць, все більшу їхню кількість пропонують низькооплачувані галузі, пише Forbes.

І попри скорочення, поки що ситуація не видається геть трагічною. Згідно з опитуванням ZipRecruiter, більшість звільнених працівників техкомпаній знаходять роботу незабаром після початку пошуку. Близько 79 % працівників, які знайшли нову роботу після звільнення, влаштувалися на нове місце протягом трьох місяців з дати звільнення. Це лише трохи менше, ніж частка у 83 % від усіх звільнених працівників, які були повторно працевлаштовані за той самий період.

І майже четверо з 10 раніше звільнених технічних працівників знайшли роботу менш ніж за місяць після початку пошуку.

«Попри масові звільнення, заморожування найму та скорочення витрат, що відбуваються в технологічному секторі, багато айтівців напрочуд швидко знаходять роботу», — зазначає Джулія Поллак для WSJ, головна економістка ZipRecruiter. «Вони все ще залишаються затребуваними фахівцями».

🔮 Що чекає на американський технологічний ринок далі

Ймовірно, скорочення лише набирають обертів. За даними Layoffs.fyi, у січні 2023 року вже було звільнено більше працівників технологічних компаній, ніж за будь-який інший місяць з початку 2022 року.

Хоча ще у 2022 році акції технологічних компаній стрімко впали, нещодавні скорочення та перехід до режиму економії витрат інвестори деяких гігантів ринку сприйняли позитивно. Наприклад, акції Spotify зросли на 5 % після того, як генеральний директор компанії Деніел Ек заявив, що компанія скоротить 6 % своїх працівників (близько 600 людей).

Акції Wayfair різко зросли більш ніж на 20 % після того, як компанія оголосила про скорочення 10 % свого штату (близько 1750 співробітників).

Так само після оголошення про скорочення 12 тисяч працівників на 5 % підскочили акції Alphabet — це збільшило їхню ринкову вартість на понад 50 мільярдів доларів.

Аналогічне зростання акцій на тлі оголошень про скорочення працівників демонстрували й інші компанії, включно з Meta, Amazon та Coindesk.

Та попри це акції багатьох компаній залишаються далекими від рекордних показників 2021 року. Так, у Wayfair вони все ще на 86% нижчі від історичного максимуму. А акції Meta — на 64% нижчі від рекордних рівнів, які компанія показувала два роки тому.

Аналітик Wedbush Деніел Айвс сказав Forbes, що надалі очікує ще більше звільнень працівників технологічних компаній і що схожі скорочення будуть «головною темою» упродовж сезону прибутків.

«Скорочення кількості працівників у технологічному секторі є першим серйозним кроком до стабілізації акцій», — наводить його слова видання. За його прогнозами, акції технологічних компаній цього року зростуть приблизно на 20 %.

Аналітикиня Ванда Едвард Мойя очікує, що схожі хвилі звільнень поширяться і на інші галузі протягом року.

Економісти Bank of America прогнозують, що рівень безробіття на тлі масових звільнень зросте з нинішнього рівня 3,5 % до 5,1 %. Тобто понад 2,5 мільйона американців можуть втратити роботу.

На думку виконавчої редакторки Economist Шарлотти Говард, відтепер технічні таланти не будуть зосереджені у руках Meta, Amazon, Apple, Netflix і Alphabet й Google.

«Тепер такі компанії, як Caterpillar, Hilton або Procter & Gamble, можуть бути більш конкурентоспроможними в залученні ІТ-талантів», — наводить її слова видання The New Stack.

Отже, в IT-індустрії ймовірні подальші звільнення, скорочення витрат на фінансово неспроможні проєкти, перерозподіл айтівців від ІТ-гігантів до менших компаній.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось21
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Схожі статті




40 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

TL;DR; Чому ринок штормить? Бо рецесія.
Що говорять цифри? Що рецесія ще не закінчилась.

Якось дивно виглядають керівники компаній, зі своїм баченням ринку та участі в ньому. І останніх новин в світі розробок це ШІ і квантові обчислення. Може все простіше — ШІ, в яві керівників компаній, намалював їм величезні перспективі, тому всі почали хапати в цей напрямок людей, а коли побачили що машині закладеш то і отримаєш, тому чудо не відбулося, а людей тримати нема сенсу стало і «Всім до побачення До нових зустрічей!» )))

Цікаві процеси. Тобто, компанії по випуску конкретної продукції, яку можна помацати руками, мають більш надійні перспективи по фінансуванню розробок, ніж ІТ компанії, які грають більше в азартну «гру» на гроші. Уявляю собі значок «Procter & Gamble» на автоматичній системі ведення вогну для міжнародного ринку зброї. Не кажучи вже про робототехнику.

То маячня із висновків, нахіба треба програмісти в такий кількості як Hig Tech виробникам бульдозерів, мережі готелів чи виробникам мила та косметики? Так звісно, якась кількість певно що треба для власних систем та сайтів, якогось embedded, SCADA тощо, та не тисячі як в Hi Tech. Ці компанії чудово себе почували і до інтернет революції, взагалі без усяких комп’ютерів. Скоріше легше стане не виробникам, а різній роздрібній і оптовій торгівлі яку Hig Tech витісняв із ринку. Скажімо Apple з’їли індустрію звукозапису і компакт дисків (яка до цього використовувала магнітні плівки, а ще раніше веніл). Amazon та Ebay дуже боляче вдарили по індустрії роздрібної торгівлі. Uber — по класичним таксопаркам. І так далі. Момент в тому, що була мало не монополія — ніхто не забороняє створювати власні музичні сервіси, служби таксі, інтернет магазини чи аукціони. Тільки треба продумати унікальну торгівельну пропозицію для клієнта, тоді навпаки різні фанги будуть наймати як не всебе, щоб додавати фітчі які є в конкурентів.

Великі компанії задешево скуповують перспективні стартапи, поки ті маленькі. Продукти або включають до себе, а часто просто вбивають.

всі individual contributor (так у Meta називають працівників) мають рівні від Е3 — людини, яка щойно випустилась з університету та прийшла працювати, до Е9 — людей extraordinary contributions, які розв’язують найскладніші проблеми.

«Я був на рівні Е5. Звільнили багато працівників від рівнів Е3 до Е6»

Е3 — інтерн
Е4 — джун
Е5 — мідл
Е6 — сеніор
Е7 — супер-сеніор
Е8 — супер-пупер сеніор
Е9 — рок стар

Коротше, треба бути екстраординарним, щоб зменшити для себе ризик звільнення. Навіть буття звичайним сеніором не є такою гарантією. Треба бути сеніором+ і вище.

треба розуміти, що ось це

Е3 — інтерн
Е4 — джун
Е5 — мідл
Е6 — сеніор

по-перше не дуже вірно, бо E5 вже сіньйор www.levels.fyi/...​k&track=Software Engineer

А по-друге, що середній український сіньор тягне десь на E4, бо в ФААНГах ці так звані «мідли» можуть вже лідати саб-тіми. Власне і E3 теж, але це швидше виключення перед промо.

Плюс вище за Е5 вже пройти важко. Тобто в абсолютних числах можливо звільнили E6+ мало. А от у відносних цей показник може цілком собі зберігатися.

Е5 — мідл
Е6 — сеніор

в FB/Meta
E5 — Senior
E6 — Staff

майже четверо з 10 раніше звільнених технічних працівників знайшли роботу менш ніж за місяць

Є окремий вид роботодавців в Україні, які у моменти спаду, через рекрутерів, починають пропонувати значно менші винагороди, аргументуючи «обставинами».

Рыночек решает в обе стороны.

Як би нам не хотілося, але «обставини» все ж таки є і впливають на можливості компаній.

Можу трохи розказати на власному прикладі. Ми зараз намагаємося максимально втримати проекти, деякі клієнти просили знижки, на які ми пішли за рахунок скорочення маржі, яка в нашому випадку й так була не висока. Враховуючи скорочення зовнішніх рейтів, постійні донати та те, що ми зберігаємо зп в повному обсязі для людей, котрі боронять країну в компанії лишається не так багато ресурсу для утримання бенчу, то ж доводиться розмовляти з колегами та шукати компроміс.

Разом з тим, в нас нещодавно була відкрита вакансія, на яку отримували відгуки як наших розробників, так і пропозиції від закордонних компаній та фрілансерів. Шукали людину з досвідом в районі 5 років. Картина була наступна:
— наші, що знаходяться в Україні, просять 4-5к;
— наші, що знаходяться закордоном просять в районі 7-8к, мабуть для покриття податків;
— аутсорсери, що працюють в східній Европі пропонували рейт в районі 5-6к;
— фрілансери з Румунії, Польші, Болгарії, Хорватії хотіли 3-4к в основному, один розробник просив 5,2
— Португалія, Іспанія — десь 3-3,5к
— було кілька звернень з Сербії, але навіть не питав ціни, бо щось дуже схоже на новоприбувших «сербів»

І от чесно, хз як конкурувати і заводити проекти в Україну. Зі своєї сторони намагаюся робити що можу і коли бачу, що в клієнта обмежений бюджет, але людина добре підходить під проект та знаходиться в Україні без роботи вже 3-4 місяці, то не бачу нічого поганого обговорити можливості скорочення рейту, щоб проект дістався саме для наших. А там вже люди дивляться по ситуації, підходить їм це чи ні.

P.S. це не щоб пожалітися, а трохи по ситуації з іншої точки зору.

Ну людина переписала економічний закон відкритий Адамом Смітом та Давидом Рикардо. Тенденцію норми прибутку до спаду. Попит народжує пропозицію, коли попит перевищує пропозицію — ціна палає, коли меньше за пропозицію ціна росте. Hig Tech завжди будувався не навколо задоволення попиту, він створювався на створенні попиту — тобто на принципових змінах ринку і товарів та послуг яких раніше не існувало в масовому сегменті і які тепер терміново потрібні дуже багато кому. На сталих ринках буде лише оце, так працює економіка в незалежності від того подобається це нам чи ні.

— наші, що знаходяться закордоном просять в районі 7-8к, мабуть для покриття податків;

Наші розраби прості як двері) Я виїхав за кордон, дайте більше деняк)

при чому фіг він там платить місцеві податки а не далі сидить на укр фопі. просто барбершопи і смузі дорожчі

Барбершопи по 40 баксів — жарти чи що?

нехай іде до турків. там по 20

Ну так-то ризики нижчі: не прилетить ракета, не вимкнуть світло, не дадуть повістку.

як і в будь якого европейця, який просить 3-4 тисячі. Сенс наймати українців за 7-8 тисяч нівелюється

Який європеєць просить 3-4 тисячі? Чому тоді взагалі ринок аутсорсу все ще працює, якщо можна найняти за 4 тисячі онсайт?

Я працюю з бритами, вони продуктивні і активні, експерти у своїй справі. Важко оцінити об’єктивно, скільки вони отримують в Англії, але думаю досить дорогі (ті ж може 7-8 тисяч або більше) Тобто особливого сенсу брати українця за 7 штук вже немає — бо за ті ж гроші буде мовний бар’єр, плюс дещо скажемо так, інший стиль роботи і майндсет. Це я не про аутсорс, а про продукт і аутстафф.
З плюсів для іноземних компаній — наших дійсно простіше звільняти, бо українське законодавство погано захищає робітника, навіть того який працює офіційно, а не фоп.

Щодо міжнародного ринку — треба ще не забувати про великий пласт розробників з Індії, мордору і бульбостану, які теж активно окучують західні компанії в пошуку роботи. Ці деви за рахунок демпінгу і більшої мобільності можуть стати для когось більш вигідними, ніж українці.

Важко оцінити об’єктивно, скільки вони отримують в Англії, але думаю досить дорогі (ті ж може 7-8 тисяч або більше)

Для Британії 7-8 тисяч — це взагалі нічого, нормальні спеціалісти на локальному ринку від 10 тільки починаються. І це пощастить, якщо 10 USD, а не GBP.

особливого сенсу брати українця за 7 штук вже немає
Це я не про аутсорс, а про продукт і аутстафф.

Добрий вечір. Я, наприклад, на днях отримав офер на аутстафі, скажемо так, в тих рамках. Звісно, це я в Польщі зараз, але суть від того не змінюється, після переїзду я не став раптово британцем з кокні акцентом.

Я працюю з бритами, вони продуктивні і активні, експерти у своїй справі.

я тож і ото єсть цікавоє є отже є тонка прослойка яка справді вот єто всьо

вони продуктивні і активні, експерти у своїй справі.

вона на стільки тонка що далі під неї дуже швидко закінчуються власне «рядові виконавці» на стільки що доводиться оних шукати на різних там near offshore ринках південної європи або навіть східної або навіть більш екзотичні варіант на кшалт північної африки (бріти традиційно мають тісні колоніальні імперські зв’язки з єгиптом)

а от скажімо з більш дальніми так узагалі складніше бо близькому сходу і самому потрібні на стільки що доводиться виписувати експатів в зад зі самої європи британії бо «прослойка» взагалі ні яка і під нею взагалі ні чого нема хоча здавалося би б

треба ще не забувати про великий пласт розробників з Індії

але шото пошло нє так і на всєх іх нє хватаєт хоча скажімо простих робочих такі да ім’я їм легіон

Важко оцінити об’єктивно, скільки вони отримують в Англії, але думаю досить дорогі (ті ж може 7-8 тисяч або більше)

колись я цікавився останній раз але то було давно і не правда тож «рядові ролі» но певно то геть не ті які

вони продуктивні і активні, експерти у своїй справі.

то вони не те щоб «починалися» але «оцінювалися» у десь так 40к+ фунтів хоча так це не сам лондон сіті але як мені справляє пам’ять щось 40 миль від самого лондону чомусь мені здається на південний захід там єсть шото на південний захід від самого лондону?

топчик десь так порядків 120к на рік (можливо фунтів точніше там було 90-120к тож мені здається що 120к то єсть був окремий топчик у топчику) це були традиційно HFT фірми там сам лондон кажуть світова фінансова столиця тож я так розумію у ніх там гніздо

Усі синьйори Польші працюють по 3-4 кілобакса і їм наче норм

Ну там і можливості дещо інші крім витрат. Вергогідність, що пустять ракету і відключать світло набагато меньше. Можна знайти роботу в іншій компанії, можна поїхати собі до Канади і таке іньше.

Я просив 7-8к ще до того, як це стало мейнстрімом :D

Є ще один момент, який я зрозумів тільки через певний час роботи в Америці, особливо в продуктовій компанії.
Різниця між аутсорсом і розробниками продуктової компанії в США не стільки в рейтах. Рейти може в Україні не сильно нижчі за навіть американські.
Але є одне але.
Суттєва різниця в естімейтах. Це, що американський розробник буде робити тиждень два, від аутсорса захочуть зробити максимум за день.

Попит-пропозиція, нічого особистого. Амереканців цілують в дупу аби він тільки не побіг в іньшу контору. Аутсорс Українці та індійці готові були якийсь час один-одному горло перегризти. Та вже якись вже декілька років спостерігався Win-Win індієць зовсім іньший пішов.

А чого Португалія і Іспанія такі дешеві відносно?

Здається у Португалії майже не треба платити податки, якщо ти отримуєш гроші з-за кордону. Плюс вартість життя нижча. Про Іспанію не знаю.
Я був у Португалії, країна дуже приємна і один з найкращих варіантів для релокації.

Я теж розглядаю її в майбутньому, якщо виживемо :)
Але мене засмучує що все ж таки паспорт дуже довго отримувати, в Аргентині за 2 роки. Але то трохи далеко і думаю рівень життя не такий. Тому Португалія краще варіант якщо зважити всі плюси і мінуси

Податки високі особливо якщо не на NHR. Часто забувають соц.внесок, який становить значну частку податків та обовʼязкових платежів. Якщо замовник не в Португалії, а виконавець зареєстрований як португальський ФОП, то не сплачуєш ПДВ.

тебе ніхто не заставляє йти і працювати за меншу винагороду

Ну іноді життя заставляє. Раніше звісно була різниця у вартості життя яка покривала нижчий рейт. Тобто тобі платять в четверо меньше ніж американському чи європейському колезі, але за рахунок меншої вартості самого життя на виході ти маєш більше матеріальних благ. З іньшого боку ти ніколи не можеш зайняти керівну позицію (крім головного погоньщіка чи головного консультанта, жодних прав фінансового підпису чи принципових архітектурних рішень), тебе можна скоротити одним днем будь коли, терпіти наслідки іноді відверто не компетентних керівників зі сторони замовника (далеко не завжди та усе ж буває). Таким чином ми скоріше надавали роботу американцям, при чому провідну і керівну ніж відбирали її. Тепер усе буде по іньшому.

Тепер усе буде по іньшому.

Чому? Які передумови?

Ну так давление есть. Какое-то количество приехало от войны в Европу и США и хоть чуток, но цены скинуло.
Это не считая того, что есть риски рецесии и нанимая вас, работадатель их должен учитывать.

Підписатись на коментарі